Групи ризику гепатиту с

Гепатит В — це хвороба печінки, яку викликає вірус гепатиту В (ВГВ). Невеликий відсоток інфікованих не можуть позбутися від цього вірусу і стають хронічно хворими. Ці особи піддаються більш високому ризику смерті від цирозу і раку печінки.

За оцінками ВООЗ в світі живе близько 257 млн людей з ВГВ. У 2017 р. в Україні офіційно зареєстровано 20 846 людей із хронічним гепатитом В, проте значна частина людей може не знати про свою хворобу.

Обстеження та вакцинація від гепатиту В рекомендована для людей, які входять до груп ризику.

Пройдіть обстеження на ВГB, якщо ви:

отримували косметологічні процедури, під час яких відбувається контакт з кров’ю, без належної стерилізації інструментів;
перебуваєте на гемодіалізі та/або часто отримуєте переливання крові (чи її компонентів);
народжені матір’ю, у якої діагностовано гепатит В;
маєте або мали статеві стосунки з особою, у якої діагностовано вірус гепатиту В;
маєте або мали численні сексуальні контакти чи надаєте сексуальні послуги за винагороду;
робили собі татуювання або пірсинг;
працівник сфери охорони здоров’я або іншої сфери, який потенційно контактує з кров’ю;
проживаєте з особою, у якої діагностовано вірус гепатиту В
чоловік, який має секс з чоловіками;
перебували у країнах з високим рівнем поширеності вірусу гепатиту В;
живете з ВІЛ або/та вірусом гепатиту С чи маєте хронічні захворювання печінки;
вживали або вживаєте наркотики ін’єкційно.

Станом на 1 липня 2018 р. в Україні є 1 805 242 дози вакцин від вірусу гепатиту В.

Людям, які належать до будь-якої групи ризику, необхідно звернутися до лікаря та пройти обстеження.

Гепатит C — інфекційне захворювання, яке може уражати печінку та інші внутрішні органи і тканини (зокрема, кістковий мозок, щитоподібну залозу тощо).

За оцінками ВООЗ та національних експертів, близько 5% українців інфіковані гепатитом С, а це близько 2 млн осіб, проте значна кількість хворих не знає про свій діагноз. Станом на 1 січня 2018 р. під медичним спостереженням офіційно перебуває 52 448 осіб.

Найбільш уразливими до інфікування вірусом гепатиту С (ВГC) є люди, які входять до груп ризику, — вони підлягають обстеженню на ВГС у першу чергу.

отримували чи робили косметологічні процедури, при яких відбувається контакт з кров’ю без належної стерилізації;
перебуваєте на гемодіалізі та/або часто отримуєте переливання крові (чи її компонентів);
народжені матір’ю, у якої діагностовано вірус гепатиту С;
маєте або мали статеві стосунки з особою, у якої діагностовано вірус гепатиту С;
чоловік, який має секс з чоловіками;
особа, яка надає сексуальні послуги за винагороду;
робили собі татуювання або пірсинг тощо;
працівник сфери охорони здоров’я або працівник іншої сфери, який потенційно контактує з кров’ю;
перебували в закладах позбавлення волі;
живете з ВІЛ або/та вірусом гепатиту В;
отримували медичну допомогу в країнах з високим рівнем поширеності вірусу гепатиту С;
маєте підвищену активність АЛТ або хронічні захворювання печінки;
вживали або вживаєте наркотики ін’єкційно.

Якщо ви входите до однієї з перелічених груп ризику, зверніться до вашого сімейного лікаря для призначення обстеження або ж здайте аналізи самостійно в одній із лабораторій (визначення антитіл до ВГC).

Що далі?

Якщо ви отримали НЕГАТИВНИЙ результат і протягом останніх 6 місяців у вас не було ризику інфікування, то у вас ймовірно відсутній гепатит С.

Якщо результат НЕГАТИВНИЙ, але протягом останніх 6 місяців у вас відбувався контакт з високим ризиком інфікування — повторно здайте аналіз через 3–6 місяців.

Якщо результат ПОЗИТИВНИЙ — зверніться до лікаря, щоб пройти додаткове обстеження (визначення РНК гепатиту С).

Важливо: 24% хворих з антитілами до ВГС не мають хронічної інфекції, оскільки у певної частини хворих відбувається спонтанне позбавлення від вірусу. Пам’ятайте, що сьогодні існує ефективне лікування від гепатиту С і понад 90% пацієнтів одужують. Лікування є безпечним та легко переноситься.

Якщо результати додаткового обстеження підтвердили наявність ВГС, зверніться до лікаря, який запропонує пройти обстеження для оцінки стану вашої печінки та оцінить необхідність термінового лікування.

Зверніть увагу, що деякі люди не мають жодних симптомів хвороби впродовж багатьох років, у той час як інші можуть відчувати підвищену втомлюваність, пітливість (особливо вночі), ломоту та болі, втрату апетиту і концентрації уваги. Проте відсутність симптомів не означає, що хворобу не треба лікувати.

Для призначення лікування ви можете звернутись лікаря та претендувати на отримання безкоштовного лікування, що централізовано закуповується коштом державного бюджету, або придбати препарати в аптеці власним коштом за рецептом лікаря. Не купуйте ліки проти ВГС через мережу Інтернет та у дилерів, оскільки якість таких препаратів є невідомою і може нашкодити вам.

Пам’ятайте, що вірус гепатиту С не передається через повсякденну діяльність, таку як спільне використання посуду, обійми та поцілунки, але необхідно дотримуватися певних правил, щоб не інфікувати інших:

не використовуйте спільно такі предмети побуту, як зубні щітки або бритви;
очищуйте будь-які плями крові слабким розчином хлорки;
не використовуйте спільно будь-яке приладдя для вживання ліків (наприклад, трубки, голки та шприци, воду тощо).

Ризик передавання інфекції статевим шляхом дуже низький за відсутності додаткових ускладнюючих чинників, таких як менструальна кров або кров після анального сексу, виразки на геніталіях або від інфекцій, що передаються статевим шляхом (таких як гонорея, герпес або генітальні бородавки).

Сьогодні в світі відомо про п'ять видів вірусів, що викликають гепатит (А, В, С, D, Е), всі вони становлять небезпеку для здоров'я людини. Гепатитом називають гострі та хронічні інфекційні запальні захворювання печінки. Гепатити B і С є причиною 96% всіх випадків смерті від гепатиту.

У школі Чернігова стався масовий спалах гепатиту А, госпіталізували 15 дітей. Чим небезпечні гепатити, де їх можна підчепити і як вберегтись від інфекції – читайте у матеріалі.

Що таке гепатит А?

Гепатит А, який дехто більше знає як "хвороба Боткіна" чи жовтуха – гостра інфекційна хвороба з ураженням печінки, яка потрапляє в організм людини шляхом споживання їжі або води, забрудненої інфікованими випорожненнями.

Причина захворювання

Підчепити гепатит А можна через немиті руки, погано оброблену їжу, спільний посуд та інше.

Інфікування також можливе шляхом близького контакту з хворим. Зазвичай, у дітей не помітно симптомів, але вони можуть інфікувати інших.

У групі ризику – діти та люди з високим ризиком інфікування гепатитом, яким ще не зроблено щеплення.

Симптоми

У більшості випадків захворювання перебігає майже або зовсім безсимптомно, особливо – у дітей та молодих людей.

Час між інфікуванням та появою симптомів складає від 2 до 6 тижнів. Якщо симптоми з'являються, вони зберігаються протягом 1-4 тижнів.

Спостерігаються такі симптоми захворювання на гепатит А:

- гарячка (перші 3 дні хвороби);
- слабкість;
- зниження апетиту;
- жовтяниця (жовтіє шкіра і навіть очі, темніє сеча, кал знебарвлюється);
- блювання;
- біль у животі;
- гостра печінкова недостатність (рідко).

Профілактика та лікування

Найефективнішим способом попередження гепатиту А є вакцинація, яка захищає людину від інфікування протягом усього життя. Також важливо ретельно мити руки та правильно готувати їжу.

Перехворівши один раз на гепатит А, людина набуває імунітет проти інфекції також на все життя.

Особливого лікування не існує, рекомендується режим спокою та вживання ліків від нудоти або діареї, якщо є така потреба.

Гепатит А: особливості захворювання, симптоми та профілактика

Чим небезпечний гепатит В?

Гепатит B – інфекційне захворювання, яке спричинює вірус гепатиту B, який призводить до запалення печінки. Гепатит B буває гострим (самообмеженим) або хронічним (довготривалим).

Способи зараження:

- через поранення, укуси комах і тварин;
- через слину інфікованої людини, сечу;
- через контакт із зараженою кров'ю, з пошкодженою шкірою чи слизовими оболонками (спільні прилади, забруднені кров'ю: бритви для гоління, зубні щітки, рушники, носовики, мочалки тощо);
- від матері до дитини в утробі через плаценту, під час пологів та через грудне молоко;
- незахищений статевий контакт (при гетеросексуальних та гомосексуальних стосунках);
- через медичні та немедичні парентеральні втручанння: переливання крові, внутрішньовенне вживання препаратів, під час проколювання вуха, татуювання, гоління, манікюру та інших косметичних процедур.

Симптоми

Гепатит В починає проявлятись поступово. Початковий період може затягуватися до 1 місяця і більше.

Хворі на гепатит В мають такі симптоми:

- головний біль;
- порушення сну;
- закрепи;
- нудота та блювання;
- загальна слабкість;
- свербіння та пігментація шкіри (рідко);
- жовтяниця;
- болі в суглобах;
- тупий біль в районі печінки;
- зниження апетиту, відраза до їжі;
- підвищується температура тіла (при тяжкому перебігу хвороби).

Профілактика та лікування

На відміну від гепатиту A, гепатит B не поширюється через воду, їжу чи контакт з тілесними рідинами. Тому для попередження захворювання слід уникати:

- незахищених сексуальних контактів;
- переливань крові;
- повторного використання шприців та інших інструментів.

Для запобігання хвороби розроблені різноманітні вакцини на основі білків суперкапсиду (поверхневого антигену).

Ризик передачі від матері до дитини можна суттєво зменшити, якщо ввести малюку вакцини від гепатиту B протягом 12 годин від народження, з наступною дозою вакцини на 1-2 місяці життя та третьою дозою не раніше, ніж на 6-й місяць (24 тижні).

Вакцинація дітей та дорослих проводиться за допомогою дво-, три-, чи чотиридозових серій. Якщо організм людини адекватно реагує на вакцину, то захист від гепатиту В триватиме протягом 12 років, а імунітет – до 25 років.

Зазвичай гепатит B не потребує лікування, тому що більшість дорослих можуть позбутись інфекції спонтанно. Раннє антивірусне лікування може потребуватись у менш ніж 1% пацієнтів, які мають імунну недостатність.

Лікування хронічної інфекції може бути необхідним, щоб зменшити ризик цирозу та раку печінки. Таке лікування триває від шести місяців до року. Тести для виявлення інфекції гепатиту B включають аналізи плазми чи крові, при хронічному гепатиті B – біопсію печінки.

Рецидив найчастіше трапляється після приймання алкоголю чи ліків або в людей з порушеним імунітетом.

Гепатит В: способи зараження, симптоми та профілактика

Усі небезпеки гепатиту С

Гепатит C – інфекційне захворювання, яке спричинює вірус гепатиту C і уражає як печінку, так і інші внутрішні органи та тканини (зокрема, кістковий мозок, щитоподібну залозу тощо).

Гепатит С поділяють на такі види: інфекційний гепатит, токсичний гепатит, променевий гепатит та аутоімунний гепатит.

Способи зараження

Інфекційний гепатит можна підчепити через орально-фекальний шлях або парентеральний, або ж отримати вірус як ускладнення інфекційного або бактеріального захворювання (наприклад, ускладнення сифілісу або лептоспірозу).

Токсичний гепатит виникає як ускладнення при отруєннях хімічними речовинами, лікарськими препаратами та алкоголем.

Променевий гепатит з'являється під час впливу на організм радіоактивними речовинами (наприклад, при тривалих лікувальних курсах променевої терапії).

Аутоімунний гепатит – це результат аутоімунної патології.

Симптоми

Основна небезпека цього вірусу в тому, що гепатит С довгий час протікає безсимптомно або майже безсимптомно – інкубаційний період може складати від 20 до 140 днів, але переважно це близько 50 днів.

- болі у суглобах;
- жовтяниця;
- біль у правому підребер'ї;
- різке схуднення, відсутність апетиту, нудота;
- запори або проноси;
- загальна слабкість і сильна стомлюваність;
- асцит (збільшення в обсязі живота);
- свербіж та поява на шкірі судинних зірочок.

Гостра форма гепатиту С часто на перших стадіях свого розвитку проявляється всіма ознаками грипу або іншої респіраторної інфекції.

Хронічний гепатит на першій і другій стадіях фактично ніяк не проявляється, а згодом призводить до цирозу печінки або розвитку пухлини.

Профілактика і лікування

До профілактики гепатиту входить таке:

- дотримання всіх норм особистої гігієни та санітарії побуту;
- правильний режим харчування;
- здоровий спосіб життя (відмова від: алкоголю, куріння, смаженої та жирної їжі, відмова від вживання немитих продуктів, повноцінний сон, відсутність стресів);
- при появі захворювання у когось з родичів чи друзів потрібно обмежити перебування з ним в одній кімнаті і максимально знизити контакт.

Гепатит С: способи зараження, симптоми та профілактика

Увага! Поставити точний діагноз може лише лікар, а лікування гепатиту здійснюється виключно у медичному закладі! Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я і навіть може закінчитись летально!

Більше новин, що стосуються лікування, медицини, харчування, здорового способу життя та багато іншого – читайте у розділі Здоров'я .

Всесвітній день боротьби з гепатитом (англ. World Hepatitis Day) проводиться щорічно 28 липня під егідою Міжнародного альянсу з боротьби з гепатитом. Основною метою заходу є прагнення збільшити кількість людей, котрі знають про загрозу різних форм гепатиту.

Спочатку Всесвітній день боротьби з гепатитом відзначався 19 травня. Але у 2011 році дата була змінена на 28 липня, день народження Баруха Бламберга, який отримав Нобелівську премію за відкриття 1965 року віруса гепатиту.

Всього у світі більше, ніж 500 мільйонів носіїв вірусу гепатиту - кожний 12-й мешканець планети. Це в 12 разів більше, ніж інфікованих ВІЛ та хворих на усі види раку разом взяті:

350 мільйонів людей інфіковані гепатитом B.

170 мільйонів людей інфіковані гепатитом C.

1,4 мільйонів людей інфіковані гепатитом A.

Щорічно від гепатиту помирає більше мільйона чоловік, що також перевищує показник ВІЛ та онкологічних захворювань. Хронічний гепатит без лікування може протягом 15-30 років призвести до цирозу та раку печінки.

Симптоми і наслідки хвороби

Гепатит С – вірусне захворювання, яке в першу чергу атакує нирки, щитовидну або підшлункову залози, а потім переходить на печінку, включаючи цироз або рак. При гепатиті С більшість людей не відчуває жодних симптомів, поки вірус не викличе ураження печінки, що може статися через 10 і більше років. У декого із заражених вірусом людей можуть проявлятися один або кілька з наступних симптомів: загальна слабкість, втома, більший (ніж зазвичай) час зупинки кровотечі; розлад шлунку, лихоманка, втрата апетиту, діарея.

Болі у суглобах;

– біль у правому підребер’ї;

– різке схуднення, відсутність апетиту, нудота;

– запори або проноси;

– загальна слабкість і сильна стомлюваність;

– асцит (збільшення в обсязі живота);

– свербіж та поява на шкірі судинних зірочок.

У деяких випадках перші прояви хронічного гепатиту С можуть бути відзначені на стадії цирозу. Сам цироз печінки супроводжується жовтяницею і збільшенням живота в обсягах, що відбувається також у комплексі з появою судинних зірочок і наростанням слабкості.

Тривати в цій формі захворювання може впродовж десятиліть.

Згаданий трохи вище цироз печінки є ускладненням гепатиту С. Ризик трансформації гепатиту в це захворювання протягом двадцяти років становить близько 20%.

Через ущільнення вен печінки при цирозі (через склероз), відбувається також варикозне розширення вен, що зокрема актуально для областей прямої кишки та стравоходу. Розрив цих вен може призвести до серйозної кровотечі, що виявляється у формі кривавого проносу або кривавої блювоти. Подібного типу кровотечі часто призводять до летального результату.

Крім перерахованого, цироз печінки може спровокувати і печінкову енцефалопатію, яка розвивається внаслідок печінкової недостатності. Дане ускладнення виникає, відповідно, із-за недостатності функцій печінки, а також через її нездатність до знешкодження певних токсичних речовин, накопичення, в свою чергу, може негативно позначитися на головному мозку.

Більшість збудників вірусу перебувають у крові людини, тож основний шлях зараження гепатитом С – через кров. Якщо навіть мікроскопічна частинка інфікованої крові потрапить у кров здорової людини – зараження неминуче. У висохлій краплі крові вірус зберігається до 4 діб. Варто зазначити, що хоча більшість збудників вірусу перебувають у крові людини, деякі з них можуть міститися в слині, лімфатичній рідині, спермі. У цьому разі ймовірність зараження залежить від стану імунітету людини і кількості збудників, що проникли в організм, а також від стадії захворювання, на якій знаходилася хвора людина.

Хто в групі ризику

Також у групі ризику перебувають люди, які перенесли переливання крові або порожнинну операцію до 2000 р. – тоді дослідження донорів і компонентів крові були недосконалими.

Хоча вірус гепатиту С може бути у спермі хворого, ймовірність інфікування статевим шляхом значно менша, ніж безпосередньо через кров. Та якщо людина часто змінює партнерів і не користується презервативами – ризик суттєво зростає.

– контактно-побутовим шляхом через побутові предмети або речі, рукопотискання, загальний посуд;

– повітряно-крапельним шляхом, тобто під час розмови, при кашлі чи чханні хворого;

– через поцілунок, концентрація вірусу в слині, достатня для зараження іншої людини, не зафіксована.

Що ж стосується такого питання, як гепатит С і вагітність, то тут можна відзначити, що інфіковані жінки в основному виношують вагітність нормально, більше того, діти в більшості випадків народжуються абсолютно здоровими. Однак виключати можливість вертикальної передачі даного захворювання від матері до дитини також не можна. Крім цього важливим моментом є загальний стан жінки, на підставі нього розглядається сама можливість вагітності.

Заразитися і не захворіти – нереально

Чи можна бути носієм вірусу гепатиту С і не захворіти? На жаль, ні. Разом із тим зафіксовані випадки, коли хвороба протікала в досить легкій формі і закінчувалася одужанням, але тільки в людей, які мали сильну імунну систему, повністю здорову печінку і не мали жодних хронічних захворювань. У переважної більшості інфікованих гепатит С переходить у хронічну форму ще до того, як його діагностують. Відбувається це тому, що вірус передається непомітно, як і активізується. При цьому ризик спалаху активності хвороби переслідує носія вірусу протягом усього життя. Перевірка стану печінки у цьому разі захворювання не виявляє. Оскільки організм людини не виробляє імунної відповіді проти даного вірусу, можливе повторне зараження людини гепатитом С (іншим генотипом) - всього шість.

Симптоми гепатиту С виявлено: що робити?

Перш за все, слід спробувати позбутися від паніки, бо як захворювання піддається лікуванню. Перш за все, в цьому випадку слід звернутися до фахівця, виключаючи самостійні спроби діагностування у себе будь-якого можливого, на ваш погляд, захворювання, і, вже тим більше, спроби провести самостійне лікування. Тільки фахівець визначить актуальність для вас цього діагнозу, а також зможе зрозуміти, наскільки активні процеси і чи потрібно взагалі лікування.

Насамкінець зазначу, що гепатит вимагає особливо уважного підходу до вибору виробленого лікування, самолікування, як ми вже зазначали, має бути виключено.

У разі появи насторожує симптоматика, яка може вказувати на наявність гепатиту С, необхідно звернутися до лікаря інфексіоніста (гепатолога).

Якщо Ви вважаєте, що у вас Гепатит С і характерні для цього захворювання симптоми, то вам допоможе лікар інфексіоніст (гепатолог).

Чого боїться вірус

Носіям вірусу варто пам’ятати про свій стан і намагатися не забруднити кров’ю при пораненні навколишні предмети: треба негайно обробити рану і закрити її пов’язкою або пластиром. Хворому краще виділити індивідуальні приналежності для манікюру і гоління, а предмети особистої гігієни (зубну щітку, пасту і мило) зберігати в ізольованому місці.

Профілактика і лікування

До профілактики гепатиту входить таке:

– дотримання всіх норм особистої гігієни та санітарії побуту;

– правильний режим харчування;

– здоровий спосіб життя (відмова від: алкоголю, куріння, смаженої та жирної їжі, відмова від вживання немитих продуктів, повноцінний сон, відсутність стресів);

– при появі захворювання у когось з родичів чи друзів потрібно обмежити перебування з ним в одній кімнаті і максимально знизити контакт.

Увага! Поставити точний діагноз може лише лікар, а лікування гепатиту здійснюється виключно у медичному закладі! Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я і навіть може закінчитись летально!

Дата публікації: 25 Липня 2019 року . Рубрика: Новини

Щорічно 28 липня світова громадськість відмічає Всесвітній день боротьби з гепатитами, який уперше був проведений в 2008 році за ініціативою Міжнародного альянсу по боротьбі з гепатитом. У 2019 році Всесвітній день боротьби з гепатитами проходитиме під гаслом “Вкладайте ресурси в елімінацію гепатиту”. Мета цього Дня – підвищення обізнаності про гепатити, привертання уваги до проблем діагностики, профілактики і лікування цих захворювань, розширення охоплення вакцинацією проти гепатиту В.

Гепатити – це група гострих і хронічних запальних захворювань печінки різної етіології. Захворюваність гепатитом (особливо вірусним) з кожним роком неухильно росте. Так, за даними ВООЗ, число хворих хронічною формою вірусних гепатитів B та C складає 325 млн. людей у всьому світі та щорічно від них помирає 1,4 млн. людей. За рівнем смертності ця інфекційна хвороба стоїть на другому місці після туберкульозу, а число людей, інфікованих гепатитом, в 9 разів перевищує число ВІЛ-інфікованих. Гепатити піддаються профілактиці та лікуванню, проте понад 80% людей у світі, хворих на гепатит, не мають доступу до засобів профілактики, тестування і лікування.

За даними статистики в м. Харкові за 6 місяців 2019 р. зареєстровано випадків:

– захворювань гострими вірусними гепатитами – 202 особи (у 2018 р.- 239), з них: вірусним гепатитом А – 82 особи (у 2018 р. – 122); вірусним гепатитом В – 88 осіб (у 2018р. – 81); вірусним гепатитом С – 29 осіб (у 2018р. – 31); вірусним гепатитом Е – 1 особа (у 2018 р.- 0); вірусним гепатитом невстановленим – 2 особи (у 2018 р.- 5);

– хронічних вірусних гепатитів – 306 осіб (у 2018 р.- 340), з них: вірусним гепатитом В – 56 осіб (у 2018 р. – 59); вірусним гепатитом С- 250 осіб (у 2018 р. – 281).

Причинам та чинниками розвитку гепатитів є:

Віруси – одна з найпоширеніших причин розвитку гепатиту. На сьогодні ідентифіковані декілька типів вірусів гепатиту (A, B, C, D, E, F і G).
Алкоголь. Алкогольний гепатит розвивається внаслідок надмірного вживання спиртних напоїв, яке призводить до запального процесу в печінці з подальшою загибеллю печінкових клітин і заміщенням їх жировою тканиною.
Деякі медикаменти (нестероїдні протизапальні засоби, антибіотики, сульфаніламіди та ін.) мають виражену гепатотоксичність.
Застій жовчі сприяє розвитку холестатичного гепатиту.

Усі вірусні гепатити підрозділяються на дві групи – з ентеральним і парентеральним механізмом зараження. До першої групи відносяться гепатити А і Е, заразитися якими можна при вживанні інфікованої води або продуктів харчування, а також через брудні руки.

До другої групи відносяться гепатити B, C, D, які передаються статевим, трансплацентарним (від матері плоду), побутовим (через бритвені прилади, зубні щітки) шляхами, при лікувально-діагностичних маніпуляціях забрудненим медичним інструментарієм (ін’єкції, операції, трансфузии крові), при проведенні нестерильним інструментом косметологічних процедур (манікюр, татуаж, пірсинг), а також при використанні однієї голки різними людьми при вживанні ін’єкційних наркотиків.

Симптоми гепатитів різноманітні залежно від їх виду і ступеня ураження печінкової тканини. Легкі форми гострого гепатиту часто протікають безсимптомно, нерідко переходять в хронічну форму, якщо хвороба не виявлена. При тяжкому перебігу симптоматика виражена яскраво, іноді наростає швидко і поєднується з лихоманкою, загальною інтоксикацією і токсичними ураженнями органів і систем.

Найбільш поширеним симптомом гострих і хронічних форм гепатиту є жовтушність шкіри та склер. В той же час, хвороба може протікати і без жовтяниці. При гепатитах сеча, як правило, помітно темнішає, а кал – втрачає колір і стає білувато-глинистого відтінку. Нерідко гепатити супроводжуються шкірним свербежем, появою на шкірі висипу, невротичними симптомами і брадикардією.

Окрім перелічених ознак, хронічний гепатит характеризується розвитком наступних клінічних синдромів: астеновегетативный синдром (слабкість, розлад сну, підвищена стомлюваність, емоційна лабільність); больовий синдром в правому підребер’ї, що посилюється при фізичних навантаженнях і при зміні режиму харчування; диспепсичний синдром (нудота, блювота, метеоризм, зниження апетиту, пронос, закреп); геморагічний синдром – схильність до утворення синців, петехії, маткові кровотечі; крім того, спостерігаються такі симптоми як субфебрилітет (помірне підвищення температури тіла), почервоніння долонь, жовтяниця, гепатомегалія (збільшення печінки).

Якщо гепатит будь-якої етіології не лікувати, то з часом хвороба може призводити до таких ускладнень як дискінезія жовчовивідних шляхів, цироз печінки, рак печінки.

Профілактика вірусних гепатитів повинна проводитися комплексно, тобто спрямована на виявлення джерел інфекції, шляхів і чинників його передачі і, передусім, вразливого до інфекції населення. Не варто залишати без уваги групи підвищеного ризику зараження серед певних категорій населення:

– для гепатитів А і Е, які передаються ентерально, до групи ризику входять: дитячі дошкільні колективи і працівники комунальних служб (ремонт водоочисних споруд);

– для гепатитів В, С і D, які передаються парентерально, до групи ризику входять: діти, які народилися від матерів, хворих на хронічну форму вірусного гепатиту; наркомани; жінки легкої поведінки; гомосексуалісти, ув’язнені; особи, що страждають хронічними гематологічними захворюваннями, яким показані повторні переливання крові і її препаратів; персонал медичних установ, що мають контакт з кров’ю і іншими біологічними матеріалами від хворих.

Для усіх типів вірусного гепатиту існує певних правил, дотримання яких допоможе уникнути інфікування і розвитку захворювань:

– обов’язково дотримуватися правил гігієни – мити руки після кожного відвідування туалету, після приходу з вулиці і перед їдою; підтримувати чистоту в приміщеннях;

– не вживати некип’ячену воду з незнайомих джерел, овочі і фрукти перед вживанням обов’язково ретельно мити в чистій проточній воді;

– уникати контактів з кров’ю інфікованої людини (індивідуальними мають бути манікюрні ножиці, бритвені прилади, зубні щітки і так далі), при проведенні медичних маніпуляцій обов’язковим є використання одноразових шприців.

Крім того, найбільш ефективним засобом захисту від зараження на вірусний гепатит В є вакцинація, яка внесена до календаря профілактичних щеплень.

Лікування хворих на вірусні гепатити здійснюється в КНП ХОС “Обласна клінічна інфекційна лікарня” (к.т.: 97-50-37) і КНП ХОС “Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня” (к.т.: 97-61-55), розташованих за адресою: м. Харків, просп. Героїв Сталінграду, 160.

Резюме. Вірусні гепатити з парентеральним механізмом передачі збудників, одним з яких є гепатит С, є важливою проблемою сучасної медичної науки і практичної охорони здоров’я всіх країн світу. Це зумовлено широким розповсюдженням, високою захворюваністю, вираженою поліморфізмом клінічних проявів, численністю шляхів та факторів передачі збудника, а також надзвичайно несприятливими наслідками, до яких може призвести гепатит — формуванню всього спектра хронічних уражень печінки, в тому числі цирозу і гепатоцелюлярної карциноми. В останні роки помітна тенденція до збільшення випадків хронічних форм захворювання. За оцінками експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я, на хронічний гепатит С хворіють ≈150 млн осіб, а 350 тис. щорічно помирають внаслідок ураження печінки вірусом гепатиту С. Захворюваність та летальність внаслідок гепатиту С прогресивно підвищується на планеті та, за даними експертів, подвоїться до 2015–2020 рр. Вже зараз загальна кількість хворих на гепатит у світі у 14–15 разів перевищує кількість ВІЛ-інфікованих. Вірусний гепатит у 50–100 разів більш заразний, ніж ВІЛ.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), 57% випадків цирозу печінки і 78% випадків первинного раку печінки зумовлено впливом вірусу гепатиту В або С. Окрім цього, гепатит С має багато позапечінкових проявів, що ускладнює їх діагностику та може перешкоджати призначенню відповідного лікування.

У квітні 2014 р. ВООЗ видало рекомендації зі скринінгу, догляду та лікування хворих на вірусний гепатит С, а у травні цього ж року під час засідання Генеральної асамблеї ВООЗ прийнято резолюцію щодо вірусних гепатитів, у якій зокрема наголошується на важливості реалізації відповідних заходів щодо захисту від інфікування таких груп людей, як користувачі ін’єкційних наркотиків, і ставиться завдання поліпшити їх доступ до засобів діагностики і лікування. Оскільки більшість людей, які страждають на гепатит B або C, не усвідомлюють того, що вони інфіковані, існує також необхідність у вдосконаленні системи скринінгу.

Делегати вирішили розглянути цілий ряд заходів із метою розширення доступу до якісних і доступних за ціною лікарських препаратів проти гепатиту і відповідним діагностичним засобам з урахуванням дотримання прав інтелектуальної власності, які мають відношення до цих продуктів.

Також делегати просили Секретаріат ВООЗ і надалі надавати країнам допомогу в розробці надійних стратегій і цілей щодо боротьби з гепатитом і готувати регулярно доповіді про хід реалізації таких програм, а також розглянути практичну здійсненність усунення гепатиту B і C.

Зазначимо, що за ступенем негативного впливу на здоров’я населення та масштабами захворюваності вірусний гепатит в Україні займає домінуюче місце у структурі інфекційної патології разом із грипом та гострими інфекційними захворюваннями верхніх дихальних шляхів.

Україна належить до країн із середнім рівнем поширення вірусного гепатиту С — інфіковано ≈3% громадян, що становить ≈1 млн 170 тис. осіб. Однак, за результатами вибіркового моніторингу груп ризику, рівень інфікування вірусом гепатиту С серед деяких із них значно перевищує середньосвітові показники і сягає 40–60%.

Разом із цим слід зазначити, що на сьогодні досягнутий значний прогрес у лікуванні пацієнтів із гепатитом С, зараз його можна вважати виліковним захворюванням. Окрім цього, наукові дослідження в цьому напрямку продовжуються, та нові препарати здатні значно підвищити ефективність лікування. Велике значення у досягненні основної мети терапії — стійкої вірусологічної відповіді — є своєчасне виявлення хвороби, визначення її стадії та призначення оптимальної схеми лікування.

На сьогодні в Україні, відповідно до Міжнародної класифікації хвороб 10-го перегляду (МКХ-10), серед вірусних гепатитів реєструють такі форми: гострий гепатит А (В15), гострий гепатит В (В16), гострий гепатит С (В17), хронічний вірусний гепатит В (В18.0-1, без дельта-агента), хронічний вірусний гепатит С (В18.2). Захворюваність за зазначеними нозологіями реєструють за регіонами, серед міського та сільського населення та в розрізі окремих вікових груп: дорослі, діти віком до 17 років, діти до 1 року, діти 1–4 років, діти 5–9 років, діти 10–14 років та діти 15–17 років. Розподіл захворюваності серед дорослого населення за віком у статистичних формах не передбачений, як і розподіл захворюваності за статтю.

Не передбачена реєстрація форм В94.2 — наслідки вірусного гепатиту, тому відсутня інформація щодо кількості носіїв HBV/HCV, цирозу та раку печінки, етіологічно зумовлених HBV та/чи HCV. В Україні також не реєструють такі нозологічні форми за кодами МКХ-10: В16.0 — гострий гепатит В з дельта-агентом (коінфекція) та печінковою комою; В16.1 — гострий гепатит В і з дельта-агентом (коінфекція) без печінкової коми; В16.2 — гострий гепатит В без дельта-агента з печінковою комою; В16.9 — гострий гепатит В без дельта-агента і без печінкової коми; В17 — інші вірусні гепатити; В17.0 — гострий гепатит дельта, суперінфекція вірусоносія гепатиту В; В17.2 — гострий гепатит Е; В17.8 — інші уточнені гострі вірусні гепатити; В18.0 — хронічний вірусний гепатит із дельта-агентом; В18.8 — інший хронічний вірусний гепатит; В18.9 — хронічний вірусний гепатит неуточнений. Також не ведеться облік поєднаних форм вірусного гепатиту, хоча, за вітчизняними даними, серед пацієнтів лікувально-профілактичних закладів різного профілю мікст-гепатити діагностують доволі часто. Отже, проводячи епідеміологічний аналіз за даними офіційної статистики, ми отримуємо інформацію лише про незначний шар дійсної проблеми поширення та розмаїття вірусних гепатитів в цілому та їх окремих форм зокрема.

— Ольго Анатоліївно, що зроблено в нашій державі для подолання проблеми вірусних гепатитів?

— Насправді зроблено не так вже й мало. По-перше, ще у 2011 р. Кабінет Міністрів України схвалив концепцію, а у 2013 р. — Державну цільову соціальну програму профілактики, діагностики та лікування вірусних гепатитів на період до 2016 року, виконання якої повною мірою дасть змогу:

визначити реальну захворюваність шляхом підвищення якості своєчасної діагностики;
здійснювати постійний моніторинг поширеності вірусного гепатиту В і С в Україні;
забезпечити проведення консультацій і тестування громадян за клінічними, епідеміологічними показниками та із профілактичною метою, а також із метою виявлення інфікованих вірусним гепатитом В і С;
забезпечити вакцинацією проти вірусного гепатиту В осіб групи ризику;
підвищити рівень обізнаності населення з питань профілактики інфікування вірусного гепатиту В і С;
охопити лікуванням не менше ніж 30% хворих на вірусний гепатит В і С, які його потребують;
удосконалити систему обліку хворих на вірусний гепатит;
знизити інвалідність внаслідок захворювання на вірусний гепатит із термінальними стадіями фіброзу печінки та смертність внаслідок ускладнень, спричинених вірусним гепатитом В і С;
проводити щорічні інформаційно-просвітницькі кампанії з питань профілактики вірусого гепатиту В і С.

— Як на сьогодні відбувається виконання Державної програми?

— У поточному році на здійснення державних закупівель лікарських засобів для спеціальної терапії при вірусному гепатиті виділено >83 млн грн. І хоча засідання номенклатурної комісії, яка приймала рішення щодо закупівель, відбулося ще в січні, і всі необхідні рішення було затверджено, централізовані закупівлі досі не відбулися. Проте закупівлі препаратів для спеціального лікування відбуваються і за рахунок місцевих бюджетів, і за кошти з інших джерел. Такі закупівлі, як і відкриття гепатологічних центрів у тих регіонах, де є кафедри інфекційних хвороб, стали можливими саме завдяки прийняттю концепції, а згодом — і Державної програми.

— Які перспективні напрямки, світові тенденції у лікуванні пацієнтів із вірусним гепатитом С відзначають на сьогодні?

— Почну з того, що перспективи є і будуть, і дуже хороші перспективи, проте необхідно пам’ятати, що класична подвійна терапія — пегільований інтерферон і рибавірин — ще довго буде залишатися на ринку у всьому світі. Чому? Тому що всі ці перспективи спрямовані лише на найбільш проблемний — на перший генотип вірусу. І зараз у спеціалістів виникає таке питання, що в майбутньому в нас із проблемного першого генотипу стане проблемний третій. У світі вже існують інгібітори вірусної протеази другого покоління, вони краще переносяться, характеризуються меншою кількістю побічних ефектів.

— Яка роль лікаря первинної ланки у подоланні проблеми вірусного гепатиту С?

Друга проблема, яка постає перед первинною ланкою, це виявляти групи ризику. Оскільки на сьогодні гепатит С не входить до переліку обов’язкових обстежень так, як гепатит В, то сімейний лікар має знати групи ризику, які в нього є, і цілеспрямовано їх обстежувати, тобто підвищити виявлення. До груп ризику належать реципієнти крові або тканин, пацієнти, які перебувають на діалізі, медичні працівники, діяльність яких передбачає проведення процедур, що становлять ризик інфікування (хірурги, травматологи, акушери-гінекологи, лаборанти, маніпуляційні медсестри тощо), а також працівники служб надзвичайних ситуацій при пораненні гострими інструментами чи потраплянні на слизову оболонку крові, інфікованої вірусом гепатиту С, пацієнти з підвищеною активністю аланінамінотрансферази нез’ясованої етіології, особи, які споживали або споживають ін’єкційні наркотики, ВІЛ-позитивні особи, особи, які перебували в закладах позбавлення волі, діти, матері яких інфіковані вірусом гепатиту С, особи, які отримали медичну чи стоматологічну допомогу в країнах, де вірусний гепатит С є поширеним, а інфекційний контроль низьким, особи, в яких є татуювання або пірсинг, особи, які мали статевого партнера чи побутові контакти з особою, інфікованою вірусом гепатиту С. Адже всім відомий факт, що чим раніше починається лікування, тим кращий ефект і тим легше людина переносить лікування. Це дуже велике завдання, тому що групи ризику необхідно виявляти активно, детально збирати анамнез.

Третє завдання сімейних лікарів — якщо в людини є гепатит С, необхідно вміти виявляти так звані коморбідні стани — супутню патологію, яка впливає на природний перебіг гепатиту С. Оскільки такі хворі здебільшого не можуть забезпечити себе терапією, то завдання лікарів — спостерігати і своєчасно направляти до інфекціоніста, а також давати рекомендації щодо поведінки, вторинної профілактики та корекції коморбідних станів.

— Доведено, що такі фактори, як вік, стать, етнічне походження, впливають на перебіг захворювання. Існують фактори, модифікація яких можлива. Так, прискорювати перебіг вірусного гепатиту С можуть тютюнопаління та вживання алкоголю, навіть помірне, надмірна маса тіла.

Обтяжує перебіг хвороби коінфекція з ВІЛ, коінфекція з вірусним гепатитом В чи вірусний гепатит А в анамнезі.

Також доведено, що пацієнти із хронічним гепатитом С можуть мати підвищений показник заліза, але немає єдиної думки з приводу того, чи це має вплив на захворювання.

P.S. Слід зазначити, що якими б перспективними та багатообіцяючими не були досягнення світової медичної та фармацевтичної науки щодо ефективності лікування вірусного гепатиту С, як би досконало не була організована робота лікарів первинної ланки та лікарів-інфекціоністів, ця прихована епідемія не може бути подолана за відсутності економічної доступності лікарських засобів для спеціального лікування цього захворювання. Із врахуванням високої вартості терапії вона може бути доступною для пересічних пацієнтів лише у разі дієвої та ефективної державної підтримки щодо закупівель лікарських засобів. Не є таємницею, що за відсутності такої підтримки багатьом пацієнтам для того, щоб вижити, доводиться продавати майже все своє рухоме та нерухоме майно. І саме така ситуація може виникнути зараз, коли виділені державою >83 млн грн. досі не освоєні.

Олександр Устінов,
фото Сергія Бека

Читайте также: