Лікування кольорового лишая

Симптоми лишаю в дитини

Стригучий лишай є найпоширенішим серед дітей грибковим захворюванням, що вражає шкіру, волосся, нігті. Від моменту зараження грибком до появи симптомів лишаю в дитини може пройти від 5 днів до 6 тижнів. При ураженні шкіри утворюються відмежовані круглі або овальні плями червонуватого кольору. Шкіра на цих ділянках покрита кірочками та лусочками, сильно лущиться, може свербіти та пекти.

Якщо стригучий лишай у дітей вражає волосяну частину голови, це супроводжується утворенням великої ділянки облисіння округлої форми, в межах якої волосся облітає, наче під час стриження, на рівні кількох міліметрів від шкіри голови. Навколо основної ділянки можуть розташовуватися дрібніші. Іноді їх може бути досить велика кількість.

В ослаблених дітей це захворювання може протікати з лімфаденітом, підвищенням температури, зниженням апетиту, головним болем, піодермією, фолікулітом та перифолікулітом голови.

Висівкоподібний (кольоровий) лишай

Улюбленою локалізацією висівкоподібного лишаю в дітей є так звані себорейні зони – волосиста частина голови та верхня половина тулуба. При початку захворювання навколо основ волосяних фолікулів з’являються жовтуваті точки, які потім трансформуються в пляму рожево-жовтого (коричнево-жовтого) кольору, покритого висівкоподібними лусочками. Елементи поступово розростаються по периферії, зливаючись в більш великі вогнища. При дряпанні лусочок вони починають сипатись.

Забарвлення уражених ділянок шкіри може змінюватись від світло-кремового до темно-бурого кольору, що і стало причиною подвійної назви цього виду лишаю в дітей. Зони шкіри з лишаєм мають властивість не темніти під час засмаги, що пояснює появу на шкірі у дітей гіпопігментованих ділянок.

Себорейний або атопічний дерматит в дитини, що асоціюється із збудником лишаю – P. orbiculare (ovale), створює загрозу формування ускладнених та резистентних до традиційної терапії форм.

При типовій формі рожевого лишаю на тулубі дитини спочатку утворюється первинний осередок – одинична материнська бляшка. Вона має вигляд яскраво-рожевої овальної плями розміром від 2 до 5 см. Приблизно через 7 – 10 днів з’являються вторинні висипання більш дрібного розміру (1-2 см) овальної форми у великій кількості. Для висипань характерна наявність лущення в центрі плями та червона облямівка, вільна від лусочок по периферії, що нагадує медальйон. Як правило, плями розташовуються в природних складках шкіри.

При ураженні рожевим лишаєм дітей може турбувати невелике свербіння. Період висипань триває 4 – 6 тижнів, потім елементи самостійно безслідно зникають. При постійному подразненні уражених ділянок шкіри (митті, терті об одяг, ультрафіолетовому опроміненні) висипання можуть інфікуватися, приводячи до гнійних ускладнень: фолікуліту, імпетиго, гідраденіу.

Червоний плоский лишай

Цей різновид лишаю зустрічається дуже рідко. При захворюванні уражається шкіра, слизові оболонки, іноді нігті. Дерматоз характеризується мономорфним висипом у вигляді плоских вузликів яскраво-червоного або синюшного кольору з блискучою поверхнею, діаметром 2-3 мм. Червоний плоский лишай супроводжується інтенсивним свербінням, що позбавляє дітей сну. Зливаючись, вузлики утворюють невеликі бляшки з дрібними лусочками на їх поверхні.

Характерна локалізація висипань при такому захворюванні в дітей – згини передпліч, променезап’ясткові суглоби, внутрішні поверхні стегон, пахові та пахвові області, слизові оболонки рота.

Оперізуючий лишай або герпес розвивається в дітей віком від 10 років та дорослих, які перенесли в минулому вітряну віспу. Появі шкірних висипань у дітей передує грипоподібний стан: нездужання, озноб, підвищення температури, відчуття печіння, оніміння або поколювання по ходу чутливих нервів в зоні майбутніх висипань.

Через 1-2 доби на еритематозно-набряковому тлі з’являються групи пухирців розміром 0,3-0,5 см, заповнені прозорим вмістом. Висип розташовується лінійно, по ходу великих нервових стовбурів та нервових гілок. В період активних висипань відзначається висока лихоманка, болі у місцях міжреберних та трійчастого нерва, лімфаденіт. Через кілька днів вміст бульбашок каламутніє і підсихає, на їх місці утворюються кірочки, які потім відпадають, залишаючи після себе легку пігментацію. Одужання зазвичай настає в період від 15 днів до 1 місяця.

При оперізуючому лишаї в дитини може розвиватися стоматит, кон’юнктивіт, кератит, іридоцикліт, неврит зорового та окорухового нерву, невралгія. В ослаблених дітей захворювання може ускладнюватися серозним менінгітом, енцефалітом, міелітом.

Лікування лишаю в дитини

Схема лікування лишаю у дітей залежить від типу інфекції та вираженості проявів. У всіх випадках лікування повинно проводитися під контролем лікаря-дерматолога. Заразні форми лишаю вимагають ізоляції хворої дитини та тимчасового припинення контактів іншими дітьми.

Лікування лишаю в дитини, що викликаний грибковими збудниками, припускає зістригання волосся в зоні ураження, прийом системних антимікотиків (гризеофульвіну), обробку шкіри протигрибковими мазями, проведення загальнозміцнюючої вітамінотерапії, імуномодулюючої терапії. При сильному свербінні шкіри призначаються антигістамінні препарати, кортикостероїдні мазі. У випадку поразки волосистої частини голови застосовуються лікувальні шампуні на фунгіцидній основі (Себозол, Нізорал, Кетоконазол). Критерієм успішного лікування грибкового лишаю в дитини служить триразовий негативний аналіз на гриби.

Лікування оперізуючого лишаю в дітей проводиться противірусними препаратами місцевої та загальної дії (інтерферон, ацикловір), анальгетиками, НПЗЗ. Також здійснюється змазування ділянок висипань зеленкою та іншими дезінфікуючими розчинами для попередження ускладнень. Дуже ефективні при цьому типі лишаю фізіотерапевтичні процедури – солюкс, УФО, ультразвукова терапія, електрофорез, діатермія, магнітотерапія. При вираженому больовому синдромі проводяться новокаїнові блокади та рефлексотерапія.

Важливим моментом при лікуванні є суворе дотримання правил гігієни (регулярна зміна білизни та одягу дитини, їх прання та прасування, недопущення подразнення ділянок шкіри, дезінфекція предметів особистої гігієни), тимчасове виключення загальних водних процедур, гіпоалергенне харчування.

Чинниками, що дозволяють запобігти зараженню лишаєм, служать: повна ізоляція хворої дитини від здорових дітей, обмеження контактів дітей з бездомними тваринами та регулярний огляд домашніх тварин ветеринаром. Вкрай важливо приділяти увагу зміцненню імунітету дітей, прищеплювати дітям гігієнічні навички.

Лікування лишаю – це довгий процес, що вимагає терпіння. Найчастіше зникнення видимих проявів зовсім не означає повного одужання, тому необхідно строго витримувати позначені лікарем терміни лікування та карантину.

Разноцветный лишай является лидером среди всех дерматологических заболеваний. Лишай бывает двух основных типов – отрубевидный лишай и разноцветный лишай. Симптомы у этих заболеваний несколько разнятся – это, по сути, две разные болезни, имеющие определенные отличия в процессе развития и лечения.

Обычно эта болезнь носит хронический характер и обостряется сезонно – к весне. Ввиду своей внешней безобидности лишай обычно не подвергается настоящему лечению – пациенты предпочитают лишь косметически скрыть следы поражения кожи при помощи загара. Поэтому данное заболевание очень часто рецидивирует и обостряется.

Для начала грамотной терапии необходима четкая диагностика заболевания. Для этих целей широко распространен простой и надежный метод – метод йодной пробы. Пораженный участок смазывается настойкой йода и спиртом. Грибок, вызывающий лишай, поражает роговой слой кожи, разрыхляя его и делая пористым. Благодаря этому участки кожного покрова, пораженные возбудителем, впитывают йод и приобретают отчетливую характерную коричневатую окраску.

В случае если при положительной йодной пробе возникают сомнения в поставленном диагнозе, используется гистологический и микроскопический метод – пациенту делается соскоб с пораженного участка и данный материал тщательно изучается под микроскопом для определения наличия грибных гиф.

Как уже упоминалось, заболевание цветной лишай на коже имеет грибковую природу. В 1951 г. М. Гордон выяснил, что возбудителем болезни является гриб, относящийся к группе дрожжеподобных грибов.

Данный представитель дрожжей, как выяснилось позднее, является нормальным обитателем кожного покрова и существует в трех изменяющихся формах: Malassezia furfur, Pityrosporum orbiculare и Pityrosporum ovale. Они отличаются тем, что первая является мицелиальной, вторая – овальной, третья – округлой.

Согласно этому, при болезни цветной лишай, причинами появления ее симптомов является ряд провоцирующих факторов, которые активизируют грибок.

• жаркий климат;
• весенне-летняя пора года;
• повышенное потоотделение;
• генетическая предрасположенность;
• стресс и перенапряжение нервной системы;
• частые или регулярные посещения солярия;
• длительное пребывание под палящим солнцем;
• хронические патологии пищеварительного тракта (гастриты, эзофагит, язвенная болезнь);
• ношение белья и одежды, преимущественно сшитой из материи синтетического происхождения);
• злоупотребление антибактериальными гигиеническими средствами для кожи (гели, мыла и т.п.);
• хронические заболевания гормональной системы (сахарный диабет, гипер- и гипотиреоз, болезнь Иценко-Кушинга);
• нарушения гормонального баланса, связанные с беременностью, климактерическим периодом, подростковыми изменениями;
• хронический инфекционный процесс в организме (туберкулез, ВИЧ-инфекция или СПИД), злокачественные опухолевые процессы.

Ввиду этого солнечный лишай чаще поражает мужчин молодого возраста, от 16 до 40 лет, так как у них более активно происходит выделение пота.

При разноцветном лишае на кожных покровах появляются монотонные гладкие пятна. Цвет этих пятен колеблется от розоватого до светло-бурого, а локализуется данный лишай обычно на коже шеи, живота, бедер, спины. Пятна особо заметны на загорелой поверхности, поэтому лишай проявляется в теплое время года.
Распространение разноцветного лишая не носит агрессивный характер и не приносит заметного вреда здоровью, но при этом кожа приобретает неприятный "леопардовый" окрас, что недопустимо с точки зрения косметологии.

Встает вопрос, как вылечить лишай у ребенка. Болезнь нужно начинать лечить сразу после обнаружения, делать это всегда должен врач. Это может быть педиатр или семейный врач. Лечение зависит от вида заболеваний, его тяжести. Определять схему лечения нужно после точного установления разновидности заболевания, поэтому лечение должно зависеть от вида и формы болезни.

Грамотный врач-дерматолог без труда определит разноцветный лишай. Лечение при этом желательно проводить при консультации специалиста, который сможет определенно диагностировать и подобрать наиболее эффективную терапию лишая. Существует несколько направлений в лечении данной болезни – обычно применяются различные виды наружных фармацевтических препаратов – спреи, мази, растворы. Только в случае запущенных и масштабных форм прописывают внутренние препараты в виде таблеток. В лечении лишая хорошо зарекомендовали себя препараты из группы аллиламинов ("Ламизил", "Экзодерил"), а также азоловые препараты ("Кандид", "Клотримазол", "Травоген"). До сих пор широко используется известный метод Демьяновича. При проведении данного метода пораженные участки кожи последовательно протираются 6%-ым раствором хлороводородной кислоты и 60%-ым раствором гипосульфита.
Применяются также специальные лечебные шампуни с содержанием кетоназола – например, "Кето-плюс", "Себозол" и некоторые другие.

Стоит сделать акцент на необходимости профилактических мер против разноцветного лишая. Перед лечением обязательно нужно проводить дезинфекцию всего белья – тщательно перестирать и перегладить с обеих сторон всю одежду и постельное белье, бывшее в употреблении. Также рекомендуется носить одежду из натуральной хлопчатобумажной ткани, так как герметичная синтетика способствует росту грибка.

Отрубевидный лишай

Отрубевидный лишай представляет собой хроническое поражение кожи грибкового происхождения, досаждающее преимущественно в весенне-летний период. Проявляется данное заболевание появлением на коже округлых светло-коричневых пятен, особенностью которых является невосприимчивость к ультрафиолетовому излучению. Ввиду этого, на загорелой коже отрубевидный лишай выглядит как изолированные белесые пятна или целые участки незагорелой кожи, из-за чего кожный покров человека напоминает пятнистый окрас леопарда.

Отрубевидный (разноцветный) лишай относится к малоконтагиозным заболеваниям. Это означает, что заразиться им от больного человека можно лишь в случае использования общих полотенец, постельного белья или при ношении одежды больного человека. В остальных случаях отрубевидный лишай не передается.

Существует несколько заболеваний кожи, которые имеют такую же клиническую картину, какая возможна при отрубевидном лишае. Поэтому в случае данного заболевания необходима тщательная диагностика. Помимо классической йодной пробы часто применяется микроскопический метод. С пораженного участка делается соскоб чешуек, среди которых ищут признаки возбудителя. Помимо этого для утверждения диагноза дерматологи часто используют так называемую лампу Вуда, дающую люминесцентное освещение. Опытный специалист может сразу отличить по цвету в люминесцентных лучах типичные пятна отрубевидного лишая.

Такая тщательная диагностика лишая необходима для того, чтобы отсеять некоторые схожие заболевания и состояния – например, так называемое витилиго (болезнь белых пятен) или гиперпигментацию у пожилых людей. Как правило, в случае лишая характерно не только наличие пятен, но и их шелушение.

Отрубевидный лишай вызывается микроскопическим дрожжеподобным грибком рода Pityrosporum. Гифы грибка располагаются в роговом слое эпидермиса, разрушая и разрыхляя его. Болезнь, а точнее рост грибка, провоцируется повышенной жирностью кожи и потливостью.

Пятна, локализующиеся на верхней половине туловища – на шее, груди, плечах могут говорить об отрубевидном лишае. Лечение при этом признаке не стоит затягивать.

Пятна представляют собой небольшие (до 5 мм в поперечнике) коричневатые образования с неровными границами. По консистенции данные пятна слаборыхлые и шелушащиеся. Грибок постепенно растет, поэтому пятна могут увеличиваться в размерах, срастаться в единое неровное пятно. Иногда для данного вида лишая характерен слабый зуд в районах пятен.

В группу риска людей, которые могут страдать отрубевидным лишаем, входят те, кто предпочитает плотную одежду из синтетических тканей, а также люди, которые работают при повышенной температуре и влажности.

Лечение отрубевидного лишая у человека схоже с лечением разноцветного лишая. Активно применяется метод Демьяновича с использованием соляной кислоты и гипохлорита, хорошие результаты дает также втирание в кожу салицилового спирта или серной мази. Из других фармацевтических средств особо стоит отметить, к примеру, хорошо зарекомендовавший себя "Бифоназол", который успешно справляется с такой болезнью, как отрубевидный лишай. Лечение, таким образом, достаточно простое и надежное.

• дезинфекция постельного белья (кипячение, глажка);
• дезинфекция одежды, которая носится, непосредственно прилегая к телу (нижнее белье, рубашки, пижамы и т.п.);
• замена банных принадлежностей после лечения (губки, мочалки и т.п.).

В некоторых случаях отрубевидный лишай лечится народными средствами. Для этого широко применяются изготовленные вручную мази на основе дегтя. Следует обратить внимание, что при отрубевидном лишае лечение мазями на основе дегтя или с помощью серной мази достаточно трудоемкая и неудобная процедура. Положительный результат в лечении болезни дают настои таких лекарственных растений как календула, чистотел, рута душистая, зверобой. Для этого на пораженные участки кожи прикладываются компрессы, смоченные в настое трав. При обширном разноцветном лишае лечение предусматривает добавление настоя в воду для принятия ванны.

Важно помнить, что при заболевании отрубевидным лишаем лечение народными средствами должно происходить после согласования с лечащим врачом, так как в некоторых случаях необдуманное лечение может только навредить организму.

Лечение лишая у детей

Иногда при лишае назначаются и препараты для внутреннего применения. Для того чтобы подсушить бляшки, можно применять йод, фукорцин и некоторые другие средства. Если правильно назначить лечение и полностью следовать его программе, бляшки исчезнут уже спустя несколько дней, но это обманчивое выздоровление, так как возможен рецидив, поэтому после их исчезновения нельзя прекращать лечение. Длительность курса можно узнать из инструкции к препарату, но лучше всего следовать в данном вопросе рекомендациям врача. Многие родители надеются на народные средства и не обращаются к специалисту, это совершенно неправильный путь, так как определить, какой именно вид лишая у ребенка, на глаз, невозможно. Многие разновидности этого заболевания являются заразными. Грибковые заболевания в целом достаточно опасны, поэтому нельзя допускать того, чтобы заражению подверглась большая часть тела.

Простое лечение лишая народными средствами

При заболевании лишаем лечение в домашних условиях может помочь убрать симптомы, однако не гарантирует полного выздоровления. Поэтому домашние рецепты можно использовать как сопутствующую терапию.

Со времен персидского врача Авиценны сохранился рецепт под названием "виноградная слеза". Согласно этому рецепту, вылечить лишай можно, нанося на очаги сок, который вытекает из виноградной лозы.

Лечение лишая народными средствами можно осуществить несколькими способами. Рекомендуется прикладывать мазь из цветков календулы. Можно сделать отвар из свеклы, смешать его с медом и смазывать данной субстанцией пятна на коже. Также народные советы рекомендуют прикладывать свежий лист капусты, смазанный сметаной, к очагам лишая.

Рекомендуется очаги болезни протирать отваром из гречневой крупы (из расчета – 1 ст. крупы на 2 ст. воды). Сырое дрожжевое тесто – еще одно средство, помогающее избавиться от лишая. Его необходимо накладывать на очаги и держать в течение 2 часов. Длительность лечения – 5 дней.
Настойка из репейника (лопуха войлочного) применяется для лечения лишая в виде компрессов и примочек.

Какой врач лечит Разноцветный и отрубевидный лишай

Кольоровий лишай ще відомий як висівковий – це грибкове ураження шкіри. Характеризується появою білих або різнокольорових плям у ділянці тулуба, плечей, шиї та інших частин тіла.

Вік пацієнтів, які страждають захворюванням, зазвичай, коливається від 7 до 40 років. Вважають, що хвороба рідко уражуає маленьких дітей. Лишай може з’явитися тільки після сильного зниження імунітету.

Симптоми захворювання

Як і багато інших шкірних захворювань, кольоровий лишай легко діагностується. Для захворювання характерна поява плям білого, жовтуватого, рожевого і коричнево-жовтого кольорів. Плями можуть збільшуватися в розмірах або зливатися, при цьому займаючи досить великі ділянки тіла.

Якщо на цьому етапі захворювання не лікувати, то з часом плями набувають темно-бурого або кавового окрасу.

Найчастіше плями з’являються несиметрично на грудях і спині. На інших частинах тіла вони бувають рідше. Але якщо і бувають, то на руках, шиї, животі.

Вкрай рідко плями висівкоподібного лишаю з’являються на обличчі. На плямах спостерігається лущення шкіри.

Неприємного свербіння кольоровий лишай не викликає, принаймні найпоширеніша його форма. Але якщо хворобу не лікувати, то плями потемніють і збільшаться в розмірах.

Бувають випадки ураження шкіри голови під волоссям. Саме ж волосся при цьому не страждає абсолютно.

Після лікування кольорового лишаю часто спостерігаються рецидиви.

Причини появи лишаю:

– порушення фізіологічних процесів шкіри;

– генетична або індивідуальна схильність до дерматомікозів (грибкових інфекцій);

– ожиріння, цукровий діабет, інші ендокринні патології, вегетоневроз;

– гіпергідроз (підвищена пітливість);

– зниження імунітету після перенесених інфекцій (карієс, пієлонефрит, хронічний тонзиліт). Туберкульоз різних форм;

– хвороби печінки, шлунково-кишкового тракту;

– захворювання органів дихання;

– у жінок при гормональному дисбалансі, патологіях надниркових залоз, яєчників, під час менопаузи та вагітності;

– при надмірному використанні антибактеріальних засобів гігієни (мила, гелю для душу і т.д.).

На думку дерматологів, серед групи ризику захворювання висівковим лишаєм – любителі одягатися на ринках ношеного одягу й білизни. Уникнути небезпечних паразитів і хвороб допоможе прання за вискої температури і прасування речей.

Звідки беруться плями?

Причина появи плям при лишаї в тому, що грибок розростається у верхньому шарі шкіри і порушує роботу клітин, які відповідають за вироблення пігменту меланіну. Меланін сприяє появі на шкірі людини засмаги під впливом сонячних променів. А кислота, яку виробляє шкідливий грибок, зменшує здатність меланоцитів виробляти пігмент. Так і виникають на шкірі хворого висівкоподібний лишай, тобто позбавлені засмаги ділянки.

Чи заразний кольоровий лишай?

Чомусь існує думка, що ця патологія не заразна і пов’язана зі збоями в роботі організму. Але дерматологи підтверджують, що подібне грибкове ураження може передаватися від людини до людини. Тому його відносять до групи умовно заразних захворювань, бо не у всіх інфікованих людей виникають клінічні ознаки хвороби.

Велика кількість населення планети розповсюджує грибок багатьох видів, але проявляються він лише у людей з ослабленою імунною системою, у тих, хто має хронічні захворювання.

З цієї причини зараження можливе при:

використанні предметів гігієни та особистого користування зараженої людини (одяг, рушники, губки тощо);

відвідуванні громадських роздягалень, примірочних кабінок та подібних місць.

Термін інкубаційного періоду може тривати від 14 днів і до кількох місяців, при цьому симптоми ураження не виникають. Коли з’являються провокуючі фактори, хвороба починає прогресувати, тобто грибок розмножується.

Лікування

Стратегію лікування кольорового лишаю визначає лікар-дерматолог після ретельного обстеження пацієнта і встановлення точного діагнозу. Як правило, призначають спреї, мазі та розчини. Також і курс таблеток.

Втирають у шкіру саліцилові спирти, сірчану чи дігтярну мазі.

Народна медицина проти кольорового лишаю:

Існують також і народні рецепти для лікування висівкоподібного лишаю. Використовують настоянку календули. Її можна приготувати шляхом настоювання квіток рослини на горілці (1:5). Отриманою настоянкою обробляти уражені ділянки 2-3 рази на день.

Також добре допомагає сік цибулі ріпчастої, який слід віджати і процідити через марлю. Обробляти плями цим соком необхідно кілька разів на день.

В аптеці чи ветаптеці можна придбати воду чемериці. Однак обробляти шкіру слід вкрай акуратно, після чого ретельно мити руки. Процедура проводиться 2 рази на день уранці і ввечері. Курс 1 тиждень.

Ополіскують тіло і розчином оцту, тобто окисляють шкіру.

Проте не слід займатись самолікуванням, перш ніж почати боротьбу з хворобою, необхідно проконсультуватись із лікарем.

Профілактика та чи можливе лікування без рецидивів?

Лікуванню висівковий лишай піддається. У той же час нерідко зустрічаються часті – до декількох разів на рік – рецидиви хвороби. У чому ж справа? У регулярній профілактиці та санобробці житлових приміщень. Крім безпосереднього курсу лікування, необхідно прокип’ятити всю постільну, натільну білизну, одяг і рушники, якими користувався хворий. Після прання речі потрібно пропрасувати праскою з обох сторін. Якщо одяг не підлягає кип’ятінню, його потрібно дезінфікувати іншим способом або просто викинути. Такі предмети гігієни як, наприклад, губка, теж потрібно знищити, адже це найсприятливіша територія для життя грибка. Максимальну кількість речей домашнього вжитку потрібно вимити з хлорвмісними засобами, водою з цим же засобом потрібно помити підлогу і провести вологе прибирання всього житла. Словом, боротьбу з грибком потрібно вести у всіх фронтах. І ворог обов’язково відступить.

Постільну білизну також слід міняти якомога частіше. У літній час хворим кольоровим лишаєм рекомендується засмагати, бо прямі промені сонця згубно діють на грибок.

За матеріалами інтернет-видань підготувала Юлія Обелець

Кольоровий лишай є умовно заразним захворюванням. Ознаки зараження можуть проявлятися при ослабленому імунітеті або при хронічних захворюваннях.

Кольоровий лишай – грибкове ураження шкіри, що характеризується появою різнокольорових плям в області тулуба, плечей, шиї та інших частинах тіла. Про те, що це грибкове ураження шкіри вперше стало відомо в другій половині 19 століття, коли доктор Робін, досліджуючи лусочки шкіри, виявив у них дріжджоподібні мікроорганізми. Пізніше цей вид грибка був названий Malasseziafurfur, на честь французького біолога, який детально описав клітини шкіри хворих різнобарвним лишаєм.

На сьогоднішній день відомо, що крім грибка Malasseziafurfur, причиною кольорового лишаю також може бути і гриб Ptirosporumorbiculare. Згадані мікроорганізми розташовуються в області фолікул волосяних цибулин і в роговому шарі епідермісу. Під мікроскопом видно, що грибки мають форму товстих вигнутих ниток, що розташовуються гронами.

Серед основних причин розвитку грибкової інфекції розрізняють такі:

• порушення фізіологічних процесів в роговому покриві;
• схильність людини до даного захворювання;
• підвищена пітливість, а також унікальний склад поту, що сприяє розмноженню грибка на шкірі;
• ендокринні захворювання, цукровий діабет, вегетоневроз;
• надмірне використання антибактеріальних засобів (антибактеріального мила, гелів для душу);
• при зниженні імунного захисту, інфекційних захворюваннях, зокрема при туберкульозі.

В основному, кольоровий лишай зустрічається серед осіб середнього віку. У дітей дане захворювання зустрічається вкрай рідко.

Незважаючи на те, що кольоровий лишай розвивається при порушенні внутрішніх процесів в організмі, тим не менш, існує ймовірність його передачі іншій людині. На сьогоднішній день кольоровий лишай відноситься до умовно заразних захворюваннь. Однак навіть при зараженні симптоми захворювання виникають далеко не у кожного, тому його і вважають умовно заразним. Подальше прогресування захворювання можливо, якщо у людини ослаблений імунітет, або є хронічні захворювання. Кольоровим лишаєм заразитися можна при:

• особистих контактах;
• використанні предметів гігієни, яким користується заражена людина (рушники, мочалки, одяг);
• знаходженні в громадських роздягальня, примірочних кабінках.

Як і багато інших шкірних захворюваннь, кольоровий лишай легко діагностується. Для захворювання характерна поява плям жовтуватого, рожевого і коричнево-жовтого кольорів. Плями можуть збільшуватися в розмірах або зливатися, при цьому займаючи досить великі ділянки тіла.

Якщо на цьому етапі захворювання не лікувати, то з часом плями набувають темно-бурий або кавовий окрас.

Ділянки, заражені грибком, як правило, мають рівну поверхню, лущаться і не чешуться.

Плями при кольоровому лишаї можуть з’явитися на будь-якій ділянці тіла, але найчастіше уражаються груди, шия, живіт, плечі і бічні поверхні тулуба.

Для діагностики кольорового лишаю використовується проба Бальзера (йодна проба). Уражену шкіру змащують настоянкою йоду і відразу протирають спиртом. Роговий шар, заражений грибом, швидко вбирає йод, і плями стають більш інтенсивно забарвленими. Подібну процедуру також проводять за допомогою анілінових барвників.

При підозрі на кольоровий лишай також проводиться і мікроскопічна діагностика, при якій в шкірному шкребку виявляються грибки.

Лишай передається при безпосередньому контакті і спільному користуванні предметами гігієни (рушник, одяг і т.д.). Але навіть у цьому випадку захворюють не всі

Стратегію лікування кольорового лишаю визначає лікар-дерматолог після ретельного обстеження пацієнта і встановлення точного діагнозу.

У літній час хворим кольоровим лишаєм рекомендується засмагати, так як прямі промені сонця згубні для грибка.

Медикаментозна терапія полягає у застосуванні зовнішніх протигрибкових засобів, наприклад на основі похідних імідазолу, а також спеціальних гігієнічних засобів.

При значному ураженні грибком доречно проведення і системної протигрибкової терапії, прийомом засобів всередину.

Ослаблений імунітет і волога спекотна погода може стати причиною появи різнокольорових плям на шкірі – головних симптомів лишаю. Хвороба поширена, що вражає, в основному, молодих людей і підлітків. Ця стаття розповість, про хвороби кольоровий лишай – лікування з допомогою яких засобів і препаратів буде максимально ефективним, заразне захворювання і які причини його виникнення.

Що таке кольоровий лишай

Різнобарвний висівкоподібний лишай – грибкове захворювання шкірного покриву, що характеризується появою шелушащихся, іноді сверблячих плям на тулубі, шиї, плечах. Колір уражених ділянок може бути різним – рожевим, бурого, жовто-коричневим, кавовим, з-за чого лишай називають райдужним. Збудником захворювання є грибок питироспорум овальний, що вражає роговий шар епідермісу і волосяні фолікули. Причинами виникнення кольорового позбавляючи є:

• висока вологість і температура повітря;
• іонізуюче випромінювання;
• підвищена пітливість;
• дія сонячної радіації;
• носіння синтетичного одягу;
• генетична схильність;
• порушення гормонального фону;
• слабка імунна система;
• цукровий діабет, туберкульоз
• захворювання ШКТ, ВСД.

У всіх пацієнтів кольоровий лишай може проявлятися по-різному, що добре помітно на фото – форма, колір, розташування плям, наявність лущення і свербіння є індивідуальними ознаками хвороби. Патологія може передаватися лише при близькому тілесному контакті здорової людини із зараженим, тому дуже важливо дотримуватися правил гігієни. Кольоровий лишай не представляє небезпеки для здоров'я, але приносить величезний естетичний і психологічний дискомфорт.

Як лікувати кольоровий лишай у людини

Якщо ви виявили на тілі кольоровий лишай, його лікування рекомендується обговорити з дерматологом, не вдаючись до використання неперевірених методів в домашніх умовах. Після ретельної діагностики, лікар призначить комплексний курс терапії, сприяє швидкому одужанню та попереджує виникнення рецидивів дерматозу. Лікування кольорового позбавляючи проводять за допомогою медикаментів і засобів народної медицини.

Призначати препарати для терапії повинен доктор, оскільки самолікування може погіршити стан шкіри і значно затягнути процес одужання. Медикаментозне лікування позбавляючи передбачає застосування зовнішніх фунгіцидних засобів (кремів, мазей, кремів), використання протигрибкових препаратів у вигляді таблеток, а також прийом комплексу вітамінів, які підвищують імунітет.

Якщо вас цікавить, як вилікувати висівкоподібний лишай швидко, зверніть увагу на методи нетрадиційної медицини. Наступні народні засоби від кольорового позбавляючи можуть стати досить ефективними під час лікування хвороби:

• протирання лишайных плям реп'яховою маслом або соком цибулі;
• прийом ванни з відваром чорної смородини;
• використання процідженого соку ріпки для розтирання ураженої шкіри;
• змазування позбавляючи розчином з порошку борної кислоти;
• прикладання до шкірі свіжих листків соняшника;
• нанесення на уражені ділянки березового дьогтю.

Чим лікувати кольоровий лишай

Існує безліч способів лікування висівкоподібного дерматозу. Підбір оптимального варіанту терапії повинен здійснюватися лікарем, залежно від індивідуальних особливостей перебігу захворювання у пацієнта. Якщо ви не знаєте, як позбутися від кольорового позбавляючи на тілі, скористайтеся наступними рекомендаціями:

• щодня міняйте і дезінфікують постільна білизна;
• носіть одяг тільки з натуральних тканин;
• протирайте шкіру в жарку погоду водою з додаванням яблучного оцту, лимонної кислоти, або застосовуючи слабкий розчин саліцилового спирту;
• збалансовано харчуйтеся;
• тимчасово не використовуйте косметичні засоби для тіла;
• загоряйте – це сприяє знищення грибка;
• уникайте стресових ситуацій, надмірних фізичних навантажень;
• позбавтеся від шкідливих звичок.

Нерідко під час лікування кольорового позбавляючи призначаються протигрибкові мазі – міконазол, клотримазол, ламізил, кектазол. Рекомендується використовувати препарат, що володіє фунгіцидною дією і ефективно позбавляє від плям на шкірі – Нізорал. Наносити зовнішні засоби потрібно на уражені грибком ділянки двічі на день. Для ефективності терапії слід утримуватися від прийому душу протягом дванадцяти годин після того, як мазь від кольорового позбавляючи була нанесена на шкіру.

Таблетки від кольорового позбавляючи складають основу лікування захворювання. Популярними дієвими препаратами, що використовуються для усунення грибка, є Микозорал, Фунготербин, Румикоз, Бинафин. Приймаючи ці таблетки, пацієнт може помітити різке поліпшення стану шкірних покривів, але переривати терапію не можна – хвороба може рецидивувати, коли не долікувати її повністю.

Грибкові бактерії, що провокують поява кольорового позбавляючи, існують на поверхні шкіри практично у кожної людини, але проявляються лише при зниженні захисних сил організму. Настоянка елеутерококу, ехінацеї, левзеї, іммунал – це засоби, що підвищують імунітет, які слід вживати для профілактики і усунення симптомів кольорового дерматозу.

Шампунь від висівкоподібного лишаю

Позбутися від лишайных плям на волосистих ділянках тіла можна, використовуючи протигрибкові шампуні від лишаю, спрей і лосьйони, що містять сульфід селену, піритіон цинку, кетоконазол, ціклопірокс. Рекомендується використовувати для лікування засобу Нізорал, Микозорал. Лікарська речовина зі складу препаратів при місцевому застосуванні недостатньо проникає в шкіру, тому використання шампунів слід поєднувати з терапією системними антимикотиками.

Розрізняють кілька способів позбавлення від хвороби кольоровий лишай – лікування таблетками, мазями, кремами, засобами нетрадиційної терапії. Природні компоненти зміцнюють імунітет і прискорюють процес одужання. Деякі ефективні рецепти народної медицини представлені нижче:

• Трав'яний збір з календули і листя ожини запарювати слід тричі на добу, настоювати годину і вживати в теплому вигляді.
• Підсушити зерна квасолі в духовці, змолоти на кавомолці, розмішати з олією і застосовувати для змазування лишайных плям.
• Подрібнену траву чистотілу змішати з цукром, загорнути в марлю і залити кислим молоком. Настій повинен відстоятися місяць, після чого його слід вживати по одній столовій ложці кілька разів в добу.
• Додати звіробій у вазелін, сумішшю змащувати уражену шкіру.

Відео

Відгуки

Вікторія, 23 роки У мене нещодавно виявили кольоровий лишай – тривале лікування гарантовано, за словами доктора. Дискомфорту не відчувала, свербежу теж не було, але от вийти на пляж у купальнику соромилася. Лікар прописав таблетки Нізорал, мазь клотримазол, протирання слабким саліциловим спиртом. Поки допомагає, шкіра майже чистий вже, але ще лікуюся.

Ксенія, 31 рік У сина був кольоровий лишай – вилікували за допомогою Микозорала. Змащували борною кислотою, постійно дезінфікували постіль і одяг, використовували спеціальний шампунь. Зараз ніяких ознак позбавляючи ні – дитина здорова, лікувалися місяць.

Михайло, 38 років Я знаю майже все про хвороби кольоровий лишай – лікування, симптоми, причини появи мені добре знайомі. Безуспішно лікуюся вже п'ять років, з поперемінним успіхом. Величезна кількість ліків перепробував і народних засобів – спочатку допомагає, але потім дерматоз знову повертається. Лікарі розводять руками – іншим адже таке лікування допомагає.