Аскариды у дітей їх лікування

Відповіді на актуальні питання

Пропонуємо вашій увазі відповіді фахівців-паразитологів на запитання, які часто задають їм дбайливі батьки. Ось декілька типових питань, які переважно задають матусі:

Запитання. Чи потрібно проводити профілактичне лікування паразитів? Чи можна хоч іноді (1-2 рази на рік) давати протигельмінтні препарати?

Відповідь. Лікарі - паразитологи дотримуються думки, що синтетичні протигельмінтні препарати “ на всяк випадок” категорично заборонено давати дітям та дорослим. Це аргументується тим, що ефективні препарати далеко не є безпечні, а іноді і токсичні, можуть викликати нудоту, блювання, кропивницю, біль у животі, пронос, порушення кровотворення, головний біль, ниркова недостатність, зниження гостроти зору, біль у м’язах та суглобах та інші побічні ефекти. Тобто, антигельмінтні препарати можуть нашкодити вашому організму та організму вашої дитини. Категорично заборонено займатися самолікуванням!

Запитання. Моя дитина вже протягом місяця часу кашляє. Лікар-педіатр запідозрив аскаридоз. Ми двічі здавали аналіз калу на виявлення яєць гельмінтів (зокрема, аскарид), проте при 3-ох кратному обстеженні яйця гельмінтів у фекаліях не виявлені. Прокоментуйте будь-ласка.

Відповідь. Досліджувати фекалії на виявлення збудників аскаридозу в цей період недоцільно, оскільки це пов’язано з циклом розвитку паразита в організмі людини. Під час виражених клінічних ознак з боку дихальної системи, аскарида перебуває в легеневому циклі свого розвитку, в личинковій стадії. За таких умов виявити личинку аскариди можливо лише в харкотинні. Яйця аскарид виявляються у фекаліях через 1-2 місяці з моменту зараження в період перебування гельмінта в кишковому циклі свого розвитку. Рекомендуємо здати повторний 3-ох кратний аналіз калу через 1- 2 місяці.

Запитання. У нас вдома кіт та собака, подруга радить, що моїм дітям необхідно пропити протиглистні препарати для профілактики. Я, чесно кажучи, теж “за”. Тим більше, у меншої (2 роки) поганий апетит. А що скажете ви?

Відповідь. Профілактичне лікування не рекомендовано. Потрібно ретельно обстежити дітей на наявність збудників паразитарних хвороб. А також рекомендовано звернутися до ветеринарних фахівців для обстеження та дегельмінтизації домашніх улюбленців.

Запитання. Моя дитина уві сні скрегоче зубами, значить у неї є глисти!?

Відповідь. Скрегіт зубами має свою назву у медичній термінології “бруксизм”. Спостерігається таке явище у віці від 2-ох до 7 –ми років, проте можуть і старші діти вночі злегка скреготати зубами. Причин, як стверджують лікарі, скреготіння зубами може бути кілька, і це зовсім не пов’язано із наявністю паразитів у кишечнику. А саме: нервове перенапруження, порушення глибини сну,дитячі стреси, втома, спадковий фактор, особливості будови лицевого черепа та зубного ряду.

Запитання. Нам педіатр запропонував здати аналіз калу дитини у ветеринарну лабораторію для виявлення гельмінтів, там нам сказали, що у дитини виявили яйця токсокар, але результату обстеження на руки не видали. Чи можна вірити цьому аналізу?

Відповідь. Результат такого аналізу є недостовірний, оскільки яйця токсакар у фекаліях людини не виявляються, що зумовлене циклом розвитку паразита в організмі людини. Повний цикл розвитку токсокар відбувається виключно в організмі собак та собакоподібних, в організмі людини паразитують лише личинки токсокар і виявити їх можна тільки серологічними методами дослідження. Довіряти результатам аналіз можна лише тим, які проведені в лабораторіях медичних закладів.

Висновок. Перш ніж проводити лікування гельмінтозів, потрібно переконатися у їх наявності. В Україні зареєстровано більше 20 видів гельмінтів. Кожен з них має свій цикл розвитку, тому потрібен особливий підхід до обстеження та лікування. Позбавлятися від усіх видів паразитів одним препаратом неграмотно і небезпечно.

Перелік паразитарних захворювань, на збудників яких можна виявити у фекаліях:

1. Етіологічний фактор : людська аскарида ( Ascaris lumbricoides ) — круглий черв'як (нематода) довжиною 15–35 см, паразитує у тонкому кишківнику людини. Зараження відбувається шляхом проковтування інвазивних яєць → у тонкому кишківнику з яйця вилуплюється личинка і проникає у кровоносне або лімфатичне русло → пройшовши через печінку (де початково дозріває) і серце, мігрує до легень (де двічі линяє в альвеолах) → мігрує по шляху бронхіального дерева в гортань і глотку, звідки, після проковтування, потрапляє до тонкого кишківника, у якому досягає зрілості та живе протягом 1–2 років. Через 2–3 міс. після інфікування самки починають відкладати значні кількості яєць, що виділяються із калом і дозрівають у вологому ґрунті з достатньою аерацією впродовж ≈3 тиж. до інвазивної стадії..

2. Резервуар і шляхи передачі інфекції : резервуар — люди; інфекція поширюється аліментарним шляхом при вживанні продуктів харчування (овочів та фруктів, часто з полів, які удобрювали людськими фекаліями) або через брудні руки, на яких є яйця аскариди (забруднені ґрунтом).

3. Фактори ризику : вживання немитих сирих овочів та фруктів (напр., полуниць з полів, які удобрювали людськими фекаліями), геофагія.

4. Інкубаційний період та період заразливості : від зараження до появи легеневих симптомів — 4–16 днів, а до досягнення повної зрілості і появи яєць у калі — 2–3 міс. Пацієнт не є заразним для осіб, які з ним контактують. У вологому ґрунті яйця зберігають інвазивні властивості впродовж 7–10 років (є стійкими до заморожування); знищуються під дією прямих сонячних променів впродовж тривалого часу, а також під впливом температури >40 °C.

Клінічна картина та ПРИРОДНИЙ перебіг

У більшості випадків протікає безсимптомно, іноді — лише біль у животі. Масивна інвазія викликає симптоми легеневого, кишкового та печінково-жовчного аскаридозу. Рідко паразити проникають через стінки кишківника і викликають перитоніт.

1. Легеневий аскаридоз : під час міграції личинок до легень можуть спостерігатись кашель, задишка, кровохаркання, а при масивній інвазії — гарячка, еозинофілія крові, симптоми еозинофільного запалення легень (→ розд. 3.12.5 ); іноді кропивниця.

2. Кишковий аскаридоз : дискомфорт або біль у животі (іноді має характер кольки), рідше — нудота. Масивна інвазія (>60 аскарид) може викликати, окрім болю у животі, також втрату ваги і гіпотрофію, а інколи — механічну кишкову непрохідність або апендицит. Паразити рідко проникають через стінки кишківника, викликаючи перитоніт. Перфорації кишківника сприяють виразки тонкого кишківника, напр., при черевному тифі чи туберкульозі.

3. Печінково-жовчний аскаридоз : черви можуть проникати у жовчні або панкреатичні протоки і викликати запальні симптоми, що супроводжуються застоєм жовчі (холангіт) або панкреатичного соку (гострий панкреатит).

Виявлення яєць аскарид у калі при мікроскопічному дослідженні (нативний мазок свіжого калу або загущеного у формаліні). Дослідження проводиться 3 рази з інтервалом у 3–5 днів. Дослідження калу не виявляє незрілих аскарид або поодиноких самців паразита (немає продукції яєць). У 3 % випадків аскаридоз діагнозується на підставі виявлення дорослих нематод у калі або блювотних масах.

Інші гельмінтози, напр., ентеробіоз (диференціюється на підставі мікроскопічного дослідження яєць) та інші причини диспепсії, болю у животі або хвороб жовчних протоків (вирішальним є мікроскопічне дослідження калу).

1. Лікувати потрібно кожне зараження (також безсимптомне). У випадку змішаних інвазій спочатку лікуйте аскаридоз, а потім інші гельмінтози. Емпіричне лікування хворих з підозрою на аскаридоз є обґрунтованим, оскільки дослідження калу не викриває незрілих аскарид.

2. Антипаразитарне лікування:

1) ЛЗ вибору — альбендазол 400 мг п/о в одноразовій дозі натще (незалежно від віку) або мебендазол 100 мг п/о 2 × на день протягом 3 днів або 500 мг п/о одноразово;

2) альтернативний ЛЗ — пірантел п/о 11 мг/кг (макс. 1 г/добу) одноразово (рекомендується напр. у жінок під час вагітності або лактації);

3) легеневий аскаридоз → симптоматичне лікування (інгаляційний β₂-міметик, у разі потреби п/о глюкокортикостероїди). Протягом цієї фази не призначайте антипаразитарних ЛЗ, оскільки немає переконливих даних щодо їх активності проти личинок в легенях, а клінічний перебіг інфікування на ранній фазі рідко буває тяжким. Порекомендуйте контроль калу через декілька місяців та відповідне лікування при підтвердженні кишкової форми.

Якщо лікування підтвердженого лабораторно аскаридозу не призведе до видалення дорослого паразита, терапію рекомендується повторити.

3. Хірургічне лікування (лапаротомія і видалення аскарид): рекомендується у разі ускладнень (таких, як механічна кишкова непрохідність, викликана клубком з кільканадцяти або кількох десятків аскарид; непрохідність жовчних шляхів; перфорація кишківника; апендицит).

Критерій одужання: відсутність яєць аскариди при 3-разовому дослідженні калу, яке проводилось через 2 тижні після лікування.

Миття рук перед вживанням їжі і після контакту з землею, профілактика геофагії у дітей, ретельне миття овочів та фруктів, уникнення вживання продуктів невідомого походження, не допускати удобрювання полів, на яких вирощуються овочі і фрукти, людськими фекаліями (можливість епідемії).

ЯКЩО У ВАШОЇ ДИТИНИ АСКАРИДИ

Аскаридоз — поширена хвороба з групи гельмінтозів, що викликається паразитуванням в організмі людини аскариди людської.

ГЛИСТИ У ДІТЕЙ : ЯК РОЗПІЗНАТИ АСКАРИДОЗ

Що ж має насторожити батьків?

Першими симптомами глистів у дітей можуть стати блідість шкіри і слизових оболонок, синява під очима, поява запаху з рота після сну. Підозра на аскаридоз може виникнути і в тому випадку, якщо дитина худне, хоча харчується так само, як звичайно, або раптом втратив апетит. Підвищена примхливість і збудливість, неспокійний сон і скарги на минущі болі в животі або мігренеподібні головні болі теж можуть бути ознаками глистів у дітей.

Ймовірність присутності глистів у дітей при перерахованих ознаках ще вище, якщо малюк має звичку гризти нігті.

При наявності глистів у дітей дуже можливий авітаміноз – аскариди поглинають поживні речовини і вітаміни, такі необхідні дитячому організму. Знижується і імунітет – здатність протистояти хворобам і інфекціям. Діти стають плаксивими, розсіяними, неслухняними. Іноді при аскаридозі ставлять помилковий діагноз апендициту.

Аскаридоз зумовлений загальною інтоксикацією організму й ураженням травної та нервової систем (порушення апетиту, нудота, головний біль тощо).
Інкубаційний період при клінічно вираженій формі короткий, 1-2 дні.

Призначається повноцінна білкова дієта, симптоматичні засоби (ферментні препарати, полівітаміни).

Етіотропна терапія. Для дегельмінтизації застосовуються мебендазол і албендазол (у дітей старше 2 років), левамізол, ПИРАНТЕЛ памоат, медамін. З метою попередження посилення алергічних проявів обов’язковим є призначення десенсибілізуючих і антигістамінних препаратів, іноді — глюкокортикостероїдів. При анемізації призначаються препарати заліза.

Контроль ефективності лікування проводять через місяць після закінчення лікування. При негативному результаті першого дослідження калу на яйця гельмінтів проводять додатково два відбору проб з інтервалом в 2-4 дні. Три негативні результати досліджень дозволяють зняти пацієнта з диспансерного обліку. При виявленні у фекаліях яєць гельмінтів проводиться повторний курс терапії.

У профілактиці аскаридозу велике значення має санітарний благоустрій населених місць. Попередження інвазії аскаридами досягається розвитком у дітей гігієнічних навичок, вживанням в їжу тільки ретельно вимитих фруктів і овочів, кип’яченої води.

Актуальність проблеми гельмінтозів у дітей зумовлена, з одного боку, їх великою поширеністю переважно серед педіатричної популяції, вираженим різнобічним негативним впливом на організм дитини та поліморфізмом клінічних проявів, а з іншого – недостатньою настороженістю лікарів щодо гельмінтозів, оскільки, на жаль, ці захворювання часто є останньою ланкою у ланцюгу диференційно-діагностичного мислення лікаря [2, 5].

Негативний вплив гельмінтів на організм дитини важко переоцінити. Пошкоджувальна дія паразитів реалізується за багатьма механізмами та уражує різні системи та органи дитини. Одним із яскраво виражених впливів, який притаманний усім гельмінтам, є токсико-алергізаційний. Антигени паразитів сенсибілізують організм хазяїна, що призводить до розвитку або потенціювання алергічних реакцій. Унаслідок дії токсинів, які виділяються в процесі життєдіяльності гельмінтів і є сильною отрутою, формується ендогенна інтоксикація, можуть уражатися нервова чи м’язова тканини [2, 4, 5].

Механічні пошкодження під впливом гельмінтів стосуються насамперед шлунково-кишкового тракту, такі ураження можуть проявлятися кровотечами, подразненням нервових рецепторів, некрозом та іншими тяжкими наслідками [4, 5].

Патологічна дія паразитів на організм полягає також і в конкуренції за поживні речовини (білки, вітаміни, мікроелементи), що призводить до відставання у фізичному, розумовому і психічному розвитку дитини [4, 5]. Наприклад, показано взаємозв’язок аскаридозу та низького сироваткового рівня вітаміну А [4].

Міграція гельмінтів та їхніх личинок у життєво важливі тканини і органи порушує їх функцію або навіть виключає її. Нерідко це може бути причиною дуже серйозних ускладнень (абсцеси печінки та підшлункової залози, кишкова непрохідність, перфорація кишечника, закупорка жовчних проток із розвитком механічної жовтяниці тощо) [4].

Варто зазначити, що різнобічний вплив гельмінтів є причиною пригнічення імунної відповіді, наслідком чого є формування місцевої та загальної імуносупресії. Це, зокрема, призводить до почастішання гострих респіраторних та інших інфекційних захворювань. На тлі гельмінтозів знижується ефективність щеплень, не досягається захисний рівень імунітету при вакцинації чи ревакцинації проти правця, кору, дифтерії, кашлюку. Крім того, гельмінтози сприяють хронізації та збільшенню тривалості лікування тих захворювань, з якими поєднуються (кишкові інфекції, порушення біоценозу кишечника, шкірні захворювання тощо) [4].

Серед усіх гельмінтозів, які виявляються в Україні, найвищу частоту має ентеробіоз, на який припадає левова частка усіх гельмінтозів, друге місце за поширеністю посідає аскаридоз [4, 6]. Серед виявлених гельмінтозів 90% випадків стосуються дитячого населення [5, 6]. Особливо високим є рівень захворюваності в організованих дитячих колективах [5], у деяких із них ентеробіоз виявляється у 100% дітей [3]. Слід також завважити, що захворюваність на ентеробіоз та аскаридоз дітей у сільській місцевості значно вища, ніж у містах. Це, можливо, пояснюється нижчим рівнем санітарно-гігієнічних умов в дитячих установах, а також вищим ступенем забрудненості яйцями гельмінтів навколишнього середовища у сільській місцевості [4].

Збудником ентеробіозу є Enterobius vermicularis (гострик), який паразитує у нижньому відділі тонкої кишки, сліпій кишці та початковій ділянці ободової кишки. Гострики активні уночі: самки мігрують в пряму кишку, активно виходять із заднього проходу та в складках шкіри навколо нього відкладають яйця (що спричинює дискомфорт і свербіж), а самі гинуть. Яйця стають зрілими через 4-6 год. Тривалість життя самки гельмінта становить 3-4 тижні [3].

Джерелом збудника є хвора людина. Зараження відбувається внаслідок потрапляння яєць в кишечник через рот або ніс. Дуже часто відбувається самозараження хворого: після розчухування періанальної ділянки дитина суне до рота пальці, забруднені яйцями гостриків [3].

Збудник аскаридозу – Ascaris lumbricoides. Потрапивши до організму, в тонкому кишечнику яйця аскарид перетворюються на личинки, які з током крові заносяться в печінку і легені, звідти – в бронхи і трахею. Потім разом із мокротинням личинки заковтуються й знову потрапляють в кишечник, де розвиваються до дорослих особин [6].

Тривалість життя аскариди в організмі людини становить кілька місяців. У перебігу хвороби виокремлюють дві стадії: міграційну (циркуляція з кров’ю не до кінця дозрілих личинок аскарид) та кишкову (паразитування дорослих особин в тонкій кишці) [6].

Зараження яйцями аскарид відбувається через брудні руки, немиті ягоди, фрукти, овочі [6].

Діагностика гельмінтозів проводиться на основі клініко-анамнестичних та лабораторних даних. Оцінка клінічної картини має здійснюватися з урахуванням того, що навіть тривале паразитування може не супроводжуватися вираженими проявами, які дадуть підстави запідозрити гельмінтоз. У гострий період клінічні прояви виражені більш чітко, а в період хронізації процесу можуть бути ледве помітними [3, 5].

Кожному виду гельмінтозу притаманний свій набір клінічних проявів, проте під час діагностичного пошуку слід брати до уваги певні загальні синдроми, за яких можна запідозрити наявність гельмінтів у організмі дитини:

• інтоксикаційний (слабкість, в’ялість, втомлюваність, зниження працездатності, апетиту, маси тіла, можливе підвищення температури тіла – не вище 38°С, схильність до частих застуд, тривожний сон, скрегіт зубами під час спання);
• інтестинальний (біль в животі, нудота, блювання, розладу шлунку – закреп або діарея; хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту із тривалим перебігом та рецидивуючі);
• анемічний (блідість шкірного покриву і слизової оболонки, сині кола під очима);
• шкірний (дерматит, кропив’янка, набряки);
• респіраторний (кашель, симптоми обструктивного бронхіту, транзиторні легеневі інфільтрати);
• холестатичний (біль в правому підребер’ї, нудота, гіпербілірубінемія);
• гепатолієнальний;
• лімфаденопатія;
• симптоми періанального й вагінального свербіння;
• гіпертензійний;
• гематологічний (еозинофілія, можлива лейкопенія, гіпопротеїнемія, диспротеїнемія, значне підвищення рівня IgЕ) [5, 6].

Особливості клінічної картини найпоширеніших гельмінтозів у дітей – ентеробіозу та аскаридозу – підсумовано в таблиці 1.

Ентеробіоз

Свербіння в періанальній ділянці, промежині, статевих органах

Аскаридоз - захворювання, викликане хробаком Ascaris lumbricoides. Потрапляючи в організм, він робить негативний вплив на здоров'я. Профілактика аскаридозу допомагає запобігти розвитку захворювання, а в разі виявлення аскариди, лікування - очиститися від паразитів, відновити нормальний стан.

Зліва - мертва особина (фото). Праворуч - Аскар. захопили кишечник і плодяться в ньому (малюнок)

Способи зараження і основні симптоми

Зараження відбувається шляхом потрапляння яєць аскариди в травний тракт. Основним шляхом передачі яєць є грунт - яйця, які потрапляють з калом заражених людей, здатні зберігатися там тривалий час. Також яйця можуть потрапляти в організм здорової людини з вживанням зелені, фруктів, овочів, трав, які контактували із зараженою грунтом, після чого не піддалися санітарній обробці перед вживанням.

При попаданні в організм людини аскариди, симптоми проявляються з початкових етапів зараження. При початкових стадіях може спостерігатися біль за грудиною, лихоманка, кашель. Коли паразит потрапляє в травний тракт, може спостерігатися утруднення проходження їжі, що викликає нудоту, біль в животі, порушення нормального стільця, відсутність апетиту. Продукти життєдіяльності аскарид можуть викликати алергічні висипання на шкірі. При попаданні личинок в печінку і жовчний міхур, може виникнути закупорка проток, що може спровокувати розвиток холециститу і супроводжується сильними болями в правому підребер'ї.

Особливості лікування дітей при зараженні

Найбільш часто аскарида вражає саме дитячий організм. Пов'язано це з тим, що діти набагато частіше контактують з землею, більш зневажливо ставляться до питання чистоти уживаних овочів, фруктів. Саме тому ефективне лікування аскаридозу у дітей вкрай важливо, інакше захворювання може перейти до хронічної форми. Виходячи зі стадії і форми аскаридоза, лікування може містити медикаменти різного призначення. Так, при важких стадіях захворювання, крім проти паразитарних і антигістамінних препаратів, призначаються також імуностимулюючі речовини. Лікування аскариди у дітей проводиться після здачі аналізів і точної постановки діагнозу на їх підставі.

Самолікуванням займатися не слід - продукти життєдіяльності аскарид вкрай токсичні і можуть впливати на подальший розвиток дитини.

Також самолікування не дає гарантії повного очищення від паразитів, що, разом зі специфікою поведінки дітей, може призвести до розвитку хронічної форми аскаридоза. Вилікувати хронічну форму набагато складніше. Хронічний аскаридоз має наступні симптоми:

• зміна апетиту (підвищення або зниження);
• нудота;
• порушення стільця;
• підвищене слиновиділення;
• розлади вестибулярного апарату;
• астеновегетативний синдром;
• капризи, істерики.

Патогенез аскаридоза і способи лікування у дорослих

Як правило, аскаридоз у дорослих переноситься легше, ніж у дітей. Пов'язано це з тим, що дорослі мають більш сильною і стійкою імунною системою, ніж діти. Лікування передбачає використання проти паразитарних препаратів. Може застосовуватися лікування Немозола, піперазином, левамізолом, альбендазолом, мебендазолом тощо. Якщо під час збою імунітету у людини був діагностований аскаридоз, лікування може бути більш тривалим і включати додатково антигістамінні і загальнозміцнюючі засоби.

Крім спеціалізованих медикаментів, лікування аскаридозу у дорослих може бути доповнено ферментними і полівітамінними комплексами.

Пов'язано це з тим, що паразити можуть поглинати вітаміни групи В, а також вітамін С і А, а тому необхідно заповнювати їх зміст в організмі. Також схема лікування аскаридозу у дорослих може включати в себе прийом засобів з високим вмістом білка або залізовмісні препарати, адже личинкова форма аскариди паразитує в кровотоці, руйнуючи еритроцити, що провокує анемію. Оскільки продукти життєдіяльності паразитів вкрай токсичні і можуть викликати отруєння, виникає питання - після проведення курсу лікування від аскариди, як вивести токсичні речовини, накопичені за період захворювання. Для цього використовуються очищають препарати разом з курсом лікування.

Народні засоби, що застосовуються при лікуванні

У разі діагностування захворювання, у багатьох виникає питання, як лікувати аскаридоз народними засобами. Вони орієнтовані переважно на використання фітотерапії, а тому рецепти, ніж лікувати аскаридоз в домашніх умовах, можуть мати низьку ефективність. Пов'язано це з тим, що подібні рецепти можуть не вивести всіх паразитів, провокуючи повторне загострення.

Досить популярний питання про те, як лікувати аскариди за допомогою часнику. Оскільки часник має потужні антисептичними властивостями, він широко застосовується в народній медицині. Лікування аскариди у людини за допомогою часнику може проводитися декількома способами:

1. Приготувати відвар: варити 1 головку часнику в склянці молока, поки вона не стане м'якою. З відвару потрібно робити клізму протягом 7 днів.
2. Подрібнити 10 середніх зубчиків часнику і випити їх з 1 склянкою молока. Через кілька годин прийняти проносний засіб.

Можна використовувати сире насіння гарбуза. Для цього потрібно 0,5 кг насіння потовкти у ступці, після чого додати туди близько 50 мл кип'яченої води. Можна також додавати мед і варення. Така суміш приймається натщесерце - її потрібно з'їсти повністю за 1 годину. Після цього, через 3 години, потрібно випити розчин магнезії (30-60 гр на склянку води).

Крім часнику, існують рецепти, як лікувати аскаридоз за допомогою цибілі. Для лікування використовується спиртова настоянка ріпчастої цибулі - половину ємності потрібно заповнити подрібненим луком, а потім залити ємність повністю спиртом. Така настоянка приймається два рази на добу по 2 столові ложки. Для дітей цей рецепт застосовується з використанням кип'яченої води замість спирту - вона попередньо настоюється протягом 12 годин.

Однак не варто використовувати їх як самостійний засіб, оскільки ефективне лікування аскаридозу можливо лише в разі призначення фахівцем лікарських препаратів, які допоможуть очистити організм.

Наприклад, лікар може призначити лікування Немозола і, додатково, використання народних методів. Якщо форма захворювання не запущено і своєчасно призначене лікування, аскаридоз проходить досить швидко.

Використання профілактичних заходів для попередження зараження

Крім засобів лікування, існують також заходи профілактики зараження. Зазвичай це масові заходи, спрямовані на запобігання потрапляння яєць гельмінтів в травний тракт:

• дотримання правил особистої гігієни;
• дворазове миття рук після контакту з землею;
• привчання дітей до миття рук;
• обладнання пісочниць на сонці і регулярне розпушування піску в них;
• обмеження контакту дитини з вуличною взуттям;
• регулярне вологе прибирання.

Дотримання простих профілактичних заходів допоможе уникнути виникнення питань про те, як лікувати аскариди і зберегти здоров'я всієї родини.

Види глистів, що вражають людину

Всі види гельмінтів, паразитуючих в організмі людини, поділяють на 3 групи: круглі глисти або нематоди - самий часті глисти у дітей - це гострики (енетеробіоз), аскариди (аскаридоз), власоглав (трихоцефальоз), трихінели (трихінельоз); плоскі, стрічкові глисти або цестоди - солітер або бичачий ціп'як (тениаринхоз), щурячий або карликовий ціп'як (гіменолепідоз), свинячий ціп'як (теніоз) ехіноккок, лентец широкий (дифиллоботриоз;) трематоди або черв'яки-сосальщики - сибірська і котяча двуустка (опісторхоз), печінкова двуустка (фасціольоз), парагонімоз, шистосомоз та ін. Також ці паразити можуть бути як кишковими, тобто паразитувати в кишечнику, так і позакишкові, тобто в інших органах - печінці, легенях, жовчному міхурі, в м'язах, серці, мозку. Вони можуть проникати в будь-який орган з потоком крові.

Шляхи проникнення глистів в організм

Зараження дитини може відбутися при попаданні в організм личинок глистів або їх яєць. Шляхи проникнення можуть бути різними:

• при грі з домашніми вихованцями;
• під час прогулянок по вулиці або ігор в пісочниці;
• при відвідуванні громадських туалетів;
• через немиті руки;
• через немиті фрукти та овочі;
• при контакті з брудними предметами (наприклад, з іграшками).

Личинки та яйця глистів дуже маленькі. Їх неможливо помітити неозброєним оком. Паразити, що знаходяться не в організмі людини, а в навколишньому середовищі, протягом тривалого періоду можуть зберігати свою життєздатність. Вони активізуються, починають рости і розмножуватися при попаданні в органи травної системи дитини. Найбільш сприятливі умови в кишечнику. Саме в цьому органі живуть глисти. У шлунку вони не можуть мешкати, адже в ньому кисле середовище.

Які аналізи потрібно зробити, щоб визначити наявність глистів?

Наявність глистової інвазії можна визначити методом аналізу випорожнень на візуалізацію і мікроскопію, а також за допомогою аналізу крові на напруженість імунітету до паразитів.

Як боротися з глистами?

Щоб з'ясувати, які саме, необхідний аналіз калу. Однак, велика ймовірність, що результат дослідження буде негативним - в цьому випадку фахівці рекомендують вдатися до аналізу крові на напруженість імунітету до глистів. Цей імуноферментний аналіз виявляє 15 різновидів паразитів і робиться за один день. У випадку, якщо аналіз підтвердив глистну інвазію, почати лікування необхідно, перш за все, з наведення порядку і чистоти в будинку - ізолювати від дитини передпокій і місця, де стоїть вуличне взуття; частіше прати і прасувати з двох сторін постільну та натільну білизну.

Медикаментозне лікування глистової інвазії повинен рекомендувати лікар.

1. Слідкуйте за тим, щоб іграшки, соски та пустушки малюка завжди були чистими. Якщо дитина впустив щось на підлогу, не віддавайте йому іграшку або пустушку, заздалегідь не сполоснувши.

2. Введіть за правило і стежте, щоб дитина мив руки після ігор, прогулянки і туалету - і обов'язково перед їжею!

3. Ретельно мийте овочі, фрукти і ягоди проточною водою.

4. Всіма способами боріться з мухами - рознощиками гельмінтозу.

5. Відучувати дитину від звички смоктати пальці, гризти нігті і олівці.

6. Слідкуйте за нігтями малюка. Вони повинні бути короткими і чистими.

7. Щоб уникнути зараження гостриками, на ніч надягайте на дитину щільні трусики, щоб яйця гостриків не поширювалися по постільній білизні.

8. Вранці, після сну, ретельно промивайте область анального отвору малюка.

9. Пропрасовуйте трусики дитини гарячою праскою щораз після прання.

Таким чином, симптоми та лікування глистів у дитини - досить актуальна тема. Від паразитів потрібно якомога швидше позбуватися, адже вони поглинають корисні речовини, які могли б піти на користь малюку. Чим раніше вдасться позбутися гельмінтів, тим швидше нормалізується стан малюка, і пройдуть неприємні симптоми.