Співали ящур у вишневому садочку

Гуляли

А гуляли, співали, любили і пили,
А в морду як моцно ми били.
Як крали, тікали, а лапали довго,
Лічили, а потім садили.
Да ну мене нашо, мамаша, бігме,
Як би знала ніколи на світ не пускала.
Загнали в блокаду,
Всі стали вовками і здуру будують Канаду.

Приспів:
А най-го качка копне в задницю
За дорогу таку полядвицю.
А най їм повилазять вочі,
Шо всім горілка стала в боці.
Від регіонального правлєнія
Заліз в долги до опупєнія.
За поміч ношену подяку
Весь світ цілує моцно в руку.

А гуляєм, співаєм, всьо любим і п’ємо,
А в морду сильніше ше б’ємо.
Як крали – крадемо,
А лапають – файному пану у лапу даємо.
Да ну мене нашо, мамаша, бігме,
Як би знала ніколи на світ не пускала.
Загнали в блокаду,
Всі стали вовками і здуру будують Канаду.

Журавлі

Наконєц я до получки дотігнув,
На роботі, як на пана, спину гнув,
Знову празднік – у кишені є дєньга,
Тепер знов буде крутитись голова.

Приспів:
А журавлі у небі: "кря-кря-кря",
Вони, напевно, з перепугу,
Бо я знайшов собі подругу –
Флящинку красного вина.
А журавлі у небі: "кря-кря-кря",
Немов почувствовали празднік,
Бо у душі моїй весна –
Ще троха, і зійду с ума!

Аж до краю мене чарка затовбла,
У очах уже кромєшна тємнота,
І желаніє остало сі одно:
Кому в морду надавати ні за шо!

Солнце плаче, на душе кіпіт тоска,
Ні получки, ані чистого бєлья,
До авансу нє свєхнуться би з ума,
Бо в мозгах, як в нєбєсах, лиш "кря-кря-кря"!

Просипаюсь – на одєжду глянь свою,
Всьо засохло – я, як пам’ятник, стою,
А з руками, Боже, шо за чудєса –
Ще нємного, і злечу я в нєбєса!

Співали ящури

Снітся мнє кошмарний сон,
Шо за мнов повзьот пітон,
І я мігом рачкував у кльозет.
Ящур хату розвалив,
Маму й вуйка роздусив,
Бронтозавер наробив на сєльсовйет.

Приспів:
Співали ящури в вишневому садочку,
А в кукурудзі скакали мавпи,
А за селом на безімянному горбочку
Там динозавер доїдов Петрову дочку!

Браття і друз’я мої
Гонят по селу, як пси,
Же би не попасти в лапи чуда.
Участкового жена,
Маскіруясь під коня,
Прєвратилась в странного верблюда!

В туалєтє тим сижу,
На село свойо гляжу,
І наделав под сєбя, як дитя.
Тьоща моя, Валентіна,
Має зад, як піаніно,
А зі страху сі вмістила в будку до Рябка!

Встав я утром без пульса,
В поту холодном, чуть диша,
Мордягою к окну я притулівся.
А в селі така краса,
Кругом довкола тішина,
Рябко у буді спит, а в полі лиш скотіна.

Співав старий Петро в вишневому садочку,
А в кукурудзі спав участковий,
А за селом на безімянному горбочку
Мій син Пилип соблазнив Петрову дочку!

Добра Мадонна

Піду гет на край землі,
Вниз ногами помахаю.
Возьму фляшку, або ліпше дві,
Сяду, буду пив, співав, з зірками покидаю.

Дуже громно закричу,
Може Бог мене насварить.
Я помовчу, закурю,
З неба пущу з етикетки літачок підпалю.

Добра Мадонна, слухай приколи від людей,
Дивиші Петро – летить НЛО так високо.
Добра Мадонна, ніколи не злисі на людей,
Навіть син твій Христос дивний наш тост так не поняв.

А коли хмильним вином,
Голову я озадачу,
То сльоза просто так
На долину вниз поплачу.

Добра Мадонна, слухай приколи від людей,
Попробуй Петро – солене в тебе пальто – ну то до пива його.
Добра Мадонна, ніколи не злисі на людей,
Навіть син твій Христос дивний наш тост так не поняв.

А як вип’ю всьо, накидаюсь, накричусь
І на качані від ябка послизнусь,
Впаду вниз, з краю землі полечу
І як люди всі від страху сподні замочу.

Добра Мадонна, слухай приколи від людей,
Дивиші Семен – летить супермен, безстрашний спортсмен.
Добра Мадонна, ніколи не злисі на людей,
Навіть син твій Христос дивний наш тост так не поняв.

Піду гет на край землі,
Вниз ногами помахаю.
Возьму фляшку, або ліпше дві,
Сяду, буду пив, співав, з зірками покидаю.

Рекет

Всю жизнь пахав у полі,
Там натерпівсі болі,
А президент дав волі –
Я бізнесменом став.
І мав солідне дєло,
Я випускав фанєру,
А дєло йшло, аж пєло,
Но вдруг прийшла біда.

То було десь так в серпню,
Прийшов в мою майстерню
Якийсь блатний в наколках
І з ним п’ять бугаїв.
Назвав мене Кирюхов,
Раз пальнув поза вуха,
Казав, шоб я шомісіць
Фанєру відстігав.

Не дам вам ні копійки,
Ти тут сі не вимахуй,
Ану валіт всі звідси,
В колгоспі заробіт!
Він витігнув балончик,
Щось порскнув мені в писок,
І за якусь секунду
Розбив мя параліч.

Очнувсі я десь в лісі,
Вони ми мордували,
Як в кінах партизанів
Катує лютий враг.
Віддам вам всю фанєру
І клей, і циркулярку,
Тілько не бий по карку,
Йой, хлопці, не душіт!

Джулія

Приспів:
Джулія, женщина з востока,
Гарна, трохи косоока.
Джулія, ти з Чарджову, я зі Львова,
Ми не встрєтімся ніяк.
Чуєш? Подзвони, вуха полоскочем,
Попльоткуєм, порегочем.
Хочеш – напиши
Скільки бочок тато з мамом накрутили анаши.

Знов твій верблюд пішов в загул,
На горбі везе в аул, прямо на Стамбул.
Я буду ждать завжди вас двох
Біля пальму трьох дорог
О, як би ні бил путь дальок.

Там, де бархани і пісок,
Ми в зелений островок зайдем на хапок.
Нас зрана збуде двох павлін,
Кемел з’їсть твій апельсин,
О, в руки возьму я акин.

Свою родіну нєжно згадаю, сльозу пророню
І в любві тобі Джуля признаюсь, вірші пропою.
Вітер срібний навіє інтімні желанія,
І ніхто не спитає нас про вєроісповіданіє.
До свіданіє.

Но безпрєдєлу є предєл і баул наш похудєл,
Весь аж ввєрх злєтєл.
Бідний павлін від диму вгас
І верблюд як Міккі Маус,
О, ше й журавлі нас звуть на хаус.

Моя мері

Зуби я си вставлю, рашпилем поправлю,
І тройним адекальоном покроплю.
Сєду на ровера, куплю си циґари,
І до тебе моя радість підрулю.

Приспів:
Повіч мені моя Мері,
Коли віддашсі ти мені?
You love me, love me, love me.
Так ненав’яжчиво коли в рукє рука
І так на завжди, на віка!

Сєдим на канапі, включим си Pink Floyd,
Я тебе до себе притулю.
Ти будеш казала нєжні лєпетання,
Ну а я як кінь сі засмію.

І в тій атмосфері я ти скручу руку,
Кинусі на тебе і ті роздеру.
Файно так мєчтати, піду сподні прати,
З тобой шось мати Боже борони.

Горбатий

Мишина тестьова тихонько катиться
Така довєрчіва, що можна їхати.
Мене спинила ти, сказала жалібно:
– Друг, підвези, всьо буде правильно.

На ногу руку мнє сама поставила,
Шо я забув дорожні правила.
Звернув під знак "нельзя" на вулицю Сосюри,
Тепер чомусь вона Петлюри.

У лісі темному по согласію спинились,
В позу салона якось злились.
Нераз в той час любви про тестя я згадав,
Чим думав він, коли горбатий брав.

Візьми в гріхи – немає радіатора,
Добре, що не зляв з акамулятора.
Ніч гори вкрила, темная ніч,
Місяць аж вилупив очі, сміявся стидливо.

Колискова

Сова лякає з лісу діткам ніжний сон,
А сон тікає від моїх вікон,
Не можу я закрити рот собі –
Лиш колискову з медом дам тобі,
Ти тільки спи.

Тебе лякає поки зайвий шум,
Мене – той день, що прийде наобум,
Мене – той день, щоби нажитися,
А не так просто похмелитися
Чи змиритися.

Приспів:
Он там до теми без проблеми сходиться,
У стайні спить могутній бик,
У буді пес забув про дрик,
Змія в норі співає: "ша-на-на-на",
І колискову складає втома-а.

Світи промінням свіжим, місяць молодий,
На грішну землю ти його пролий,
Пролий на тих, хто наживається,
На тих, хто зрання похмеляється,
Та менше з тим.

Сову най страшу з тою мордою,
А я по вуха вкрию рідную
І колискову набаюкаю,
Найліпший клімат – то під ковдрою,
То все, what can I do?

Сова лякає з лісу діткам ніжний сон,
Лякає з лісу діткам тихий сон,
Лякає з лісу діткам ніжний сон, т-с-с.

Пісня про Львів

Я з віком ріс, мужнів, міцнів
Вітав царів, бив ворогів
Прийняв навік, як свояків,
Вірмен, поляків і кравців
Шинкарів, туртурів

Приспів:
Що сталось в світі
У двадцять першому столітті
Чому ти, любий, так змарнів
Мій прекрасний Львів
Що сталось в Божім світі
У двадцять першому столітті
Хто до провінції тебе довів?
Прогресивний Львів

Мене від рідних часто відбирали
На свою мову назву "Львів" міняли
Але щоранку прибирали
Нехлюїв по закону фест карали

Бруківки лились рівним склом морів
Сп’янілий марец тішив час котів
Я навіть від татар відбитися зумів
Тепер нема спокою від щурів

Стелився подих запашної кави
А як музики колись файно грали
Летів їх спів до Відня й за Дніпро
Тепер "гоп-стоп, засунь єй пад рєбро"

У мої тривожні сни
Приходять зодчі, в древності майстри
Їх душі не знайдуть собі спокою
За стан творінь, де ми живем з тобою

Є мудрість і добрі руки
Щоб гідно жили діти і онуки
Із гордістю повік віків
Прославляли Львів

Є розум і добрі руки
Щоб гідно жили діти і онуки
Із гордістю повік віків
Прославляли Львів

Ящур — опасная остро протекающая высококонтагиозная вирусная болезнь многих видов животных, характеризующаяся лихорадкой, слюнотечением, афтозно-эрозийными поражениями слизистой оболочки языка и ротовой полости, кожи носового зеркальца, конечностей, молочных желез, миокардитом и миозитом при высокой смертности молодняка первых дней жизни. Ящуром от животных может заразиться и человек.

Историческая справка. Впервые ящур описал и указал на его заразительность в Италии в 1546г. Д.Фракасторо. В 17 и 18 вв. ящур, который часто протекал злокачественно и его часто смешивали с чумой крупного рога того скота, был установлен во многих странах Европы. В России ящур известен с первой половины 19 века. В 1897 г. Леффлер и Фрош открыли возбудителя болезни — фильтрующий вирус. В настоящее время ящур встречается во многих странах Европы, Азии, Африки и Южной Америки. В октябре 2017г. ящур вспыхнул в Республике Башкортостан.

Возбудитель болезни вирус относится к семейству Пикорнавиридэ, роду Афтовирус. Известны 7 типов вируса: О,А,С, Азия-1, САТ-1, САТ-2, САТ-3 и множество их вариантов. Сейчас в мире имеют преимущественное распространение типы О,А, Азия-1 и САТ-2. Животные, переболевшие ящуром одного типа, могут повторно заболеть в случае заражения вирусом другого типа. Вирус ящура сравнительно устойчив к воздействию факторов внешней среды. На поверхности предметов, загрязненных выделениями больных ящуром животных, вирус сохраняется 150, в навозе-до 168, в навозной жиже-до 40, в сточных водах-до 103дней.

Ящуром болеют все виды парнокопытных животных. Наиболее восприимчивы к ящуру крупный рогатый скот, затем по убывающей свиньи, овцы, козы и олени, менее чувствительны буйволы, верблюды. Описаны случаи заражения ящуром собак и кошек через молоко больных ящуром коров. Птица и лошади к ящуру не восприимчивы. Ящуром болеют животные любого возраста, однако легче заражается и более тяжело переболевает молодняк в возрасте до 2-3месяцев. Источником возбудителя инфекции являются инфицированные, больные животные, а также животные — реконвалесценты, которые длительное время могут быть вирусоносителями.

Вирус ящура передается в основном алиментарным и аэрогенным путями. В хозяйства возбудитель ящура заносится при поступлении на ферму ЛПХ, КФХ больных или переболевших животных; при контактах с больными (переболевшими) животными, в том числе дикими; при пастьбе, водопое, перегонах; с инфицированными кормами, водой, а также при использовании молока от больных животных; при завозе продуктов убоя больных (переболевших) животных (использование в корм необезвреженных кухонных отходов); распространяется с ветром (мелкие частицы корма, пораженной ткани, слюны, пыли и т.п.), с инфицированными (загрязненными) предметами ухода; одеждой и обувью ухаживающего персонала, транспортными средствами.

У всех животных в естественных условиях ящур обычно протекает остро. У взрослых животных иногда наблюдается абортивное течение ящура, сопровождающееся кратковременным повышением температуры тела и быстро наступающим выздоровлением. У взрослых животных ящур обычно протекает доброкачественно. Ящур у животных сопровождается обильным истечением пенистой тягучей слюны изо рта. На слизистой оболочке полости рта, а также на сосках и венчиках копыт появляются специфические пузырьки, которые отличаются чрезвычайной болезненностью. У крупного скота наблюдается сильное повышение температуры и возникновение водянистых пузырьков на дёснах, языке и щеках, которые вскоре лопаются, а на их месте появляются красные язвы. С самых первых дней ящур у животных провоцирует общую слабость и отсутствие аппетита. Больной скот подолгу лежит в одной позе, стараясь не менять своего положения. У коров наблюдается снижение или полное прекращение выработки молока, при этом дыхание и пульс учащаются. Сила поражений и степень их распространения у каждого животного может отличаться – у одних появляются ограниченные эрозии, а у других развиваются глубокие кровоточащие язвы. Молочная продуктивность, при своевременно и правильно начатом лечении восстанавливается у коров медленно, иногда на это уходит несколько месяцев. У отдельных взрослых животных отмечаем расстройство функции пищеварительного тракта, сопровождающееся поносом. У телят до 2-месячного возраста ящурная инфекция обычно протекает в безафтозной форме, но с симптомами острого гастроэнтерита. Если своевременно не принять необходимые лечебные меры, заболевание закончится падежом телят.

Ящур – вирусная, остро протекающая болезнь домашних и диких парнокопытных животных, характеризующаяся лихорадкой и афтозными поражениями слизистой оболочки ротовой полости, кожи вымяни и конечностей. Чаще всего болеют крупный рогатый скот и свиньи, менее восприимчивы овцы, козы и дикие парнокопытные. Молодые животные более восприимчивы и переболевают тяжелее, чем взрослые. Заболеть ящуром могут и люди.

Возбудитель ящура – вирус, не устойчивый к высоким температурам, быстро погибает при нагревании до 60 С, воздействий УФ лучей и обычных дезинфицирующих веществ. Особенно благоприятными условиями для сохранения вируса во внешней среде являются низкая температура, повышенная влажность и нейтральная среда объектов.

Животные, переболевшие вирусом одного типа, могут заболеть в случае заражения вирусом другого типа.

Источник болезни – больные животные, в том числе находящиеся в инкубационном (скрытом) периоде болезни, который обычно длится от 1 до 7 дней, а иногда до 21 дня. Такие животные выделяют вирус во внешнюю среду с содержимым и стенками афт, молоком, слюной, выдыхаемым воздухом, мочой и фекалиями, в результате чего происходит заражение пастбищ, помещений, инвентаря, водоисточников, кормов, транспортных средств. Заражение происходит через слизистые оболочки ротовой полости, при поедании кормов и питья, облизывании различных инфицированных предметов.

Отдельные животные, переболевшие ящуром, а также иммунизированные против ящура и содержавшиеся совместно с больными, длительное время могут быть вирусоносителями и являться потенциальным источником инфекции.

Передача заболевания здоровым животным может осуществляться через необеззараженные продукты и сырье, полученные от больных ящуром животных, а также загрязненные выделениями больных животных корма, воду, подстилку, предметы ухода, одежду и обувь людей, транспортные средства, на которых вирус ящура способен длительно сохраняться. Инфицированные вирусом ящура мелкие частицы кормов, почвы, подстилки и др. могут переноситься ветром на расстояние нескольких километров.

ВАЖНО. Основной путь инфицирования людей - через сырое молоко больных животных и продукты его переработки, реже через мясо. У лиц, непосредственно контактирующих с больными животными, возможна прямая передача инфекции (при доении, уходе, лечении, убое), воздушно-капельный путь заражения (при дыхании, кашле животных), а также через предметы, загрязненные их выделениями. От человека к человеку инфекция не передается. Дети более восприимчивы к ящуру, чем взрослые.

1/AppData/Local/Temp/msohtmlclip1/01/clip_image001.jpg" />