Стаття африканська чума свиней

Що за хвороба - африканська чума свиней ?

Африканська чума свиней (АЧС) [Pestis africana suum] - небезпечна інфекційна хвороба свиней, яка характеризується лихоманкою, запальними і дистрофічними ураженнями внутрішніх органів, чисельними крововиливами та високою смертністю.

Які тварини хворіютьна АЧС ?

Лише домашні та дикі свині, незалежно від породи, віку та статі.

Чи хворіють люди на АЧС ?

Ні! Люди не хворіють на АЧС.

Поширення АЧС в Україні?

Карта поширення Африканської чуми свиней станом на 29 квітня 2017 року.

З 2012 року в Україні зареєстровано 214 випадків Африканської чуми свиней (АЧС) (184 - домашні, 29 – дикі та 1 інфікований об’єкт).

В 2017 році станом на 29 квітня було зареєстровано - 66 випадків АЧС (61 - домашні свині, 5 - дикі).

Чим небезпечна хвороба?

Хвороба небезпечна високими економічними збитками. На даний час ефективної вакцини від АЧС не існує. Методів успішного лікування АЧС не існує. Лікування хвороби заборонено законодавством України. Найбільш ефективним способом боротьби з захворюванням вважається знищення поголів’я свиней, що в свою чергу пов’язане з великими втратами і незадоволенням з боку населення і господарств, чиї навіть здорові свині в карантинній зоні також мають знищуватися.

Як відбувається зараження свиней?

Шляхом безпосереднього контакту (від свині – до свині).

• через ґрунт, незнезаражені корми, предмети догляду й утримання, стічні води, транспортні засоби; бродячих тварин, птахів, комах та обслуговуючий персонал.

• при згодовуванні харчових відходів, що містять продукти забою хворих чи інфікованих тварин.

Скільки часу проходить з моменту зараження тварини до прояву клінічних ознак хвороби?

Інкубаційний період може тривати від 3 до 15 діб. При гострому перебігу хвороби – 5-9 діб.

Які клінічні ознаки є характерними для хворих на АЧС свиней ?

Це надзвичайно заразна вірусна хвороба свиней усіх вікових груп, що характеризується здебільшого гострим перебігом та проявляється лихоманкою, значними крововиливами, синюшністю та змертвінням шкіри, враженнями внутрішніх органів та високою смертністю, що призводить до значних економічних збитків.

Характерними для хвороби є наступні ознаки:

• раптова загибель тварини, за відсутності клінічного прояву;

• підвищення температури тіла до 40.5-42°C;  зниження апетиту, в’ялість, швидка втомлюваність, слабкість тазових кінцівок, хитка хода, посилена спрага, тварини лежать, зарившись в підстилку;  ядуха, кашель, блювота, діарея (іноді з кров’ю), частіше запор, слизисті виділення з очей та носа, параліч тазових кінцівок, можливі аборти у самок;  синюшність шкіри та червонувато-фіолетові плями черева, підгрудка, мошонки, вух, п’ятачка та кінцівок;

Хвороба охоплює 40-65 % поголів’я тварин, 85-100 % з яких гине впродовж 6-13 діб.

Якщо Ви помітили схожі ознаки негайно сповістіть ветеринарного лікаря !

Що станеться, якщо не повідомити про підозру на АЧС ?

Хвороба може швидко поширитись на сусідні господарства, завдаючи значних економічних збитків внаслідок загибелі свиней та ліквідації всього свинопоголів’я в регіоні.

При підозрі на АЧС сповістіть фахівця, краще перестрахуватись, аніж наразити на небезпеку всіх сусідів !

Заходи ветеринарної служби по контролю АЧС.

У разі підтвердження спалаху захворювання, служба ветеринарної медицини проводить карантинні заходи по запобіганню розповсюдження хвороби шляхом швидкого гуманного, безкровного забою усіх свиней на території, де спалахнула хвороба, з наступним спаленням трупів тварин, механічною чисткою та дезінфекцією приміщень та території утримання свиней.

Яким дезінфектантом доцільно скористатись ?

