Які органи вражає герпес

Герпетическая инфекция или герпес — это группа вирусных заболеваний, при которых наблюдаются поражения кожи и слизистых, негативное воздействие на ЦНС и внутренние органы. В последнее время произошел рост инфицирования населения вирусом простого герпеса (ВПГ).

Классификация

Классификация герпетической инфекции, чаще всего, осуществляется на основании сосредоточения повреждений. Различают герпетическое поражение:

• кожи;
• слизистой рта;
• глаз;
• аногенитальной зоны;
• нервной системы.

Также, выделяют висцеральный герпес и герпес новорожденных, герпес диссеминированный и опоясывающий (неосложненный и с осложнениями в виде энцефалита, менингита, поражения органов зрения и нервной системы).

• вирусы простого герпеса (ВПГ, HSV-1, HSV-2) — герпесвирусы 1 и 2 типов;
• варицелла-зостер вирус (ВЗВ, VZV) — герпесвирус 3 типа;
• вирус Эпштейна-Барр (ВЭБ, EBV) — герпесвирус 4 типа;
• цитомегаловирус (ЦМВ, CMV) — герпесвирус 5 типа;
• вирус герпеса человека 6 типа (HHV-6) — вызывает ложную краснуху у детей и синдром хронической усталости у взрослых.

Этиологическая роль 7 и 8 типа точно не установлена. Полагают, что ВГЧ-7 имеет отношение к лимфопролиферативными заболеваниями, а ВГЧ-8 к саркоме Капоши.

На данный момент, лучше всего изучен вирус простого герпеса, который вызывает разрушение зараженных клеток (1 тип наиболее часто ответственен за поражения слизистой полости рта, глаз и кожи, значительно реже — поражение гениталий; 2 тип — урогенитальный вирус простого герпеса). Классификация этого вируса герпеса базируется на механизме заражения, форме течения болезни и ее тяжести.

• по механизму инфицирования — первичный, вторичный, “от матери к ребенку”;
• по форме течения — латентный, распространенный, локализованный, генерализованный;
• по тяжести патологического процесса — легкий, среднетяжелый, тяжелый.

Причины и формы заболевания

Помимо инфекционной составляющей, у вируса герпеса есть и иные причины инфицирования и последующих рецидивов.

• переутомление;
• нарушение режима дня (в т.ч. отсутствие здорового сна);
• некачественное питание;
• переохлаждение;
• частые респираторные инфекции;
• недостаточное поступление в организм витаминов;
• сильный стресс;
• нарушение со стороны иммунной системы;
• влияние на организм ультрафиолетового излучения;
• лечение средствами, угнетающими иммунные реакции, и др.

Характер взаимодействия возбудителя герпеса с организмом человека зависит от свойств вирусов и состояния иммунной системы человека.

латентная (скрытая):
находящийся в организме вирус вызывает характерные признаки герпеса периодически, время от времени (ВПГ);

хроническая:
длительно протекающие патологические процессы, симптомы могут быть стерты, вызваны комплексом вирус-антител или обусловлены взаимным влиянием друг на друга зараженных клеток и противовирусных антител (цитомегаловирус);

медленная:
медленно текущий процесс с длительным бессимптомным периодом.

Как можно заразиться?

Источником герпетической инфекции может быть либо больной человек, имеющий прогрессирующую стадию вируса, либо его бессимптомный носитель. Вирусы ВПГ могут вызывать оральный или генитальный герпес.

• контактно-бытовым путем (в т.ч. в ходе медицинских процедур, при которых применяется некачественно обработанный инструментарий);
• при сексуальном контакте;
• через воздух, содержащий частицы биологического материала зараженного человека;
• от матери к ребенку (как внутриутробно, так и при родах).

Механизм возникновения и развития болезни

Основными путем проникновения для вируса являются кожа и слизистые. При первичной инфекции отрезок времени от момента заражения до проявления симптомов болезни — от 2 до 12 суток.

После заражения обычно появляются пузырьки (сыпь), происходит постепенное отмирание эпителиальных клеток. Основу везикулы составляют многоядерные клетки. После того как везикула вскрывается, образуется язвочка, которая покрывается струпом. После этого происходит заживление.

Вирусы проходят через эпителиальный слой, чувствительные нервные окончания с дальнейшим передвижением нуклеокапсидов вдоль аксона к телу нейрона в чувствительных ганглиях. Репликация вируса в нейроне приводит к его гибели. При латентной форме нейроны содержат в себе вирусный геном, но не погибают. Бессимптомное носительство, которое может продолжаться всю жизнь человека, характерно для нейротропных герпесвирусов 1, 2 и 3 типов.

Возможные проявления заболевания

Инфекционисты в симптоматике герпесвирусных инфекций выделяют генерализованную форму или латентное течение.

Рецидивирующий герпес, как правило, протекает с поражением кожи. Места расположения высыпаний: вокруг рта, на щеках, лбу, на крыльях носа, ушах, конечностях, туловище, ягодицах. Сыпь не имеет фиксированного характера. При каждом новом обострении она может появляться на новом месте.

• зуд и жжение в месте будущего высыпания;
• отек кожных покровов;
• увеличение кровенаполнения в участке тела, где позже появятся высыпания;
• увеличение региональных лимфатических узлов.

Для простого герпеса болезненные ощущения не характерны.

Типичная сыпь, которую вызвал вирус герпеса, — совокупность мелких пузырьков, которые находятся на отечной и гиперемированной коже. Первоначально содержимое пузырьков прозрачное, но вскоре темнеет. Позже пузырьки самопроизвольно вскрываются, образуют эрозии, покрытые корочкой. В последующем ранки без дефектов эпителизируются и корочки отпадают. Весь процесс длится около недели.

• озноб;
• лихорадка;
• усталость;
• сонливость;
• другие признаки интоксикации.

Клиника цитомегаловирусной инфекции достаточно полиморфна, не имеет специфических проявлений и протекает под видом других заболеваний. При цитомегаловирусе признаки герпеса совпадают с симптомами ретинита, миелита, эрозивного язвенного колита.

После вторичной вирусемии вирус герпеса активно начинает размножаться в чувствительных тканях и органах. Выброс вируса в кровяное русло приводит к развитию острой стадии болезни. Длительность острой стадии составляет в среднем одну-две недели.

На развитие генерализованной формы герпетической инфекции указывает распространенность высыпаний с выраженными токсическими проявлениями, гепатолиенальным синдромом, полиаденопатией, разного рода органными поражениями, включая ЦНС.

абортивная:
пузырьки не образуются, на коже появляются округлые розовые пятна с нечеткими границами или ярко-розовые узелки величиной с булавочную головку, могут ощущаться невыраженные зуд и жжение;

отечная:
четко очерченные отечные ткани без образования везикул;

зостериформная:
элементы высыпания образуются по ходу нерва и этому процессу сопутствует невралгия;

геморрагически-некротическая и эрозивно-язвенная:
проявляющиеся остро и появляющиеся внезапно язвенные поражения больших размеров, высыпания с жжением и зудом, которые не заживают длительный период, с воспалением лимфатических сосудов, лихорадкой, интоксикацией, расстройством сознания, приводящим к нарушению адекватного отражения объективной реальности.

Осложнения

Генерализованная форма герпетической инфекции и рецидивирующий простой герпес рассматриваются как СПИД-ассоциированные состояния, которые требуют дополнительных обследований и постоянного контроля со стороны иммунолога, инфекциониста и дерматолога.

К неприятным последствиям герпеса относятся регулярные рецидивы заболевания и ослабление иммунных сил организма.

Диагностика

Распознавание типичных форм ВПГ основывается на характерной симптоматике и лабораторных данных. На начальной стадии диагностика герпеса практически невозможна без комплексного обследования в лаборатории.

• метод флуоресцирующих антител;
• ПЦР;
• иммуноферментный анализ крови и других биоматериалов;
• иммунограмма;
• ПАП-тест и др.

Перечень анализов, которые назначаются пациенту, зависит от группы герпетической инфекции, которую подозревает врач.

Забор биологического материала для анализа на герпес осуществляется с учетом сосредоточения герпетических поражений. Это может быть: содержимое везикул и соскоб клеток с места поражения, аспират из бронхов, смывы из носоглотки. А также, вирус герпеса может устанавливаться при помощи анализа крови, ликвора, слюны, мочи, эякулята .

При распространенных формах болезни проводится дифференциальная диагностика герпеса с ветряной оспой, опоясывающим лишаем, гингивостоматитом иной этиологии, язвами половых органов и прочими.

Лечебный процесс

Лечение герпеса осуществляется с учетом клинической формы, тяжести протекания, места сосредоточения и распространенности поражений.

Основное направление лечения герпеса — терапия, направленная на устранение возбудителя.

Новым эффективным направлением антивирусной терапии является синтез соединений способных утилизировать вирус специфические ферменты (аномальные нуклеотиды, ингибиторы активности вирус специфической ДНК-полимеразы и синтеза вирусных ДНК, ингибиторы с иными механизмами действия против вируса). Индукторы эндогенного интерферона, интерферон и его индукторы составляют большую группу препаратов, используемых в терапии герпеса — препараты, которые не действуют непосредственно на вирус, но изменяют метаболизм клетки так, что его воспроизведение не осуществляется.

• симптоматическое лечение;
• иммунотерапия;
• местная терапия;
• физиотерапия (УВЧ, СВЧ);
• вакцинация.

При ремиссии часто рецидивирующего герпеса рекомендованы иммуномодуляторы, растительные адаптогены, специфический иммуноглобулин.

Как не заразиться?

Профилактика герпетической инфекции в целом не разработана.

• соблюдать правила гигиены;
• вести здоровый образ жизни;
• заниматься спортом;
• укреплять иммунитет;
• избегать случайных половых партнеров;
• отказаться от вредных привычек и т.д.

Эффективным средством профилактики герпеса является вакцинация. Современные вакцины от герпеса способны не только увеличить продолжительность ремиссий и снизить тяжесть рецидивов, но и полностью защитить от развития инфекции в организме.

Хотите получить дополнительную информацию или пройти лечение герпеса в Киеве (районы — Оболонь и Печерск)? Звоните в наш колл-центр! Провести необходимые диагностические мероприятия и получить квалифицированную медицинскую помощь вы можете в клиниках МЕДИКОМ уже сегодня!

Какой врач лечит герпес?

Специалисты клиники МЕДИКОМ обладают высоким уровнем квалификации, многолетним опытом работы, а также арсеналом новейшего оборудования. Наши врачи успешно диагностируют и лечат широкий спектр вирусных заболеваний, используя все возможности, которые предоставляет современная медицина.

“Застуда” на губах не лікується алое, льодом, корвалолом чи зеленкою, а генітальний герпес — содовими ваннами. Розповідаємо, що спричиняє герпес, як його лікувати і чи можна позбутися геперсу назавжди.

Чому виникає герпес

Існує герпесвірус людини (ГВЛ) 1 та 2 типу, віруси вітрянки, Епштейна-Барр, цитомегаловірус, та віруси герпесу людини 6, 7 та 8. У цій публікації говоримо про ГВЛ-1 та ГВЛ-2. Вірус 2-го типу викликає переважно генітально-анальні інфекції, а 1-го — оро-лабіальні (ротової порожнини, губ, чи інших частин голови). Утім обидва віруси можуть вражати всі частини тіла, тобто під час орального сексу “застуда на губах” може передатися на геніталії партнера/партнерки чи навпаки.

Як передається герпесвірус:

• Герпесвірус 2 типу передається під час незахищеного сексу, а також під час вагінальних пологів, якщо в матері в той момент є загострення герпесу.
• Герпесвірус 1 типу може передаватися через спільний посуд, коли інфекція проявляється активно.

Більшість людей заражаються ГВЛ-1 у віці до 5 років від батьків чи інших дітей.

Під час гоління обличчя є ризик поширити власний вірус з ділянки прояву по волосяних фолікулах шкіри. Це спричинить так званий “герпетичний сикоз”.

Люди, що займаються контактними видами спорту, можуть завдяки ударам отримувати власний вірус в нові ділянки тіла, наприклад, і щелепу чи вухо.

Як проявляється герпес

Первинна інфекція ГВЛ-1 проявляється не як “застуда на губах”, а як гінгівостоматит чи фарингіт. Цей вірус персистує в нервах, найчастіше — трійчастому та блукаючому — закінчення якого підходять до шкіри та слизових, та до низки внутрішніх органів.

Далі прояви можуть зачіпати ясна, губи чи інші ділянки голови, проявлятися і в носі, і як вірусний кератит очей, або викликати багатоформні еритеми, або ураження стравоходу чи інших органів.

Генітально-анальний герпес може проявлятися у вигляді виразок, почервоніння, висипів та свербіжу, але може мати і безсимптомний перебіг. У цьому і полягає підступність генітального герпесу — людина поширює вірус, не знаючи про його існування.

Чи можливо видужати після зараження герпесом

Після зараження віруси вже ніколи нікуди не діваються, а перебувають у нейронах та час від часу активуються. Тригером може бути ультрафіолет, механічне пошкодження нерву, тимчасове чи постійне порушення імунітету.

Утім прояви захворювання не тривають постійно. Це добре, бо людина не живе в стані дискомфорту. Але погано те, що в цей час вірус може передаватися далі. З часом загострення інфекції стають дедалі рідшими. Для зменшення їхньої частоти, тривалості, чи повного запобігання використовують постійну чи періодичну терапію системними противірусними препаратами.

Наявність герпетичної інфекції — не привід уникати сексуального життя чи народження дітей.

Як лікують герпесвірусну інфекцію

Первинний курс терапії зазвичай триває 8-10 днів або до зникнення проявів. При цьому прописують препарати системної дії, а саме — таблетки на основі змінених нуклеотидів.

У разі дуже тяжкого перебігу інфекції можливе внутрішньовенне введення ліків. Медичні протоколи не радять користуватися ліками із місцевою дією через їхню низьку ефективність.

Постійна супресивна терапія на 70-80% знижує ймовірність прояву генітального герпесу в людей, схильних до частих загострень (6 чи більше протягом року). Наразі показана безпечність та ефективність прийому ацикловіру упродовж 6 років, та валацикловіру та фамцикловіру упродовж року. Такий підхід (постійна терапія) покращує якість життя пацієнтів значно ефективніше, ніж епізодична (раз на рік).

Але з часом частота проявів інфекції зменшується сама собою, тому рано чи пізно постійну терапію можна замінити епізодичною.

Як запобігти зараженню герпесом

Щоби уникнути герпесу:

Як народжувати, якщо в матері герпес

У більшості випадків герпетична інфекція новонароджених трапляється в дітей матерів без попередніх даних про захворювання в анамнезі Тобто він був, але ніяк не проявлявся. Якщо зараження відбулося перед пологами, то ризик передачі 30-50%. Якщо матір мала епізодичні прояви генітального герпесу раніше, або заразилася протягом 1-го триместру, то ймовірність передачі вірусу дитини менша за 1%.

Здоровим жінкам, чиї партнери мають герпесвірусну інфекцію, варто утриматися від незахищеного сексу протягом 3-го триместру.

Якщо в жінки не було проявів ГВЛ-1 (на губах), то слід утриматися під час вагітності від орального сексу із партнером-носієм вірусу.

Перед пологами, жінці необхідно обстежитися щодо генітального герпесу. Якщо є прояви, то рекомендують робити кесарський розтин.

Що робити, аби герпес був у постійно латентному стані

Користуватися сонцезахисними кремами.

Перед поїздкою в гори чи на море, де високий індекс УФ, можна пройти превентивний курс протигерпесними препаратами.

Якщо герпес проявляється 1-3 рази на рік, то краще обійтися епізодичною терапією (раз на рік чи в разі загострення) — інакше є ризик розвитку стійкого до терапії штаму вірусу.

Люди, чия імунна система ослаблена протипухлинною терапією, імуносупресією у зв’язку із трансплантацією, чи ВІЛ-інфікованим людям слід запобігати загостренням герпесу медикаментозно та постійно.

Наявність генітального герпесу необхідно обговорити з лікарем та потенційним партнером/партнеркою. Лікар не може соромити чи залякувати своїх пацієнтів через їхні діагнози. Лікар має скласти план терапії та запобігання повторним проявам і розповісти, як убезпечити партнера/партнерку від зараження.

Більше 90% населення землі інфіковано вірусом простого герпесу і тільки у 20% виявляються симптоми захворювання. Генітальний герпес схильний до частих рецидивів: симптоми повторно з’являються у 30% хворих. Це небезпечна венерична хвороба – доведена пряма онкологічна дія вірусу простого герпесу, яка призводить до раку шийки матки у жінок та раку простати у чоловіків.

Генітальний герпес переважно проявляється у дорослих людей, але іноді зустрічається й у дітей. Проявляється висипом на шкірі статевих органів: генітальний герпес у жінок – на малих та великих статевих губах та промежині, у чоловіків – на шкірі мошонки та слизовій статевого члена. Висипи супроводжуються підвищенням температури тіла та сильними болями. В області висипу виникає почервоніння та набряк. Слизова оболонка може тріскатися. Іноді з’являються поодинокі або множинні пухирці, в яких міститься кров.

Як передається генітальний герпес?

Генітальний герпес у 80% викликається вірусом простого герпесу 2-го типу, та у 20% – вірусом простого герпесу 1-го типу. Інфікуванню сприяють наступні фактори:

• ранній початок статевого життя;
• кількість статевих партнерів: чим вона більша, тим більша вірогідність інфікування;
• раніше перенесене захворювання, що передається статевим шляхом;
• переохолодження;
• часті психоемоційні стреси;
• жінки хворіють частіше за чоловіків;
• генетична схильність.

Вірус простого герпесу передається при контакті слизових оболонок людей: при незахищеному статевому акті або оральному сексі. Також існує вертикальний шлях передачі, коли інфікована мати передає вірус дитині. Якщо людина інфікувалася, вона стає носієм вірусу на все життя.

Коли вірус потрапляє на слизову оболонку статевого органу, він проникає в товщу тканини та руйнує клітину, в якій оселився. В місці контакту виникає запалення. Вірус починає активно розмножуватися. Згодом він потрапляє у кров’яну та лімфатичну системи, звідки розповсюджується по організму. При слабкому імунітеті вірус простого герпесу людини осідає не тільки на статевих органах, він може оселитися в центральній нервовій системі та викликати неврологічні симптоми.

Чим небезпечний генітальний герпес?

Генітальний герпес викликає ускладнення. Зазвичай вони виникають у людей зі слабким імунітетом. Найбільш розповсюджене ускладнення – виразки на слизовій оболонці статевих органів, які довгий час не загоюються. Крім того, вірус простого герпесу людини вражає центральну нервову систему. Це може призвести до герпетичного енцефаліту – важкої неврологічної патології, яка супроводжується дезорієнтацією, лихоманкою, судомами і може призвести до смерті людини.

Генітальний герпес небезпечний для вагітних. По-перше, сам вірус може потрапити у плід, тому дитина народжується вже інфікованою герпесом. Частіше за все у інфікованого новонародженого уражається мозок та шкіра. У важких випадках генітальний герпес призводить до невиношування вагітності та мертвонародження.

У дорослих людей виникає хронічний больовий синдром, який формується внаслідок того, що вірус потрапив у тазове нервове сплетіння. Жінки часто скаржаться на тягнучі болі внизу живота, де розміщуються яєчники.

Генітальний герпес призводить до психосоціальних наслідків. Він створює дискомфорт під час статевого акту та знижує якість життя. Хвора людина закривається в собі, в неї виникають симптоми тривоги та депресії. Тим не менш, більшість людей пристосовується до життя з генітальним герпесом.

Лікування генітального герпесу

Генітальний герпес лікується частково. Хворим призначаються противірусні препарати, наприклад, ацикловір, фамцикловір або валацикловір. Ліки послаблюють симптоми та знижують вірогідність рецидиву захворювання.

Людям з генітальним герпесом варто утримуватися від статевих контактів, особливо у період, коли на слизових оболонках є виразки. Інфікуванню запобігають презервативи. Але вони лише частково забезпечують захист, так як вірус простого герпесу може знаходитися на ділянках, які не захищені презервативом.

Якщо у жінки генітальний герпес при вагітності - вони зобов’язані інформувати про свою хворобу медичних робітників. Це особливо важливо у третьому триместрі вагітності: в цей період найбільший ризик передати дитині вірус простого герпесу.

Долаємо вірусне захворювання традиційними методами і за допомогою народної медицини

Згідно епідеміологічних досліджень, герпес поширений повсюдно. До сорокарічного віку більше 90% людей мають антитіла до вірусу герпесу, а значить, вони хоча б один раз у житті перенесли цю інфекцію. Сприйнятливість до герпетичної інфекції, а також тяжкість захворювання залежать від стану імунітету людини. Вірус простого герпесу може вражати шкіру, слизові оболонки, нервову систему і внутрішні органи.
Джерелом зараження слугують хворі зі свіжими герпетичними висипаннями й носії, які виділяють вірус у навколишнє середовище. Для ураження герпесом достатньо простого потрапляння його вірусних частинок на шкіру або слизові оболонки. Вірус передається через заражені предмети: посуд, рушник, іграшки, постільну білизну та ін. При генітальному герпесі інфекція передається статевим шляхом, і більшість людей інфікуються з початком статевого життя.

Особливої уваги заслуговує вроджений герпес — захворювання, обумовлене внутрішньоутробним інфікуванням плода. Таке інфікування може відбуватися у випадку розвитку в матері під час вагітності первинної герпетичної інфекції з потраплянням вірусів у кров. Інкубаційний період триває від однієї доби до 26 діб.
При простому герпесі найчастіше уражається шкіра обличчя в області губ і крил носа та слизова оболонка ротової порожнини. Рідше висипання локалізуються на лобі, щоках, вушних раковинах, попереку, геніталіях, пальцях рук тощо.

За 12 днів до появи висипань може відзначатися набряк, гіперемія, печіння і свербіж шкіри або слизових оболонок. Потім у місці ураження з’являється група скупчених бульбашок із прозорим вмістом. Через кілька днів бульбашки лопають і на їхньому місці утворюються виразки, вкриті кірочками. Крім місцевих проявів, герпес супроводжується нездужанням, слабкістю, в деяких випадках — підвищенням температури тіла. Епізод спалаху герпетичної інфекції триває 12 тижнів.

– Поширеність герпесвірусної інфекції становить 75 – 95 відсотків дорослого населення.
Характерною особливістю ВПГ є безсимптомний (прихований) перебіг захворювання у 20% випадків. Проте на тлі факторів активації (шкідливі звички, хронічні захворювання, карієс) захворювання переходить із неактивної стадії в активну з клінічними проявами, для якої характерні часті рецидиви. Такі носії або хворі герпесом у прихованій формі часто не знають про своє захворювання і не вживають жодних заходів, щоб не заразити здорову людину.
Причиною зараження можуть бути предмети особистої гігієни, басейни, сидіння унітазів, ванни, посуд.
Інкубаційний період (від зараження до клінічних проявів) триває від двох днів до одного місяця (у середньому – один тиждень).

Типово хвороба у своєму розвитку проходить 4 стадії:
1. Людина відчуває хворобливість – в області майбутнього висипання з’являються біль, пощипування, свербіж. Шкіра починає червоніти.
2. На другій стадії з’являються маленькі болючі пухирці, які поступово збільшуються в розмірах, стають напруженими і заповнююються прозорою рідиною.
3. На третій стадії пухирці лопають, із них виходить безбарв¬на рідина, що містить мільярди вірусних частинок. На цьому місці утворюються виразки.
4. Над виразкою формується кірочка, ранка гоїться, не залишаючи рубця.
Усі стадії зазвичай проходять за 10 днів.

Змащуйте герпесну бульбашку вушною сіркою кілька разів на день.
Змочіть ватку камфорною олією, прикладайте до герпесних висипань кілька разів на день.
Візьміть шматочок льоду (можна з холодильника), оберніть його одним шаром марлі, прикладіть до місця з герпесом на декілька хвилин.

Лікують герпес на губах і за допомогою 70%-го спирту, одеколону, а ще такого медичного препарату, як валокордин. Гарненько намочіть шматочок вати в медичному препараті або спирті, притисніть до місця з герпесом. Швидше за все, вам стане боляче, але герпес від такої процедури помітно підсушується.
Страждаючі герпесом можуть скористатися для лікування гілками малини. Їх треба зрізати, промити кип’яченою водою, порізати на невеличкі шматочки (1-2 см) і добре розжувати до кашкоподіб¬ного стану. Цю кашку прикладати до ураженого місця. Малина містить поліфенольні речовини, що пригнічують вірус герпесу.

Вірус простого герпесу (HSV) є однією з найпоширеніших інфекцій у світі.

Частково це пов'язано з тим, що існує два типи HSV: простий герпес першого типу (HSV-1) і простий герпес другого типу (HSV-2), кожен з яких може виникнути на ваших геніталіях або навколо рота, повідомляє Health.

Перший з'являється на губах, в роті і горлі. Більшість людей, які хворіють на герпесом, підхоплюють його в дитинстві, можливо, від невинного поцілунку або від передачі іграшок з рота в рот в дитячому саду.

HSV-2 також може викликати герпес у порожнини рота, але рідко. Зазвичай зустрічається у людей, які також страждають від генітального герпесу.

Генітальний герпес (вражає піхву, вульву, шийку матки, анус, пеніс, мошонку, сідниці або внутрішні стегна) частіше викликаний HSV-2 і передається в основному через статевий контакт.

Проте багато людей не знають, що герпес часто взагалі не має симптомів. Рецидиви генітального герпесу частіше зустрічаються у HSV-2, ніж у HSV-1. Однак будь-яка форма вірусу стає латентної та не повністю знищується імунною системою

Симптоми герпесу першого і другого типу

Симптоми генітального герпесу можуть включати статеві рани (невеликі червоні грудочки або білі бульбашки), виділення, виразки, а потім і подряпини. Первісний спалах часто супроводжується підвищенням температури, набряком лімфатичних вузлів в паху, головним болем і м'язової болем.

Симптоми герпесу у роті включають заповнені рідиною виразки на губах, в роті і на задній частині горла. Лімфатичні вузли в шиї теж можуть опухнути.

Обидва віруси можуть поширюватися незалежно від наявності відомих симптомів.

Як дізнатися, який тип герпесу

Кращий спосіб дізнатися, який вас герпес - ПЛР-аналіз.

Полімеразна ланцюгова реакція, проводиться на клітинах або рідини герпесних виразок і вимагає якнайшвидшого відвідування лікаря, тому що тести залишаються позитивними тільки протягом декількох днів. Аналізи крові можуть бути менш надійними.

Важливо знати, який тип генітального герпесу у вас є, тому що ризик передачі вірусу простого герпесу зазвичай набагато вище, ніж у вірусу 2.

Як уникнути поширення HSV-1 або HSV-2

На даний момент не існує стовідсоткового лік або захисту від герпесу. Однак медики створили ефективні противірусні препарати, які при щоденному прийомі можуть скоротити кількість спалахів, знизити рецидиви і навіть ризик передачі вірусу партнеру.

Люди з активною спалахом герпесу не повинні нікого цілувати або займатися оральним сексом з партнером.

Латексні презервативи допоможуть запобігти поширенню генітального герпесу, але вони не виключають можливості передачі, оскільки виразки можуть з'явитися в районах, не покритих презервативами.

Не торкайтеся до інших частин тіла після дотику до герпесу, що не помивши попередньо руки.

Мати може передати вірус герпесу новонародженому під час пологів в так званому "неонатальному герпесі". Це може нашкодити дитині, що може привести до постійних нейрокогнітівних порушень і інших проблем.

Лікарі часто лікують вагітних жінок, які страждають герпесом, ліками протягом останнього місяця вагітності, щоб запобігти активний спалах, коли матері народжують.

Крім дискомфорту і невпевненості, інфекція HSV-1 або HSV-2 приносять мало довгострокових проблем зі здоров'ям для середнього здорової дорослої людини. Однак одним з основних винятків є передача ВІЛ.

Люди з HSV-2 мають в шість разів більше шансів заразитися ВІЛ, якщо вони схильні до ризику зараження, говорить він.

Якщо ви виявили себе вищевказані симптоми, то постарайтеся швидше звернутися до лікаря.

Генитальный герпес является распространенной инфекцией, передающейся половым путем, вызывается вирусом простого герпеса (ВПГ). Основной путь передачи вируса — сексуальный контакт. После заражения вирус не сразу действует в организме, а может активироваться через некоторое время, и активно размножаться в нескольких раз в год.

Как выявить генитальный герпес

Классифицируют два типа простого герпеса: первый и второй. Генитальный герпес (ГГ) относится ко второму типу который впечатляет — слизистую оболочку и кожу вокруг половых органов, а также в области прямой кишки, ягодиц, лобка и бедер.

Источником инфекции могут быть только больные с выраженными клиническими проявлениями ГГ: зудом, покраснением, пузырьками, наполненными прозрачной жидкостью, и язвами. Ранки более или менее безболезненно заживают и после отпадения корок человек, страдающий ГГ, уже не заразна. Бытовой путь передачи инфекции (полотенце, постельное белье и др.) Встречается эпизодически и пожалуй, является исключением из правил.

Что необходимо знать о заболевании

• в стадии отсутствии клинических проявлений заболевания носители вируса не является источником заражения для половых партнеров и окружения;
• вирус живет в спинномозговых нервных узлах и отсутствует в коже или слизистых оболочках;
• обычно, процесс продвижения вируса к месту сыпи сопровождается определенными местными симптомами-предвестниками (тягучим мучительным ощущением по ходу нервных стволов;
• зудом, болью, жжением в месте высыпаний), первый эпизод заболевания, как правило, является не результатом свежего заражения после последнего полового контакта, а обострением хронической инфекции, которая находилась в латентной форме;
• трудности всех, кто столкнулся с генитальным герпесом — устойчивый рецидив заболевания через иммунологической толерантности к вирусу, поэтому индукторы интерферона не действуют герпетической инфекцией;
• мужчины женщин (которые планируют беременность), не страдающих генитальным герпесом, не требуют обследования и лечения этого заболевания и ВПГ-инфекции: их вирус в любом случае не грозит плода во время беременности и в латентной стадии не заразен;
• герпес II типа и вертикальная передача вируса во время беременности не имеют генетической предрасположенности и не относятся к генетических заболеваний;
• ни один из вариантов лечения генитального герпеса перед беременностью не гарантирует отсутствие сыпи у беременной женщины, потому что беременность сама по себе является иммунодефицитными состояниями в жизни женщины;
• новая вспышка генитального герпеса во время беременности не наносит прямую угрозу для плода: при отсутствии у женщины вируса в крови (отрицательный результат ПЦР-исследования в первые 1-2 дня высыпаний) ребенку ничего не угрожает.

Как лечить интимный герпес

Конечно, производители сильно преувеличивают. Но в целом проблема осталась нерешенной. Заболевания, по-прежнему существует, и имеет рецидивирующий характер. Решение этой проблемы нашли украинские ученые. Путем многолетних исследований было изобретено средство Трилумин, который при исследованиях в активной стадии генитального герпеса продемонстрировал более успешные результаты, чем лекарства, существуют в настоящее время. В профилактических целях прием Трилумину показал способность удлинять период ремиссии и повышать устойчивость организма к заражению. В активной стадии генитального герпеса средство принимают по две капсулы в день в течение 5 дней. При рецидивирующем течении болезни курс приема составляет 20 днив.

С подробной информацией ознакомьтесь в листке-вкладише к ДД Трилумин и на странице средства в продуктовом каталоге компании.

В процесі роботи Сайту ТОВ “Елемент здоров’я” (далі - Компанія) може збирати певну інформацію за допомогою кукіс (куки, cookies), у Вашому браузері або мобільному пристрої.

КУКІС (COOKIES) - це невеликі текстові файли, які зберігають інформацію безпосередньо на комп'ютері користувача, його мобільному телефоні або іншому пристрої.

За допомогою cookies веб-сервер може зберегти, наприклад, вподобання та налаштування на комп'ютері Користувача, його мобільному телефоні або іншому пристрої(ях), яке потім автоматично відновлюється при наступному відвідуванні. Інакше кажучи, файли кукіс (cookies) призначені для того, щоб зробити використання Сайту більш зручним, наприклад, щоб Користувач не повторював процес входу в систему під час наступного візиту. Компанія використовує як постійні, так і сесійні cookies.

Постійні cookies зберігаються на жорсткому диску комп'ютера або пристрою (і, як правило, залежить від часу життя cookies, встановленого за замовчуванням). Постійні cookies включають в себе також ті, розміщені іншими веб-сайтами, ніж той, який ви відвідуєте - "cookies третіх осіб”. Сесійні cookies автоматично видаляться при закритті вікна браузера.

Компанія може дозволяти третім сторонам, таким як постачальники рекламних та/або аналітичних послуг, збирати інформацію, використовуючи cookies безпосередньо на сторінках Сайту або мобільного додатку для збору інформації про те, як ви використовуєте Сайт, з метою оптимізації вашого досвіду в якості користувача і з метою показу реклами поза цим Сайтом. Дані, які вони збирають підлягають захисту відповідно до чинної політики конфіденційності цих третіх сторін.

В залежності від цілей, для яких використовуються cookies, вони зазвичай поділяються на наступні категорії:

Обов’язкові cookies дозволяють вам користуватись вебсайтом і його основними функціями. Вони, як правило, встановлюються у відповідь на ваші дії, наприклад, вхід до власного облікового запису на сайті. Ці файли необхідні для того, щоб користуватись Сайтом.

Функціональні cookies використовуються, щоб запам’ятати вас при повторному відвідуванні Сайту та надавати покращений персоналізований сервіс. Наприклад, Сайт може запитати у вас певну інформацію, або ж запам’ятати інформацію про ваш вибір мови чи місцезнаходження. Ці cookies збирають інформацію анонімно та не можуть відслідковувати відвідування вами інших вебсайтів.

Аналітичні та експлуатаційні cookies дозволяють зберігати інформацію про те, як ви користуєтесь Сайтом і скільки разів заходите на нього. Наприклад, Компанія зберігає інформацію про те, які сторінки ви відвідуєте найчастіше і чи отримуєте повідомлення про помилки. Це дозволяє покращувати роботу Сайту, у тому числі забезпечувати швидкий доступ до важливої інформації, яка вам цікава. Ці cookies слугують тільки для підвищення якості роботи Сайту.

Цільові або рекламні cookies створені для того, щоб запам’ятовувати кількість відвідувань Сайту, а також перелік сторінок, які ви відкриваєте та посилання, за якими переходите. Ці cookies створені для того, щоб ви отримували тільки релевантну рекламну інформацію, що відповідає вашим вподобанням. Вони слугують лише для того, щоб обмежити кількість показів вам рекламних повідомлень, а також допомагають оцінити ефективність рекламних кампаній. Також ми можемо передавати дану інформацію третім особам (наприклад, рекламодавцям) для тих же цілей.

Ви можете в будь-який момент відмовитися від збереження файлів кукіс на вашому пристрої. Для цього слідуйте викладеним нижче інструкціям.

Однак, в залежності від використовуваного вами веб-браузера для відключення файлів cookies можуть використовуватися різні способи. Більш докладну інформацію див. за наступними посиланнями:

Звертаємо вашу увагу на те, що змінюючи налаштування вашого веб-браузера та відмовляючись від використання та збереження файлів cookies на вашому пристрої, ви зможете переглядати Сайт, однак деякі опції або функції можуть не працювати належним чином.