Профілактика та лікування гепатиту в

Як можна виявити вірусний гепатит і уникнути його? Довідайтеся про це у нашій статті, написаній професійним лікарем.

Найчастіше причинами порушення роботи печінки є вірусні інфекції (викликають гепатити – захворювання печінки запального характеру), зловживання алкоголем та ожиріння. Інфекції, що спричиняють вірусні гепатити, мають глобальне поширення та серйозні наслідки. До прикладу, 2015 року в світі від ускладнень, пов’язаних із вірусним гепатитом, померло 1,34 мільйони осіб. Часто на вірусні гепатити хворіють діти. Загалом у світі 325 мільйонів осіб живуть із гепатитом, із них – 80% не мають доступу до вчасної діагностики та лікування.

Ранні ознаки поганої роботи печінки:

• втрата апетиту;
• біль у животі, відчуття розпирання, особливо в правому підребер’ї;
• нудота, блювання, діарея;
• кал світлого кольору, неперетравлені рештки їжі;
• сеча кольору темного міцного чаю;
• пожовтіння склери очей;
• пожовтіння шкіри;
• свербіж шкіри;
• слабкість, відчуття постійної втоми.

Якщо процес ураження печінки триває, тоді поступово розвивається печінкова недостатність –порушуються всі функції печінки, зокрема функція регулювання обміну вуглеводів (глюкози); синтезу білків (включно тих, що відповідають за згортання крові); утворення жовчних кислот (необхідні для перетравлювання і всмоктування жирів із їжі); знешкодження токсичних речовин, а також порушення обміну жовчного пігменту білірубіну (викликає пожовтіння склер, згодом і всього тіла, а також темне забарвлення сечі).

Ознаки печінкової недостатності:

Вірусний гепатит А (хвороба Боткіна)

Гепатит А (інфекційний гепатит, епідемічний гепатит, хвороба Боткіна) – це хвороба печінки, викликана вірусом гепатиту А ( HAV ). Завдяки спеціальній вакцині у багатьох країнах захворюваність зведена практично нанівець, проте проблемними залишаються регіони, де люди не мають доступу до якісної води, де залишаються без вирішення проблеми з каналізацією, а також немає доступу до вакцинації та ефективного лікування.

Заразитися на вірусний гепатит А можна від хворої людини, через забруднену фекаліями воду, їжу, а також при орально-анальних статевих стосунках. Відтак вірусний гепатит А асоціюється з незадовільним станом їжі, що була приготована забрудненими фекаліями руками; забрудненою каналізаційними стоками водою; відсутністю доступу до чистого туалету, порушенням правил особистої гігієни. Джерелом інфікування гепатитом А є також молюски, якщо їх було недостатньо оброблено перед вживанням в їжу.

Інкубаційний період, тобто період від часу зараження вірусом до розвитку хвороби, при гепатиті А найчастіше становить 14-28 днів. Гепатит А має переважно гострий перебіг. Ознаками гепатиту А є гарячка, нездужання, втрата апетиту, діарея, нудота, відчуття дискомфорту в животі, сеча насиченого темного кольору, жовтяниця (жовтий колір склер і шкіри). Вірусний гепатит А може перебігати з проявами жовтяниці чи без неї, також існують випадки безсимптомного перебігу.

Унаслідок хвороби виробляється стійкий імунітет.

Запідозрити ймовірність зараження на гепатит А можна, наприклад, у зв’язку зі спалахом цієї хвороби в конкретному місці при виявлені хворої людини. Щоби визначити, хто з оточуючих перехворів, у кого в результаті виробився імунітет до гепатиту А, можна застосувати тест-систему для швидкого (менш ніж за 15 хвилин) виявлення антитіл до вірусу гепатиту А у сироватці чи плазмі крові людини. Проведення тесту не потребує застосування спеціального лабораторного обладнання.

• вакцинація;
• дотримання правил особистої гігієни, миття рук;
• забезпечення якісної каналізації;
• якісна вода;
• дотримання правил приготування їжі;
• використання туристами знезаражувальних засобів;
• стерилізація та обробка дезінфекаційними засобами предметів, якими користувався хворий.

Вірус гепатиту А здатен зберігатися при кімнатній температурі декілька місяців. Він стійкий до замороження, при –20ᵒС зберігається до 2 років. Стерилізацію білизни хворого здійснюють парою при 120ᵒ С протягом 20 хвилин. Вірус гепатиту А руйнується під дією деззасобів, наприклад, концентрованого розчину хлораміну.

Вірусні гепатити В (HBV) і С (HСV)

Віруси гепатиту В та С також атакують печінку. Хвороба має гострий чи хронічний перебіг. Якщо інфекція набуває хронічного перебігу, існує великий ризик смерті від цирозу чи раку печінки.

Заразитися можна від хворої людина або від носія вірусного гепатиту.

• під час пологів від матері до дитини (більш характерне для вірусного гепатиту В);
• незахищені статеві контакти (через сперму, кров, менструальну кров, вагінальний слиз, піт, слину);
• медичні маніпуляції з порушенням умов стерилізації інструментарію (переливання крові та її препаратів, операції, стоматологічні втручання, ін’єкції, забір крові з пальця, гінекологічні обстеження та ін.);
• косметичні процедури чи маніпуляції, пов’язані з контактом із кров’ю (манікюр, педикюр, гоління в перукарні, татуювання, пірсинг тощо);
• використання нестерильного ін’єкційного інструментарію при вживанні наркотиків.

Вірус гепатиту В може вижити поза межами тіла щонайменше 7 днів. Протягом цього часу вірус здатний викликати інфікування людини, незахищеної вакцинацією.

Симптоми та перебіг вірусного гепатиту В і С

Більшість людей на початку хвороби можуть не мати жодних ознак. Проте деякі хворі мають ознаки гострого захворювання, що триває декілька тижнів (включно пожовтіння склери очей чи шкіри, потемніння сечі, підвищена втомлюваність, нудота, блювання, біль у животі). В окремих випадках розвивається гостра печінкова недостатність, що може закінчитися летально. Якщо вірусний гепатит перебігає хронічно, тобто ознаки хвороби тривають понад 6 місяців, – це, своєю чергою, призводить до розвитку цирозу й можливого раку печінки.

При вірусному гепатиті В інкубаційний період (час від проникнення вірусу до розвитку хвороби) у середньому становить 75 днів, проте загалом може тривати від 30 до 180 днів. Захворювання на гепатит В перебігає гостро чи хронічно. Розпізнати наявність вірусу гепатиту В можна за допомогою експрес-тесту для самоконтролю CITO TEST® Гепатит В (виробник Фармаско).

Захворювання на вірусний гепатит С клінічно подібне до гепатиту В, власне, тому необхідно проводити тести на виявлення типу гепатиту. Інкубаційний період гепатиту С переважно коротший – від 3 до 7 тижнів, проте можливі випадки прояву хвороби від 2 тижнів до 6 місяців з моменту інфікування. Гепатит С, незважаючи на порівняно легший перебіг, майже в половини хворих переходить у хронічну форму, із частими загостреннями. У 8-10% хворих на хронічний вірусний гепатит С розвивається цироз або рак печінки, летальність вища в 4-6 разів, аніж у хворих на вірусний гепатит В. Розпізнати наявність вірусу гепатиту С можна за допомогою експрес-тесту для самоконтролю CITO TEST® Гепатит С (виробник Фармаско).

Тести для виявлення (самоконтролю) вірусного гепатиту В

Нерідко бувають ситуації (критичні стани), коли терміново необхідне надання медичної допомоги, зокрема переливання крові, проведення диференційної діагностики при гострих ураженнях печінки, тоді п ідтвердити чи заперечити вірусний гепатит В можна за допомогою експрес-тесту CITO TEST HBsAg (виробник Фармаско) – для визначення антигену гепатиту В у цільній крові, сироватці чи плазмі. Відтак можна отримати перший результат (скринінг) – просто, недорого й швидко за 15 хвилин, навіть у домашніх умовах самостійно.

Тести на виявлення (самоконтролю) вірусного гепатиту С

У зв’язку з важким прогнозом щодо вірусного гепатиту С, а саме можливим розвитком цирозу чи раку печінки, варто вчасно зорієнтуватися щодо наявності хвороби. CITO TEST HCV (виробник Фармаско) – експрес-тест для визначення антитіл до вірусу гепатиту C (anti-HCV) у крові, сироватці, плазмі дозволить самостійно, швидко та недорого перевірити ймовірність цієї інфекції.

Профілактика вірусного гепатиту В і С:

• вакцина від вірусного гепатиту В (дає 98-100% захисту);
• дотримання умов стерилізації та дезінфекції – у медичних закладах, косметичних салонах, перукарнях;
• використання одноразових шприців та систем для інфузій і / або переливання крові;
• статеве виховання підлітків стосовно культури статевих стосунків, запобігання незахищеним статевим контактам.

Вірусний гепатит D (HDV)

Вірусний гепатит D розвивається тільки за наявності вірусу гепатиту В. Тобто інфікування може відбутися одночасно двома вірусами гепатиту В і D або хворі, які колись перехворіли на вірусний гепатит В, можуть захворіти на вірусний гепатит D. Приєднання вірусу гепатиту D до вірусу гепатиту В посилює та обтяжує перебіг хвороби, у випадку хронічного гепатиту В викликає загострення. Змішане інфікування двома вірусами гепатиту В і D погіршує прогноз, хворі мають вищий ризик розвитку хронічного гепатиту, цирозу чи навіть раку печінки.

Вірусний гепатит Е (HЕV)

Вірус гепатиту Е поширюється подібно вірусу гепатиту А через фекально-оральний механізм передачі. Переважно хвороба має легкий перебіг, триває 2-6 тижнів. Дуже рідко внаслідок інфекції розвивається важкий гепатит, що веде до гострої печінкової недостатності та смерті.

Як попередити хвороби печінки, знизити ризик гепатиту, цирозу чи раку печінки:

• вакцинуйтеся від гепатиту А, В;
• харчуватися правильно, вживайте овочі та фрукти;
• підтримуйте здорову вагу відповідно до індексу маси тіла (ВМІ);
• не зловживайте алкоголем;
• будьте уважні при вживанні ліків, що мають гепатотоксичну дію. Не поєднуйте їх із вживанням алкоголю;
• дотримуйтеся особистої гігієни, мийте руки.
• готуйте їжу, дотримуючись правил гігієни та технології приготування;
• не позичайте засоби індивідуальної гігієни, наприклад, зубну щітку, бритву;
• робіть манікюр, татуаж, пірсинг в умовах професійних косметичних салонів. Перевіряйте дотримання умов стерилізації. Вимагайте використання одноразового інструментарію;
• використовуйте презервативи під час статевих стосунків. Увага! Це не дає 100% гарантії захисту від інфекцій;
• завжди використовуйте тільки одноразові шприци і/або ін’єкційні системи.

Вірусні гепатити

Гепатит — це захворювання печінки запального характеру, як правило, вірусного походження.

Головні причини розвитку гепатиту:

• віруси гепатиту;
• деякі інфекційні захворювання;
• токсичні речовини (алкоголь, деякі наркотичні препарати);
• медикаменти;
• аутоімунні захворювання.

Існує п’ять основних типів вірусів гепатиту: А, В, С, D і Е. Усі типи вірусів спричиняють захворювання печінки, але між ними є істотна різниця. Зокрема, типи В і С призводять до розвитку хронічного запалення печінки у мільйонів людей і є однією з головних причин цирозу та раку печінки.

За даними ВООЗ, 2015 р. вірусний гепатит став причиною смерті 1,34 млн людей.

Залежно від ступеня тяжкості та індивідуальних особливостей організму, гостра інфекція може мати як безсимптомний перебіг, так і незначні клінічні прояви.

Найбільш поширені прояви гепатитів:

• астеновегетативний синдром (виражена загальна слабкість, швидка втомлюваність, дратівливість, апатія);
• диспепсичний синдром (нудота, блювання, діарея, болі в животі);
• зміна кольору сечі (потемніння, сеча кольору пива) та знебарвлення калу;
• пожовтіння шкіри, слизових оболонок та склер;
• підвищення температури тіла.

Можливі й позапечінкові прояви гепатиту: артрит, поліміозит, синдром Шегрена, васкуліти, синдром Рейно, вузликовий періартеріїт, фіброзуючий альвеоліт, гломерулонефрит, периферична нейропатія та ін.

Шляхи передавання вірусу гепатиту залежать від його типу.

Так, шлях передавання вірусів гепатиту А та Е — фекально-оральний, коли неінфікована людина вживає продукти або воду, що забруднені фекаліями інфікованої людини. У сім’ях можливе зараження через брудні руки, коли інфікована людина готує їжу для членів родини.

Інфікування вірусами гепатиту В, С і D відбувається в результаті контакту через пошкоджену шкіру або слизові оболонки з інфікованими рідинами організму (переважно кров), зокрема:

• переливання інфікованої крові або її компонентів;
• вживання наркотиків ін’єкційно та інтраназально;
• інвазивні медичні та немедичні маніпуляції із використанням забрудненого інструментарію (хірургічні втручання, стоматологічні процедури, гемодіаліз, татуювання, пірсинг, манікюр тощо);
• вертикальне передавання від матері до дитини (стосується більше вірусного гепатиту В);
• побутовим шляхом (унаслідок спільного використання зубних щіток, лез для гоління тощо та інших індивідуальних засобів гігієни, що можуть містити сліди крові);
• статевим шляхом під час незахищених статевих контактів.

Якщо ви запідозрили у себе гепатит або у вас був контакт з кров’ю чи іншими біологічними рідинами іншої людини, зверніться до сімейного лікаря за місцем проживання. Сімейний лікар призначить вам необхідні обстеження та, у разі потреби, спрямує до відповідного профільного спеціаліста (лікаря-інфекціоніста чи гастроентеролога).

У жодному разі не займайтеся самодіагностикою та самолікуванням на підставі інформації з інтернету! Лише медичний спеціаліст може правильно визначити діагноз, ступінь пошкодження печінки й тяжкість перебігу, а відтак призначати адекватне лікування.

Щоб уникнути інфікування вірусами гепатиту А та Е, дотримуйтеся правил особистої гігієни, вживайте термічно оброблену їжу, добре мийте овочі, фрукти, ягоди й зелень, кип’ятіть воду, не пийте з відкритих джерел.

На міжнародному ринку доступні кілька ін’єкційних інактивованих вакцин проти гепатиту А. Майже у 100% людей протягом місяця після введення однієї дози вакцини розвиваються захисні рівні антитіл до вірусу. Виробники рекомендують дві дози вакцини для забезпечення більш тривалого захисту протягом 5–8 років після вакцинації.

Що стосується вакцини проти вірусу гепатиту Е, то, за даними ВООЗ, 2011 р. в Китаї було зареєстровано рекомбінантну субодиничну вакцину для профілактики інфекції вірусу гепатиту Е, проте її поки не схвалено в інших країнах.

Натомість головним засобом профілактики вірусного гепатиту В і D є вакцинація. Відповідно до рекомендацій ВООЗ, усі діти грудного віку мають отримувати вакцину проти гепатиту В якомога раніше, бажано протягом 24 год після народження. Відтак необхідно в майбутньому ввести ще другу і третю дози для завершення серії вакцинації. Оскільки зараження вірусом гепатиту D неможливе без присутності вірусу гепатиту В, вакцинація проти ВГВ є надійним захистом від інфікування вірусом гепатиту D.

Вакцинуватися від гепатиту В можна в будь-якому віці.

На жаль, наразі не існує вакцини проти вірусного гепатиту С, тому рекомендовано такі засоби профілактики:

• застосування бар’єрних контрацептивів;
• користування засобами разового (шприци, голки, крапельні системи, гінекологічні оглядові дзеркала тощо) та індивідуального (зубні щітки, леза для гоління, контактні лінзи) призначення;
• користування засобами індивідуального захисту (рукавички, окуляри, фартухи тощо);
• користування стерильним інструментарієм багаторазового призначення (манікюрний, стоматологічний, хірургічний, лабораторний, інструмент для пірсингу, татуажу тощо).

Украина способна вылечить всех зарегистрированных пациентов с гепатитом C, а это более 50 тысяч человек. Гепатит – общее название острых и хронических инфекционных воспалительных заболеваний печени. И именно гепатиты B и С – два основных типа, что является причиной 96% всех случаев смерти от гепатита.

В школе Чернигова произошла массовая вспышка гепатита А, госпитализировали 15 детей. Чем опасны гепатиты, где их можно подцепить и как уберечься от инфекции – читайте в материале.

Что такое гепатит А?

Гепатит А, который кое-кто больше знает как "болезнь Боткина" или желтуха – острая инфекционная болезнь с поражением печени, которая попадает в организм человека путем потребления пищи или воды, загрязненной инфицированными испражнениями.

Подцепить гепатит А можно через немытые руки, плохо обработанную пищу, общую посуду и прочее.

Инфицирование также возможно путем близкого контакта с больным. Обычно, у детей не заметны симптомы, но они могут заразить других.

В группе риска – дети и люди с высоким риском инфицирования гепатитом, которым еще не сделана прививка.

Симптомы

В большинстве случаев заболевание протекает практически бессимптомно, особенно у детей и молодых людей.

Время между инфицированием и появлением симптомов составляет от 2 до 6 недель. Если симптомы появляются, они сохраняются на протяжении 1-4 недель.

Наблюдаются такие симптомы гепатита А:

– горячка (первые 3 дня болезни);
– слабость;
– снижение аппетита;
– желтуха (желтеет кожа и даже глаза, темнеет моча, кал обесцвечивается);
– рвота;
– боль в животе;
– острая печеночная недостаточность (редко).

Профилактика и лечение

Самым эффективным способом предупреждения гепатита А является вакцинация, которая защищает человека от инфицирования на протяжении всей жизни. Также важно тщательно мыть руки и правильно готовить пищу.

Переболев один раз гепатитом А, человек приобретает иммунитет против инфекции на всю жизнь.

Особого лечения не существует, рекомендуется режим покоя и употребление лекарств от тошноты или диареи, если есть такая потребность.

Гепатит А: особенности заболевания, симптомы и профилактика

Чем опасен гепатит В?

Гепатит B – инфекционное заболевание, которое вызывает вирус гепатита B, который приводит к воспалению печени. Гепатит B бывает острым (самоограниченным) или хроническим (долговременным).

Способы заражения:

– через ранения, укусы насекомых и животных;
– через слюну инфицированного человека, мочу;
– через контакт с зараженной кровью, с поврежденной кожей или слизистыми оболочками (совместные приборы, загрязненные кровью: бритвы для бритья, зубные щетки, полотенца, носовые платки, мочалки и тому подобное);
– от матери к ребенку в утробе через плаценту, во время родов и через грудное молоко;
– незащищенный половой контакт (при гетеросексуальных и гомосексуальных отношениях);
– через медицинские и немедицинские парентеральные вмешательства: переливание крови, внутривенное употребление препаратов, во время прокалывания ушей, татуирования, бритья, маникюра и других косметических процедур.

Симптомы

Гепатит В начинает проявляться постепенно. Начальный период может затягиваться до 1 месяца и более.

Больные гепатитом В имеют такие симптомы:

– головная боль;
– нарушение сна;
– запоры;
– тошнота и рвота;
– общая слабость;
– зуд и пигментация кожи (редко);
– желтуха;
– боли в суставах;
– тупая боль в районе печени;
– снижение аппетита, отвращение к пище;
– повышается температура тела (при тяжелом течении болезни).

Профилактика и лечение

В отличие от гепатита A, гепатит B не передается через воду, пищу или контакт с телесными жидкостями. Поэтому для предупреждения заболевания следует избегать:

– незащищенных сексуальных контактов;
– переливаний крови;
– повторного использования шприцов и других инструментов.

Для предотвращения болезни разработаны различные вакцины на основе белков суперкапсида (поверхностного антигена).

Риск передачи от матери к ребенку можно существенно уменьшить, если ввести малышу вакцины от гепатита B в течение 12 часов от рождения, с последующей дозой вакцины на 1-2 месяце жизни и третьей дозой не ранее, чем на 6-й месяц (24 недели).

Вакцинация детей и взрослых проводится с помощью двух-, трех-, четырехдозовых серий. Если организм человека адекватно реагирует на вакцину, то защита от гепатита В будет продолжаться в течение 12 лет, а иммунитет – до 25 лет.

Обычно гепатит B не требует лечения, потому что большинство взрослых могут избавиться от инфекции спонтанно. Раннее антивирусное лечение может потребоваться у менее чем 1% пациентов, которые имеют иммунную недостаточность.

Лечение хронической инфекции может быть необходимым, чтобы уменьшить риск цирроза и рака печени. Такое лечение длится от шести месяцев до года. Тесты для выявления инфекции гепатита B включают анализы плазмы крови, при хроническом гепатите B – биопсию печени.

Рецидив чаще всего случается после приема алкоголя или лекарств или у людей с нарушенным иммунитетом.

Гепатит В: способы заражения, симптомы и профилактика

Все опасности гепатита С

Гепатит C – инфекционное заболевание, которое вызывает вирус гепатита C и поражает как печень, так и другие внутренние органы и ткани (в частности, костный мозг, щитовидную железу и др).

Гепатит С подразделяют на следующие виды: инфекционный гепатит, токсический гепатит, лучевой гепатит и аутоиммунный гепатит.

Способы заражения

Инфекционный гепатит можно подцепить через орально-фекальный путь или парентерально, или же получить вирус как осложнение инфекционного либо бактериального заболевания (например, осложнение сифилиса или лептоспироза).

Токсический гепатит возникает как осложнение при отравлениях химическими веществами, лекарственными препаратами и алкоголем.

Лучевой гепатит появляется при воздействии на организм радиоактивными веществами (например, при длительных лечебных курсах лучевой терапии).

Аутоиммунный гепатит – это результат аутоиммунной патологии.

Симптомы

Основная опасность этого вируса в том, что гепатит С долгое время протекает бессимптомно или почти бессимптомно – инкубационный период может составлять от 20 до 140 дней, но в основном это около 50 дней.

– боли в суставах;
– желтуха;
– боль в правом подреберье;
– резкое похудение, отсутствие аппетита, тошнота;
– запоры или поносы;
– общая слабость и сильная утомляемость;
– асцит (увеличение в объеме живота);
-– зуд и появление на коже сосудистых звездочек.

Острая форма гепатита С часто на первых стадиях своего развития проявляется всеми признаками гриппа или другой респираторной инфекции.

Хронический гепатит на первой и второй стадиях фактически никак не проявляется, а впоследствии приводит к циррозу печени или развитию опухоли.

Профилактика и лечение

В профилактику гепатита входит следующее:

– соблюдение всех норм личной гигиены и санитарии быта;
– правильный режим питания;
– здоровый образ жизни (отказ от алкоголя, курения, жареной и жирной пищи, отказ от употребления немытых продуктов, полноценный сон, отсутствие стрессов);
– при появлении заболевания у кого-то из родственников или друзей нужно ограничить пребывание с ним в одной комнате и максимально снизить контакт.

Гепатит С: способы заражения, симптомы и профилактика

Внимание! Поставить точный диагноз может только врач, а лечение гепатита осуществляется исключительно в медицинском учреждении! Самолечение может быть вредным для вашего здоровья и даже может закончиться летально!

Другие новости, касающиеся лечения различных заболеваний, медицины в Украине, здорового образа жизни и питания, беременности и родов, открытий в области медицины и многое другое – читайте в разделе Здоровье.

Основные факты

• Гепатит В — это вирусная инфекция, которая поражает печень и может вызывать как острое, так и хроническое заболевание.
• Передача вируса чаще всего происходит перинатальным путем от матери ребенку, а также при контакте с кровью или другими биологическими жидкостями.
• По оценкам ВОЗ, в 2015 г. в мире насчитывалось 257 млн человек, живущих с хронической инфекцией гепатита В (т.е. с положительным результатом тестирования на поверхностный антиген гепатита В).
• По оценкам, в 2015 г. от гепатита В умерло 887 000 человек, главным образом от вызванных гепатитом цирроза печени и гепатоцеллюлярной карциномы (первичного рака печени).
• В 2017 г. число новых инфицированных составило 1,1 млн человек.
• По состоянию на 2016 г. о наличии у них инфекции знали 27 млн человек (10% людей, предположительно живущих с гепатитом В), и 4,5 млн (16,7%) диагностированных лиц проходили лечение.
• Гепатит В можно предотвратить с помощью безопасных, доступных и эффективных вакцин.

Гепатит В — потенциально опасная для жизни инфекция печени, вызываемая вирусом гепатита В (ВГВ). Эта инфекция представляет собой серьезную глобальную проблему здравоохранения. Вирус может вызывать хроническую инфекцию с высоким риском летального исхода от цирроза и рака печени. Существует безопасная и эффективная вакцина, обеспечивающая защиту от гепатита В на 98–100%. Профилактика инфекции гепатита В предотвращает развитие осложнений, в том числе развитие хронических заболеваний и рака печени.

Эпидемиологическая ситуация

Распространенность гепатита В выше всего в Регионе Западной части Тихого океана и в Африканском регионе, в которых инфицировано соответственно 6,2% и 6,1% взрослого населения. В Регионе Восточного Средиземноморья, Регионе Юго-Восточной Азии и Европейском регионе инфицировано соответственно 3,3%, 2,0% и 1,6% населения. В Регионе стран Америки инфицировано 0,7% населения.

Передача вируса

В высокоэндемичных районах гепатит В наиболее часто передается либо от матери ребенку при родах (перинатальная передача), либо в результате горизонтальной передачи (контакта с зараженной кровью), особенно от инфицированного ребенка неинфицированному ребенку в течение первых 5 лет жизни. У детей, инфицированных от матери или заразившихся возрасте до 5 лет очень часто развивается хроническая инфекция.

Гепатит B также передается в результате случайного укола иглой, нанесения татуировок, пирсинга и контакта с инфицированной кровью и биологическими жидкостями, включая слюну, менструальные и вагинальные выделения, а также семенную жидкость. Заражение гепатитом В может происходить при половых контактах, в частности у непривитых мужчин, имеющих половые контакты с мужчинами, и гетеросексуальных лиц, имеющих несколько половых партнеров или половые контакты с работниками секс-индустрии.

Заражение в зрелом возрасте приводит к развитию хронического гепатита менее чем в 5% случаев, в то время как инфекция в младенческом возрасте и раннем детстве приводит к хроническому гепатиту примерно в 95% случаев. Передача вируса может также произойти при повторном использовании игл и шприцев в медицинских учреждениях или среди лиц, употребляющих инъекционные наркотики. Кроме того, заражение может иметь место во время медицинских, хирургических и стоматологических процедур, нанесения татуировок, а также в результате использования бритвенных лезвий и аналогичных приспособлений, контаминированных инфицированной кровью.

Вирус гепатита В способен выживать вне организма человека по меньшей мере в течение семи дней. На протяжении этого периода времени вирус сохраняет способность вызывать инфекцию при попадании в организм лиц, не защищенных вакциной. Инкубационный период инфекции гепатита В составляет в среднем 75 дней, но может колебаться от 30 до 180 дней. Вирус может обнаруживаться в крови в течение 30–60 дней после инфицирования и способен персистировать в организме, вызывая хронический гепатит В.

Симптомы

В большинстве случаев инфекция имеет бессимптомное течение. Тем не менее, у некоторых пациентов возникают острые состояния с выраженными симптомами, которые сохраняются несколько недель и включают в себя желтушное окрашивание кожи и склер глаз (желтуху), потемнение мочи, сильную слабость, тошноту, рвоту и боли в брюшной полости. У небольшого числа людей острый гепатит может привести к развитию острой печеночной недостаточности с риском летального исхода.

В некоторых случаях вирус гепатита В также вызывает хроническую инфекцию печени, которая в дальнейшем может развиться в цирроз (рубцевание печени) или рак печени.

Кто подвержен риску хронических заболеваний?

Вероятность развития хронической инфекции зависит от возраста, в котором человек заразился вирусом гепатита. Наибольшая вероятность развития хронических инфекций наблюдается у инфицированных вирусом гепатита В детей в возрасте до шести лет.

Дети грудного и раннего возраста:

• хронические инфекции развиваются у 80–90% детей грудного возраста, инфицированных в первый год жизни;
• хронические инфекции развиваются у 30–40% детей, инфицированных в возрасте до шести лет.

• при отсутствии других сопутствующих заболеваний хронические инфекции развиваются менее чем у 5% людей, инфицированных гепатитом В во взрослом возрасте;
• у 20–30% взрослых с хронической инфекцией развивает цирроз и/или рак печени.

Коинфекция ВИЧ-ВГВ

Около 1% людей, живущих с ВГВ-инфекцией (2,7 млн человек) коинфицированы ВИЧ. Средняя распространенность ВГВ-инфекции среди ВИЧ-инфицированных составляет 7,4%. С 2015 г. ВОЗ рекомендует показывать лечение всем пациентам с диагнозом ВИЧ-инфекции, независимо от стадии заболевания. Тенофовир, который входит в состав лечебных комбинаций, рекомендованных в качестве терапии первой линии при ВИЧ-инфекции, также активен против ВГВ.

Диагностика

На основании только клинической картины провести дифференциацию между гепатитом В и вирусными гепатитами других типов невозможно; поэтому крайне важным является лабораторное подтверждение диагноза. Для диагностики и мониторинга пациентов с гепатитом В существует несколько методов лабораторного исследования крови. Их можно использовать для дифференциальной диагностики острых и хронических инфекций.

Методы лабораторной диагностики инфекции заключаются в выявлении поверхностного антигена гепатита В (HbsAg). Для обеспечения безопасности крови и предотвращения случайной передачи вируса реципиентам продуктов крови ВОЗ рекомендует проводить систематическое тестирование донорской крови на гепатит В.

• Острая инфекция ВГВ характеризуется наличием HBsAg и иммуноглобулина класса M (IgM) к ядерному антигену (HBсAg). В течение начальной фазы инфекции у пациентов также обнаруживается серопозитивная реакция на е-антиген вируса гепатита B (HbeAg). HBeAg обычно является маркером высокого уровня репликации вируса. Наличие HBeAg указывает на высокую контагиозность крови и биологических жидкостей инфицированного пациента.
• Хроническая инфекция характеризуется персистенцией HBsAg в течение не менее шести месяцев (при одновременном наличии HBeAg или без него). Постоянство наличия HBsAg является главным маркером риска развития хронического заболевания печени и рака печени (гепатоцеллюлярной карциномы) в течение жизни.

Лечение

Специфического лечения при остром гепатите В не существует. Поэтому медицинская помощь заключается в поддержании физического комфорта и нутритивного баланса, включая восполнение потерь жидкости, вызванных рвотой и диареей. Очень важно избегать неоправданного медикаментозного лечения. Так, категорически не показаны ацетаминофен/парацетамол и противорвотные средства.

При хронической инфекции гепатита В может назначаться медикаментозное лечение, в том числе пероральными противовирусными средствами. Лечение замедляет прогрессирование цирроза печени, снижает заболеваемость раком печени и повышает долгосрочную выживаемость. Терапия показана лишь части пациентов с хроническим гепатитом В (по оценкам, от 10% до 40% в зависимости от условий и критериев отбора).

ВОЗ рекомендует использовать пероральные препараты тенофовир или энтекавир — наиболее эффективные препараты для подавления вируса гепатита B. По сравнению с другими лекарственными средствами они редко вызывают формирование лекарственной устойчивости, просты в употреблении (одна таблетка в день) и вызывают мало побочных эффектов, поэтому их назначение не требует тщательного наблюдения за состоянием пациента.

Энтекавир не является патентованным лекарственным средством. В 2017 г. все страны с низким и средним уровнем дохода имели возможность на законных основаниях закупать генерический энтекавир, однако его стоимость и доступность значительно разнились. Тенофовир больше не защищен патентом нигде в мире. На международном рынке медианная цена прошедшего преквалификацию ВОЗ генерического тенофовира снизилась с 208 долл. США в год в 2004 г. до 32 долл. США в год в 2016 г.

Вместе с тем в большинстве случаев терапия не позволяет добиться полного излечения гепатита В, а только подавляет репликацию вируса. Поэтому большинство пациентов, которые начинают лечение от гепатита В, должны продолжать его на протяжении всей жизни.

Во многих регионах с ограниченными ресурсами доступ к диагностике и лечению гепатита В по-прежнему затруднен. В 2016 г. из 257 млн ВГВ-инфицированных, о своем диагнозе знали 10,5% (27 млн). У диагностированных лиц глобальный охват лечением составил 16,7% (4,5 млн). Многим пациентам диагноз ставится уже при наличии прогрессирующего заболевания печени.

Среди долгосрочных осложнений серьезное бремя болезни обусловлено циррозом и гепатоцеллюлярной карциномой. Рак печени прогрессирует быстро, и при ограниченных возможностях лечения исход болезни, как правило, неблагоприятный. В странах с низким уровнем дохода большинство пациентов с раком печени умирают в течение нескольких месяцев после постановки диагноза. В странах с высоким уровнем дохода хирургия и химиотерапия могут продлить жизнь на несколько лет. Иногда в странах с высоким уровнем дохода больным циррозом проводят трансплантацию печени (с переменным успехом).

Профилактика

Основным методом профилактики гепатита В является вакцинация. ВОЗ рекомендует прививать от гепатита В всех детей грудного возраста как можно скорее после рождения, желательно в течение 24 часов. Охват плановой иммунизацией детей грудного возраста против гепатита В вырос во всем мире (3) и по оценкам в 2017 г. составил 84% (охват третьей дозой вакцины). Низкая распространенность хронической ВГВ-инфекции у детей в возрасте до пяти лет (по оценкам, в 2015 г. этот показатель составил 1,3%) может быть объяснена широким применением вакцины против гепатита В. В большинстве случаев рекомендуется придерживаться одной из следующих двух схем вакцинации:

• трехдозовая схема вакцинации от гепатита В, при которой первая доза (моновалентной) вакцины вводится при рождении, а вторая и третья дозы (моновалентной или комбинированной вакцины) вводятся одновременно с первой и третьей дозами вакцины от дифтерии, коклюша и столбняка (АКДС);
• четырехдозовая схема, при которой первая доза моновалентной вакцины вводится при рождении, после чего вводятся три дозы моновалентной или комбинированной вакцины, обычно вместе с другими плановыми прививками грудного возраста.

Полный курс вакцинации вызывает повышение уровня защитных антител у более чем 95% младенцев, детей и молодых людей. Защита сохраняется на протяжении как минимум 20 лет и, вероятно, в течение всей жизни. В связи с этим ВОЗ не рекомендует проводить повторные прививки лицам, прошедшим трехдозовую вакцинацию.

В странах с низкой или средней эндемичностью вакцинация показана всем непривитым детям и подросткам в возрасте до 18 лет. В этих странах вероятность заражения среди представителей групп повышенного риска является более высокой, и им также следует пройти вакцинацию. К этим группам риска относятся:

• лица, которым часто требуются кровь или продукты крови, пациенты, находящиеся на диализе, и реципиенты трансплантации солидных органов;
• заключенные в местах лишения свободы;
• потребители инъекционных наркотиков;
• лица, имеющие бытовые и половые контакты с людьми с хронической ВГВ-инфекцией;
• лица, имеющие несколько половых партнеров;
• медицинские работники и другие лица, которые могут иметь контакты с кровью и продуктами крови при исполнении служебных обязанностей;
• не прошедшие полный курс прививок от гепатита В лица, совершающие поездки в районы, эндемичные по гепатиту В (этой категории лиц рекомендуется перед поездкой пройти вакцинацию).

Вакцина имеет чрезвычайно высокие показатели безопасности и эффективности. Начиная с 1982 г. во всем мире было использовано более 1 млрд доз вакцины против гепатита B. Во многих странах, в которых доля детей с хронической инфекцией гепатита В составляла 8 15%, вакцинация позволила снизить уровень хронической инфекции у привитых детей до менее 1%.

В дополнение к вакцинации детей грудного возраста передачу ВГВ можно предотвратить в результате реализации мер по обеспечению безопасности крови, включая скрининг, который гарантирует безопасность всей донорской крови и ее продуктов, используемых для переливания. Во всем мире в 2013 г. контроль качества прошли 97% доз донорской крови, однако остаются некоторые пробелы. Эффективной стратегией защиты от передачи ВГВ может быть принятие мер по обеспечению безопасности инъекций, в частности отказ от неоправданных и выполняемых в небезопасных условиях инъекций. Во всем мире доля небезопасных инъекций снизилась с 39% в 2000 г. до 3% в 2010 г. Кроме того, защита от передачи инфекции также достигается посредством повышения безопасности половых отношений, в том числе сведения к минимуму числа половых партнеров и использования барьерной контрацепции (презервативов).

Деятельность ВОЗ

• оказывать содействие применению простых неинвазивных диагностических тестов для оценки стадии заболевания печени и соответствия критериям назначения лечения;
• назначать лечение в первую очередь лицам с наиболее тяжелыми стадиями болезни печени и лицам, входящим в группу наибольшего риска смертности;
• рекомендовать в качестве терапии первой и второй линии использование аналогов нуклеозидов/нуклеотидов с высоким барьером формирования лекарственной устойчивости (тенофовир и энтекавир, и энтекавир для детей в возрасте 2 11 лет) .

Руководство также рекомендует назначать пожизненное лечение лицам с циррозом и лицам с высоким уровнем ДНК ВГВ и признаками воспалительного процесса в печени и проводить регулярный мониторинг лиц, проходящих лечение, а также лиц, еще не проходящих лечение, для оценки прогрессирования заболевания, определения показаний для лечения и раннего выявления рака печени.

В стратегии представлена концепция элиминации вирусного гепатита как проблемы общественного здравоохранения. Это нашло отражение в глобальных задачах по снижению к 2030 г. числа новых случаев инфицирования на 90% и смертности от вирусного гепатита на 65%. В стратегии изложены меры, которые должны быть приняты странами и Секретариатом ВОЗ для реализации этих задач.

Для оказания странам поддержки в реализации глобальных задач по ликвидации гепатита в рамках Повестки дня в области устойчивого развития на период до 2030 г. ВОЗ ведет работу в следующих областях:

• повышение осведомленности, содействие созданию партнерств и мобилизация ресурсов;
• формулирование политики, основанной на фактических данных, и получение данных для практических действий;
• профилактика передачи инфекции; и
• расширение охвата услугами по скринингу, оказанию помощи и лечению.

Начиная с 2011 г. ВОЗ совместно с национальными правительствами, гражданским обществом и партнерами проводит ежегодные мероприятия, приуроченные к проведению Всемирного дня борьбы с гепатитом (одной из девяти основных ежегодных кампаний в области здравоохранения) в целях повышения осведомленности и лучшего понимания проблемы вирусного гепатита. Дата 28 июля была выбрана в честь дня рождения ученого, лауреата Нобелевской премии доктора Баруха Блумберга, который открыл вирус гепатита В и разработал диагностический тест и вакцину против этого вируса.