Заходи профілактики вірусного гепатиту

Существует множество причин возникновения гепатита, в зависимости от которых его классифицируют по видам:

1. Вирусные гепатиты условно объединяются в группу самых распространенных вирусных заболеваний человека, которые представляют определенную опасность для его здоровья. К ним относят гепатиты групп A, B, C, D, а так же E, F, G. Отличительной особенностью этих заболеваний являются различные типы вирусов-возбудителей, но все они имеют общую характерность — поражают печень человека, вызывая в ней воспалительные процессы.

2. Хронический гепатит – это воспалительно-дистрофическое поражение функций печени с атрофическими изменениями в паренхиме.

3. Токсический гепатит возникает у людей с нарушенной функцией печени. Он делится на два подвида: лекарственный и алкогольный. Причиной возникновения лекарственного гепатита является длительный прием некоторых лекарственных препаратов. Время от начала приема лекарственных веществ до возникновения лекарственного гепатита варьируется от нескольких дней до нескольких лет.

Причиной возникновения алкогольного гепатита является чрезмерное употребление алкоголя, вследствие чего происходит поражение тканей печени большим количеством этилового спирта.

4. Острый гепатит. Самой распространенной причиной возникновения острого гепатита является вирусный гепатит. Острые вирусные гепатиты довольно распространены в амбулаторной и стационарной практике. Они могут быть вызваны энтеровирусами, вирусами инфекционного мононуклеоза, лептоспирой, а также возбудителями кишечных и септических бактериальных инфекций. Также в медицинской практике имеют место токсические гепатиты, протекающие в острой форме: они вызываются некоторыми лекарственными препаратами, некачественными продуктами питания и промышленными ядами. Симптоматика острых гепатитов выражается в желтизне кожных покровов и глазных склер, потемнении мочи и обесцвечивании каловых масс. При проведении лабораторных исследований в крови обнаруживается повышенный уровень билирубина, желчных кислот в сыворотке, изменение концентрации альбумина в сыворотке.

Подобная беспечность приводит к заражению гепатитом и может поставить под угрозу здоровье всей семьи, поскольку этот вирус передается фекально-оральным путем. Подобный тип передачи может вызвать эпидемию.

Основные пути заражения: контакт с зараженным человеком, пользование общими предметами гигиены, употребление зараженной воды, пищи, овощей, фруктов.

Болезнь протекает в детском возрасте обычно в легкой или среднетяжелой форме и не приводит к формированию хронического гепатита. Лечение гепатита А обычно проводится в стационаре.

Профилактика вирусного гепатита А:

- обязательно соблюдать элементарные гигиенические нормы и мыть руки после каждого посещения туалета, после прихода с улицы и перед едой.

- предметы личной гигиены должны иметь одного хозяина, делиться ими с окружающими нельзя.

- обязательно и очень тщательно мыть овощи и фрукты перед употреблением в чистой проточной воде.

- не использовать в качестве удобрения некомпостированный помет.

Иммунизация против гепатита А:

Для профилактики гепатита А применяется донорский иммуноглобулин. Иммуноглобулин рекомендуется применять в двух основных ситуациях: профилактически, перед возможным в скором будущем контактом с вирусом гепатита А, когда иммуноглобулин вводят людям, которые уезжают в районы с высокой заболеваемостью; или сразу после возможного контакта с вирусом при тесном общении с больным гепатитом А, при наличии случаев болезни в детских учреждениях и на предприятиях общественного питания. Обычно иммуноглобулин защищает от гепатита А только в течение 3–5 месяцев после введения.

Активная профилактика - вакцинация против гепатита А. Широкое распространение в России получила вакцина Хаврикс. Ее вводят внутримышечно дважды с шестимесячным интервалом. Разработан перечень контингентов населения, нуждающихся в вакцинации против гепатита А: дети, проживающие на территориях с высоким уровнем заболеваемости, медицинские работники, персонал детских дошкольных учреждений, работники сферы обслуживания населения, занятые в организации общественного питания, на водопроводных и канализационных сооружениях; лица, выезжающие в гиперэндемичные по гепатиту А регионы, и контактные лица в очагах инфекции на конкретной территории при наличии эпидемиологических показаний.

Диагностика гепатита В невозможна без лабораторных исследований и у этого гепатита достаточно длительный инкубационный период – до 120 дней.

Пути заражения:

- половым путем при отсутствии постоянного партнера и увлечением случайными связями. У переносчика гепатита В вирус содержится не только в крови, но и во всех выделениях, поэтому при незащищённом половом контакте значительно увеличивается риск инфицирования.

- через слюну, при глубоком поцелуе. Человек может заразиться вирусом гепатита В при поцелуе в том случае, если у него на языке присутствуют порезы или повреждения;

- при переливании крови. Такой способ инфицирования считается одним из самых распространённых. Большинство пациентов заразились вирусом гепатита В во время инъекций, которые делались нестерильными шприцами, а также при переливании крови. Этот вирус активно распространяется среди людей, внутривенно употребляющих наркотические вещества.

- при использовании зараженных колюще-режущих предметов быта и личной гигиены. Если в стоматологических кабинетах ненадлежащим образом проводится стерилизация оборудования и инструментария, для пациентов также существует риск заражения. Контакт человека с заражённым биологическим материалом больного может произойти и в маникюрных салонах, в которых не проводятся соответствующие санитарные мероприятия.

- от матери к плоду во время вынашивания беременности и родов.

Симптомы вирусного гепатита В:

Первые проявления достаточно вялые и размытые, поэтому определить заболевание очень сложно. Для вирусного гепатита В характерно медленное начало заболевания, затяжная пред желтушная стадия, при которой отмечается слабость, повышенная утомляемость, нарушение процессов пищеварения: тошнота, рвота, потеря или снижение аппетита, дискомфорт в желудке, который выражается тяжестью, боли в правом подреберье. Отмечаются боли в суставах, кожные высыпания, при пальпации обнаруживается увеличение размеров печени.

Профилактика вирусного гепатита В:

- соблюдение правил личной гигиены (особенно важно мыть руки после посещения мест с большим скоплением людей и после контакта с деньгами и предметами общего пользования).

- избегать беспорядочных половых связей, а при сексуальной связи с малознакомым партнером – обязательное использование презерватива , который значительно снижает риск инфицирования.

- наличие одноразовых инструментов при клиническом анализе крови.

Вирусный гепатит С – вирусное инфекционное заболевание печени, передающееся трансфузионно. Механизм передачи вируса гепатита С – парентеральный, преимущественно передается через кровь, но иногда может происходить заражение и при контакте с другими биологическими жидкостями: слюной, мочой, спермой. Обязательным условием для заражения является непосредственное попадание достаточного количества вируса в кровь здорового человека. В подавляющем большинстве случаев в настоящее время заражение происходит при совместном употреблении наркотиков внутривенно. Кроме того, риск заражения инфекцией возрастает у больных, получавших медицинскую помощь в виде многократных переливаний крови, хирургических мероприятий, парентеральных инъекций и пункций с применением нестерильного инструментария многократного пользования. Передача может осуществляться при нанесении татуировок, пирсинге, порезах во время маникюра и педикюра, манипуляций в стоматологии. Передача от матери к ребенку осуществляется тогда, когда в крови матери накапливается высокая концентрация вируса, либо при сочетании вируса гепатита С с вирусом иммунодефицита человека. Возможность развития гепатита С при единичном попадании малого количества возбудителя в кровоток здорового человека невелик. Половой путь передачи инфекции реализуется редко, в первую очередь у лиц с сопутствующей ВИЧ-инфекцией, склонных к частой смене половых партнеров.

Симптомы вирусного гепатита С:

Инкубационный период вирусного гепатита С колеблется в пределах от 2 до 23 недель, иногда затягиваясь до 26 недель, что обусловлено путем передачи. Острая фаза инфекции в подавляющем большинстве случаев (95%) не проявляется выраженной симптоматикой, протекая в без желтушном субклиническом варианте. В 61% случаев вирусный гепатит диагностируется лабораторно спустя 6 и более месяцев после первых клинических симптомов.

Профилактика вирусного гепатита С.

Общие меры профилактики гепатита С включают тщательное соблюдение санитарного режима в медицинских учреждениях, контроль над качеством и стерильностью переливаемой крови, а также санитарный надзор над учреждениями, оказывающими услуги населению с использованием травматических методик татуаж, пирсинг, маникюр, педикюр.

Помимо прочего: безопасный секс и отказ от наркотиков, осуществление медицинский и иных травматических процедур в сертифицированных учреждениях.

Берегите свое здоровье. Будьте здоровы!

30.01.2018 створений Прес-служба

Бердянське міське управління Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області інформує мешканців та гостей міста Бердянська.

За оперативними повідомленнями в Україні спостерігається погіршення епідемічної ситуації щодо захворюваності на вірусний гепатит А (ВГА). В 2017 році спеціалістами територіальних органів Держпродспоживслужби взято участь у розслідуванні 164 спалахів гострих кишкових інфекційних захворювань, серед яких вірусами гепатиту А викликано 26 ( 16%) спалахів, у тому числі найбільше спалахів ВГА зареєстровано в Одеській області. Виникнення спалахів гострих кишкових інфекційних захворювань пов’язане у більшості випадків з об’єктами, що мають важливе соціальне значення, зокрема навчальними закладами, закладами оздоровлення та відпочинку для дітей, об’єктами водопостачання, закладами громадського харчування тощо. lang="uk-UA"> На сьогодні привертає до себе увагу та викликає особливе занепокоєння збільшення кількості захворювань, факторами передачі збудника інфекції при яких стала недоброякісна питна вода.

Вірусний гепатит А – гостре інфекційне захворювання, яке визивається відповідним вірусом. Вірусний гепатит А передається переважно фекально-оральним шляхом при вживанні питної води, харчових продуктів, забруднених вірусом. Можлива передача захворювання контактно-побутовим шляхом через предмети домашнього вжитку (посуд, білизну, інші предмети, якими користувався хворий). Джерелом зараження може бути тільки людина, як з жовтяничною, так і з безжовтяничною формою хвороби.
Вірус гепатиту А стійкий у зовнішньому середовищі. Він витримує заморожування, стійкий при нагріванні до 60оС протягом однієї години, зберігає активність при кімнатній температурі до 4-х тижнів
Від моменту зараження людини до появи перших ознак захворювання проходить від 7-ми до 50 днів.
Захворювання вірусним гепатитом А починається гостро. В перебігу хвороби є два періоди. Переджовтяничний характеризується підвищеною температурою тіла до 38оС, головним болем, болем в області печінки, нудотою, блювотою. Сеча темніє, кал знебарвлюється. У цей період хворі найбільш небезпечні для оточуючих за рахунок масивного виділення вірусу у зовнішнє середовище. Жовтяничний період починається з появи жовтяниці білків очей, слизових оболонок, шкіри. З появою жовтяниці хворі відчувають полегшення, а виділення вірусу різко зменшується.
Епідеміологічне значення має те, що в 60-90% випадків гепатиту А спостерігаються безжовтяничні форми, що призводить до несвоєчасного виявлення захворювання.
Основними профілактичними заходами, які спрямовані на запобігання захворювання вірусним гепатитом А, залишаються санітарно-гігієнічні заходи, які направлені на підвищення комунального благоустрію міст та сел, забезпечення населення доброякісною питною водою. Важливим заходом у справі профілактики вірусного гепатиту А є обов’язкове дотримання правил особистої гігієни, використання для питних цілей кип’яченої води.
Для захисту дітей, які знаходяться в сім’ях де є хворі на ВГА рекомендують проводити профілактику за допомогою введення імуноглобуліну, який забезпечує захист від захворювання до 4-х місяців.
В сучасних умовах існують досить ефективні вакцини, які захищають від гепатиту А. Між тим, вакцинація від цього захворювання не відноситься до обов’язкових, а до рекомендованих.
Ураховуючи, що заразитись на ВГА можливо контактним шляхом через брудні руки, посуд, іграшки, рушники загального користування, дверні ручки туалетів, необхідно суворо дотримуватись правил особистої гігієни.
Перед споживанням овочів, фруктів, ягід, які нерідко можуть бути забруднені вірусом гепатиту А, їх необхідно добре промити питною водою, для споживання дітьми - обдати окропом.
У зв’язку з тим, що переважно захворювання виникає з вживанням недоброякісної питної води, питному режиму приділяється особлива увага у профілактиці ВГА. Особливо це стосується сільських районів, де відсутнє централізоване водозабезпечення та для пиття населенням використовується вода із шахтних колодязів.
Зазвичай на присадибних ділянках шахтні колодязі будуються поряд з надвірними туалетами, вигрібними ямами, не витримуючи встановлених санітарних норм. Внаслідок випадання опадів, особливо при використанні насосів для подачі води, збудник інфекції потрапляє до джерела водопостачання. Використання такої води без попереднього кип’ятіння стовідсотково призведе до захворювання. Власники приватних шахтних колодязів повинні періодично, не рідше одного разу на рік, чистити їх та з профілактичною метою дезінфікувати.
Отже, для попередження захворювання на вірусний гепатит А, необхідно додержуватись простих правил:
— для пиття і приготування їжі – використовувати питну бутильовану воду промислового виробництва або воду з централізованих джерел водопостачання;
— не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання (річки, озера, підземні джерела, поверхневі води);
— при неорганізованому відпочинку для миття посуду і рук використовувати кип’ячену воду;
— овочі та фрукти перед вживанням ретельно мити, обдавати окропом;
— дотримуватись правил особистої гігієни — обов’язково мити руки з милом перед приготуванням їжі та перед її вживанням, після кожного відвідування туалету.
У випадку появи перших ознак захворювання необхідно терміново звернутись до лікувальної установи. Не займайтесь самолікуванням!
Бережіть своє здоров’я та здоров’я оточуючих вас людей!

Фахівець відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Бердянського міського управління Головного Управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області Л.М.Гашицька

Резюме. Відповідний проект розпорядження Уряду винесено на громадське обговорення

Вірусні гепатити (далі — ВГ) внаслідок їхнього значного поширення (зокрема серед певних груп населення), особ­ливості шляхів передачі (контагіозність вірусних гепатитів В (ВГВ) та С (ВГС)більша, ніж ВІЛ), складність діагностування (поширеність безсимптомного перебігу хвороби та її позапечінкові прояви, обмежений доступ до тестування), негативні наслідки розвитку хвороби (цироз печінки, гепатоцелюлярна карцинома), а також низький рівень усвідомлення як загального населення, так і медичних працівників, щодо проблеми разом з обмеженим доступом до лікування становлять серйозну проблему для системи охорони здоров’я.

Незважаючи на значне поширення ВГ, доступ до їх діагностики та лікування залишається незадовільним — лише 9% осіб із хронічним ВГВ та 20% осіб із хронічним ВГС у світі знають про свій діагноз, з них — лише 8% осіб із хронічним ВГВ та 7,4% осіб із хронічним ВГС відповідно отримують доступ до лікування.

• зменшення кількості нових випадків хронічного гепатиту В та С на 30% до 2020 р. та на 90% — до 2030 р.;
• зменшення кількості смертей на 10 та 65% у 2020 та у 2030 р. відповідно.

Досягнення зазначених цілей передбачається шляхом:

• підвищення рівня охоплення дітей послугами імунопрофілактики ВГВ (три дози вакцини);
• запобігання передачі ВГВ від матері до дитини, що включає охоплення вакцинацією, дородове тестування та застосування противірусних препаратів у вагітних із наявним ВГВ;
• забезпечення безпеки крові та її компонентів, ін’єкцій та хірургічних втручань;
• впровадження програм зменшення шкоди для осіб, які застосовують психоактивні речовини ін’єкційно (забезпечення доступу до стерильного ін’єкційного інструментарію та ефективних методів лікування залежності від психоактивних речовин);
• розширення доступу до діагностики та лікування ВГВ та ВГС із використанням сучасних і найефективніших методів діагностики та лікарських засобів.

Приєднання України до Глобальної стратегії елімінації ВГ є надзвичайно актуальним з огляду на те, що, за оціночними даними, близько 5% населення країни інфіковано ВГС та орієнтовно 1–2,5% — ВГВ, у той час як більшість хворих не знають про свій статус, та, відповідно, не отримують лікування.

У результаті відсутності ефективної системи епіднагляду, недостатнього рівня політичної та фінансової підтримки заходів щодо профілактики, діагностики та лікування пацієнтів з ВГ, низького рівня усвідомлення населення проблеми ВГ та відсутності консолідованої національної позиції щодо плану дій з елімінації ВГ питання розбудови системи надання допомоги у зв’язку з ВГ в Україні стоять надзвичайно гостро.

Так, в Україні існує низка чинників, що спричиняють нові випадки захворювання та смертей внаслідок ВГ:

• низький рівень вакцинації від ВГВ дітей (57% дітей віком до 1 року охоплено трьома дозами вакцини), медичних працівників та представників ключових груп населення;
• недостатнє фінансування та охоплення профілактичних програм та програм зменшення шкоди, особливо замісної підтримувальної терапії, впровадження яких ставить на меті запобігання новим випадкам інфікування серед ключових груп;
• низький доступ до послуг з діагностики ВГ (у зв’язку з високою вартістю доступність окремих досліджень лише у приватних лабораторіях), обмеженість фінансування та відсутність національної стратегії тестування, яка б забезпечувала всебічний доступ до нього;
• застаріла та неефективна система інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я та закладах побутового обслуговування (де може відбуватися контакт з кров’ю, таких як косметологічні салони та кабінети, місця проведення татуювань, пірсингу тощо), що призводить до нових випадків інфікування;
• недостатній скринінг донорської крові та неналежне застосування її компонентів;
• низький доступ до лікування у зв’язку з обмеженим фінансуванням централізованих закупівель лікарських засобів та обмеженим доступом до препаратів, які могли би бути придбані за прийнятною ціною за кошти пацієнтів тощо.

Досягнення протягом 2019–2030 рр. зниження захворюваності на ВГВ та ВГС, зниження показників інвалідності та смертності від хвороб, викликаних ВГВ та ВГС, через впровадження дієвої системи заходів щодо профілактики, діагностики та лікування.

Фінансове забезпечення реалізації стратегії планується здійснювати за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів у межах асигнувань, що передбачаються на відповідний рік, благодійних фондів, міжнародної технічної та фінансової допомоги та інших джерел, не заборонених законодавством.

Зауваження та пропозиції надсилати протягом п’яти днів з моменту публікації на сайті (26.07.2018 р. — Прим. ред.) для громадського обговорення до:

Гепатит — це захворювання печінки запального характеру, як правило, вірусного походження.

Гепатит B і C — два основних типи з п’яти різних інфекцій гепатиту — є причиною 96% всіх випадків смерті від гепатиту. Близько 325 млн людей у ​​світі живуть з хронічною інфекцією, спричиненою вірусом гепатиту B або вірусом гепатиту C.

Шляхи передавання гепатиту B:

• від матері до дитини під час народження;
• незахищені статеві контакти;
• небезпечні медичні та інші маніпуляції, пов’язані з контактом з кров’ю (татуювання, пірсинг тощо);
• використання нестерильного ін’єкційного інструментарію при вживанні наркотиків.

Гепатит B є небезпечним і для працівників охорони здоров’я, які можуть мати травми від уколів голками при догляді за пацієнтами, інфікованими ВГB.

Найкращий та найбільш ефективний спосіб попередження інфікування ВГB — це вакцинація.

Яким чином гепатит B НЕ передається?

Вірус гепатиту B не передається через столові прибори, унаслідок годування груддю, через обійми, поцілунки, рукостискання, кашель, чхання, користування громадськими басейнами чи подібними об’єктами.

Вірус гепатиту C (HCV), в основному, передається під час контакту з інфікованою кров’ю чи біологічними рідинами інфікованої людини. Найпоширеніші шляхи передавання:

• небезпечні медичні та інші маніпуляції, пов’язані з контактом з кров’ю (татуювання, пірсинг тощо);
• використання нестерилізованих побутових та професійних приладів після інфікованої людини (зубні щітки, манікюрні ножиці, бритви тощо);
• використання нестерильного ін’єкційного інструментарію для вживання наркотиків;
• під час переливання крові та її компонентів.

Можливе також передавання інфекції під час незахищеного статевого контакту, але це відбувається набагато рідше. Крім того, ВГC може передаватися від матері до дитини. Вакцини проти гепатиту C не існує.

Гепатит C не передається через грудне молоко, харчі або воду, внаслідок побутових контактів, наприклад обіймів, поцілунків і споживання їжі та напоїв спільно з інфікованою особою.

За оцінками, понад 5% українців інфіковано гепатитом C, а це близько 2 млн осіб. Наразі в Україні зареєстровано 52 448 хворих на гепатит C.

За даними ВООЗ, за допомогою противірусних препаратів можливо вилікувати понад 95% людей з інфекцією гепатиту C.

Як можна захистити себе?

Ви можете захистити себе від гепатиту B за допомогою вакцинації, що формує імунітет у середньому на 20–30 років, а інколи — пожиттєво.

Станом на 1 липня 2018 р. в Україні наявні 1 805 242 дози рекомбінованої вакцини для профілактики гепатиту B.

Крім цього, поширенню вірусу гепатиту B можна запобігти таким чином:

• уникайте контактів з кров’ю та рідинами організму інших людей;
• уникайте непотрібних ін’єкцій: вибирайте пероральні ліки замість ін’єкцій там, де це можливо;
• уникайте випадкових статевих контактів, завжди використовуйте презерватив;
• ніколи не діліться персональними бритвами чи зубними щітками, манікюрними ножицями та іншими засобами індивідуального користування;
• використовуйте тільки стерилізовані інструменти для пірсингу і татуювання;
• вагітним жінкам, у яких діагностовано гепатит B, слід порадитися зі своїм лікарем про те, як запобігти передаванню вірусу до дитини.

Вакцини проти гепатиту C не існує, тому профілактика інфекції гепатиту C залежить від безпечних медичних та інших маніпуляцій, що пов’язані з контактом із кров’ю.

Заходи первинної профілактики гепатиту C, рекомендовані ВООЗ:

• гігієна рук — миття рук і використання рукавичок, хірургічна обробка рук;
• безпечне здійснення медичних ін’єкцій;
• надання комплексних послуг, спрямованих на зменшення шкоди, споживачам ін’єкційних та інтраназальних наркотиків, включаючи стерильне ін’єкційне обладнання;
• тестування донорської крові на гепатити B і C (а також ВІЛ і сифіліс);
• підвищення інформованості медичного персоналу про шляхи інфікування гепатитом C;
• правильне і регулярне використання презервативів.

Вторинна і третинна профілактика

Для людей, інфікованих вірусом гепатиту C, ВООЗ рекомендує такі заходи:

• консультації щодо різних варіантів медичної допомоги та лікування;
• імунізація вакцинами від гепатиту A і B з метою запобігання ко-інфекції цими вірусами для захисту печінки;
• лікування;
• регулярний моніторинг з метою раннього діагностування хронічних захворювань печінки.

28 липня – Всесвітній день боротьби з гепатитами

Напередодні цього дня разом з Центром громадського здоров'я МОЗ України розказуємо, як передаються гепатити В і С і як захистити себе.

Також нагадуємо, що завтра, 27 липня, відбудеться брифінг "Гепатит С – більше не вирок!", де експерти розкажуть про інноваційне лікування гепатиту С і ефективність закупівель через міжнародні організації, завдяки чому Україна зможе вилікувати всіх зареєстрованих пацієнтів з гепатитом С безоплатно.

Гепатит – це захворювання печінки запального характеру, як правило, вірусного походження.

Гепатит B і C - 2 основних типи з 5 різних інфекцій гепатиту - є причиною 96% всіх випадків смерті від гепатиту. Близько 325 мільйонів людей у ​​світі живуть з хронічною інфекцією, викликаною вірусом гепатиту B або вірусом гепатиту C.

Як предається гепатит В

Гепатит В може передаватись:

• при народженні від матері до дитини;
• через незахищені статеві контакти;
• через маніпуляції, пов'язані з контактом з кров'ю (татуювання, пірсинг тощо);
• через використання нестерильного ін'єкційного інструментарію при вживанні наркотиків.

Гепатит В є небезпечним і для працівників охорони здоров'я, які можуть мати травми від уколів голками при догляді за пацієнтами, інфікованими вірусним гепатитом В.

Вірус гепатиту В не передається через столові прибори, при годуванні груддю, через обійми, поцілунки, рукостискання, кашель, чхання, ви не можете заразитись гепатитом В у басейні чи у інших подібних місцях.

Профілактика гепатитут В

Найкращий та найбільш ефективний спосіб попередження інфікування гепатитом В - це вакцинація. Згідно з Національним календарем щеплень, першу дозу вакцини проти гепатиту В дитина має отримати упродовж першої доби життя, другу - у 3 місяці, третю - у 6 місяців.

Станом на 1 липня 2018 року в Україні наявні 1 805 242 доз рекомбінованої вакцини для профілактики гепатиту В.

Передачі вірусу гепатиту В можна запобігти, дотримуючись простих правил:

• Уникайте контактів з кров’ю та рідинами організму інших людей
• Уникайте непотрібних ін’єкцій: вибирайте пероральні ліки замість ін'єкцій там, де це можливо
• Уникайте випадкових статевих контактів, завжди використовуйте презерватив
• Ніколи не діліться персональними бритвами чи зубними щітками, манікюрними ножицями та іншими засобами індивідуального користування
• Використовуйте тільки стерилізовані інструменти для тату і пірсингу

Вагітним жінкам, в яких діагностовано гепатит В, потрібно порадитися зі своїм лікарем про те, як запобігти передачі гепатиту до вашої дитини

Як передається гепатит С

Вірус гепатиту С в основному передається при контакті з інфікованою кров'ю чи біологічними рідинами інфікованої людини.

Найпоширеніші шляхи передачі гепатиту С:

• маніпуляції, пов'язані з контактом з кров'ю (татуювання, пірсинг тощо);
• використання не стерилізованих побутових та професійних приладів після інфікованої людини (зубні щітки, манікюрні ножиці, бритви тощо);
• використання нестерильного ін'єкційного інструментарію при вживанні наркотиків;
• при переливанні крові та її компонентів.

Можлива також передача інфекції під час незахищеного статевого контакту, але це відбувається набагато рідше. Крім того, непатит С може передаватися від матері до дитини.

Гепатит С не передається через грудне молоко, харчові продукти або воду, при побутових контактах, наприклад, обіймах, поцілунках і споживанні продуктів і напоїв спільно з інфікованою людиною

Профілактика та лікування гепатиту С

Вакцини проти гепатиту C не існує, тому профілактика інфекції гепатиту С в основному залежить від маніпуляцій, що пов’язані з контактом з кров’ю.

Убезпечитись від гепатиту С використання виключно стерильного ін'єкційного обладнання і належна гігієна рук перед маніпуляціями, правильне і регулярне використання презервативів.

За даними ВООЗ, за допомогою противірусних препаратів можливо вилікувати понад 95% людей з інфекцією гепатиту С.

МОЗ України за кошти державного бюджету закуповує інноваційні препарати прямої дії для лікування вірусного гепатиту С. Завдяки унікально низькій ціні на інноваційні ліки, отриманій завдяки ефективним державним закупівлям через міжнародні організації, Україна зможе вилікувати всіх зареєстрованих пацієнтів з гепатитом С безоплатно. Деталі будуть озвучені на брифінгу "Гепатит С – більше не вирок!", який відбудеться завтра, 27 липня.

Залиште свою електронну адресу, щоб регулярно отримувати корисні публікації про здоров'я: підписатись на публікації рубрики "Здоров'я А-Я"

Гепатит – це запальне захворювання печінки, яке супроводжується пошкодженням клітин печінки (гепатоцитів). Буває гострим або хронічним. Причинами розвитку гепатитів можуть бути різні фактори, серед яких найбільш розповсюджені: віруси гепатитів, аутоімунні захворювання, зловживання алкоголем, порушення вуглеводного і ліпідного обміну – метаболічного ґенезу, прийом деяких гепатотоксичних медикаментів, вплив інших токсичних речовин. Гепатит також може бути пов’язаним з деякими спадковими захворюваннями або супроводжувати перебіг різних інфекційних захворювань.

Тому для постановки правильного діагнозу потрібно звертатися до кваліфікованих спеціалістів і комплексно обстежитись. Дуже часто гепатити протікають безсимптомно, але несуть в більшості випадків серйозну небезпеку, оскільки призводять до розвитку фіброзу і цирозу печінки (з ускладненнями у вигляді печінкової недостатності, портальної гіпертензії).

Виділяють 5 основних типів вірусу гепатиту – A, B, C, D і E. Гепатит А і Е викликають гостру форму і в більшості випадків при своєчасному адекватному лікуванні мають сприятливий прогноз. Віруси гепатитів В і С частіше мають хронічний перебіг і при довготривалій персистенції вірусу в організмі ведуть до розвитку цирозу і гепатоцелюлярної карциноми (раку печінки).

Гепатити В і С передаються через біологічні рідини організму: кров, при статевому акті, при користуванні загальними лезами, манікюрними ножицями, при недостатній обробці медичного, стоматологічного інструментарію при наявності мікротравм шкіри або слизових оболонок. Гостра інфекція вірусного гепатиту В може викликати такі симптоми гепатиту, як пожовтіння шкіри і очей (жовтуха), підвищення температури тіла, потемніння сечі, болі в животі, біль і дискомфорт в правому підребер’ї, слабкість, нудота, блювота.

Підступність хронічних гепатитів В і С полягає в тому, що вони в більшості випадків протікають безсимптомно. Іноді перші ознаки гепатиту нагадують застуду. Вони швидко проходять, і людина забуває про своє нездужання. Вона може роками не знати про те, що інфікована. А в цей час вірус поступово руйнує печінку. Гепатит часто знаходять випадково – наприклад, при спробі донорства крові, виявленні підвищеного рівня трансаміназ під час медичного огляду.

Гепатит В

Вірус гепатиту В передається через кров та інші біологічні рідини організму. Він дуже стійкий і може зберігатись протягом декількох тижнів навіть в засохлій плямі крові.

Інфікуватися можна при занятті сексом без презервативу, ін’єкціях спільними шприцами з носієм вірусу, виконанні татуювань і пірсингу нестерильними інструментами, а також при використанні чужих речей, на яких може бути кров, наприклад, бритв, манікюрних ножиців або зубних щіток.

Мати може заразити свою дитину під час пологів. Тому лікарі рекомендують всім вагітним жінками перевіритись на гепатит В. При цьому не можна інфікуватися при побутових контактах, таких як обійми, поцілунки, кашель і чхання, спільне вживання їжі.

Інкубаційний період (від зараження до появи перших симптомів) триває в середньому три місяці. Ознаки гепатиту В нагадують грип. Симптоми можуть включати втомливість, невелике підвищення температури, головний біль, відсутність апетиту, нудоту і біль в животі. Але в більшості випадків хронічний гепатит В протікає безсимптомно.

Діагностика хронічного гепатиту В базується на лабораторних аналізах крові, які виявляють наявність антигенів вірусу і антитіл до нього. Антитіла використовуються імунною системою для знаходження і нейтралізації вірусу. Антигени – це молекули вірусу гепатиту, з якими зв’язуються антитіла. Також проводиться аналіз, який виявляє генетичний матеріал вірусу, його ДНК.

Гостра форма захворювання зазвичай не потребує лікування і проходить самостійно. Для полегшення симптомів пацієнту необхідний відпочинок, достатнє вживання рідини, відмова від алкоголю, правильне харчування.

Лікування хронічного гепатиту В є досить складною задачею. Воно складається з довгих курсів терапії аналогами нуклеозидів і інтерферонами. Ці препарати зменшують концентрацію вірусу аж до рівня, який не можна визначити, але після відміни лікування захворювання часто повертається. Антивірусна терапія знижує ризик розвитку цирозу і раку печінки.

Не всі пацієнти потребують невідкладної терапії. Це залежить від ступеню пошкодження печінки, прогресування інфекції. Більшість людей з хронічним гепатитом В можуть вести активний спосіб життя, якщо відмовляються від алкоголю, піклуються про себе і проходять регулярні огляди у лікаря.

Кращий спосіб профілактики гепатиту В – вакцинація. Курс складається з 3-4 уколів. Вакцинація необхідна всім лікарям, а також дорослим, які хочуть захиститися від інфекції. Щеплення від гепатиту рекомендовано, в тому числі, медикам, які мають підвищений рівень інфікування.

Гепатит С

Вірус передається через кров. Так само як і гепатитом В, гепатитом С можна заразитись під час використання шприців, нестерильних інструментів для пірсингу і татуювань, медичних маніпуляцій. Вірус може виживати на оточуючих поверхнях при кімнатній температурі, щонайменше, 16 годин, але не більше 4 діб.

В рідких випадках гепатит С може передати мати своїй дитині під час пологів. Ризик інфікування під час статевого акту досить малий. Додатково убезпечити себе можна, користуючись презервативами.

Через поцілунки, обійми, доторки вірус гепатиту С не передається. Інфікована людина безпечна для оточуючих і не повинна піддаватися соціальній ізоляції. Профілактика гепатиту С полягає в униканні контактів з кров’ю. Вакцини від вірусу, на жаль, не існує.

Інкубаційний період триває 1,5-2 місяці. Перші ознаки гепатиту С легко сплутати з грипом, так само як і у випадку гепатиту В. Вони швидко проходять, і захворювання може перейти в хронічну форму. Це відбувається з 85% інфікованих людей.

Діагностика гепатиту С включає аналізи на антитіла до вірусу (анти-HCV). Якщо вони виявлені, це свідчить про те, що організм зустрічався з вірусом на якомусь етапі. В цьому випадку призначається наступний аналіз, який визначає наявність генетичного матеріалу вірусу (РНК) методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). При позитивному результаті аналіз необхідно повторити ще раз – в іншій лабораторії. Методом ПЦР гепатит С може бути виявлений через 1-2 тижня після інфікування.

Якщо вірус присутній в організмі, визначається його кількість (вірусне навантаження) і генотип. Існує шість генотипів вірусу. Деякі генотипи вірусу гепатиту С вилікувати простіше, деякі – складніше.

Також лікар призначає додаткові аналізи та дослідження, які допомагають оцінити стан печінки і потребу в антивірусній терапії. Вони включають визначення рівня АЛТ, альбуміну, білірубіну (в тому числі, прямого), протромбінового часу.

Рішення про лікування хронічного гепатиту С приймається для кожного пацієнта індивідуально. Для боротьби з вірусом використовується комбінована терапія пегільованим інтерфероном і рибавірином. Ефективність лікування залежить від кількості і типу вірусу, ступеню пошкодження печінки.

Серйозні проблеми з печінкою розвиваються у четвертини пацієнтів, які хворіють більше 20 років. Вживання алкоголю значно прискорює розвиток цирозу і раку печінки. Тому алкоголь повинен бути під суровою забороною.

Антивірусна терапія достатньо ефективна (до 60% у пацієнтів, які інфіковані найбільш розповсюдженим 1 генотипом, і до 95% у пацієнтів, які інфіковані генотипами 2 і 3). Але вона триває 24-48 тижнів і має серйозні побічні ефекти. Препарати і протоколи лікування гепатиту С постійно вдосконалюються, і їхня ефективність зростає.

З 2011 року в світі настав новий етап в лікуванні гепатиту С – безінтерферонові препарати прямої противірусної дії. Курс лікування цими препаратами триває коротше (до 8-24 тижнів). Стійка вірусологічна відповідь досягає 95-100%. На відміну від терапії пегільованими інтерферонами, які потрібно колоти, безінтерферонові препарати використовуються у вигляді таблеток і не викликають ряду побічних ефектів, які має інтерферонове лікування.

Діагностика ступеню пошкодження печінки

Також в нашій клініці є апарат експертного класу УЗД з використанням сучасної методики – Shеar Wave еластографії, що дозволяє кількісно оцінити жорсткість і пружність паренхіми печінки, яка корелює зі шкалою Metavir для визначення ступеню фіброзу печінки.

Хронічні гепатити В і С – це серйозні захворювання, які приводять до цирозу і раку печінки. Вони є однією з розповсюджених причин трансплантації печінки, яка стає єдиним виходом при серйозному пошкодженні органу. Тому потрібно обов’язково консультуватися у досвідчених спеціалістів для сучасної діагностики і призначення ефективного лікування.

У нас ви зможете пройти якісну лабораторну, інструментальну діагностику гепатиту і отримати лікування відповідно до світових стандартів.