Африканська чума в хмельницькій області

Головним управлінням Держпродспоживслужби в Хмельницькій області отримано інформацію про виявлення 20.03.2020 року вогнища африканської чуми свиней у с. Павлівка Погребищенського р-ну Вінницької області. Приймаючи до уваги надзвичайну небезпечність захворювання Городоцьке районне управління ГУ Держпродспоживслужби вкотре звертається до керівників сільськогосподарських підприємств, власників селянських господарств, що утримують свиней - в умовах напруженої епізоотичної ситуації щодо АЧС здоров’я та благополуччя тварин повністю залежить від громадської свідомості та дій осіб, які утримують цих тварин.

Африканська чума свиней (АЧС) — інфекційна вірусна хвороба свійських і диких свиней.

Треба знати, що:

- африканська чума НЕ загрожує людям, хворіють лише свині.

- смертність свиней може сягати 100%.

- вилікувати АЧС неможливо — вакцини та ліків немає. Тому єдиний метод боротьби із захворюванням — умертвляти і спалювати хворих свиней, щоб не допустити поширення вірусу.

- ознаки захворювання проявляються у свиней через 3–12 діб після зараження.

- вірус хвороби може зберігатися в:
• у трупах свиней — до 2,5 місяців;
• у замороженому м’ясі (–20 °C) — безкінечно.
• копченій ковбасі та м’ясопродуктах — упродовж 5 місяців і більше.
• у солонині — до року;
• у гною та ґрунті залежно від пори року: до 3 місяців
- термічна обробка вбиває вірус (не менше години при 50 °C).

В Україні захворювання переважно уражає приватні господарства та невеликі ферми. Основна причина — власники свиней ігнорують прості, проте обов’язкові правила недопущення захворювання.

Щоб ваше господарство не було інфіковане АЧС:

• Перезувайтеся і переодягайтеся, коли заходите у приміщення зі свинями. Вірус не переноситься повітрям: потрапити до тварини він може тільки тоді, коли його туди занесе недбалий власник!

• Якщо ходите до лісу (збирати гриби чи ягоди), у жодному разі не заходьте у цьому одязі та взутті до свинарника, адже на ньому може бути вірус АЧС. У лісі вірус шириться через дикого кабана.

• Перед входом у свинарник покладіть килимок (краще поролоновий), який регулярно змочуйте антибактеріальним засобом (наприклад, добре підійде універсальний чистячий засіб для кухонного посуду, ванн, раковин, кухонних плит, кахлю, сантехніки тощо). Це добрий спосіб знищити бактерії на взутті.

• Не пускайте у свинарник сусідів та інших сторонніх людей.

• Не випускайте свиней з хліва — їх не можна вигулювати.

• Не утримуйте в одному приміщенні зі свинями інших тварин чи птицю, особливо, якщо вони виходять на двір.

• Не годуйте свиней рештками зі свого столу та помиями. Однак, якщо цього не можна уникнути, прокип’ятіть їх упродовж 20 хв. перед тим, як згодуєте свиням. Корми для свиней також треба проварювати.

• Щодня оглядайте свиней. Якщо виникла підозра, що вони захворіли, — обов’язково повідомте ветлікаря. Тільки він зможе підтвердити чи спростувати діагноз АЧС за результатами лабораторних аналізів.

• Пам’ятайте, що рано чи пізно інфіковане АЧС м’ясо, яке заморозили в холодильнику, чи сало, яке закрили у банки, може стати причиною наступного спалаху захворювання, адже вірус у них житиме впродовж тривалого часу!

Дотримання вищевказаних елементарних заходів убереже ваших тварин від захворювання на африканську чуму свиней, а вас - від непередбачувальних матеріальних втрат.

Городоцьке районне управління Головного управління Держпродспоживслужби В Хмельницькій області

Останнім часом в засобах масової інформації (телебачення, радіо, преса) часто з’являються повідомлення (репортажі) щодо виникнення африканської чуми свиней в окремих населених пунктах або сільськогосподарських підприємствах, що утримують свиней.

Африканська чума свиней (скорочена назва-АЧС, латинська назва Pestis Africana suumце) – інфекційне захворювання свійських та різних видів диких свиней збудником якого є вірус. За своєю будовою вірус АЧС – це ДНК-вмісний вірус сферичної форми, належить до родини Asfaviridae. Дуже складний і проявляє значну генетичну мінливість. Заражає клітини імунної системи та ініціює вироблення величезної кількості специфічних антитіл, які, на жаль, не здатні до повної нейтралізації збудника. Це є однією з основних причин чому виготовлення ефективної вакцини проти нього наразі неможливе.

Вірус АЧС, внаслідок особливостей своєї складної структури, дуже стійкий до факторів різної природи, в зв’язку з чим його виживання в об’єктах середовища і продуктах свинячого походження незвичайно високе. Зокрема, вірус стійкий як у кислому так і в лужному середовищі, а в умовах довкілля може зберігатися при температурах: 5 0 С - до 7 років, 18-20 °С -18 місяців, 37 °С –до 30 днів, 50 °С – до одної години. У трупах свиней вірус зберігається до десяти тижнів, у м'ясі від хворих тварин - до 155 днів, в копченій ковбасі та шинці - до 5 місяців, у гною - більше 3 місяців, в ґрунті - (112 діб літо-осінь, 200 діб осінь-зима). Охолодження (особливо заморожування) консервує вірус, у морозильнику при мінус 30-60 °С лишається активним до 10 років, в охолодженому м’ясі до 15 тижнів. Така висока стійкість вірусу і сприяє його швидкому розповсюдженню на значні території.

Факторами передавання збудника можуть стати різні об’єкти зовнішнього середовища - корми, вода, гній, підстилка, предмети догляду за тваринами, одяг обслуговуючого персоналу, транспорт, що були контаміновані вірусом, а також трупи загиблих від чуми свиней. Особливо небезпечними є інфіковані продукти забою, боєнські та кухонні відходи. Механічними переносниками вірусу можуть бути птахи, гризуни, комахи, не чутливі до нього дикі та свійські тварини, а також люди, що знаходяться в епізоотичному осередку.

Вірус АЧС не передається людині і є безпечним для її здоров’я.

Клінічні ознаки АЧС і що необхідно робити при підозрі?

Інкубаційний період захворювання (час з моменту проникнення збудника в організм до клінічного прояву симптомів захворювання) короткий (2–12 днів) і супроводжується лихоманкою (40–42 °С) впродовж 48-ми годин перед проявом клінічних ознак (на відміну від класичної чуми свиней) та відсутністю інших симптомів в цей період. Більшість хворих тварин, у цей час, виглядають абсолютно здоровими й не відмовляються від корму (і лише незначний відсоток - проявляє неспокій або ж, навпаки, постійно лежить). Клінічні ознаки проявляються, коли спадає температура: тварини проявляють ознаки слабкості (хитка хода, відмова від корму, ознаки спраги), збиваються в гурти, з’являються ознаки серцевої недостатності: синюшність (ціаноз) шкіри та значні крововиливи (геморагії на шкірі та у внутрішніх органах). Поросні свиноматки, як правило абортують, незалежно від терміну вагітності на 5–8 добу після зараження чи на 1-3 – лихоманки. На плодових оболонках і шкірі плодів, часто реєструють крововиливи. Загибель хворих тварин настає внаслідок серцевої недостатності (набряк легенів - внаслідок геморагічного діатезу) переважно на 7–10 добу з моменту прояву перших клінічних ознак хвороби. Смертність при АЧС складає – майже 100 %.

В умовах прогресуючого погіршення ситуації з АЧС в Україні будь які аномалії в поведінці свиней чи ознаки захворювання (не кажучи про випадки загибелі), слід розглядати як ймовірний спалах АЧС і терміново повідомити про це спеціаліста державної служби ветеринарної медицини. Ознаки хвороби, число вражених або загиблих тварин можуть бути надзвичайно розмаїтими в залежності від шляхів, дози зараження та інших обставин і не завжди відповідають типовому опису перебігу цього захворювання. Послідовність дій власників та подальших дій та заходів з боку держави регламентується відповідною інструкцією і розробленими для таких випадків планами дій. Про необхідні заходи, у разі обґрунтованості підозри, власника обов’язково повідомлять викликані спеціалісти. Підтвердження, або виключення діагнозу на АЧС завжди потребує проведення лабораторних досліджень. Проби на АЧС має відібрати лише кваліфікований фахівець, з урахуванням усіх обставин інциденту. Лікування тварин або будь-які намагання самотужки вийти з цієї ситуації лише додатково її ускладнять та сприятимуть подальшому поширенню інфекції і можуть бути кваліфіковані як злочин з відповідними до його тяжкості процесуальними наслідками.

Слід зазначити, що АЧС входить до переліку особливо небезпечних (карантинних) хвороб тварин та списку інфекційних та інвазійних хвороб тварин затвердженого МЕБ (Міжнародне епізоотичне бюро). Наразі, АЧС – чи не найнебезпечніша з усіх хвороб свиней, оскільки її занесення супроводжується:

високою смертністю серед ураженого поголів’я і значними економічними збитками, зумовленими відсутністю вакцини й необхідністю знищувати усе, навіть потенційно, інфіковане стадо, а в населеному пункті, де встановлено карантин щодо АЧС, усіх наявних в господарствах громадян свиней;

запровадженням спеціального режиму для свиногосподарств та обмежень у сфері торгівлі свинарською продукцією, що впливає на ціни та доступність свинини для споживачів;

комплексом витрат на проведення моніторингових та діагностичних досліджень, організацію профілактичних та ліквідаційних заходів, втратами внаслідок міжнародних торговельних обмежень, що запроваджуються для недопущення її розповсюдження.

Звідки ж появилася ця хвороба на теренах України? Ситуація з АЧС в Україні та області.

За своїм географічним походженням АЧС – це екзотичне (африканське) захворювання, яке неодноразово заносилося в країни Старого та Нового Світу в минулому столітті. Викорінення АЧС у деяких країнах було дуже тривалим і надто дорогим. Варто зазначити, що усі попередні епізоотії АЧС (в тому числі і в СРСР) були пов’язані з поширенням вірусу АЧС генотипу І, з меншою летальністю. Тому поточна ситуація з АЧС у Східній Європі є, до певної міри, безпрецедентною з епізоотологічної точки зору.

У 2007-2015 рр. АЧС генотипу ІІ стрімко поширилася країнами Східної Європи, починаючи з Грузії та Вірменії на Кавказі (2007-2008 рр.), потім через південну та центральну частини Російської Федерації (2008-2011) в Україну та Білорусь (2012-2013), і далі у Польщу та країни Балтії (2014-2015). Масштаби і темпи географічного поширення та залучення до епізоотичного процесу поголів’я свиней різних порід, категорій та господарств різних форм власності (господарства населення, свиноферми різного типу, розміру та рівня біобезпеки), а також і популяцій європейського дикого кабана, зробили АЧС однією з найбільших ветеринарних проблем для свинарства регіону, в т. ч. і України.

На сьогодні ситуація щодо африканської чуми свиней в Україні залишається в край напруженою. З початку 2017 року вже зареєстровано 56 випадків (52 – серед домашніх свиней та 4 – серед диких), а з часу першого випадку АЧС в Україні (Запорізька область, 2012 рік) зареєстровано всього 204 випадки.

Станом на 23.03.3017 карантин продовжує діяти у 36 неблагополучних пунктах по АЧС – в 19 областях України (Вінницька (3), Дніпропетровська (1), Донецька (4), Запорізька (2), Івано-Франківська (1), Київська (1), Кіровоградська (2), Миколаївська (3), Одеська (1), Полтавська (6), Рівненська (2), Тернопольська (1), Херсонська (3), Хмельницькій (2), Харківська (2), Черкаська (1) та Чернігівська (1).

Які заходи потрібно вживати з метою запобігання занесенню вірусу АЧС на територію свинарських господарств?

Заходи, що сприятимуть підвищенню рівня біобезпеки господарства:

Згодовувати свиням лише термічно оброблений корм. Але навіть за умов термічної обробки виключити потрапляння на ферму і згодовування помиїв, харчових відходів і інших потенційно небезпечних джерел вірусу.

Не купувати живих свиней, корми та сировину на АЧС-позитивних територоіях, утримуватись від закупівель свиней і корму сумнівного походження без відповідних документів та сертифікатів.

Відмовитися від поїздок в регіони та країни, де підтверджено наявність збудника АЧС (перш за все виключити офіційно оголошені пункти де встановлено карантин), або існує високий ризик його поширення і слідкувати за дотриманням цього правила персоналом ферми.

Обмежити (до повної заборони) відвідування території особами, що не працюють на підприємстві та не мають на те крайньої необхідності чи відповідних повноважень. У будь-якому випадку вимагайте суворого виконання встановлених на фермі правил та обмежень.

Для зменшення ризику, якщо є така можливість та згода власників, забезпечити, щоб у радіусі 3-5 км довкола ферми не утримувалися свині у приватному секторі, або у підсобних господарствах персоналу. Раціональним, для власників середніх та великих свиногосподарств є формування, по можливості, буферної зони (викупивши свиней в приватному секторі в радіусі 3-30 км довкола ферми чи комплексу) з подальшим забоєм для продажу або переробки цього поголів’я.

Забезпечити повну двоконтурну огорожу господарства, посилити заходи з дератизації і унеможливити доступ на територію ферми (особливо до приміщень де зберігається або готується корм) будь-яких свійських чи диких тварин, включаючи птахів.

Заборонити утримання диких або свійських тварин, включаючи птицю, на території свиногосподарства. Єдиним виключенням є сторожові собаки, які повинні бути зареєстровані і мати відповідні відмітки в паспорті про щеплення проти сказу та інших хвороб і постійно перебувати виключно на території господарства.

В’їзд транспорту на територію не можливий без проходження дезобробки на дезбар’єрі. Перед проїздом ванною, машину необхідно вимити водою під тиском від налипаючого бруду, бо саме він перешкоджає дезрозчину контактувати зі збудником та знищити вірус. Зібрана після миття транспорту брудна вода також повинна бути знезаражена доступним в господарстві методом (хлорне вапно, каустична сода тощо). Очищення транспорту має проводитись перед в’їздом на дезбар’єр. Після очищення, під натиском води, транспортний засіб повинен простояти впродовж 2–3 хвилин, для скапування води, інакше вона стікатиме в дезбар’єр зменшуючи концентрацію дезрозчину та знижуючи його активність.

Вхід персоналу у виробничу зону свиногосподарств дозволяється тільки через ветсанпропускник, а в’їзд транспорту – через постійно діючий дезінфекційний бар’єр (дезінфекційний блок). На ветсанпропускнику ведуться журнали: виходу на роботу спеціалістів, відвідування особами, яким це було дозволено (ветеринарам, інспекторам, консультантам), руху та проведення дезінфекції транспорту, приготування дезрозчинів та заправки дезбар’єрів, прання та дезінфекції спецодягу.

При вході в ізольоване приміщення (секцію) встановлюють дезванночки або дезкилимки. З внутрішнього боку дверей при вході в склади комбікормів, кормокухню, ветеринарні об’єкти облаштовують дезкилимки, заповнені тирсою або іншим пористим матеріалом, зволоженим дезрозчином.

Для обслуговування тварин потрібно закріпити за кожною технологічною (виробничою) групою відповідальних людей, які пройшли медичне обстеження відповідно до чинних нормативних документів і ознайомлені з правилами та обмеженнями біологічної безпеки.

Увесь обслуговуючий персонал має бути забезпеченим спецодягом та спецвзуттям із розрахунку не менше двох комплектів на працівника. Обладнання, інвентар, спецодяг, спецвзуття та інші предмети потрібно промаркувати і закріпити за дільницею (цехом). Передавати зазначені предмети із одної дільниці на інші без попереднього знезараження забороняється.

Потрібно заборонити робітникам ферми утримувати свиней в особистих домогосподарствах і забезпечити мотивацію та механізм реального виконання цього правила (через контракти, підписки, перевірки, забезпечення свинарською продукцією тощо).

Найкраще організувати централізоване харчування персоналу безпосередньо на території ферми щоб повністю виключити вживання будь-яких інших харчових продуктів принесених із собою на робоче місце.

Прання та дезінфекція спецодягу мають бути також організованими централізовано і повністю виключати можливість того, щоб робітники робили це самостійно в домашніх умовах.

Для забезпечення технологічного процесу у виробничій зоні виділяють спеціальний внутрішньогосподарський транспорт. Виїзд такого транспорту за межі господарства здійснюється лише за надзвичайних обставин (наприклад, ремонт), і в такому разі потребуватиме ретельної мийки та дезінфекції.

Завантаження тварин проводити з рамп, розміщених на лінії демаркації господарства, без в’їзду транспорту на територію. Перевіряти ступінь очищення та відмітки про дезінфекцію транспорту, який приходить на підприємство, ферму.

Тварини, що підлягають вимушеному та внутрішньогосподарському забою, перевозять на забійно-санітарний пункт (забійний майданчик) спеціальним транспортом, що виключає витоки біоматеріалу.

При завезенні/вивезенні кормів, відходів, додаткових матеріалів на ферми можна пломбувати кабіну водія, не дозволяючи йому таким чином вихід з транспортного засобу на територію ферми.

Територію ферми та приміщення де утримуються тварини тримати в чистоті і за можливості проводити регулярну дезінфекцію. Вживати заходів щодо знезараження гною, гноївки тощо. Мати постійний запас дезінфікуючих речовин противірусної дії, а саме:

розчин формаліну з умістом 1,5% формальдегіду;

1,5% розчин параформу, приготовлений на 0,5% розчині їдкого натру;

3% розчин парасоди або фоспару;

5% розчин хлораміну;

сухе хлорне вапно з вмістом не менше як 25% активного хлору;

розчини хлорного вапна з умістом 4% активного хлору;

3% (гарячий) розчин їдкого натру;

хлорантоїн у вигляді 2% водного розчину, експозиція 3 години;

біоклін 1,5% розчин, експозиція 1 година;

зоостерил з умістом 0,5% надоцтової кислоти;

кристал 900, кристал 1000;

інші засоби, які ефективно знезаражують збудник АЧС.

При можливості встановити параформалінову камеру для дезінфекції одягу та супутнього інвентарю. Також стане в пригоді утилізатор для знешкодження побічних продуктів тваринного походження.

Як вберегти свиней від АЧС в індивідуальних господарствах населення?

З цією метою власникам тварин необхідно:

- утримувати свиней в закритих, надійно ізольованих приміщеннях;

- не використовувати для напування тварин воду з річок, інших водойм з повільною течією, що протікають через лісові масиви, в яких є дикі кабани;

- не використовувати харчові відходи для годівлі тварин;

- не допускати вигулу свиней та їх контакт з іншими тваринами, чи сторонніми людьми;

- проводити щоденний клінічний огляд тварин з метою виявлення можливого захворювання;

- регулярно здійснювати очистку приміщень у яких утримуються свині;

- обслуговування тварин проводити лише у окремому змінному одязі, при цьому використовувати засоби догляду, інвентар закріплений за кожним приміщенням;

- постійно вести боротьбу з гризунами;

- забій тварин проводити лише після передзабійного клінічного огляду спеціалістом державної служби ветеринарної медицин.

- не допускати відвідування господарств, тваринницьких приміщень сторонніми особами;

- не купувати тварин у невстановлених для цього місцях, без супровідних ветеринарних документів, що підтверджують їх здоров’я та епізоотичне благополуччя територій їх походження;

- не купувати м’ясні продукти в невстановлених для цього місцях, та на стихійних ринках;

- періодично проводити дезінфекцію приміщень, в яких утримуються свині;

- трупи тварин, побічні продукти їх життєдіяльності, продукти забою та переробки непридатні для споживання людиною утилізувати згідно чинного законодаства;

- не переробляти трупи свиней, та/або туші вимушено забитих свиней;

- реалізовувати продукти забою лише після проведення ветеринарно-санітарної експертизи.

- при виявленні клінічних ознак захворювання або при виникненні підозри на захворювання, та/або при загибелі свиней негайно повідомити спеціаліста найближчої державної установи ветеринарної медицини.

- обов’язково забезпечувати доступ представників державної служби ветеринарної медицини до тварин для проведення клінічного огляду та проведення обов’язкових або необхідних ветеринарно-санітарних заходів.

Лише суворе дотримання зазначених вище вимог забезпечить можливість уникнути виникнення захворювання та значних економічних збитків.

В Україні заходи з профілактики та боротьби з АЧС регламентуються спеціальною інструкцією та відповідними планами дій на районному та обласному рівнях. Згідно чинного законодавства України власники свиней та ветеринарні спеціалісти, що укривають відомості про випадки захворювання на АЧС можуть бути притягнуті до адміністративної і навіть кримінальної відповідальності в залежності від тяжкості злочину та його наслідків.

Версія для людей з вадами зору

Випадки африканської чуми свиней в Україні

Африканська чума свиней в смт. Вороніж Шосткінського району Сумської області

Згідно з експертним висновком Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветсанекспертизи від 22.10.2015 року № 006009 п.м./15 встановлено – діагноз африканська чума свиней.

З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалаху АЧС о 13 годині 22.10.2015 проведено засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Шосткінській райдержадміністрації, рішенням якого визначено загрозливу зону та зону нагляду, затверджено план заходів з ліквідації АЧС.

Щодо випадку африканської чуми свиней в Одеській області

Відповідно до оперативної інформації Головного управління ветеринарної медицини в Одеській області 24.10.2015 року в с. Кам’яне Савранського району Одеської області в двох особистих господарствах було виявлено загибель свиноматки та поросят.

Для з’ясування обставин на місце виїхала група оперативного реагування у складі фахівців державної служби ветеринарної медицини Одеської області, якою було відібрано проби біоматеріалу та направлено до Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (далі – ДНДІЛДВСЕ), м. Київ.

При дослідженні було встановлено діагноз на африканську чуму свиней – експертний висновок ДНДІЛДВСЕ від 26.10.2015 № 006080п.м./15.

Станом на 26.10.2015 у домогосподарствах де виявлено захворювання, утримувалось 4 свиноматки та 30 поросят віком 6 тижнів, а у населеному пункті Камʼяне – 630 голів свиней віком старше двох місяців.

Проводяться термінові заходи щодо локалізації та ліквідації осередку інфекції.

Щодо виявлення африканської чуми свиней в Полтавській області

22.10.2015 року о 3 годині 45 хвилин до Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветсанекспертизи направлено біоматеріал від свині, що належала мешканцю селища Короваї Гребінківського району Полтавської області, для підтвердження діагнозу на африканську чуму свиней.

Згідно з експертним висновком ДНДІЛДВСЕ від 22.10.2015 року № 006010 п.м./15 встановлено діагноз – африканська чума свиней.

За результатами проведеного епізоотичного обстеження встановлено, що станом на 30.09.2015 року він утримував у своєму домогосподарстві 11 голів свиней віком 3 – 4 місяці, вагою 35-40 кг.

Для збільшення поголів’я свиней 01.10.2015 придбав у невстановлених осіб 5 голів поросят віком 2 місяці, вагою близько 15 кг. Документи на куплене поголів’я були відсутні.

В той же день, захворіло перше порося. Упродовж 7 днів (до 10.10.2015) всі придбані господарем поросята загинули та були захороненні на прибудинковій ділянці. 20-21.10.2015 – загинуло ще 4 свиней.

За попередніми даними місцеві жителі с. Короваї утримують в домогосподарствах близько 300 голів свиней різного віку. Свиноферм, комплексів на території району немає.

Держветфітослужбою розпочато невідкладні заходи згідно з діючою Інструкцією щодо профілактики та боротьби з АЧС, у зазначеному домогосподарстві проведено евтаназію 7 свиней.

автор: admin

Вы должны войти, чтобы оставлять комментарии.

You are using an outdated browser. Please upgrade your browser to improve your experience.

Африканська чума свиней

Африканська чума свиней (Pestis africana suum, хвороба Монтгомері) - висококонтагіозна вірусна хвороба, яка перебігає гостро, підгостро, хронічно безсимптомно й характеризується лихоманкою, геморагічним діатезом, ціанозом шкіри, некродистрофічними змінами паренхіматозних органів і високою летальністю, що призводить до значних економічних збитків.

Рішенням ДНПК затверджується план протиепізоотичних заходів та схема інформування щодо забезпечення оперативного зв’язку і координації всіх запланованих дій. Проводиться інформування населення про епізоотичну ситуацію щодо АЧС та заходи, які будуть проводитись в неблагополучному пункті (сходи громадян села).
Абсолютно виключеними мають бути:
1. Згодовування корму, який містить (або може містити) навіть у мізерних кількостях термічно необроблені субпродукти від диких, або домашніх свиней, незалежно від Вашої впевненості щодо їх безпечності. Виключено має бути навіть потенційну можливість потрапляння на ферму такої продукції (як для власного споживання персоналом, так і годівлі інших видів тварин, таких як сторожові собаки).
2. Згодовування корму (чи використання підстилки), які завозяться на ферму і можуть бути контаміновані секретами та екскретами хворих тварин (домашніх чи диких) безпосередньо з полів (кукурудза на корм, зелена маса, солома тощо), або з інших ферм, незалежно від того виявлялася там АЧС чи ні.
3. Введення на ферму поголів’я яке походить з ферм, розташованих в регіонах де мали місце спалахи АЧС, а з решти території країни без відповідної документації та профілактичного карантинування.
4. Використання транспорту, інвентарю, відвідування ферми особами, які могли перебувати у контакті з хворими (загиблими) домашніми чи дикими свинями, або відвідували заражене господарство чи місця можливого перебування хворих (загиблих) диких кабанів (в лісі під час полювання, збирання грибів, ягід, горіхів тощо, або на полях зернових чи кукурудзи тощо).

При вїзді у зону захисту виставляється охорона, карантинні поліцейські пости на дорогах, що ведуть із зони захисту у зону нагляду та знаки (зона захисту – зона на території, яка безпосередньо межує з епізоотичним вогнищем радіусом не менше 3 км, але не більше 20 км; зона нагляду – територія, що оточує межі першої зони радіусом до 150 км від епізоотичного вогнища, але не менше 20 км) які вказують на обов’язковий обїзд зони карантину. На постах організовується цілодобове чергування.
Працівники національної поліції забезпечують дотримання громадського порядку, зупиняють та забезпечують перевірку всіх транспортних засобів і ручної поклажі; при вилученні продукції тваринництва складають відповідні акти вилучення, ведуть записи в журналі руху транспорту і людей.
Представники поліції забезпечують правопорядок та доступ до подвір’я громадян, проводять огляд приміщень на предмет утримання свиней, зберігання продуктів забою свиней.
Стаття 160 КУпАП. Торгівля в містах з рук на вулицях, площах, у дворах, під'їздах, скверах та в інших невстановлених місцях - тягне за собою накладення штрафу від одного до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі або без такої.
Торгівля з рук у невстановлених місцях промисловими товарами - тягне за собою накладення штрафу від шести до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі.
Згідно статті 255 КУпАП протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ.

Такі чутки почали поширюватись не тільки серед селян, що утримують худобу в домашніх господарствах, а навіть серед представників середнього і великого бізнесу, зайнятого у тваринницькій галузі на Хмельниччині. Пов'язують це з тим, що протягом року в області значно почастішали випадки захворювань.

господарям доведеться на деякий час
забути про живність у своєму хліві --
поставити на відгодівлю поросят
вони зможуть лише після того,
як скасують доволі тривалий карантин

Перший цьогорічний випадок на Хмельниччині стався навесні в Дунаєвецькому районі. Тоді в ізоляції опинилось село Гірчична, де в одному із домогосподарств захворіло і загинуло семеро свиней. Через карантинні заходи людям довелось примусово здати на забій ще понад півтори сотні.

Особливої гостроти проблемі надавало те, що в тому самому селі розташоване одне з найбільших підприємств області із забою та переробки м'яса. Запровадження карантину автоматично означало, що воно може зупинити роботу. Однак тоді побоювання виявились перебільшеними: спалах інфекції швидко локалізували. До того ж вважається, що навіть уражене м'ясо, яке пройшло термічну обробку за температури вище за 80 градусів, є безпечним для людини.

З настанням осені АЧС знову активізувалась. У жовтні до ветеринарів звернувся мешканець Летичева, у якого здохло семеро свиней. Фахівці підтвердили: це африканська чума. А на початку листопада в Новоушицькому районі в підсобному господарстві із двох десятків тварин шістнадцятеро загинуло від вірусу.

І це попри те, що в області проводились серйозні карантинні та попереджувальні заходи. На початку вересня в ОДА звітували: для контролю за переміщенням тварин створені спеціальні пости за участю поліції та інспекторів Держпродспоживслужби. Остання перевірила понад дві сотні свиногосподарств, після чого різного роду порушникам було вручено 172 приписи, притягнуто до адміністративної відповідальності 16 осіб, нараховані штрафи. А за результатами перевірок двох підприємств матеріали передали до правоохоронних органів. Паралельно провели 91 перевірку місць реалізації живих тварин і півсотні суб'єктів господарювання, діяльність яких пов'язана із забоєм свиней, переробкою та зберіганням продукції з них. Через виявлені порушення і їм було вручено 29 приписів.

Після виявлення вірусу для попередження розповсюдження інфекції розгорнули не тільки в межах проблемних районів, а й на в'їздах до області десятки санітарних постів, наметів, вивели на дороги спеціальну техніку, влаштували дезбар'єри.

Вірус долає карантини

Здавалось, поставлено надійний заслін. І ось знову черговий спалах інфекції. Цього разу наймасштабніший. Як ми вже повідомляли, АЧС потрапила у приміщення потужного виробника -- підприємства, що розташоване в селі Воронківці Старокостянтинівського району. Там безпосередньо від ураження загинула майже сотня свиней. Однак загальні втрати виявились значно більшими, бо сьогодні триває забій і спалювання великого поголів'я -- загалом восьми тисяч тварин.

Виробничі потужності підприємства складаються із двох блоків, у складі кожного -- по три приміщення із тваринами. Один блок, на щастя, виявився ізольованим, тож наразі йдеться про повну зачистку лише іншого, оскільки в його приміщеннях контактував обслуговуючий персонал, тварини переміщались із одних підрозділів в інші, а отже, можуть бути потенційно ураженими.

Насправді навіть перед забоєм не всі вони мають вигляд хворих, адже інкубаційний період -- до двох тижнів, а тварин почали ліквідовувати одразу після виявлення перших ознак хвороби.

-- У подібних випадках ми змушені діяти чітко за інструкціями, -- пояснив керівник Держпродспоживслужби в області Олександр Садов'юк. -- А вони вимагають знищення усього поголів'я у вогнищі інфекції.

Усе через те, що від африканської чуми, котра відома вже понад століття, ще й досі не знайдено ані профілактичних, ані лікувальних засобів. Швидко поширюючись, вона призводить до масового знищення свиней. І зупиняє цей процес лише висока температура, від якої гине вірус, і суворі карантинні заходи. Адже вірус не боїться жодних фармакологічних засобів і може до року зберігатись навіть у замороженому м'ясі. Фахівці зазначають, що саме уражене м'ясо може бути найпершим джерелом розповсюдження інфекції. Хоча санітарні та ветеринарні служби і намагаються контролювати ситуацію на місцях, але взяти на аналіз зразки із кожного кілограма свинини, що потрапляє до покупців, практично неможливо.

Хмельницькою регіональною державною лабораторією ветеринарної медицини до початку вересня було досліджено на африканську чуму свиней 296 патологічних матеріалів. При цьому 272 проби були взяті у тваринницьких господарствах, 22 -- з приватного сектору, ще дві -- від диких свиней. 24 були направлені в Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи. Після проведення досліджень тоді отримали чотири позитивні результати.

Спалюють тисячі свиней

Тому єдиним дієвим методом боротьби залишається вогонь. Пару тижнів чорні стовпи диму стояли поблизу села Воронківці. За цей час спалили до тисячі свиноматок. Організувати сам процес доволі складно. Спочатку викопуються ями, які заповнюються займистим матеріалом. Кажуть, що гумові шини для вогню доводилося звозити з різних районів. На них укладаються свинячі туші. Все це обливається соляркою і підпалюється.

Коли завершилася вся процедура із дорослими тваринами, взялися за поросят.

Усе це тривожить місцеве населення. Навіть якщо хвороба не пошириться у їхніх хлівах, все одно зі свинями доведеться розпрощатись. Їх не палитимуть. Але господарі, що проживають у трикілометровій зоні від епіцентру інфекції, повинні здати всіх тварин на забій.

В області визначили підприємства, що займаються їх забоєм і переробкою. Найближчі розташовані у Дунаєвецькому та Кам'янець-Подільському районах. Зрозуміло, що самостійно господарі не повезуть туди своїх тварин. Тож доставку організовувала і контролювала Держпродспоживслужба. Все це потребує чималих витрат, які мають компенсувати за рахунок сільського та районного бюджетів.

При цьому не повинні залишитись у повних збитках власники свиней. Переробники мають заплатити їм за здані туші. Інша справа, що доведеться погодитись із тими розцінками, які запропонують виробничники, а вони не завжди відповідають ринковим.

Крім того, господарям доведеться на деякий час забути про живність у своєму хліві. Адже поставити на відгодівлю поросят вони зможуть лише після того, як скасують доволі тривалий карантин.

Чи вдасться стовідсотково дотриматись усіх запобіжних заходів, сказати важко. Бо, хоч би як там було, а вірус десь та й з'являється. Олександр Садов'юк не схильний підтримувати чутки про те, що хвороба заноситься диверсантами. Хоча й точно сказати, як вірус міг потрапити на такий великий тваринницький комплекс, де діють доволі суворі санітарні правила, теж не береться:

-- Тепер це намагаються з'ясувати правоохоронні органи. Не виключається версія, що збудник потрапив на територію разом із людьми, точніше -- із рештками тих продуктів, що вони споживали.

Невідомо, чи будуть знайдені винні, але вже точно відомо, що вірус завдав збитків, які обчислюються мільйонами гривень.

Нещодавно спалах АЧС зафіксували і у Корецькому районі Рівненської області. Тож до зони нагляду увійшли 33 найближчі села із Славутського району на Хмельниччині. В області почали переорювати польові дороги, що ведуть до сусідів, встановили ветеринарно-поліцейський пост санітарного контролю та спеціальної обробки із дезбар'єрами з цілодобовим чергуванням на виїзді із села Мухарів, яке межує із рівненським селом, де виявлено чуму. В інших селах проводиться облік усього поголів'я свиней. У районі було заборонено продаж живих свиней та свинини на ринках стихійної торгівлі. Посилено контроль за постачанням продуктів тваринництва без наявності супровідних ветеринарних документів та за безконтрольним переміщення тварин у зоні спостереження.