Внутрішня частина кори листяних дерев

(ботан.) — одна из составных частей сосудисто-волокнистого пучка. У всех наших деревьев и кустарников (вообще же у двудольных и голосеменных растений) . смотреть

флоэма, сложная ткань высших растений, служащая для проведения органических веществ к различным органам. Л. выполняет также запасающую, нередко. смотреть

ЛУБ, флоэма, сложная ткань высших растений, служащая для проведения органич. веществ к различным органам. Л. выполняет также запасающую, нередко меха. смотреть

ЛУБ, лубок м. (луп, лупить) вообще, подкорье, исподняя кора, покрывающая блонь; особ. липовое, идущее на кровли (под тес), на мочала, а с молодых лип на лыко. Луб лубом, твердо, толстопрочно. | Лубок, пск. лубка ж. твер. лубянка, лукошко. Бить, сбивать лубья, сымать, сдирать. Луб хорошо падает (сымается), в теплую, сырую погоду с ветром; тогда луб ветром откачивает, дождем отмачивает, теплом отпаривает. Гола Матрена для всех страшна, а лубком покрыта, для всех ходка? замерзлая река. Антипа не липа: хоть луб содрал, да им не покрылся. Клуб в луб, нити не вити, весна близка, без рубах тепла! Грех в мех, да в мешок, да в лубок, да под лавку. С погани не умереть, а с чистоты как с лубка свернешься. На лубе отца спустил, и сам того же жди. Лубочек, лубочная дощечка, напр. для катки яиц. Лубье собират. луб, лубки. | Что-либо залубенелое, заскорузлое. Лубья ж. у пск. рыбаков лубяной шалаш на льду. Лубовой, лубочный, к лубку относящ. или лубковый, лубяной, из луба сделанный. Лубяная обечка. *Лубяные глаза, бессмысленные и бесстыжие. Лубочная картина, суздальская, твер. богатырь, сиб. панок, резалась встарь на липовых досках, затем на латуни; она, с подчиненьем цензуре, исчезла. Лубоватый, на луб похожий. Лубяность, лубоватость, свойство, по значенью прилаг. Луботь ж. старый, затверделый на дереве луб; заскорузлая кожа, залубеневшая овчина и пр. Лубяник м. симб. телега с лубяным постельником или кузовом, обшитая лубом; | лубяной балаган, шалаш, сторожка. | Торговец лубком. Лубочка и лубянка ж. лубянец м. лукошко, кузовок, лубяной короб. Лубянка также лубяной шалаш, балаган симб. лубяной лоток, желоб, обечайка; берестовая табакерка пск. смол. тавлинка. | Лубянка, рожа, загорелое, залубенелое лицо. | Гриб лубянка, лубяшка пск. твер. солонуха, красно-синий. Лубенить что, делать лубоватым, твердым. Лубянеть, твердеть, скорузнуть, скорбнуть, обращаться в луб. Мезга на другой год лубянеет. Пашня лубянеет в засуху. Река лубянеет, мерзнет; руки лубянеют, костенеют, стынут. Лубененье ср. сост. по знач. глаг. Лубоед м. насекомое Нуlesinus, коего гусеничка сверлит дерево, род шашня. Щека лубью, лубом залегла, залубенела.

ЛУБ, а и у, м. □ мн. им. лубья, род. -бьев и -ов.Внутренняя часть коры древесных растений.Ствол .. покрыт снаружи черною, изтрескавшеюся и грубою коро. смотреть

ЛУБ, у, ч. 1. спец. У рослини — комплекс тканин, через які проходять органічні речовини від листків до коренів. Мікроскопічне.. дослідження ураженої деревини показало. що міцелій гриба поширюється головним чином в лубі (Бот. ж., X, 1, 1953, 97). 2. Внутрішня частина кори листяних дерев, що межує з деревиною. Березовий луб сушать у прохолодному місці півтора-два тижні (Гурток "Умілі руки..", 1955, 101); * У порівн. Пальто на ній намокло.. замерзло й стало цупке, як луб (Н.-Лев., IV, 1956, 261). 3. заст. Виріб з цієї частини кори. ◊ Як (мов, на́че і т. ін.) з лу́ба ли́ти — те саме, що Як (мов, на́че і т. ін.) з відра́ [ли́ти] (див. відро́). Часом дощ ллє як з луба, а Кметик лазить по квітнику і визбирує щось по стежках (Ков., Світ. 1960, 117); Насунули такі хмари, що лило, як з луба (Логв., Літа. 1960, 48); Лу́бом стоя́ти (ста́ти) — бути твердим, цупким. Беруся я до люльки. Та ба! Язик задубів, став лубом, у горлі пече (Март., Тв., 1954, 278); Брови йому падають на очі двома очіпками, свита стоїть лубом, — він приїхав з дому, з холодної негоди (Мик., II, 1957, 80). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 551. смотреть

ЛУБ вторичная флоэма древесных растений. Совокупность тонкостенных клеток Л. (ситовидные элементы, паренхим-ные клетки) наз. мягким Л., а совокупность. смотреть

луб род. п, -а "кора, лыко", лу́бочка "корзина из коры березы", лубо́чный, лубя́нка "корзина, лоток, желоб из луба", укр. луб, блр. луб, болг. луб, сер. смотреть

— комплекс тканей вторичного происхождения, образуемых деятельностью камбия к периферии органа. Включает в себя живые прозенхимные проводящие элементы флоэмы, клетки флоэмной паренхимы, а также элементы твердого Л.— лубяные волокна и лубяные склереиды. Жизнедеятельные элементы Л. (флоэма) выполняют функцию транспорта органических веществ по растению (ситовидные трубки и клетки-спутницы); ассимиляции, транспорта и запасания различных веществ (флоэмная паренхима). Элементы твердого Л. выполняют преимущественно арматурную и опорную функции. Иногда термин Л. неправильно употребляется для обозначения лишь одних проводящих флоэмных элементов.
Синонимы:

род. п, -а "кора, лыко", лубочка "корзина из коры березы", лубочный, лубянка "корзина, лоток, желоб из луба", укр. луб, блр. луб, болг. луб, сербохорв. луб, род. п. луба, словен. lub, чеш. lub, польск. ub, в.-луж., н.-луж. ub. Отсюда палуба.Родственно лит. luba "тесина, доска", мн. lubos "(дощатый) потолок", luobas "еловая или липовая кора", лтш. lubа "луб", др.-прусск. lubо "тесина", лат. liber (из *lubro-) "лыко, книга"; алб. lаbе "кора, пробка" (Иокль, Stud. 44), др.-исл. laupr, др.-англ. leap "корзина, верша", д.-в.-н. louft "кора, лыко", louba "навес", ирл. luchtar "лодка" (Педерсен, Kelt. Gr. 1, 93); см. И. Шмидт, Vok. 1, 159; Бернекер 1, 740 и сл.; Траутман, ВSW 150 и сл.; М.–Э. 2, 509; Буга, РФВ 71, 468; Торп 377. смотреть

— ткань высших растений, проводящая орг. вещества от листьев в стебель и корень; состоит из неодревесневших элементов с тонкими стенками — ситовидных клеток, члеников ситовидных трубок, лубяной паренхимы и лубяных волокон. Различают первичный Л., образуемый прокамбием, и вторичный Л.— образуемый камбием. В ископаемом состоянии он сохраняется реже, чем древесина, и имеет меньшее диагностическое значение. Син.: флоэма.

Геологический словарь: в 2-х томах. — М.: Недра . Под редакцией К. Н. Паффенгольца и др. . 1978 .

-а, мн. лу́бья, -ьев, м. 1.Волокнистая ткань растений, по которой происходит перемещение органических веществ.2.Внутренняя часть коры молодых лиственн. смотреть

- расположенный непосредственно под корой слой древесины (подкорье); широко использовался в х-ве. Из Л. делался нижний слой кровли, из него плели лукошки, мочало, готовили лыко для лаптей, на Л. вырезались картинки (см. Лубок). Особенно ценился липовый Л. Заготавливали Л. в теплую сырую ветреную погоду. Лубяная избушка фигурирует в сказке о лисе и зайце (волке, медведе): лиса строит себе ледяную избу, а др. животное лубяную, весной ледяная изба тает, и лиса хитростью занимает чужую лубяную. смотреть

ья, -ьев, м.1. Волокнистая ткань растений, по к-рой перемещаются органические вещества (спец.).2. Пласт, кусок коры липы, вяза и . смотреть

ЛУБ, -а, мн. лубья, -ьев, м. 1. Волокнистая ткань растений, по к-рой перемещаются органические вещества (спец.). 2. Пласт, кусок коры липы, вяза и некоторых других лиственных деревьев вместе с волокнистой внутренней частью. 3. Волокнистая ткань некоторых растений (льна, конопли), идущая на выделку пряжи (спец.). || прилагательное лубовый, -ая, -ое, лубяной, -ая, -ое и лубочный, -ая, -ое (ко 2 значение). Лубовое, лубяное волокно. Лубочное лукошко. смотреть

1) Орфографическая запись слова: луб2) Ударение в слове: лу`б3) Деление слова на слоги (перенос слова): луб4) Фонетическая транскрипция слова луб : [л`. смотреть

ЛУБ, -а, мн. лубья, -ьев, м. 1. Волокнистая ткань растений, по к-ройперемещаются органические вещества (спец.). 2. Пласт, кусок коры липы, вязаи нек-рых других лиственных деревьев вместе с волокнистой внутренней частью.3. Волокнистая ткань нек-рых растений (льна, конопли), идущая на выделкупряжи (спец.). II прил. лубовый, -ая, -ое, лубяной, -ая, -ое и лубочный,-ая, -ое (ко 2 знач.). Лубовое, лубяное волокно. Лубочное лукошко. смотреть

м. (мн. лубья)1) бот. liber m; tilo m, corteza de tilo2) (часть коры) liber m (лыко)3) (волокнистая ткань) fibra de lino

-у, ч. 1) спец. У рослини – комплекс тканин, що ними органічні речовини переміщуються від листків до коріння. 2) Внутрішня частина кори листяних дерев. смотреть

- Ткань высших растений, аналогичная древесине, но состоящая преимущественно из живых клеток, образуемая в проводящих пучках десмогеном (первичный луб), а у растений, имеющих камбий - также последним, причем тогда Луб составляет часть коры. В ископаемом состоянии Луб сохраняется реже, чем древесина, и имеет меньшее диагностическое значение. (синоним флоэма.)
. смотреть

м. 1) бот. liber m; teille f, tille f (липовый) 2) см. лыко

м.1) бот. liber m; teille f, tille f (липовый) 2) см. лыко Синонимы: лубок, лыко, ткань, флоэма

ткань раст., служащая для передвижения питательных веществ. У древесных пород и кустарников Л. образует внутреннюю часть коры. Лубяные волокна нек-рых . смотреть

луб сущ. • лыко • лубок Словарь русских синонимов. Контекст 5.0 — Информатик.2012. луб сущ., кол-во синонимов: 4 • лубок (10) • лыко (7) • ткань (474) • флоэма (2) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: лубок, лыко, ткань, флоэма. смотреть

ЛУБ луба, мн. лубья, лубьев, м. 1. Кора древесных и травянистых растений с длинными волокнами (бот.). || Свежий слой древесной коры, отделяемый непосредственно от ствола; лыко. 2. Волокна конопли, льна, крапивы, употр. для выделки пряжи (спец.).

(2 м); мн. лу/бья, Р. лу/бьевСинонимы: лубок, лыко, ткань, флоэма

-у, ч. 1》 спец. У рослини – комплекс тканин, що ними органічні речовини переміщуються від листків до коріння.2》 Внутрішня частина кори листяних дере. смотреть

ЛУБ, комплекс тканей высших растений, который включает живые проводящие элементы флоэмы и так называемый твердый луб (лубяные волокна и твердые клетки-склереиды), выполняющий преимущественно арматурную и опорную функции и составляющий лыко.
. смотреть

, комплекс тканей высших растений, который включает живые проводящие элементы флоэмы и так называемый твердый луб (лубяные волокна и твердые клетки-склереиды), выполняющий преимущественно арматурную и опорную функции и составляющий лыко. смотреть

луб м. 1) Внутренняя волокнистая часть коры древесных и травянистых растений. 2) Свежий слой древесной коры, отделяемый непосредственно от ствола; лыко. 3) Волокна конопли, льна, крапивы и т.п., идущие на выделку пряжи.

inner bark* * *луб м.bast* * *leptomeСинонимы: лубок, лыко, ткань, флоэма

луб, -а; мн. лу́бья, лу́бьевСинонимы: лубок, лыко, ткань, флоэма

луб, -а, мн. ч. л'убья, -ьевСинонимы: лубок, лыко, ткань, флоэма

Rzeczownik луб m łub

• лыко faháncs• hancs Синонимы: лубок, лыко, ткань, флоэма

сущ. муж. родабот.луб -у

1) bass 2) bast 3) bast fiber 4) liber 5) phloem

韧皮部 rènpíbù; (волокнистая ткань растений) 韧皮纤维 rènpí xiānwéiСинонимы: лубок, лыко, ткань, флоэма

то же, что флоэма(иногда Л. наз. только вторичную флоэму). Синонимы: лубок, лыко, ткань, флоэма

Bast, Faserbast, Hartbast, (внутренняя кора дерева) Innenrinde, Rindenbast, Weichbast

тонкий плотный слой под корой деревьевСинонимы: лубок, лыко, ткань, флоэма

см. флоэма.Синонимы: лубок, лыко, ткань, флоэма

мsoymuk; kitabiyeСинонимы: лубок, лыко, ткань, флоэма

луб 1 іменник чоловічого роду внутрішня частина кори дерева луб 2 іменник чоловічого роду виріб з внутрішньої частини кори дерева арх.

— ткань высших растений, проводящая орг. вещества от листьев в стебель и корень; состоит из неодревесневших элементов с тонкими стенками — ситовидных клеток, члеников ситовидных трубок, лубяной паренхимы и лубяных волокон. Различают первичный Л., образуемый прокамбием, и вторичный Л.— образуемый камбием. В ископаемом состоянии он сохраняется реже, чем древесина, и имеет меньшее диагностическое значение. Син.: флоэма.

Геологический словарь: в 2-х томах. — М.: Недра . Под редакцией К. Н. Паффенгольца и др. . 1978 .

м. (мн. лубья)1) бот. liber m; tilo m, corteza de tilo2) (часть коры) liber m (лыко)3) (волокнистая ткань) fibra de lino

м. 1) бот. liber m; teille f, tille f (липовый) 2) см. лыко

м.1) бот. liber m; teille f, tille f (липовый) 2) см. лыко Синонимы: лубок, лыко, ткань, флоэма

(2 м); мн. лу/бья, Р. лу/бьевСинонимы: лубок, лыко, ткань, флоэма

inner bark* * *луб м.bast* * *leptomeСинонимы: лубок, лыко, ткань, флоэма

луб, -а; мн. лу́бья, лу́бьевСинонимы: лубок, лыко, ткань, флоэма

луб, -а, мн. ч. л'убья, -ьевСинонимы: лубок, лыко, ткань, флоэма

Rzeczownik луб m łub

• лыко faháncs• hancs Синонимы: лубок, лыко, ткань, флоэма

сущ. муж. родабот.луб -у

1) bass 2) bast 3) bast fiber 4) liber 5) phloem

韧皮部 rènpíbù; (волокнистая ткань растений) 韧皮纤维 rènpí xiānwéiСинонимы: лубок, лыко, ткань, флоэма

то же, что флоэма(иногда Л. наз. только вторичную флоэму). Синонимы: лубок, лыко, ткань, флоэма

Bast, Faserbast, Hartbast, (внутренняя кора дерева) Innenrinde, Rindenbast, Weichbast

тонкий плотный слой под корой деревьевСинонимы: лубок, лыко, ткань, флоэма

см. флоэма.Синонимы: лубок, лыко, ткань, флоэма

мsoymuk; kitabiyeСинонимы: лубок, лыко, ткань, флоэма

Питання теми та основні терміни

1. Застосування деревини;

2. Будова дерева;

3. Будова деревини.

Основні терміни теми: крона, стовбур, коренева система, серцевина, ядро, заболонь, камбій, кора, радіальний розріз, тангентальний розріз, поперечний розріз, серцевинні промені, річні шари, судини, рання і пізня деревина, смоляні ходи, тара, папір, картон, машинобудування, будівництво, меблі, ефірні деревні масла, тканина, шовк, деревноволокнисті плити, деревностружкові плити, деревні відходи.

Важко назвати галузь народного господарства, де б не використовувалася деревина. Головним споживачем деревини є будівництво: промислове, цивільне, транспортне, сільськогосподарське, спеціальне. Значну кількість деревини використовують для виготовлення рудникових стояків, якими кріплять шахти. Крім того, з деревини виготовляють дерев'яну тару, папір і картон, меблі. Її використовують для потреб машинобудування , для виробництва сірників, спортивного інвентарю, тощо.

Деревина є також сировиною для гідролізної промисловості. З відходів лісопиляння та деревообробки у результаті їх хімічної переробки добувають етиловий спирт, скипидар, білкові дріжджі, цукор, глюкозу. У виробництві технічного спирту 1м 3 деревини заміняє близько 3 ц зерна або 7 ц картоплі. У результаті хімічної переробки відходів деревини дістають також пластмаси, клеї, гліцерин, лаки, синтетичні волокна та інші продукти. Із целюлози, яка міститься в деревині у великій кількості (50 %), виготовляють найкращі сорти паперу. Ефіри целюлози, що їх дістають під час переробки деревини, широко використовуються у виробництві пластмас, кіно -, фотоплівок, лаків, штучних шерсті, шовку, хутра, шкіри. 3 1м 3 ялинової деревини можна виготовити близько 1500 м шовкової тканини. Стільки ж тканини дістають, переробивши 300000 коконів шовкопрядів.

Ефірні деревні масла (камфорне, скипидар, ялицевий бальзам) широко використовуються в медицині й лакофарбовій промисловості.

Значна кількість деревини йде для виготовлення нових матеріалів з поліпшеними або зміненими властивостями. До таких матеріалів відносять багато видів фанери, деревні шаруваті пластики, лігностон. Наприклад, лігностон — механічно ущільнена й термічно оброблена деревина — заміняє дефіцитні тверді породи у виробництві ткацьких човників, текстоліт, кольорові метали.

Гарячим пресуванням деревних стружок, змішаних зі зв'язуючими речовинами, виготовляють деревностружкові плити, а гарячим пресуванням зволоженої волокнистої деревної маси — деревноволокнисті плити. Сировиною для виробництва таких плит є неділова деревина й деревні відходи (тріски, стружки, обаполи, рейки). Ці та інші листові й плитні матеріали (деревні пластики, деревні пластмаси) широко застосовуються в будівництві як конструктивні, облицьовувальні, тепло- і звукоізоляційні.

У дереві, що росте, розрізняють крону (сукупність гілок і листя), стовбур і кореневу систему.

Промислове використання крони відносно невелике. Із деревної зелені виготовляють вітамінне борошно — цінний продукт для тваринництва, лікарські препарати, сировину для виробництва тарного картону.

Також обмежене промислове використання коріння. Великі корені застосовують як допоміжне паливо. Пеньки і великі корені хвойних порід (сосни) використовують для виробництва скипидару.

Основним джерелом промислової деревини є стовбур дерева, який концентрує в собі від 65 до 90 % деревини.

Стовбур дерева складається з таких основних частин: серцевини, ядра, заболоні, камбію, кори.

Серцевина міститься в центрі стовбура і в розрізі має вигляд плями діаметром 2. 5 мм, коричневого або бурого кольору і складається з м'якої тканини з низькими фізико-механічними властивостями.

Ядро — найстигліша частина стовбура, що відзначається найбільшою щільністю, твердістю, міцністю, стійкістю Проти загнивання. У більшості порід забарвлене в темніший колір. Деякі породи деревини ядра не мають.

Заболонь міститься між ядром і корою, має порівняно з ядром меншу щільність, у розрізі світліша за ядро.

Рис. 5. Основні частини та розрізи стовбура: 1 – поперечний (торцевий), 2 – радіальний, 3 – тангенціальний.

Рис. 6. Вигляд серцевинних променів у різних перерізах стовбура: 1 - поперечному, 2 – тангенціальному, 3 – радіальному.

Камбій — вузьке, невидиме простим оком кільце між корою і заболонню. Клітини його шляхом поділу відкладають щороку всередину стовбура клітини заболоні, а ззовні стовбура — клітини кори.

Кора — зовнішня частина стовбура. Товста кора дорослих дерев має два шари — зовнішній (кірка) і внутрішній (луб).

Внаслідок шарувато-волокнистої будови деревини повне уявлення про неї можна дістати, розглядаючи три розрізи стовбура: поперечний (площина розрізу перпендикулярна до осі стовбура), радіальний (площина проходить уздовж осі стовбура через серцевину), тангентальний (площина проходить паралельно стовбуру на деякій відстані від серцевини) (рис. 5).

На поперечному розрізі стовбурів дерев видно концентричні шари, що оточують серцевину. Це так звані річні шари.

В одних порід (швидкоростучих) річні шари широкі (тополя, верба), в інших — вузькі (тис). В однієї і тієї ж породи ширина річних шарів може бути різною. Під час несприятливих умов росту (засуха, морози, недостача поживних речовин) утворюються вузькі річні шари.

Кожний річний шар складається з внутрішньої і зовнішньої частин. Внутрішня частина (рання деревина) світліша і м'якша;

зовнішня (пізня деревина) — темніша і твердіша. Відмінність ранньої і пізньої деревини чітко виражена у хвойних і деяких листяних порід.

Волога, повітря і поживні речовини в тілі дерева рухаються від середини стовбура до його зовнішніх шарів по дрібних радіальних каналах, які називають серцевинними променями (рис. 6).

У різних перерізах стовбура серцевинні промені мають різний вигляд: у поперечному (торцевому) — блискучі рисочки і кружечки 1, у тангентальному 2 і в радіальному 3 — рисочки, смужки та цяточки.

Кількість серцевинних променів залежить від породи дерева: у листяних порід серцевинних променів приблизно в 2—3 рази більше, ніж у хвойних.

Вода з розчиненими в ній речовинами від коріння до листя у дерев листяних порід поступає по капілярних судинах. Ці судини можна бачити навіть неозброєним оком у вигляді дрібних отворів на торцевому зрізі дуба, ясена, горіха та ін.

У дерев деяких порід судини зосереджуються в ранній деревині, утворюючи своєрідні кільця. Такі породи називають кільцесудинними (рис. 7, а). Породи, в яких судини розміщені безладно, називають розсіяносудинними (рис. 7, б). В деревах хвойних порід таких судин немає.

Рис. 7. Схема розміщення судин на поперечному розрізі стовбура: а – кільцесудинних, б – розсіяносудинних, h – товщина річного шару.

Характерною особливістю будови деревини хвойних порід є наявність смоляних ходів. Смоляні ходи — дрібні канали, утворені всередині деревини смолоутворюючими клітинами. Розрізняють смоляні ходи вертикальні і горизонтальні. Кількість і розмір їх залежить від породи деревини. У деревини сосни смоляні ходи крупні і багаточисленні, модрини — дрібні і небагаточисленні.

Смоляні ходи займають невеликий об'єм деревини стовбура (0,2—0,7 %) і тому не мають значного впливу на її властивості.

Деревина кожної породи має характерні їй особливості, за якими вона відрізняється від іншої породи. В основу визначення породи деревини закладені такі ознаки: наявність ядра, смоляних ходів, ступінь видимості річних шарів, розміри і вид серцевинних променів, відмінність між пізньою і ранньою деревиною. До додаткових ознак відносять колір, масу, твердість і текстуру деревини.

Головним споживачем деревини є будівництво: промислове, цивільне, транспортне, сільськогосподарське, спеціальне. Значну кількість деревини використовують для виготовлення рудникових стояків, якими кріплять шахти. Крім того, з деревини виготовляють дерев'яну тару, папір і картон, меблі. Її використовують для потреб машинобудування , для виробництва сірників, спортивного інвентарю, тощо.

У дереві, що росте, розрізняють крону (сукупність гілок і листя), стовбур і кореневу систему. Стовбур дерева складається з таких основних частин: серцевини, ядра, заболоні, камбію, кори.

Література для самоосвіти: 5, 7, 8, 9, 11, 12, 13, 14, 15, 16.

Питання для самоконтролю

1. На які частини можна поділити дерево, стовбур дерева?

2. Назвіть розрізи, за якими визначають будову деревини?

3. У чому основна відмінність розсіяносудинних і кільцесудинних листяних порід?

4. За якими ознаками визначають породи деревини?

Читайте также: