Кожен носить чуму у собі

Роман-притча “Чума” відомого французького письменника А. Камю вважається вершиною його творчої діяльності. Перші його начерки були зроблені ще на початку 1941 року, коли письменник вчителював у Алжирському Орані. Перший варіант роману був завершений у 1943 році, але письменник залишився незадоволеним результатом своєї праці і робота тривала ще чотири роки. Роман-притча “Чума” увібрав у себе власний життєвий досвід автора, який був учасником руху Опору, втілив усе те, що довелося А. Камю осмислити і пережити у роки найсуворіших для будь-якої

Сам автор відносить свій роман до творів про рух Опору і антифашистську боротьбу, і для цього існують значні підстави. Говорив А. Камю і про те, що прагнув у цьому філософському творі “відбити атмосферу задухи, в якій ми жили, атмосферу загрози й вигнання, в якій скніли”. Однак цим зміст роману далеко не вичерпується, а акценти зміщуються на філософські проблеми людського існування.

“Чума” А. Камю – роман філософський, тому на першому плані в ньому бачиться філософська проблематика. Чума у творі

В контексті усього твору чума є універсальною метафорою зла в усій його нездоланності і багатоликості. Кожен носить чуму у собі, тому стан “зачумленості”, який майже нікому не вдається уникнути, а подолання цього стану вимагає постійної мобілізації моральних, духовних сил і волі особистості. За думкою А. Камю, бути зачумленими – це не тільки не чинити насильство, а й не бажати поставати проти нього. Тому це не тільки готовність вбивати, а й примиреність з оточуючим світом, в якому безкарно вбивають інші.

Слід зазначити, що письменника непокоїло не зло саме собою, а відношення до нього оточуючих людей. Наприклад, свідомість деяких персонажів роману не паралізує їх розум і волю навіть попри те, що вони добре розуміють недосяжність перемоги над злом. На протязі усій оповіді А. Камю прагне відшукати в людині ті сили і можливості, яка здатні підняти її проти зла. Знаходить він ці сили у моральній людській природі, що і зближує письменника з французькими письменниками-моралістами і просвітниками середньовіччя.

Роман-притча “Чума” визиває велике зацікавлення як художнє явище. Твір, написаний у формі літопису однієї епідемії, яка розтягнулася усього на рік, у формі своєрідного авторського монологу, розбитого на окремі частини, доручені різним персонажам. Втім, це достатньо природна річ для філософських творів.

Твір на тему: “Немає на світі таких речей, заради яких варто було відвернутися від того, кого любиш” за романом А. Камю “Чума” Французький письменник А. Камю народився у Алжирі – тогочасній колонії Франції. Своєю творчою діяльністю письменник залишив читачам яскраві модерністські твори. Він філософськи вдивлявся у світ, в якому “немає Бога”, світ.

Твір на тему: “Соромно бути щасливим одному” за романом А. Камю “Чума” Творчість Альбера Камю є прикладом гармонійного поєднання талантів видатного філософа і письменника в одній особистості. У своїх творах письменник розмірковує над сенсом життя людини і абсурдністю оточуючого світу. При цьому.

Не розкидайте каміння (за романом Альбера Камю “Чума”) Роман Альбера Камю “Чума” є вершиною творчості письменника. У ньому втілилося все, що пережив і осмислив автор у роки сурових випробувань. “Чума” – хроніка одного трагічного року в Орані, центрі.

Твір на тему: “Єдине, що важливо, це бути людиною (“Чума” А. Камю)” Що в цьому житті є найважливішим? Статус, маєтки, дорогоцінності. Розібратися в цьому питанні допомагає роман-притча Альберта Камю “Чума”. В кожного з нас є своя історія, своя правда, і крім радості.

Нові засоби зображення внутрішнього світу людини у модерністській прозі XX століття (за романом А. Камю “Чума”) У кінці XІX – на початку XX ст. в мистецтві відбувається глобальний переворот, пов’язаний із пошуком нових форм зображення людини і світу. Спираючись на досягнення психологічної прози XІX століття, письменники.

Твір за романом А. Камю ” Чума” Нові засоби зображення внутрішнього світу людини в модерністській прозі XX століття. У кінці XІX – і-і – на качану XX ст. у мистецтві відбувається глобальний переворот, пов’язаний із пошуком нових.

Людина на зачумленій землі (за романом Альбера Камю “Чума”) Протягом своєї тисячолітньої історії людство засвоїло багато страшних уроків. Вічні цінності виявилися непевними, людина – сповненою егоїзму та пристрасті, природа – утіленням апокаліпсису. Але тільки XX століття принесло людству справжнє.

Твір на тему: “Соромно бути щасливим одному. За романом Альбера Камю “Чума” Роман Альбера Камю “Чума ” розповідає про жахливий відрізок з життя невеликого французького містечка Оран. До нещастя для жителів цього міста, в ньому розгорілася епідемія страшного захворювання, чуми, ліки проти.

Твір на тему: “Чума як прояв світого зла в однойменному творі Альбера Камю” Альбер Камю – видатний мислитель, письменник та філософ свого часу. Гадаю, ніхто не заперечуватиме, що Нобелівську премію він отримав саме за свій неймовірний талант, вдумливі твори та несподіваний погляд на.

Роман Альберта Камю “Чума” художнє осягнення подій Другої світової війни у світлі екзистенціальної філософії І. “Чума” – роман екзистенціалізму. (Література екзистенціалізму зосереджується на особистості, проблемах її існування та відносинах зі світом. Як правило, про блеми буття постають перед людиною у ситуаціях, граничних для життя.

Твір на тему: “Чи загрожує чума людству” Альбер Камю – видатний французький письменник, мислитель і драматург. У більшості його творів відбилося відчуття втрати сенсу життя і духовна криза тогочасної західної цивілізації. Творчість А. Камю сповнена приреченості на.

Проблема вибору людини в межовій ситуації (за романом А. Камю “Чума”) – А що таке чесність? – …спитав Рамбер, – …бути чесним – значить робити свою справу. А. Камю “Чума” Альбер Камю – французький письменник, лауреат Нобелівської премії, філософ, учасник руху.

Твір на тему: “Знищивши байдужість, можна змінити все” ( за мотивами творами А. Камю “Чума”) Часто мені здається, що наше життя іноді до болю схоже на події, що змалював у своєму славетному романі “Чума” Альбер Камю. … Останній день перед катастрофою. Ніщо не віщує біди.

Чума як пряв світового зла у однойменному романі А. Камю Роман Альбера Камю “Чума” є вершиною творчості письменника. У ньому втілилося все, що пережив і осмислив автор у роки сурових випробувань. “Чума” – хроніка одного трагічного року в Орані, центрі.

Чи можна назвати доктора Ріє переможцем у двобої з чумою? (За романом Альбера Камю “Чума”) Роман-притча А. Камю “Чума” побудовано як низку монологів різних героїв, але в цілому розповідь ведеться від імені доктора Ріє. Чому? Спадає на думку, що багато в чому саме Ріє виступає.

Пересторога Альбера Камю роман-хроніка “Чума” “Чума” – роман філософський. Зрозуміло, що на першому плані стоїть філософська проблематика, філософське узагальнено-універсальне трактування зла в контексті людського існування. Саме так осмислюється чума головними героями твору, інтелектуалами Ріє і.

Твір на тему: “Образ контрабандиста Коттара з твору “Чума” Альбер Камю Роман французького письменника Альбера Камю розповідає про короткий період існування невеликого французького міста Оран, де в часи, описані в романі, розгорілася епідемія страшної хвороби – чуми. Роман повниться цікавими характерами.

Опорний конспект для учнів 11 класу. Конспект містить опорні схеми, таблиці та проблемні питання, з якими учні будуть працювати під час уроку (2 урок в темі); подані також ключові терміни та визначена проблематика роману. Конспект завершується домашнім завданням для учнів у вигляді таблиці, яку необхідно буде заповнити

Усі борються – кожен по-своєму. Боягузтво – лише у тому, аби не стати навколішки. А.Камю

Єдиний спосіб об`єднати людей – це наслати на них чуму. А.Камю

Словник термінів

Гуманізм - система поглядів ,які визначають цінність людини як особистості.

Екзистенціалізм - літературна течія , в основі якої лежить зосередженість на особі , яка залишилась наодинці з буттям.

Роман-притча – великий епічний твір із моральною повчальною ідеєю.

Хроніка – запис історичних подій у хронологічній послідовності.

Фатальність - невідтворність подій у світі.

Абсурд - безглуздя, нісенітниця.

Проблематика роману:

Значення назви:

1. Чума = Зло
2. Чума = руйнівна сила, що загрожує людству

Проблемні питання:

• В чому сенс людського життя?
• Як зберегти світло людської душі?

Робота з текстом:

Спільні риси чуми і війни

• зміна побуту: черги, нестача продуктів, води, мародерство;
• і чума і війна – це “ погранична ситуація ”: кожен робить свій вибір;
• виникає “проблема героїзму ”: чи вважати героями тих, хто просто чесно виконує свої обов’язки;
• виникає проблема “позитивного вчинку ”;
• і чума, і війна стосується всіх, не обираючи за становищем у суспільстві, багатством, віросповіданням;
• перемогти чуму і війну можна тільки об’єднавшись разом;
• чуму і війну можна перемогти, але немає гарантії, що вони не повернуться.

Зло треба знищувати, не миритись з ним, попри те, що воно вічне.

Оскільки зло-невід`ємна частина світу і самої людини - не варто витрачати життя на боротьбу з ним. Можливо, біда обійде нас!

Боротися з чумою, вступивши до санітарної дружини.

Бути осторонь від подій, які сталися в місті.

Чума відкриває людям очі. Чума – це час для роздумів.

Чума – нескінченна поразка.

Філософська основа позиції героїв:

Ім’я

Рід занять

Характеристика

Пошук сенсу буття

Ставлення до чуми, чому став боротись

Мета уроку: дати характеристику героям роману, простежити їхні дії, вчинки; визначити життєві цінності кожного; висвітлити проблему призначення людини на землі; показати складність і суперечливість людської натури, непередбачуваність її дій; розвивати творче мислення, усне мовлення, навички дослідницької діяльності, вміння упорядковувати та систематизувати знайдені матеріали; розвивати інформаційну та комунікативну компетентність; виховувати гуманне ставлення до людей.

Обладнання: комп’ютери, мультимедійний проектор, диски з презентаціями, мікрофон.

Засоби навчання: ІКТ (обумовлено необхідністю провести дослідження щодо вирішення героями роману проблеми вибору та визначення призначення та основних обов’язків людини на землі).

Методичний коментар.

Пропонований конспект розрахований на проведення уроку в комп’ютерному класі або в класі, обладнаному мультимедійним проектором.

Учні представляють презентаційні матеріали, складають схеми, демонструють дослідницький проект.

Випереджальні групові завдання

Об’єднавшись у групи, діти готують матеріали, дослідження.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

1.Учитель. Дуже важко жити у розладі зі світом, самим собою. А ще важче — серед бруду і фальші залишатися Людиною. Загубитися у натовпі, плисти за течією завжди легше. Та легкий шлях — не завжди вірний шлях.

І ось події роману переносять нас у місто Оран. Місто поглинає чума, темрява, яка огортає територію світла, на якій живе людина.

2. Інтелектуальна розминка (входження в урок).

• За першими літерами назви роману записати слова-асоціації, які виникають під час читання твору.

Учні працюють на комп’ютерах.

(Хвороба, несправедливість, убивства, смертні вироки, зрада, підступництво, лицемірство та й саме життя).

4. Інтелектуальна розминка (входження в урок).

Кожна людина робить у житті свій вибір. Проблема вибору супроводжує її упродовж усього життя. Як вижити? Як чинити в тій чи іншій ситуації? Який шлях обрати? Що вибрати: добро чи зло, любов чи ненависть, милосердя чи байдужість? Інколи досить складно зробити вибір. І яким буде цей вибір, залежить від кожного з нас окремо.

Проблема вибору постає і перед героями роману А. Камю.

Саме ця проблема є темою нашого уроку.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Презентація теми уроку.

1.Учитель. Чи бути, чи не бути ? Ось питання. Ви, безперечно, впізнали шекспірівські рядки, які перегукуються з романом А. Камю. Гамлетівське питання — проблема морального вибору — вічне.

Що благородніше: боротися чи бути байдужим спостерігачем? Відповідь на це питання в романі давали лікар Ріє, журналіст Рамбер, отець Панлю, службовець мерії Гран, історіограф Тарру, контрабандист Коттар.

2.Словникова робота

На моніторах висвітлюється значення слів. Учні зачитують.

Мораль — правила, які визначають поведінку людини, її внутрішні духовні та душевні якості: чесність, справедливість, милосердя, співчуття, порядність та інші; дотримання і виконання цих правил.

Моральний вчинок — здійснена кимось певна дія, що відповідає правилам моралі, внутрішнім якостям.

Благородство — висока моральність, самовідданість, чесність.

III. Робота над темою уроку.

З'ясування проблеми морального вибору в романі.

• А як ви гадаєте, чому про проблеми міста говорить саме Ріє, лікар за професією?

• Лікар намагається зцілити тіло, проте розуміє, коли хвора душа, тіло не вилікувати.
• Постійно йшов у бій проти смерті людської і до трагедії.
• Він знав, що таке біль, тому рішуче брав на себе відповідальність за життя інших.
• Зараз є хворі і треба їх лікувати. Я бороню їх, як умію, тай усе.

• А що міг нам порадити Ріє?

• Єдина зброя проти чуми – це чесність.
• Бути чесним – значить робити свою справу.

• Що визначає моральну позицію Ріє?

(Безкомпромісне ставлення до лиха; перед лікарем і в силу його професійних обов’язків і відповідно до його поглядів не стоїть питання боротися з чумою чи ні; розуміючи власну обмеженість і навіть усю безперспективність боротьби з чумою, без будь-яких вагань включається у боротьбу з хворобою і веде її до кінця).

• Моральні принципи Ріє (Учні складають схему)

(Гуманізм, відповідальність, милосердя, безкорисність, незламність перед небезпекою)

• Складові життєвого шляху Тарру? (складання схеми).

6.Учитель. На події в Орані ми дивились очима лікаря Ріє та політика Тарру, а тепер поглянемо на них очима інших героїв.

7. Випереджальне домашнє завдання.

Слайд 1. Священик Панлю:

Слайд 2. Жозеф Гран:

Слайд 3. Раймон Рамбер:

• Журналіст Раймон Рамбер випадково став бранцем чуми, то як йому прийшлося зробити нелегкий вибір?

• Для громадського добра саме й потрібне щастя кожної окремої людини.
• Кохання-найбільша цінність у житті.
• Сумління та почуття обов’язку беруть над героєм верх.
• Ця історія стосується однаково нас усіх.
• Соромно бути щасливому одному, залишається допомагати лікареві.
• Він змінився, чума засіяла в ньому відчуженість.
• Єдине, що для мене цінне, - вмерти або жити тим, що ціниш.
• Віднайти своє щастя і відстояти від чуми ту частку самих себе, яку вони затято боронили від усіх зазіхань.

• Чи можуть зрозуміти справжній зміст подій, по-справжньому перейнятися горем люди, якщо вони через це не пройшли і не пережили біль втрат? (Відповіді учнів

13.Учитель. Альбер Камю нікого не засуджує, просто нагадує, що людина повністю відповідає за своє життя, яке кожен повинен прожити так, щоб потім не жалкувати про змарновані роки і підле малодушне минуле.

14. Рефлексивне обговорення.

Учитель. Ми познайомилися з героями, а тепер з'ясуємо, як кожний з них ставиться до епідемії чуми, до великого горя, яке поряд, яке охоплює усіх.

• У чому лікар Ріє вбачає свій обов'язок?
• Які запобіжні заходи застосовує він у боротьбі з чумою?
• Яким ми бачимо лікаря під час чуми?
• Як він ставиться до смерті?
• Як лікар зустрів ту мить, коли чума була подолана?
• Якою була позиція Тарру щодо чуми?
• Як сприйняв чуму Гран?
• Яким було рішення отця Панлю?
• Як поводиться Рамбер під час чуми?
• На відміну від усіх героїв твору зовсім іншою щодо чуми була позиція Коттара. Якою саме?

• Чи був у героїв твору вибір іншого шляху?

16.Випереджальне домашнє завдання (групова робота)

ІV. Рефлексія

• Що для кожного героя означає боротися зі злом?

• перемогти хворобу, мати знання про сенс існування людини на землі, бути оптимістом, не забувати про минуле, завжди жити пам'яттю.

• не бути байдужим, не стояти осторонь зла, любити людей, бо ми одні із них.

• треба стати самому таким, яким ти хочеш бачити світ, і перебудову потрібно починати із себе, дотримуватися Божих заповідей.

• не дивитися у слід злу, бо воно заразне, не долати зло злом, а лише справедливістю.

• не шукати лише особистого щастя, якщо навкруги людське горе.

2.Бесіда за епіграфом уроку.

• Прочитайте епіграфи до уроку.

• Яка ви розумієте зміст висловлювань М.Булгакова та О.Генрі?
• Як ці висловлювання перегукуються з темою нашого уроку?

3. Складання схем.

• Що допомагає людям жити людей?

Треба бути Людиною; співчувати та служити людям; любити людей; не бути байдужими спостерігачами.

• Що заважає людям бути справжніми людьми?

Жорстокість, егоїзм, духовне роз’єднання, жадібність, відсутність віри.

4. Учитель.

V. Домашнє завдання.

знайди книгу для душі.

Ви ніколи не бачили, як розстрілюють людину? Та ні, звичайно, без особливого запрошення туди не потрапиш, та й публіку добирають заздалегідь. І як наслідок, усі ви обмежуєтеся щодо цього картинками та книжковими описами. Пов'язка на очах, стовп і вдалині кілька солдатів. Де там! А знаєте, що саме навпаки, взвод солдатів вишиковують за півтора метра від розстрілюваного. Знаєте, що коли смертник ступить бодай крок, то упреться грудьми в дула гвинтівок? Знаєте, що з цієї гранично близької відстані ведуть прицільний вогонь у самісіньке серце, а що кулі великі, то виходить отвір, куди можна кулака встромити? Ні, ви нічого цього не знаєте, бо про такі подробиці говорити не заведено. Сон людини куди святіша річ, ніж життя для зачумлених. Не слід баламутити сон чесним людям. Це був би несмак, добрий смак саме й полягає в тому, щоб нічого не пережовувати – це всім відомо. Але відтоді я став погано спати. Несмак залишився у мене в роті, і я не перестав пережовувати, тобто думати.

Ось тоді я й зрозумів, що я принаймні протягом усіх цих довгих літ як був, так і зостався зачумленим, а сам усіма силами душі вірив, ніби саме з чумою і борюся. Зрозумів, що хай не безпосередньо, але я засудив на смерть тисячі людей, що я навіть сам сприяв тим смертям, схвалюючи дії і принципи, які неминуче тягли їх за собою. Інших, здавалося, нітрохи не бентежила та обставина, бо принаймні вони ніколи про це доброхіть не заговорювали. А я жив з таким відчуттям, ніби мені перехопило горлянку. Я був з ними і водночас був сам. Коли мені траплялося висловлювати свої сумніви, ті говорили, що треба дивитися в корінь, і часто наводили досить вагомі докази, щоб допомогти мені проковтнути те, що застрягло мені в горлянці. Проте я заперечував, що головні зачумлені – це ті, котрі напинають на себе червоні мантії, що й вони теж наводять у таких випадках вельми переконливі докази, і якщо я пристаю на надзвичайні й викликані необхідністю докази дрібних зачумлених, то я не маю права визнати докази червоних мантій – це залишити за ними виняткове право на ухвалення смертних вироків. Але я казав собі, що коли поступитися бодай раз, то де межа? Схоже, що історія людства підтвердила мою правоту, зараз убивають наввипередки. Всі вони охоплені шалом убивства й інакше чинити не можуть.

Не знаю, як інші, але я особисто йшов не від розумувань.

Для мене вся річ була в тому рудому сичеві, в тій брудній історії, коли брудні зачумлені уста заявили закутому в кайдани чоловікові, що він повинен умерти, і справді вельми акуратно зробили все, аби він помер по нескінченно довгих ночах агонії, поки він з розплющеними очима чекав, що його вб'ють. Не знаю, як для інших, але для мене вся річ була в цій дірці, яка зяяла в грудях. І я сказав собі, що ніколи особисто я не погоджуся ні з одним, чуєте, ні з одним доказом на користь цієї щонаймерзеннішої бойні.. Так, я свідомо обрав цю вперту сліпоту в чеканні того дня, коли бачитиму ясніше.

Відтоді я не змінився. Уже давно мені соромно, до болю соромно, що і я, хоча б непрямо, хоч і з найкращих спонук, теж був убивцею. З часом я не міг не помітити, що навіть найкращі не здатні нині утриматися від убивства своїми або чужими руками, бо така логіка їхнього життя, і в цьому світі годі кроку ступити, не ризикуючи заподіяти комусь смерть. Так, мені, як і раніше, було соромно, я зрозумів, що всі ми живемо в чумній скверні, і я втратив спокій. Навіть тепер я все ще шукаю спокою, силкуюся зрозуміти їх усіх, намагаюсь не бути нічиїм смертним ворогом. Знаю тільки, що треба робити, аби перестати бути зачумленим, і тільки таким робом ми можемо сподіватися на умиротворення або, через брак такого, бодай на славний скін. Ось таким робом можна полегшити душу людям і якщо не врятувати їх, то принаймні, в гіршому разі, принести їм якнайменше зла, ба іноді навіть трохи добра. Ось чому я вирішив відкинути все, що хоча б віддалено, з добрих чи лихих намірів, завдає смерть або виправдовує вбивство.

Ось чому, до речі, ця пошесть нічого нового мені не відкрила, хіба тільки одне – треба боротися проти неї пліч-о-пліч з вами. Мені достеменно відомо (а ви самі бачите, Ріє, що я знаю життя в усіх його проявах), що кожен носить її, чуму, в собі, бо не існує такої людини на світі. атож, не існує, якої б вона не торкнулася. І тому треба безупинно стежити за собою, щоб, випадково забувшись, не дихнути в обличчя іншого і не передати йому зарази. Бо мікроб – це щось природне. Все інше: здоров'я, непідкупність, якщо хочете, навіть чистота,- все це продукт волі, і волі, яка не повинна давати собі перепочинку. Людина чесна, яка нікого не заражає, це саме той, хто ні на мить не сміє розслабитися. А скільки вимагається волі і напруги, Ріє, щоб не забутися! Так, Ріє, бути зачумленим вельми стомливо. Але ще стомливіше не бажати ним бути. Ось чому всі явно втомилися, адже нині всі трохи зачумлені. Але саме тому ті нечисленні, що не хочуть жити в стані зачумленості, доходять до крайніх меж утоми, вирятувати від якої може тільки смерть.

Про автора

Альбер Камю — французький письменник та філософ (існує чимало дискусій, чи Камю більше письменник, чи більше філософ 😀) також один з лідерів філософсько-мистецького напрямку екзистенціалізму. Лауреат Нобелівської премії з літератури 1957 року.

Народився Альбер 1913 року у Французькому Алжирі. Початки його життя були не легкими і це пов’язано не лише з Першою Світовою війною. Він же описував цей досвід так:

Я був десь на півдорозі між злиднями і сонцем. Злидні не дозволяли мені повірити, нібито все гаразд в історії та під сонцем; сонце навчало мене, що історія — це ще не все. Змінити життя — так, але тільки не світ, який я обожнював.

Очевидно, що я не зможу зробити вичерпний огляд життя Камю, тому в кінці статті я залишаю деякі матеріали (подкасти, відео, статті). 😉

Photograph by Henri Cartier-Bresson / Magnum

Перше, що мені стало цікаво — чи є твір описом точних історичних подій? Цілком можливо, що роман базується на епідемії холери, яка в 1849 році знищила великий відсоток населення Орану після французької колонізації, але роман опублікований у 1940-х роках. Чумою це місто було уражене кілька раз до написання книги. Оран був знищений чумою у 1556 та 1678 роках, але всі наступні спалахи – у 1921 р. (185 випадків), 1931 р. (76 випадків) та 1944 р. (95 випадків), були дуже далекі від масштабів епідемії, описаних у романі. (Джерело: Centers for Disease Control and Prevention).

В чому полягає геніальність роману? Зайдемо здалеку. Альбер Камю є представником екзистенціалізму, який розглядає кожну окрему людину як індивідуальність. Основним проявом екзистенції є свобода. (Дана характеристика є загальною 🙄).

…коли брами міста позачинялися, зненацька і всі разом збагнули, та й сам оповідач серед них, що опинилися в одному й тому самому мішку і що доведеться давати собі раду. Уявіть, приміром, що навіть таке глибоке особисте почуття, як розлука з близькою людиною, раптом з перших тижнів стало загальним, усередненим почуттям в поряд із почуттям страху зробилося найбільшою мукою довготривалого вигнання.

Автор не раз наголошував на тому, як чума впливала на кожну людину і як це змінювало їх.

…вони накопичили досвід особистого життя, а тепер, навпаки, їх цікавило тільки те, що цікавило всіх інших, вони оберталися в колі спільних ідей, і навіть сама любов прибирала абстрактної подоби.

Проблеми то суспільні, але їх породили окремі люди і вони ж мають їх вирішувати. Камю особливо на це звертає увагу.

…кожен носить її, чуму, в собі, бо не існує такої людини на світі, атож, не існує, якої б вона не торкнулася. І тому треба безупинно стежити за собою, щоб, випадково забувшись, не дихнути в обличчя іншого і не передати йому зарази.

Який же висновок? Що хотів сказати Камю?

Як же без висновків? 😛 Чума закінчилася і доктор Ріє цікаво закінчив написану ним хронологію.

…дослухаючись до радісних криків, що долинали з центру міста, Ріє згадав, що будь-яка радість — під загрозою. Бо він знав те, чого не відала ця щаслива юрма і про що можна прочитати в книжках: бацила чуми ніколи не вмирає, ніколи не щезає, десятиліттями вона може дрімати десь у закутку меблів або в стосі білизни, вона терплячи вичікує своєї години в спальні, в підвалі, у валізі, у носовичках та в паперах, і, можливо, настане день, коли на лихо і в науку людям чума розбудить пацюків і пошле їх конати на вулиці щасливого міста.

Інтерпретувати останні слова можна по-різному — буквально або метафорично. Байдуже. Головне, що ідея залишає посмак та підґрунтя для роздумів.

Поставити крапки над ” ї ” може чудовий літературознавець Дмитро Наливайко, який особливо звертав увагу на французьку літературу.

Більшість страждало, власне, від порушення своїх звичок або від обмеження ділових інтересів. Це дратувало й лютило, а роздратування і лють не ті почуття, які можна протиставити чумі. Так, перша їхня реакція була — у всьому звинуватити адміністрацію.

А може, такий відсоток смертності цілком нормальний? І хоча подібні дані мають безперечний інтерес, зазвичай вони нікого не обходять.

Отже, наприкінці першого місяця церковні власті нашого міста вирішили боротися проти чуми власними засобами і проголосили наступний тиждень тижнем усезагальних молебнів.

Кожен з острахом розумів, що спека сприятиме розвитку епідемії, і воднораз кожен бачив, що наставало літо.

Згідно з інформацією статистичного порталу Edistat, книгу купують майже в чотири рази частіше, ніж торік. В Італії, яка в Європі лідирує за кількістю тих, що заразилися новим вірусом, за місяць Чума з 71-го місця в рейтингу продажів злетіла на 3-е місце. У Франції тільки за останній тиждень французи придбали 1,7 тисячі примірників, тоді як за аналогічний період 2019 року — всього 450. Продажі видання Folio досягли свого піку наприкінці січня — близько 1700 примірників.

Додаткові матеріали

Подкаст від “Акустики тіней” українською мовою. Рекомендую!

Чудове узагальнювальне відео від The School of Life (англійською мовою).