Що таке ентеробіоз та аскаридоз

Гельминтозы – паразитарные заболевания, вызываемы различными гельминтами, живущими в организме человека, например, аскариды или острицы.

Существует три формы гельминтозов – передающиеся человеку от животных (биогельминтозы), передающиеся человеку из почвы (геогельминтозы), передающиеся от зараженного человека (контагиозные).

Механизм заражения гельминтами – только фекально-оральный. Яйца гельминтов попадают в человеческий организм через немытые руки, немытые овощи, плохо обработанные термически продукты. Наиболее распространенные гельминтозы – аскаридоз и энтеробиоз, чаще всего встречаются у детей дошкольного и младшего школьного возраста.

Аскаридоз

Возбудителем аскаридоза является круглый червь аскарида. Самки имеют размеры до 40 сантиметров, самцы менее габаритные, всего до 25 сантиметров. Внешний вид аскарид напоминает обычных дождевых червей, кроме окраски – аскариды белого цвета. Обитают эти гельминты в тонком кишечнике. При попадании яиц в кишечник, оболочка растворяется, развиваются личинки, которые затем проникают в кровь и поглощают плазму. С помощью кровеносной системы личинки разносятся по всему организму, попадают в легкие. Затем с мокротой они возвращаются в кишечник уже взрослыми особями, начиная активно откладывать яйца. Яйца попадают в почву – оттуда в кишечник человека, так замыкается порочный круг жизненного цикла.

Клиника

С момента заражения до первых симптомов (инкубационный период) проходит не более двух месяцев. Затем появляются симптомы катарального поражения дыхательных путей: признаки пневмонии, кашель, загрудинные боли, одышка, субфебрильная температура, аллергические реакции: острая крапивница, лимфаденит (воспаление лимфатических узлов) и лимфангит (воспаление лимфатических сосудов). Появляются кишечные расстройства, потеря массы тела, ухудшение аппетита вследствие интоксикации продуктами жизнедеятельности аскарид, приступообразные боли в брюшной полости, желтушность кожи и склер при поражении печени, тошнота и рвота, бессонница. В запущенных случаях в кале больного можно обнаружить аскарид.

Диагностика

• Копрологическое исследование кала, исследование мокроты, рентгенография легких.
• Серологическое исследование крови.

Лечение

• Медикаментозная терапия: Пирантел, Дикарис, ферменты (Мезим), витаминотерапия, антигистамины.
• Диетотерапия: белковая диета.
• В тяжелых случаях инфузионная терапия, противовротные препараты, оперативное удаление аскарид.

Энтеробиоз

Возбудитель энтеробиоза – острица – мелкий круглый червь белой окраски, размер самки не более 12 мм, самца 5мм. Самцы отличаются от самок помимо размера закрученным внутрь хвостовым концом. Цикл развития отличается от цикла аскарид. Попадая в кишечник, под действием ферментов оболочки яиц рассасываются, образуются личинки, мигрируют в нижние отделы кишечника, проходят 3 линьки, вырастают взрослые особи, самцы оплодотворяют самок, затем покидают кишечник, самки остаются и начинают производить яйца. В ночное время самки выбираются в перианальные складки и откладывают яйца. При этом возникает зуд в промежности, анальном отверстии, у девочек в преддверии влагалища, в самом влагалище. Расчесывая (особенно дети) зудящие области, больной заносит яйца в подногтевое пространство и при несоблюдении личной гигиены, яйца опять попадают в рот, затем в кишечник и происходит самозаражение, которое может повторяться бесконечное число раз.

Симптомы

• У некоторых пациентов энтеробиоз протекает бессимптомно.
• Перианальный зуд, зуд в промежности, влагалище.
• Периодические боли в животе.
• При хроническом течении – постоянный зуд в анальных складках, промежности.
• Тенезмы (ложные позывы к дефекации).
• Никтурия у детей.
• Головные боли.

Диагностика при энтеробиозах такая же, как и при аскаридозе.

1. Етіологічний фактор : людська аскарида ( Ascaris lumbricoides ) — круглий черв'як (нематода) довжиною 15–35 см, паразитує у тонкому кишківнику людини. Зараження відбувається шляхом проковтування інвазивних яєць → у тонкому кишківнику з яйця вилуплюється личинка і проникає у кровоносне або лімфатичне русло → пройшовши через печінку (де початково дозріває) і серце, мігрує до легень (де двічі линяє в альвеолах) → мігрує по шляху бронхіального дерева в гортань і глотку, звідки, після проковтування, потрапляє до тонкого кишківника, у якому досягає зрілості та живе протягом 1–2 років. Через 2–3 міс. після інфікування самки починають відкладати значні кількості яєць, що виділяються із калом і дозрівають у вологому ґрунті з достатньою аерацією впродовж ≈3 тиж. до інвазивної стадії..

2. Резервуар і шляхи передачі інфекції : резервуар — люди; інфекція поширюється аліментарним шляхом при вживанні продуктів харчування (овочів та фруктів, часто з полів, які удобрювали людськими фекаліями) або через брудні руки, на яких є яйця аскариди (забруднені ґрунтом).

3. Фактори ризику : вживання немитих сирих овочів та фруктів (напр., полуниць з полів, які удобрювали людськими фекаліями), геофагія.

4. Інкубаційний період та період заразливості : від зараження до появи легеневих симптомів — 4–16 днів, а до досягнення повної зрілості і появи яєць у калі — 2–3 міс. Пацієнт не є заразним для осіб, які з ним контактують. У вологому ґрунті яйця зберігають інвазивні властивості впродовж 7–10 років (є стійкими до заморожування); знищуються під дією прямих сонячних променів впродовж тривалого часу, а також під впливом температури >40 °C.

Клінічна картина та ПРИРОДНИЙ перебіг

У більшості випадків протікає безсимптомно, іноді — лише біль у животі. Масивна інвазія викликає симптоми легеневого, кишкового та печінково-жовчного аскаридозу. Рідко паразити проникають через стінки кишківника і викликають перитоніт.

1. Легеневий аскаридоз : під час міграції личинок до легень можуть спостерігатись кашель, задишка, кровохаркання, а при масивній інвазії — гарячка, еозинофілія крові, симптоми еозинофільного запалення легень (→ розд. 3.12.5 ); іноді кропивниця.

2. Кишковий аскаридоз : дискомфорт або біль у животі (іноді має характер кольки), рідше — нудота. Масивна інвазія (>60 аскарид) може викликати, окрім болю у животі, також втрату ваги і гіпотрофію, а інколи — механічну кишкову непрохідність або апендицит. Паразити рідко проникають через стінки кишківника, викликаючи перитоніт. Перфорації кишківника сприяють виразки тонкого кишківника, напр., при черевному тифі чи туберкульозі.

3. Печінково-жовчний аскаридоз : черви можуть проникати у жовчні або панкреатичні протоки і викликати запальні симптоми, що супроводжуються застоєм жовчі (холангіт) або панкреатичного соку (гострий панкреатит).

Виявлення яєць аскарид у калі при мікроскопічному дослідженні (нативний мазок свіжого калу або загущеного у формаліні). Дослідження проводиться 3 рази з інтервалом у 3–5 днів. Дослідження калу не виявляє незрілих аскарид або поодиноких самців паразита (немає продукції яєць). У 3 % випадків аскаридоз діагнозується на підставі виявлення дорослих нематод у калі або блювотних масах.

Інші гельмінтози, напр., ентеробіоз (диференціюється на підставі мікроскопічного дослідження яєць) та інші причини диспепсії, болю у животі або хвороб жовчних протоків (вирішальним є мікроскопічне дослідження калу).

1. Лікувати потрібно кожне зараження (також безсимптомне). У випадку змішаних інвазій спочатку лікуйте аскаридоз, а потім інші гельмінтози. Емпіричне лікування хворих з підозрою на аскаридоз є обґрунтованим, оскільки дослідження калу не викриває незрілих аскарид.

2. Антипаразитарне лікування:

1) ЛЗ вибору — альбендазол 400 мг п/о в одноразовій дозі натще (незалежно від віку) або мебендазол 100 мг п/о 2 × на день протягом 3 днів або 500 мг п/о одноразово;

2) альтернативний ЛЗ — пірантел п/о 11 мг/кг (макс. 1 г/добу) одноразово (рекомендується напр. у жінок під час вагітності або лактації);

3) легеневий аскаридоз → симптоматичне лікування (інгаляційний β₂-міметик, у разі потреби п/о глюкокортикостероїди). Протягом цієї фази не призначайте антипаразитарних ЛЗ, оскільки немає переконливих даних щодо їх активності проти личинок в легенях, а клінічний перебіг інфікування на ранній фазі рідко буває тяжким. Порекомендуйте контроль калу через декілька місяців та відповідне лікування при підтвердженні кишкової форми.

Якщо лікування підтвердженого лабораторно аскаридозу не призведе до видалення дорослого паразита, терапію рекомендується повторити.

3. Хірургічне лікування (лапаротомія і видалення аскарид): рекомендується у разі ускладнень (таких, як механічна кишкова непрохідність, викликана клубком з кільканадцяти або кількох десятків аскарид; непрохідність жовчних шляхів; перфорація кишківника; апендицит).

Критерій одужання: відсутність яєць аскариди при 3-разовому дослідженні калу, яке проводилось через 2 тижні після лікування.

Миття рук перед вживанням їжі і після контакту з землею, профілактика геофагії у дітей, ретельне миття овочів та фруктів, уникнення вживання продуктів невідомого походження, не допускати удобрювання полів, на яких вирощуються овочі і фрукти, людськими фекаліями (можливість епідемії).

Жмеринський міськрайонний відділ лабораторних досліджень інформує

Що таке гельмінтози?

Гельмінтози - це захворювання, які розвиваються внаслідок проникнення в організм людини гельмінтів (глистів). Зазвичай гельмінти потрапляють в травний тракт при вживанні в їжу немитих овочів, фруктів, зелені(на них можуть бути яйця гельмінтів) або недостатньо провареного, прожареного м`яса, риби, в яких можуть знаходитися личинки деяких гельмінтів (зокрема, свинячого солітера). На поширення гельмінтів впливають природні географічні умови (клімат, характер грунту, наявність необхідних господарів і переносників і т.д.) і соціальні чинники (спосіб життя, звичаї, комунальний комфорт, санітарний благоустрій, санітарна культура та ін.).

За поширеністю гельмінтози посідають друге місце після туберкульозу. Існує понад 150 видів гельмінтів, які здатні вражати людину і паразитувати в її організмі. З них на території України виявлено майже 30 видів. Найчастіше це геогельмінтози(аскаридоз) та контактні гельмінтози(ентеробіоз). Їх частка становить відповідно: 20 %та75 % і лише 5% припадає на інші гельмінтози.

Розвиток геогельмінтів на початкових стадіях проходить у зовнішньому середовищі, а згодом уже в організмі людини. Вода, овочі, фрукти, зелень забруднюються через грунт. Зараження людини відбувається при недотриманні правил особистої гігієни(брудні руки), при вживанні води, овочів, фруктів, ягід,зелені і т.п., забруднених інвазійними яйцями. Після потрапляння в кишківник людини з яєць виходять личинки, які через 1,5 міс. перетворюються на дорослих гельмінтів. Весь цикл розвитку, з моменту заковтування інвазійних форм до появи яєць паразита, триває близько 3 міс. Термін життя аскариди- близько 1 року.

Ознаками захворювання є зниження апетиту, нудота, біль в животі, нестійкий стілець, зниження працездатності. Аскариди можуть викликати непрохідність кишківника, жовчних шляхів. Може бути і більш тяжкий перебіг хвороби - це легенева форма аскаридозу.

Найбільш поширений контактний гельмінтоз - це ентеробіоз, що викликається гостриками.Найчастіше інвазованими є діти дошкільного та молодшого шкільного віку в організованих колективах. Гострики паразитують в кишківнику людини. Для відкладення яєць самки вночі, коли розслаблені сфінктери анального отвору, активно виповзають, викликаючи свербіж промежини. Кожна самка відкладає від 10 до 15 тис.яєць. Хворі розчісують сверблячі місця і на їх руки під нігті потрапляють яйця, які до ранку стають інвазійними і легко можуть бути розсіяні по навколишніх об`єктах та занесені в рот, а звідти- в кишківник. У кишківнику з яєць виходять личинки, які через 2 тижні досягають статевої зрілості. Тривалість життя гостриків близько місяця.

Заразитися ентеробіозом можливо безпосередньо від хворої людини через предмети навколишнього середовища та недотриманні правил особистої гігієни. При паразитуванні в кишківнику великої кількості гостриків захворювання протікає у важкій формі. Найчастіше хворі скаржаться на свербіж промежини, погане самопочуття, поганий сон, дратівливість, нервові розлади, нудоту, блювоту, бурчання в животі, рідкий стілець зі слизом.

Загалом, вплив паразитів на організм людини є різноманітним. Передусім, продукти життєдіяльності й розпаду гельмінтів чинять на організм господаря загальнотоксичну дію. Гельмінти виділяють речовини, які поступово отруюють організм людини. З’являються головний біль, дратівливість, поганий сон. Потерпає організм людини і від механічного ушкодження органів і тканин у місцях паразитування гельмінтів.

Слід зазначити, що гельмінтози нерідко протікають і без специфічних скарг і проявів та виявляються випадково при профілактичному лабораторному обстеженні.

Тому, щоб уберегти себе та своїх дітей від інвазій, необхідно:

- якомога раніше прищеплювати дітям гігієнічні навички (мити руки, не брати пальці в рот, не гризти нігті і інше) та щоденно закріплювати їх особистим прикладом;

- навчити дітей правилам миття рук;

- для питних потреб вживати тільки кип’ячену або бутильовану воду;

- для приготування їжі використовувати городину, промиту проточною водою;

- власникам надвірних вбиралень не використовувати свіжі фекалії як добриво(вміст туалетів допустимо використовувати для добрива тільки після його компостування протягом 5-12 місяців або витримування в закритій вигрібній ямі протягом 2 років);

- ретельно обстежуватися у випадку тривалих порушень травлення й апетиту, втрати маси тіла;

- профілактично обстежувати дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

Якщо у Вас або Вашої дитини виявлений гельмінтоз(аскаридоз, ентеробіоз, інш.) – не варто займатися самолікуванням, а необхідно звернутися до лікаря. Через 2тижні після проведеного лікування ( дегельмінтизації)- пройти контрольне лабораторне обстеження

Обстежитися на гельмінти та дослідити овочі, фрукти, питну воду і грунт можна в будь-якій акредитованій лабораторії, в тому числі в мікробіологічній лабораторії Відокремленого структурного підрозділу Жмеринський міськрайонний відділ лабораторних досліджень, який знаходиться за адресою: м.Жмеринка, вул. Центральна,22.

Гельминтозы – это целая группа заболеваний, которые возникают в результате жизнедеятельности внутри человека паразитических многоклеточных организмов. Относятся они к низшим червям. На данный момент известно более 250 видов данных паразитов. Стоит отметить, что гельминты являются основной причиной развития многих заболеваний. Как показывает статистика, в Европе каждый третий житель заражен этими паразитами. Поэтому гельминтоз – это самое распространенное заболевание в мире

Энтеробиоз, широко распространенное паразитарное заболевание, вызываемое острицами (мелкие от 2 до 14 мм круглые черви белого цвета). Паразитируют острицы в нижней части тонкого и верхних отделах толстого кишечника. Самка со зрелыми оплодотворен­ными яйцами опускается к анусу, преимущественно ночью, выходит наружу и откладывает яйца на кожу промежности человека, после чего погибает.

Болеют энтеробиозом в основном дети. Наиболее пораженный возраст считается от 3 до 6 лет. Но встречается заболеваемость и у взрослых. В 2017 году в Первомайском районе 25% заболевших энтеробиозом были лица старше 18 лет.

Источником инвазии является только человек. Передается возбудитель контактно- бытовым путем – чаще через предметы обихода и грязные руки. Клинически заболевание характеризуется болями в животе, утренним кишечным дискомфортом, тошнотой, учащенным стулом, зудом в области ануса. Острицы оказывают отрицательное влияние на нервную систему, особенно детей, их поведение, интеллект, вызывая повышенную раздражительность, рассеянность, ухудшение памяти. Часто дети сами себя заражают повторно. При расчесывании зудящих мест яйца прилипают к пальцам, попадают под ногти, переносятся на загрязненных руках на пищевые продукты, игрушки или попадают в рот.

Аскаридоз – возбудителем заболевания является аскарида, достигающая в длину 15-25 см. Живут аскариды в кишечнике человека в среднем 1 год, число их может варьировать от единиц до сотен. У зараженного человека понижается аппетит, появляется тошнота, головокружение, боли в животе, нарушается сон, у взрослых снижается трудоспособность, дети отстают в учебе, снижается восприятие информации. Паразиты могут вызывать непроходимость кишечника.

Источник заражения - человек. Однако больной человек непосредственной опасности для окружающих не представляет, поскольку яйца, которые он выделяет с калом, обязательно должны пройти процесс созревания в почве (именно поэтому аскаридоз называют геогельминтозом). Во внешнюю среду с фекалиями больного аскаридозом выделяются незрелые яйца, где они за 20-60 дней созревают при определенных условиях. Яйца могут сохраняться в почве несколько лет. В организм человека яйца аскарид обычно попадают следующим образом: через плохо вымытые овощи, фрукты или ягоды; с сырой водой из колодцев; с грязными руками.

Любая глистная инвазия ослабляет иммунитет, обостряет хронические заболевания, влияет на общее самочувствие. Не всегда заражение может проявляется яркой клинической картиной. Для постановки диагноза необходимо проведение лабораторных исследований (перианальный соскоб, анализ кала).

МЕРЫ ПРОФИЛАКТИКИ ГЕЛЬМИНТОЗОВ

Основой первичной профилактики любого вида гельминтозов (т. е. предотвращение заражения) является формирование как у ребенка, так и у взрослого, здорового образа жизни, включающего в себя социальное благополучие семьи, уровень культуры всех ее членов, материальную обеспеченность и т. д. Важный момент в борьбе с гельминтозами – использование в быту только качественной, не зараженной паразитами воды.

Большое значение имеет соблюдение правил личной гигиены (регулярное мытье рук и тела, подмывание, стирка и глажка белья, подстригание ногтей, ношение плотного нижнего белья, смена постельного и нательного белья) и влажная обработка предметов обихода. Профилактические меры в отношении аскаридоза и энтеробиоза включают в себя тщательное мытье фруктов и овощей, ограничение контакта с инфицированными людьми, кипячение воды.

Актуальність проблеми гельмінтозів у дітей зумовлена, з одного боку, їх великою поширеністю переважно серед педіатричної популяції, вираженим різнобічним негативним впливом на організм дитини та поліморфізмом клінічних проявів, а з іншого – недостатньою настороженістю лікарів щодо гельмінтозів, оскільки, на жаль, ці захворювання часто є останньою ланкою у ланцюгу диференційно-діагностичного мислення лікаря [2, 5].

Негативний вплив гельмінтів на організм дитини важко переоцінити. Пошкоджувальна дія паразитів реалізується за багатьма механізмами та уражує різні системи та органи дитини. Одним із яскраво виражених впливів, який притаманний усім гельмінтам, є токсико-алергізаційний. Антигени паразитів сенсибілізують організм хазяїна, що призводить до розвитку або потенціювання алергічних реакцій. Унаслідок дії токсинів, які виділяються в процесі життєдіяльності гельмінтів і є сильною отрутою, формується ендогенна інтоксикація, можуть уражатися нервова чи м’язова тканини [2, 4, 5].

Механічні пошкодження під впливом гельмінтів стосуються насамперед шлунково-кишкового тракту, такі ураження можуть проявлятися кровотечами, подразненням нервових рецепторів, некрозом та іншими тяжкими наслідками [4, 5].

Патологічна дія паразитів на організм полягає також і в конкуренції за поживні речовини (білки, вітаміни, мікроелементи), що призводить до відставання у фізичному, розумовому і психічному розвитку дитини [4, 5]. Наприклад, показано взаємозв’язок аскаридозу та низького сироваткового рівня вітаміну А [4].

Міграція гельмінтів та їхніх личинок у життєво важливі тканини і органи порушує їх функцію або навіть виключає її. Нерідко це може бути причиною дуже серйозних ускладнень (абсцеси печінки та підшлункової залози, кишкова непрохідність, перфорація кишечника, закупорка жовчних проток із розвитком механічної жовтяниці тощо) [4].

Варто зазначити, що різнобічний вплив гельмінтів є причиною пригнічення імунної відповіді, наслідком чого є формування місцевої та загальної імуносупресії. Це, зокрема, призводить до почастішання гострих респіраторних та інших інфекційних захворювань. На тлі гельмінтозів знижується ефективність щеплень, не досягається захисний рівень імунітету при вакцинації чи ревакцинації проти правця, кору, дифтерії, кашлюку. Крім того, гельмінтози сприяють хронізації та збільшенню тривалості лікування тих захворювань, з якими поєднуються (кишкові інфекції, порушення біоценозу кишечника, шкірні захворювання тощо) [4].

Серед усіх гельмінтозів, які виявляються в Україні, найвищу частоту має ентеробіоз, на який припадає левова частка усіх гельмінтозів, друге місце за поширеністю посідає аскаридоз [4, 6]. Серед виявлених гельмінтозів 90% випадків стосуються дитячого населення [5, 6]. Особливо високим є рівень захворюваності в організованих дитячих колективах [5], у деяких із них ентеробіоз виявляється у 100% дітей [3]. Слід також завважити, що захворюваність на ентеробіоз та аскаридоз дітей у сільській місцевості значно вища, ніж у містах. Це, можливо, пояснюється нижчим рівнем санітарно-гігієнічних умов в дитячих установах, а також вищим ступенем забрудненості яйцями гельмінтів навколишнього середовища у сільській місцевості [4].

Збудником ентеробіозу є Enterobius vermicularis (гострик), який паразитує у нижньому відділі тонкої кишки, сліпій кишці та початковій ділянці ободової кишки. Гострики активні уночі: самки мігрують в пряму кишку, активно виходять із заднього проходу та в складках шкіри навколо нього відкладають яйця (що спричинює дискомфорт і свербіж), а самі гинуть. Яйця стають зрілими через 4-6 год. Тривалість життя самки гельмінта становить 3-4 тижні [3].

Джерелом збудника є хвора людина. Зараження відбувається внаслідок потрапляння яєць в кишечник через рот або ніс. Дуже часто відбувається самозараження хворого: після розчухування періанальної ділянки дитина суне до рота пальці, забруднені яйцями гостриків [3].

Збудник аскаридозу – Ascaris lumbricoides. Потрапивши до організму, в тонкому кишечнику яйця аскарид перетворюються на личинки, які з током крові заносяться в печінку і легені, звідти – в бронхи і трахею. Потім разом із мокротинням личинки заковтуються й знову потрапляють в кишечник, де розвиваються до дорослих особин [6].

Тривалість життя аскариди в організмі людини становить кілька місяців. У перебігу хвороби виокремлюють дві стадії: міграційну (циркуляція з кров’ю не до кінця дозрілих личинок аскарид) та кишкову (паразитування дорослих особин в тонкій кишці) [6].

Зараження яйцями аскарид відбувається через брудні руки, немиті ягоди, фрукти, овочі [6].

Діагностика гельмінтозів проводиться на основі клініко-анамнестичних та лабораторних даних. Оцінка клінічної картини має здійснюватися з урахуванням того, що навіть тривале паразитування може не супроводжуватися вираженими проявами, які дадуть підстави запідозрити гельмінтоз. У гострий період клінічні прояви виражені більш чітко, а в період хронізації процесу можуть бути ледве помітними [3, 5].

Кожному виду гельмінтозу притаманний свій набір клінічних проявів, проте під час діагностичного пошуку слід брати до уваги певні загальні синдроми, за яких можна запідозрити наявність гельмінтів у організмі дитини:

• інтоксикаційний (слабкість, в’ялість, втомлюваність, зниження працездатності, апетиту, маси тіла, можливе підвищення температури тіла – не вище 38°С, схильність до частих застуд, тривожний сон, скрегіт зубами під час спання);
• інтестинальний (біль в животі, нудота, блювання, розладу шлунку – закреп або діарея; хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту із тривалим перебігом та рецидивуючі);
• анемічний (блідість шкірного покриву і слизової оболонки, сині кола під очима);
• шкірний (дерматит, кропив’янка, набряки);
• респіраторний (кашель, симптоми обструктивного бронхіту, транзиторні легеневі інфільтрати);
• холестатичний (біль в правому підребер’ї, нудота, гіпербілірубінемія);
• гепатолієнальний;
• лімфаденопатія;
• симптоми періанального й вагінального свербіння;
• гіпертензійний;
• гематологічний (еозинофілія, можлива лейкопенія, гіпопротеїнемія, диспротеїнемія, значне підвищення рівня IgЕ) [5, 6].

Особливості клінічної картини найпоширеніших гельмінтозів у дітей – ентеробіозу та аскаридозу – підсумовано в таблиці 1.

Ентеробіоз

Свербіння в періанальній ділянці, промежині, статевих органах

В Україні офіційно кожного року регіструється 300-400тис. випадків гельмінтозів, з них – 80% серед дітей. На сьогодні в світі відомо 342 види глистів, які можуть викликати захворювання у людини.

В Україні зустрічається 25-30 видів глистів, серед яких часто зустрічаються ентеробіоз, аскаридоз, лямбліоз, токсокароз.

Окрім того, в погано провареному або просмаженому м’ясі висока ймовірність виживання личинок гельмінтів. Глистяні інвазії можуть виникнути і в результаті вживання в їжу слабосоленої сирої риби. У цьому сенсі особливої небезпеки піддаються любителі суші. Варто знати про те, що глисти містяться практично в кожній рибі, так як наявність глистів у тваринному світі вважається нормою.

Іноді джерелами зараження гельмінтами стають домашні тварини. Особливо це стосується собак, яких вигулюють неподалік від водойм або які спілкуються з бездомними тваринами. Потенційну небезпеку зараження представляють і фекалії на дорогах і газонах. Гельмінти здатні прикріплюватися до взуття і таким способом проникати до будинку. Нарешті, дане захворювання людини може розвинутися через брудні руки. Личинки гельмінтів можуть потрапити на руки разом з грошима, з поручнів в громадському транспорті, ручок дверей та інших предметів.

Загальні симптоми глистів: свербіння в області анального отвору; я йця глистів в калі; т емні кола під очима, блідість; н едокрів’я; а лергічні хвороби шкіри; б лювання; п ронос; с худнення; з апалення прямої кишки (проктит); п ерианальна екзема; н ічне нетримання сечі; з апалення піхви; п орушення нервового характеру.

1 Ентеробіоз – захворювання, що викликається дрібними паразитичними черв’яками – гостриками. Вони живуть в нижньому відділі тонкої кишки, у товстому кишечнику, а ночами самка виповзає в область анального отвору, щоб відкласти яйця, викликаючи тим самим свербіж в цій області. Досить швидко з яєць з’являються личинки. Частіше хворіють діти.

Симптоми: свербіння в області анального отвору; порушення сну; затяжні ентероколіти; синдром гострого апендициту; енурез, вульвовагініти (запалення піхви).

2 Аскаридоз – викликають круглі черви – аскариди розміром і формою схожі на дощових черв’яків. Цей вид гельмінтозу також частіше зустрічається у дітей, ніж у дорослих. Причиною попадання личинок в організм людини є заражені продукти, брудні руки.

Симптоми: субфебрилітет (t 37.1 0 – 37.2 0 довготривало); висипання на шкірі; біль в животі,зниження маси тіла; кашель; стено-невротични й синдром (головні болі, нервозність, швидка втомлюваність; свербіння в області. анального отвору; часті ГРВІ зниження імунітету та інші

3 Лямбліоз – викликається одноклітинним паразитом лямблією кишкової.

Симптоми: діарея невстановленої етіології; нудота; дісбіоз кишечника (порушення мікрофлори кішкивника); дерматити; бронхіти; алергія невстановленої етіології; тривалий субфебрилітет.

Нерідко перебіг глистяних захворювань є без специфічних скарг і проявів. Тому, на предмет наявності глистяної інвазії необхідно ретельно обстежуватися у разі тривалих порушень травлення й апетиту, втрати маси тіла

Проблема діагностики гельмінтозів

Глистяні інвазії – це захворювання людини, яке дуже важко діагностувати. Навіть негативний результат аналізу калу не означає, що людина не заражена гельмінтозом. Він вказує лише на те, що в калі відсутні яйця глистів. Адже паразитувати в людському організмі можуть і самці гельмінтів, і занадто старі або, навпаки, молоді самки, що призводить до відсутності яєць.

Вчені говорять про те, що помилковим висновок може бути навіть після п’ятикратної здачі аналізу калу. Це пояснюється тим, що паразити відкладають яйця нерегулярно. А Всесвітня Організація Охорони Здоров’я наводить такі дані: точність аналізу калу в діагностиці гельмінтозу – лише 5-10%.

Для уточнення діагнозу потрібно зробити кілька додаткових аналізів за призначенням лікаря. При підозрі на гельмінтоз лікар визначить вид глистів, що викликали хворобу, після чого призначить лікування. Одні види глистів можна без зусиль побачити в калі або в області задньопрохідного отвору, інші вдається виявити тільки за допомогою мікроскопа. Можливо, знадобиться аналіз крові і проведення додаткових тестів. Діагноз ставиться на підставі того, який вид паразитів був виявлений, у відповідності з цим лікар призначить лікування.

Проблема боротьби з глистяними захворюваннями була актуальною в усі часи. Ці хвороби не тільки приносять значну шкоду здоров’ю людини, але й є небезпечними для життя .

Основою профілактики є отримання гігієнічних заходів. Слід ретельно мити овочі та фрукти. Особливу увагу вимагають полуниця і суниця, які ростуть близько до землі, так як їх удобрюють гноєм. Риба і м’ясо так само вимагають ретельної обробки до повної готовності.

Заборонено вживання води з відкритих водойм, купання в неперевірених місцях, не можна поїти дитину водою з крана, криниці.

Коридор і туалет – це заборонені місця для ігор дітей, а так само і вуличне взуття. Доцільно якомога частіше проводити прибирання і дезінфекцію квартири, мити з милом дитячі іграшки.

Завдання батьків на прогулянці не відпочивати, а стежити за дітьми, щоб вони нічого в рот не брали, не слід і годувати дітей на вулиці печивом, яблуком і т.д.

Не допускати контактів дитини з вуличними тваринами, а в разі такого ретельно вимити руки. Якщо в будинку є тварина, профілактика глистів у тварини є обов’язковою!

Щоб уникнути проблем у майбутньому, треба не тільки разом з дитиною проводити заходи гігієни, а й навчити цьому малюка.

Для профілактики аскаридозу фрукти та овочі, які споживають у сирому вигляді, слід обливати окропом 1-2сек. Після роботи на городі руки ретельно мити з милом.

Для профілактики ентеробіозу потрібно дотримуватися елементарних правил гігієни. У квартирі, де є хворий на ентеробіоз, потрібно постійно дезінфікувати ручки дверей, кранів, унітаз, кип’ятити і прасувати постіль, спідню білизну та ін. Щоб не було повторного зараження, всім членам сім’ї необхідно коротко стригти нігті, обов’язково мити руки перед їдою, після прогулянки, туалету, денного чи нічного сну. Ці правила прості, але допоможуть швидше позбутися непроханих “квартирантів” у вашому організмі.

За медикаментозною профілактикою потрібно звертатися до лікаря.

Стійкість до зараження глистами пов’язана із загальною стійкістю організму до інфекцій, яка визначається гігієнічним способом життя, правильним харчуванням з достатньою кількістю білка і вітамінів А, С, D, комплексу В,заняттями спортом.

Лікування глистових захворювань

Існує кілька високоефективних , а разом з тим абсолютно нешкідливих для людини препаратів, які знищують глистів, їх личинки і яйця, що знаходяться в організмі хворого. Так звані протигельмінтні ліки володіють більш широким спектром дії і діють на кілька видів глистів. Неодмінними умовами успішної дегельмінтизації є одночасне лікування всіх членів сім’ї і суворе дотримання гігієнічного режиму для виключення повторного зараження.

Маленьких дітей необхідно регулярно перевіряти на наявність глистів. При виникненні перших симптомів глистних захворювань потрібно звернутися до лікаря. До групи ризику належать діти, любителі домашніх тварин, фермери, тваринники, а також люди, що вживають в їжу фрукти і овочі, вирощені на органічних добривах.

Самолікування при глистових захворюваннях неприпустимо!

Підготувала лікар-педіатр поліклініки №2 Кременчуцької міської дитячої лікарні Наталія Яковенко