Я вилікував гепатит с

Це зовнішні посилання і відкриються в новому вікні

За оцінкою МОЗ, зараз вірусним гепатитом C в Україні інфіковано близько 5% населення. Це півтора мільйона людей, більшість з яких не знає про свою хворобу.

Світлана (ім'я змінене на прохання героїні) також дізналась про свою хворобу випадково. Далі був шлях самостійного пошуку лікування.

Про діагноз дізналась випадково

12 років тому жінка потрапила в лікарню з болем в ногах.

"Почало крутити ноги. Довелось відмовитись від підборів. З цим і звернулась до лікаря. Діагностували реактивний артрит - це фактично реакція організму на певний подразник. Почали шукати причину і виявили гепатит С, який дуже зрідка дає таку симптоматику".

Зазвичай хвороба може тривати безсимптомно 10-15 років, за що і отримала назву "лагідний вбивця".

На той час про захворювання Світлана знала мало.

"Попри те, що працювала у організації, яка допомагає людям з ВІЛ, регулярно проходила експрес-тест на цю інфекцію, на гепатити уваги якось не звертала",- каже Світлана.

Вона каже, що точно знає, що причиною її хвороби стало тату.

"Років 15 тому хороших тату-салонів не було, а ті, що були, - дуже дорогі. Ми з братом робили тату "на дому" в його знайомих, якимось кустарним апаратом. Перед процедурою тримали голки в спирті", - згадує жінка.

Сумніви про те, звідки хвороба, зникли після того, як брат також здав аналіз, і в нього виявили гепатит того ж генотипу.

Без надій на державу

На той час вже існувала державна програма лікування гепатитів, проте згідно з протоколами на чергу могли стати лише пацієнти з фіброзом 3-4 ступеня - фактично з початком руйнування печінки.

Тобто, якщо почати лікування у той час, то після одужання від гепатиту треба братись за відновлення печінки.

"У мене не було фіброзу взагалі. Мені сказали, що маю латентну форму хвороби і можу бути вільна", - каже Світлана.

З хворобою прожила десять років: весь цей час шукала, як можна отримати лікування, а не лише підтримувальну терапію.

До того ж, на той час держава закуповувала для лікування пацієнтів інтерферон та рибовірін. Ці ліки давали лише 50% шанс на одужання, а крім того, були великі побічні ефекти та можливість рецидиву.

"Тоді дізналась про препарати софосбувір та даклатасвір, які тоді лише з'явились. Вони дають 96% гарантії на одужання. Ціна на ліки була захмарна - більше 10 тисяч доларів курс", - каже жінка. На той час вона, матір-одиначка, розуміла, що дозволити собі ці ліки не може.

До того ж, сертифікованим був лише один із двох потрібних препаратів: навіть якщо якимось чином за кошт держави ти отримаєш один, то інший доводилося якось докуповувати самому.

Рятівні дженеріки

Два роки тому Світлана таки пройшла курс лікування і одужала, придбавши дженеріки - непатентовані лікарські препарати, що відтворюють оригінальні препарати.

Такі препарати роблять у Індії та Єгипті. Курс лікування такими ліками коштував близько 500 доларів і дозволяв одужати за три місяці вживання таблеток вдома.

В Україні вони були несертифіковані, тобто фактично - нелегальні.

"В нашій країні можна купити все, що завгодно. Я знаходила і в інтернеті, і в аптеках. Часом продають просто з рук, привезений з Єгипту. Навіть лікарі дають телефони дистриб'юторів, які продадуть препарати", - зізнається жінка.

Після лікування Світлана здала аналіз ПЛР (полімерно-ланцюгова реакція, яка визначає присутність віруса в плазмі крові), який підтвердив, що вона одужала.

"Аналіз підтвердив, що одужала. Проте, якщо здаватиму зараз еспрес-тест, він покаже позитивний результат, адже в крові залишились антитіла. Це нормально," - каже Світлана.

Експрес-тест на гепатити можна пройти у медичних установах або легко придбати у будь-якій аптеці: його вартість становить від 40 до 120 гривень, а від деяких різновидів гепатиту навіть можна зробити щеплення.

А кілька років тому Україна перейшла на нові міжнародні протоколи і стала лікувати гепатит тими препаратами, які Світлана не могла собі дозволити кілька років тому, та їхніми аналогами.

Останню партію препарату, а це понад 7 000 курсів для лікування від гепатиту С, за даними Центру громадського здоров'я МОЗ, надіслали до регіонів цього липня.

Щоб отримати лікування за кошт держави, необхідно звернутися із заявою на ім'я керівника обласного департаменту охорони здоров'я чи головного лікаря медзакладу.

Проте, як і кілька років тому, існує черга, а першочергово надають перевагу пацієнтам із серйозними ураженнями печінки та іншими захворюваннями, що впливають на швидше прогресування гепатиту, наприклад, ВІЛ. Серед "пільгових" категорій - діти та учасники АТО.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber.

Сьогодні МОЗ України повідомило, що понад 7 000 курсів лікування від гепатиту С надіслано до регіонів. Це означає, що 7 000 українців зможуть безоплатно вилікуватися від цієї хвороби. Як потрапити до черги і які препарати необхідні саме вам — читайте у новому матеріалі Центру громадського здоров’я України.

Гепатит — це захворювання печінки запального характеру, як правило, вірусного походження.

Гепатит B і C — два основні типи з п’яти різних інфекцій гепатиту — є причиною 96% усіх випадків смерті від гепатитів. Близько 325 млн людей у світі живуть із хронічною інфекцією, спричиненою вірусом гепатиту B або C.

За оцінкою експертів, вірусним гепатитом C в Україні інфіковано близько 5% населення, зокрема 3,6% мають хронічну форму. Це майже 1,5 млн людей. Водночас на обліку перебуває лише 82 000 пацієнтів, що мають хронічний гепатит С. А отже більшість не знає про свій статус.

Вірусні гепатити зазвичай не мають гострого перебігу і виражених симптомів. Більшість хворих дізнається про те, що інфіковані, коли хвороба вже значно вплинула на печінку.

Кому обов’язково слід протестуватися на гепатит С:

якщо ви робили пірсинг чи тату;

якщо робили татуаж, манікюр та педикюр у косметологічних салонах і не впевнені, що там достатньо стерилізують інструменти;

у разі порушення елементарних правил гігієни, коли разом із членами сім’ї користуються однією бритвою, манікюрними ножицями та іншими предметами, на яких може зберігатися кров;

після медичних процедур, якщо не було дотримано санітарних правил обробки інструментів, перевірки крові перед переливанням тощо;

якщо у вас була значна кількість статевих партнерів і ви практикували незахищений секс (хоча це й нетиповий шлях передавання гепатиту С).

Якщо ви запідозрили у себе гепатит або у вас був контакт із кров’ю чи іншими біологічними рідинами іншої людини, зверніться до сімейного лікаря за місцем проживання. Сімейний лікар призначить вам необхідні обстеження та, за потреби, спрямує до відповідного профільного спеціаліста (лікаря-інфекціоніста чи гастроентеролога).

Знайти найближчий медзаклад, де тестують на вірусні гепатити, можна на мапі. Також ви можете самостійно придбати експрес-тест на гепатити в аптеці.

Якщо результати обстеження підтвердять наявність гепатиту С, не панікуйте. Нині існує ефективне лікування від гепатиту С і понад 90% пацієнтів одужують. Така терапія безпечна та легко переноситься. Для більшості хворих (без цирозу) лікування триває три місяці та полягає у прийомі однієї таблетки препарату на день.

Ще 3-4 роки тому лікування гепатиту С було набагато складнішим, тривало щонайменше рік і лише 50% пацієнтів одужувало. Завдяки переходу на нові міжнародні протоколи в Україні стали можливі інноваційне лікування гепатиту С та закупівля генеричних препаратів (аналогів).

Як отримати лікування державним коштом

Держава закуповує ефективні препарати для лікування гепатиту С, рекомендовані ВООЗ:

1) софосбувір/даклатасвір (схема є пангенотипною, а отже годиться для хворих з усіма генотипами вірусу, тобто немає потреби витрачати кошти на визначення генотипу);

2) софосбувір/ледіпасвір (для хворих з генотипами 1, 4, 5, 6);

3) софосбувір/велпатасвір (пангенотипна схема);

4) омбітасвір/парітапревір/ритонавір і дасабувір (схема призначена для пацієнтів з генотипами 1b та 4, які мають ниркову недостатність або неуспішний попередній досвід лікування препаратами прямої противірусної дії).

Щоб отримати лікування препаратами, закупленими державою, необхідно звернутися із заявою на ім’я керівника обласного департаменту охорони здоров’я чи головного лікаря відповідного медзакладу, де надають послуги з діагностики та лікування вірусного гепатиту, із проханням отримати безоплатне лікування.

Через те що кількість препаратів обмежена, інколи пацієнту необхідно стати в чергу для отримання безкоштовного лікування за рахунок держави. Таким лікуванням забезпечують насамперед хворих із серйозними ураженнями печінки та іншими захворюваннями, що впливають на швидше прогресування гепатиту С.

Попри небезпечність і підступність вірусу у більшості хворих ураження печінки розвивається досить повільно (інколи — через 20-30 років). Швидкість прогресування захворювання печінки залежить від багатьох факторів, як-от наявність інших супутніх недуг (наприклад ВІЛ чи вірусного гепатиту В), вживання алкоголю та інших токсичних для печінки речовин, індивідуальні особливості тощо.

Але навіть якщо вірус зараз не призводить до помітних уражень печінки, лікування показано абсолютно всім хворим, хоч і не є нагальним для тих, у кого відсутні такі ураження. Необхідність термінового лікування може визначити лікар після додаткових обстежень.

Як підтримати організм:

не вживайте алкоголь і наркотичні речовини, оскільки вони можуть призвести до ураження печінки, а їхнє поєднання робить цей процес набагато швидшим;

життєво важлива збалансована дієта — зменште споживання жирних та солодких продуктів;

підтримуйте масу тіла в нормі — зниження надмірної маси допоможе зменшити навантаження на печінку;

поговоріть з вашим лікарем з приводу щеплень проти гепатиту A і B для попередження інфікування зазначеними вірусами, що створює додаткове навантаження на вашу печінку.

Все, що потрібно знати про "лагідного вбивцю"

Незважаючи на те що зараз доступ до будь-якої інформації можна отримати всього за декілька кліків, у суспільстві залишається багато тем оброслих міфами та плітками. Однією з них є і гепатит. Через те, що ця хвороба має декілька видів, які мають свої відмінності, по-різному протікає у різних пацієнтів і може давати ускладнення через роки — у суспільстві досі сприймається дуже насторожено та з острахом. Тож ми вирішили трохи розібратися та розкласти все по поличках. І почали зі знайомства з людьми, які з власного досвіду знають, що таке гепатит.

Історія Романа Моісєєнко

Гепатитом інфікувався ще будучи школярем. Як і більшості підлітків, хотілося спробувати все, в тому числі і наркотики. Організм зразу зреагував і я пожовтів, а в лікарні поставили діагнози гепатит B і гепатит C. У суспільстві існує стереотип, що гепатит нешкідливий. Нібито, якщо вірус знаходиться в неактивній формі, можна бути його носієм і при цьому не відчувати жодного дискомфорту. Але це зовсім не так, і я переконався в цьому на власному досвіді. Протягом 16 років після інфікування я регулярно здавав різноманітні аналізи і всі показники були в нормі. Ні дружина, ні діти не захворіли. Але неспроста гепатит називають "лагідним вбивцею". Він знаходить найслабший орган та починає його пригнічувати. Тобто навіть коли показники печінки в нормі, гепатит може ушкоджувати мозок, серце, легені або нирки, як було в моєму випадку.

У дитинстві, ще до інфікування гепатитом, я перехворів хронічним пієлонефритом і саме нирки в мене були "слабким місцем", а гепатит посприяв розвитку хронічної ниркової недостатності. Як результат, я вже два роки приймаю хіміотерапію, яка зараз дала ускладнення і тепер вимушений прооперувати коліно через остеонекроз. Коли я інфікувався, то у світі ще не було лікування від гепатиту. Лише через якийсь час з'явилися певні програми лікування, але вони були дуже тривалими (близько року) і мали досить серйозні побічні ефекти (діючою речовиною є інтерферон, який може спричинити депресію, апатію). Зараз вже є можливість лікувати гепатит препаратами практично без побічних ефектів. Більш того, є безкоштовні програми лікування, в моєму випадку це була програма в рамках проекту по лікуванню гепатита, яку проводив МБФ "Альянс громадського здоров'я", або ж можна самостійно придбати потрібні медикаменти.

При гепатиті головне виявити захворювання і вчасно почати лікування. Коли мені пропонували лікування інтерферонами, я відмовився, оскільки боявся побічних ефектів. Можливо, якби я тоді ризикнув, то зараз обійшлося б без таких сумних наслідків для здоров'я. Не можу сказати, що гепатит змушує до численних обмежень. Звісно, не рекомендується вживати жирну та гостру їжу, а також алкоголь. Я не притримувався ніяких особливих дієт, але алкоголю не вживав. Більше того, завжди вів активний спосіб життя, по декілька разів на тиждень грав у футбол.

Зараз я лідер руху "Україна без наркотиків", щороку ми робимо акції по Києву та регіонах і тестуємо людей на гепатит та ВІЛ. Статистика лякає. Цього року була проведена акція під час якої протестували 113 людей, з них 13 виявилися інфікованими гепатитом С. Тобто 10% людей, які пройшли тест, вперше дізналися про хворобу. Враховуючи цю статистику, можна підсумувати, що в нашій країні гепатит С стає епідемією. І тому цю проблему потрібно вирішувати глобально на державному рівні, а не локально невеликими організаціями. Раджу кожному хоча б раз на рік робити тест на гепатит. Чим раніше вірус буде виявлено — тим легше буде його лікувати.

Історія Геннадія Гвоздя

Я інфікувався ще у 1995 році через використання спільної голки під час уколу наркотичною речовиною. Але декілька років навіть не підозрював про це. Лише у 2000-му, коли проходив обстеження, аналізи показали, що у мене гепатит. Але тоді ніяких ліків не було. У принципі, не можу сказати, що гепатит якось впливав на моє життя. Та на момент, коли в мене вже виявили 4-ту стадію, постійно відчував втому, виснаження, погіршення зору. Тоді я вже був готовий на будь-яку терапію. Але лікарі готували мене до лікування два роки і я таки дочекався сучасної терапії у таблетованій формі. Пропити ліки потрібно було лише три місяці і тепер я регулярно здаю кров на перевірку. Люди часто бояться здавати аналізи, щоб не почути лякаючого діагнозу. Але краще знати про хворобу і як можна раніше почати лікування. Тим, хто тільки дізнався, що інфікований гепатитом — раджу не панікувати і йти до лікаря. Способів та програм для лікування зараз дуже багато, у тому числі й безкоштовних. Я взагалі вважаю, що потрібно проводити лекції про гепатит та ВІЛ ще у школі, аби діти були обізнаними, а не заляканими в цій темі.

Гепатит називають "лагідним вбивцею". Чому? Тому що захворювання протікає непомітно, симптоми проявляються не відразу, а тим часом хвороба вражає печінку. При гепатиті варто уникати алкоголю та стресів, вести більш-менш розмірене життя та дотримуватися дієти. Та якщо не лікувати — гепатит призводить до цирозу печінки або гепатоцелюлярної карциноми (два стани, які потребують пересадки печінки).

Але у різних людей хвороба протікає по-різному. В одних може за 2-3 роки викликати цироз, особливо якщо хворий вживає наркотики або має ВІЛ-інфекцію. На жаль, такому пацієнту допомогти важко. Якщо цироз далеко вже зайшов — то врятує тільки пересадка печінки. Але якщо цироз компенсований — то вдається лікуватись і печінка відновлюється. Іноді буває, що вражається не тільки печінка, а й інші органи, наприклад, нирки. Формується аутоімунний процес і навіть, як у випадку Романа, якщо ми вилікували пацієнта від гепатиту, аутоімунний процес продовжується, тому він має ще лікувати нирки.

Щоб уникнути наслідків, треба якомога раніше почати лікування, не чекати поки буде виражений фіброз. Навіть якщо ми маємо фіброз на стадії F1 або F2 — лікування має кращі результати і легше переноситься хворими. Печінка має можливість повністю відновитися. Хоча і хворі у яких довго триває інфекція, є виражений фіброз, цироз — теж відновлюються після лікування. Щоправда, процес може бути тривалий та важкий. Тому проблему треба вирішувати, як тільки виявили, і не чекати, поки сформується фіброз чи цироз печінки, або як у Романа вже є і ураження нирок. Гепатит також може викликати ураження шкіри та щитовидної залози.

Яким є лікування?

Зараз для лікування достатньо пропити курс противірусного препарату прямої дії (таблеток). Тривалість курсу залежить від генотипу вірусу. У середньому — це 12 тижнів, хоча вже з'являються нові сучасні препарати, з якими курс можна пройти за 8 тижнів.

Що робити коли тільки дізнався, що інфікований?

Звернутися до лікарні за місцем реєстрації. Існують державні програми і, можливо, лікування буде безкоштовним. Або ж, після консультації з лікарем, самостійно придбати препарат в аптеці, але процес лікування має обов'язково проходити під наглядом спеціаліста.

Як можна інфікуватися?

В основному інфекція передається через кров. Найбільше випадків інфікування через використання однієї голки у наркозалежних людей. Але також ризик інфікуватися є під час стоматологічних процедур, процедури манікюру, оперативного медичного втручання, нанесення татуювання (навіть якщо тату наноситься змінною одноразовою голкою, заражена кров могла потрапити у фарбу і ризик інфікування залишається). Зрідка можна інфікуватися статевим шляхом.

Щоб бути у курсі найцікавішого на ZZА! — підписуйтесь на наш Telegram!

Почувши від лікаря діагноз — вірусний гепатит, люди реагують по-різному. Є такі, хто вважає хворобу ще одним випробуванням, викликом долі, на який необхідно дати адекватну відповідь. Але найчастіше цей діагноз сприймається як вирок, бо вірусні гепатити призводять до цирозу або раку печінки. Думки лікарів розділилися. Песимісти вважають, що від цього немає порятунку — недарма ж вірусний гепатит С називають "ласкавим убивцею". Реалісти переконані, що хвороба виліковна, коли тільки не зволікати, не опускати рук.

Про міфи і реальну ситуацію, яка сформувалися навколо вірусних гепатитів, читачам DT.UA розповідає Ольга Голубовcька, професор, завідувач кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету імені Богомольця, головний позаштатний інфекціоніст Міністерства охорони здоров'я.

— Ольго Анатоліївно, захворюваність на вірусні гепатити обросла неймовірною кількістю чуток та страшилок. Одні кажуть, що випадків захворювання не так і багато, тому й немає окремого рядка в бюджеті на лікування вірусних гепатитів. Інші стверджують, що захворювання вийшло з-під контролю: кожен четвертий-п'ятий хірург має цю патологію, така сама картина — і з операційними сестрами. Пацієнти, яким переливають кров, проводять гемодіаліз, інші складні процедури, — теж у групі ризику. А що каже статистика?

— Справжньої, достовірної статистики щодо вірусних гепатитів не знає ніхто у світі.

Починаючи з середини минулого століття, інфекційна патологія зазнала глобальних змін. У 2005 р. було опубліковано звіт Всесвітньої організації охорони здоров'я, в підготовці якого брали участь понад тисячу експертів різних спеціальностей.

Вони зробили дуже цікаві висновки. Світ увійшов в епоху вірусних інфекцій, і на це слід зважати. Віруси долають міжвидовий бар'єр, вони стали набагато небезпечнішими.

Широкомасштабне застосування антибіотикотерапії та запровадження програм вакцинації, імовірно, призвели до зміни перебігу інфекційних хвороб. Але вони нікуди не поділися. У багатьох випадках клінічні симптоми — мінімальні, процес розвивається роками, закінчується летально. І рівень смертності від них анітрохи не нижчий, ніж від середньовічних інфекцій. Відмінність лише в тому, що вони розтягнуті в часі. Вірусні гепатити — яскравий приклад такої прихованої, інфекційної патології, що повільно розвивається. Тому справжньої статистики ніхто й не знає.

— Але для того, щоб враховувати потреби таких хворих, планувати розвиток цього напряму в науці і практичній медицині, потрібні ж якісь орієнтири?

— Так. Однак для цього необхідно провести тотальний скринінг. На жаль, його неможливо зробити в жодній країні світу, — щодня хтось інфікується, а до виявлення захворювання минають місяці.

— Наскільки складно діагностувати?

— Діагностика розроблена, вона нескладна. За винятком деяких нюансів, що стосуються, наприклад, пацієнтів з імунодефіцитом.

Проблема в тому, що при первинному інфікуванні вірусними гепатитами виникає т.зв. серологічне вікно — від моменту зараження до появи антитіл може минути багато часу, для гепатиту С, наприклад, — до
150 днів. Вірус уже є в крові, а антитіл немає й немає.

— Людина вважає себе благополучною, і гадки не маючи, що стоїть на краю прірви. Якщо є побоювання — скажімо, була травма або операція з переливанням крові, чи можна дізнатися про свій стан раніше, ніж "відчиниться" це серологічне вікно?

— Так, якщо провести молекулярно-генетичну (ПЦР) діагностику. Але вона дуже дорога, такий метод неможливо використати як скринінговий у жодній країні світу.

Питання безпеки донорської крові тому й стоїть так гостро, що для її перевірки потрібно багато часу, — тільки через шість місяців буде готова точна відповідь. Із цієї причини й трапляються зараження вірусними гепатитами під час переливання крові — особливо в екстрених випадках.

— Від цього також страждають пацієнти онкологічних відділень, особливо діти, яким багаторазово переливають кров, а також ті, хто перебуває на гемодіалізі.

— Гемотрансфузія — основний шлях зараження через кров. У відділеннях гемодіалізу ситуація драматична — там інфіковані, мабуть, до 90% хворих, до того ж — дуже високі показники інфікування медперсоналу.

— Кілька років тому, коли преса тільки почала писати про вірусні гепатити, вважалося, що їх зовсім мало. Пізніше список розширився, скільки їх уже зареєстровано?

— Усього описано вісім вірусних гепатитів. Наука їх досліджує, вивчає їхню роль в ураженні печінки та інших органів і систем. Але особливе соціальне значення мають гепатити з гемоконтактним механізмом передачі — це В і С.

— Вірусний гепатит хтось назвав "ласкавим убивцею". А який він із погляду медицини?

— Гепатит С — дуже небезпечний. Він довго ховається. Коли людина інфікується цим вірусом, немає клінічних симптомів хвороби — це первинно-хронічне захворювання. Його виявляють, як правило, випадково, бо в нас немає обов'язкового скринінгу. На відміну від гепатиту В, який свого часу ввели до переліку обов'язкових досліджень. Якщо людина проходить діагностику або її госпіталізують, вона обов'язково обстежиться на наявність головного антигену гепатиту В — HBsAg.

Імовірно, ми зараз розплачуємося, зокрема, й за ті переливання крові, які проводилися у 70-80-х. Тоді це був дуже поширений метод лікування. Наприклад, заведено було переливати кров хворим на фурункульоз, а при хронічних захворюваннях це робили малими дозами, сподіваючись таким чином підвищити імунітет.

Про небезпеку тоді ніхто не знав — вірусний гепатит С відкрили тільки 1989 р. Тестування на наявність антитіл до цього вірусу у світі почалося з 1992 р., а в нас — ще пізніше. Цим можна пояснити той факт, чому до нас у клініку часто звертаються молоді люди, в яких уперше виявлений цироз печінки (до того ж декомпенсований). На жаль, їм уже не допоможе жодна терапія, хіба пересадка печінки. Починаєш збирати анамнез пацієнта, і з'ясовується, що в трирічному віці він занедужав на якусь інфекційну хворобу, і йому переливали кров. Таких випадків чимало.

— Вірусні гепатити наука відкрила зовсім недавно. Але ж це не означає, що їх не було раніше?

— Звісно. Це стосується будь-якого інфекційного захворювання. Наприклад, вірус СНІДу відкрили у 1982 р., хоча перші його випадки, як свідчить ретроспективний аналіз, виникли ще в 50-х, а передача вірусу людині відбулася ще раніше, наприкінці XIX ст.

— У чому головна різниця між гепатитами В і С? На що мусять звертати увагу як самі хворі, так і лікарі?

— Коли людина інфікується гепатитом В, то найчастіше розвивається жовтушна форма, у зв'язку з чим вона знає, що захворіла, й не марнуючи часу може звернутися по медичну допомогу. При цьому захворюванні хронічний процес формується у 5% — максимум, 10% випадків.

— А решта?

— Одужують. При інфікуванні ж вірусом гепатиту C приблизно 85% випадків закінчуються хронічним гепатитом. Причому жовтушні форми розвиваються вкрай рідко, і хворі тривалий час навіть не підозрюють, що вони інфіковані. З часом розвиваються наслідки, які є причиною смерті хворих, — цироз або рак
печінки.

— Що чекає на решту 15% хворих?

— Лікування. Бо коли пацієнтові кажуть, що в нього виявлено антитіла, не треба сприймати це як вирок. Адже цілком імовірно, що він може потрапити в ці 15%.

— Це наш показник чи світова статистика?

Гепатит С має безпрецедентний хроніогенний потенціал.

Проти гепатиту В вдалося створити вакцину, її ввели в календар щеплень багатьох країн. А ось проти гепатиту С не можуть випустити вакцину, бо він надзвичайно мінливий.

Усі вважають, що вірус гепатиту С переважно уражає печінку. Але необхідно знати й те, що він має колосальну кількість позапечінкових проявів. Один із них — кріоглобулічний синдром. У крові хворих з'являються т.зв. кріоглобуліни — аномальні білки, які випадають в осад при температурі 37 градусів. Кріоглобуліни мігрують, уражають судини, внаслідок чого у хворих трапляються різні висипи, синці, уражаються нирки — розвиваються дуже тяжкі гломерулонефрити з нирковою недостатністю. Процес наростає дуже швидко, а лікування в такому разі досить проблематичне.

Лікуючи гепатит С, необхідно враховувати, що він має т.зв. кінцеві точки лікування. Спостерігаючи хворого в процесі терапії, ми можемо спрогнозувати, отримає він відповідь на лікування чи ні. Часто трапляється, що після тримісячного курсу терапії можна з упевненістю сказати — подальше лікування марне, стійкого результату не буде.

— Що в такому разі робити цьому хворому?

— Чекати нових препаратів. Світова наука над цим працює. Нинішнього року один уже зареєстрували, впродовж трьох років має з'явитися наступний. Новинки, звісно, неймовірно дорогі. Але вони дозволяють повністю вилікуватися від вірусного гепатиту С.

— Деякі лікарі кажуть, що не такий страшний вірус, як розповіді про нього. Вони стверджують: наглядають хворих із гепатитами по 10—15 років — і нічого, все нормально.

— Медуніверситет придбав для нашої клініки хороше дороге обладнання, що дозволяє проводити якісне обстеження. Буває, пацієнт, почувши діагноз — цироз печінки, не вірить, каже, що зовсім недавно проходив діагностику в іншій клініці і отримав хороші результати. Є хворі, котрі двічі на рік їздять у Трускавець, п'ють мінеральну воду, регулярно там обстежуються, але чомусь ніхто не побачив або не звернув уваги на ступінь ураження паренхіми печінки. Звертаються до нас по консультацію — і раптом виявляється цироз. Якщо це на стадії компенсованого цирозу, тоді ще можна лікувати, хоча отримати результат буде дуже важко. Фактор часу відіграє величезну роль.

— Серед пацієнтів вашої клініки багато молоді?

— На жаль, багато. Так розплачуємося за переливання крові, яке вважалося свого часу панацеєю від багатьох хвороб, а також за вживання наркотиків.

— А за задоволення, які принесла секс-революція? За моду часто змінювати партнерів, щоб не відставати від. однокласників?

— І за це — теж. Адже вірусні гепатити передаються й статевим шляхом, особливо якщо є супутні захворювання — хламідіози тощо. Я не можу спокійно дивитися на салони тату — це теж територія ризику. Хочеться сподіватися, що там дотримуються всіх санітарно-епідемічних норм. Хоча де є людський чинник — ніхто ніколи жодних гарантій дати не може.

— Ваша кафедра багато років добивається створення в Києві спеціалізованого центру лікування вірусних гепатитів, у якому б сконцентрувалися найкращі кадри, необхідне обладнання та інші ресурси. Що вдалося зробити?

— Цю ідею рухала Жанна Іванівна Возіанова, що багато років керувала кафедрою інфекційних хвороб Національного медичного університету імені Богомольця. Вона активно займалася не тільки створенням центру, а й реконструкцією інфекційних стаціонарів — пройшла всі інстанції, зверталася до президента Л.Кучми, доводила необхідність реалізації такого проекту не тільки в столиці, а й в інших містах. На сьогодні гепатологічні центри створено в багатьох регіонах України. Як правило, науковою базою їм служать кафедри інфекційних хвороб місцевих медуніверситетів. У Києві центр з діагностики та лікування вірусних гепатитів відкрито на базі клінічної лікарні №15. Зроблено тільки перший крок, доведеться вирішити багато проблем, щоб матеріально-технічне оснащення відповідало сучасним вимогам.

— Пацієнтські організації досить стурбовані тим, що в держбюджеті на нинішній рік не закладено ані копійки на лікування хворих на вірусні гепатити. Кажуть, вирішити цю проблему допоможе державна програма, де буде вказано, які ресурси виділяються для діагностики й лікування хворих на вірусні гепатити, хто і що має робити, яких результатів добиватися. Коли вона з'явиться?

— "Державна цільова соціальна програма профілактики, діагностики та лікування вірусних гепатитів на період до 2016 р." не тільки підготовлена, а й затверджена Кабінетом міністрів. Зараз вона проходить узгодження в різних відомствах.

У програмі приділено багато уваги не тільки лікуванню хворих, а й безпеці донорської крові, лабораторній діагностиці. Сподіваємося, в рамках держпрограми вдасться підняти рівень усіх цих напрямів.

Я розумію, що всі чекають грошей на лікування. Але, перш ніж лікувати хворого, його треба обстежити і поставити точний діагноз. У Міністерстві охорони здоров'я створено робочу групу, вона готує стандарти лікування, визначає, хто й на якому рівні має цим займатися. Тут потрібні висококваліфіковані лікарі, котрі добре знають не тільки вірусні гепатити та ураження печінки, а й ті три десятки позапечінкових проявів, котрі потребують особливої уваги, діагностики та лікування. Кожен хворий — індивідуальний, йому потрібно підібрати схему лікування і добиватися, щоб він усе виконував. Процес лікування тяжкий (як хіміотерапія), хворі часто скаржаться, інколи лікарі (з добрих намірів) дозволяють зменшити дози препаратів чи зовсім скасувати. Цього в жодному разі робити не можна! Бо вірус швидко пристосовується, всі отримані результати нівелюються, ризик "невідповіді" зростає.

— Коли переривають лікування туберкульозу, виникає мультирезистентність, яку набагато складніше подолати. З вірусними гепатитами ситуація аналогічна?

— Абсолютно правильно. Вірус гепатиту С дуже неоднорідний, має багато різних генотипів, серед них т.зв. сприятливі й несприятливі. У нашому регіоні поширений перший тип — несприятливий. Якщо курс лікування був призначений неправильно — "перелікувати" хворого неможливо, бо вірус утворює квазівиди, котрі швидко пристосовуються до методів лікування.

— Пацієнти кажуть, що місяць лікування коштує від 20 до 50 тис. грн. А скільки має тривати курс терапії?

— Стандартне лікування — від 6 до 18 місяців. У середньому на терапію щомісяця йде від 10 тис. грн. Такий варіант при лікуванні першого генотипу вірусу дає результати
50 на 50. Використання новітніх препаратів підвищує вартість приблизно до 50 тис. грн на місяць, але при цьому скорочує терміни терапії, інколи до 28 тижнів, і помітно підвищує шанси на вилікування.

— На жаль, такі ліки для громадян України, де середня зарплата близько 3 тис. грн, — це нереально.

— На жаль, для переважної більшості наших пацієнтів, серед яких чимало й медпрацівників, і 10 тис. грн на місяць на лікування — теж нереально. Про новітні препарати і говорити нічого.

— Отже, не діагноз, а все-таки вирок.

— Ми сподіваємося, що державна програма матиме достатнє фінансування, яке дозволить виконувати стандарти лікування. Підставою для такої впевненості слугує той факт, що Кабінет міністрів затвердив програму, і вона повинна працювати.

— Які індикатори закладено в держпрограму?

— У програмі записано, що ми добиватимемося вилікування 20% хворих. Це, звісно, мало. Але потрібно розуміти всю глибину проблеми — річ же не тільки в бажанні вилікувати, а й у тих можливостях, які має сьогоднішня медицина. До того ж цифри швидко змінюються — зростає кількість виявлених хворих на вірусні гепатити.

Лікування дороге й складне, і з цим зіштовхується не тільки Україна. Жодна країна у світі не може заявити, що вона забезпечила лікування всіх 100% хворих. Рятує те, що в багатьох країнах працює страхова медицина, розвинена система реімбурсації, коли хворому повертається частина грошей, витрачених на ліки.

Сподіваємося, держпрограма примусить підключитися до вирішення проблеми місцеві бюджети — вони теж повинні виділяти кошти на лікування своїх жителів. Серед тих, хто з розумінням ставиться до цього питання, можна назвати Закарпаття, Вінницьку, Донецьку та Сумську області.

Читайте также: