Гепатит с клініка діагностика лікування

Як можна виявити вірусний гепатит і уникнути його? Довідайтеся про це у нашій статті, написаній професійним лікарем.

Найчастіше причинами порушення роботи печінки є вірусні інфекції (викликають гепатити – захворювання печінки запального характеру), зловживання алкоголем та ожиріння. Інфекції, що спричиняють вірусні гепатити, мають глобальне поширення та серйозні наслідки. До прикладу, 2015 року в світі від ускладнень, пов’язаних із вірусним гепатитом, померло 1,34 мільйони осіб. Часто на вірусні гепатити хворіють діти. Загалом у світі 325 мільйонів осіб живуть із гепатитом, із них – 80% не мають доступу до вчасної діагностики та лікування.

Ранні ознаки поганої роботи печінки:

втрата апетиту;
біль у животі, відчуття розпирання, особливо в правому підребер’ї;
нудота, блювання, діарея;
кал світлого кольору, неперетравлені рештки їжі;
сеча кольору темного міцного чаю;
пожовтіння склери очей;
пожовтіння шкіри;
свербіж шкіри;
слабкість, відчуття постійної втоми.

Якщо процес ураження печінки триває, тоді поступово розвивається печінкова недостатність –порушуються всі функції печінки, зокрема функція регулювання обміну вуглеводів (глюкози); синтезу білків (включно тих, що відповідають за згортання крові); утворення жовчних кислот (необхідні для перетравлювання і всмоктування жирів із їжі); знешкодження токсичних речовин, а також порушення обміну жовчного пігменту білірубіну (викликає пожовтіння склер, згодом і всього тіла, а також темне забарвлення сечі).

Ознаки печінкової недостатності:

Вірусний гепатит А (хвороба Боткіна)

Гепатит А (інфекційний гепатит, епідемічний гепатит, хвороба Боткіна) – це хвороба печінки, викликана вірусом гепатиту А ( HAV ). Завдяки спеціальній вакцині у багатьох країнах захворюваність зведена практично нанівець, проте проблемними залишаються регіони, де люди не мають доступу до якісної води, де залишаються без вирішення проблеми з каналізацією, а також немає доступу до вакцинації та ефективного лікування.

Заразитися на вірусний гепатит А можна від хворої людини, через забруднену фекаліями воду, їжу, а також при орально-анальних статевих стосунках. Відтак вірусний гепатит А асоціюється з незадовільним станом їжі, що була приготована забрудненими фекаліями руками; забрудненою каналізаційними стоками водою; відсутністю доступу до чистого туалету, порушенням правил особистої гігієни. Джерелом інфікування гепатитом А є також молюски, якщо їх було недостатньо оброблено перед вживанням в їжу.

Інкубаційний період, тобто період від часу зараження вірусом до розвитку хвороби, при гепатиті А найчастіше становить 14-28 днів. Гепатит А має переважно гострий перебіг. Ознаками гепатиту А є гарячка, нездужання, втрата апетиту, діарея, нудота, відчуття дискомфорту в животі, сеча насиченого темного кольору, жовтяниця (жовтий колір склер і шкіри). Вірусний гепатит А може перебігати з проявами жовтяниці чи без неї, також існують випадки безсимптомного перебігу.

Унаслідок хвороби виробляється стійкий імунітет.

Запідозрити ймовірність зараження на гепатит А можна, наприклад, у зв’язку зі спалахом цієї хвороби в конкретному місці при виявлені хворої людини. Щоби визначити, хто з оточуючих перехворів, у кого в результаті виробився імунітет до гепатиту А, можна застосувати тест-систему для швидкого (менш ніж за 15 хвилин) виявлення антитіл до вірусу гепатиту А у сироватці чи плазмі крові людини. Проведення тесту не потребує застосування спеціального лабораторного обладнання.

вакцинація;
дотримання правил особистої гігієни, миття рук;
забезпечення якісної каналізації;
якісна вода;
дотримання правил приготування їжі;
використання туристами знезаражувальних засобів;
стерилізація та обробка дезінфекаційними засобами предметів, якими користувався хворий.

Вірус гепатиту А здатен зберігатися при кімнатній температурі декілька місяців. Він стійкий до замороження, при –20ᵒС зберігається до 2 років. Стерилізацію білизни хворого здійснюють парою при 120ᵒ С протягом 20 хвилин. Вірус гепатиту А руйнується під дією деззасобів, наприклад, концентрованого розчину хлораміну.

Вірусні гепатити В (HBV) і С (HСV)

Віруси гепатиту В та С також атакують печінку. Хвороба має гострий чи хронічний перебіг. Якщо інфекція набуває хронічного перебігу, існує великий ризик смерті від цирозу чи раку печінки.

Заразитися можна від хворої людина або від носія вірусного гепатиту.

під час пологів від матері до дитини (більш характерне для вірусного гепатиту В);
незахищені статеві контакти (через сперму, кров, менструальну кров, вагінальний слиз, піт, слину);
медичні маніпуляції з порушенням умов стерилізації інструментарію (переливання крові та її препаратів, операції, стоматологічні втручання, ін’єкції, забір крові з пальця, гінекологічні обстеження та ін.);
косметичні процедури чи маніпуляції, пов’язані з контактом із кров’ю (манікюр, педикюр, гоління в перукарні, татуювання, пірсинг тощо);
використання нестерильного ін’єкційного інструментарію при вживанні наркотиків.

Вірус гепатиту В може вижити поза межами тіла щонайменше 7 днів. Протягом цього часу вірус здатний викликати інфікування людини, незахищеної вакцинацією.

Симптоми та перебіг вірусного гепатиту В і С

Більшість людей на початку хвороби можуть не мати жодних ознак. Проте деякі хворі мають ознаки гострого захворювання, що триває декілька тижнів (включно пожовтіння склери очей чи шкіри, потемніння сечі, підвищена втомлюваність, нудота, блювання, біль у животі). В окремих випадках розвивається гостра печінкова недостатність, що може закінчитися летально. Якщо вірусний гепатит перебігає хронічно, тобто ознаки хвороби тривають понад 6 місяців, – це, своєю чергою, призводить до розвитку цирозу й можливого раку печінки.

При вірусному гепатиті В інкубаційний період (час від проникнення вірусу до розвитку хвороби) у середньому становить 75 днів, проте загалом може тривати від 30 до 180 днів. Захворювання на гепатит В перебігає гостро чи хронічно. Розпізнати наявність вірусу гепатиту В можна за допомогою експрес-тесту для самоконтролю CITO TEST® Гепатит В (виробник Фармаско).

Захворювання на вірусний гепатит С клінічно подібне до гепатиту В, власне, тому необхідно проводити тести на виявлення типу гепатиту. Інкубаційний період гепатиту С переважно коротший – від 3 до 7 тижнів, проте можливі випадки прояву хвороби від 2 тижнів до 6 місяців з моменту інфікування. Гепатит С, незважаючи на порівняно легший перебіг, майже в половини хворих переходить у хронічну форму, із частими загостреннями. У 8-10% хворих на хронічний вірусний гепатит С розвивається цироз або рак печінки, летальність вища в 4-6 разів, аніж у хворих на вірусний гепатит В. Розпізнати наявність вірусу гепатиту С можна за допомогою експрес-тесту для самоконтролю CITO TEST® Гепатит С (виробник Фармаско).

Тести для виявлення (самоконтролю) вірусного гепатиту В

Нерідко бувають ситуації (критичні стани), коли терміново необхідне надання медичної допомоги, зокрема переливання крові, проведення диференційної діагностики при гострих ураженнях печінки, тоді п ідтвердити чи заперечити вірусний гепатит В можна за допомогою експрес-тесту CITO TEST HBsAg (виробник Фармаско) – для визначення антигену гепатиту В у цільній крові, сироватці чи плазмі. Відтак можна отримати перший результат (скринінг) – просто, недорого й швидко за 15 хвилин, навіть у домашніх умовах самостійно.

Тести на виявлення (самоконтролю) вірусного гепатиту С

У зв’язку з важким прогнозом щодо вірусного гепатиту С, а саме можливим розвитком цирозу чи раку печінки, варто вчасно зорієнтуватися щодо наявності хвороби. CITO TEST HCV (виробник Фармаско) – експрес-тест для визначення антитіл до вірусу гепатиту C (anti-HCV) у крові, сироватці, плазмі дозволить самостійно, швидко та недорого перевірити ймовірність цієї інфекції.

Профілактика вірусного гепатиту В і С:

вакцина від вірусного гепатиту В (дає 98-100% захисту);
дотримання умов стерилізації та дезінфекції – у медичних закладах, косметичних салонах, перукарнях;
використання одноразових шприців та систем для інфузій і / або переливання крові;
статеве виховання підлітків стосовно культури статевих стосунків, запобігання незахищеним статевим контактам.

Вірусний гепатит D (HDV)

Вірусний гепатит D розвивається тільки за наявності вірусу гепатиту В. Тобто інфікування може відбутися одночасно двома вірусами гепатиту В і D або хворі, які колись перехворіли на вірусний гепатит В, можуть захворіти на вірусний гепатит D. Приєднання вірусу гепатиту D до вірусу гепатиту В посилює та обтяжує перебіг хвороби, у випадку хронічного гепатиту В викликає загострення. Змішане інфікування двома вірусами гепатиту В і D погіршує прогноз, хворі мають вищий ризик розвитку хронічного гепатиту, цирозу чи навіть раку печінки.

Вірусний гепатит Е (HЕV)

Вірус гепатиту Е поширюється подібно вірусу гепатиту А через фекально-оральний механізм передачі. Переважно хвороба має легкий перебіг, триває 2-6 тижнів. Дуже рідко внаслідок інфекції розвивається важкий гепатит, що веде до гострої печінкової недостатності та смерті.

Як попередити хвороби печінки, знизити ризик гепатиту, цирозу чи раку печінки:

вакцинуйтеся від гепатиту А, В;
харчуватися правильно, вживайте овочі та фрукти;
підтримуйте здорову вагу відповідно до індексу маси тіла (ВМІ);
не зловживайте алкоголем;
будьте уважні при вживанні ліків, що мають гепатотоксичну дію. Не поєднуйте їх із вживанням алкоголю;
дотримуйтеся особистої гігієни, мийте руки.
готуйте їжу, дотримуючись правил гігієни та технології приготування;
не позичайте засоби індивідуальної гігієни, наприклад, зубну щітку, бритву;
робіть манікюр, татуаж, пірсинг в умовах професійних косметичних салонів. Перевіряйте дотримання умов стерилізації. Вимагайте використання одноразового інструментарію;
використовуйте презервативи під час статевих стосунків. Увага! Це не дає 100% гарантії захисту від інфекцій;
завжди використовуйте тільки одноразові шприци і/або ін’єкційні системи.

Основные факты

Вирус гепатита D (HDV) представляет собой вирус, для репликации которого необходим вирус гепатита B (HBV). Инфицирование HDV происходит только одновременно с HBV или в виде суперинфекции по отношению к HBV.
Передача вируса чаще всего происходит перинатальным путем от матери ребенку, а также при контакте с кровью или другими биологическими жидкостями.
Вертикальная передача от матери ребенку происходит редко.
Не менее 5% всех людей с хронической инфекцией также инфицированы HDV. Другими словами, во всем мире число инфицированных HDV составляет 15-20 млн. человек. Тем не менее, это только приблизительная цифра, поскольку многие страны не ведут учета распространенности гепатита D.
С 1980 г. наблюдается снижение общего числа случаев инфекции гепатита D в мире. Эта тенденция, главным образом, связана с успехами глобальной программы вакцинации против гепатита В.
Коинфекция HDV-HBV считается самой тяжелой формой хронического вирусного гепатита ввиду более быстрого смертельного исхода от болезней печени и гепатоклеточной карциномы.
В настоящее время показатели эффективности курсов лечения, в целом, невысоки.
Инфекцию гепатита D можно предотвратить посредством иммунизации против гепатита В.

Гепатит D — это болезнь печени, протекающая как в острой, так и хронической форме, вызываемая вирусом гепатита D (HDV), для репликации которого необходим вирус HBV. Заражение вирусом гепатита D происходит только в присутствии вируса гепатита B. Коинфекция HDV-HBV считается наиболее тяжелой формой хронического вирусного гепатита гепатита ввиду более быстрого смертельного исхода от болезней печени и гепатоклеточной карциномы.

Единственным способом предотвращения инфекции HDV является вакцина против гепатита B.

Острый гепатит: одновременное инфицирование HBV и HDV может приводить к гепатиту в умеренной или тяжелой форме или даже к фульминантному гепатиту, но обычно за этим следует полное выздоровление, и хронический гепатит D развивается редко (менее чем в 5% случаев острого гепатита).

Суперинфекция: HDV может инфицировать человека, уже имеющего хроническую инфекцию HBV. Суперинфекция HDV при хроническом гепатите B ускоряет развитие более тяжелых форм болезни в любом возрасте у 70-90% людей. Суперинфекция HDV ускоряет развитие цирроза почти на 10 лет по сравнению с моноинфекцией HBV, несмотря на то, что HDV подавляет репликацию HBV. Механизм, ввиду которого HDV вызывает более тяжелый гепатит и ускоренное развитие фиброза по сравнению с моноинфекцией HBV остается неясным.

Риску инфицирования HDV подвержены хронические носители HBV.

Люди, у которых нет иммунитета к HBV (как естественного после болезни, так и в результате иммунизации вакциной против гепатита B), подвергаются риску инфицирования HBV, что сопряжено с риском инфицирования HDV.

Высокая распространенность гепатита D среди людей, употребляющих инъекционные наркотики, указывает на то, что употребление наркотиков является серьезным фактором риска коинфекции HDV.

Сексуальные контакты с высоким уровнем риска (например, у работников секс-индустрии) – также фактор повышенного риска инфекции HDV.

Миграция из стран с высокой распространенностью HDV в страны с низкой его распространенностью может оказывать влияние на эпидемиологическую ситуацию в принимающей стране.

Инфекция HDV диагностируется путем выявления высоких титров иммуноглобулина G (IgG) и иммуноглобулина M (IgM), антител к HDV, и подтверждается путем выявления РНК HDV в сыворотке.

Однако широкий доступ к диагностике HDV отсутствует, как и стандартизированный подход к анализу на наличие РНК HDV, который используется для мониторинга ответа на противовирусную терапию.

При отсутствии возможности количественного анализа РНК HDV целесообразным маркером для мониторинга реакции на лечение является HBsAg. Снижение титра HBsAg часто свидетельствует об исчезновении поверхностного антигена и клиренсе HDV, хотя исчезновение поверхностного антигена редко встречается при лечении.

В текущих руководствах обычно рекомендуется прием пегилированного интерферона альфа в течение как минимум 48 недель независимо от форм ответа на лечение. Общий уровень устойчивого вирусологического ответа низкий, однако это лечение является независимым фактором, ассоциированным с меньшей вероятностью прогрессирования заболевания.

Для пациентов с фульминантным гепатитом и болезнью печени на последних стадиях может рассматриваться возможность трансплантации печени. Необходимы новые терапевтические средства и стратегии. Новые препараты, такие как ингибитор пренилирования или ингибиторы входа HBV, дали предварительные положительные результаты.

ВОЗ не публиковала конкретных рекомендаций в отношении гепатита D. Тем не менее, рекомендованные меры по предотвращению передачи HBV, такие как иммунизация против гепатита B, безопасная практика инъекций, обеспечение безопасности крови и услуги по снижению вреда, заключающиеся в предоставлении стерильных игл и шприцев, эффективны для предотвращения передачи HDV.

В мае 2016 г. Всемирная ассамблея здравоохранения приняла первую “Глобальную стратегию сектора здравоохранения по вирусному гепатиту на 2016-2021 гг.”. В этой стратегии подчеркивается решающая роль всеобщего охвата услугами здравоохранения, а задачи стратегии находятся в соответствии с задачами в рамках Целей в области устойчивого развития. Главной целью стратегии является ликвидация вирусного гепатита в качестве проблемы общественного здравоохранения, и это отражено в глобальных задачах по сокращению числа новых случаев инфекции вирусного гепатита на 90% и сокращению смертности от вирусного гепатита на 65% к 2030 году. Действия, которые должны проводить страны и Секретариат ВОЗ для выполнения этих задач, изложены в стратегии.

Для оказания поддержки странам в ходе выполнения глобальных целей по гепатиту в рамках Повестки дня в области устойчивого развития на период до 2030 г. ВОЗ проводит работу по следующим направлениям:

повышение осведомленности, укрепление партнерств и мобилизация ресурсов;
разработка основанной на фактических данных политики и сбор данных для информационного обеспечения практических действий;
предотвращение передачи инфекции;
расширение услуг в области скрининга, ухода и лечения.

Кроме того, ежегодно 28 июля ВОЗ проводит Всемирный день борьбы с гепатитом для повышения осведомленности о вирусном гепатите и более глубокого осмысления связанных с ним проблем.

Вірусні гепатити

Гепатит — це захворювання печінки запального характеру, як правило, вірусного походження.

Головні причини розвитку гепатиту:

віруси гепатиту;
деякі інфекційні захворювання;
токсичні речовини (алкоголь, деякі наркотичні препарати);
медикаменти;
аутоімунні захворювання.

Існує п’ять основних типів вірусів гепатиту: А, В, С, D і Е. Усі типи вірусів спричиняють захворювання печінки, але між ними є істотна різниця. Зокрема, типи В і С призводять до розвитку хронічного запалення печінки у мільйонів людей і є однією з головних причин цирозу та раку печінки.

За даними ВООЗ, 2015 р. вірусний гепатит став причиною смерті 1,34 млн людей.

Залежно від ступеня тяжкості та індивідуальних особливостей організму, гостра інфекція може мати як безсимптомний перебіг, так і незначні клінічні прояви.

Найбільш поширені прояви гепатитів:

астеновегетативний синдром (виражена загальна слабкість, швидка втомлюваність, дратівливість, апатія);
диспепсичний синдром (нудота, блювання, діарея, болі в животі);
зміна кольору сечі (потемніння, сеча кольору пива) та знебарвлення калу;
пожовтіння шкіри, слизових оболонок та склер;
підвищення температури тіла.

Можливі й позапечінкові прояви гепатиту: артрит, поліміозит, синдром Шегрена, васкуліти, синдром Рейно, вузликовий періартеріїт, фіброзуючий альвеоліт, гломерулонефрит, периферична нейропатія та ін.

Шляхи передавання вірусу гепатиту залежать від його типу.

Так, шлях передавання вірусів гепатиту А та Е — фекально-оральний, коли неінфікована людина вживає продукти або воду, що забруднені фекаліями інфікованої людини. У сім’ях можливе зараження через брудні руки, коли інфікована людина готує їжу для членів родини.

Інфікування вірусами гепатиту В, С і D відбувається в результаті контакту через пошкоджену шкіру або слизові оболонки з інфікованими рідинами організму (переважно кров), зокрема:

переливання інфікованої крові або її компонентів;
вживання наркотиків ін’єкційно та інтраназально;
інвазивні медичні та немедичні маніпуляції із використанням забрудненого інструментарію (хірургічні втручання, стоматологічні процедури, гемодіаліз, татуювання, пірсинг, манікюр тощо);
вертикальне передавання від матері до дитини (стосується більше вірусного гепатиту В);
побутовим шляхом (унаслідок спільного використання зубних щіток, лез для гоління тощо та інших індивідуальних засобів гігієни, що можуть містити сліди крові);
статевим шляхом під час незахищених статевих контактів.

Якщо ви запідозрили у себе гепатит або у вас був контакт з кров’ю чи іншими біологічними рідинами іншої людини, зверніться до сімейного лікаря за місцем проживання. Сімейний лікар призначить вам необхідні обстеження та, у разі потреби, спрямує до відповідного профільного спеціаліста (лікаря-інфекціоніста чи гастроентеролога).

У жодному разі не займайтеся самодіагностикою та самолікуванням на підставі інформації з інтернету! Лише медичний спеціаліст може правильно визначити діагноз, ступінь пошкодження печінки й тяжкість перебігу, а відтак призначати адекватне лікування.

Щоб уникнути інфікування вірусами гепатиту А та Е, дотримуйтеся правил особистої гігієни, вживайте термічно оброблену їжу, добре мийте овочі, фрукти, ягоди й зелень, кип’ятіть воду, не пийте з відкритих джерел.

На міжнародному ринку доступні кілька ін’єкційних інактивованих вакцин проти гепатиту А. Майже у 100% людей протягом місяця після введення однієї дози вакцини розвиваються захисні рівні антитіл до вірусу. Виробники рекомендують дві дози вакцини для забезпечення більш тривалого захисту протягом 5–8 років після вакцинації.

Що стосується вакцини проти вірусу гепатиту Е, то, за даними ВООЗ, 2011 р. в Китаї було зареєстровано рекомбінантну субодиничну вакцину для профілактики інфекції вірусу гепатиту Е, проте її поки не схвалено в інших країнах.

Натомість головним засобом профілактики вірусного гепатиту В і D є вакцинація. Відповідно до рекомендацій ВООЗ, усі діти грудного віку мають отримувати вакцину проти гепатиту В якомога раніше, бажано протягом 24 год після народження. Відтак необхідно в майбутньому ввести ще другу і третю дози для завершення серії вакцинації. Оскільки зараження вірусом гепатиту D неможливе без присутності вірусу гепатиту В, вакцинація проти ВГВ є надійним захистом від інфікування вірусом гепатиту D.

Вакцинуватися від гепатиту В можна в будь-якому віці.

На жаль, наразі не існує вакцини проти вірусного гепатиту С, тому рекомендовано такі засоби профілактики:

застосування бар’єрних контрацептивів;
користування засобами разового (шприци, голки, крапельні системи, гінекологічні оглядові дзеркала тощо) та індивідуального (зубні щітки, леза для гоління, контактні лінзи) призначення;
користування засобами індивідуального захисту (рукавички, окуляри, фартухи тощо);
користування стерильним інструментарієм багаторазового призначення (манікюрний, стоматологічний, хірургічний, лабораторний, інструмент для пірсингу, татуажу тощо).

Гепатит С (HCV, Hepatitis C virus) - медико-социальная проблема, затрагивающая огромное количество людей во всем мире. По данным статистики, на сегодняшний день вирусом гепатита С заражено около 1 миллиарда (2–15%) населения Земли. Украина, по скорости распространения вируса, занимает I место в Европе. Согласно данным ВОЗ, инфицированные гепатитом С - 8% населения страны. Современное лечение гепатита С в Киеве, все еще, осуществляется не повсеместно. Медицинский центр МЕДИКОМ - один из тех клиник, где предлагают новейшие достижения фармацевтики, гарантирующие восстановление функций организма и полное выздоровление.

Гепатит С - это инфекционное заболевание, при котором, главным образом, поражаются - печень, почки, селезенка, суставы, костный мозг и другие органы. Характерная особенность вируса HCV - способность в течение продолжительного периода находится в организме незамеченным в качестве множества близкородственных вирусных частиц, что обуславливает высокую степень хронизации заболевания.

Но, даже при развитии хронического вирусного гепатита С (диффузная патология печени, хронического характера с прогрессирующим течением, вызванная HCV и развивающаяся у 85% больных), новейшие противовирусные препараты показывают высокую эффективность - излечение 90% выявленных больных, принимающих адекватную противовирусную терапию.

Классификация вирусного гепатита С:

по форме течения: острый (около полугода), хронический (свыше полугода);
по проявлениям клиники: вирусоносительство (без симптомов) и манифестный;
по форме течения хроники: желтушный и безжелтушный.

инфицированные люди (с острыми и хроническими формами инфекции), независимо от того протекает заболевание с характерной клинической картиной или без симптомов.

при контакте с зараженной кровью и некоторыми биоматериалами - слюна, моча, семенная и асцитическая жидкость;
от беременной матери к плоду (возможно только при высоком титре вируса в крови и при сопутствующем заражении ВИЧ).

Кому обязательно нужно обследоваться на гепатит С?

Лицам, которые контактируют с кровью (люди, которым было сделано переливание, медики, наркозависимые).
Лицам, которые посещают эпидрайоны инфекции.
Лицам, которые контактируют или проживают с инфицированными гепатитом С (лечение которых осуществляется или не проводится).
Частые клиенты стоматологических и косметологических кабинетов (заражение может произойти по причине некачественной стерилизации инструментов).

Потеря веса
Ухудшение зрения
Повышенная температура тела
Появление сыпи на коже и/или слизистых
Поражения органов мочевыделительной системы (в т.ч. почек и мочевого пузыря)
Боль или дискомфорт в области подреберья с правой стороны
Потеря аппетита и даже появление отвращения к определенным продуктам питания
Поражение суставов и сердца по причине наличия ревматоидного воспалительного процесса
Увеличение печени, а иногда и селезенки (можно обнаружить как при пальпации, так и во время ультразвукового исследования)
Периодическая сильная утомляемость и слабость

Хронический вирусный гепатит С может не иметь постоянных симптомов, протекать со смазанной клинической картиной. Болезнь имеет волнообразное течение и не обладает половыми особенностями. Однако, у беременных и новорожденных инфекция может сопровождаться и специфическими симптомами.

Диагностика

Вирусный гепатит С - серьезное заболевание, которое без должного правильного лечения может иметь тяжелые последствия (фиброз печени, цирроз, гепатоцеллюлярная карцинома и т.д.). Имеете проблему и не хотите допустить развития заболевания, грозящего летальным исходом?

В клинике МЕДИКОМ квалифицированный инфекционист (г. Киев) назначит необходимую диагностику, в которую включены сбор эпидемиологических и клинических данных, комплекс лабораторных и инструментальных методов исследования.

На данный момент, врачи нашей клиники пользуются такими методами выявления и мониторинга гепатита С, а также отслеживания последствий нахождения вируса в организме:

Иммуноферментный анализ крови.
Иммуноблотинг рекомбинантный к белкам HCV.
ПЦР-исследования.
Транскрипционно-опосредованная амплификация.
Фибротест.
Фибромакс.
Эластография печени.

Гепатит С. Лечение

Здесь, в клинике МЕДИКОМ на Оболони и Печерске, работает центр по лечению гепатита С, специалисты которого используют только современные методики и только проверенные препараты прямого противовирусного действия. Конечная цель терапии, назначенной гепатологом в г. Киев в центре МЕДИКОМ, - уничтожение вируса, улучшение структуры тканей печени, остановка развития заболевания, минимизация опасности озлокачествления процесса, повышение качества жизни.

Врачи клиники применяют новейшие лекарства, которые уже подтвердили свою результативность - Софосбувир, Даклатасвир, Велпатасвир, Ледипасвир и т.п. Список препаратов, применяемых при лечении вируса гепатита С и его последствий, постоянно расширяется.

Однако, каждый, кто имеет проблему и собирается обратиться в нашу клинику, должен понимать: успех лечения вирусного гепатита С - не только применение новых противовирусных препаратов, это еще и желание пациента, его эмоциональный настрой, а также опыт врача-инфекциониста в борьбе с подобными болезнями. Разные генотипы вируса гепатита С имеют различный уровень чувствительности к противовирусным медикаментам. Только адекватное сочетание препаратов даст положительный эффект лечения.

Потому, только после проведения всех необходимых исследований и анализа всех полученных результатов врач-гепатолог назначает индивидуальное лечение, в основе которого лежит курс современной медикаментозной терапии.

И не стоит бояться последствий. Ярко выраженных побочных эффектов от применения препаратов не обнаружено. Чтобы уменьшить проявление побочных эффектов, следует правильно выполнять все рекомендации врача.

Врачи

Специалисты нашей клиники используют последние достижения медицины для того, чтобы остановить гепатит С. Лечение в Киеве в центре МЕДИКОМ доказало свою эффективность многим пациентам. Звоните к нам в колл-центр, записывайтесь на прием, мы сделаем все для того, чтобы вернуть вам здоровье и не допустить возникновения осложнений.

Читайте также: