Наказ моз україни 188 холера

• 2014 Апрель
• 2014 Май
• 2014 Июнь

дослідження ввійшли до "Інструкції по організації та проведенню протихолерних заходів, клініці та лабораторній діагностиці холери", затвердженої наказом МОЗ України № 167 від 30.05.97 р. і наказ Міністерства Охорони здоров'я України № 188 від 17.05.01 р. "Про зміну обсягу досліджень на холеру".

Ключові слова: холера, холерний вібріон, вібріононосійство, епідемія холери, епідемічний процес, епідеміологічний нагляд.

Лукашевич Н.В. Усовершенствование противоэпидемических и профилактических мероприятий по холере в связи с эпидемическими особенностями ее распространения в Украине. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.02 – эпидемиология. – Институт эпидемиологии и инфекционных болезней им. Л.В. Громашевского АМН Украины, Киев, 2003 г.

Диссертация посвящена выявлению путей усовершенствования противоэпидемических и профилактических мероприятий по холере на современном этапе в Украине. Установлены основные характеристики эпидемиологического процесса при холере на примере эпидемий в Николаевской области в 1994 и 1995 годах: развитие эпидемий при вовлечении в эпидемический процесс воды открытых водоемов, загрязняемых необеззараженными стоками хозяйственно-фекальной канализации, пищевой и контактно-бытовой пути передачи возбудителя, длительность эпидемий до 5 месяцев, возникновение локальных очагов в медицинских учреждениях и учреждениях закрытого типа. Изучена эффективность противоэпидемических мероприятий, проводимых в очагах холеры. Установлены причины низкой эффективности таких мероприятий, как массовая антибиотикопрофилактика, подворные обходы, дезинфекция, подготовка медицинского персонала. Обоснована необходимость уменьшения объема бактериологических обследований больных холерой и контактных с трех до однократного.

С помощью метода картографирования и анализа данных многолетних наблюдений за ходом седьмой пандемии в Украине установлены территории интенсивного проявления эпидемического процесса холеры в Украине. Начиная с 1970 года, эпидемии холеры регистрировали на территории 6 областей (Донецкой, Днепропетровской, Запорожской, Николаевской, Одесской, Херсонской) и АР Крым. В остальных областях регистрировали единичные очаги инфекции, а территории Тернопольской и Хмельницкой областей были свободны от холеры.

В результате проведенного эпидемиологического и статистического анализа эпидемического процесса холеры на трех, ранее существовавших, типах территорий установлено, что на территории I типа за период с 1989 г. по 1999 г. выявлено 2651 инфицированных холерой, что составило 0,19% положительных результатов обследования, на территории II типа выявлено 63 инфицированных – 0,01%, и на территории III типа – 4 инфицированных – 0,01%. Проведя сравнение полученных результатов с помощью критерия 2, установили достоверное отсутствие различий между территориями II и III типов. Сделан вывод, что в Украине существует два типа территорий по проявлению эпидемического процесса.

Дана эпидемиологическая оценка эффективности и целесообразности проводимых лабораторных обследований населения на территориях страны, относящихся к разным типам проявления эпидемического процесса холеры. Установлено, что на территориях І типа (интенсивного проявления эпидемического процесса) выявлено 97,5% от всех инфицированных в стране, а большая бактериологическая работа, проведенная на территориях ІІ типа почти не принесла результатов. Экономические затраты за период с 1989 г. по 1999 г. на проведение обследовательской работы среди населения на территории I типа составили 44 120 тыс., а на территории II типа – 24 263 тыс. гривен в ценах на 01.01.2000 г. Сделан вывод, что следует значительно сократить объем бактериологической работы по обследованию населения на холеру, локализовав ее на территориях І типа в определенные сроки в соответствии с существующей эпидемической ситуацией. Это предотвратит необоснованные траты сил персонала и материальных ресурсов, и будет способствовать оптимизации эпидемиологического надзора за инфекцией.

Основные положения настоящего исследования вошли в "Інструкцію по організації та проведенню протихолерних заходів, клініці та лабораторній діагностиці холери", утвержденную приказом Минздрава Украины № 167 от 30.05.97 г. и приказ Министерства Здравоохранения Украины № 188 от 17.05.01 г. "Про зміну обсягу досліджень на холеру".

Ключевые слова: холера, вибрион холеры, вибриононосительство, эпидемия холеры, эпидемический процесс, эпидемиологический надзор.

Lukashevich N.V. Improvement of the Cholera antiepidemic and preventive measures in connection with the epidemic distribution features in the Ukraine. – Manuscript.

Thesis for degree of Candidate of Medical Sciences in speciality 14.02.02 – Epidemiology. – Lev Gromashevskiy Institute of Epidemiology and Infectious Diseases, Kyiv, 2003.

The thesis is dedicated to the revelation of the ways of the Cholera antiepidemic and preventive measures improvement in present in the Ukraine. The main epidemiological process characteristics were done on the basis of outbreaks in the Nikolaev region (1994, 1995). The efficiency of the contra epidemic measures performed in the Cholera foci was analyzed. Such reasons of the low efficiency as mass antibiotic prophylaxis, visiting families in the territories (household examinations), disinfecting and medical staff training were shown. The reduction of the bacteriological inspections of patients and contacts were substantiated.

By the map-making method the territories of the Ukraine with the intensive Cholera epidemic process were found out. Among them are all coastal regions of the south of Ukraine as well as AR Crimea.

After epidemiological and statistical analysis of Cholera epidemic process distinctions there were found two, but not three (as it was considered before) types of territories.

The epidemiological estimation of the efficiency and the population laboratory examinations for the different types of the territories were done. It was found out 97,5% of all infected in the country in the first type territories (intensive epidemic process). The massive volume of the laboratory examinations done in the second type territories has not brought positive results. It was shown the necessity to reduce volumes of the examinations and to locate them in the territories of the second type and in the certain terms according to the present epidemiological situation. This will prevent unreasonable expenditure of Medical staff, material resources, and will contribute the optimization of the Cholera surveillance.

The main points of the present research were put into the "Instruction for the organization and realization of the contra Choleric measures, clinic and laboratory diagnostics", authorized by the order of Ministry of Health of Ukraine № 167 from 30.05.97 and the order of Ministry of Health of Ukraine №188 from 17.05.01 "About change of volume of

Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: Закон України від 24.02.94. - Київ, 1994. - 39 с.

Порушення правил по боротьбі з епідеміями: Кримінальний кодекс України ст. 227.

Про невідкладні заходи щодо боротьби із захворюванням на холеру: Розпорядження Президента України від 19.09.94 /Голос України. - 1994. - 22 вересня.

Про запобігання подальшого поширення холери і передусім через інфіковану рибу: Розпорядження Кабінету Міністрів України N 716-р від 03.10.94.

Про підсумки боротьби з холерою в 1994 році та невідкладні заходи щодо попередження цієї інфекції в 1995 році: Протокол N 1 засідання Державної надзвичайної противоепідемічної комісії при кабінеті Міністрів Украї-ни та Урядової комісії з питань боротьби із захворюван-ням на холеру від 02.12.94.

Про випадки холери в місті Миколаєві: Лист віце-прем'єр міністра України, Голови Державної противоепідемічної комісії при кабінеті Міністрів України N 28-1591/98 від 08.06.95.

Про результати боротьби з холерою в Україні: Рішення Колегії МОЗ України N 16 від 02.12.94.

Стан боротьби з інфекційними хворобами та заходи щодо попередження епідемічних ускладнень в Україні: Рішення Колегії МОЗ України N 7 від 21.06.95.

Про удосконалення протихолерних заходів в Україні: Наказ МОЗ України N 167 від 30.05.97.

Про удосконалення протихолерних заходів: Наказ УЗО Донецької держобладміністрації та обласної протиепідемічної станції N 219/165-0 від 11.11.97.

Про посилення деожавного санітарного нагляду за дотриманням санітарного законодавства в Україні в літній період: Наказ МОЗ України N 100 від 02.06.95.

Про заходи щодо забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення: постанова Головного державного санітарного лікаря України N 31 від 01.06.95.

Інструкція про протиепідемічний режим роботи з матеріалом зараженим, або підозрілим на зараження збдниками чуми, холери, сапа, мелоідозу, натуральної віспи, сибірки, туляремії і бруцельозу: Алма-Ата, 1975.

Инструкция по проведению первичных мероприятий при выявлении больного (трупа), подозрительного на заболевание чумой, холерой, контагиозными вирусными геморрагическими лихорадками. Москва, 1985. - 49 с.

Інструкція по організації та проведенню протихолерних заходів, клініці та лабораторной діагностиці холери. - Затвердженно наказом МОЗ України від 30.05.1997 р. № 167.

Холера - острое инфекционное заболевание человека из группы карантинных инфекций.

Имеет фекально-оральный механизм передачи. Вызывается холерными вибрионами, которые колонизируют тонкий кишечник и приводят к нарушению водно-солевого обмена и обезвоживанию организма. Для заболевания характерно эпидемическое распространение и многообразие клинических форм: от безсимптомных до тяжелых. Последние без своевременного и адекватного лечения заканчиваются летально.

Возбудитель холеры - холерные вибрионы, открытые Робертом Кохом в 1883 году. Это микроорганизмы рода Vibrio вида Cholerae серогруппы 01. В начале седьмой пандемии вид Cholerae серогруппы 01 был разделен на два биовара: классический вибрион и холерный вибрион Эль-Тор. Среди них выделяют три серовара: Огава, Гикошима, Инаба. Принято считать, что седьмая пандемия вызвана холерным вибрионом Эль-Тор.

Однако вопрос о необходимости разделения возбудителя холеры на классический и Эль-Тор остается открытым. Широкие фенотипические характеристики, исследования генетических карт хромосом не подтверждают целесообразность такого деления. Возбудитель - это небольшая грамотрицательная палочка в форме запятой, хорошо растущая на обычных питательных средах, например, 1% пептонной воде, щелочелюбива, любит тепло. Хорошо растет при температуре 30-40 град., при температуре 8°C размножение возбудителя прекращается. При температуре 5°C возбудители холеры могут сохранятся до 4 лет.

Вибрионы мгновенно погибают при кипячении, при температуре 50°C - в течение 30 минут. Высушивание и действие солнечных лучей губительны для вибриона (погибают через несколько часов). В условиях достаточно высокой влажности, вибрионы сохраняются в течение 2-3 дней. На поверхности овощей и фруктов выживают до 1-5 суток, в приготовленной пище до 2-5 суток. Хорошо вибрион сохраняется в воде. Возбудители холеры способны к сапрофитному способу существования в водной среде. Вибрион особо чувствителен к воздействию кислот, даже в самых слабых концентрациях. Дезсредства в относительно невысоких концентрациях вызывают гибель холерных вибрионов в течение нескольких минут. Единственным источником заразного начала при холере являются люди, выделяющие вибрионы во внешнюю среду главным образом с испражнениями и реже с рвотными массами. Есть указания на возможность выделения холерного вибриона с мочой (примерно у 5% больных).

ХРОНОЛОГИЧЕСКАЯ ТАБЛИЦА ПАНДЕМИЙ ХОЛЕРЫ

¦Порядковый¦ Период рас- ¦ ¦

¦номер пан-¦ пространения ¦ Краткая характеристика ¦

¦ 1 ¦ 1817-1829 ¦ Холера впервые вышла за пределы своего историчес- ¦

¦ ¦ ¦ кого очага. Способствовали выходу холеры колониа- ¦

¦ ¦ ¦ льные войны Англии на среднем Востоке. Заболева- ¦

¦ ¦ ¦ ние распространилось на Аравию, Цейлон, Японию и ¦

¦ ¦ ¦ Китай. Затем достигло Ирана, Турции, Кавказа. В ¦

¦ ¦ ¦ 1829 году холера появилась в России (Оренбург). ¦

¦ 2 ¦ 1830-1837 ¦ Холера через Россию и Польшу постепенно охватила ¦

¦ ¦ ¦ Европу. Морским путем завезена в Канаду, Северную ¦

¦ ¦ ¦ Америку, Северную Африку и Австралию. ¦

¦ 3 ¦ 1847-1861 ¦ Возвратившись в Европу, холера с новой силой ох- ¦

¦ ¦ ¦ ватила в 1949 году Австрию, Венгрию, Галицию, ¦

¦ ¦ ¦ Словакию. Только в Галиции заболело 107990 чело- ¦

¦ ¦ ¦ век, из них умерло 42746 человек. К особенностям ¦

¦ ¦ ¦ этой эпидемии относят зимнию эпидемию холеры в ¦

¦ ¦ ¦ России (1847 год). ¦

¦ 4 ¦ 1863-1872 ¦ В связи с развитием пароходного морского сообще- ¦

¦ ¦ ¦ ния, открытием Суэцкого канала и расширением се- ¦

¦ ¦ ¦ ти железных дорог, холера получила новые короткие ¦

¦ ¦ ¦ и быстрые пути распространения. Холера охватила ¦

¦ 5 ¦ 1883-1895 ¦ Впервые на пути распространения холеры встали но- ¦

¦ ¦ ¦ вые методы профилактики, которые были основаны на ¦

¦ ¦ ¦ открытии Р.Кохом возбудителя заболевания. Наибо- ¦

¦ ¦ ¦ льшая активность пандемии отмечена в странах с ¦

¦ ¦ ¦ неудовлетворитеьным санитарным состоянием - Рос- ¦

¦ ¦ ¦ сия, Северная и Центральная Африка. ¦

¦ 6 ¦ 1900-1927 ¦ Началась в Аравии (Мекка) и до начала первой ми- ¦

¦ ¦ ¦ ровой войны характеризовалась вялым течением. ¦

¦ ¦ ¦ Практически не коснулась стран западного полуша- ¦

¦ ¦ ¦ рия. На Украине была ликвидирована в 1923 году. ¦

¦ 7 ¦ Началась в ¦ Начальным пунктом распространения считают остро- ¦

¦ ¦ 1961 году и ¦ ва Индонезии. За период 1961-1972 гг эпидемичес- ¦

¦ ¦ сохраняется ¦ кие очаги холеры охватили более, чем 50 стран ¦

¦ ¦ по настоящее ¦ мира. С 1970 года регистрируется на Украине. ¦

Холерні вібріони знаходили в річці біля міста Глобино

За даними ВООЗ, у минулому році кількість хворих на холеру склала 221226 осіб, з них померло 4946 (летальність — 2,24%) і збільшилась у порівнянні з попереднім роком на 16%. Про епідемічні ускладнення з холери повідомляли 45 країн з усіх континентів. У країнах Африки кількість хворих зросла на 20%. В минулому році спалахи мали місце в Папуа-Нова Гвінея, Непалі, Індії, Нігерії, Кенії, Камеруні, Анголі, Мозамбіку. Продовжується значний спалах холери в Гаїті, де у січні цього року кількість хворих досягла 194095, з них 3819 померло (2%).

Епідемічні ускладнення мали місце в Сомалі, Нігері, Замбії, Бені, Лаосі, Індонезії, Таїланді та в інших країнах світу.

Холера в Україні

За останні роки спалахів холери в Україні не зареєстровано. При лабораторному дослідженні хворих на гострі кишкові інфекції (ГКІ) в попередні роки виявлені поодинокі випадки вібріоносійства в Запорізькій, Дніпропетровській, Одеській областях, у АР Крим, а також у 2007 році випадок захворювання на холеру у Сумській області, завезений з Індії.

У минулому році зареєстровано 2 випадки вібріоносійства холери в АР Крим та Запорізькій області.

Дані моніторингу по Україні свідчать про значне поширення холерного вібріону в об’єктах довкілля. Кількість культур у 2010 році в 4,4 рази вище проти 2009 року. Відмічено значне зростання кількості холерних вібріонів у Дніпрі у Запорізькій області та наявність вірулентних культур у Ялті, чого не спостерігалося протягом попередніх років. Усього з об’єктів довкілля у минулому році було виділено 96 культур холерного вібріону у Донецькій області, у Маріуполі (морська вода та з річок Кальміус та Бистра), в Ялті (річки Водопадна та Бистра, морська вода, стоки інфекційного стаціонару), Сімферополі (водосховище, річка Салгар), Запоріжжя (річка Дніпро), Мелітополь (річка Молочна), Полтавській області (річка Сухий Омельник, став Некрасівський, місто Глобино). Усі культури, за винятком 7 вірулентних у місті Ялта, авірулентні.

За оперативними даними в Маріуполі Донецької області в поточному році вже лабораторно підтверджено 14 випадків захворювань на холеру.

Вказана ситуація свідчить про необхідність вжити адекватних, оперативних заходів у нашій області.

Холера у документах

Зважаючи на інтенсивні міграційні процеси, торгівельно-економічні зв’язки, екологічні проблеми та інші особливості сьогодення, ризик розповсюдження холери та виникнення спалахів є дуже великим. Адже, як і при інших інфекціях, на одного хворого припадає декілька осіб, які не захворіли, але залишаються носіями збудника захворювання.

Як передається холера

Холера також характеризується запаленням кишківника, тяжким клінічним перебігом, різко вираженим загальним отруєнням та високою смертністю.

Інфекція передається через побутові речі, руки, воду, харчові продукти. Спалахи холери найчастіше бувають у теплу пору року. Імунітет після перенесеної хвороби нестійкий.

Від моменту зараження до появи перших ознак хвороби (як правило, це багаторазовий за день інтенсивний пронос) минає 1- 3 дні. А іноді буває й кілька годин. Хворий на холеру дуже небезпечний для оточуючих. При його виявленні потрібно робити все можливе, щоб він залишався на місці до виклику лікаря. А тим, хто контактував з ним, необхідно пройти обстеження на наявність у кишківнику мікроба — вібріона.

Основні профілактичні заходи проти холери прості. Це сувора гігієна, санітарні вимоги до комунальних, харчових, дитячих, оздоровчих та інших об’єктів.

Тому у всіх лікувально-профілактичних закладах області, санепідустановах директивні документи з питань проведення протихолерних заходів мають бути настільними документами. Всі медичні працівники повинні бути обізнані, як діяти з метою попередження розповсюдження холери та її запобігання.

Про ситуацію з холери та стан захворювань на ГКІ в Україні необхідно доводити до відома органи місцевої влади.

Щодо готовності на випадок холери необхідно завершити роботу з питань учбово-тренувальних семінарів з заліками для медиків поліклінік, стаціонарів, баклабораторій, станцій швидкої медичної допомоги та ін. з залученням працівників МВС, транспортних служб, санаторно-курортних закладів, готелів; підготувати госпітальну базу місцевих закладів охорони здоров’я.

В області санепідустановами спільно із зацікавленими службами рейдових перевірок проводиться стан очищення населених пунктів, рекреаційних зон, оздоровчих закладів, забезпечення населення доброякісною питною водою, видалення та знезараження стічних вод, робота каналізаційних споруд, виробництво і реалізація харчових продуктів. Результати перевірок доводяться до органів місцевої влади. Також в області здійснюється постійний моніторинг щодо захворюваності на ГКІ і лабораторна діагностика об’єктів зовнішнього середовища та бакдослідження людей на холеру. У всіх регіонах вже проводиться обстеження контрольних точок води відкритих водоймищ.

Необхідно посилити санітарно-освітню роботу серед населення, особливо на об’єктах епідризику. Санітарні бюлетені мають бути в кожному лікувально-профілактичному закладі (ФАПах, медичних лабораторіях, лікарнях, поліклініках тощо), санепідстанціях.

Отже, поки грім не вдарив, необхідно об’єднати всі зусилля, щоб холера не змогла проникнути в нашу область.

Валентин ШАПОВАЛ, завідувач відділом особливо небезпечних інфекцій обласної санепідстанції, кандидат медичних наук

Лукашевич Надія Володимирівна. Удосконалення протиепідемічних і профілактичних заходів щодо холери у зв'язку з епідемічними особливостями її поширення в Україні: дисертація канд. мед. наук: 14.02.02 / АМН України; Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського. - К., 2003.

Анотація до роботи:

Лукашевич Н.В. Удосконалення протиепідемічних і профілактичних заходів щодо холери у зв’зку з епідемічними особливостями її поширення в Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.02.02 – епідеміологія. – Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України, м. Київ, 2003 р.

Дисертація присвячена виявленню шляхів удосконалення протиепідемічних і профілактичних заходів щодо холери на сучасному етапі в Україні. Встановлено основні характеристики епідемічного процесу холери на прикладі епідемій у Миколаївській області в 1994 і 1995 роках. Визначена ефективність протиепідемічних заходів, проведених в осередках холери. Встановлено причини низької ефективності таких заходів, як масова антибіотикопрофілактика, подвірні обходи, дезинфекція, підготовка медичного персоналу. Обґрунтовано необхідність зменшення обсягу бактеріологічних обстежень хворих на холеру і контактних з трьох досліджень до однократного.

За допомогою методу картографування встановлені території інтенсивного прояву епідемічного процесу холери в Україні. До них відносяться всі приморські області півдня України й АР Крим.

За результатами проведеного епідеміологічного і статистичного аналізу епідемічного процесу холери на трьох раніше існуючих типах територій встановлено, що територію країни можна розподілити на два типи за проявом епідемічного процесу.

Надано епідеміологічну оцінку ефективності і доцільності проведених лабораторних обстежень населення на територіях країни, що відносяться до різних типів прояву епідемічного процесу холери. На територіях першого типу (інтенсивного прояву епідемічного процесу) було виявлено 97,5% осіб від усіх інфікованих у країні, а велика бактеріологічна робота, проведена на територіях другого типу, майже не принесла результатів. Обґрунтовано скорочення обсягу бактеріологічного обстеження населення на холеру. Це дозволить заощадити сили персоналу і матеріальні ресурси, і буде сприяти оптимізації епідеміологічного нагляду за інфекцією.

Основні положення дійсного дослідження ввійшли до “Інструкції по організації та проведенню протихолерних заходів, клініці та лабораторній діагностиці холери”, затвердженої наказом МОЗ України № 167 від 30.05.97 р. і наказ Міністерства Охорони здоров'я України № 188 від 17.05.01 р. “Про зміну обсягу досліджень на холеру”.

На моделі Миколаївської області встановлено, що епідеміологія сучасної холери в Україні характеризується: розвитком епідемій при залученні в епідемічний процес відкритих водоймищ, які забруднюються незнезараженими стоками господарсько-фекальної каналізації; харчовим та контактно-побутовим шляхами передачі збудника інфекції; значною тривалістю (до 5 місяців); виникненням локальних осередків у медичних установах і установах закритого типу; великою питомою вагою хворих на холеру та вібріононосіїв серед дітей та населення старшого віку.

Децентралізована (районна) організація протиепідемічних заходів у місті Миколаєві призвела до несвоєчасного проведення цих заходів в осередках холери, що, ймовірно, послужило причиною тривалості епідемії в 1995 році.

При проведенні триразового бактеріологічного обстеження осіб з клінічними ознаками холери позитивний результат отримували при першому обстеженні в 97,5% випадків, при другому та третьому – у 98,0%, серед контактних відповідно цей показник - 10,0%, 10,5% і 10,5%. Зазначене дозволило рекомендувати зменшення кратності бактеріологічного обстеження хворих і контактних з 3 до 1 разу.

Відсутність ефективності масової антибіотикопрофілактики серед контактних під час епідемії в Миколаївській області була пов'язана з низькою чутливістю до використаних антибіотиків циркулюючих холерних вібріонів, з недоліками організаційних заходів: запізнення з проведенням цієї роботи при порівнянні з темпами поширення інфекції, не одночасне охоплення всього населення, відсутність строгого контролю за дотриманням схеми прийому антибіотика. Це дозволяє рекомендувати застосування даної міри тільки для контактних, що знаходяться під наглядом лікаря, після контролю чутливості до антибіотиків штаму збудника, виділеного від джерела інфекції.

Ефективність подвірних обходів щодо виявлення хворих на дисфункції кишкового тракту в сільській місцевості в середньому в 30 разів вище в порівнянні з містом, що свідчить про недоцільність проведення зазначеного заходу в умовах міста.

6. Науковим обґрунтуванням для проведення диференційованого обсягу профілактичних протихолерних заходів стало районування території України на 2 типи з урахуванням небезпеки виникнення спалахів і поширення інфекції з масовою реалізацією водного шляху передачі збудника інфекції.

Публікації автора:

Бережнов С.П., Могилевский Л.Я., Лукашевич Н.В. Районирование территории Украины с целью эпидемиологического надзора за холерой // Експериментальна і клінічна медицина. - Харків. - 2001.- № 2. – С. 16-19.

Збір та узагальнення матеріалів за результатами бактеріологічного обстеження населення на інфікованість холерним вібріоном за період з 1989 по 1999 роки з усіх регіонів України, статистична обробка результатів, обґрунтування висновків, оформлення роботи.

Лукашевич Н.В. О возможности укоренения холеры на территории Украины // Вісник Сумського державного університету. – Сер. “Медицина”, Суми. - 2001.- №11(32). - С. 174-176.

Лукашевич Н.В., Могилевский Л.Я. Организация эпидемиологического надзора за современной холерой в Украине на основе районирования территории // Сучасні інфекції. – 2002. - № 3. – С. 53-58.

Узагальнено та проаналізовано матеріали щодо лабораторного контролю за холерою та особливостей епідемічного процесу в Україні в період 7-ї пандемії, оформлення роботи.

Могилевский Л.Я., Лукашевич Н.В., Лауген Э.А. Оптимизация эпидемиологического надзора за холерой в новых социально-экономических условиях // Епідеміологічний нагляд за карантинними і паразитарними захворюваннями та їх профілактика в Україні. Мат. наради-семін. - Одеса, 2000. – С. 95-103.

Зібрані матеріали за результатами бактеріологічного обстеження населення на інфікованість збудником холери за вивчаємий період з усіх регіонів України, їх статистична обробка.

Могилевский Л.Я., Лукашевич Н.В., Емец М.А., Нестеренко Л.П. Тактика проведения противоэпидемических мероприятий в очагах холеры в современный период // Епідеміологічний нагляд за карантинними і паразитарними захворюваннями та їх профілактика в Україні. Мат. наради-семін. - Одеса, 2000. – С. 103-105.

Оцінено ефективність протиепідемічних заходів в осередках холери за період 1991-1996 роки.

Могилевский Л.Я., Лукашевич Н.В. Мировое распространение холеры и ее эпидемиологические особенности в Украине в период 7-й пандемии // Епідеміологічний нагляд за карантинними і паразитарними захворюваннями та їх профілактика в Україні. Мат. наради-семін. - Одеса, 2000. – С. 105-109.

Проведено огляд даних ВООЗ по холері і літературних даних за період сьомої пандемії.

Могілевський Л.Я., Хабло З.А., Карпова Н.В. (Лукашевич Н.В.) До питання про організацію протиепідемічних заходів у вогнищах холери у сучасний період // Мат. VІ конгресу світової федерації українських лікарських товариств. Одеса, 1996. – С.15.

Участь в організації протиепідемічних заходів в осередках холери в 1995 році в Миколаївській області в складі медичного штабу.

Могилевский Л.Я., Бощенко Ю.А., Лукашевич Н.В. Роль открытых водоемов Северо-Западного Причерноморья в распространении возбудителя холеры // Управленние и охрана побережий С.-З. Причерноморья. Межд. симпоз. Одесса, 1996. – С.49.

Проведено огляд літературних даних, звітних матеріалів по холері з архіву МОЗ України за період сьомої пандемії холери на території України.

Могилевский Л.Я., Лукашевич Н.В., Хабло З.А., Падченко А.Г., Егорова Е.А., Лауген Э.А. К вопросу об организации противоэпидемических мероприятий в очагах холеры // Санитарная охрана территории Украины и профилактика особо опасных инфекций. Мат. науч.-практ. конф., посв. 60-летию Укр. госуд. противочумной станции. - Одесса. 1997. – С. 128.

Проаналізовано власні результати епідеміологічних досліджень, які проводила в осередку холери в Миколаївській області.

Могилевский Л.Я., Лукашевич Н.В. Организация эпидемиологического надзора за холерой в Украине на основе районирования территории (тезисы) // Актуальні проблеми профілактичної медицини. Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених. Тези доповідей. – Київ, 2000. – С. 87-88.

Зібрані матеріали за результатами бактеріологічного обстеження населення України на холеру, статистична обробка результатів.

Материалы послеаудиторной самостоятельной работы

Тематика УИРС и НИРС

Эпидемиологическая и иммунологическая эффективность вакцинопрофилактики вирусного гепатита В для медицинских работников Сумской областной инфекционной клинической больницы.

Защита курсовой работы
Продолжительность – 2 часа.
1 Актуальность темы: развитие межгосударственных отношений, изменение природно-климатических условий, изменчивость возбудителя, появление новых микроорганизмов, которые вызывают массовые заболевания, нуждаются в разработке мероприятий по охране территории страны от завоза карантинных и других особо опасных заболеваний. Ведущую роль в организации и осуществлении этих мер играют медицинские работники.
^ 2 Учебные цели занятия (с указанием уровня усвоения, который планируется).

2.1 Студент должен знать:

а-2

• 
  критерии отнесения заболеваний в группу карантинных инфекций, перечень таких инфекций по рекомендации ВОЗ;
  
• 
  порядок информации о выявлении карантинных инфекций;
  
• 
  определение очагов инфекций при карантинных инфекциях с разным механизмом передачи возбудителя;
  
• 
  понятие “карантин”, “обсервация”;
  
• 
  организация работы госпиталя для больных карантинными инфекциями, его структура;
  
• 
  мероприятия относительно лиц, которые были в контакте с больными карантинными инфекциями;
  
• 
  использование средств индивидуальной защиты медицинских работников при работе в очагах карантинных инфекций;
  
• 
  лабораторное обследование больных карантинными инфекциями;
  
• 
  особенности упаковки и транспортировки в лабораторию материала, взятого у больных карантинными инфекциями;
  
• 
  административно-санитарные и медико-санитарные мероприятия по санитарной охране территории страны.
  

2.2. Студент должен уметь:

а-3

• 
  диагностировать карантинную инфекцию;
  
• 
  организовать карантинные мероприятия при подозрении на карантинную инфекцию;
  
• 
  задействовать схему оповещения и информирования о выявлении больного с подозрением на карантинные инфекции;
  
• 
  организовать забор материала от больного с подозрением на карантинную инфекцию и из объектов окружающей среды в очаге;
  
• 
  организовать медицинское наблюдение за контактными в очаге карантинной инфекции;
  
• 
  провести экстренную специфическую профилактику контактным в очаге карантинной инфекции;
  
• 
  провести дезинфекционные мероприятия в очаге карантинной инфекции;
  
• 
  составить план противоэпидемических мероприятий в случае заноса на территорию населенного пункта карантинных инфекций.
  

3 Материалы доаудиторной самостоятельной работы

3.1 Базовые знания, умения, навыки, необходимые для изучения темы (междисциплинарная интеграция)

3.2 Структурно-логическая схема содержания темы занятия

^ СХЕМА ОПОВЕЩЕНИЯ О ВЫЯВЛЕНИИ БОЛЬНОГО

Станция скорой медицинской помощи

Инфекционный госпиталь для больных карантинными инфекциями

Территориальное управление охраны здоровья

Органы местного самоуправления

^ ПРОТИВОЭПИДЕМИЧЕСКИЕ МЕРОПРИЯТИЯ В ОЧАГЕ КАРАНТИННОЙ ИНФЕКЦИИ, КОТОРЫЕ ОРГАНИЗУЮТСЯ ЧРЕЗВЫЧАЙНОЙ ПРОТИВОЭПИДЕМИЧЕСКОЙ КОМИССИЕЙ

Структура штаба очага карантинной инфекции

Чрезвычайная противоэпидеми- ческая комиссия

Профилактиче- ская служба

Начальник медицинского штаба очага – начальник управления охраны здоровья

Читайте также:

• От чего может быть дизентерия у взрослого
• Тиф что это за болезнь в 1918 году
• Стафилококковый бактериофаг может вызвать аллергию
• Скрытая трихомонада у женщин
• Тиф summer league что это

Пожалуйста, не занимайтесь самолечением!
При симпотмах заболевания - обратитесь к врачу.