Для обробки приміщень, обладнання, загонів, території вогнища інфекції, забійних пунктів та інших місць, де перебували тварини, використовують дезінфекційні розчини, що знешкоджують вірус АЧС:

• розчин формаліну з умістом 1,5% формальдегіду;

• 1,5% розчин параформу, приготовлений на 0,5% розчині їдкого натру;

• 3% розчин парасоди або фоспару;

• 5% розчин хлораміну;

• сухе хлорне вапно з вмістом не менше як 25% активного хлору;

• розчини хлорного вапна з умістом 4% активного хлору;

• 3% (гарячий) розчин їдкого натру та інші засоби, які відповідно до настанов з їх застосування є активними до збудника АЧС.

Як запобігти занесенню вірусу АЧС в господарство ?

Утримувати свиней в закритих приміщеннях, не допускаючи їх вигулу та контакту з іншими тваринами.

• Обслуговувати тварин лише у змінному спецодязі, використовуючи окремі засоби догляду та інвентар.

• Не дозволяти відвідування господарства та тваринницьких приміщень стороннім особам.

• Не купувати тварин у невстановлених для цього місцях та без супровідних ветеринарних документів.

• Не забивати хворих свиней та не переробляти туші захворілих тварин.

• Не утримувати в приватному господарстві свиней, якщо Ви мисливець на диких свиней.

• Не згодовувати свиням харчові відходи, що містять свинину чи продукти забою без проварювання.

Інформаційні матеріали по АЧС

Африканська чума свиней?

Африканська чума свиней (АЧС) — контагіозна вірусна геморагічна хвороба, яка перебігає гостро, підгостро, хронічно безсимптомно й характеризується лихоманкою, геморагічним діатезом, ціанозом шкіри, некродистрофічними змінами паренхіматозних органів і високою летальністю, що призводить до значних економічних збитків. Входить до переліку особливо небезпечних (карантинних) хвороб тварин та списку інфекційних та інвазійних хвороб тварин затвердженого МЕБ на 2016 рік.

Це одна із найбільш небезпечних хвороб свиней, оскільки характеризується високою смертністю, значними економічними збитками, зумовленими відсутністю вакцини, запровадженням спеціального режиму для свиногосподарств, обов'язковістю дотримання ветеринарно-санітарних вимог до утримання свиней, витрата ми на проведення моніторингових та діагностичних досліджень, організацію профілактичних та ліквідаційних заходів, в разі загрози чи виникнення хвороби та торговельними обмеженнями, що запроваджуються для недопущення її розповсюдження. Вірус африканської чуми свиней не становить небезпеки для людини.

Що АЧС не становить небезпеки для людей.
Що на АЧС хворіють лише дикі та свійські свині (всіх видів, порід та статево-вікових груп).
Що резервуаром Африканської чуми свиней в природі є дикі свині, від яких заражаються свійські (домашні свині).
Що основний шлях передачі збудника - це безпосередній контакт тварин між собою (хворої та здорової) та перенос збудника від хворої до здорової тварини через посередника, в ролі якого найчастіше виступає людина, що випадково забруднилась виділеннями хворої тварини та мала контакт зі здоровою, а також - предмети догляду, інвентар, взуття та одяг, транспортні засоби та корми, в тому числі й харчові відходи.
Що збудник хвороби тривалий час може зберігати свою життєздатність поза організмом і в першу чергу в харчових продуктах заражених вірусом АЧС (наприклад: в копченій шинці - до 5 місяців).
Що холод (заморожена свинина) - всього лиш консервує збудника (продукт залишається небезпечним для свиней після розморожування).
Що виявивши хвору тварину (не стандартна поведінка) чи труп свині в природному середовищі необхідно негайно сповістити про це лікаря ветеринарної медицини та вжити заходів, щодо унеможливлення контакту із виділеннями хворої тварини.

не висококонтагіозна (з низьким ступенем заразності),
гостра (ознаки хвороби розвиваються дуже швидко),
інфекційна ( здатна до зараження, тобто може передаватись від однієї сприйнятливої тварини до іншої),
вірусна (на збудник не діють антибіотики, тому не має лікування)
хвороба (хворобливий стан організму - тварина виглядає підозріло, не так як завжди)
свиней (хворіють лише домашні та дикі свині).

Що виявивши хвору тварину ( не стандартна поведінка ) чи труп свині необхідно негайно сповістити про це лікаря ветеринарної медицини та вжити заходів, щодо унеможливлення контакту із виділеннями хворої тварини.

Що в ірус африканської чуми свиней не становить небезпеки для людини та надзвичайно небезпечний для свиней !

ДНК-вірус родини Asfaviridae роду Asfivirus, виду вірус африканської чуми свиней, що характеризується вираженою варіабельністю вірулентних властивостей, високостійкий до факторів зовнішнього середовища: зберігає життєздатність в діапазоні рН від 4 до 10, тривалий час - від тижнів до місяців - зберігається в продуктах і субпродуктах від свиней, що не піддавались термічній обробці (солонина і сирокопчені харчові вироби, харчові відходи, що йдуть на корм свиням).

У трупах свиней вірус зберігається до десяти тижнів,
у м'ясі від хворих тварин - до 155 днів,
копченій шинці - до 5 місяців,
у гною - до 3 місяців.

Встановлено декілька сероім уно- і генотипів вірусу африканської чуми свиней. Його виявляють у крові, лімфі, у внутрішніх органах, секретах і екскретах хворих тварин. Вірус стійкий до висушування і гниття; при температурі 60 ° C інактивується впродовж 10 хвилин.

Інкубаційний період короткий (2–12 днів) і супроводжується лихоманкою (40–42 °С) впродовж 48-ми годин перед проявом клінічних ознак (на відміну від класичної чуми свиней) та відсутністю інших симптомів в цей період. Більшість хворих тварин, у цей час, виглядають абсолютно здоровими й не відмовляються від корму (і лише незначний відсоток - проявляє неспокій або ж, навпаки, постійно лежить).

Клінічні ознаки проявляються, коли спадає температура: тварини проявляють ознаки слабкості (хитка хода, відмова від корму, спрага), збиваються в гурти, з'являються ознаки серцевої недостатності: синюшністю ( ціаноз ) шкіри та значні крововиливи ( геморагії на шкірі та у внутрішніх органах ).
Поросні свиноматки, як правило абортують, незалежно від терміну вагітності на 5–8 добу після зараження чи на 1-3 – лихоманки. На плодових оболонках і шкірі плодів, часто реєструють крововиливи.
Загибель хворих тварин настає внаслідок серцевої недостатності (набряк легенів внаслідок геморагічного діатезу) переважно на 7–10 добу з моменту прояву перших клінічних ознак хвороби. Смертність при АЧС складає – майже 100 %.

Для запобігання АЧС власникам свиногосподарств рекомендується:

Придбання зерна для годівлі та/або приготування кормосумішів для свиней є надзвичайно відповідальною справою, оскільки:

Власник має бути впевненим в походженні зерна. Зерно має походити з благополучних у відношенні АЧС та КЧС територій (неблагополучними по АЧС в Україні, на сьогодні, є території – Київської, Чернігівської, Сумської, Рівненської та Житомирської областей).
Сьогодні (як дерегулятивна ініціатива) відмінені та більше не діють карантинні сертифікати, які документально могли б підтвердити походження зерна до рівня поля, де воно було вирощено. Тому, в даний час, закупівля зерна — це рулетка і до питання потрібно підійти відповідально: самостійно купувати зерно в місці вирощування або через довірену особу.

Основні правила, яких слід дотримуватись у відношенні транспорту, що обслуговує свиногосподарство:

Максимально обмежте доступ транспорту на територію свиногосподарства. Для внутрішніх переміщень використовуйте виключно внутрішньогосподарський транспорт, який не виїжджає за межі господарства. Як правило, це самий безпечний варіант. Всі перевантаження необхідно здійснювати за межами господарства, на спеціальній рампі із матеріалу, що легко дезінфікується, або спеціально обладнаному місці з аналогічними вимогами до дезінфекції.
Жоден транспортний засіб без перевірки шляхового листа та відмітки про дезінфекцію не повинен заїхати на територію господарства. Якщо в шляховому листі вказано регіон, неблагополучний із АЧС або КЧС, такий транспорт взагалі не повинен заїхати на територію і про це має дбати служба охорони господарства (інструктаж та навчання персоналу).
Унеможливити в'їзд транспорту на територію господарства без проходження дезобробки. В умовах жорсткого карантину просто проїхати дезінфекційною ванною вже недостатньо. Перед проїздом через дезбар’єр, транспортний засіб необхідно ретельно вимити від бруду водою під тиском, бо саме бруд унеможливлює контакт дезрозчину зі збудником. Брудна вода, отримана в процесі механічної очищення транспорту повинна знезаражуватись одним із рекомендованих дезінфектантів (хлорне вапно, каустична сода тощо). Це має проводитись на окремому майданчику, ще до проїзду через дезбар’єр. Після очищення, під натиском води, транспортний засіб повинен простояти впродовж 2–3 хвилин, для скапування води, інакше вона стікатиме в дезбар’єр зменшуючи концентрацію дезрозчину та знижуючи його активність.
Необхідно постійно контролювати активність розчину в дезбар’єрі, не допускаючи зниження його концентрації нижче мінімально допустимої активності.

Складне запитання, оскільки потребує від власника визначитись із пріоритетами. В країнах де бюджет перебуває не в такому критичному стані, є кілька способів його вирішення. Один із них — це аерофотозйомка полів перед збиранням кукурудзи та визначення відсутності лежанок та стежок диких свиней. В Україні це малоймовірний захід. Тому закупівля зерна із районів полісся та полів, що знаходяться на узліссях, має певний ступінь ризику. До такого зерна слід ставитись, як до потенційно зараженого та піддавати його обов’язковій термічній обробці при згодовуванні свиням.

Дотримуватись правил біобезпеки та здійснювати термічну обробка кормів, що згодовуються свиням. Перевірити наявність вірусу АЧС в кормах або зерні лабораторними методами чи в будь-який інший спосіб – не можливо!

Нормативним документом, що встановлює порядок проведення профілактичних заходів щодо недопущення захворювання свиней на африканську чуму свиней, ветеринарно-санітарних заходів у випадках прояву хвороби серед свиней у господарствах різних форм власності, у тому числі приватному секторі, дикій фауні та оздоровлення їх від АЧС, поводження з продукцією свинарства, одержаною в неблагополучних господарствах щодо АЧС, та є обов'язковою для виконання господарствами незалежно від форми власності і підпорядкування, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, громадянами, спеціалістами ветеринарної медицини, органами місцевого самоврядування є Інструкція щодо профілактики та боротьби з африканською чумою свиней zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0363-14/conv

Негайна заборона ввезення живих тварин, продуктів тваринного походження, сперми та ембріонів тварин із заражених регіонів.
Повна заборона імпорту м'ясних продуктів.*

* За даними проведених досліджень, реалізація окремих видів продуктів дозволяється лише, у випадку, якщо вони пройшли період дозрівання, здатний інактивувати вірус (приблизно 140 діб). Наприклад: ТМ "Іберійська шинка".

Інактивація вірусу АЧС в продуктах зі свинини
Назва продукції	Час дозрівання	Час інактивації вірусу АЧС (діб)
“Serrano”	180 - 365	140
Іберійська шинка	365 - 730	140
Іберійська лопатка	240 - 420	140

Харчові рештки (в тому числі морських та повітряних суден), мають бути знищені. Будь які рештки з міжнародних транспортних засобів мають бути спалені. Транспортні засоби (вантажні автомобілі), особливо ті, які використовувалися для перевезення свиней мають бути дезінфіковані належним чином.
Поліпшити контроль та інформованість пасажирів на кордонах, з метою уникнення незаконного ввезення імпортних тварин, і що більш небезпечно — продуктів.
Заборонити практику годівлі свиней відходами кухні, або принаймні заборонити вміст в останніх — продуктів тваринного походження. У випадках, коли це зробити неможливо, пропонується забезпечити термічну обробку пійла (щонайменше при 60°C впродовж 30 хв.) перед його згодовуванням.
Відгородити свиней, які перебувають в межах територій підвищеного ризику та уникати вільного їх переміщення (кордон із зараженою територією, унеможливити потенційний контакт з дикими тваринами і т.ін.).

Заходи підвищення біобезпеки (дезінфекція, дезінсекція і дератизація "ДДД", контрольований доступ людей і транспортних засобів).
Контроль і належне обслуговування всіх критичних точок господарства (платформа для вантаження тварин, огорожа, вхід на територію, роздягальні, кабінети тощо).
Контроль персоналу (реєстрація всіх візитів та зведення їх до мінімуму), якості води, кормів і підстилки, що використовуються в господарстві, відповідне розпорядження щодо залишків і туш тощо.
Стимулювання повного закритого циклу системи виробництва. *

* Повний цикл виробництва, в якому тварини перевозяться безпосередньо від ферми, де вони народилися на бойні (зниження ризику розповсюдження АЧС). З іншого боку, системи поетапного виробництва, які широко практикуються в даний час, сприяють поширенню інфекційних хвороб через пункти обміну в кожному циклі.

Свині, що вільно утримуються мають бути ізольовані, в тих місцевостях, де є підвищений ризик спалаху АЧС.
Уникнення/заборона згодовування харчових відходів.

Біологічна безпека й ефективна практика починаються ще до появи проблеми. Ці заходи включають в себе відповідну методологію (методи протидії) та правильне використання засобів індивідуального захисту (ЗІЗ).

При відвідуванні господарства слід враховувати певні ключові моменти:

Місце для паркування автомобіля → завжди за огорожею ферми.
Одяг та взуття, у випадку їх багаторазового використання, мають належати фермі, бути чистими (або спецодяг одноразового використання).
Порядок відвідування ферми передбачає:
- Переговори з фермером.
- Перевірку документації ферми.
- Переміщення по території лише від чистої зони до брудної.
- Дотримання правил біобезпеки між фермами!
- Використання первинних ЗІЗ (рукавички, маски..).
Належна упаковка зразків матеріалу:
- Використання жорсткої упаковки (контейнери).
- Чиста зовнішня поверхня пакункового матеріалу.
- Наявність інформації на упаковці
Відповідна утилізація забрудненого матеріалу:
- Трупи → обробляють дезінфікуючим засобом.
- Кров і тканини → разом з трупами.
- Одноразові → спалюють.
Співпраця з ними важлива для:
- підтримання заходів біобезпеки;
- належної утилізації матеріалу;
- запобігання незаконного переміщення тварин;
- епізоотологічного розслідування.
Відстріл диких свиней, хоча й порушує принцип безкровного умертвіння, та все ж є меншим злом, а ніж мовчанка й саботаж мисливців.

Особлива увага при цьому має акцентуватись на дотриманні правил біобезпеки на полюванні (не лишати нутрощів свиней напризволяще, мінімізувати розбризкування крові, дезінфекція авто і обладнання) та використання м'яса лише після отримання висновку лабораторних досліджень.

При підозрі на АЧС сповістіть фахівця ветеринарної медицини, краще перестрахуватись, аніж наразити на небезпеку всіх сусідів!
Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України – тел.: 044 – 279-49-48
Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветсанекспертизи - тел.: 044 – 377-53-85

You are using an outdated browser. Please upgrade your browser to improve your experience.

Африканська чума свиней

Африканська чума свиней (Pestis africana suum, хвороба Монтгомері) - висококонтагіозна вірусна хвороба, яка перебігає гостро, підгостро, хронічно безсимптомно й характеризується лихоманкою, геморагічним діатезом, ціанозом шкіри, некродистрофічними змінами паренхіматозних органів і високою летальністю, що призводить до значних економічних збитків.

Рішенням ДНПК затверджується план протиепізоотичних заходів та схема інформування щодо забезпечення оперативного зв’язку і координації всіх запланованих дій. Проводиться інформування населення про епізоотичну ситуацію щодо АЧС та заходи, які будуть проводитись в неблагополучному пункті (сходи громадян села).
Абсолютно виключеними мають бути:
1. Згодовування корму, який містить (або може містити) навіть у мізерних кількостях термічно необроблені субпродукти від диких, або домашніх свиней, незалежно від Вашої впевненості щодо їх безпечності. Виключено має бути навіть потенційну можливість потрапляння на ферму такої продукції (як для власного споживання персоналом, так і годівлі інших видів тварин, таких як сторожові собаки).
2. Згодовування корму (чи використання підстилки), які завозяться на ферму і можуть бути контаміновані секретами та екскретами хворих тварин (домашніх чи диких) безпосередньо з полів (кукурудза на корм, зелена маса, солома тощо), або з інших ферм, незалежно від того виявлялася там АЧС чи ні.
3. Введення на ферму поголів’я яке походить з ферм, розташованих в регіонах де мали місце спалахи АЧС, а з решти території країни без відповідної документації та профілактичного карантинування.
4. Використання транспорту, інвентарю, відвідування ферми особами, які могли перебувати у контакті з хворими (загиблими) домашніми чи дикими свинями, або відвідували заражене господарство чи місця можливого перебування хворих (загиблих) диких кабанів (в лісі під час полювання, збирання грибів, ягід, горіхів тощо, або на полях зернових чи кукурудзи тощо).

При вїзді у зону захисту виставляється охорона, карантинні поліцейські пости на дорогах, що ведуть із зони захисту у зону нагляду та знаки (зона захисту – зона на території, яка безпосередньо межує з епізоотичним вогнищем радіусом не менше 3 км, але не більше 20 км; зона нагляду – територія, що оточує межі першої зони радіусом до 150 км від епізоотичного вогнища, але не менше 20 км) які вказують на обов’язковий обїзд зони карантину. На постах організовується цілодобове чергування.
Працівники національної поліції забезпечують дотримання громадського порядку, зупиняють та забезпечують перевірку всіх транспортних засобів і ручної поклажі; при вилученні продукції тваринництва складають відповідні акти вилучення, ведуть записи в журналі руху транспорту і людей.
Представники поліції забезпечують правопорядок та доступ до подвір’я громадян, проводять огляд приміщень на предмет утримання свиней, зберігання продуктів забою свиней.
Стаття 160 КУпАП. Торгівля в містах з рук на вулицях, площах, у дворах, під'їздах, скверах та в інших невстановлених місцях - тягне за собою накладення штрафу від одного до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі або без такої.
Торгівля з рук у невстановлених місцях промисловими товарами - тягне за собою накладення штрафу від шести до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі.
Згідно статті 255 КУпАП протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ.

У місті Шостка Сумської області 15 липня 2016 року зареєстровано загибель 3 гол. свиней із 56 голів, які утримувалися в господарстві ФОП “Бондаренко В. М.”. Крім вказаного випадку, з початку 2016 року в Україні зареєстровано 14 випадків АЧС, у тому числі в Полтавській (3 випадки), Одеській (3), Житомирській (1), Кіровоградській (1), Хмельницькій (1), Миколаївській (1), Сумській (1), Чернівецькій (1), Черкаській (1), та Чернігівській (1) областях. Станом на 18.07.2016 залишилося 5 неблагополучних пунктів по АЧС в Чернівецькій, Миколаївській, Чернігівській, Черкаській та Сумській областях.

Африканська чума свиней (АЧС) – це висококонтагіозна, гостра, інфекційна, вірусна хвороба свиней, що входить до переліку особливо небезпечних (карантинних) хвороб тварин та списку інфекційних та інвазійних хвороб тварин затвердженого МЕБ на 2016 рік.

Одна із найбільш небезпечних хвороб свиней, оскільки характеризується високою смертністю, значними економічними збитками, зумовленими відсутністю вакцини, запровадженням спеціального режиму для свиногосподарств, обов’язковістю дотримання ветеринарно-санітарних вимог до утримання свиней, витратами на проведення моніторингових та діагностичних досліджень, організацією профілактичних та ліквідаційних заходів, в разі загрози чи виникнення хвороби та торговельними обмеженнями, що запроваджуються для недопущення її розповсюдження. Вірус Африканської чуми свиней не становить небезпеки для людини та надзвичайно небезпечний для свиней!

На АЧС хворіють лише дикі та свійські свині (всіх видів, порід та статевовікових груп). Резервуаром Африканської чуми свиней в природі є дикі свині, від яких заражаються свійські (домашні свині). Основний шлях передачі збудника – це безпосередній контакт тварин між собою (хворої та здорової) та перенос збудника від хворої до здорової тварини через посередника, в ролі якого найчастіше виступає людина, що випадково забруднилась виділеннями хворої тварини та мала контакт зі здоровою, а також – предмети догляду, інвентар, взуття, одяг, транспортні засоби та корми, в тому числі й харчові відходи. Збудник хвороби тривалий час може зберігати свою життєздатність поза організмом і в першу чергу в харчових продуктах заражених вірусом АЧС. Холод (заморожена свинина) – всього лиш консервує збудника (продукт залишається небезпечним після розморожування).

Вірус Африканської чуми свиней, що характеризується вираженою варіабельністю вірулентних властивостей, високостійкий до факторів зовнішнього середовища: зберігає життєздатність в діапазоні рН від 4 до 10, тривалий час – від тижнів до місяців – зберігається в продуктах і субпродуктах від свиней, що не піддавались термічній обробці (солонина і сирокопчені харчові вироби, харчові відходи, що йдуть на корм свиням). У трупах свиней вірус зберігається до десяти тижнів, у м’ясі від хворих тварин – до 155 днів, у копченій шинці – до 5 місяців, у гною – до 3 місяців. Вірус стійкий до висушування і гниття; при температурі 60 °C інактивується впродовж 10 хвилин. Перевірити наявність вірусу АЧС в кормах або зерні лабораторними методами чи в будь-який інший спосіб – не можливо, тому необхідно дотримуватись правил біобезпеки та здійснювати термічну обробка кормів, що згодовуються свиням. Єдиним шляхом унеможливлення занесення збудника з зерном є термічна обробка кормів та кормосумішів для свиней. Фахівці радять не купувати живих свиней і корми в зонах неблагополучних щодо АЧС. Мінімізувати поїздки на неблагополучні з АЧС території. У разі виникнення підозри на захворювання свиней Африканською чумою господар, незалежно від типу ведення господарства та форми власності, повинен негайно повідомити про виниклу підозру спеціаліста ветеринарної медицини, що обслуговує дане господарство. Потрібно ізолювати хворих і підозрілих на захворювання свиней у тому самому приміщенні, у якому вони перебували. Суворо забороняється забій і реалізацію тварин усіх видів (включаючи птицю) і продуктів їхнього забою (м’яса, сала, шкіри, вовни, пір’я тощо). Також забороняється виїзд з населеного пункту, господарства (ферми), де виявлене захворювання і в’їзд на їхню територію будь-якого виду транспорту, вихід обслуговуючого персоналу з ферми (господарства) без відповідної санітарної обробки, а також вивіз за територію господарства (ферми) продуктів і сировини тваринного походження, кормів і інших вантажів.

Пам’ятайте: лихо легше застерегти чим побороти! При підозрі на АЧС сповістіть фахівця ветеринарної медицини, краще перестрахуватись, аніж наразити на небезпеку всіх сусідів!

В. Біленький, начальник відділу безпечності
харчових продуктів та ветеринарії управління
Держпродспоживслужби в Бердичівському районі

16 июня 2011 года из-за подозрения на чуму свиней был закрыт Московский зоопарк.

Африканская чума свиней (лат. Pestis africana suum), африканская лихорадка, восточноафриканская чума, болезнь Монтгомери – высоко заразная вирусная болезнь свиней, характеризующаяся лихорадкой, цианозом кожи (синюшная окраска) и обширными геморрагиями (скопление крови, излившейся из кровеносных сосудов) во внутренних органах. Относится к списку A (особо опасных) согласно Международной классификации заразных болезней животных.

Впервые зарегистрирована в 1903 году в Южной Африке.

Вирус африканской чумы свиней – ДНК‑содержащий вирус семейства Asfarviridae; размер вириона (вирусная частица) 175‑215 нм (нанометр – миллиардная часть метра). Установлено несколько сероиммуно‑ и генотипов вируса африканской чумы свиней. Его обнаруживают в крови, лимфе, во внутренних органах, секретах и экскретах больных животных. Вирус устойчив к высушиванию и гниению; при температуре 60°C инактивируется в течение 10 минут.

В естественных условиях к африканской чуме свиней восприимчивы домашние и дикие свиньи всех возрастов. Источник возбудителя инфекции – больные животные и вирусоносители. Заражение здоровых свиней происходит при совместном содержании с инфицированными вирусоносителями. Факторы передачи возбудителя – корм, пастбища, транспортные средства, загрязненные выделениями больных животных. Механическими переносчиками вируса могут быть птицы, домашние и дикие животные, грызуны, накожные паразиты (некоторые виды клещей и вши), бывшие в контакте с больными и павшими свиньями. Резервуарами вируса в природе являются африканские дикие свиньи и клещи рода орнитодорос (Ornithodoros).

Инкубационный период заболевания зависит от количества поступившего в организм вируса, состояния животного, тяжести течения и может продолжаться от двух до шести суток. Течение подразделяют на молниеносное, острое, подострое и реже хроническое. При молниеносном течении животные гибнут без каких‑либо признаков; при остром — у животных повышается температура тела до 40,5‑42,0°C, отмечаются одышка, кашель, появляются приступы рвоты, парезы и параличи задних конечностей. Наблюдаются серозные или слизисто‑гнойные выделения из носа и глаз, иногда понос с кровью, чаще запор. В крови отмечается лейкопения (количество лейкоцитов снижается до 50‑60%). Больные животные больше лежат, зарывшись в подстилку, вяло поднимаются, передвигаются и быстро устают. Отмечают слабость задних конечностей, шаткость походки, голова опущена, хвост раскручен, усилена жажда. На коже в области внутренней поверхности бедер, на животе, шее, у основания ушей заметны красно‑фиолетовые пятна, при надавливании они не бледнеют (резко выраженный цианоз кожи). На нежных участках кожи могут появиться пустулы (гнойники), на месте которых образуются струпья и язвы.

Обнаруживают многочисленные кровоизлияния в кожу, слизистые и серозные оболочки. Лимфатические узлы внутренних органов увеличенные, имеют вид сгустка крови или гематомы. Внутренние органы, особенно селезёнка, увеличены, с множественными кровоизлияниями.

Диагноз ставят на основании эпизоотологических, клинических, патологоанатомических данных, лабораторных исследований и биопробы.

В случае появления очага инфекции практикуется тотальное уничтожение больного свинопоголовья бескровным методом, а также ликвидация всех свиней в очаге и радиусе 20 км от него. Больные и контактировавшие с больными свиньи подлежат убою с последующим сжиганием трупов. Сжиганию также подлежат навоз, остатки корма и малоценные предметы ухода. Золу закапывают в ямы, смешивая ее с известью. Помещения и территории ферм дезинфицируют горячим 3% раствором едкого натрия, 2% раствором формальдегида.

На неблагополучное хозяйство накладывается карантин, который снимают через 6 месяцев с момента убоя свиней, а разведение свиней в неблагополучном пункте разрешается не ранее, чем через год после снятия карантина.

Владельцам личных подсобных хозяйств, в которых имеется свинопоголовье, необходимо соблюдать ряд правил, выполнение которых позволит сохранить здоровье животных и избежать экономических потерь:

– предоставлять поголовье свиней для проводимых ветслужбой вакцинаций (против классической чумы свиней, рожи);
– содержать поголовье только закрытым, не допускать свободного выгула свиней на территории населенных пунктов, особенно в лесной зоне;
– ежедекадно обрабатывать свиней и помещение для их содержания от кровососущих насекомых (клещей, вшей, блох), постоянно вести борьбу с грызунами;
– не завозить свиней без согласования с Госветслужбой;
– не использовать необезвреженные корма животного происхождения, особенно боенские отходы в рационах свиней;
– ограничить связи с неблагополучными территориями;
– немедленно сообщать о всех случаях заболевания свиней в государственные ветеринарные учреждения по зонам обслуживания.

Материал подготовлен на основе информации открытых источников

Читайте также: