Кандидоз у порожнині рота

ХРОНІЧНИЙ КАНДИДОЗ ПОРОЖНИНИ РОТА,
ГУБ ТА ЯЗИКА

Н.О. Савичук,
професор, д-р мед. наук,
завідувач кафедри стоматології дитячого віку
НМАПО ім. П.Л. Шупика

Кандидоз порожнини рота — одна із форм грибкової інфекції, що спричиняється грибами роду Candida, може уражати слизову оболонку порожнини рота, протікає в гострій і хронічній формах.

Етіологія. Епідеміологія та патогенез. Збудники кандидозної інфекції — дріжджоподібні гриби роду Candida відносяться до класу недосконалих грибів. Даний рід грибів ділиться на 30 видів із шістьма варіантами. Найбільш патогенними для людини є види C. albicans, C. tropicalis, C. krusei, C. pseudotropicalis.

Епідеміологія. Гриби роду Candida значно поширені в навколишньому середовищі, виявляються в повітрі, у ґрунті, на поверхні овочів і фруктів, у м’ясі, молочних продуктах, кондитерських виробах. До кандидозних інфекцій схильні як люди, так і тварини.

Джерелом інфекції є хворі на кандидоз і його носії. Основними шляхами передачі кандидозу є контактний, повітряно-крапельний, а також через інфіковані предмети та продукти харчування, внутрішньоутробний і при проходженні через родові шляхи. Існують вікові передумови для виникнення захворювання. Найбільш схильні до кандидозної інфекції слизових оболонок і шкіри новонароджені, особливо недоношені діти.

Поширеність носійства грибів роду Candida серед людей становить 50–70 %, а серед дітей досягає 80 %. Слід зазначити, що результати клініко-лабораторного обстеження, проведеного Ребровою Р.Н. (1989) у групі здорових людей, дозволили зробити висновок, що тільки у 5 % з них на слизових оболонках виявляються гриби роду Candida. Причому повторні мікологічні дослідження були позитивними тільки в 0,5 % випадків. Результати дослідження дозволили зробити висновок, що хронічне носійство грибів у здорових людей не виникає, а можливо, тільки їх транзиторне перебування на слизових оболонках упродовж короткого проміжку часу.

Патогенез захворювання включає формування надмірної грибкової колонізації на тлі пригнічення місцевого та загального імунітету (рис. 1).

Рис. 1. Патогенез кандидозу порожнини рота.

Верифікація діагнозу здійснюється на підставі аналізу даних епідеміологічного анамнезу, анамнезу розвитку захворювання, результатів клінічного й лабораторного обстеження.

Дані епідеміологічного анамнезу: контактування з пацієнтами з ознаками рецидиву чи хронічного носійства кандидо-інфекції (наявність у матері перед пологами кандидозного вульвовагініту з наступним виникненням гострої форми кандидозу; порушення правил гігієни догляду за дитиною (“обсмоктування” сосок особами, які доглядають за дитиною, перед введенням у рот дитині; недостатня стерилізація пляшечок, сосок і пустишок, які використовуються для годування дитини; можливі скарги на рецидиви кандидо-інфекції, диспепсії, періоди відставання в наборі маси тіла, прийом антибактеріальних препаратів, ендокринні розлади, перенесені важкі форми інфекційних уражень, ВІЛ-інфекція).

Дані анамнезу розвитку захворювання та клінічного обстеження: наявність характерної для хронічного кандидозу порожнини рота (ХК ПР) динаміки та клінічних проявів захворювання — наявність в анамнезі даних про перенесену молочницю, скарги на періодичну сухість у роті, поява катарально-ерозивних явищ СОПР, червоної облямівки, заїдів; відставання в наборі маси тіла протягом першого року життя, антибіотикотерапія, у першу чергу багаторазова; поява клінічних маркерів чи лабораторно підтверджених даних про формування ендокринопатій.

КЛІНІЧНИЙ СИМПТОМОКОМПЛЕКС
У ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД СТУПЕНЯ ТЯЖКОСТІ

Ступінь тяжкості захворювання визначають на підставі частоти рецидивів ХК ПР і можливої залученості в патологічний процес інших органів і систем.

Легка форма — незначні порушення харчування; відсутність ознак диспепсії та порушень у фізіологічно відповідному наборі маси тіла; наявність локалізованих ерозивних поверхонь, укритих білим чи біло-сірим нальотом на обмежених ділянках; рідко — ознаки кандидо-алергії, наявність клініко-лабораторних маркерів ураження інших органів і систем, обтяженість анамнезу пре-, анте-, інтра- й постнатальних періодів розвитку дитини; відсутність даних анамнезу про використання антибактеріальних препаратів, гормональних середників тощо.

Середньотяжка форма — порушення харчування середньої тяжкості; ознаки диспепсії й порушень у фізіологічно відповідному наборі маси тіла; наявність ерозивних поверхонь, укритих білим чи біло-сірим нальотом, чи бляшок на обмежених ділянках, загальна площа яких не перевищує 1/3 площі СОПР; рідко — ознаки кандидо-алергії, наявність клініко-лабораторних маркерів ураження інших органів і систем, обтяженість анамнезу пре-, анте-, інтра- й постнатальних періодів розвитку дитини; наявність даних про використання антибактеріальних препаратів, гормональних середників тощо.

Тяжка форма — виражені порушення харчування, пов’язані з інтоксикаційною анорексією; поява виражених ознак диспепсії (нетривалого проносу з наступним закрепом, зригування, блювання) і значущих порушень у фізіологічно відповідному наборі маси тіла; наявність ерозивних поверхонь, укритих білим чи біло-сірим нальотом на ділянках, загальна площа яких перевищує 1/3 площі СОПР; можлива наявність ознак кандидо-алергії, клініко-лабораторних маркерів ураження інших органів і систем, обтяженість анамнезу пре-, анте-, інтра-й постнатальних періодів розвитку дитини; наявність даних анамнезу про використання антибактеріальних препаратів або про наявність важких загальносоматичних захворювань (ВІЛ-інфекція, автоімунні ураження, кандидо-ендокринний синдром).

Гострі та хронічні форми кандидозу порожнини рота можуть бути клінічними маркерами дисемінованих і генералізованих форм кандида-інфекції. Однією з поширених форм дисемінованого кандидозу в дітей грудного віку є гострий кандидоз порожнини рота, що поєднується з пелюшковим дерматитом. Пелюшковий дерматит проявляється ураженням шкіри в альтернативній ділянці, між’ягодичних і пахово-стегнових складках, можливе поширення процесу на шкіру внутрішньої й задньої поверхні стегон, статевих органів, сідниць і живота.

Лабораторний етап верифікації діагнозу:
• дослідження поверхні елементів ураження для вияв-лення вегетуючих клітин (інвазивних форм грибів роду Candida);
• ПЛР з елементів ураження грибами роду Candida (результати дослідження отримують протягом 1–24-х годин);
• альтернативні методи дослідження — мікологічні дослідження поверхні елементів ураження шляхом засіву матеріалу, узятого з елементів ураження там-поном (КУО/мл) чи диском (КУО/мм 2 ) (результати дослідження отримують протягом 5–7-и днів) з наступним повторним мікологічним обстеженням через 2–3 тижні;
• додаткові методи дослідження — мікробіологічні дослідження поверхні елементів ураження, інтактної СОПР і кишечнику для з’ясування характеру мікро-біоценозу та виявлення можливих асоціантів.
Диференційна діагностика з інвазивними формами дисбіозу СОПР.

Принципи лікування кандидозу порожнини рота
Головними принципами лікування дітей із захворюваннями слизової оболонки порожнини рота кандидозної етіології є:
1. Урахування значущості та шляхів усунення факторів ризику виникнення та прогресування захворювання.
2. Характер антимікотичної терапії (локальної або системної) у період клінічних проявів, чутливість грибів до певного виду препарату, схема призначення, тривалість застосування.
3. Тактика протирецидивної (підтримуючої) терапії.
4. Обсяг і напрями тактики імуномодуляції.
5. Клініко-лабораторний моніторинг ефективності лікування.

Лікування пацієнтів з легкою формою
хронічного кандидозу порожнини рота

Другий етап — у період реконвалесценції (амбулаторний):
1) відновлення колонізаційної резистентності шляхом призначення імуномодуляторів бактеріального походження — Імудон по 2 табл. 3–4 рази на день упродовж 10–14-ти днів;
2) дієтотерапія, корекція харчування.

Лікування пацієнтів із середньотяжкою
й тяжкою формами ХКС

Другий етап — у період реконвалесценції (амбулаторно):
• флуконазол по 50 мг один раз на тиждень чи енте-рол по одному пакетику один раз на тиждень, або біоспорин по 1–2 дози один раз на тиждень протягом 8–16-ти тижнів;
• відновлення колонізаційної резистентності шляхом призначення імуномодуляторів бактеріального походження — Імудон по 2 таб. 3–4 рази на день упродовж 10–14-ти днів;
• дієтотерапія, корекція харчування.

Лікування пацієнтів з високим ступенем
ризику рецидиву кандидозу
з явищами диспепсії та кандида-алергії,
залученням до патологічного процесу інших ділянок
слизової оболонки, шкіри, інших органів і систем

Таблиця 1 - Розподіл пацієнтів за віком і статтю

• ЧТО ТАКОЕ КАНДИДОЗ?
• МОЖНО ЛИ ЕГО ПРЕДОТВРАТИТЬ?
• КАК ОН ЛЕЧИТСЯ?
• ЛЕЧЕНИЕ БЕЗ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ МЕДИЦИНСКИХ ПРЕПАРАТОВ
• ИТОГ

Кандидоз – одна из оппортунистических инфекций, которая часто встречается у людей с ВИЧ. Эта инфекция вызвана довольно распространенным грибком, который называется кандида. Этот грибок присутствует в организме у большинства людей, но здоровая иммунная система держит его под контролем.
Кандида чаще всего поражает ротовую полость, горло или половые органы. Она может возникнуть за месяцы или даже годы до появления другой, более серьезной оппортунистической инфекции. Для получения более подробной информации об оппортунистических инфекциях см. брошюру 500.

Инфекция, поражающая рот, называется кандидозом ротовой полости. Если инфекция проникает в горло, то она называется эзофагит. Инфекция проявляется в возникновении белых или красных пятен. Она также может вызвать боль в горле, боль во время глотания, тошноту и потерю аппетита.

Инфекция, которая поражает половые органы, называется вагинитом. Это довольно распространенная инфекция половых органов. Симптомы: зуд, ощущение жжения, мутные выделения белого цвета.

Кандида также может поражать мозг, сердце, суставы и глаза.

Возникновение кандидоза невозможно предотвратить. Обычно медицинские препараты не используются для предотвращения этой инфекции. Для этого существует несколько причин:

• Она не очень опасна
• Для ее лечения существуют эффективные лекарства
• Грибок может развить резистентность к лекарствам.
Самое лучшее средство предотвращения начала кандидоза – это укрепление иммунной системы с помощью комбинированной антиретровирусной терапии (АРТ).

Здоровая иммунная система поддерживает баланс кандиды в организме. Также этому способствуют некоторые бактерии, находящиеся в организме. Некоторые антибиотики уничтожают эти полезные бактерии и могут вызвать вспышку кандидоза. Лечение кандидоза не избавит организм от грибка, но поможет держать его под контролем.

• Местное лечение включает:

o Кремы;
o Суппозитории для лечения вагинита;
o Сиропы;
o Таблетки, которые растворяются во рту.

Местное лечение может вызвать некоторое жжение или раздражение.
• Системное лечение требуется в том случае, если местное лечение не подействовало, если инфекция проникла в горло или распространилась на другие органы. Некоторые препараты принимают в виде таблеток. Самые распространенные побочные эффекты: тошнота, рвота и боль в животе. Эти побочные эффекты встречаются у менее 20% людей.

Кандидоз может быстро возникнуть вновь, поэтому некоторые врачи прописывают анти-грибковые лекарства на долгосрочной основе. Но это может вызвать резистентность. Грибок способен мутировать таким образом, что препарат перестает действовать.

В некоторых случаях обычные препараты не действуют. Тогда используют амфотерицин В – очень сильный и токсичный препарат. Его глотают, или вводят внутривенно. Самые серьезные побочные эффекты – это проблемы с почками и анемия. Также могут возникнуть жар, озноб, тошнота, рвота и головная боль. Но после нескольких доз эти побочные эффекты становятся менее острыми.

Существует несколько немедицинских способов лечения кандидоза, которые еще не были достаточно хорошо изучены. Рекомендуется:

• Снизить употребление продуктов, содержащих сахар.

• Пить чай (Pau d'Arco), который изготавливается из коры дерева, растущего в Южной Америке.

• Использовать чесночные добавки или есть сырой чеснок. Чеснок обладает анти-грибковыми и антибактериальными свойствами. Однако он может затруднять действие ингибиторов протеазы.

• Делать полоскания с чайным маслом, разбавленным водой.
• Употреблять молочнокислые бактерии в капсулах или есть йогурты, в которых содержатся эти бактерии. Убедись, что на этикетке сказано, что в продукте содержатся натуральные культуры. Тогда продукт можно будет принимать вместе с антибиотиками.

• Принимать добавки гамма-линолиевой кислоты(GLA) и Биотина. Они замедляют распространение кандиды. GLA можно найти в некоторых маслах, прессованных в холодном состоянии. Биотин – это витамин В.

Кандидоз – это довольно распространенная грибковая инфекция. Как правило, грибок живет в организме. Его невозможно уничтожить. Лучший способ предотвращения развития кандидоза – это укрепление иммунной системы с помощью принятия антиретровирусных препаратов (АРВ).

В большинстве случаев кандидоз без проблем лечится местно. У людей со слабой иммунной системой эти инфекции могут быть более продолжительными. Также возможно системное лечение, но в этих случаях кандида может развить резистентность к лекарствам. Наиболее сильным анти-грибковым средством является амфотерицин В, но он вызывает серьезные побочные действия.

Существуют некоторые немедицинские способы, позволяющие контролировать кандиду.

Кандидоз - захворювання, яке виникає при надмірному зростанні грибка кандиди. Відомо кілька видів цього збудника, кожен з яких може викликати ураження різних органів і систем. Захворювання виникає на тлі ослабленого імунітету. Найчастіше, ускладнень не має, але при відсутності належного лікування може перейти в хронічну форму з періодичним виникненням загострень.

Що таке кандидоз

Захворювання, яке викликають дріжджові гриби називається кандидоз. Патологія може виникнути як у дорослих, так і у дітей. Кандиди - це умовно-патогенні мікроорганізми. Вони присутні у людини в нормі в невеликій кількості в ротовій та носовій порожнинах, в піхві у жінок, в травному тракті.

До факторів ризику розвитку патології відносять:

1. Вроджена чи набута імунна недостатність.
2. Захворювання ендокринної системи, хвороби обміну речовин.
3. Гормональні порушення.
4. Хронічна патологія органів шлунково-кишкового тракту.
5. Нераціональна, тривала терапія гормональними і антибактеріальними препаратами.
6. Звичні інтоксикації (алкоголізм, куріння, наркоманія).

Під впливом цих факторів дріжджові гриби активно розмножуються з розвитком клінічної симптоматики захворювання.

1. Поверхневий: кандидоз слизових, порожнини рота, вагінальний, придатків шкіри. У жінок і чоловіків найчастіше виявляється генітальний кандидоз, у дітей оральний.
2. Глибокий: кандидоз травних органів, сечовидільних органів, дихальної системи.
3. Кандидозний сепсис: генералізована поразка органів і систем.
4. Кандидоз ранових поверхонь.

Симптоми та ознаки у дітей і дорослих

Оральний кандидоз частіше виявляється у дітей і проявляється такими симптомами:

1. Виникнення білого нальоту на язику у вигляді сирнистих крупинок.
2. Новонароджені перестають смоктати груди, погано сплять. Більш старші діти скаржаться на неприємний присмак у роті, печіння, біль під час вживання їжі.
3. Слина стає більш в'язкою.
4. Збільшуються регіонарні лімфатичні вузли.

Кандидозний хейліт (заїди) також часто виникають у дітей молодшого віку. Характерні прояви у вигляді тріщин, мацерації в куточках рота, покритих білим нальотом.

У жінок найчастіше розвивається генітальний кандидоз, характерними проявами якого є:

1. Свербіж, печіння, хворобливі відчуття в області вульви, великих і малих статевих губ. Посилюється під час менструацій, після статевого контакту.
2. Слизова зовнішніх статевих органів і піхви гіперемована і набрякла.
3. Виділення сирнисті, густі, рясні, білі, без запаху.

У чоловіків генітальний кандидоз проявляється гіперемією і набряком головки статевого члена, крайньої плоті. Також характерний свербіж, печіння, біль під час сечовипускання.

Методи діагностики захворювання

Для виявлення збудника хвороби проводиться бактеріологічне дослідження матеріалу з ротової, носової порожнин, піхви, шийки матки.

При виявленні кандиди в роті використовують антимікотичні засоби в формі розчинів, гелів, аерозолів. Також застосовують антисептики для змазування, полоскань.

Урогенітальний кандидоз лікують протигрибковими засобами у вигляді вагінальних свічок, кульок, таблеток. У чоловіків використовуються мазі, креми.

Грибкове ураження шкіри лікується відкритим способом, кремами, мазями, які не всмоктуються в кров.

Також будь-яка форма кандидозу в горлі, кишечнику, у дітей, у чоловіків або у жінок повинна лікуватися комплексно з застосуванням системних протигрибкових препаратів, загальнозміцнюючих засобів, пробіотиків.

Профілактика захворювання

Щоб попередити розвиток грибкової патології важливо дотримуватися таких принципів:

• Обгрунтоване і правильне застосування антибактеріальних препаратів.
• Дотримання правил гігієни порожнини рота. Своєчасна санація каріозних зубів.
• Своєчасне проведення профілактичних оглядів у гінеколога, уролога.
• Ретельний догляд за дитячими сосками, іграшками, предметами побуту.

При своєчасному виявленні і якісному лікуванні захворювання протікає без ускладнень.

Висновок

Кандидоз - поширене захворювання, на яке хворіють люди будь-якого віку. Має різні форми, які значно відрізняються за клінічною картиною. Визначитися з діагнозом і підібрати правильну терапію допоможе своєчасне звернення до лікаря.

Що таке запалення слизової порожнини рота та інші її ураження?
Подразнення і ураження ротової порожнини - це набрякання, висипка або ранки в роті, на губах або язиці. Хоча є різні типи ураження і захворювань ротової порожнини, одними з найпоширеніших є стоматит, герпес, лейкоплакія і кандидоз (молочниця). Про них ми і поговоримо нижче. Якщо у вас ураження порожнини рота, ви не самотні - приблизно третина всіх людей стикаються з аналогічними проблемами. Проте, ураження ротової порожнини, запалення слизової та ранки на ній можуть бути болісними, неприємними на вигляд і заважати нормально їсти і говорити. Будь-яке ураження слизової ротової порожнини, що не проходить протягом тижня або довше, варто показати стоматологу. Вам можуть порадити проведення біопсії (забір тканини для досліджень), у ході якої, як правило, можна визначити причину захворювання, і виключити можливість таких серйозних захворювань, як рак і ВІЛ.
Як дізнатися, чи є у мене стоматит або інше ураження слизової ротової порожнини?
Про стоматит та інші ураження слизової оболонки ротової порожнини можуть свідчити наступні ознаки.

• Стоматит – маленькі білі ранки, оточені почервонінням. Хоча стоматит не є заразним, його часто плутають із висипаннями, що викликані вірусом герпесу. Слід пам'ятати про те, що стоматит проявляється всередині ротової порожнини, а герпетичні висипання зазвичай проявляються зовні. Стоматит може час від часу рецидивувати. Він буває легким (невеликі висипання), важким (великі висипання) або подібний до герпесу (групи або скупчення численних висипань).
• Стоматит - розповсюджене захворювання, причому воно часто рецидивує. Хоча точна причина невідома, стоматологи вважають, що це може бути пов'язане з ослабленням імунної системи, впливом бактерій або вірусів. Крім того, можуть відігравати роль такі фактори, як стрес, травми, алергії, куріння сигарет, недостача заліза або авітаміноз, а також спадковість.
• Висипання, що також називаються лихоманкою на губах або простим герпесом, – це групи болісних, наповнених рідиною пухирців, розташованих навколо губ та іноді під носом або навколо підборіддя. Простудні висипання зазвичай викликані одним із видів вірусу герпесу і є дуже заразними. Часте зараження герпесом відбувається в дитячому віці, іноді воно протікає безсимптомно і його можна поплутати із застудою або грипом. Після зараження вірус залишається в організмі, час від часу проводячи повторні атаки. Проте, у деяких людей цей вірус не проявляє активності.
• Лейкоплакія проявляється у вигляді стовщених, білуватих бляшок на внутрішній стороні щік, яснах або язиці. Часто її появу зв'язують із палінням і вживанням некурильного тютюну, хоча вона може бути викликана й погано підігнаними зубними протезами, зламаними зубами і жуванням на одному боці щелепи. Оскільки приблизно у 5% випадків лейкоплакія переходить у рак*, ваш стоматолог може провести біопсію. Часто лейкоплакія виліковується після відмови від тютюну.
• Кандидоз (молочниця ротової порожнини) — це грибкова інфекція, викликана грибом candida albicans. Симптомом захворювання є кремоподібні, жовтувато-білі або червоні бляшки на слизовій оболонці рота. Бляшки можуть бути болісними. Молочниця найчастіше зустрічається у осіб, у яких з різних причин розвивається сухість у роті або хто проходить або нещодавно пройшов курс лікування антибіотиками. У групу ризику входять люди, які носять зубні протези, немовлята, пацієнти, ослаблені захворюваннями, а також з ослабленою імунною системою.

Як лікують запалення слизової порожнини рота та інші її ураження?
Лікування залежить від типу захворювання. Більшість типових розладів і ураження слизової порожнини рота, описані вище, лікуються наступним чином.

• Стоматит. Стоматит зазвичай проходить через 7-10 днів, хоча можливі повторні рецидиви захворювання. Безрецептурні мазі та знеболюючі можуть дати тимчасове полегшення. Полоскання антибактеріальним ополіскувачем може зменшити запалення та болісні відчуття. У ряді важких і стійких випадків лікарі виписують антибіотики, щоб придушити активність бактерій, що викликали захворювання. У будь-якому разі, при виникненні ознак стоматиту негайно зверніться до стоматолога, щоб вчасно діагностувати захворювання і розпочати правильне лікування.
• Герпетичні висипання. З появою характерної герпетичної висипки негайно зверніться до стоматолога. Пухирці зазвичай загоюються приблизно через тиждень. Оскільки герпесні інфекції неможливо вилікувати повністю, висипання можуть з'явитися знову під час нервових потрясінь, перебування на сонці, алергій або грипу. Місцевоанестезуючі засоби, що не потребують рецепту, можуть дати тимчасове полегшення. Антивірусні медикаменти за рецептом можуть допомогти впоратися з вірусними інфекціями такого роду.
• Лейкоплакія. Обов'язкова консультація лікаря. Основне лікування спрямоване на боротьбу з факторами, що викликають лейкоплакію. Для деяких пацієнтів це означає відмову від тютюну. Для інших це означає заміну протезів на більш підігнані до щелеп. Ваш стоматолог спостерігатиме за вашим станом, обстежуючи Вас через інтервали у 3-6 місяців, залежно від типу, локалізації та розміру ураження.
• Кандидоз. Серйозне захворювання, що потребує діагностики та консультації лікаря-стоматолога.
  • Профілактика грибкової інфекції полягає в тому, щоб уникати ситуацій, які призводять до захворювання.
  • Основною причиною захворювання часто є антибіотикотерапія або прийом пероральних контрацептивів. У цих випадках уникнути розвитку захворювання може допомогти зниження дози або зміна препарату.
  • Щоб не виникло будь-яких неприємностей із зубними протезами, їх потрібно чистити. Також варто знімати зубні протези на ніч.
  • При сухості в роті допоможуть замінники слини.
  • У ряді випадків, після огляду лікарем - стоматологом, виникає необхідність у призначенні антигрибкових препаратів, які пригнічують життєдіяльність грибків, що викликали захворювання.

Обов'язковою є ретельна гігієна ротової порожнини.

Кандидоз порожнини рота - захворювання, яке викликається грибками роду Candida. Це дріжжоподібні мікроорганізми, які є частиною нормальної мікрофлори людини. Вони зустрічаються на шкірі, в кишківнику, у піхві й на слизовій носоглотці в 70-80% людей. При цьому у більшості з них не виникає ніяких ознак захворювання.

Кандидоз порожнини рота може виникнути у будь-якої людини, але в зоні особливого ризику знаходяться маленькі діти та люди похилого віку. Саме для цих вікових категорій характерне деяке послаблення захисних сил організму. Кандидоз порожнини рота найчастіше вражає дітей грудного віку. 20% дітей до року переносять це захворювання, а деякі по кілька разів. Прийнято вважати, що в дитячому віці кандидоз, або молочниця, переноситься легше й краще піддається лікуванню.

Причини кандидозу ротової порожнини

Так чи інакше, всі фактори, що провокують розвиток кандидозу ротової порожнини, пов'язані з постійним або тимчасовим зниженням імунітету. Здорова людина може бути носієм кандиди і таких людей дуже багато. У 50% людей виявляються ці мікроорганізми. Організм людини мирно співіснує з грибками. Але як тільки порушується хімічний баланс, знижується загальний або місцевий імунітет - то грибки починають утворювати колонії. Розвивається кандидоз, або молочниця. Людина з міцним здоров'ям, навіть будучи носієм грибка, не захворіє - замість цього він буде заражати оточуючих людей. Зараження може відбутися в момент пологів, коли грибки з піхви матері передаються дитині. А також - при статевому контакті. Крім того, кандиди можуть передатися людині від тварин. Діти, які грають з цуценятами та кошенятами ризикують заразитися. Але все ж найчастіше передається кандидоз контактним (рукостискання, поцілунки) та повітряно-крапельним (чхання, кашель) шляхами.

Симптоми кандидозу порожнини рота

Характерні ознаки кандидозу не помітити не можна, оскільки вони значно ускладнюють життя та доставляють масу незручностей. До основних симптомів відносяться:

• Набряклість та почервоніння слизової
• Підвищена чутливість, іноді - болісні відчуття в роті
• Відчуття сухості
• Точкові білуваті цятки, які дуже швидко поширюються по слизовій. Через деякий час у роті можна спостерігати суцільну сирнисту масу, в основі якої - відмерлі епітеліальні клітини та залишки їжі
• Сверблячка та печіння під час ковтання, відчуття комку в горлі
• Підвищена температура
• У занедбаних випадках - ерозія уражених ділянок

Розвиток кандидозу відбувається стрімко. Малопомітні білі цяточки швидко завойовують нові поверхні: якщо спочатку вони локалізуються тільки на внутрішніх сторонах щік, то дуже скоро вони поширюються і на губи, ясна, мигдалини, язик.

На ранніх стадіях захворювання білий наліт легко видаляється. Знявши його, можна помітити сильно почервонілу слизову, часто уражену виразками.

Особливості кандидозу ротової порожнини у дітей

Причиною того, що діти найчастіше страждають від цієї хвороби, є незрілість слизової оболонки рота, особливості імунітету, порушення виведення кислот з організму та нестабільність мікрофлори. Тому кандиди, що потрапили в рот, починають активно розмножуватися.

Найчастіше грибки оселяються на внутрішній стороні щок у дітей. Але можуть вражатися піднебіння, язик, мигдалини, глотка. На початковому етапі важко правильно поставити діагноз. Слизова оболонка рота почервоніла, без характерного нальоту. Через деякий час з'являються дрібні білі крупинки, на зразок манної крупи. Потім вони збільшуються в розмірах та набувають вигляду молочних плівок або залишків сиру в роті. Ці нальоти легко знімаються. Під ними утворюються яскраво червоні ділянки, іноді можуть виступати краплі крові.

Якщо молочницю у дітей не лікувати, то дрібні бляшки ростуть та зливаються. Наліт може покрити всю поверхню рота. Утворюються ерозії. Пошкодження більш глибокі та на цих ділянках кров забарвлює наліт в бурий колір. При ураженні глибоких шарів слизової наліт знімається важко, виникає кровоточивість ясен.

Печіння та болючість у роті викликані поразкою чутливої слизової оболонки. Неприємні відчуття посилюються під час їжі. Дитина відмовляється від грудей та пляшечки, стає вередливою. Порушується сон, може несуттєво підвищуватися температура. У важких випадках вона піднімається до 39 градусів.

Іноді у дітей з'являється кандидозна заїда. Це тріщинки в кутах рота, які можуть покриватися нальотом. Шкіра навколо виглядає почервонілою. При рухах губ виникають неприємні відчуття. Такі заїди виникають у малюків, які мають звичку смоктати палець або пустушку. У дітей старшого віку їх поява може бути пов'язана з пристрастю до жуйки.

Загальна алергізація організму та виснаження захисних сил імунітету, а також отруєння організму токсинами кандид - результат системної дії цих грибків.

Існує ціла група захворювань ротової порожнини, які становлять серйозну загрозу для здоров’я людей в усьому світі. Ці недуги можуть впливати на всі аспекти життя — особисті стосунки, впевненість у собі, відвідування школи та офісу тощо.

Фактори ризику

Захворювання ротової порожнини мають багато факторів ризику, які поділяються на незмінні (вік, спадковість) і змінні (спосіб життя людини, поведінка, звички). Останні піддаються нашому впливу, а отже залежать від нас самих. Наприклад, ризик появи раку ротової порожнини вище у завзятих курців і споживачів алкоголю.

Основними факторами ризику виникнення захворювань ротової порожнини є нездорова їжа — із високим вмістом цукру, тютюнопаління і вживання алкоголю, а також недостатні гігієна порожнини рота і догляд. Захворювання ротової порожнини мають багато загальних факторів ризику з іншими неінфекційними захворюваннями (НІЗ).

• Нездорова їжа — із високим вмістом цукру

Споживання надмірної кількості цукру із закусками, технологічно обробленою їжею та безалкогольних напоїв (газованих і негазованих, фруктових соків, підсолоджених, а також спортивних та енергетичних напоїв) є основними факторами ризику захворювання ротової порожнини.

Споживання цукру активує бактерії в роті, які перетворюють цукор на кислоти, що починають розчиняти зубну емаль. Вживання цукру протягом дня збільшує частоту атак кислоти, а також ризик розвитку карієсу.

Загроза карієсу зростає, якщо ви вживаєте цукор більше чотирьох разів на день і/або коли споживаєте понад 50 г (приблизно 12 чайних ложок) на день. Остерігайтеся цукру, доданого до їжі виробником, а також того, що міститься у меді, сиропах, фруктових соках і їхніх концентратах. Зверніть увагу на те, скільки цукру ви додаєте під час приготування власної їжі.

• Куріння або жування тютюну

Тютюн є однією з найбільших проблем охорони здоров’я у сучасному світі.

Тютюнопаління сприяє розвитку захворювань серця, респіраторного тракту, онкологічних захворювань і є однією з можливих причин смерті.

Куріння підвищує ризик захворювання ясен і раку ротової порожнини, а також змінює колір зубів, зумовлює неприємний запах із рота, передчасну втрату зубів, утрату смаку та нюху.

Вживання алкоголю є головним фактором ризику появи раку ротової порожнини, гортані, глотки та стравоходу.

Алкоголь може діяти як подразник, особливо в роті й горлі. Якщо пошкоджені алкоголем клітини спробують відновитися, це може призвести до змін у ДНК, а це вже потенційний крок до раку ротової порожнини.

Алкоголь може призвести до того, що інші шкідливі хімічні речовини, приміром у тютюновому димі, легше потрапляють у клітини, які вистилають верхній травний тракт. Це може пояснити, чому поєднання куріння та вживання алкоголю набагато частіше спричиняє рак у роті або горлі, ніж куріння чи вживання алкоголю окремо.

Зловживання спиртним також збільшує ризик травм обличчя та зубів через падіння, дорожньо-транспортні пригоди і конфліктні ситуації.

Крім того, в алкогольних напоях часто підвищено кислотність і вміст цукру, що збільшує ризик карієсу.

• Недостатня гігієна порожнини рота

Погана гігієна ротової порожнини має довгострокові наслідки не лише для фізичного, але і для психологічного стану людини. Поганий догляд за зубами призводить до накопичення в роті бактерій, утворення бактеріальної плівки на зубах, унаслідок чого виникають карієс, гінгівіт, пародонтоз. Карієс може зумовлювати дискомфорт, біль, неприємний запах із рота і врешті-решт призвести до соціальної ізоляції людини. Невилікувана інфекція ясен може призвести до втрати зубів, підвищити ризик діабету або захворювань серця.

Чищення зубів двічі на день зубною пастою із фтором допомагає зменшити кількість бактерій і запобігти утворенню нальоту. Тоді зуби стійкіші до кислот, які спричиняють карієс. Раннє виявлення є ключовим фактором для запобігання або регулювання захворювань ротової порожнини. Регулярні огляди у стоматолога гарантують, що такі проблеми, як карієс, гінгівіт і періодонтит, буде виявлено та вилікувано якомога раніше.

Коли не можна відкладати візит до стоматолога

Найбільший тягар захворювань ротової порожнини припадає на сім недуг: зубний карієс, хвороби пародонту (ясен), онкологічні захворювання порожнини рота, внутріротові прояви ВІЛ-інфекції, травми порожнини рота і зубів, розщеплення губи та піднебіння, нома. Майже всі їх можна або значною мірою попередити, або вилікувати на ранніх стадіях.

Нелікований карієс зубів є найбільш поширеним хронічним захворюванням у всьому світі й головною глобальною проблемою здоров’я. Він зумовлений взаємодією між поверхнею зуба, біоплівковими бактеріями в роті й цукрами з їжі. Біоплівкові бактерії метаболізують цукор і виробляють кислоти, які з часом розщеплюють емаль зуба.

Не відкладайте візит до стоматолога, якщо є такі чинники:

• їжа, котра часто утримується між зубами;
• дискомфорт чи біль у роті або навколо нього;
• труднощі під час кусання певних продуктів;
• чутливість до гарячої, холодної або навіть солодкої їжі;
• неприємний запах із рота;
• білі, а потім темні плями на зубах.

Захворювання пародонту (ясен) є основною причиною втрати зубів у дорослих. Починається це як гінгівіт (хронічне запалення ясен, спричинене зубним нальотом), котрий можна легко вилікувати, якщо вчасно вжити заходів. Без лікування гінгівіт може прогресувати до пародонтозу, більш серйозної хвороби, що руйнує тканини і кістки, які підтримують зуби. На відміну від гінгівіту, пошкодження внаслідок пародонтозу є незворотними. Це може неабияк впливати на добробут і якість життя. Захворювання пародонту можуть призвести до серйозних наслідків, таких як проблеми із жуванням, мовленням і втратою зубів.

Терміново зверніться до стоматолога, якщо наявні такі ознаки:

• червоні та набряклі ясна, що легко кривавлять, особливо коли чистите зуби чи між зубами;
• ясна відійшли від зубів;
• постійний неприємний запах із рота;
• гній між зубами і яснами;
• зуби хитаються або віддаляються один від одного;
• зміни у приляганні зубів, коли ви кусаєте;
• зміни у приляганні ваших зубних протезів.

Рак порожнини рота

Рак порожнини рота є одним із десяти найбільш поширених видів раку. Він може локалізуватися в будь-якій частині рота, як-от губи, ясна, язик, горло, внутрішня оболонка щік, верхнє і нижнє піднебіння. Рак ротової порожнини може бути небезпечним для життя, якщо його не діагностувати і не лікувати на ранніх стадіях.

Потенційні ознаки раку порожнини рота:

• набрякання/затвердіння, грубі бляшки/кірки чи еродовані ділянки на губах, яснах або інших частинах усередині рота;
• поява шорстких білих або червоних плям у роті, вузликів;
• незрозуміла кровотеча в роті;
• незрозуміле оніміння чи біль/болючість обличчя, рота або шиї;
• різка втрата ваги;
• стійкі виразки на обличчі, шиї або в роті, які легко кривавлять і не загоюються протягом двох тижнів;
• хворобливість або відчуття, ніби щось спіймано в задній частині горла;
• утруднене жування, ковтання, розмови чи переміщення щелепи або язика;
• хрипота, хронічна ангіна чи зміна голосу;
• біль у вухах;
• зміни розташування зубів або зубних протезів.

Прояви за ВІЛ-інфекції

Найбільш розповсюдженим та раннім проявом ВІЛ-інфекції у ротовій порожнині є кандидоз. Пов’язані з ВІЛ ураження ротової порожнини заподіюють біль і дискомфорт, призводять до сухості в роті та обмежень у їжі й часто є постійним джерелом опортуністичних інфекцій.

Раннє виявлення пов’язаних з ВІЛ проявів у ротовій порожнині може сприяти діагностуванню ВІЛ-інфекції, відстеженню перебігу захворювання, прогнозуванню імунного статусу і вчасному лікуванню.

Розщеплення губи та піднебіння

Розщеплення губи та піднебіння є гетерогенними недугами, що вражають губи та ротову порожнину або окремо (70%), або як компонент синдрому, котрий фіксують у більш ніж кожного тисячного новонародженого у світі. І хоча генетична схильність є важливим чинником вроджених патологій, інші змінні фактори ризику включають неналежне харчування матері, вживання тютюну і алкоголю, а також ожиріння під час вагітності. За умови належного лікування розщеплення губи та піднебіння можлива повна реабілітація.

Травми ротової порожнини та зубів

Травми порожнини рота і зубів — це отримані в результаті удару пошкодження зубів і/або інших твердих або м’яких тканин усередині та навколо рота. Глобальна поширеність травм усіх зубів (молочних і постійних) становить близько 20%. Головні причини таких травм:

• стан ротової порожнини (неправильний прикус, коли верхня щелепа значно перекриває нижню);
• фактори, пов’язані з навколишнім середовищем (наприклад, небезпечні ігрові майданчики);
• ризикована поведінка;
• насильство.

Лікування цих травм дороге і тривале, при цьому можливе випадіння зубів із тяжкими емоційними наслідками для людини, її психічного розвитку і якості життя.