Абсурд і трагічний стоїцизм у романі чума

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Мета : ознайомити учнів з історією створення роману “Чума”, його особливостями; розвивати навички роботи з критичною літературою, вміння узагальнювати навички художнього читання, коментувати прочитане, самостійно вести пошукову роботу; виховувати високу моральність, кращі людські якості.

Обладнання: додаток (11 слайдів): ілюстрації до роману, цитатні тези до центральної проблеми твору, фото- та відеоматеріали, опорні схеми.

Тип уроку : урок-презентація.

Хід уроку

Епіграф : Я бунтую, отже ми існуємо…

І. Активізація опорних знань учнів .

Методичний коментар : учитель пропонує учням пригадати навчальний матеріал попереднього уроку, для перевірки знань проводить тестування.

І. Знайдіть у запропонованих варіантах відповідей правильну (слайд 2).

1.Творчість А.Камю була дотична до:

а) ідей екзистенціалізму ;

б) естетики експресіонізму;

в) літератури соцреалізму.

2. Визначена письменником послідовність етапів його творчості була такою:

а) І. “Бунт”. ІІ.”Абсурд”. ІІІ. “Любов”.

б) І. “Абсурд”. ІІ. “Бунт”. ІІІ.”Любов ”.

в) І. ”Любов”. ІІ. “Абсурд” ІІІ. “Бунт”.

3. У своїх художніх творах письменник:

а ) глибоко аналізував психологію своїх героїв;

б) порушував загальні екзистенційні питання буття ;

в) художньо інтерпретував міфи про античних героїв.

ІІ. Знайдіть у запропонованих варіантах відповідей хибне твердження (с лайд 3 ).

4. На формування світогляду молодого письменника вплинули:

а) алжирське походження;

б) спілкування з учителем Ж.Греньє;

в) рання хвороба на сухоти;

г) діяльність у лавах комуністичної партії .

5. Політичні погляди Камю визначалися:

а) співчуттям до ідей “лівого” руху;

б) позицією підтримки діяльності комуністичної партії ;

в) критикою тоталітаризму збудованого у межах будь-якої політичної системи.

6. На думку Камю, особистість має бунтувати проти світового абсурду, адже це:

а) єдиний спосіб зберегти своє людське “я”;

б) єдина можливість здолати світовий абсурд;

в) єдиний шлях ствердити моральні цінності людського буття.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя. Одним з найвищих досягнень французької літератури ХХ століття є роман А.Камю “Чума”. Цей твір, такий непростий за змістом і широтою порушених проблем, знають у всьому світі. Наше знайомство з романом розпочнемо своєрідним журналістським розслідуванням. Наше завдання – визначити деякі особливості роману, окреслити коло питань для опрацювання сьогодні та на наступних уроках. Для цього ми проведемо уявну презентацію твору.

Методичний коментар: отримавши на попередніх уроках індивідуальні завдання, учні пояснюють значення термінів.

Метафізика – це філософська наука, яка в усій зміні явищ шукає закономірність і зв'язок між ними.

Абсурдний – безглуздий, сповнений протиріч.

Метафізика абсурду – пошуки зв'язків між подіями у безглуздому, сповненому протиріч світі – пошуки сенсу буття в жорстокому абсурдному світі.

ІІІ. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.

Презентація роману “Чума”.

Методичний коментар: учні, об’єднані у творчі групи (кожна група отримала випереджувальні завдання), беруть участь у прес-конференції. На запитання “журналістів” відповідають “біографи”, “літературознавці”, “А.Камю”.

1-й журналіст . Як виник задум роману?

1-й літературознавець . Перші нотатки про роман датовані ще 1938 роком. Первісний прозовий нарис розповідав про двох бідних молодих людей, які, попри злидні, абсурдність існування, ворожий, сповнений страждань світ, знайшли свою “зачаровану пустелю” щастя – любов. Згодом, уже в остаточному варіанті роману, ця історія майже без змін увійшла до зворушливої сповіді скромного чиновника міської мерії Жозефа Грана. Отже, на початковому етапі роботи важливу роль відігравала тема кохання.

2-й журналіст. Як вплинула Друга світова війна на роботу над романом? ( Слайд 4.)

2-й літературознавець. Звістка про спалах Другої світової війни, що наздогнала Камю в Алжирі, суттєво змінила первісний задум. Війна була сприйнята митцем як наочне втілення абсурдності існування. Відтак ідея абсурду набула конкретних соціальних контурів, а на перший план висунулася думка про моральний опір злу ( слайд 5). Нотатки письменника відбивають зв’язок задуму роману про чуму з осмисленням початку Другої світової війни. Опис реакції земляків на звістку про війну майже точно повторюється у підготовчих матеріалах до майбутнього твору.

Сучасник А.Камю. “Вибухнула війна. Де війна? Де, окрім повідомлень, яким доводиться вірити, та плакатів, які доводиться читати, шукати вияви цієї абсурдної події?… Люди прагнуть повірити. Шукають її обличчя, але вона ховається від нас. Навколо панує життя з його розкішними обличчями”.

А.Камю. Вибухнула чума. Де чума? Де, окрім повідомлень, яким слід вірити, та плакатів, які слід читати, шукати вияви цієї страшної події?” ( Слайд 6.)

3-й журналіст . Як у процесі роботи змінювався задум твору?

Біограф. 1941р., виснажений подорожжю шляхами переможеної Франції, Камю прибув до Орану, одного з приморських міст Алжира. Місто справило на нього гнітюче враження. Таким Оран увійшов у його роман.

А.Камю . “Немає жодного місця, що його оранці не спотворили б якоюсь огидною будівлею, здатною перекреслити будь-який пейзаж. Місто, що відвертається від моря, обертаючись навколо своєї вісі, ніби равлик”.

3-й літературознавець . 1943р. в антології “Французька доля”, яка представляла твори французької інтелігенції, опозиційно налаштованої до нацистського режиму, був надрукований уривок з роману під назвою “В’язні чуми”. Він був присвячений темі розлуки, суголосній переживанням багатьох французів за умов німецької окупації. Чума у цьому фрагменті усвідомлювалася як подія, що об’єднувала людей, – за аналогією до війни, перед обличчям якої, люди також усвідомили свою спільність.

4-й журналіст. Як автор ставився до роботи над твором ? ( Слайд 7.)

4-й літературознавець . Твір не задовольняв автора. На тлі щоденного масового знищення людей Камю як митець і мислитель, зрештою просто як людина, небайдужа до трагедії сучасної історії, відчував, що у творі, який пишеться у такий час, не можна обмежитися лише констатацією оцінки про абсурдність буття.

А. Камю . “Виявити абсурдність життя – аж ніяк не завершення, а тільки початок… Нас цікавить власне не це відкриття, а його наслідки й правила поведінки, що з нього випливають”.

1-й літературознавець . Люди, що ставали свідками великомасштабних злочинів нацизму, довідувалися про легіони загиблих на фронті, розстріляних і закатованих у концтаборах, потребували відповіді на питання, як можна морально вижити за умов найстрашнішої в історії війни.

Отже, у задумі роману стала набувати першочергової значущості ідея активного опору злу. Цей важливий поворот відбивають чернетки Камю.

А.Камю . “Усі борються – кожен по-своєму. Боягузтво - лише у тому, аби стати навколішки”.

1-й журналіст. Як ідея стоїцизму втілювалась у роботі над романом?

1-й журналіст. Яка головна думка роману?

2-й літературознавець. Важливу роль у розробці концепції чуми як метафори світового зла відіграли біблійні мотиви. У нотатках до роману міститься чимало виписок з Біблії. Зокрема, цитуються фрагменти в яких ідеться про моровицю, наслану Богом на людей, за їхні гріхи. Одним із важливих питань “Чуми” був розгляд релігійної трактовки витоків зла.

А.Камю. Ми всі постали перед обличчям зла. Щодо мене, то я, чесно кажучи, почуваю себе подібно до Августина у період, коли ще не прийняв християнства і говорив: “Я шукав від чого походить зло, і був не в змозі знайти виходу з цих пошуків”.

2-й журналіст. Чому критики визначають “Чуму”, як роман-притча? ( Слайд 9.)

3-й літературознавець. З одного боку, роман побудований як “хроніка”, написана безпосереднім учасником подій. Саме так визначає свої нотатки в романі оповідач; з позначенням “хроніка” роман деякий час виходив на батьківщині письменника. Всередині твору читач постійно натрапляє на статистичні дані, які з фактографічною точністю відбивають динаміку перебігу пошесті, що надає оповіді документального забарвлення.

4-й літературознавець. З іншого боку, роман побудований як притча, насичена широкими філософсько-моральними узагальненнями й складною символікою, притча, що в інакомовній формі порушує віковічні проблеми людського буття й духу.

Слово вчителя. Хочу закінчити першу зустріч із романом словами нашого сучасника, відомого науковця Д. Наливайка, який сказав: “Чума” одне з найвидатніших явищ у цьому жанрі, поряд з “Процесом” і “Замком” Кафки, “Котлованом” Платонова, “Санаторійною зоною” Хвильового.

IV. Закріплення та систематизація вивченого.

Робота з епіграфом.

V. Підбиття підсумків.

- Як у процесі роботи змінювався задум роману?

- Як побудовано сюжет роману “Чума”.

- Які екзистенційні проблеми порушуються в творі?

2. Дослідницьке завдання. Довести, що “Чума” – це роман- притча.

Підсумкове слово вчителя . Роман “Чума” здобув світову славу літературного пам’ятника борцям проти гітлерівської навали. Як зазначив С.Великовський, “Чума”, – це насамперед книжка про тих, хто чинить опір, а не про тих, хто здався, книжка про сенс існування, який знаходиться серед безладу життя” ( слайд 10 ).

VI. Домашнє завдання.

Дати відповідь на запитання: У чому полягає “трагічний гуманізм” бунту центральних героїв?

Дібрати цитатний матеріал до характеристики Орану як моделі універсального міста та (за бажанням) скласти опорну схему.

Завдання для творчих груп.

Дослідити значення слова “чума”.

Розглянути символіку художньої реальності тексту ( слайд 11).

Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Уже новим етапом у світоглядній еволюції Камю стає етап “Бунту”, він послідовно виводиться з абсурду, є його наслідком, новим переосмисленням. Це трактат “Бунтівна людина”, роман “Чума” і драма “Праведні”.

“Чума” – роман філософський. За звичкою, літературні твори Камю мають жанрове визначення роману, хоча сам письменник шукав для них якихось інших визначень, наприклад, “міф”, “хроніка”, “притча”, адже художня творчість була для Камю справжньою філософією. Для роману – притчі характерне узагальнено – універсальне трактування зла в контексті людського буття (чума для героїв роману – це зло, абсурд, щось невіддільне від існування людини). Але на цьому етапі творчості для Камю важливим стає бунт, тобто боротьба проти зла. Величезне значення тут мають паралелі, проведені до історії, фашизму як найбільшої чуми ХХ ст. У цьому випадку Камю цікавить уже не кінцевий результат, адже зло незнищенне, а сама позиція людини, коли вона опиняється перед обличчям зла.

Бунт, вважає Камю, породжується усвідомленням побаченого абсурду, усвідомленням несправедливої, незрозумілої долі. А його метою є перетворення. Естетика бунту, яка прийшла на зміну естетиці абсурду, перейняла її досвід і розвинула з міркування у дію.

Бунт у Камю – це дія. У трактаті “Бунтівна людина” Камю досліджує історію бунту протягом двох століть. Це історичний бунт і метафізичний бунт. “Я бунтую, значить ми існуємо” – для того, щоб жити людина повинна бунтувати. Метафізичний бунт – це повстання людини проти своєї долі, свого призначення, це бунт проти самого світопорядку, це виклик несправедливості, це і виклик абсурдові.

Таким чином і герої Камю – літератора, і сама філософія Камю логічно виводять з абсурду ідею бунту як єдино можливу і правомірну.

21.Див.: Великовский “несчастного сознания”.-М.,1973.-С.35.

В И С Н О В К И

Уся рання творчість А. Камю аж до 1941р., включаючи і філософські праці і художні твори, присвячена проблемі абсурду. Кожен з етапів творчості Камю, як уже зауважили науковці, включає в себе певний триптих: філософське есе, роман і драму. Камю зумів поєднати для реалізації свого задуму філософію, літературу і театр.

Ми розглянули лише перший триптих, присвячений абсурдові. Абсурд як філософське поняття, як основа буття розглядається не лише А. Камю, але таке значення, якого надав абсурдові Камю, не має аналогів.

Теоретичною розробкою філософії абсурду є ”Міф про Сізіфа”, у якому Камю розглядає зв’язок абсурду і самогубства, абсурдну людину, абсурдну творчість, абсурдну свободу.

Камю визначив абсурд як фундаментальну проблему буття. Філософ стверджує, що абсурдним не є ні світ, ні людина - абсурд виникає лише у їхній взаємній присутності, адже це “метафізичний стан людини в світі”.

Головна відмінність Камю у підході до проблеми абсурду полягає в тому, що абсурд розглядається не як висновок, а як початок роздумів. Камю прагне не просто константувати факт абсурду, а саме ті наслідки, до яких він приводить. Камю також шукає виходи зі стану абсурду. Таким виходом з абсурду став бунт. Бунт як логічне продовження філософії абсурду.

На особливу увагу у камюсівському “Есе про абсурд” заслуговує “Міф про Сізіфа”. Нове тлумачення образу абсурдного героя зводиться у Камю до висновку, що Сізіф зміг піднятися над своєю долею: “Сізіфа слід уяляти щасливим”- стверджує Камю. Реалізація теорії абсурду у літературі - роман “Сторонній”. Філософія абсурду у романі має неоднозначне тлумачення. З одного боку, створений філософом образ втілює ідею абсурдної людини, з іншого - викриває абсурдність світу. Але, як уже згадувалось, Камю вважає, що абсурд народжується з зіткнення людини і світу, він є розладом між людиною і світом.

Свою реалізацію абсурд має і у театрі. Абсурд втілився в п’єсі “Калігула”, яка власне, хронологічно і є першою з творів абсурду. ЇЇ герой, усвідомивши абсурдність життя прагне відкрити очі усім підлеглим; методи, які використовує для цього “просвітлення” Калігула не приносять нічого крім лиха. Калігулі не вдалося стати божеством, він не зміг досягти неможливго.

Концепція абсурду А. Камю постає цілісно лише при розгляді усіх творів циклу, вони не тільки доповнюють один одного, але є взаємопов”язані, так само як і цикли творчості Камю. Логічне завершення цикл абсурду знайшов у творах ІІ етапу творчості - другого “витка” спіралі, який має назву “Бунт”.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Спор идет о смысле жизни// Иностранная литература.- 1960.- №5.

2. І. Від анархічного бунтарства до моралістичного гуманізму// Всесвіт. - 1972. - №8. - С.142 -154.

3. В поисках утраченого смысла - М.,- 1979.

4. Великовський “несчастного сознания” ( театр, проза, философская эссеистика, эстетика А. Камю).- М.,1973.

5. “Проклятые вопросы“ Камю./ КамюА. Избранное.- М., 1988р.

6. Красота и свобода в творчестве Альбера Камю/ Творчество и свобода. Сборник.- М., 1990.

7. От Киркегора до Камю. Философия. Эстетика. Культура.- М., 1990.

8. Зарубіжна філософія ХХст. у 6 кн. Кн.6 / Під ред. І. - К., 1993.

9. Судьбы экзистенциалистского романа// Вопросы литературы.- 1959.- №4

10. Вибрані твори у 3-х т.- Харків, 1996 -1997, т.1.- Проза, т.2.- Театр, т.3 - Есе

11. Диалог с глухими?! // Слово.- 1991.- №3

12. Карпушин личности у Альбера Камю// Вопросы философии.- 1967.- №2.

13. Кутасова Камю: нигилист против нигилизма// Вопросы философии.- 1975.- №7

14. Кушкин Камю. Ранние годы.- Л., 1982

15. Маньковская “человек и природа” в философии Камю/ Весник МГУ Сер.8. Философия.- 1973.- №4.

16. Маньковская смерть постороннего// Вестник МГУ.- 1973.- №2.

17. Од Монтеня до Арагона.- М., 1990.

18. Альбер Камю и его концепция романа/ Зарубежный роман сегодня.- М., 1966.

19. “Метод абсурда” А. Камю как феномен неклассического философствования.// Вопросы философии.- 1974.- №10.

20. Трагічний гуманізм А. Камю / Вибрані тв.- К. 1991.

21. Інтелектуальна проза А. Камю / Вибр. твори у 3-х т. Т.3- Харків, 1997.

22. Бунтівливий Камю// Зарубіжна література.- 1998.- Ч.20/ 84/.

23. Похід проти розуму.- К., 1960.

24. Руткевич А. Камю/ А. Камю. Бунтующий человек.-М.,1991.

25. -П. Нудота. Слова. Мур - К.,1993.

26. Метафизика искусства А. Камю/ Теории, концепции, школы.-М.,1975.

27. Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрями.-К.,1996.

28. де. О трагическом чувстве жизни у людей и народов / Философские науки.- 1991.- № 10.

29. Философский словник.-К., 1986.

30. Фокин и Сартр: // Начало трудного диалога // Вестник ЛГУ. Сер2. История, языкознание, литература.- 1991.- Вып.4.

Світова література багата на талановитих письменників-філософів. До них сміло можна віднести письменника-сучасника Альбера Камю. Його твори заслуговують на увагу та дослідження.

КАМЮ Альбер (1913–1960) - франко-алжирський письменник-романіст і політичний мислитель працював у жанрі фантастики та в інших жанрах художньої літератури в стилі екзистенціалізму, відкидаючи пуританські елементи, настільки очевидні в творах таких його теоретиків, як К’єркегор, Гайдеггер і Сартр, і натомість створюючи власний екзистенціалізм з гедоністичними елементами, закоріненими в елліністичному язичництві. Викладаючи центральну свою доктрину, що стосується абсурдності (l’absurdіt’eґ), або ірраціональності всесвіту без Бога чи якогось абсолютного морального закону, Камю заявляв, що він схиляється до південних або середземноморських ідеалів теплоти і щастя, а не до холодних і мертвотних ідеологій півночі.

Його особлива форма екзистенціальної етики спородила характерну форму екзистенціальної політики.

Камю стверджує, що на ірраціональність всесвіту краще відповідати створенням порядку для людства у формі правосуддя. Оскільки екзистенціалістським критерієм автентичності є дотримання моралі на ділі, а не на словах, Камю довершив цей висновок своєю діяльністю, спершу поїхавши в Алжир у ролі політичного журналіста, а після поразки Франції в 1940 році взявши участь у русі Опору.

Великий письменник-екзистенціаліст Альбер Камю визнавав абсурд як метафізичний стан особистості у суспільстві. Під абсурдом розуміється світове безглуздя, нісенітниця. Автор вважав цю проблему фундаментальною для людської спільноти. Та головним є ставлення до цієї проблеми. Камю говорив, що виявлення абсурдності життя не повинно означати завершення духовних пошуків, навпаки все тільки починається.

На думку автора, людина повинна шукати відповіді на основне питання: як і навіщо жити. Камю прагнув віднайти в людях трагічну велич, викликану

Поруч із явищем абсурду тут з’являється трагічний стоїцизм, що проявляється у мужньому доланні героями труднощів життя, особистих страхів та навіть страждань. Свій роман “Чума” Камю розпочинає з міркувань про те, що одне явище можна зобразити під маскою іншого. Це є важливою підказкою для розуміння істинного смислу твору.

В романі розповідається про алжирське містечко Оран, яке охопила епідемія чуми. Протягом твору герої пройдуть кілька етапів: ігнорування проблеми, поступове її розуміння, розпач, спроби подолати проблему. Згідно тексту твору в романі йде мова про чуму лише як про небезпечну хворобу. Але якщо правильно розуміти натяки та підказки автора, то стає зрозумілим, що явище чуми набагато ширше.

XX століття запам’яталося війною з фашизмом. Фашистів, як відомо, називали коричневою… чумою. Отже, підтекстом твору “Чума” є боротьба з цим явищем. Але не тільки цим конкретним злом, але й злом взагалі. Чума є абсурдом, що проявляється у формі нездоланного зла.

Головні герої твору, Ріє і Тарру, розуміють чуму як щось невіддільне від нас. Навіть якщо ця хвороба не вразила людину, все одно її паростки можуть ховатися у душі. Письменника дуже хвилювала позиція особистості в такій межовій ситуації. Камю шукав в людях спроможність протистояти злу.

Саме тому більшість його героїв таки знаходять в собі сили боротися з чумою. Такими є лікар Ріє, Тарру, Рамбер. Щодо журналіста Рамбера, то він навіть нехтує можливістю виїхати з міста, бо не може бути щасливим, поки інші страждають. Є в творі і представники, які шукають зиск з чуми.

Але їх, на щастя, меншість. Камю розумів право кожного на власне сприйняття ситуації, але не визнавав одного – байдужості. Роман “Чума” не дає відповіді, як подолати світове зло, але допомагає зрозуміти цінність боротьби проти нього.

Втілення в романі Камю “Чума” рис екзистенціалізму Основу філософії екзистенціалізму складає поняття існування людей, буття. Представники цього напрямку були переконані, що людина народжується не з першим криком, а коли вперше починає усвідомлювати своє місце в світі. А для того, щоб особистість досягла стану екзистенції, необхідні “граничні ситуації”.

В чому полягає сенс перестороги у романі Камю “Чума”? Тема чуми, до якої звернувся знаменитий письменник Камю, не є новою в літературі. Проте філософські роздуми автора стосовно цієї проблеми є дуже своєрідними і слугують пересторогою для всього людства. Чума – це гостра інфекційна хвороба, згідно енциклопедичного словника. Проте це.

Чума як пряв світового зла у однойменному романі А. Камю Роман Альбера Камю “Чума” є вершиною творчості письменника. У ньому втілилося все, що пережив і осмислив автор у роки сурових випробувань. “Чума” – хроніка одного трагічного року в Орані, центрі французької префектури на алжирському узбережжі Середземного моря. Автор дає детальний.

Людина на зачумленій землі – за романом Альбера Камю “Чума” АЛЬБЕР КАМЮ 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ АЛЬБЕР КАМЮ Людина на зачумленій землі Протягом своєї тисячолітньої історії людство засвоїло багато страшних уроків. Вічні цінності виявилися непевними, людина – сповненою егоїзму та пристрасті, природа – утіленням апокаліпсису. Але тільки XX століття принесло.

Аналіз роману Камю “Чума” Роман Камю “Чума” датується 1947 роком. За жанровою специфікою його розглядають як роман-притчу, роман-міф, роман-хроніку. Подібно до притчі твір є глибоко алегоричним. Навіть сама назва має кілька підтекстів. На поверхні лежить пояснення чуми, як страшної хвороби, яка набуває епідемічного характеру.

Мотиви перестороги у романі А. Камю “ЧУМА” Твір по роману ” Чума”. Тема Чуми вже давно і широко використовується світовими письменниками. І вже давно вона переступила своє енциклопедичне визначення “гострої інфекційної хвороби”. Ми вживаємо вислів “СНІД – чума ХХ століття”, ми кажемо: “Та ти чумний, чи що?”.

Мотиви перестороги у романі Камю “Чума” Уявімо 1947 рік. Тільки-но закінчилася Друга світова війна, але спогади про неї ще надто живі, спогади про “коричневу чуму” – фашизм. Але чому тоді не було просто написати роман про війну, про її жертви? Навіщо така алегорія? Але роман Камю.

Роман Альберта Камю “Чума” Роман Альберта Камю “Чума”, за ствердженням автора, є “продовженням того, про що йшлося в попередніх творах, а не розрив з минулими поглядами і не крута їх ломка”. Так і є. Знову точкою відліку є “абсурд”, правда, ще з’являється нове для.

Філософська проблематика роману А. Камю “Чума” Творчість А. Камю с прикладом плідного поєднання талантів письменника, філософа. У своїх творах А. Камю розмірковує над абсурдністю світу і сенсом буття людини в ньому. Людину митець ставить над усе. Це світла, мисляча, повна відповідальності за все істота. Вона мусить.

Пересторога Альбера Камю роман-хроніка “Чума” “Чума” – роман філософський. Зрозуміло, що на першому плані стоїть філософська проблематика, філософське узагальнено-універсальне трактування зла в контексті людського існування. Саме так осмислюється чума головними героями твору, інтелектуалами Ріє і Тарру. Що ж таке чума? По-перше, це конкретна хвороба. По-друге.

Сенс назви роману А. Камю “Чума” Роман Альбера Камю “Чума” – це скупа розповідь, не тільки про епідемію жахливої хвороби, а в першу чергу про моральний вибір кожним із героїв твору свого місця в ситуації, коли існує реальна загроза смерті. Події у місті Орані відбуваються 194….

Твір за романом А. Камю ” Чума” Нові засоби зображення внутрішнього світу людини в модерністській прозі XX століття. У кінці XІX – і-і – на качану XX ст. у мистецтві відбувається глобальний переворот, пов’язаний із пошуком нових форм зображення людини й світу. Спираючись на досягнення психологічної прози.

Роман Альберта Камю “Чума” художнє осягнення подій Другої світової війни у світлі екзистенціальної філософії І. “Чума” – роман екзистенціалізму. ІІ. Проблематика роману. ІІІ. Тема і назва роману. . Крім того, коричневою чумою називали в Європі за тих часів фашизм.) ІV. Художні особливості ройану. І. Жанр. 2. Композиція. . Монологів кілька, вони представляють різні нації.

Роман А. Камю художнє осягнення подій Другої світової війни у світлі екзистенційної літератури І. З історії створення роману “Чума”. ІІ. Смисл назви роману “Чума”. ІІІ. Ідея протиборства шквалу смерті – центральна думка роману. ІV. Стиль і жанр роману як засіб художнього осмислення подій війни. V. “Чума” – роман екзистенціалізму. (Людина – центр буття.

Мотиви перестороги в романі “Чума” Уявімо 1947 рік. Тільки-но закінчилася Друга світова війна, але спогади про неї ще надто живі, спогади про “коричневу чуму” – фашизм. Але чому тоді не було просто написати роман про війну, про її жертви? Навіщо така алегорія? Але роман Камю.

Що, на думку Камю, може врятувати людство від чуми і від зла взагалі? Розповідаючи про історію боротьби з чумою в місті Орані, Альбер Камю ви користовує чуму як універсальну метафору зла в усіх його проявах та існуваннях. Письменник попереджає, що може будь-якого часу настати такий день, “коли чума розбудить пацюків і погонить їх.

Переказ драми Камю “Стан облоги” “СТАН ОБЛОГИ”. Драма була написана в 1948 році і представляє з себе алегоричну притчу про Чуму, що оволодіває містом і разом із Смертю встановлює новий тоталітарний режим. Творчою основою для створення цієї драми послужив “Щоденник чумного року” Даніеля Дефо, який.

Особливості художнього часу і простору в творі “Чума” Авторська зацікавленість у романі полягає не стільки у відображених подіях і розкритих характерах, скільки в питаннях філософської проблематики. Своєрідно використовується в творі форма висловлення думки. По-перше, вона не висловлюється прямо і відкрито через авторські декларації або так звані ліричні відступи;.

Відповіді до теми: “Життя і творчість Альбера Камю” 1. Що ви знаєте про Альбера Камю? Аіьбер Камю – французький письменник і філософ-екзистенціаліст, автор багатьох романів і п’єс, у яких розкривається тема абсурдності буття. Лауреат Но­белівської премії 1957 року. 2. Що відомо про життя Альбера Камю? Аіьбер Камю народився.

“Не розкидайте каміння” Роман Альбера Камю “Чума” є вершиною творчості письменника. В ньому втілилося все, що пережив і осмислив автор у роки сурових випробувань. “Чума” – хроніка одного трагічного року в Орані, центрі французької префектури на алжирському узбережжі Середземного моря. Автор дає детальний.

Світоглядні позиції Камю Філософія, викладена Камю у художніх творах, дає можливість для найрізноманітніших тлумачень. Так, для європейців 40-50х років Камю був одним із класиків екзистенціалізму. Його неодмінно об’єднували з Сартром, незважаючи на їхні філософські, а згодом і політичні розбіжності. А їхні ідеї, незалежно.

Проблема вибору людини в межовій ситуації та особистої відповідальності за цей вибір Видатний письменник Альбер Камю вважав, що з несправедливістю потрібно або співпрацювати, або боротися. Така думка є актуальною і у наш час. Людина потрапляючи у межову ситуацію постає перед складним моральним вибором. І від того, що вона обере – добро чи.

Огляд творів Камю “ПРАВЕДНІ” . Дія твору відбувається в 1905 році в Росії. В п’єсі зображені російські революціонеритерористи, які намагаються сколихнути країну вбивством одного з російських князів. Вбити князя доручено одному з підпільників – Каляєву, якого друзі називають Поетом. Це молодий, сповнений романтичних.

Творчий поштовх до створення п’єси Камю “Непорозуміння” “НЕПОРОЗУМІННЯ”. П’єса писалася в 1942-1943 роках і була поставлена на сцені у 1944 році. Творчим поштовхом до створення цієї п’єси, за свідченням Камю, став клаптик старої газети, яка випадково потрапила йому на очі і в якій повідомлялося про страшний і.

Своєрідність творів Альбера Камю Світова література багата на талановитих письменників-філософів. До них сміло можна віднести письменника-сучасника Альбера Камю. Його твори заслуговують на увагу та дослідження. КАМЮ Альбер – франко-алжирський письменник-романіст і політичний мислитель працював у жанрі фантастики та в інших жанрах художньої літератури в.

Філософське есе Камю “Міф про Сізіфа” “МІФ ПРО СІЗІФА”. Філософське есе “Міф про Сізіфа” було надруковане в 1942 році. Назва есе відсилає читача до відомого античного міфу про Сізіфа, приреченого богами на жорстоку кару: Сізіф мусив підіймати на гору важкий камінь і щоразу, коли він досягав.

Основна риса характеру ліричного героя творів Василя Стуса – стоїцизм 11 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX – ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ. ПОЕТИ-ШІСТДЕСЯТНИКИ В. СТУС Основна риса характеру ліричного героя творів Василя Стуса – стоїцизм Василь Стус. Великий українець і великий поет XX століття. Поет трагічної, але гордої долі. Його ім’я.

Творча еволюція Альбера Камю Світоглядні позиції Камю починають формуватися вже у роки його навчання, і далі, впродовж життя письменника, вони постійно еволюціонували і кілька разів суттєво змінювались. Початкові риси світогляду письменника визначало його захоплення природою і мальовничими пейзажами Алжира, цієї країни сонця, моря і.

Повість Камю “Сторонній” “СТОРОННІЙ”. Повість була опублікована в 1942 році. Головний герой повісті дрібний службовець Мерсо, “романтикекзистенціаліст”. Він не бажає бути схожим на інших людей, не бажає підкорюватись життю “за модними каталогами”. Сам автор зазначав, що сюжетом твору є “недовіра до формальної моральності”.

Нові засоби зображення внутрішнього світу людини у модерністській прозі XX ст В кінці ХІХ – на початку XX ст. в мистецтві відбувається глобальний переворот, пов’язаний із пошуком нових форм зображення людини і світу. Спираючись на досягнення психологічної прози ХІХ ст., письменники все більше заглиблюються у внутрішній світ людини. Особливе місце в.

Перший твір А. Камю “Калігула” “КАЛІГУЛА”. Першим твором А. Камю, де використовується набір екзистенціалістських інструментів, є п’єса “Калігула” – “трагедія інтелекту”, “трагедія прозріння”, “трагедія верховного самогубства”. Кривавий античний тиран перетворився у Камю на справжнього “трагічного героя”, сама античність вписана в “трагічний клімат” XX ст., а.

Своєрідність творчості А. Камю, її зв’язок із екзистенціалізмом Філософія екзистенціалізму має довгу європейську традицію – від античного філософа Платона до початку 20-го століття: М. Гайдеггер, К. Ясперс у Німеччичі, М. Берєдєкєв, Л. Шестов в Росії, М. Мерло-Понті, Г. Марсель у Франції і т. д. Але популярною ця філософія.

Трагічний символ українського народу Свій перший історичний роман “Мальви” Роман Іваничук написав у 1968 році й спочатку одержав багато схвильованих відгуків. Але тогочасні пильні ідеологи зробили жорстокі висновки із “вогненебезпечної” історичної теми: любов до батьківщини й зрада, патріотизм і яничарство. Тому цей роман був.

“Людина мусить залишатися вірною людському в собі” Протягом свого недовгого життя Альбер Камю перебував у болісних пошуках сенсу людського існування. “Чума” – це філософський роман-притча, в якому автор розповідає не лише про жахливу епідемію чуми в Алжирі, а й про боротьбу європейського Опору проти фашизму, який у.

Трагічний вибір М. Хвильового Микола Хвильовий… Невгамовний, запальний, романтичний. Передчасно, на сороковому році, пострілом у скроню вирвавши себе з життя, пішов від нас основоположник цілої течії в українській літературі XX століття – течії “активного романтизму”. Майк Йогансен так писав про нього: “Микола Хвильовий, крім.

Трагічний голос епохи Епохи ” width=”405″ height=”389″ size-full wp-image-952″/>”Стус – наш останній великий поет”, – зазначив видатний український письменник сучасності Юрій Андрухович. Це, звичайно, перебільшення. Мається на увазі, що XX століття подарувало Україні поета, гідного стати поруч із Кот­ляревським, Шевченком, Кулішем, Франком.

Жахливе обличчя Другої світової війни як трагічної події в історії людства XX століття Сьогодні ми починаємо вивчати розділ, який перенесе нас у події Другої світової війни, ми ознайомимося із художніми творами, які допоможуть нам проникнутись співчуттям та повагою до тих людей, які винесли на своїх плечах цю страшну війну, яка стала останнім глобальним.

Трагічний конфлікт “Фауст – Маргарита” Кохання Фауста та Маргарити – трагічне зіткнення різних за суттю та прагненнями людей. Гете В творі “Фауст” розповідає історію незвичайної людини, яка проходить шлях випробувань, зокрема коханням. Фауст – вчений, який вдається до чарів аби зрозуміти сенс життя. Він дуже.

Трагічний вибір братів половців Нині багато літературних творів повертаються із забуття. Ми відкриваємо для себе імена тих, про кого сьогодні говорять “розстріляне відродження”, тих, чиї шляхи розійшлися з Україною на Роздоріжжі історії, щоб все життя тягнутися до рідної землі душею і словом. Особливості сьогодення.

Людина на зачумленій землі Шкільний твір По романі А. Камю “Чума”. Протягом всієї тисячолітньої історії людство освоїло багато страшних уроків. Вічні цінності виявилися хибкими, людина – сповненим егоїзму й непомірних бажань, природа – втіленням апокаліпсиса. Але тільки XX століття принесло людству щире розуміння даремності.