Альберт камю чума конспект уроку 11 клас
Опорний конспект для учнів 11 класу. Конспект містить опорні схеми, таблиці та проблемні питання, з якими учні будуть працювати під час уроку (2 урок в темі); подані також ключові терміни та визначена проблематика роману. Конспект завершується домашнім завданням для учнів у вигляді таблиці, яку необхідно буде заповнити
Усі борються – кожен по-своєму. Боягузтво – лише у тому, аби не стати навколішки. А.Камю
Єдиний спосіб об`єднати людей – це наслати на них чуму. А.Камю
Словник термінів
Гуманізм - система поглядів ,які визначають цінність людини як особистості.
Екзистенціалізм - літературна течія , в основі якої лежить зосередженість на особі , яка залишилась наодинці з буттям.
Роман-притча – великий епічний твір із моральною повчальною ідеєю.
Хроніка – запис історичних подій у хронологічній послідовності.
Фатальність - невідтворність подій у світі.
Абсурд - безглуздя, нісенітниця.
Проблематика роману:
Значення назви:
- Чума = Зло
- Чума = руйнівна сила, що загрожує людству
Проблемні питання:
- В чому сенс людського життя?
- Як зберегти світло людської душі?
Робота з текстом:
Спільні риси чуми і війни
- зміна побуту: черги, нестача продуктів, води, мародерство;
- і чума і війна – це “ погранична ситуація ”: кожен робить свій вибір;
- виникає “проблема героїзму ”: чи вважати героями тих, хто просто чесно виконує свої обов’язки;
- виникає проблема “позитивного вчинку ”;
- і чума, і війна стосується всіх, не обираючи за становищем у суспільстві, багатством, віросповіданням;
- перемогти чуму і війну можна тільки об’єднавшись разом;
- чуму і війну можна перемогти, але немає гарантії, що вони не повернуться.
Зло треба знищувати, не миритись з ним, попри те, що воно вічне.
Оскільки зло-невід`ємна частина світу і самої людини - не варто витрачати життя на боротьбу з ним. Можливо, біда обійде нас!
Боротися з чумою, вступивши до санітарної дружини.
Бути осторонь від подій, які сталися в місті.
Чума відкриває людям очі. Чума – це час для роздумів.
Чума – нескінченна поразка.
Філософська основа позиції героїв:
Ім’я
Рід занять
Характеристика
Пошук сенсу буття
Ставлення до чуми, чому став боротись
Тема: Альбер Камю. Вплив екзистенціалістських ідей на творчість
Мета: познайомитись з біографією А.Камю, зосновними
Положеннями філософії екзистенціалізму; розкрити
екзистенціалістський зміст роману; розвивативміння
гідності, відповідальності засвоє життя.
Тип уроку: урок-дослідження з використанням
11 клас
Тема: Альбер Камю. Вплив екзистенціалістських ідей на творчість
Мета: познайомитись з біографією А.Камю, з основними
Положеннями філософії екзистенціалізму; розкрити
екзистенціалістський зміст роману; розвивати вміння
аргументовано висловлюватися; виховувати почуття
гідності, відповідальності за своє життя.
Тип уроку: урок-дослідження з використанням
Епіграф уроку : Щоб жить, ні в кого права не питаюсь,
Щоб жить, я всі кайдани обірву,
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
Хід уроку
І . Організаційний момент
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Повідомлення теми і мети уроку
План
I ІІ. Первинне осягнення матеріалу
- Творчість французького філософа і письменника А.Камю – це безперервна спроба дати відповіді на жагучі питання як сучасності, так і взагалі людського буття. У творчості Камю переплелися: література і філософія, до того ж, на відміну від інших письменників, чиїм творам притаманна філософічність, а також на відміну від інших філософів, чиї праці не позбавлені естетичності, а подекуди і змісту, Камю залишив по собі і філософську, і літературну спадщину. Та перш , ніж ми будемо про неї говорити, давайте поговоримо про А.Камю як людину.
- Перед вами на столах роздані анкети. Зараз я пропоную дослідити відомості про А.Камю, що є в нашому підручнику. Опрацювавши, ви зможете заповнити дану анкету і ми дізнаємося, хто ж він – А.Камю?
( робота з підручником)
Зразок анкети
- Ім’я: Альбер
- Прізвище:Камю
- Національність: француз
- Рік народження 1913р.
- Місце народження: Алжир
- Соціальне походження: батько – військовослужбовець, загинув у І
- Сімейний стан : одружений ( двічі)
- Фізичний стан: смертельно хворий на сухоти
- Рід діяльності : журналіст, письменник
10.Партійність : член Компартії Франції
11.Творчість : проза, поезія, драматургія
12. Нагороди: Лауреат Нобелівської
13.Зміст його творів: філософський
14. Естетичні засади якої течії мистецтва ХХ ст.. реалізовував:
15. Причина смерті : автомобільна катастрофа
17. Об’єкт постійної уваги письменника: людина
18. Який твір утвердив письменницьку популярність А.Камю:
( дана анкета повинна бути набрана на слайдах програми Microsoft Power Point і перевірка здійснюється за допомогою мультимедійної дошки. Якщо учні правильно заповнили анкету, результати з′являться при натискуванні миші)
IV Робота над змістом твору
Завдання для першої групи
Знайдіть у тексті опис міста Орану. Дослідивши цей матеріал, створіть схему «Які особливості міста відзначає автор? Зробіть висновок
Висновок: вигляд міста викликає огиду. Людина в ньому
між лещатами ветхих стін. Почувається
самотньою
Завдання для другої групи: опрацюйте текст твору , складіть схему якими показані люди в Орані. Чим вони займаються? Як ставляться до праці? Доберіть цитати про їхні вподобання
ЛЮДИ
Працюють кохаються умирають
« все затісно переплелося і робиться з тим самим
працюють багато, «люблять жінок, «смерть пов’язана з де-
від рання до смер надто швидко по якою морокою, доречні
кання, але аби за жирають одне од ше було б сказати не -
ться комерцією, ння або складаєть ні передує хвороба. Хво
дбають про зиск, ся звичка бути уд ріти в Орані не просто
силкуються зароби вох; через брак ча неприємно. Хвороба по
ти якомога більше су та бездумність рівнюється зі смертю.
грошей. люди хоч і кохають, «Хворіти завжди непри
про це рий по справжньому са
на смертній постелі,
немов у глухій пастці, за
мурами
« Люди затиснуті між нескінченими лещатами ветхих стін, у лабіринті вулиць з вітринами ( безвихідь, замкненість простору)
Але
- З вашої схеми видно, що ні праця, ні кохання не приносять задоволення. Вони перебувають на межі двох крайностей. Навіть смерть не звільняє від самотності, і не позбавляє їх клопоту, навпаки. Є досить незручним явищем, хоча біологічна смерть – це звільнення від життєвих турбот, негараздів, це спокій.
Спробуємо зробити висновок щодо міста та його людей. Чи є між
ними щось схоже?
( місто і люди немов одне ціле: тихомирне місто – щирі люди, а разом – це прошарок сірого кольору, порожній усередині)
Яке місто, такі й люди. Вони – його душа
- Стан безвиході, безнадії, крайнощів, різкого повороту долі, ізольованості від навколишнього світу, граничної ситуації, в якій людині майже не залишається жодного вибору і в якій вирішуються питання людського існування, - це характерні ознаки екзистенціалізму.
- А.Камю був хворий на сухоти. Ця та інші причини загострили його трагічне світосприйняття письменника, тому духовні шукання А.Камю були дотичні до екзистенціалізму, одного з найвпливовіших напрямів філософії ХХ ст.
- Дійсно,уважно подивившись на цю схему, можна сказати, що екзистенціалізм категорично заперечує наявність об’єктивних законів. Усе переноситься людиною в безглуздий світ. Оскільки життя позбавлене змісту і мети, людина почувається покинутою, вона ніби одинокий плавець серед безкрайнього моря. Покинутість супроводжується почуттям тривоги. Екзистенціалізм – це філософія відчаю, страху і безнадії
- А тепер повернемося до твору. « Одного разу лікар Ріє біля дверей свого помешкання побачив щура. Давайте разом складемо асоціативний кущ до слова Щур
нашестя
навала
лихоманка
зціплення
Щур суща пошесть
все разом – це смерть
ЧУМА
- Які ідеї екзистенціалізму в романі можна відзначити?
( страх, безвихідь становища, відірваність від світу, абсурдність існування. І хоча, здавалося, немає виходу зі складного становища, жителі міста все таки живуть надією, вони переконані, що чумне нашестя мине їх і від щурячої навали не загине пів міста. Підтвердженням цього є промінчик надії, який то горить, то згасає, то знову спалахує, хоча і горить тьмяно)
V Закріплення вивченого матеріалу
Паспорт
Автор Альбер Камю
Початок створення 1938р.
Дата видання 1947р.
Жанр роман – притча
Зміст твору алегоричний
Тема твору Друга Світова війна
Ідея твору застереження людства
від наслідків війни
Головний герой чума
Напрямок, що впливав
на світогляд письменника екзистенціоналізм
VI Підсумок уроку. Оцінювання
- А тепер повернемося до епіграфу.
Щоб жить, ні в кого права не питаюсь,
Щоб жить, я всі кайдани обірву,
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
ВП НУБіП УКРАЇНИ
за спеціальністю №____________________________________
Склав викладач: __Трибрат К.В.__________
Конспект розглянутий та схвалений
на засіданні циклової (предметної) комісії
Тема лекции : Французская литература
Альбер Камю 1883-1960
1. Альбер Камю – французький списатель – модерніст, філософ, лауреат Нобелевской премии.
3. Система образов (Рие, Тарру, Грана, отца Панлю, Рамбера, Коттара)
1. Давыденко П.И., История зарубежной литературы 2- изд. к.19 – н. 20 века. К. : ”Центр. учебн.литер.,2009.,
2.Давыденко П.И., История зарубежной литературы 20 века. К. : ”Центр. учебн.литер.,2009.,
1. История зарубежной литературы ХIХ века / Под ред. Н.А.Соловьевой. М.: Высшая школа, 1999 г.
2. Ковалева Т.В. и др. История зарубежной литературы (Вторая половина ХIX - начало ХХ века). Минск: Завигар, 1997. 336 с.
1.Жизнь и творчество Альбера Камю.
Ещё в 1930 году у Камю был обнаружен туберкулёз , и, несмотря на выздоровление, он долгие годы страдал от последствий перенесённой болезни. По состоянию здоровья ему было отказано в последипломном обучении, по той же причине позже он не был призван в армию.
Сам Камю не считал себя ни философом, ни, тем более, экзистенциалистом . Тем не менее работы представителей этого философского направления оказали на творчество Камю большое влияние. Вместе с этим его приверженность экзистенциалистской проблематике обусловлена и тяжёлым заболеванием (а значит, и постоянным ощущением близости смерти), с которым он жил с детства (по иронии судьбы, скончался не от болезни, а в силу трагической случайности).
На протяжении всей тысячелетней истории человечество освоило много страшных уроков. Вечные ценности оказались шаткими, человек — преисполненным эгоизма и непомерных желаний, природа — воплощением апокалипсиса. Но только XX век принес человечеству истинное понимание тщетности жизни. Вторая мировая война открыла и продемонстрировала самое страшное, что есть в природе человека, существа мыслящего. Поблекли иконы новой философии. Учение Ницше и Шопенгауэра дало уродливую недозрелую мораль. В таком случае образование новой концепции, которая оправдывала бы существование человека, стало совершенно необходимым. О своем новом духовном предводителе мир узнал в послевоенные годы. Им оказался французский мыслитель, прозаик, эссеист, публицист Альбер Камю. Нобелевская премия 1957 года в области литературы подтвердила статус писателя.
Известнейшее произведение Альбера Камю — роман-притча "Чума". В романе, в буквальном смысле, рассказывается об ужасной эпидемии чумы в одном из городов французской Северной Африки, а в аллегорическом — о борьбе европейского движения Сопротивления против фашизма. Главным смыслом "Чумы" является борьба со всяким злом вообще. Нужно признать, что, в отличие, скажем, от Советского Союза, где борьба с фашизмом была действительно вопросом жизни и смерти, для жителей Европы участие в Сопротивлении было скорее делом чести и совести. Поэтому одной из основных проблем романа является проблема выбора между равнодушием и конформизмом, с одной стороны, и отчаянным стремлением к свободе, освобождению — с другой.
Роман "Чума" составлен в виде хроники. Автором этих событий является врач — доктор Рие. Он признает только факты, поэтому в его изложении события теряют примесь каких-либо художественных приукрашиваний. Вообще-то борьба с чумой — дело практически безнадежное. Трезво понимая это, доктор Рие ни на секунду не прекращает своей работы, рискуя собственной жизнью. Благодаря логике и серьезности доктора, мы видим реальную картину эпидемии.
Город заполнен крысами, которые переносят инфекцию и сами же мучительно умирают. Так же, как и крысы, умирают сотни людей, заразившись бациллами чумы. Продолжаются противоэпидемические мероприятия, людей уже хоронят в братских могилах, а местный транспорт (трамваи) становится средством для перевозки трупов. Естественно, что это ужасные картины. Но намного страшнее то, что городские жители, окруженные карантинными постами, внутренне меняются. У них появляется странное равнодушие к судьбе даже близких людей, они пытаются как можно безудержнее веселиться, будто это поможет избежать заражения или прогнать болезнь. Камю окончательно и бесповоротно утверждает: чума калечит не только тело, но и душу. Чума — это образ мышления, замкнутый на самом себе. При этом писатель соглашается, что люди по своей природе "скорее добрые, чем злые", но духовная ценность также способна к разрушению. Единственно правильным должно быть противостояние злу, даже когда нет никаких перспектив и надежды на будущее. Вокруг доктора Рие собираются другие герои "Чумы" — Тарру, Рамбер, Гран. Эти люди тоже выполняют свой профессиональный и гражданский долг, пренебрегая собственной безопасностью, покоем в родном доме. Особенно интересна судьба парижского журналиста Рамбера, который, очутившись в зачумленном городе, сначала порывается выехать из него, вернуться домой, к любимой, но вскоре понимает, что может быть очень полезен именно здесь, в очаге эпидемии. Поэтому Рамбер остался работать в санитарной бригаде.
Альбер Камю был участником французского движения Сопротивления, и имел возможность на собственном опыте проследить закономерность развития эпидемии фашизма. Не зря писатель решил описать именно эпидемию чумы, так как возбудитель этой опасной болезни может в течение многих лет спокойно ждать своего часа, чтобы послать крыс издыхать на улицах счастливого города. В романе "Чума" эпидемия закончилась более или менее благополучно и жизнь пошла своим чередом. На самом же деле, каждый, кто остался жив, каждый, кого не коснулось черное крыло болезни, теперь до самой смерти будет помнить о чуме в этом городке и в своей жизни.
Чума всемирного зла притаилась где-то за высокими стенами современных городов. Она ждет своего часа, чтобы молниеносно распространиться по миру в виде войн, раздоров, эпидемий, экономических кризисов и т. п.
Какой совет можно дать человечеству, которое живет в ожидании чумы? Прислушаемся еще раз к голосу Альбера Камю: "Для человека без шор нет прекраснее зрелища, чем сознание единства с действительностью, которое побеждает".
Д.з. 1) Повторить конспект лекции.
2) Характеристика образов (Тарру, Котар, Гран) письменно
Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця
Мета: завершити роботу над аналізом роману А.Камю “Чума”, розглянути міфічно багатоплановий образ чуми в романі; допомогти учням визначити особливості композиції, індивідуального стилю письменника; обговорити антифашистський і екзистенціальний смисл роману; активізувати інтелектуальну та пізнаваль ну діяльність учнів; виховувати непримиренність до зла, активну гуманістичну життєву позицію, інтерес до вивчення філо софських поглядів письменника та світового літературно го процесу.
Епіграф . Людина мусить залишатися вірною людському в собі;
повинна протистояти злу навіть у тому випад ку, коли
немає ніякої перспективи і ніякої надії.
І. Актуалізація опорних знань
- Хто такий Альбер Камю? Що ви про нього можете сказати? Слайди 1,2
- Визначте символічне значення образу чуми. Слайд 4
( Фашизм, війна, беззаконня, фанатизм, трагічна людська доля, зло, абсурд, стихійне лихо, смерть, нескінченна поразка, абстракція )
ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів
Учитель. (На фоні шуму моря)
Закрийте очі. Уявіть, що перед вами безмежний океан, серед якого - величний айсберг.
1/3 частина льоду знаходиться під водою, а 2/3 – на її поверхні.
Так і головний зміст і сутність роману Камю не на поверхні, а в підтексті, який прихований автором.
III . Формування вмінь і навичок
1. Оголошення теми, мети і завдань уроку. Запис у зошити.
2. Евристична бесіда
Експозиція твору - хроніка тяжкого року в Орані. Пройшовши крізь міські ворота слідом за очевидцем того, як одного дня тут раптом вилізли з підвалів тисячі пацюків і спалахнула епідемія чуми, читач потрапив у сумні квартали, випалені сонцем.
Зав'язка - суперечка доктора Ріє з колегами і чиновниками, які не бажали глянути правді в обличчя і визнати, що вони мають справу з чумою.
Розвиток дії - створення санітарних дружин, спроби Рамбера втекти з Орана, досягнення чумою своєї вищої точки.
Кульмінація - винахід вакцини і врятування перших хворих.
Розв'язка - зняття санітарних кордонів, прихід до Орана першого потягу, смерть дружини лікаря, Ріє біля помираючого Тарру.
Фінал роману відкритий. Мабуть, через те, що знищити чуму неможливо, оскільки за певних умов вона знову повернеться
(Робота в групах)
І група – філософський роман.
ІІ група – роман – притча.
ІІІ група – роман – хроніка.
Композиція роману побудована у формі чіткого хронікального викладу подій, які подано в їх послідовному часовому перебігу, при цьому навіть розподіл частин твору приведений у відповідність до природного розподілу відрізків часу. А саме: усі події, викладені у романі, розгорталися протягом одного року. П'ять частин, з яких складався роман, майже точно розподілені за порами року і послідовно фіксували усі етапи наростання, загострення і спаду чумної епідемії. Навесні, в першій частині роману, чума вперше виявила свої страшні знаки у місті. Літо, події якого охопили друга і третя частини роману, - це період невпинного наростання і катастрофічного загострення масштабів епідемії. Восени - у четвертій частині роману - показано, як поступово епідемія стабілізувалася, не зменшуючи, але й не збільшуючи кількості своїх щоденних жертв. Нарешті на кінець грудня епідемія повністю зійшла нанівець.
3. Слово вчителя.
У романі "Чума" зберігається точність і хронологічна послідовність у відтворенні подій. Проте це не звичайна хроніка, і події тут не звичайні. Образно-символічний, філософський плани роману вивищуються над планом соціально-подієвим. Перебіг подій, маски оповідачів, образи головних і другорядних персонажів існують лише для того, щоб спонукати читача з різних поглядів, під різними кутами подивитися на бунт людини проти безглуздя буття.
Д.С.Наливайко зауважує: "Безперечно, роман "Чума" в його філософсько-інтелектуальному змісті можна розглядати як своєрідний авторський монолог, розбитий на окремі партії, вручені різним персо нажам, котрі, виступають носіями авторської ментальності, різних її аспектів і тенденцій. А це означає, що вони є передусім втіленням певної ідеї, в цьому їхня серцевина, їхня суть, хоч письменник і наділяє кожного індивідуальними рисами характеру".
4. Визначення філософської основи позиції героїв твору. Слайд 5 - 9
(Робота в групах з картками)
а) борці з чумою; (Ріє – обов’язок служби, Тарру, Рамбер – совість – вони інакше не можуть);
б) примиренці; (Грін, Панлю – помічники – добровольці);
в) герої, для яких чума благо; (Коттар).
Бернар Ріє. Образ лікаря став одним із центральних у творі. В романі він виступив як один з "літописців" - розповідачів, очима якого ми бачимо змальовані у творі події. Він походив із родини робітників, у нього смертельно хвора дружина, дбайливо ставився до виконання своїх лікарських обов'язків. Моральну позицію
Ріє визначив абсолютно безкомпромісне ставлення до лиха, перед лікарем, не стоїть питання: боротися чи ні з чумою. Ріє прекрасно розумів власну обмеженість і всю безперспективність боротьби з чумою і незважаючи на це без будь-яких вагань включився у цю боротьбу і боровся до кінця. Він здатний і на самопожертву, але у виконанні своїх обов'язків не бачив нічого героїчного.
Лікар розумів, що чуму не здолати, як не здолати і абсурдності світу, але сенс власного буття і буття кожної людини герой вбачав у тому, щоб не зламатися перед тиском безглуздя, не скоритись йому, спільними зусиллями протистояти йому і хоча б у цій ідеї людської солідарності віднайти сенс, який виправдає особисте існування кожного.
Жан Тарру - це також один з провідних персонажів роману і також герой-ідеолог і літописець чуми. Для нього чума - це не просто епідемія, локальне лихо, а символ людського буття взагалі. Ще до епідемії, визнавши людське життя зачум-леним, він намагався з цим боротися, протистояти усьому, що внесло в життя людини страждання і смерть. Герой став на боротьбу з чумою, організувавши в місті санітарні дружини. Впродовж майже всього роману постать Тарру залишала дещо загадковою і непевною, хоча саме він ініціював рішучі заходи, спрямовані на боротьбу з чумою. І лише, практично, в самому кінці роману розповів історію свого життя, яка пояснили його поведінку і характеризувала його світогляд. Дитинство і юнацькі роки літописця склалися цілком безхмарно. Його батько був помічником прокурора і пристойно забезпечував власну родину. Але одного разу хлопцю довелося бути присутнім на засіданні суду, де його батько вимагав смертного вироку для молодої людини. Тарру побачив переляк підсудного, відчув крижаний подих смерті, і світ відразу змінився в його очах.
З того часу він зненавидів світ, в якому люди вбивали один одного, безглуздий світ жорстокості і насильства, який від того часу асоціював для нього з чумою, а стан людини, що визнала правомірність і зверхність над собою такого стану речей - зачумленим.
Раймон Рамбер - паризький журналіст. Він приїхав до Орана, щоб написати репортаж про санітарний стан міста і, можна сказати, випадково потрапив до карантину, викликаного епідемією. Його першою думкою була мрія про втечу з ізольованого міста. У Парижі на нього чекала кохана жінка, і заради щастя з нею готовий був знехтувати тією спільною справою боротьби проти чуми, до якої закликав Ріє. Рамбера не можна назвати боягузом. З його слів дізнаємося, що він у складі інтернаціональних бригад брав участь у війні з фашистами в Іспанії. Думки про втечу появилися в нього не від страху. До втечі його спонукало кохання, яке він вважав найбільшою цінністю у житті. Але, незважаючи на те, що Оран чуже для нього місто, Рамбер приходить до усвідомлення того, що не можна залишатися байдужим до страждань ближнього.
Моральна позиція Рамбера також виявилася співзвучною поглядам Ріє та Тарру, але, на відміну від них, він прийшов до розуміння необхідності співчуття і солідарності не відразу, а в процесі важких моральних коливань і роздумів.
Жозеф Гран уособлював світ "маленьких людей", посягання і думки яких не сягали далеких філософських узагальнень. З роману дізналися, що через відсутність коштів не отримав диплома, який би засвідчував його освіту. Коли запропонували роботу дрібного службовця в мерії з низькою платнею, погодився. З тих пір упродовж 22 років у його житті майже нічого не змінилося. Він - людина безбарвна і навіть дивакувата. Через бідність його залишила дружина, але він сподівався її повернути і написав роман. Гран, для якого недосконалість світу асоціював виключно з невпорядкованістю власної долі, включився у боротьбу проти чуми без пафосних декларативних заяв, розглядав її як закономірне продовження своєї повсякденної, рутинної роботи.
Отець Панлю - герой-ідеолог - посів у романі особливе місце. Теза про абсурдність світу для нього принципово неприйнятна. Тому чуму, як джерело безладдя, священик у перших своїх проповідях співвідносив з карою Божою, що її насилало небо на грішників.
Не всі герої твору виступили як ідейні однодумці. Контрабандист Коттар поділив тезу про абсурдність світу, але, на відміну від інших, наслідки цього, активізованого чумою, суспільного хаосу його цілком влаштовували, оскільки виправдовували його діяльність і практично і теоретично. Перебуваючи у постійному конфлікті із законом, відчуваючи себе відчуженим у суспільстві, яке спирається на будь-який, хоча б елементарний порядок і встановлені ним моральні обмеження, Коттар ще до епідемії чуми спізнав цей стан зачумленості і тепер радів, що загальний стан зачумленості, який охопив місто, немовби вирівняв його з іншими мешканцями Орана. Саме з цих причин чума для нього - не загроза, а швидше - моральна союзниця, яка виправдала його дії і внесла сенс в його існування. Тому він не зацікавлений у боротьбі з нею. Словом, чума йому вигідна. Чоловіка самотнього і водночас нужденного своєю самотністю вона обернула на спільника. Бо він явний спільник, спільник, задоволений своїм становищем. Герой - співучасник усього, що підмічав: забобонів, недозволених страхів, болісної вразливості розтривожених душ. Коттар розумів, що повага і зацікавленість, яку виявили до його особи Ріє, Тарру, Рамбер або інші мешканці Орана, яких він забезпечив контрабандними товарами, тимчасова і зумовлена лише станом їхньої спільної зачумленості.
З цих причин (персональної зачумленості у світі, який прагнув позбавитися чуми) намагався позбавити себе життя на початку роману і з відчаю відкривав вогонь по перехожих, які в кінці роману раділи позбавленню міста від чуми.
- Які події впливали на формування поглядів?
- Як змінюється поведінка, настрої мешканців міста протягом роману?
“Тепер вже не стало окремих, індивідуальних доль,- пише А.Камю,- була тільки наша колективна історія, докладніше, чума та народжені нею почуття розподілялись усіма”.
Епідемія загострила у людей почуття об`єктивності та справедливості.
“Коли люди зрозуміли, що справи погані, всі разом згадали, що існують життєві радощі”,- пише А.Камю.
5. Слово вчителя з елементами бесіди
Прослуховування фрагментів сьомої (“Ленінградської”) симфонії Д.Шостаковича
Музику, яку ви щойно прослухали, створив один із мешканців Ленінграда, оточеного “коричневою чумою”.
І йдеться в ній про виникнення й наступ зла та про людський опір силам, що нівечать і руйнують.
Це дає можливість уявити собі тих, кому судилося минулої війни зазнати страждань і душевних мук". Роман "Чума" не варто читати як твір реалістичний. Це не просто історія про жахливу хворобу, яка охопила місто Оран і знищила юрби людські. Хроніка зачумленого міста може прочитуватися як у плані метафоричному, так і в плані символічному. Війна, яка встановлює свої права у місті, впливає на свідомість, вчинки його мешканців. Слайд 10
- Як реагують мешканці на появу конаючих щурів?
- Що почувають жителі Орану, опинившись в ізоляції?
- Побут міста: нестача продуктів, довжелезні черги, обмеження в
постачанні електроенергії, запровадження комендантської години, -
які події це все нагадує?
- Які явища Другої світової війни нагадують події в Орані?
IV . Підсумок уроку.
1. Підсумкова бесіда.
- Які питання ставить перед героями образ чуми?
а) що таке життя;
б) що значить зберегти гідність перед наступом стихії зла;
в) що значить людське щастя;
г) що значить релігія. Слайд 11
Відголоски роману "Чума" можна зустріти і в українській літературі, де під поняттям "чума" зображено насильницьку колективізацію та голодомор 1933 року, пекельні кола, влаштовані радянською системою. Це такі твори, як "Марія" Уласа Самчука, "Жовтий князь" В. Бар ).
2. Розв'язання проблемного питання.
- Хто, на вашу думку, переміг в екзистенційному двобої: люди чи чума?
-Який жанр став підгрунтям роману? (притча)
-Продовжіть речення: “Притча-це …………( твір повчального характеру, який маї всеохоплюючий сенс)
- Чим роман відрізняється від притчі? (не тлумачиться зміст притчі)
-Яким жанром Камю ще називає роман “Чума”? (хроніка)
-Що називається хронікою? (запис історичних подій у хронологічній послідовності)
-Як ви розумієте вислів “погранична ситуація”? (ситуація кризи, вияскравлює абсурдність життя й ставить людину перед моральним вибором; ситуація кризи: у процесі ламання старих цінностей людина переглядає свої колишні відносини зі світом, в ній народжуються нові якості)
- Яка головна думка твору? Що хотів показати автор? Слайд 12 - 13
4. Виправити помилки.
-Роман “Чума” побудований як зібрання спогадів про епідемію (хроніка зачумленого міста)
-Місто Оран змальовується як прокляте місто грішників (типове провінційне містечко)
-Першим замовчування чуми наважився зруйнувати Рамбер. (Кастель)
- Камю був Представником символізму. (Екзистенціалізму)
- Події роману відбувається в місті Амстердам. (Оран)
V . Домашнє завдання.
Підготуватися до контрольної роботи за творчістю Б.Брехта та А.Камю.
Закінчити урок я б хотіла такими радками (На фоні музики)
Читайте также:
