Уральські гори за будовою земної кори належать до
1. Пригадайте, як на карті зображують гори.
2. У яких горах вам доводилося бувати?
Рельєф гір. Гори різко підносяться на значну висоту над прилеглою поверхнею. Окрема гора має підошву, схили і вершину. Схили можуть бути круті або пологі. Вершини – найвищі частини гір – бувають округлими, загостреними, плоскими.
Поодинокі гори в природі трапляються рідко. Зазвичай вони об’єднуються у великі групи – гірські країни. Гірська країна займає велику площу і простягається на сотні, а іноді на тисячі кілометрів. У ній простежуються гірські хребти – лінійно витягнуті групи гір. Ніби гігантські кам’яні хвилі, вони можуть пролягати паралельно або в різних напрямках. Найвища частина хребта називається гребінь. Хребти розділені поздовжніми зниженнями – гірськими долинами. Зручне для переходу зниження в горах називається перевалом. Гори здіймаються на значну висоту, іноді до кількох кілометрів.
Їх розрізняють за утворенням, віком, висотою.
Утворення гір. Здійняти земну кору вгору на тисячі метрів, утворивши гори, здатні внутрішні сили Землі. Гори виникають на рухомих ділянках земної кори. Розрізняють складчасті, складчасто-брилові , вулканічні гори.
Складчасті гори являють собою товщі гірських порід, що під дією внутрішніх сил вигнулися в гігантські складки. Так зминаються краї літосферних плит під час їх зближення. Яскравим прикладом є рух Індо-Австралійської плити, яка підштовхує Гімалаї вгору. При таких рухах вигинатися складками могли і ділянки морського дна з нагромадженнями осадових порід. Про те, що на місці багатьох гір колись були моря, вказують рештки морських організмів у породах, якими складені гори. Складчастими є Кримські гори, Карпати, Альпи, Гімалаї, Анди.
Складчасто-брилові гори виникли на ділянках земної кори, де в далекому минулому вже існували складчасті гори. Давні гори з часом зруйнувалися і поступово перетворилися на горбисті рівнини. Земна кора там втратила пластичність і набула стійкості. А коли знову відбувалися горотворчі процеси, товщі порід розкололися на брили. Так утворилися Уральські гори, Тянь-Шань.
Вулканічні гори – результат виверження вулканів. Розтікаючись, лава формує підняття у вигляді конусів, куполів або щитів . Так можуть утворюватися поодинокі гори, наприклад, Кіліманджаро в Африці. Якщо вулканічні гори зливаються своїми підошвами, то формуються вулканічні хребти, наприклад Вулканічний в Українських Карпатах.
Вік гір. За віком гори можуть бути молоді й старі. Молоді гори утворилися за геологічними мірками недавно – протягом останніх 25 млн років (у кайнозойську еру). Молодими є складчасті гори. Вони, як правило, високі з крутими схилами (Альпи, Гімалаї). Вік старих гір може перевищувати 300–400 млн років. Вони невисокі (Уральські, Скандинавські гори). Гори України, незважаючи на середню висоту, належать до молодих за віком.
Висота гір. За висотою над рівнем моря розрізняють гори низькі, середньовисокі і високі.
Низькі гори мають порівняно незначну абсолютну висоту – до 1000 м. Їх вершини округлі або плоскі, а схили пологі. Такими є більшість хребтів Кримських гір. Середньовисокі гори сягають висот від 1 000 до 2 000 м. Наприклад, Карпати (г. Говерла (2 061 м) – найвища вершина в Україні). Високі гори здіймаються більш як на 2 000 м. Їх вирізняють гострі вершини, вкриті снігом та льодом, і круті скелясті схили. Найвищі вершини високих гір перевищують 8 000 м. Таких вершин – 14 і всі вони розташовані в горах Азії. Найвищими горами Землі є Гімалаї. Їх назва означає “оселя снігів”. Саме там зосереджені 12 “ восьмитисячників ”, серед яких і найвища вершина нашої планети – Джомолунгма ( Еверест ) заввишки 8 850 м .
На фізичній карті гори позначаються коричневим кольором різних відтінків – від світло-коричневого до темно-коричневого залежно від висоти. Найвищі вершини позначено крапками і вказано їх висоту у метрах.
Мал. Вулкан Котопахі . Еквадор
Зміна гір. Враження про непорушність і завершеність гір оманливе. Зразу ж після утворення вони починають руйнуватися під дією вивітрювання, води, вітру, льодовиків. Триває це безперервно. Льодовики й гірські річки змінюють схили, розсікають хребти, прорізають глибокі ущелини. Вони переносять уламки порід до підніжжя гір і далі – на сусідні рівнини. Проходять мільйони років. Гори знижуються, згладжуються гостроверхі вершини. Могутні колись хребти все більше нагадують горби. Згодом утворюються великі рівнини. Помітити за короткий час, як піднімаються і руйнуються гори, неможливо. На це витрачаються мільйони років.
У результаті руйнування в горах нагромаджуються у великій кількості уламки гірських порід (брили, щебінь, пісок). Вони можуть призвести до таких грізних явищ, як каменепади, обвали, осипи, селі. Селі – грязекам’яні потоки, що раптово виникають у горах після сильних дощів або танення снігу.
Люди також змінюють гори, хоча вони в порівняні з рівнинами менш придатні для життя й господарської діяльності . В горах видобувають корисні копалини, прокладають тунелі й просто шляхи. Якщо люди вирубують ліс , то на оголених схилах сильніше “працюють” руйнівні зовнішні сили.
Гори вражають своєю величністю й грандіозністю. Їх недосяжні вершини, що міняться в променях сонця, викликають у людей трепетне захоплення і замилування.
Чи можуть впасти Гімалаї?
Сантиметр за сантиметром відвойовував землероб у гір і лісів землю для обробітку. Вистачило якихось 30 років, щоб знищити майже всі ліси поблизу Евересту . Проте тераси полів на схилах можуть стати причиною екологічної катастрофи. Варто було порушити цілісність гір, і вони покарали людей обвалами та зсувами. Були навіть жахливі прогнози: якщо вирубка лісів не припиниться, то Гімалаї сповзуть униз, знищуючи все на своєму шляху. Але люди вчасно зрозуміли свої помилки. Тепер вони ретельно заліснюють схили деревами і кущами.
Запитання і завдання
1. Що називають горами? Які особливості рельєфу гір?
2. Як утворюються складчасті і складчасто-брилові гори?
3. Які бувають гори за віком?
4. Як гори розрізняють за висотою? Наведіть приклади.
5. Як можна довести, що породи, які складають гори, морського походження?
6. Як можуть змінюватися гори?
7. Підняття Карпат відбувається зі швидкістю 1–2 см за рік. Скільки років знадобилося горам, щоб досягти теперішньої висоти?
8. Назвіть і покажіть на карті найвищі гори на кожному материку.
РОЗДІЛ III ОБОЛОНКИ ЗЕМЛІ
Тема 1 ЛІТОСФЕРА
§26. ГОРИ
• Пригадайте, як на карті зображують гори.
• Чи доводилося вам бувати в горах? Які ваші враження?
РЕЛЬЄФ ГІР Гори здіймаються на значну висоту над прилеглою поверхнею, іноді до кількох кілометрів. Кожна гора має підошву, схили і вершину. Схили можуть бути крутими або пологими. Вершини — найвищі частини гір — бувають різними: округлими, загостреними, плоскими.
Гори різняться за утворенням, будовою, висотою (мал. 103).
Мал. 103. Поділ гір
Найдовші гори світу — Анди. Вони простяглися на 9000 км через увесь материк Південна Америка.
Мал. 104 Рель є ф г ір
Мал. 25. Гірські хребти
Мал. 106. Гімалаї виникли внаслідок зближення двох літосферних плит
ЯК УТВОРЮЮТЬСЯ ГОРИ. Які титан Ічні сили спроможні здійняти земну кору вгору на тисячі метрів, утворюючи гори? На де здатні внутрішні сили Землі. За утворенням розрізняють тектонічні і вулканічні гори.
Тектонічні гори утворюються внаслідок горизонтальних і вертикальних рух і в літосферних плит, на межі їх зіткнення. Так утворилася більшість гір — Альпи, Карпати, Кордильєри, Анди, Гімалаї та ін. (мал. 106).
Вулканічні гори — результат виверження вулканів. Розтікаючись, лава формує підняття у вигляді куполів або конусів (мал. 107). Вулканічне походження мають поодинокі гори, наприклад Кіліманджаро в Африці, або хребти, наприклад Вулканічний хребет в Українських Карпатах.
Будова гір буває різною. Складчасті гори — це товщі гірських порід, що під дією внутрішніх сил вигнулися в гігантські складки. Ви вже знаєте, що так зминаються краї літосферних плиту наслідок їх зіткнення. Яскравим прикладом такого утворення є гори Гімалаї (мал . 106). У результаті рухів земної кори можуть вигинатися складками і ділянки морського дна з нагромадженнями осадових порід. Складчастими є Кримські гори, Карпати ? Альпи, Анди.
Складчасто-брилові гори виникли на ділянках земної кори, на яких у дал екому минулому вже здіймалися складчасті гори. Давні гори з часом зруйнувалися і поступово перетворилися на горбисту рівнину. Земна кора там утратила пластичність і набула стійкості. І коли знову відбувалися горотворні процеси, товщі порід розкололися на брили. Так утворилися Уральські гори. З часом, коли гори остаточно втрачають вигляд складок земної кори, вони перетворюються на брилові.
СКІЛЬКИ РОКІВ ГОРАМ. За віком гори бувають молоді і старі. Молоді гори за геологічними мірками утворилися недавно — протягом останніх 50 млн років. Молодими є складчасті гори. Вони, як правило, високі й мають круті схили (Гімалаї, Альт). Гори України — Українські Карпати і Кримські, хоч і середні за висотою, належать до молодих.
Подорож у слово
Назва Гімалаї у перекладі з мови санскрит означає осели снігів.
Залягання порід у різних за будовою горах
Фудзі. Яп онс ька гравюра Худ. К. Хокусай (1834р.)
Мал. 107. Вулканічна гора Фудзіяма — символ Японії
Вік старих гір може перевищувати 300— 400 млн років. Вони невисокі, мають пологіші схили (Уральські гори).
ВИСОТА ГІР. За висотою над рівнем моря розрізняють гори низькі, середньо високі й високі (мал. 108). Низькі гримають порівняно невелику абсолютну висоту — до 1000 м. їх вершини округлі або плоскі, а схили пологі. Такими є більшість вершин Кримських гір.
Найвищі гори суходолу — Гімалаї. Найвища вершина — Джомолунгма (Еверест) —8350 м.
Мал. 108. Різновисокі гори
Мал. 110. Джомолунгма - найвища вершина світу
Хто знищує гори
Завдання зовнішніх сил — повне знищення гір. Знести усі ці зубчасті гребені, гострі вершини, круті скелі, стерти з поверхні, вирівняти їх дощенту — ось до чого прагнуть ці сили. І поки над рівниною здіймається хоч один пагорб, стирчить бодай один камінь, вони не заспокояться, не припинять своєї роботи. І рано чи пізно, залежно від висоти гір і твердості порід, руйнівники досягнуть свого. Тоді красиві гори щезнуть із Землі.
В. Обручев , геолог
Куди зникають гори
На Уралі була гора Магнітна, де залягали поклади залізної руди. Протягом десятиліть цю руду постачали металургійним заводам. Тепер цієї гори немає. Її з рудою вивезли і переробили на метал.
На фізичній карті гори зображують коричневим кольором різних відтінків — від світло-коричневого до темно-коричневого залежно від висоти (мал. 109).
ЗМІНИ ГІР. Здається, ніби гори непорушні, але це не так. Відразу після утворення вони починають руйнуватися внаслідок вивітрювання, дії води, вітру, льодовиків. І це відбувається неперервно. Льодовики і гірські річки змінюють схили, розсікають хребти, прорізують глибокі ущелини. Вони переносять уламки порід до підніжжя гір і далі — на сусідні рівнини. Минають роки. Гори знижуються, згладжуються їх гостроверхі вершини. Могутні колись хребти дедалі більше нагадують горби. Згодом на їх місці утворюються великі рівнини. Помітити за короткий час, як піднімаються і руйнуються гори, неможливо. Ці процеси тривають мільйони років.
У результаті руйнування в горах нагромаджується велика кількість уламків гірських порід (брили, щебінь, пісок). Вони можуть призвести до таких грізних явищ, як каменепади, обвали, селі. Селі — грязьокам’яні потоки, що раптово виникають у горах після сильних дощів або танення снігу.
Люди також змінюють гори, хоча вони порівняно з рівнинами менш придатні для життя і господарської діяльності. У горах видобувають корисні копалини, прокладають тунелі й шляхи. Якщо люди вирубують ліс, то на оголені схили більше впливають руйнівні зовнішні сили.
Гори вражають своєю величністю. їх недосяжні вершини, що виблискують у променях сонця, викликають у людей трепетне захоплення і замилування. Таємниці гір ваблять не тільки вчених, а й поетів, художників, альпіністів.
Мал. 111. Гори вражають своєю величністю і красою
Емблема українських альпіністських експедицій
• Гори — високо підняті над рівнинами дуже розчленовані ділянки земної поверхні.
• За утворенням розрізняють тектонічні і вулканічні гори, за будовою — складчасті, складчасто-брилові і 6рилові, за віком — молоді й старі.
• За висотою гори поділяють на низькі (до 1000 м), середньо - високі (1000— 2000 м), високі (понад 2000 м).
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Які форм и рельефу називають горами? Які особливості рельєфу гір?
2. Порівняйте будову складчастих і складчасто-брилових гір. У чому полягає відмінність між ними?
3. Охарактеризуйте гори за віком.
4. Як гори різняться за висотою? Наведіть приклади різних за висотою гір.
5. Як можуть змінюватися гори?
6. Підняття Карпат відбувається зі швидкістю 1-2 см на рік. Як зміниться висота гір за 50 років?
ПРАКТИЧНА РОБОТА (Продовження. Поч. див. с. 85, 102.)
Тема: Позначення на контурній карті гір.
5. На контурній карті позначте гори лінією коричневого кольору, що показувала б напрямок їх простягання, та підпишіть їх назви — Карпати, Кримські, Альпи, Кавказ, Уральські, Гімалаї(г. Джомолунгма), Кордильєри, Анди.
6. Користуючись шкалою висот на фізичній карті півкуль чи світу, визначте абсолютну висоту Альп, Уральських гір, Анд.
Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.
Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.
Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.
Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.
Додаток 1
( маршрутний лист) учня 6 класу _______________________________
Мій контроль.
Форма роботи на уроці
ma х можливий бал
Оцінка учня
1
3
Знаю більше (вивчення нового
2
6
Додаток 1
( маршрутний лист) учня 6 класу _______________________________
Мій контроль.
Форма роботи на уроці
ma х можливий бал
Оцінка
1
3
Знаю більше (вивчення нового
2
6
Додаток 1
( маршрутний лист) учня 6 класу _______________________________
Мій контроль.
Форма роботи на уроці
ma х можливий бал
Оцінка учня
1
3
Знаю більше (вивчення нового
2
6
Додаток 1
( маршрутний лист) учня 6 класу _______________________________
Мій контроль.
Форма роботи на уроці
ma х можливий бал
Оцінка учня
1
3
Знаю більше (вивчення нового
2
6
Додаток 1
( маршрутний лист) учня 6 класу _______________________________
Мій контроль.
Форма роботи на уроці
ma х можливий бал
Оцінка учня
1
3
Знаю більше (вивчення нового
2
6
Додаток 1
( маршрутний лист) учня 6 класу _______________________________
Мій контроль.
Форма роботи на уроці
ma х можливий бал
Оцінка учня
1
3
Знаю більше (вивчення нового
2
6
Урок № 25 09/12 6 клас
Різноманітність та утворення гір на суходолі. Найвищі і найдовші гори світ у.
Мета: актуалізувати знання про основні форми рельєфу Землі, ознайомитись з класифікаціями гір за різними критеріями, розвивати вміння читати карту, визначати географічне положення гір; розвивати аналітичне мислення, дослідницькі навички.
За підручником Т. Г. Гільберг, Л. Б. Паламарчук.
Хід уроку
Етапи уроку
Час
Пр ийоми та методи здійснення
І . Організаційний момент . Домашнє завдання.
2 хв.
Привітання, побажання позитивного спілкування, активної роботи .
Коментар учителя. Записи на дошці та в щоденниках.
ІІ. Актуалізація опорних знань. Розминка
8 хв.
ІІІ. Мотивація. Повідомлення навчального матеріалу. Практикум
20 хв.
Бесіда, розповідь вчителя , записи на дошці , блок-схема.
І V . Закріплення матеріалу. Перевірка засвоєних знань.
12 хв.
V . Оцінювання досягнень, рефлексія.
3 хв.
Коментарі вчителя та учнів .
Краще гір можуть бути тільки гори,
на яких ще ніхто не бував..
У суєту міст і в потоки машин
Повертаємося ми – просто нікуди подітися.
І спускаємося вниз з підкорених вершин
Залишаючи в горах, залишаючи в горах своє серце …
В. Висоцький .
Домашнє завдання: опрацювати п. 25; на контурній карті позначити гори лінією коричневого кольору, так, щоб показувала напрямок їх простягання, та підписати назви – Карпати, Кримські, Альпи, Кавказ, Уральські, Гімалаї, Кордильєри, Анди.
ІІ. Актуалізація знань й умінь.
Вчитель пропонує учням на окремих аркушах намалювати гори (це може бути випереджальне завдання).
3-4 учням (експертам) вчитель пропонує зібрати малюнки і спробувати надати коментарі ( чи є спільні риси, які відмінні вони виявили на малюнках).
Поки учні-експерти аналізують малюнки і роблять бліц-презентацію інші учні класу називають асоціації, які в них викликають гори.
Експертний коментар – 1 (хв).
Приклад. Гори різної висоти, розмірів. Є окремі вершини – піки, а є гірські країни, є безлісі гори, а є гори, покриті лісами. І за кольором гори різні!
11 грудня - Міжнародний день гір, який визначається з 2003 року згідно рішенню 57 Генеральної Асамблеї ООН, щоб звернути увагу спільноти, що гори потребують і захисту, і вивченню.
ІІІ. Мотивація. Повідомлення навчального матеріалу.
Основними формами рельєфу на материках є рівнини й гори. Гірські системи займають 36% площі суходолу. Найдовші гори світу – Анди (в перекладі з мови інків – мідь), які простяглися на 9000 км через увесь материк Південна Америка. Найвищі гори суходолу – Гімалаї, що у перекладі з мови санскрит (Індія) означає – оселя снігів. Хто хоча б одного разу відвідав Карпати – мріє потрапити туди знову, бо їх мальовничість припадає до серця.
Поділ гір (схема 1).
Гори
І. За утворенням ІІ. За будовою ІІІ. За висотою
Робота в групах з картою і підручником .
Завдання. Практикум
З’ясувати, знайти приклади на карті щодо можливих класифікацій гір (за схожими ознаками).
Можливі варіанти відповідей: відповідно до кольору за фізичною картою можемо припустити, що гори поділяються за висотою: високі, як то Гімалаї, Анди; середні гори, наприклад, Карпати, Кримські гори і низькі: Канівські. Ознайомившись з внутрішніми силами Землі, ми знаємо, що гори утворюються на стику літосферних плит, там де існують зони розломів. А ще гори, це окремі вулкани, як то згаслий вулкан Кіліманджаро. Навіть з наших малюнків зрозуміло, що гори відрізняються за будовою.
Розповідь вчителя.
Дах світу, хіба може Земля мати дах? І якщо так, то який він? У багатьох народів ми знаходимо відповіді на ці питання, які свідчать, що люди замислювалися про це протягом всього свого існування. Так вавилоняни думали, що Земля – світова гора, яка оточена морем, і зверху накрита небом. Тому саме гора виступає дахом! Жителі гір дахом почали називати найвищі гори. Безумовно дахом світу є Гімалаї, але і про Памір кажуть дах! А якщо так, то можна вважати таким природним дахом України - Карпати, де і розташовані найвищі на нашій території гірські вершини. Одна із найбільших відмінностей наших гір – їх м’якість, округлі вершини, які українці назвали полонинами. Такі приклади свідчать саме про той факт, що гори відображають різну геологічну історію розвитку, тому відрізняються за утворенням (вулканічні, тектонічні); будовою і висотою.
- Вершини – найвищі частини гір. Бувають округлі, наприклад, полонини Карпат, загострені – вершини Альп; плоскі – вершини Кримських гір тощо.
- Гірські хребти – лінійно видовжені ланцюги гір.
- Гребень – найвища частина хребта.
- Гірські долини – поздовжні зниження між хребтами.
- Полонини – округлі вершини Карпатських гір.
Які титанічні сили спроможні здійняти земну кору вгору на тисячі метрів?
За утворенням гори розрізняють на тектонічні – це величезні гірські країни (Альпи, Карпати, Анди тощо); вулканічні – Кенія, Кіліманджаро, Вулканічний хребет Карпат.
За будовою і за заляганням гірських порід гори поділяють на складчасті, брилові, складчасто-брилові.
Учні малюють схеми (використовуються плакати, або підготовлені вчителем малюнки, стор. 79)
- За способом утворення гір.
У результаті рухів земної кори гори можуть вигинатися складками і ділянками морського дна з нагромадженням осадових порід: Кримські гори, Карпати. Давні гори з часом руйнуються, тобто гори ще відрізняють за віком. Складчасто-брилові гори виникли на ділянках земної кори, на яких у далекому минулому вже здіймалися складчасті гори (Тянь-Шань). З часом гори остаточно втрачають вигляд складок і перетворюються на брилові . Молоді гори за геологічними мірками утворилися недавно – протягом останніх 50 млн. років(Карпати, Гімалаї). Вік старих гір перевищує 300-400 млн. років (Уральські гори, Великий Вододільний хребет).
Низькі гори (абс. в-та ≤ 1000 м.)
Середні гори (1000 - 2000 м.)
Високі гори (абс. в-та ≥ 2000м.)
Карпати, Великий вододільний хребет, Уральські гори
Кавказ, Альпи, Гімалаї, Анди
Гори вражають своєю величністю. Люди також змінюють гори, хоча вони порівняно з рівнинами менш придатні для життя і господарської діяльності. У горах видобувають корисні копалини, прокладають дороги, вирощують сільськогосподарські культури і відпочивають.
IV . Систематизація та узагальнення засвоєних знань.
Гори – ділянки земної поверхні, що високо здіймаються над навколишньою місцевістю.
Для систематизації знань про гори існують різні класифікації.
1. який рельєф характерний для складчастих областей?
а) гірський; б) рівнинний.
2. До високих гір належать гори висотою вище за:
а) ≥ 2000 м. б) ≥ 4000 м. в) 5000 м . г) всі відповіді вірні.
3. За утворенням гори діляться на:
а) діючі; б) осадові; в) тектонічні; г) магматичні ; д) вулканічні.
4. Виберіть із переліку гори, які розташовані в Україні:
а) Уральські, б) Великий Вододільний хребет; в) Альпи ; г) Карпати.
5. За будовою гори можуть бути:
а) осадові ; б) брилові; в) магматичні ; г) складчасті.
6. На фізичній карті гори зображують відтінками кольору:
Б) Робимо висновок.
За класифікаціями гори можуть бути: (використовується схема 1).
Можливі варіанти :
І ( за утворенням) - тектонічні ( Анди, Кордильєри) ; вулканічні (Кіліманджаро).
ІІ ( за будовою) – складчасті, складчасто-брилові, брилові.
ІІІ ( за висотою) – низькі, середньовисокі, високі (за картою наводять приклади).
Гори вражають своєю величністю, викликають у людей трепетне захоплення. Таємниці гір ваблять не тільки вчених, а й поетів, художників, альпіністів. Тому, краще гір можуть бути тільки гори, на яких ще не були.
Оцінювання досягнень учнів.
Бесіда, коментарі.
Що нового дізнались про гори?
Чи потребують гори охорони?
Чи потребують гори поваги?
Чому гори приваблюють людей?
Оцінювання досягнень учнів.
1. Гори. Складові елементи гір
Гори – це одна з основних позитивних форм мега- та макрорельєфу. В деяких випадках гірські системи починаються передовою перехідною зоною з поступовим підвищенням висот – передгір’ям. Гори у своїй системній організації представлені кількома структурними формами (мега-, макро- і мезорельєфу).
1. Гора – позитивна форма рельєфу, що ізольовано піднімається над відносно рівним простором на 200 м і більше. Для будови гори притаманні наступні морфологічні елементи:
• схили гори – нахилені поверхні із значною крутизною;
• вершина гори – найвища точка гори; вершини можуть бути: пікоподібними, куполоподібними, платоподібними, пірамідальними, конусоподібними;
• підошва (підніжжя) горі – лінія, яка відділяє гору від оточення; в плані має лінійний контур.
Від гори слід відрізняти таку позитивну й дуже схожу на неї форму рельєфу – пагорб. Пагорб – позитивна форма рельєфу, але з відносною висотою менше 200 м. Характеризується подібними елементами, проте з більш похилими схилами.
2. Гірські хребти – лінійно витягнуті великі позитивні форми рельєфу, зі схилами, підошвою, гребенем і окремими вершинами, формами макрорельєфу й морфоскульптур.
2.1. Гребінь хребту – сама висока витягнута частина хребту, на якому розташовані окремі вершини хребту розділені гірськими перевалами; в залежності від морфологічного та генетичного типу гір гребені можуть бути – гострими, широкими, округлими, випуклими, хвилястими, зубчастими.
2.2. Гірський перевал – найбільш низькі частини гребеню хребту, які являють собою найзручніше місце для переходу із однієї річкової долини в сусідню. Гірські перевали представлені такими морфологічними типами: сідловина (широкі коритоподібні перевали), гірський прохід (глибоко врізані перевали), V-подібні (мають перехідні властивості між сідловиною та проходом, схожі на вийомки).
3. Гірські ланцюги – кілька гірських хребтів, що паралельно простягаються на великі відстані в напрямі загальної просторовою орієнтації гірської країни.
4. Гірські вузли – місця перетинання гірських ланцюгів і хребтів.
5. Гірська країна або система – велика гірська споруда, що складається із комплексу хребтів і ланцюгів, вузлів та окремих гір.
6. Нагір’я – гірська країна, значної висоти, що складається з хребтів і високо розташованих відносно рівних ділянок земної поверхні, що являли собою до останнього горотворення древні пенеплени (Тібет, Східний Памір). Хребти можуть мати значну абсолютну висоту (до 6-7 км), але відносні висоти такі, що хребти нагадують брилові середньовистоні гори з похили схилами й округлими вершинами, оброблені сучасним зледенінням й гравітаційними процесами.
2. Розташування хребтів у гірській системі
Особливості геологічного розвитку гірських систем упродовж тривалого часу призводить до появи характерного малюнка просторової орієнтації гірських хребтів на території. Щкіним І.С. (1964) виділяються кілька типів горизонтального розташування хребтів у гірській системі.
1. Радіальне розчленування є у горах із сводовим підняттям (наприклад масив Хан-Тенгрі на Тянь-Шані, Ецтальські Альпи, гори Гарц). Хребти і долини росходяться від одного центрального й найбільш підвищеного пункта в різних напрямах, утворюючі зіркоподібний гірський вузол.
2. Перисте (поперечне) – від головного хребту перпендикулярно йому відходять короткі відроги бокових хребтів (Великий Кавказ, Зеравшанський хребет, більшість гір Центральної Азії тощо). Місця відгалудження відрогів відповідають вершинам, у верхів’ях їх долин розташовані зручні перевали.
3. Кулісне – називається так за умов такого розташування, коли бокові хребти відходять від головного під гострим кутом, прикриваючі один одного. Наприклад – південний схил Західного Кавказу, хребти Західного кряжу Північного Сахаліну.
4. Гіллясте (віргація) – відрізняється тим, що від кінця одного хребту багатократно відходять і розходяться в боки низка інших хребтів. Наприклад – хребти Західного Тань-Шаню, Паміро-Алаю (Туркестанський, Гіссарський, Алайський хребти), Колумбійські Анди.
5. Решітчате – при такому розташуванню хребти простягаються уздовж і упоперек, утворюючі складну сіткову мережу. Прикладами слугують гори Південного Уралу, деякі частини гір Аппалачі, Центральний Тянь-Шань, гори Юра в Західній Європі та ін.
6. Паралельне – характеризується простяганням гірським хребтів уздовж один одного (наприклад – Кримські гори, до паралельно розміщені Зовнішня і Внутрішня куести та Головне пасмо).
3. Класифікації гір
В геоморфології розроблені 3 основні класифікації гір, які доволі повно характеризують їх як форми рельєфу і їх генезис, історію розвитку.
1. Класифікація гір за висотою. Критерій – висота гір, а також особливості рельєфу і природи у цілому. В ній виділяються три групи гір.
1.1. Високі гори. Їх абсолютна висота понад 2000 м. Для всіх високих гір характерні наступні спільні особливості морфології і ландшафтів: 1)мають значну глибину розчленування (різниця у перепаді висот між вершинами і підошвою хребту) – понад 1000 м, але не менше; 2)характерні гострі, різко окреслені вершини (карлінги), круті і обривисті схили, є осипи і обвали, каменепади; 3)часто присутнє сучасне зледеніння – є льодовики та гляціальний (альпійський) мезорельєф (кари, цирки, трогові долини); 4)річкові долини дуже глибокі; 5)на хребтах де зараз немає зледеніння, є сліди від давніх епох зледенінь – гляціальні форми рельєфу – субнівальний пояс високих гір; 6)річкові долини мають V-подібний, ущелистий або каньйоноподібний характер; 7)нижче субнівального поясу схили гір у цілому стають більш похилими, а річкові долини поступово розширюються; 8)рослинність або відсутня в зоні багаторічних снігів і льодовиків, або представлена альпійськими та субальпійськими трав’янистими луками.
1.2. Середньовисотні гори. Мають абсолютні відмітки від 800 до 2000 м, але деякі вершини можуть бути трохи вище 2 км (Українські Карпати – г.Говерла, 2061 м). Особливості середніх гір наступні: 1)глибина розчленування менша – від 350 до 1000 м; 2)гори характеризуються плавними рисами, вершини округлі; 3)схили похиліші; 4)скелясті обриви трапляються рідко; 5)деяким притаманний горам субнівальний пояс з реліктовими формами гляціального рельєфу; 6)в помірному поясі покриті лісом з безлісими вершинами “гольцями” (інша назва – “цукрова головка”); 7)річкові долини широкі й розроблені, терасовані, з’являється заплава, течія рік більш спокійна.
1.3. Низькі гори. Відрізняються незначними висотами – до 800 м (за деякими авторами до 1000 м), але окремі вершини можуть бути висотою понад 1000 м. До найголовніших рис організації слід віднести: 1)глибина ерозійного розчленування зменшується до 150-450 м; 2)рельєф гір ще більш згладжений; 3)річкові долини дуже широкі, терасовані, з повнорозвинутою заплавою; 4)скелясті ділянки відсутні або майже відсутні; 5)в гумідних районах повністю вкриті лісом. Наприклад – гори Хібіни, Тіманський кряж, Салаірський кряж, хр. Пай-Хой (Полярний Урал), зовнішнє і внутрішнє пасмо Кримських гір, Арденни, Рейнські Сланцеві гори в Західній Європі тощо.
Читайте также:
