Алгоритм виконання щеплення гепатит в

"Дошкільний навчальний заклад — загальноосвітній навчальний заклад І ступеня"

Попередження хвороб є головною метою системи охорони здоров’я. В будь-якому випадку краще попередити захворювання, ніж лікувати його. Протягом перших років життя Вашої дитини Ви неодноразово будете відвідувати кабінет педіатра для планового огляду. Під час цих візитів у Вас буде можливість захистити Вашу дитину за допомогою щеплень від потенційно тяжких інфекційних захворювань або їх наслідків.

Вакцинація – єдиний спосіб уберегти дитину від смертельно небезпечних або дуже серйозних захворювань, що погано піддаються лікуванню…

Перші два роки життя вважаються ідеальним періодом для щеплень: імунна система в стані правильно відреагувати на всі призначені ін’єкції виробленням необхідних захисних антитіл.

Щеплення призначені для того, щоб людина, потрапляючи до епідеміологічної зони, не захворіла на тяжке інфекційне захворювання. Якщо у пацієнта немає щеплення, то ймовірність захворіти підвищується у нього в десятки разів! До речі, деякі захворювання надзвичайно важко вчасно розпізнати, і наслідки можуть бути дуже і дуже сумними. Тому вакцинація – це необхідний захід.

Вакцини допомогають попередити інфекційні хвороби та рятують життя. Якщо дитині не буде проведена вакцинація організм дитини може бути недостатньо сильним для перемоги над інфекцією і це може призвести до тяжких наслідків. Завдяки вакцинації вдалося значно знизити частоту виникнення багатьох інфекційних захворювань таких як поліомієт, дифтерія, кір, епідемічний паротит, правець. Але навіть захворювання, котрі вдалося приборкати в нашій країні, існують на відстані, в інших країнах. Так поліомієліт, як і інші інфекційні захворювання, може бути переданий людям, що не захищені вакциною. Індивідуальна імунізація дітей допомогає захистити здоров’я суспільства в цілому, а особливо тих людей, що не були вакциновані. Це можуть бути діти, що не досягли віку для проведення вакцинації (наприклад, в Україні дітям до 1 року не проводиться вакцинація проти кору, але вони можуть захворіти на кір та в окремих випадках мати тяжкий перебіг захворювання та серйозні ускладнення), або діти з протипоказами до вакцинації (наприклад, діти хворі на лейкоз, діти зі СНІДом і т.д.) В Україні передбачена обов’язкова вакцинація проти 10 інфекцій, а саме проти гепатиту В, туберкульозу, дифтерії, правця, коклюшу, поліомієліту, гемофільної інфекції, кору, епідемічного паротиту (“свинка”), краснухи. Графік щеплень затверджений МОЗ України та створений з урахуванням вікової актуальності інфекцій та вікових особливостей імунітету дітей.

Перед щепленням: дитину має оглянути педіатр та дати дозвіл на проведення щеплення.

Утримайтесь від введення нових продуктів харчування. Уточніть у лікаря, проти якої інфекції планується провести вакцинацію, ознайомтеся з інформацією про вакцину. Задайте питання лікарю, що Вас хвилюють. Після щеплення. Не залишайте медичний заклад одразу після щеплення, під наглядом медичних працівників необхідно првести близько 30 хвилин.

В Україні всім дітям після отримання перших трьох доз вакцини АКДП лікар повинен рекомендувати прийом парацетамолу (брендова назва) протягом однієї доби. Це допоможе попередити підвищення температури тіла та пов’язані з цим судоми, зменшити ймовірність виникнення набряку, болючості в місці ін’єкції. У день щеплення не слід відмовлятися від прогулянок. Варто лише обмежити контакт з іншими дітьми.

Спостерігайте за дитиною протягом декільком наступних днів. Утримайтеся від поїздок на великі відстані (подорожей).

Цілком можливо, що в місці ін’єкції може виникнути почервоніння, набряк та болючість, а також підвищення температури тіла. Це нормальна реакція організму, що пов’язана з виробленням імунітету. Рідко на вакцинацію проти кору, епідемічного паротиту, краснухи звичайно через 6-7 діб може з’явитися висип, що самостійно минає через1-3 доби. Якщо дані симптоми у Вас викликають неспокій зателефонуйте лікарю або прийдіть до нього на прийом. Самостійно не накладайте компреси або мазі на місце введення вакцини. У разі появи судом, тяжкого дихання, втрати свідомості негайно зверніться до лікаря.

Щепленню для профілактики туберкульозу підлягають уі новонароджені діти, що не мають до цього протипоказань.

Вакцинація проводиться на 3−5-ту добу життя дитини (не раніше 48-ї години після народження) вакциною для профілактики туберкульозу (далі − БЦЖ). Недоношених дітей щеплюють після досягнення дитиною маси тіла ≥ 2500 г. Щеплення для профілактики туберкульозу не проводять в один день з іншими щепленнями. Діти, які не були щеплені в пологовому стаціонарі, підлягають обов’язковій вакцинації в закладах охорони здоров’я.

Дітям, яким не виповнилося два місяці, щеплення проти туберкульозу проводяться без попередньої проби Манту. Після двомісячного віку перед виконанням щеплення дитині слід провести пробу Манту. Щеплення проводиться при негативному результаті проби.

Діти, щеплені БЦЖ, у яких не сформувався рубчик, проте є достовірне підтвердження проведення щеплення не підлягають повторній вакцинації .

Ревакцинації проти туберкульозу підлягають діти віком 7 років, не інфіковані мікобактеріями туберкульозу та з негативним результатом проби Манту. Ревакцинація проводиться вакциною БЦЖ.

Проба Манту – це основний метод діагностики туберкульозу у дітей. Її потрібно робити регулярно раз на рік незалежно від попереднього результату або двічі на рік, якщо дитині не зроблено щеплення БЦЖ і організм поки не захищений вакциною.

Реакцію вважають негативною, якщо на 3-й день на шкірі немає ніяких слідів – ні почервоніння, ні припухлості. Це означає, що щеплення, зроблене в пологовому будинку, більше не захищає малюка – пора знову вводити вакцину БЦЖ. Зазвичай її дії вистачає на 5-7 років.

Позитивна реакція – виражений інфільтрат діаметром 5 мм і більше. Можна за дитину не турбуватися – протягом найближчого року туберкульоз їй не загрожує.

Пробу Манту ніколи не роблять двічі підряд на одній руці. У парні роки її ставлять на правому, а в непарні – на лівому передпліччі, оскільки імунологічна пам’ять клітин здатна посилити реакцію і спровокувати невірний результат.

Деякі батьки вважають, що алергікам робити пробу Манту немає сенсу – реакція завжди буде позитивною або навіть гіперергічною. Насправді дітей-алергіків не так багато, як здається, – близько 7%. Якщо у лікаря виникнуть підозри, що позитивний результат спровокований алергією, пробу Манту повторять через 4 — 6 тижнів. Реакція пішла на спад? Значить, і справді втрутилася алергія. Якщо малюк чутливий до багатьох алергенів, за тиждень до проби Манту педіатр порекомендує давати йому десенсибілізуючі препарати типу супрастину або кларитину .

Вакцинації для профілактики гепатиту В підлягають усі новонароджені. Для вакцинації дітей використовується вакцина за схемою: 0 (перша доба)–1−6 місяців життя дитини.

Щеплення для профілактики дифтерії, правця та кашлюку проводяться за віком: у 2 місяці (перше щеплення), у 4 місяці (друге щеплення), у 6 місяців (третє щеплення) та у 18 місяців (четверте щеплення).

Для вакцинації дітей проти кашлюку на першому році життя можуть використовуватися вакцини як з ацелюлярним (далі – АаКДП), так і з цільноклітинним (далі – АКДП) кашлюковим компонентом.

Перенесений кашлюк в анамнезі не є протипоказанням до вакцинації проти цієї хвороби. Щеплення проти кашлюку проводиться дітям до 6 років 11 місяців 29 днів.

Ревакцинацію проти дифтерії та правця у 6 років проводять анатоксином дифтерійно-правцевим (далі – АДП) , наступну у 16 років – анатоксином дифтерійно-правцевим зі зменшеним вмістом антигену (далі – АДП-М).

Першу планову ревакцинацію дорослих за віком та епідпоказаннями , які раніше були щеплені, проводять АДП-М у віці 26 років з подальшою плановою ревакцинацією АДП-М з мінімальним інтервалом 10 років від попереднього щеплення АДП-М. Екстрена профілактика правця не впливає на проведення планової імунізації.

Вакцинація дітей для профілактики поліомієліту проводиться за віком 2 місяці, 4 місяці, 6 місяців, 18 місяців, 6 років та 14 років. Інактивована вакцина для профілактики поліомієліту (далі – ІПВ) застосовується для перших двох щеплень, а при протипоказаннях до введення оральної поліомієлітної вакцини (далі – ОПВ) – для всіх наступних щеплень за Календарем щеплень.

Вакцинація дітей для профілактики кору, епідемічного паротиту та краснухи проводиться у віці 12 місяців. Друге щеплення – у віці 6 років. Перенесене захворювання на кір, епідемічний паротит чи краснуху не є протипоказанням до щеплення.

Перше рішення на користь життя - вакцинація від гепатиту В. Його роблять малюку у перші 24 години життя. Дуже важливо, щоб батьки були готові до цього і не відмовлялися від щеплення, адже гепатит В є найнебезпечнішим саме для малюків до року, наголошує Центр громадського здоров’я МОЗ України.

Чому варто захистити дитину від гепатиту В

Гепатит В — це небезпечна для життя інфекція печінки, яку викликає вірус гепатиту В.

Його можливі наслідки – хронічна хвороба печінки та ризик смерті від цирозу та раку печінки.

Найбільше гепатит загрожує дітям до 1 року. Саме у цьому віці 90% вірогідності, що гепатит В стане хронічною хворобою. Ризик знижується, коли дитина стає старшою. Приблизно у 30-50% дітей, інфікованих у віці від 1 до 6 років, розвивається хронічний гепатит В.

У 20-30% людей, інфікованих гепатитом В в дитинстві, в подальшому розвивається цироз та рак печінки.

За оцінками ВООЗ, понад 2 мільярди людей в світі інфіковані гепатитом В, з них близько 360 мільйонів мають хронічну форму. Щороку реєструють 4,5 мільйонів нових випадків захворювання. Від наслідків хронічного гепатиту В щороку помирає близько 700 000 людей.

Хронічний гепатит В - невиліковний. Але його можна попередити завдяки вакцинації. Щеплення ефективно попереджає інфекцію та її хронічні наслідки в 96%. Захист зберігається щонайменше 20 років, а у деяких випадках - протягом усього життя.

Як і коли вакцинувати дитину

Для надійного захисту дитина має отримати три дози вакцини:

• 1 - протягом 24 годин після народження (Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує якнайшвидше вакцинувати новонароджених дітей від гепатиту В);
• 2 - у 2 місяці;
• 3 - у 6 місяців.

Дуже важливо отримати усі три вакцини, адже від цього залежить рівень захисту дитини. Так, після першої дози вакцини, дитина має захист у 48% через місяць після вакцинації. Через два місяці після другого щеплення рівень захисту становить 91%, після третьої дози рівень захисту досягає 96%. Три дози вакцини захищають дитину від гепатиту на усе життя.

Якщо дитина не була вакцинована вчасно, вакцинація проводиться за схемою 0-1-6, тобто друга вакцина вводиться через місяць після першої, третя - на 6 місяць.

Щеплення від гепатиту В робиться виключно внутрішньом’язово.

Де вакцинуватись і чи вакциновані українські діти

З 2000 року вакцина від гепатиту В є в національному Календарі щеплень - її закуповує держава, а отже, вакцинація є безоплатною для всіх дітей до 18 років.

Новонароджені діти отримують перше щеплення у пологовому будинку, інші - у комунальному (“державному”) закладі охорони здоров’я, де працюють сімейні лікарі та педіатри. З літа 2019 року зробити щеплення можна буде у приватних пологових будинках та неонатологічних цетрах, а також у лікаря-ФОП чи приватній клініці - у свого сімейного лікаря, терапевта чи педіатра, з яким підписали декларацію.

Це буде абсолютно безоплатно: сюди постачатимуться вакцини, закуплені за державний кошт.

Протягом 2004-2008 років охоплення вакцинацією дітей до 1 року в Україні сягало рекордних показників: від 84% майже до 98%. З 2009 року, через поширення антивакцинаторських ідей, батьки масово розпочали відмовлятися від вакцинації.

За 9 років такого тренду в Україні накопичилося близько 2,5 млн дітей, що не мають імунного захисту від гепатиту В. У групі найбільшого ризику - діти до 5 років - понад 1,1 млн дітей. Тобто кожен другий з цих дітей при зустрічі з інфекцією може захворіти на хронічний гепатит В і, як наслідок, отримати цироз або рак печінки.

Вакцинація є найуспішнішим методом боротьби із захворюваннями та смертністю внаслідок вакцинокерованих хвороб. Вчасно зроблене щеплення захищає дитину, а загальне охоплення вакцинацією у 95% може назавжди викорінити захворювання як явище.

Хто і коли винайшов вакцину

Вакцину проти гепатиту В винайшов Барух Бламберг. Саме цей лікар і виявив гепатит В як хворобу, знайшов спосіб її діагностики, за що і був нагороджений Нобелівською премією.

Першу вакцину від гепатиту В почали використовувати на початку 80-х у Китаї та США. Її виготовляли з плазми крові людей, які хворіли гепатитом і протягом тривалого часу були носіями вірусу. Ця вакцина була складною у виробництві та дуже дороговартісною.

У 1987 році з’явилося друге покоління вакцин від гепатиту В. При виготовленні цієї вакцини використовувалася технологія генної модифікації рекомбінантної ДНК в клітинах дріжджових організмів. Нова технологія дозволила виготовляти вакцину швидше та у більших обсягах. Завдяки цьому вона стала значно дешевшою у виробництві, а отже, і доступнішою.

До кінця 2013 року вакцина проти гепатиту B для дітей грудного віку була введена на загальнонаціональному рівні в 183 країнах. Нині глобальне охоплення трьома дозами щеплення від гепатиту B оцінюється на рівні 81%, а у деяких країнах досягає 92%.

Після введення масової імунізації від гепатиту В захворюваність на гострі форми гепатиту в світі скоротилася в 10 разів.

Резюме. Обновленные рекомендации Консультативного комитета по практике иммунизации вакциной от гепатита А лиц, имевших контакт, и для профилактики заболеваемости при посещении эпидемиологически неблагополучных мест

Гепатит А, одна из разновидностей вирусного инфекционного заболевания печени, имеющего алиментарный путь передачи. Вирус гепатита обладает чрезвычайной устойчивостью во внешней среде к химическим и физическим факторам, характеризуясь при этом высокой пенетрантностью и вирулентностью. Развитие заболевания наблюдается практически у 100% инфицированных. Сложность проблемы усугубляется длительностью инкубационного периода, до месяца с момента заражения, высокой контагиозностью и быстрой распространенностью очага инфекции с угрозой развития эпидемии. Длительное сохранение вируса в воде создает серьезную угрозу массового заражения.

Заболевание протекает тяжело. Особую тревогу вызывают новорожденные и дети до года, а также лица преклонного возраста. Риск летального исхода при гепатите А составляет 0,1–0,3% у детей и подростков, 2,1% — у лиц моложе 40 лет и резко возрастает с увеличением возраста.

Единственным действенным способом снижения инфицирования и заболеваемости может быть создание напряженного иммунитета путем вакцинирования. Проведение вакцинации может значительно снизить заболеваемость среди контактных лиц, а также эффективно для профилактики заболеваемости у лиц, совершающих поездку или направляющихся на работу в страны с высокой распространенностью заболевания.

Ниже приведены особенности использования вакцины против гепатита А с краткими комментариями к таблицам.

Для всех невакцинированных лиц в возрасте ≥12 мес, независимо от группы риска, для профилактики развития гепатита в контактной группе показана вакцинация. Назначение иммуноглобулина дополнительно рассматривается в зависимости от обстоятельств. Лица, имевшие недавний контакт с заболевшим, должны быть вакцинированы как можно раньше, но не позже 2 нед от момента контакта (табл. 1).

Младенцы в возрасте до 12 мес и лица, которым вакцина противопоказана. Младенцы в возрасте до 12 мес и лица, которым вакцина противопоказана (лица, у которых после дозы вакцины HepA возникла опасная для жизни аллергическая реакция или у которых была сильная аллергия на любой компонент этой вакцины), должны получать иммуноглобулин (0,1 мл/кг) вместо вакцины как можно раньше (в течение 2 нед). Все вакцинации, необходимые по графику прививок, могут быть возобновлены не ранее чем через 3 мес.

Иммунокомпетентные лица в возрасте ≥12 мес. Лица в возрасте ≥12 мес, которые подвергались воздействию вируса гепатита А (hepatitis A virus — HAV) в течение последних 14 дней и ранее не завершили серию двухдозных вакцинаций, должны быть однократно вакцинированы как можно скорее. Дополнительно может использоваться иммуноглобулин у лиц после 40 лет, у лиц ослабленных, имеющих хронические заболевания печени и не завершившие вакцинацию. Введение вакцины и иммуноглобулина проводят в разные анатомические зоны (табл. 2).

Для создания долгосрочного иммунитета серию вакцинации против гепатита А следует завершить второй дозой по крайней мере через 6 мес после первой дозы. Однако вторая доза не является необходимой для контактной группы. Вторую дозу не следует вводить раньше чем через 6 мес после первой дозы, независимо от риска развития гепатита.

В дополнение к вакцине против гепатита А введение иммуноглобулина следует рассматривать для постконтактной профилактики заболевания у лиц с особыми факторами риска инфицирования или повышенным риском осложнений в случае воздействия заражения (табл. 3).

Индикация/возрастная группа	Категории риска/состояние здоровья	Вакцина против гепатита А	Иммуноглобулин — доза
Профилактика контактной группы
40 лет	Здоровые	1 доза	0,1 мл/кг §
≥12 мес	Иммунодефицит или заболевание печени	1 доза	0,1 мл/кг ¶
≥12 мес	Введение вакцины противопоказано**	Нет	0,1 мл/кг
Предупреждение развития заболевания при инфицировании ††
§§
6–11 мес	Здоровые	1 доза ¶¶	Никто
12 мес–40 лет	Здоровые	1 доза***	Никто
>40 лет	Здоровые	1 доза***	0,1–0,2 мл/кг §§, †††
Все возрастные группы	Иммунодефицит или хроническое заболевание печени	1 доза***	0,1–0,2 мл/кг §§, †††
>6 мес	Лица, которые решили не получать вакцину или которым вакцина противопоказана**	Нет	0,1–0,2 мл/кг §§

*Вакцина против кори, эпидемического паротита и краснухи не должна назначаться в течение как минимум 3 мес после получения иммуноглобулина.
**Опасная для жизни аллергическая реакция на предыдущую дозу вакцины против гепатита А (HAV) или аллергия на любой компонент вакцины.
***Для лиц, ранее не вакцинированных вакциной против гепатита А (HepA), назначьте дозу, как только будет рассмотрен вопрос о поездке, и выполните серию в соответствии с обычным графиком.
† Вторая доза не требуется для постконтактной профилактики; однако для долгосрочного иммунитета серию вакцинации против гепатита А следует завершить второй дозой по крайней мере через 6 мес после первой дозы.
†† Введение иммуноглобулина следует рассматривать перед поездкой для лиц с особыми факторами риска инфицирования HAV или повышенным риском осложнений в случае воздействия HAV.
††† Может вводиться с учетом риска инфицирования.
§ Оценка риска необходима для определения показаний к введению иммуноглобулина. Вакцину и иммуноглобулин вводить одновременно следует в различные анатомические участки.
§§ 0,1 мл/кг — для поездок до 1 мес; 0,2 мл/кг — для поездок до 2 мес; 0,2 мл/кг каждые 2 мес — для поездок продолжительностью ≥2 мес.
¶ Вакцину и иммуноглобулин следует вводить одновременно в различные анатомические области.
¶¶ Эта доза не должна учитываться в рутинной серии из 2 доз, которую следует начинать в возрасте 12 мес.

Вакцина	Торговая марка (производитель)	Возрастная группа, лет	Дозировка	Способ введения	График введения	Дополнительная вакцинация
Инактивированная вакцина от HAV	Havrix (GlaxoSmithKline))	1–18	0,5 мл (720 ELU)	в/м	6–12 мес	Нет
		≥19	1 мл (1,440 ELU)	в/м	6–12 мес	Нет
Инактивированная вакцина от HAV	Vaqta (Merck and Co.)	1–18	0,5 мл (25 U)	в/м	6–18 мес	Нет
		≥19	1мл (50 U)	в/м	6–18 мес	Нет
Комбинированная вакцина А+В	Twinrix (GlaxoSmithKline)*	≥18 базовый	1 мл (720 ELU HAV + 20 мкг HBsAg	в/м	0, 1, 6 мес	Нет
		≥18 ускоренный	1 мл (720 ELU HAV + 20 мкг HBsAg)	в/м	0, 7, 21–30 дней	12 мес

Сепень риска	Категория риска	Пример
Повышенный риск заражения HAV	Тесные контакты лиц с инфекцией HAV*	Бытовые контакты

Ухаживающие за больными

Сексуальные контакты Профессиональный риск Лица, обслуживающие нечеловекообразных обезьян

Лица, работающие с материалом, содержащим HAV, в исследовательских лабораториях Повышенный риск осложнений, связанных с HAV Люди с ослабленным иммунитетом Врожденный или приобретенный иммунодефицит

Хроническая почечная недостаточность/хронический диализ

Реципиенты после пересадки органов, костного мозга или стволовых клеток

Лица с заболеваниями, требующими лечения иммунодепрессантами/биологическими препаратами (например ингибиторами фактора некроза опухоли альфа), длительно получающие кортикостероиды, лучевую терапию Хронические заболевания печени

Цирроз любой этиологии

Алькогольное поражение печени

Более чем в два раза повышение уровня трансаминаз (аланинаминотрансферазы и аспартатаминотрансферазы) в течение полугода

Младенцы в возрасте 6–11 мес. Вакцина против гепатита А должна назначаться детям в возрасте от 6 до 11 мес, выезжающим за пределы США (см. табл. 1). Доза, связанная с поездкой, для детей в возрасте 6–11 мес не должна учитываться при выполнении стандартной серии из 2 доз. Таким образом, серию вакцинации против гепатита следует начинать в возрасте 12 мес согласно обычному, соответствующему возрасту графику вакцинации.

Младенцы в возрасте до 6 мес и путешественники, которые решили не получать вакцину или которым вакцина противопоказана, должны получить однократную дозу иммуноглобулина перед поездкой. Если путешествие длится ≥2 мес, следует назначать повторную дозу иммуноглобулина из расчета 0,2 мл/кг каждые 2 мес.

Здоровые люди в возрасте от 12 мес до 40 лет, которые планируют поездку в район с высокой или промежуточной эндемичностью HAV и не получили вакцину против гепатита A, должны получить однократную дозу вакцины HepA, как только будет рассмотрен вопрос о поездке, и должны завершить серию из двух вакцинаций в соответствии с графиком.

Лица в возрасте >40 лет, лица с ослабленным иммунитетом и лица с хроническим заболеванием печени. Лица с хроническим заболеванием печени, а также взрослые в возрасте> 40 лет, лица с ослабленным иммунитетом и лица с другими хроническими заболеваниями, планирующие отъезд в район с высокой или промежуточной эндемичностью HAV в течение Коментарі

Нагадаємо, з 1 квітня 2019 року програма "Доступні

ЯК БУДЕ ПРАЦЮВАТИ ПРОГРАМА МЕДЧНИХ ГАРАНТІЙ У 2020 РОЦІ?

У 2020 році на виконання Закону України “Про держа

Що робити, якщо ви запідозрили у себе коронавірус. Алгоритм дій

Коронавірус вже в Україні. І тепер всі мають бу

Рекомендації для населення, щоби протидіяти поширенню коронавірусу.

Зараз, як ніколи, необхідна координація

Здається , у мене коронавірус! Що робити?

Симптоми коронавірусу важко відрізнити від грипу ч

Поради для населення від Центру громадського здоров’я

Діти до 7 років

Давайте розберемо правила щеплення з порушенням календаря дітей віком до 7 років.

Є декілька загальних постулатів:
☝️Не потрібно розпочинати вакцинацію знову, якщо пропущені одна\декілька доз. Треба наздогнати календар і все.
☝️Мінімальний інтервал –це інтервал між щепленням проти однієї інфекції, а не між вакцинами взагалі.
☝️Інтервал 1 міс –це 28 днів, не обов’язково 30.
☝️Максимальних інтервалів не існує.

📌Дитина у віці від 18 міс до 7 років має отримати щонайменше 4 дози вакцини АКДП\АаКДП. Схема 0-1-1-6. Цифра в схемі позначає кількість місяців інтервалу між дозами.

☝️Якщо четверта доза зроблена у віці 4 роки та старше, то вона зараховується як п’ята (в 6 років дитина за календарем має отримати п’яту дозу вакцинації проти дифтерії у вигляді вакцини АДП).

☝️Ньюанс по бустриксу: це вакцина АаКДПм із зменшеним вмістом антигенів, тому не може використовуватись для первинної вакцинації у дітей до 7 років. В інструкції зазначено, що використовується для ревакцинації у дітей старше 4х років, але зауважте, що саме в цьому віці за календарем CDC в США діти отримують 5ту дозу щеплення проти дифтерії, кашлюка та правцю. Отже, бустрикс може бути застосований у віці до 7 років лише на п’яту дозу, за умови щеплення чотирма дозами повноцінної вакцини АКДП\АаКДП.

📌Поліо.
Дитина у віці від 18 міс до 7 років має отримати щонайменше 4 дози вакцинації проти поліомієліту, при чому перші 2 дози обов’язково ІПВ (інактивована вакцина проти поліомієліту в ін’єкції).
Схема 0-1-1-6.
Допускається отримання всіх 4х доз у вигляді вакцини ІПВ. Але, при цьому у дитини не буде місцевого імунітету в кішківнику проти поліо.

📌Гепатит В.
Повний курс щеплень проти гепатиту В має складатись з 3х доз. Схема: 0-1-6, але при цьому 6ти міс інтервал рахується між 1ю та 3ю дозами.

Допускається схема 0-1-1 при прискореній підготовці дитини до операції чи інших втручань, де є ризик інфікування. Доцільніше користуватись першою схемою.

☝️Ньюанс: при вакцинації багатокомпонентними вакцинами допускається отримання 4х доз вакцини проти гепВ.

📌Гемофільна інфекція (Хіб).

Вакцинація з порушенням календаря проти цієї інфекції має певні особливості. Схема 0-1-6, але кількість доз, що має отримати дитина, залежить від віку, коли введена перша доза.
Проводиться щеплення до 5 років.

☝️ Якщо малюк отримав дві дози вакцини Хіб до віку 12 міс, то він отримує і третю дозу через 6 міс від другої. В разі, коли 2га доза вводиться у віці 12 міс, то далі щеплення Хіб не проводиться. Якщо ж перша доза вводиться старше 1 року, то достатньо однієї дози.

☝️Ньюанс: при проведенні вакцинації багатокомпонентними вакцинами допускається введення більшої кількості доз. Вони не підсилять імунітет, але й шкоди не зроблять.

📌КПК. Дитина старше 6 років повинна мати 2 дози КПК. Схема 0-1.

☝️Активно використовуйте правила поєднання вакцин. Чим скоріш дитина отримає необхідні щеплення, тим швидше вона отримає імунний захист від інфекцій.