Оперізуючий герпес лікування народними засобами

1. Етіологічний фактор: VZV →розд. 18.1.6.

2. Патомеханізм: в осіб, які перенесли первинне інфікування VZV, вірус залишається у прихованій формі у клітинах спінальних гангліїв та гангліях черепно-мозкових нервів, а за сприятливих умов (зниження імунітету) реактивується.

3. Резервуар та шляхи передачі: →розд. 18.1.6.

4. Фактори ризику: вік >65 р., особливо 8-ма і 9-та декада життя, злоякісні новоутвори, імуносупресивна терапія, інфікування ВІЛ та інші причини значного порушення клітинного імунітету; у дітей ризик вищий, якщо матір перенесла вітряну віспу під час вагітності (після 20 тиж.) — у такій ситуації вроджена вітряна віспа не розвивається, але VZV може реактивуватися вже у дитячому віці.

5. Інкубаційний період та період заразливості → розд. 18.1.6; заразливість контактних осіб значно нижча, ніж у випадку пацієнта з вітряною віспою; стосується в основному осіб, сприйнятливих до інфікування VZV у випадку контакту з пухирцевими елементами на відкритих частинах тіла пацієнта.

1. Продромальний період (70–80 % випадків): біль в ділянці одного дерматому, постійний або переривчастий, частий або спорадичний, пекучий, колючий, пульсуючий, іноді викликається лише через дотик; може переважати свербіж шкіри або відчуття повзання мурашок та інші парестезії; з'являється вдень та вночі; маніфестує зазвичай 3–4 дні перед появою елементів висипань на шкірі, інколи зберігається більше тижня після їх зникнення; додатково може з'явитися лихоманка або субфебрильний стан, погане самопочуття, біль голови.

2. Період шкірних висипань: поліморфні висипання у ділянці дерматому — первинно еритематозно-плямисті (зберігаються впродовж короткого періоду, легко їх не помітити), потім з'являються скупчення папул, з яких через 1–2 дні утворюються пухирці з серозним або мутним вмістом, а пізніше — пустули; через 4–5 днів пухирці тріскають, залишаючи болючі ерозії та виразки, які вкриваються кірочками (через 7–10 днів). Нові елементи з'являються хвилеподібно через ≈7 днів. Кірочки відпадають через 3–4 тиж.; часто залишаються рубці, депігментація або пігментація. Елементи висипання (ерозії та дрібні виразки) можуть з'явитися на слизових оболонках. При типовому перебігу елементи з'являються скупченнями на ділянці, іннервованій гілками чутливих нервів одного дерматому та однієї половини тіла, найчастіше шкіри тулуба (у ділянці дерматомів від Th3 до L3) або голови, в ділянці іннервації черепно-мозкових нервів: V (особливо перша гілка V 1 ), VII та VIII). Рідше зміни на кінцівках. Висипання супроводжується свербіжем та болем (подібно, як у продромальному періоді), а також загальними симптомами ( 3. Інші симптоми: парез (5–15 %), найчастіше кінцівок, у випадку ураження рухових нервів; особливі випадки: синдром Белла (ураження VII нерва — периферичний парез лицевого нерва), синдром Рамсея-Ханта (ураження колінчастого вузла та VII нерва — периферичний парез лицевого нерва та оперізуючий герпес вуха з тієї ж сторони; може супроводжуватися порушенням смакових відчуттів, сльозо- та слиновиділенням).

4. Особливі клінічні форми:

1) оперізуючий герпес ока — зміни вздовж трійчастого нерва (особливо V 1 ); захоплюють шкіру чола, повік та кон'юнктиву і рогівку ока; буває тяжкий перебіг; у рогівці можуть утворюватися виразки; при відсутності лікування може призвести до порушення зору (навіть сліпоти) та ураження окорухового нерва;

2) оперізуючий герпес вуха — зміни вздовж периферичних нервів колінчастого вузла, захоплює шкіру вушної раковини та завушну ділянку, зовнішній слуховий хід, барабанну перетинку, їх супроводжує сильний біль вуха, шум у вусі, глухуватість та запаморочення (ураження VIII нерва), може також розвинутись периферичне ураження VII нерва (синдром Рамсея-Ханта);

3) дисемінований оперізуючий герпес — в основному у хворих на лімфому Ходжкіна або неходжкінські лімфоми (40 %); висипання можуть поширитися на всю шкіру, нагадують зміни при вітряній віспі, але супроводжуються болем; часто пневмонія, гепатит та енцефаліт;

4) рецидивуючий оперізуючий герпес (≤5 %) — може вказувати на злоякісний новоутвір або порушення клітинного імунітету.

Як у випадку вітряної віспи. Показані у пацієнтів із порушенням імунітету, при формах із нетиповим перебігом або у сумнівних випадках.

У типових випадках, в осіб, які раніше хворіли вітряною віспою – на основі характерної клінічної картини.

1. Біль у продромальному періоді (особливо довготривалий): інші причини болю такої локалізації.

2. Екзантема: простий герпес (HSV), контактний дерматит, токсичний дерматит, висипання після множинних укусів комах.

3. Генералізована форма: вітряна віспа, дисемінована форма простого герпесу, алергічні висипання, папульозна кропив’янка, звичайні вугрі.

4. Очна або вушна форма: інфікування HSV, бешиха.

Противірусн е лікування

1. Хворі з нормальним імунітетом та у віці ≥50 р., або в яких виникає помірний чи сильний біль, або висипання мають щонайменше помірний характер, або локалізовані поза тулубом → ацикловір п/o 800 мг 5 × на день протягом 7–10 днів, або валацикловір п/o 1000 мг кожні 8 год протягом 7 днів; якнайшвидше розпочніть лікування після появи висипання (найкраще у першу добу).

2. Хворі з порушеннями імунітету, після трансплантації органа, зі злоякісним новоутворенням або із системним поширенням оперізуючого герпесу → ацикловір 10 мг/кг маси тіла в/в (500 мг/м 2 п. т.) кожні 8 год (правила введення ацикловіру в/в →розд. 18.1.6; після покращення стану хворого (відсутність свіжих елементів, регрес клінічних симптомів, у т. ч. зменшення інтенсивності болю) можна продовжувати лікування п/о до часу покращення стану імунітету.

1) незначний або помірний біль → парацетамол або НПЗП, можна додатково призначити слабкий опіоїдний анальгетик (напр. трамадол);

2) сильний біль → розгляньте призначення сильного опіоїду (напр., фентаніл або бупренорфін у формі пластира). Якщо неефективний → розгляньте додаткове призначення одного з ЛЗ: габапентин п/o, початкова доза 300 мг перед сном, поступово підвищуйте до 3 × на день, макс. 3600 мг/добу або прегабалін п/o, початкова доза 75 мг перед сном, поступово підвищуйте до 2 × на день; макс. 600 мг/добу; амітриптилін, початкова доза 10 мг перед сном, поступово підвищуйте до макс. 150 мг/добу, глюкокортикостероїд (виключно у поєднанні з противірусною терапією), напр. преднізон 20 мг 3 × на день протягом 4 днів, потім поступово знижуйте дозу. У разі відсутності покращення у випадку тяжкого та стійкого болю слід розглянути виконання фармакологічних блокад.

2. Не рекомендується застосування противірусних ЛЗ місцевої дії, антибіотиків ані анальгетиків у формі пудри та густої маси.

З'являються частіше у хворих із порушеннями клітинного імунітету.

1. Місцеві ускладнення

1) постгерпетична невралгія (20–50 % випадків, частіше в осіб літнього віку) — біль, що зберігається >30 днів від початку хвороби або рецидивує через 4 тиж.; іноді впродовж багатьох місяців, та навіть років; часто після очної форми; анальгетична терапія (→Симптоматичне лікування);

2) постгерпетичний свербіж — може зберігатися багато місяців після регресу змін на шкірі та супроводжувати невралгію, або є єдиним симптомом; має невропатичне походження; лікування →табл. 1.38-1;

3) рубці, пігментація або депігментація шкіри;

4) при очній формі оперізуючого герпесу – кон’юнктивіт, кератит, увеїт; неврит зорового нерва.

2. Неврологічні ускладнення

1) асептичний менінгіт — легкий перебіг, без лікування повністю минає протягом 1–2 тиж.; безсимптомні зміни у спинно-мозковій рідині, характерні для асептичного менінгіту, присутні навіть в 1/3 випадків оперізуючого герпесу у пацієнтів із нормальним імунітетом;

2) гострий енцефаліт (рідко) — з'являється зазвичай через декілька днів після появи висипань (рідше — декілька тижнів перед або після); фактори ризику: порушення імунітету, ураження дерматомів, іннервованих черепно-мозковими нервами, дисемінований оперізуючий герпес; ризик смерті до 25 % у залежності від стану імунітету;

3) хронічний енцефаліт — практично виключно у пацієнтів зі значним порушенням клітинного імунітету, особливо у пацієнтів зі СНІД; з'являється через декілька місяців після перенесеного оперізуючого герпесу (у 30–40 % хворих без шкірних проявів). Прогноз поганий, прогресуючий перебіг, призводить до смерті.

4) інсульт — рідкісне ускладнення оперізуючого герпесу в результаті сегментарного запалення, звуження або тромбозу проксимальної гілки середньої або передньої мозкової артерії; може з'явитися також у осіб із нормальним імунітетом, зазвичай ≈7 тиж. після перенесеного захворювання (часом до 6 міс.); смертність 20–25 %, залишає стійкі неврологічні ураження;

5) мієліт — рідко, в основному в осіб із клітинним імунодефіцитом (особливо у хворих на СНІД); найчастіше після оперізуючого герпесу в ділянках, іннервованих нервами, що виходять із грудного відділу спинного мозку, але також у осіб, які не перенесли оперізуючого герпесу. Симптоми: парези (при ураженні рухових шляхів) у тому самому сегменті, що й зміни на шкірі, та/або втрата чутливості (ураження чутливих шляхів) нижче ураженого дерматому; з'являється через ≈12 днів від появи перших елементів. Тяжкі форми: половинне ураження спинного мозку (синдром Броун-Секара) або тотальний поперечний мієліт. Прогноз невизначений.

6) ретиніт — в імунокомпетентних осіб гострий некроз сітківки; у пацієнтів зі СНІД: ретиніт, прогресуючий периферичний некроз сітківки або швидко прогресуючий герпетичний некроз сітківки. Зазвичай після оперізуючого герпесу ока (декілька тижнів або місяців) або під час шкірних змін на шкірі; по мірі прогресування хвороба може поширитися на друге око. При дослідженні дна ока: зернисті, жовтуваті, ішемічні зміни, з поширенням та злиттям; сітківка може відшаровуватися. Швидке прогресування, призводить до зливного некрозу та у 75–85 % до сліпоти.

7) параліч лицевого нерва.

3. Позанейрональне поширення, віремія, шкірне поширення — зазвичай при тяжких клітинних імунодефіцитах; високий ризик смерті у випадку ураження внутрішніх органів.

В імунокомпетентних пацієнтів прогноз щодо виздоровлення сприятливий, але часто протягом багатьох місяців зберігається постгерпетичний біль. В осіб із порушеннями імунітету та у разі ускладнень ризик стійких наслідків та смерті залежить від перебігу →Ускладнення.

1) проти вітряної віспи →розд. 18.11 — основний метод профілактики;

2) проти оперізуючого герпесу — вакцина призначена для осіб віком >60 р.

Ізоляція (особливо від осіб із групи ризику): пацієнтів із порушенням імунітету, імунокомпетентних пацієнтів із дисемінованою формою оперізуючого герпесу — впродовж усього часу тривання хвороби; імунокомпетентних пацієнтів із локалізованою формою оперізуючого герпесу — до часу підсихання всіх елементів висипань. Закривання шкірних змін (напр., одягом) знижує ризик інфікування VZV контактуючих із пацієнтом осіб.

Як лікуватись самому

В організмі людини, яка перехворіла в дитинстві вітрянкою, одного разу може активуватися вірус герпесу зостер, що потрапив туди ще під час хвороби. У результаті з’являється оперізуючий лишай лікування якого має бути своєчасним і комплексним. Пізнати захворювання можна за характерними висипань на шкірі. На почервонілий шкірі з’являються хворобливі бульбашки, які розташовуються на тілі у вигляді стрічки.

Все починається з того, що починає горіти будь-яке місце, найчастіше поперек. Потім один за іншим, переповзаючи з місце на місце, починають з’являтися бульбашки. Вони немов оперізують все тіло. Через кілька днів пухирці починають лопатися, рідина з них витікає, а все місце покривається кіркою, яку в жодному разі не можна видаляти. Шкіра свербить дуже сильно. Печіння і одночасний свербіж викликає досить неприємні відчуття. Хочеться все зірвати і розчесати. Але це робити категорично заборонено.

Один і той же вірус – герпес зостер проявляється по-різному, в дитинстві – банальна вітрянка, в дорослому віці – оперізуючий лишай. Відповідно лікувати доводиться також різними способами.

Оперізуючий лишай лікування

Беручись за оперізуючий лишай лікування, перш за все, направляють на зняття болю і свербіння. Крім того, як можна швидше треба зняти запальний процес і знищити вірус-збудник.
Коли з’являються бульбашки – лікування позбавляючи полягає в регулярному їх змазуванні зеленкою або міцним розчином марганцівки.
У період горіння, до запаленій шкірі прикладають змочений у холодній воді і віджатий рушник. Вживання вітамінів групи В і С, допоможе підтримати і зміцнити імунітет. Адже саме його ослаблення часто і дозволяє вірусам активуватися в нашому організмі. Отже, меню в період лікування лишаю повинно бути особливо збагачене овочами та фруктами, перш все цитрусовими.

Оперізуючий лишай лікування народними засобами

Настоянку прополісу, як ефективний імуномодулюючий засіб, бажано мати в кожному будинку. Додаючи по 10-15 крапель в напої кожен день, можна відмінно зміцнити організм. Крім того, це прекрасний засіб для профілактики.
На запалену шкіру накладають компреси. Для цього підходять будь-які трави, які використовують при шкірному захворюванні – м’ята перцева, безсмертник, лопух, пижмо. На 1 склянку окропу беруть 1 ст. ложку трави. Полегшують стан ванни з морської солі (Лікування сіллю).
Ще один засіб для зміцнення імунітету – настоянка імбиру. Щоб виготовити її в домашніх умовах, потрібно горілкою (800 мл) залити подрібнений корінь імбиру (150 г) і настояти два тижні в темному місці. Процідити і пити двічі на день перед їжею по 1 ст ложці.
Настоянка з вербової кори готується ще простіше. Береться столова ложка сировини на склянку окропу, настоюється 1 годину. Тричі на день потрібно пити по 1/4 склянки настою перед їжею, також для зміцнення імунітету.
Швидко заживає оперізуючий лишай лікування якого включає в себе всі види впливу: підтримку імунітету, правильне збалансоване харчування, компреси. Чудовим ефектом володіє нерозбавлений яблучний оцет. Прикладати його до уражених ділянок потрібно 4-5 разів на день. Бажано приготувати оцет самостійно, але можна використовувати магазинний. Всього пара хвилин і настає значне полегшення. Ідуть печіння і свербіж. А загоєння настає дуже швидко.
Настільки ж ефективна в лікуванні оперізувального лишаю настоянка з квіток календули і таволги. Дві чайні ложки квітів таволги і 100 г квітів календули залити 0,5 л горілки, поставити на один місяць у темне місце, закривши щільно поліетиленовою кришкою. У цій настоянці змочують марлю і прикладають тричі на день до хворих місць не більше, ніж на 10 хвилин. Крім того її можна пити у вигляді вітамінного напою, розвівши чайну ложку в півсклянки кип’яченої води. Приймати 3 рази на день.
І наостанок візьміть на замітку ще один чудовий спосіб. Оперізуючий лишай лікування, якого є боротьбою з одним з різновидів герпесу, швидко загоїться, якщо змащувати пухирі сумішшю гліцерину і сірки (2:1).

Заразна герпесная інфекція може передаватися контактним і повітряно-крапельним шляхом. Вона супроводжується болем і проявляється плямами по тілу. Інкубаційний період триває багато років. Причиною появи вважається вітрянка. Вірус Herpes Zoster знаходиться в нервових клітинах в сплячому стані, не викликаючи різних клінічних проявів.

Що таке оперізувальний лишай

Герпес оперізуючий (за МКБ 10) – вірусне інфекційне захворювання. При виникненні супроводжується болем, виглядає як висип. Переважно виникає у літніх людей, в осінній і зимовий період. Причиною і збудником виступає вірус вітряної віспи – герпес зостер (Herpes Zoster). В молодому віці, коли відбувається зустріч організму з вітрянкою, він не зникає після лікування, а переходить у латентний стан і ховається в нервових клітинах задніх рогів спинного мозку, гангліях автономної нервової системи, черепних нервів. Відбувається ураження задніх корінців.

Активізації інфекції сприяє вірусний ганглионеврит. Вірус виходить з інфікованих нервових клітин, рухаючись по аксонах. Затаївся збудник не викликає симптомів. Коли організм людини здоровий і немає проблем з імунітетом, вірус ніяк не проявляється. Через тривалий період герпес зостер знову надходить у кров і викликає симптоми оперізувального лишаю. Якщо дитина заразилася вірусом в утробі матері, в аналізі виявляються антитіла IgM anti VZV і підвищений рівень IgG anti-VZV. Це означає, що позитивні тести лімфобластною трансформації.

Які причини змушують вірус вітрянки знову атакувати організм? Серед них виділяють:

прийняття ліків, що знижують імунітет (імунодепресанти, кортикостероїдні гормони);
СНІД і ВІЛ-інфекції;
постійні стресові ситуації, постійна перевтома;
онкологію: пухлини і лімфогранулематоз;
пересадку органів і кісткового мозку.

Як виглядає оперізувальний лишай

Місцем локалізації вірусу виступають нервові клітини, які розташовуються по всьому тілу (міжреберні нервові стовбури, гілки трійчастого нерва). Лишай з'являється однобічно і виникає на обличчі, руках, животі, голові, в області геніталій. Дізнатися Herpes Zoster можна з плям, які виглядають як рожеві набряки. Через кілька днів утворюється група еритематозних папул, які моментально перетворюються в дрібні бульбашки. Їх діаметр становить 2-5 мм Всередині знаходиться прозоре вміст.

Серед атипових форм оперізувального лишаю розрізняють 5 видів, всі вони можуть передаватися і потребують лікування. Це:

абортивну – дрібні прояви висипки;
бульозна – з'єднання бульбашок;
геморагічна – в бульбашках міститься геморагічний ексудат;
гангренозна (некротична) – з некрозом, рубцями;
дисемінована (генералізована).

Патогенез захворювання виглядає наступним чином: оперізувальний лишай передається від людини до людини повітряно-крапельним, контактним, трансплацентарным шляхом. Людина, що заражає іншого, хворий на оперізувальний герпес або вітряну віспу. Вірус відноситься до розряду нейродерматотропных, тому здатний вражати клітини епітелію шкіри і нервової системи. Вірус є у всіх людей, які перенесли вітрянку або контактували з хворим. При зниженні імунологічної резистентності організму вірус прокидається і активізується знову.

Симптоми оперізувального герпесу у дорослих

Щоб розпізнати хворобу, потрібно знати, що таке оперізуючий лишай – симптоми і лікування у дорослих розрізняються. У людей з сильно пригніченим імунітетом висип розташовується по всьому тілу. Це небезпечний для життя стан характеризується ураженням внутрішніх органів, нервових корінців, органів нервової системи, нервових вузлів, оболонок і речовини мозку. У маленьких дітей може виникнуть ураження слизової оболонки порожнини рота. На яснах з'являється висип у вигляді бульбашок, які швидко розкриваються і перетворюються у виразки.

Крім герпетиформных висипань на шкірі і попередніх симптомів, відзначаються ознаки оперізувального лишаю під час загострення вірусу:

підвищення температури тіла до фебрильних цифр (38-40 градусів);
нездужання;
болить голова;
нудить і рве;
судоми;
порушення свідомості;
відбувається збільшення місцевих лімфатичних вузлів.

Якщо вірус активізувався в особовому нерві, відбувається параліч, серед ознак якої виділяють:

несиметричність особи;
пацієнт не може надути щоки, показати зуби;
висип з'являється в області вушної раковини.

Для діагностики та лікування призначається аналіз ПЛР. За кілька днів до появи висипань, людина думає, що захворів на грип, але це початкова стадія оперізувального лишаю: безпричинна слабкість, головний біль, озноб, втома, підвищення температури до субфебрильних цифр, розлад травлення. Потім виникає больовий симптом у місці появи майбутніх висипань через залученого в процес нерва. З'являється печіння, свербіж, біль посилюється при зміні положення тіла. Спостерігається почервоніння шкіри, набряклість, а через 3-5 днів з'являються висипання, як на фото.

Людина відчуває нездужання, з'являються симптоми і плями в зоні іннервації однієї або двох сусідніх спинномозкових корінців. Далі рожеві плями перетворюються в пухирці – це і є висипання при оперізувальному герпесі. З'являються вони тільки з одного боку: бульбашки праворуч в області грудної клітини не можуть з'явитися точно у такому ж місці ліворуч. Митися при болях небажано – це може привести до перенесення інфекції на інші ділянки. Висипання, такі як на фото, мають такі характеристики:

це пухирці з прозорим вмістом (якщо відбулося нагноєння, то вміст каламутне);
висип розташовується групами біля нервових стовбурів;
бульбашки можуть об'єднуватися між собою;
коли з'являється висип, свербіж і біль може трохи зменшитися;
через 7-14 днів з'являються нові елементи висипки.

Минуло кілька днів бульбашки герпесу починають розкриватися, утворюючи ерозію. Всі стадії загоєння позбавляючи хворий проходить протягом 2 тижнів. Епітелій знаходить цілісність, але на місці колишнього бульбашки залишається наслідок – депігментація. Це тимчасове явище, яке скоро відбудеться. Небезпека представляє випадок, коли імунітет людини сильно знижений. Тоді до ерозії може пристати інфекція іншого типу, стрептококи або стафілококи. Таке явище може призвести до розвитку гнійників, а після їх лікування на шкірі залишаться рубці.

Болі при оперізувальному лишаї

Герпетичні висипання характеризуються наявністю сильного больового синдрому. У людини з'являється відчуття поколювання, пощипування, розрізу, прострілу. Після висипань біль може зберігатися протягом року. Лікарі рекомендують вдаватися до допомоги знеболюючих препаратів. Зняти симптоми і сильні болі при оперізувальному лишаї допоможуть такі ліки як:

нестероїдні протизапальні засоби (кеторолак, напроксен, ібупрофен);
трициклічні антидепресанти;
протисудомні засоби – антиконвульсанти (габапентин, прегабалин);
амантадину сульфат (ПК-Мерц);
ненаркотичні анальгетики;
імуноглобуліни (зостевір);
новокаїнові блокади;
валацикловір, ацикловір (проти захворювань вірусної природи);
черезшкірна електростимуляція уражених нервів;
адекватне знеболення (оксикодон, трамадол);
препарати на основі капсаїцину (мазь Матарен плюс).

Як лікувати лишай

Профілактику захворювання потрібно виробляти живою вакциною Zostavax. Вилікувати вірусну інфекцію можна таблетками, народними засобами, мазати сумішшю. Для підвищення ефективності обраного методу лікування оперізувального герпесу необхідно поєднувати з правильним способом життя: дотримуватися спокій, повноцінно відпочивати. Варто усунути вплив на пацієнта сонячних променів. Потрібно убезпечити оточуючих від можливості заразитися: видати хворому всі предмети особистого користування. Існують і нетрадиційні методи лікування, такі як змова від лишаю.

Повноцінне лікування оперізувального лишаю в домашніх умовах можливо при підтримці імунітету, збалансованому харчуванні. Нерозбавлений яблучний оцет прикладають у вигляді компресів до ушкодженої ділянки 5 разів на день, щоб позбутися від сверблячки й печіння. Щоб лікуватися, можна приготувати настоянку календули та таволги. У складі треба змочувати марлю і прикладати 3 рази в день на 10 хвилин. Рецепт настоянки з календули і таволги прибере симптоми і допоможе при лікуванні. Інгредієнти:

квіти таволги – 2 ч. л.;
квітки календули – 100 г;
горілка – 0,5 л.

Спосіб приготування і застосування:

У ємність засипати квітки і залити горілкою.
Щільно закрити кришкою.
Поставити в темне місце на місяць.
Настоянку (1 ч. л.) можна розвести в 150 мл кип'яченої води.
Для лікування приймати тричі на день.

Мати-й-мачуха – цілюща рослина, свіжі листя якої допоможуть позбутися від симптомів. Перед застосуванням їх потрібно подрібнити до консистенції кашки. Прикладати до місця ураження на 20 хвилин. Приймати мати-й-махечу всередину можна, тобто взяти 2-3 краплі соку трави і залити 150 мл води 3 рази на день, за 60 хвилин до їжі).
Лікування оперізувального лишаю народними засобами включає змазування місць висипки відваром з непросмаженою гречки.
Якщо змішати масло чайного дерева зі спиртом 1:1, то вийде лікувальний компрес.
Підійде і лікування часником, якщо перетворити його в пюре, додавши води.

Лікування оперізувального лишаю у літніх

При прийомі препаратів упор потрібно робити на придушення вірусу. Лікування оперізувального герпесу у літніх відбувається зовнішньо у вигляді мазей і внутрішньо. Всередину приймаються противірусні засоби протягом 14 днів: анальгетики, антигістамінні препарати. Для людей похилого віку при лікуванні герпесу корисні прогулянки на свіжому повітрі, дієта, вітаміни для підняття імунітету. Потрібно уникати зустрічі з хворими, щоб не виник рецидив: шлях передачі – контактний і повітряно-крапельний. Інфекція може передаватися через речі і по повітрю.

Ускладнення після оперізувального герпесу

Якщо ви виявили у себе симптоми, червоні місця, як на фото, то перше що необхідно зробити – звернутися до інфекціоніста, оскільки можуть виникнути неприємні наслідки. Якщо вчасно не почати лікування, то наслідки оперізувального лишаю можуть бути плачевними. Серед поширених ускладнень після позбавляючи виділяють:

параліч лицьового нерва;
менінгіт;
довге біль в місцях ураження;
зниження гостроти зору, якщо герпес зачепив ділянку навколо очей;
гепатит;
розвиток поперечного мієліту;
пневмонія;
порушення сечовипускання.

Дізнайтеся, як проявляється вітрянка у дорослих - лікування в домашніх умовах і симптоми захворювання.

Відео: Вірус зостера

Відгуки

Маргарита, 42 роки Симптоми оперізувального лишаю виникли на спині, при появі дуже злякалася і звернулася до лікаря. Він призначив лікування: Ацикловір в таблетках (400 г 3 рази в день). Пити треба було протягом 10 днів. Ще був Фамцикловір. Мені лікування допомогло, але без звернення до лікаря я навряд чи змогла б себе вилікувати. Ускладнень не спостерігалося.

Артем, 38 років Було захворювання на шиї кілька років тому. Не знав, що при таких симптомах купатися не можна. Інфекція поширилася по тілу. Після лікування виникло ускладнення, почалася постгерпетична невралгія. Добре допомогли Тебантин і Фінлепсин. У першому менше побічних ефектів, але він дорожчий. Інші препарати, які прибирають біль не допомогли.

Як лікувати оперізуючий герпес за допомогою народних засобів?

Оперізуючий лишай, або герпес зостер, відноситься до категорії захворювань вірусного походження. Проявляється характерними висипаннями, розташованими групами в зоні проходження нервових стовбурів. Пацієнт, який має дане захворювання, відчуває сильні болі невралгічного характеру. Лікування оперізувального лишаю складне, що включає як традиційні методи, так і народні засоби.

Загальні відомості про оперізуючий лишай

Збудником оперізуючого герпесу є вірус Варіцелла Зостер або вірус вітряної віспи. Первинне захворювання виникає у вигляді віспи вітряної, після чого вірус переходить в приховане стан. Прояв герпесу зостера у вигляді оперізуючого герпесу відбувається внаслідок активізації інфекції.

Висипання при оперізуючий лишай можуть локалізуватися по ходу нервів в зоні розташування ребер, на обличчі - по ходу трійчастого нерва, а також на кінцівках. Схильні до захворювання частіше пацієнти старшого віку. Але захворіти може кожна людина, котрий переніс вітрянку. До групи ризику належать особи зі зниженим імунітетом.

Розрізняють декілька клінічних форм перебігу оперізувального лишаю, а саме:

Класична форма, з односторонньою локалізацією висипань;
Абортивний тип, обмежений набряком і висипаннями у вигляді вузликів по лінії нерва;
Виразково-некротичний вид, подібний класичній формі, але протікає важче;
Генералізований тип, що поширюється на більш велику поверхню шкіри;
Гангренозний вигляд - в бульбашках висипу міститься кров, і шкіра може піддаватися гангренізаціі.

Залежно від того, якою є клінічна картина і форма захворювання, встановлюють діагноз і призначають лікування, що полягає перш за все в призначенні противірусних засобів. Пацієнту також виписують болезаспокійливі засоби, вітаміни, в разі потреби - антибіотики. Місцеве застосовують мазі, розчини. У деяких випадках показано лікування у невролога. Також проводять лікування оперізувального герпесу народними засобами.

Народні методи, що застосовуються при лікуванні оперізувального лишаю

У лікуванні даного захворювання народними способами застосовують рослинні засоби, що володіють властивостями лікування дерматологічних захворювань. До таких можна віднести чистотіл, низку, полин гіркий.

При лікуванні лишаю чистотілом одночасно використовують 2 способи - внутрішній прийом і зовнішнє застосування. Зовнішньо місця ураження герпесом змащуються соком чистотілу. При рясному нанесенні соку пацієнт відчуває сильний свербіж, який після вбирання чистотілу через 5 хвилин знижується. Після цього змазування слід повторити ще кілька разів, з інтервалами в 5 хвилин для вбирання соку. До змазаних поверхонь можна доторкатися нігтями, щоб не заподіяти ушкодження здорової шкірі, що може погіршити перебіг захворювання.

Лікування оперізувального герпесу народними засобами також включає настій чистотілу. Для його приготування 20 г сухого рослини подрібнити і залити склянкою окропу, помістити на чверть години на водяну баню. Охолоджувати 45 хвилин, процідити. Зберігати настій в посуді з закручується пробкою 2 дня. Використовувати для змазування уражених герпесом ділянок.

Для змазування пухирців, висипати при оперізуючий лишай, можна приготувати настоянку на основі чистотілу. Для її приготування необхідно взяти:

Горілки - 0.5 л;
1 ст. л. трави чистотілу;
Перцю гіркого - 1 стручок;
Лист алое середнього розміру, рослина перед цим не поливати до 7 днів.

Для настоювання тримати 10 днів в темряві.

Ця рослина в народі широко використовують при лікуванні шкірних захворювань. Можна вживати внутрішньо і зовні. Для внутрішнього вживання 4 ст. л. низки запарити літром окропу і залишити для настоювання на ніч. Показано приймати до 4 разів на день по 100 мл.

Зовні низку використовують у вигляді примочок, ванн. Надає загоює і пом'якшувальну дію на шкіру.

Застосовують череду і в складі зборів з іншими рослинами. Наприклад, для лікування герпесу можна приготувати суміш з череди і шишок хмелю. Взяти по 1 ч. Л. кожного з рослин на 150 мл окропу. Укутати і відставити для настоювання не менше ніж на 30 хвилин. Рекомендується випити весь склад перед їжею, або на ніч. Також використовувати у вигляді примочок, накладаючи на шкіру, уражену герпесом, марлю, змочену розчином.

При лікуванні герпесу оперізувального полин використовують тільки зовнішньо - у вигляді примочок і компресів. Для приготування розчину на 300 мл окропу взяти 1.5 ст. л. рослини, запарювати під кришкою 20 хвилин.

При невралгічних болях практикують обкладення проблемних місць листям лопуха справжнього.

Лікування оперізувального герпесу народними засобами можна виконувати, використовуючи інші методи. Наприклад, такі:

Особлива роль в народному лікуванні оперізувального лишаю відводиться харчуванню. Рекомендується виключити з раціону важку білкову їжу - м'ясо та рибу жирних сортів, яйця, консерви, копченості.

Показано вживання зеленої рослинної їжі в значних кількостях, а також соки, особливо морквяний або морквяно-шпінатовий (в співвідношенні 10: 6). Сік повинен бути свіжим, приготованим за чверть години до вживання. Питний режим при лікуванні захворювання повинен включати 2 літри рідини в день.

Лікування оперізувального герпесу народними засобами можна поєднувати з медикаментозним лікуванням, що прискорює одужання.

Поділитися з друзями:

Народні засоби від оперізуючого лишаю

Оперізуючий лишай - одна з важких форм герпесу, коли хворобливі і водянисті пухирці утворюються не на губах, а на різних ділянках тіла. Все це супроводжується практично нестерпним свербінням і болями, часто сильними. Зазвичай цей вірус потрапляє в організм з раннього дитинства після вітрянки. Він не зникає повністю, а може, зачаївшись, перебувати в організмі людини роками, вичікуючи зручного моменту.

Народні рецепти проти оперізувального лишаю

Не варто впадати у відчай, якщо на тілі виявили оперізуючий лишай, народні методи лікування містять чимало коштів, які допомагають надовго позбутися від такого захворювання. Розглянемо найбільш ефективні і перевірені часом і практикою рецепти від оперізуючого герпесу.

Дуже добре з вірусом бореться полин. Краще придбати в аптеці спиртову настойку полину гіркого. Марлю або серветку змочити настоянкою і прикласти до уражених герпесом місцях у вигляді компресу на 20 хв. Після все змастити касторовою олією, так повторювати до тих пір, поки не пройде.

З харчової соди і солі готують склад для змазування ділянок ураження. Взяти по 1 ст. л. соди і солі, додати води, щоб вийшла кашка, що нагадує сметану. Їм змазують хворі місця близько 3-х разів на день. Зазвичай дня через 3-4 вже видно результат.

А можна приготувати настоянку з касторової олії і часнику. Для чого 100 г часнику якнайкраще подрібнити і залити 1 склянкою касторки, потім поставити в духовку з температурою в 50-70 градусів на 3 години, нехай нудиться. Остившім і процідженим маслом змащувати уражені ділянки шкіри до 4-х разів на день.

Успішне лікування позбавляючи маззю, яку готують із сухих листочків верби. Щоб її приготувати, потрібно сухе листя верби спалити, а що утворився попіл змішати з оцтом (9%) до маси, що нагадує сметану. Отриману мазь наносять на уражені ділянки шкіри 4 рази на день. Якщо його використовувати не перериваючись, то біль скоро стихне, а плями і висип просто зникнуть.

Для внутрішнього застосування радять пити настій пижма, полину або деревію (кожен готується окремо). Столову ложку трави залити 2-я склянками води (окріп) і настояти 20 хв. Зазвичай рекомендують випивати по 2-3 склянки в день. Але варто звернути увагу на те, що деякі трави можуть викликати алергію, тому, перш ніж пити будь-якої склад, потрібно переконатися в тому, що її немає.

Досить добре виганяє вірус з організму реп'яховий чай. Реп'ях подрібнити, 1 ч. Л. залити окропом і настояти годину. Вміст склянки розділити на 4 частини і випити протягом дня. Якщо форма хвороби запущена, рекомендують пити напій кожну годину, тобто близько 12 разів за день.

Радять також, під час хвороби, більше вживати вітамін С (листя і плоди чорної смородини, малину, зелена цибуля, капусту і мн. Ін.). До всього іншого, пропити комплекс вітамінів, які призначить лікар, варто звернути увагу на всі вітаміни групи В.

Імбир також застосовують при лікуванні оперізувального лишаю. Корінь протерти
(знадобиться приблизно 150 г), залити горілкою (1 пляшка 0,8 л) і витримати в закритій тарі (краще скляної) 2 тижні, бажано, щоб сонячні промені на неї не потрапляли. Після фільтрування пити по 1 ст. л. кожен раз перед початком прийому їжі. Перш ніж приготувати настоянку з імбиру, варто знати, що його потрібно застосовувати з великою обережністю і тільки після консультації лікаря, тим, у кого підвищений артеріальний тиск, проблеми з шлунково-кишковим трактом. Імбир також має властивість розріджувати кров.

Дуже популярною є настоянка прополісу. Про прополіс ходять справжнісінькі легенди про чудодійний його лікуванні. Він добре лікує запальні процеси, покращує самопочуття, різні ушкодження шкірного покриву: пролежні, екземи, різної форми лишаї, в тому числі, і оперізуючий лишай. Настоянку приймають по 10 крапель, додаючи в напої.

Хоча, на думку фахівців, вірус герпесу, що викликає оперізуючий лишай, вилікувати повністю неможливо, але лікувати сам лишай просто необхідно. Якщо не лікувати, як годиться, або невчасно почати лікування, то до наявного захворювання, найчастіше, приєднується інфекція, яка може викликати нагноєння на шкірі.

Але найголовніше, не забувайте про профілактику, якщо невелика застуда або, же ослаблена імунна система, сходіть до лікаря, здайте аналізи і, за порадою лікаря, починайте профілактичні заходи. Всіх вам благ!

Народні методи лікування оперізувального лишаю

Оперізуючий лишай, він же оперізуючий герпес - це захворювання, яке виникає внаслідок активації вірусу віспи, що вражає міжхребцеві ганглії (нервові вузли і скупчення нервових клітин), а так же задні корінці спинного мозку і призводить до появи висипань на шкірі, на рівні ураження. Існує кілька різновидів оперізувального лишаю, але загальними симптомами для всіх видів є: підвищення температури, висипання, біль у місцях майбутніх висипань, слабкість. Хворий відчуває ниючі і постійні болі, або колючі і приступообразні. У цій публікації, будуть розглянуті народні методи лікування оперізуючого лишаю, з використанням засобів, доступних в домашніх умовах.

Народні методи лікування оперізувального лишаю:

- Компреси з шабельника. Спосіб: дрібно подрібнити свіже листя шабельника і накласти компрес з цієї маси, на уражену оперізувальний лишай, область тіла.

- Календула і таволга. Спосіб: 2 столові ложки квіток таволги і 2 столові ложки сухих квіток календули, залити 500 мл горілки і наполягати, протягом 2 тижнів. Приймати настоянку всередину - по 1 столовій ложці, розведеною в 100 мл води, 3 рази на день. Паралельно з цим, застосовувати настойку зовнішньо: змочувати тканину в настоянці і прикладати на місця висипань, тримати протягом 15 хвилин, повторювати процедуру 3 рази в день.

- Прополіс на ланолине. Для лікування оперізувального лишаю, необхідно змащувати уражену ділянку тіла, 20% прополісом на ланолине. Можна додати в цю суміш 10% воску і 10% кедрової смоли, тим самим, поліпшивши її.

- Лікування часником, золою і медом. Спосіб: дрібно подрібнити 3 зубчики часнику, додати 100 гр. меду і 1 столову ложку золи. Ретельно перемішати і змащувати уражену ділянку шкіри.

- М'ята. Спосіб: залити 1 столову ложку м'яти, 1 склянкою окропу і поставити на парову баню, тримати 20 хвилин. Приготованим відваром, змащувати уражену оперізувальний лишай область тіла.

- Трава синяк. Спосіб: віджати сік з трави синяк і нанести його на уражені місця. Можливо, виникнення неприємних відчуттів, щипання - їх потрібно терпіти. Використовуючи цей спосіб лікування позбавляючи, незапущених форму захворювання, можна вилікувати за 1 раз. При запущених формах, лікування необхідно проводити кілька днів.

- Глина, вакуумний масаж і медові коржі. Для лікування оперізувального лишаю, пропонується комплексний підхід:

1. Щодня накладати компреси з глини на хворий ділянку тіла, тримати протягом 2 годин, після зняття - прийняти душ, потрібно провести 14 процедур лікування. Для кожної процедури лікування, необхідно брати свіжу глину.

2. Завершивши застосування глиняних компресів, аналогічним способом, робити медові компреси. Потрібно провести 10 процедур.

3. Паралельно, приймати настоянку ехінацеї, щоб підвищити імунітет.

4. Проводити вакуум - терапію, з використанням медичних банок.

- Алое. Спосіб: розрізати уздовж, навпіл, широке листя алое і на ніч, прикріпити їх до уражених ділянок тіла. Проводити процедуру, щодня, щоночі. Використовуючи це народний засіб лікування оперізуючого лишаю, хвороба за кілька днів має зникнути.

- Дьоготь. Спосіб застосування: змащувати дьогтем, за допомогою пензлика, уражені ділянки тіла. Зверху нічим зав'язувати і накривати не потрібно. Проводити процедуру 1 раз за день.

- Перекис водню. Застосування: змочити ватку в перекису водню і змастити уражене позбавляємо місце. Виконувати процедуру 2 рази на день.

- Сіль і сода. Спосіб: змішати 1 столову ложку соди з 1 столовою ложкою солі, додавати воду і змішувати, до утворення консистенції сметани. Змащувати уражені ділянки тіла маззю. Проводити процедуру 3 рази в день. Приблизно, на третій день, хвороба почне проходити.

- Масло з пшона. Спосіб приготування: насипати 1-2 столові ложки пшона, в тарілку і зверху притиснути крупу залізом, розпеченим до червона. При цьому з пшона відбудеться виділення масла, чорного кольору. Потрібно змастити уражену ділянку тіла, теплим маслом.

Використовуючи народні методи лікування оперізуючого лишаю, не забувайте проконсультуватися з лікарем дерматологом, з приводу вашого захворювання, адже лишай в незапущеній формі, можна вилікувати набагато легше, ніж запущений.

Читайте также: