Приказы моз украины по вич инфекции

Перелік та нормативи застосування засобів індивідуального захисту працівниками, які проводять діагностичні дослідження на ВІЛ-інфекцію, надають медичну допомогу та соціальні послуги людям, які живуть з ВІЛ, або контактують з кров'ю чи біологічними матеріалами людини, забрудненими ними інструментарієм, обладнанням чи предметами

1. Ці Перелік та нормативи є обов'язковими для закладів охорони здоров'я всіх форм власності, медичний персонал яких проводить діагностичні дослідження на ВІЛ-інфекцію, надає медичну допомогу та соціальні послуги людям, які живуть з ВІЛ, або контактує з кров'ю чи біологічними матеріалами людини, забрудненими ними інструментарієм, обладнанням чи предметами.

2. Під час маніпуляцій, які супроводжуються порушенням цілісності шкіри і слизових оболонок, розтину трупів, проведення лабораторних досліджень, оброблення інструментарію і білизни, прибирання приміщень тощо медичні працівники та інший персонал повинні користуватися засобами індивідуального захисту.

Кількість цих засобів визначається, виходячи з добової норми на одного працівника, у кількості не меншій ніж: хірургічний халат - 1, гумові (латексні/неопренові) рукавички - з розрахунку 1 пара на 3 години роботи, маски - 6, шапочка - 1, непромокальний фартух - 1, нарукавники - 2, окуляри - 1, захисний екран - 1.

У спеціалізованих відділеннях закладів охорони здоров'я, що надають медичну допомогу ВІЛ-інфікованим особам та хворим на СНІД, повинно бути не менше ніж один набір одноразового стерильного інструментарію на 6 хворих (на добу): для хірургії, для гінекології, для отоларингології, для взяття крові.

Для консультантів і чергової зміни медичних працівників додатково видається половина зазначеної в абзацах другому, третьому цього пункту кількості засобів індивідуального захисту та наборів інструментарію.

3. Медичніпрацівники з травмами, ранами на руках, ексудативними ураженнями шкіри, які неможливо закрити пов'язкою, звільняються на період захворювання від медичного обслуговування ВІЛ-інфікованих осіб та хворих на СНІД і контакту з предметами догляду за ними.

4. Усі маніпуляції з кров'ю і сироватками ВІЛ-інфікованих осіб та хворих на СНІД у лабораторіях повинні виконуватися за допомогою гумових груш, автоматичних піпеток, дозаторів, електровідсмоктувачів.

Наказ МОЗ України № 798 від 21.09.2010 "Про затвердження методичних рекомендацій "Хірургічна та гігієнічна обробка рук медичного персоналу"

1. Загальні положення

Методичні рекомендації призначені для співробітників закладів охорони здоров’я, а також санітарно-епідеміологічних і дезінфекційних станцій.

1.2. Визначення термінів

- Антимікробний засіб – засіб, який пригнічує життєдіяльність мікроорганізмів (дезінфектанти, антисептики, стерилянти, хіміотерапевтичні засоби, що включають антибіотики, засоби, які очищують, консерванти).

- Антисептики – хімічні речовини мікробостатичної та мікробоцидної дії, що використовуються для профілактичної і терапевтичної антисептики інтактних та пошкоджених шкірних і слизових покривів, порожнин, ран.

- Антисептик для рук – засіб на основі спирту з додаванням або без додавання інших сполук, призначений для деконтамінації шкіри рук з метою переривання ланцюгу передачі інфекції.

- Внутрішньолікарняна інфекція (ВЛІ) – будь-яка клінічно виражена хвороба інфекційної природи, яка уражає пацієнта внаслідок перебування в стаціонарі або відвідування лікувальної установи, а також інфекції, які виникають у персоналу закладу охорони здоров’я в результаті їх професійної діяльності.

- Гігієнічна антисептика рук – це обробка рук шляхом втирання антисептика в шкіру рук для ліквідації транзиторних мікроорганізмів.

- Інвазивні втручання – використання апаратів і пристроїв, що долають природні бар'єри організму, з якими збудник може проникнути безпосередньо в кров'яне русло, органи і системи організму хворого.

- Звичайне миття рук – процедура миття водою із звичайним (без протимікробної дії) милом.

- Подразнюючий контактний дерматит (КД) – неприємні відчуття та зміни стану шкіри, які можуть проявлятися в сухості шкіри, появі свербежу або печії, почервонінні, лущенні епідермісу та утворенні тріщин.

- Резидентні мікроорганізми – мікроорганізми, що постійно живуть та розмножуються на шкірі.

- Спороутворюючі бактерії – це бактерії, які мають здатність утворювати особливі структури, що вкриті щільною оболонкою, їх умовно називають спорами, вони високо резистентні до дії багатьох фізико-хімічних факторів.

- Транзиторні мікроорганізми – мікроорганізми, які тимчасово потрапляють на поверхню шкіри людини при контакті з різними живими та неживими об’єктами.

2. Загальні вимоги

2.1. Персонал закладу охорони здоров’я слідкує за чистотою своїх рук. Рекомендується, щоб нігті були коротко підстрижені у рівень з кінчиками пальців, без покриття лаком та тріщин на поверхні нігтів, без накладних нігтів.

2.2. Перед обробкою рук знімаються браслети, часи, обручки.

2.3. В приміщенні, де проводиться обробка рук, умивальник розташовують в легкодоступному місці, обладнують краном з холодною та гарячою водою та змішувачем, який бажано приводити в дію без доторкання рук, а струмінь води повинен бути спрямований прямо у сифон злива для запобігання розбризкуванню води.

2.4. Біля умивальника доцільно встановити три дозатори:

із засобом для антимікробної обробки рук;із рідким милом;із засобом для догляду за шкірою.

2.5. Кожне місце для миття рук за можливості обладнується дозаторами одноразових рушників, серветок та ємкістю для використаних засобів.

2.6. Не рекомендується висушування рук за допомогою електросушарок через неминуче завихрення повітря, в якому можуть бути забруднюючі частки, а також через недостатнє висихання рук.

2.7. За відсутності централізованого водопостачання або наявності іншої проблеми з водою, відділення забезпечуються закритими ємкостями для води з кранами. В ємкості заливають кип'ячену воду і замінюють її не рідше одного разу на добу. Перед наступним заповненням ємкості ретельно миються (за необхідності дезінфікуються), обполіскуються і висушуються.

3. Гігієнічна обробка рук

Гігієнічна обробка рук включає звичайне миття рук водою зі звичайним милом та гігієнічну антисептику рук, тобто втирання спиртового антисептика, без застосування води, у шкіру рук з метою зниження числа мікроорганізмів, що знаходяться на них.

Стандартною процедурою упродовж робочого дня є антисептична обробка рук без застосування води, тобто втирання спиртового антисептика в шкіру рук.

3.1.1. Звичайне миття рук із застосуванням неантимікробного миючого засобу рекомендується проводити:

- на початку та в кінці робочого дня;

- перед приготуванням та роздачею їжі;

- у всіх випадках перед обробкою антисептиком, коли руки явно забруднені;

- при контакті зі збудниками ентеровірусних інфекцій в разі відсутності відповідних антивірусних засобів рекомендується механічне усунення вірусів при пролонгованому у часі (до 5 хв.) митті рук;

- при контакті зі споровими мікроорганізмами – пролонговане у часі миття рук (щонайменше 2 хв.) для механічного усунення спор;

- після користування туалетом;

- у всіх інших випадках за відсутності ризику інфікування або спеціальних вказівок.

3.1.2. Гігієнічну обробку рук із застосуванням спиртових антисептиків рекомендується проводити перед:

входом в асептичні приміщення (передопераційну, стерилізаційні відділення, відділення реанімації, гемодіалізу та ін.);

виконанням інвазійних втручань (установлення катетерів, проведення ін'єкцій, бронхоскопії, ендоскопії та ін.);

діяльністю, при якій можливо інфікування об'єкта (наприклад, приготування інфузій, наповнення ємкостей розчинами та ін.);

кожним прямим контактом з пацієнтами;

переходом від інфікованої до неінфікованої ділянки тіла пацієнта;

контактом із стерильним матеріалом та інструментарієм;

контакту із забрудненими предметами, рідинами чи поверхнями (наприклад з системою збору сечі, забрудненою білизною, біосубстратами, виділеннями хворого та ін.);

контакту з вже введеними дренажами, катетерами чи з місцем їх введення;

кожного контакту з ранами;

кожного контакту з пацієнтами;

після чистки носа (при риніті є велика ймовірність наявності вірусної інфекції з наступним виділенням S.aureus).

3.2. Звичайне миття

3.2.1. Звичайне миття призначене виключно для механічної очистки рук, при цьому з рук усувається забруднення, піт, частково змиваються спороутворюючі бактерії, а також частково інші транзиторні мікроорганізми. 3.2.2. Техніка звичайного миття здійснюється таким чином:

- кисті рук змочують водою, потім наносять миючий засіб так, щоб він покривав усю поверхню кистей рук та зап'ястя. Руки миють близько 30 с. Особливу увагу приділяють обробці піднігтьових зон, нігтів, білянігтьових валиків та міжпальцевих зон;

- після обробки миючим засобом руки ретельно відмивають водою від мила та висушують одноразовими рушниками чи серветками. Останньою серветкою закривають кран з водою.

3.3. Гігієнічна антисептика

3.3.1. Стандартна методика втирання антисептика включає 6 стадій і представлена в додатку 4. Кожну стадію повторюють не менше 5 разів.

3.3.2. Антисептик в кількості не менше 3 мл вливають в заглиблення сухої долоні і енергійно втирають в шкіру рук та зап'ястя протягом 30 с.

3.3.3. Протягом всього часу втирання засобу шкіру підтримують вологою від антисептика, тому кількість порцій засобу, який втирається, суворо не регламентується. Останню порцію антисептика втирають до його повного висихання. Витирання рук не допускається.

3.3.5. За наявності видимого забруднення рук усувають його серветкою, що змочена антисептиком, та миють руки з миючим засобом. Потім ретельно відмивають водою від мила та висушують одноразовим рушником чи серветками. Останньою серветкою закривають кран. Після цього руки обробляють антисептиком двічі по 30 с.

4. Використання медичних рукавичок

4.1. Використання рукавичок не дає абсолютної гарантії захисту пацієнтів та персоналу від збудників інфекції.

4.2. Використання медичних рукавичок захищає пацієнтів та медичний персонал від розповсюдження транзиторної та резидентної мікрофлори безпосередньо через руки та опосередковано через контакти з забрудненими об'єктами оточення.

4.3. Для використання у медичній практиці рекомендується три типи рукавичок:

- хірургічні – використовуються при проведенні інвазивних втручань;

- оглядові – забезпечують захист медперсоналу при використанні багатьох медичних маніпуляцій;

- побутові – забезпечують захист медперсоналу при обробці обладнання, забруднених поверхонь, інструментарію, при роботі з відходами медичних закладів та таке інше.

4.4. Стерильні рукавички рекомендується використовувати при:

усіх хірургічних оперативних втручаннях; для зниження частоти проколів рекомендується застосовувати дві надіті одна на одну рукавички, верхню рукавичку заміняти кожні 30 хв. протягом операції; рекомендується також застосовувати рукавички з індикатором перфорації, в яких пошкодження рукавички швидко призводить до видимої зміни забарвлення в місці проколу;

інвазивних маніпуляціях (внутрішньовенні інфузії, відбір біопроб для досліджень та таке інше);

установленні катетера або провідника через шкіру;

маніпуляціях, пов'язаних з контактом стерильного інструментарію з інтактними слизовими оболонками (цистоскопія, катетеризація сечового міхура);

бронхоскопії, ендоскопії шлунково-кишкового тракту, санації трахеї;

контакті з ендотрахеальними відсосами та трахеостомами.

4.5. Нестерильні рукавички рекомендується використовувати при:

контакті зі шлангами апаратів штучного дихання;

роботі з біологічним матеріалом від хворих;

проведенні внутрішньом'язових, внутрішньовенних ін'єкцій;

проведенні очистки устаткування та дезінфекції;

видаленні секретів та блювоти.

4.6. Вимоги до медичних рукавичок:

- для операцій: латексні, неопренові;

- для оглядів: латексні, тактилонові;

- при догляді за пацієнтом: латексні, поліетиленові, полівінілхлорідні;

допускається використання рукавичок з тканини під гумовими;

рукавички повинні бути відповідного розміру;

рукавички повинні забезпечувати високу тактильну чутливість;

містити мінімальну кількість антигенів (латекс, латекс-протеїни);

при виборі медичних рукавичок рекомендується врахувати можливі алергічні реакції в анамнезі пацієнтів на матеріал, з якого виготовлено рукавички;

для проведення передстерилізаційної очистки гострого медичного
інструментарію необхідно використовувати рукавички з текстурованою
зовнішньою поверхнею.

4.7. Одразу після використання медичні рукавички знімаються і занурюються в розчин дезінфектанту, безпосередньо в місці використання рукавичок.

4.8. Після знезараження рукавички одноразового використання підлягають утилізації.

4.9. Правила використання медичних рукавичок:

використання медичних рукавичок не створює абсолютного захисту і не виключає дотримання техніки обробки рук, яка застосовується в кожному окремому випадку одразу після зняття рукавичок при загрозі інфікування;

рукавички одноразового використання не припустимо використовувати повторно, нестерильні рукавички стерилізації не підлягають;

рукавички треба замінювати одразу, якщо вони пошкоджені.

Дата добавления: 2018-05-12 ; просмотров: 4844 ;

Мой клиент - человек пенсионного возраста, хороший семьянин, не алкоголик, не наркоман и не относится к группе риска. Он убежден, что заболел при нахождении его в лечебном заведении. Но доказать этот факт сейчас он не может. Являясь донором и не зная о своем заболевании, он 2 ноября 2004 года сдал на Криворожской станции переливания крови - кровь для своей жены, которую готовили ­к операции. Сдавая кровь, он заявил, что не болеет СПИДом и другими заразными заболеваниями, и дал согласие на проверку его крови. Но будучи уверенным, что он здоров, он не стал выяснять результаты анализов.

3 ноября 2004 года медиками был получен результат, что он ВИЧ-инфицирован. Станция переливания крови тут же сообщила в Криворожский Центр профилактики и борьбы со СПИДом (далее - центр-СПИД), где, проведя анализ, подтвердили, что предоставлена кровь ВИЧ-инфицированного лица. Поставили этого гражданина у себя на учет и сообщили об этом в поликлинику, по месту его жительства, где он также был поставлен на учет.

Но ни станция переливания крови, ни центр-СПИД, ни поликлиника по месту его жительства, куда он обращался за помощью после ноября 2004 года более 10 раз, не сообщили этому гражданину, что он ВИЧ-инфицирован, не предложили пройти лечение, не взяли подписку об уголовной ответственности за заведомое поставление в опасность заражения или заражение других лиц ВИЧ-инфекцией!

ВИЧ-инфекция - хроническое заболевание, успешно поддающееся лечению.

СПИД (синдром приобретенного иммунодефицита) является последней стадией ВИЧ-инфекции. У больных СПИДом количество Т-лимфоцитов в крови очень мало, в результате чего у них развиваются инфекционные заболевания и злокачественные опухоли, не характерные для здоровых людей. Они могут оказаться смертельными.

ВИЧ-инфицированный и больной СПИДом - не одно и то же. С момента заражения ВИЧ до развития СПИДа может пройти от 7 до 15 лет. Пока ВИЧ не перешел в стадию СПИДа, инфицированный человек может чувствовать себя хорошо, выглядеть здоровым и даже не подозревать, что заражен.

Т.о., если ВИЧ диагностируют до того, как он перешел в стадию СПИДа, специальные лекарства могут замедлить или даже прекратить разрушение иммунной системы. С помощью медикаментозного лечения многие ВИЧ-инфицированные продолжают вести здоровую, активную жизнь.

И только 18 мая 2006 года, когда у него начали проявляться, в результате прогрессирования болезни, явные признаки ВИЧ-инфекции, ему в районной поликлинике было рекомендовано обратиться в центр-СПИД. Куда он в тот же день и обратился и где узнал, что уже 18 месяцев стоит у них на учете.

Не будучи информированным о своем заболевании, он на протяжении 18 месяцев ставил в опасность заражения ВИЧ-инфекцией свою жену, медиков, у которых он проходил лечение, и других граждан.

Все вышеуказанные законы и подзаконные акты обязывают медицинских работников своевременно поставить в известность ВИЧ-инфицированное лицо о его ВИЧ-инфекции, предложить лечение, письменно предупредить об уголовной ответственности за заведомое поставление в опасность заражения других лиц вирусом иммунодефицита человека. Предусмотрена внелечебная медицинская помощь не только ВИЧ-инфицированным, но и консультирование и оказание поддержки членам их семей и близким, что, конечно, ни одним из вышеуказанных медицинских учреждений не делалось.

Я считаю, причиной такого отношения медицинских работников стало халатное отношение к этой проблеме со стороны МОЗ Украины, которое, несмотря на требования закона, не сделало борьбу с этой болезнью приоритетной задачей всех медицинских учреждений.

При таком отношении, о каком предупреждении этого заболевания можно говорить?

Мой клиент с 26.04.2006 года по 03.05.2006 года находился на стационарном лечении в кардиологическом отделении 2-й городской больницы г. Кривого Рога, где у него брали анализ на ВИЧ-инфекцию, но, выписав из больницы, так и не сказали ему о результатах этого анализа. Из этого видно, что такое отношение к выявлению ВИЧ-инфицированных и их информированию о заболевании, преду­преждении об уголовной ответственности, - во многих лечебных учреждениях.

С 2002 года масштабы этого заболевания в Украине значительно увеличились. Несмотря на общее замедление распространения ВИЧ-инфекции в мире, в России и Украине зафиксировано 90% всех случаев заболевания вирусом иммунодефицита в мире.

Получается, что закон есть, но его применение саботируется МОЗ Украины и никто за это ответственности не несет. Начальники областных, городских управлений МОЗ, главврачи медицинских учреждений, которые в силу своего должностного положения могли и обязаны были еще в 1992 году разработать и утвердить бланк официального предупреждения ВИЧ-инфицированных лиц, и сами этого не сделали, и не потребовали от министра здравоохранения это сделать. А по сути это - скрытый саботаж по исполнению законов. Нет бланка - нет и ответственности. Нет сроков уведомления - можно уведомить через два года или вовсе не уведомлять. Вот и результат, что Украина лидирует в этом страшном заболевании.

Гражданский иск моего клиента рассматривается в одном из судов г. Кривого Рога, но представители МОЗ Украины уклоняются от явки в суд.

Причем, виноват не только МОЗ Украины, но и прокуратура, и МВД Украины, которые за 19 лет уже могли бы провести проверки в медицинских учреждениях и выяснить, как исполняется закон, почему заражаемость ВИЧ-инфекцией растет в Украине бешеными темпами из года в год, а сообщений из органов здравоохранения о привлечении к уголовной ответственности лиц, распространяющих это заболевание, не поступает. Ведь в законе сказано, что борьба с этой болезнью является одной из приоритетных задач государства, а на прокуратуру и МВД, как государственные органы, как раз и возложена обязанность контролировать, как исполняются законы.

Мой клиент неоднократно на протяжении более года обращался в прокуратуру г. Кривого Рога и в РО милиции с заявлениями о надлежащем исполнении профессиональных обязанностей работниками вышеуказанных медицинских учреждений, но в райотделах отказывали в возбуждении уголовного дела, прокуратура незаконных постановлений не видела, и только суд их отменял и вновь отправлял дело на проверку. В конце концов, 06 августа 2009 года Жовт­невым РО КГУ МВД Украины в Днепропетровской области возбуждено против работников городской больницы уголовное дело по ст. 140 УК Украины. В отношении других медучреждений не возбуждают - потому что они находятся в других районах города!

На наши просьбы, чтобы дело было поручено расследованием УВД г. Кривого Рога, отказано. Дело приостановлено и фактически не расследуется.

Это - единственное такое дело на всю Днепропетровскую область. Однако его расследование ни УВД области, ни прокуратура области не контролируют, а молодой следователь просто не в состоянии разобраться с серьезностью дела.

Владимир Прудовский,

адвокат, член Общественного Совета при ГУ МВД по защите прав человека

НАКАЗУЮ:

1. Утворити та затвердити склад оперативного штабу щодо недопущення занесення і поширення на території України випадків захворювань, спричинених новим коронавірусом, виявленим у місті Ухань (провінція Хубей, Китай) (далі — 2019-nCoV), що додається.

2. Затвердити рекомендації щодо дій при виявленні особи, яка відповідає визначенню випадку 2019-nCoV (далі — Рекомендації), що додається.

3. Міністерству охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, керівникам структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій забезпечити:

1) дотримуватись Рекомендацій, затвердженому пунктом 2 цього наказу;

2) готовність закладів охорони здоров’я для надання медичної допомоги особам, які відповідають визначенню випадку 2019-nCoV, підтримуючи необхідний запас засобів медичного призначення, захисного одягу, засобів захисту органів дихання, профілактичних препаратів, дезінфекційних засобів тощо;

3) негайну ізоляцію у місці виявлення особи, що відповідає визначенню випадку 2019-nCoV, з подальшою евакуацією (транспортуванням) і госпіталізацією в інфекційний стаціонар з дотриманням вимог протиепідемічного режиму;

5) проведення додаткових навчань медичного персоналу з питань дотримання вимог протиепідемічного режиму, біологічної безпеки та біологічного захисту при виявленні особи, що відповідає визначенню випадку 2019-nCoV;

1) координацію та інформаційно-консультативний супровід закладів охорони здоров’я з організації та проведення протиепідемічних заходів з недопущення занесення і поширення на території України випадків захворювань спричинених вірусом 2019-nCoV;

2) збір, узагальнення, аналіз даних та подання інформації до МОЗ України і Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо виявлених осіб, що відповідають визначенню випадку 2019-nCoV, до покращення епідемічної ситуації пов’язаної з 2019-nCoV;

3) направлення зразків матеріалів від осіб, що відповідають визначенню випадку 2019-nCoV до лабораторій, що будуть визначені Всесвітньою організацією охорони здоров’я;

4) щотижневе (щоп’ятниці) інформування МОЗ України щодо виконання цього наказу до покращення епідемічної ситуації пов’язаної з 2019-nCoV.

5. Керівникам Київського міського та обласних лабораторних центрів МОЗ України та на відповідних видах транспорту:

1) забезпечити посилений режим роботи санітарно-карантинних підрозділів у пунктах пропуску через державний кордон України;

2) перевірити готовність приміщень для тимчасової ізоляції осіб, що відповідають визначенню випадку 2019-nCoV;

3) провести додатковий інструктаж членів екіпажів літаків, морських та річкових суден, поїзних бригад з питань виявлення та профілактики захворювання, що вірогідно викликане вірусом 2019-nCoV;

4) відповідно до компетенції вжити заходів щодо недопущення занесення і поширення на території України випадків захворювань спричинених вірусом 2019-nCoV.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра В. Ляшка.

Міністр Зоряна Скалецька

Наказ Міністерства охорони здоров’я України

від ________ № __________

Склад
оперативного штабу щодо недопущення занесення і поширення на території України випадків захворювань, спричинених новим коронавірусом виявленим у місті Ухань (провінція Хубей, Китай)

Скалецька Зоряна Степанів	Міністр охорони здоров’я, керівник оперативного штабу;
Ляшко Віктор Кирилович	заступник Міністра охорони здоров’я, заступник керівника оперативного штабу;
Скіпальський Андрій Петрович	генеральний директор Директорату громадського здоров’я;
Ганжа Ірина Миколаївна	керівник експертної групи з питань реформування служби крові та біобезпеки Директорату громадського здоров’я;
Денисенко Катерина Дмитрівна	державний експерт експертної групи з питань розвитку програм контролю інфекційних захворювань та імунопрофілактики Директорату

громадського здоров’я, секретар оперативного штабу; Кузін Ігор Володимирович в.о. Генерального директора ДУ «Центр

Директор Директорату громадського здоров’я А. Скіпальський

Наказ Міністерства охорони

Рекомендації щодо дій при виявленні особи, яка відповідає
визначенню випадку 2019-nCoV

І. У цих Рекомендаціях терміни вживаються в таких значеннях:

Визначення випадку хвороби, спричиненої 2019-nCoV:

тяжка гостра респіраторна інфекція у особи, що має гарячку, кашель в

анамнезі, в той час, коли жоден інший етіологічний чинник не може використатись для пояснення симптоматики, а також з будь-чим з наступного: особи, що подорожували або особи, що проживали у місті Ухань, провінції Хубей, Китай за 14 днів до початку прояву симптомів, або захворювання медичного працівника, котрий працював у середовищі, де лікуються пацієнти з гострими респіраторними інфекціями, незважаючи на місце проживання або наявність подорожей в анамнезі;

особи, у котрих хвороба розвивається з неочікуваним клінічним перебігом, особливо при несподіваному погіршенні стану, не зважаючи на відповідне лікування, без залежності від місця проживання або подорожування, навіть у тих випадках, коли інший етіологічний чинник було визначено, у якості причини, яка повністю виправдовує клінічну картину;

особи, у яких наявне гостре респіраторне захворювання з будь-яким ступенем тяжкості, якщо за 14 днів до початку захворювання, відбулась будь-яка з таких експозицій, як: близький фізичний контакт з особою, що є підтвердженим випадком інфекції 2019-nCoV або перебування в закладі охорони здоров’я в країні, де звітувались випадки внутрішньо госпітальної передача 2019-nCoV або візит з туристичною метою або з метою роботи на ринках живих тварин у місті Ухань в Китаї, або прямий контакт з тваринами, якщо встановлено, що тварина була джерелом 2019-nCoV, у країнах, де відомо, що 2019-nCoV циркулює у тваринній популяції або ж, де є припущення, що інфекція, спричинена 2019-nCoV, походить від тварин.

Тісний контакт визначається як:

особи, хто напряму надає медичну допомогу пацієнтам з 2019-nCoV, а також ті особи, що співпрацювали з інфікованими 2019-nCoV медичними працівниками, необхідно враховувати осіб, що відвідували пацієнтів з nCoV або перебували з ними у закритому середовищі (приміщенні);

особи, що перебували фізично близько або були в одному навчальному приміщенні (класній кімнаті) з інфікованими 2019-nCoV;

особи, що подорожували разом з пацієнтом з 2019-nCoV або були разом у будь-якому виді транспорту;

особи, що проживають у одному приміщенні (квартирі/будинку) з пацієнтами з 2019-nCoV.

Епідеміологічний зв’язок можна встановити протягом чотирнадцятиденного періоду перед або після початку проявів захворювання.

Новий коронавірус 2019 року — це вірус, що належить до родини коронавірусів, вперше виявлений у м. Ухань, Китай та ідентифікований як причина спалаху респіраторних захворювань.

Механізм зараження, шляхи та фактори передачі інфекції, спричиненої 2019-nCoV — можлива передача вірусу від тварини до людини контактним шляхом та при вживанні сирих або недостатньо термічно оброблених м’ясних продуктів, передача вірусу від людини до людини можлива крапельним шляхом.

ІІ. Керівникам закладів охорони здоров’я при виявленні особи, що відповідає визначенню випадку 2019-nCoV забезпечити:

1) термінове інформування лабораторних центрів МОЗ України в областях та місті Києві за адміністративно-територіальною належністю та Центру на електронні адреси flu@phc.org.ua, ihr@phc.org.ua та/або за телефоном +38(044) 294 64 85 стосовно виявлення осіб, які відповідають визначенню випадку 2019- nCoV, шляхом надання оперативного (екстреного) повідомлення за формою 058/о, що затверджена наказом МОЗ України від 01.2006 № 1, в термін не пізніше 4 годин із моменту виникнення таких випадків;

3) доставку відібраних зразків матеріалів до вірусологічної референс- лабораторії Центру у суворій відповідності вимогам до пакування P650 для інфекційних субстанцій UN 3373 категорії B;

4) лікування пацієнтів, відповідно до Клінічного ведення пацієнтів, які відповідають визначенню випадку 2019-nCoV (додаток 2);

5) наявність у закладі Виробів медичного призначення необхідних для роботи з пацієнтом, який підлягає визначенню випадку 2019-nCoV (додаток 3);

6) виконання положень Профілактики інфекцій та інфекційного контролю під час надання медичної допомоги пацієнту, який підлягає визначенню випадку 2019-nCoV (додаток 4);

7) встановлення медичного спостереження за контактними особами терміном 14 календарних днів;

8) проведення інформаційно-освітньої роботи серед населення території обслуговування щодо загальних правил профілактики гострих респіраторних вірусних інфекцій.

ІІІ. Керівникам державних установ — обласних та Київського міського лабораторних (у т. ч. на всіх видах транспорту) центрів МОЗ України при виявленні особи, яка відповідає визначенню випадку 2019-nCoV забезпечити:

2) інформування Центру про попередні результати епідеміологічного розслідування на електронні адреси flu@phc.org.ua та ihr@phc.org.ua протягом 4 годин з моменту отримання повідомлення;

3) організацію активного виявлення контактних осіб;

4) використання інформаційних матеріалів через засоби масової інформації для комунікації із населенням щодо загальних правил профілактики гострих респіраторних вірусних інфекцій.

Генеральний директор Директорату громадського здоров’я А. Скіпальський

Додаток 1
до Рекомендацій щодо дій при виявленні
особи, яка відповідає визначенню випадку
2019-nCoV

Додаток 2
до Рекомендацій щодо дій при виявленні
особи, яка відповідає визначенню випадку
2019-nCoV

Додаток 3
до Рекомендацій щодо дій при виявленні
особи, яка відповідає визначенню випадку
2019-nCoV

Додаток 4
до Рекомендацій щодо дій при виявленні
особи, яка відповідає визначенню випадку
2019-nCoV

Додаток 5
до Рекомендацій щодо дій при виявленні
особи, яка відповідає визначенню випадку
2019-nCoV

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим