Герпес у дитини до року

“Застуда” на губах не лікується алое, льодом, корвалолом чи зеленкою, а генітальний герпес — содовими ваннами. Розповідаємо, що спричиняє герпес, як його лікувати і чи можна позбутися геперсу назавжди.

Чому виникає герпес

Існує герпесвірус людини (ГВЛ) 1 та 2 типу, віруси вітрянки, Епштейна-Барр, цитомегаловірус, та віруси герпесу людини 6, 7 та 8. У цій публікації говоримо про ГВЛ-1 та ГВЛ-2. Вірус 2-го типу викликає переважно генітально-анальні інфекції, а 1-го — оро-лабіальні (ротової порожнини, губ, чи інших частин голови). Утім обидва віруси можуть вражати всі частини тіла, тобто під час орального сексу “застуда на губах” може передатися на геніталії партнера/партнерки чи навпаки.

Як передається герпесвірус:

Герпесвірус 2 типу передається під час незахищеного сексу, а також під час вагінальних пологів, якщо в матері в той момент є загострення герпесу.
Герпесвірус 1 типу може передаватися через спільний посуд, коли інфекція проявляється активно.

Більшість людей заражаються ГВЛ-1 у віці до 5 років від батьків чи інших дітей.

Під час гоління обличчя є ризик поширити власний вірус з ділянки прояву по волосяних фолікулах шкіри. Це спричинить так званий “герпетичний сикоз”.

Люди, що займаються контактними видами спорту, можуть завдяки ударам отримувати власний вірус в нові ділянки тіла, наприклад, і щелепу чи вухо.

Як проявляється герпес

Первинна інфекція ГВЛ-1 проявляється не як “застуда на губах”, а як гінгівостоматит чи фарингіт. Цей вірус персистує в нервах, найчастіше — трійчастому та блукаючому — закінчення якого підходять до шкіри та слизових, та до низки внутрішніх органів.

Далі прояви можуть зачіпати ясна, губи чи інші ділянки голови, проявлятися і в носі, і як вірусний кератит очей, або викликати багатоформні еритеми, або ураження стравоходу чи інших органів.

Генітально-анальний герпес може проявлятися у вигляді виразок, почервоніння, висипів та свербіжу, але може мати і безсимптомний перебіг. У цьому і полягає підступність генітального герпесу — людина поширює вірус, не знаючи про його існування.

Чи можливо видужати після зараження герпесом

Після зараження віруси вже ніколи нікуди не діваються, а перебувають у нейронах та час від часу активуються. Тригером може бути ультрафіолет, механічне пошкодження нерву, тимчасове чи постійне порушення імунітету.

Утім прояви захворювання не тривають постійно. Це добре, бо людина не живе в стані дискомфорту. Але погано те, що в цей час вірус може передаватися далі. З часом загострення інфекції стають дедалі рідшими. Для зменшення їхньої частоти, тривалості, чи повного запобігання використовують постійну чи періодичну терапію системними противірусними препаратами.

Наявність герпетичної інфекції — не привід уникати сексуального життя чи народження дітей.

Як лікують герпесвірусну інфекцію

Первинний курс терапії зазвичай триває 8-10 днів або до зникнення проявів. При цьому прописують препарати системної дії, а саме — таблетки на основі змінених нуклеотидів.

У разі дуже тяжкого перебігу інфекції можливе внутрішньовенне введення ліків. Медичні протоколи не радять користуватися ліками із місцевою дією через їхню низьку ефективність.

Постійна супресивна терапія на 70-80% знижує ймовірність прояву генітального герпесу в людей, схильних до частих загострень (6 чи більше протягом року). Наразі показана безпечність та ефективність прийому ацикловіру упродовж 6 років, та валацикловіру та фамцикловіру упродовж року. Такий підхід (постійна терапія) покращує якість життя пацієнтів значно ефективніше, ніж епізодична (раз на рік).

Але з часом частота проявів інфекції зменшується сама собою, тому рано чи пізно постійну терапію можна замінити епізодичною.

Як запобігти зараженню герпесом

Щоби уникнути герпесу:

Як народжувати, якщо в матері герпес

У більшості випадків герпетична інфекція новонароджених трапляється в дітей матерів без попередніх даних про захворювання в анамнезі Тобто він був, але ніяк не проявлявся. Якщо зараження відбулося перед пологами, то ризик передачі 30-50%. Якщо матір мала епізодичні прояви генітального герпесу раніше, або заразилася протягом 1-го триместру, то ймовірність передачі вірусу дитини менша за 1%.

Здоровим жінкам, чиї партнери мають герпесвірусну інфекцію, варто утриматися від незахищеного сексу протягом 3-го триместру.

Якщо в жінки не було проявів ГВЛ-1 (на губах), то слід утриматися під час вагітності від орального сексу із партнером-носієм вірусу.

Перед пологами, жінці необхідно обстежитися щодо генітального герпесу. Якщо є прояви, то рекомендують робити кесарський розтин.

Що робити, аби герпес був у постійно латентному стані

Користуватися сонцезахисними кремами.

Перед поїздкою в гори чи на море, де високий індекс УФ, можна пройти превентивний курс протигерпесними препаратами.

Якщо герпес проявляється 1-3 рази на рік, то краще обійтися епізодичною терапією (раз на рік чи в разі загострення) — інакше є ризик розвитку стійкого до терапії штаму вірусу.

Люди, чия імунна система ослаблена протипухлинною терапією, імуносупресією у зв’язку із трансплантацією, чи ВІЛ-інфікованим людям слід запобігати загостренням герпесу медикаментозно та постійно.

Наявність генітального герпесу необхідно обговорити з лікарем та потенційним партнером/партнеркою. Лікар не може соромити чи залякувати своїх пацієнтів через їхні діагнози. Лікар має скласти план терапії та запобігання повторним проявам і розповісти, як убезпечити партнера/партнерку від зараження.

среда, апреля 10th, 2019

Дети первых лет жизни практически не подвержены вирусу герпеса, поскольку они обладают сильным иммунитетом, доставшимся им от матери. Но позже защита ослабевает, и вероятность получить оральный герпес сильно возрастает. Чаще всего он передается от родителей или от других детей в семье.

ВПГ-1, попав в детский организм, вызывает пожизненное инфицирование с периодическими обострениями.

Герпетическая инфекция у ребенка проявляется на губе, вызывает дискомфорт и требует специального лечения.

Симптомы и течение болезни

После заражения ранки могут систематически возникать повторно (частота появления разная у разн ых людей), а иногда болезнь протекает бессимптомно.

Сложность лечения герпеса у детей – то, что они часто прикасаются к ранкам, расчесывают их до крови или пытаются содрать корочки. А это затрудняет и замедляет заживление.

Язвочки на губе обычно исчезают в течение нескольких дней.

Слабый иммунитет? Возможны осложнения

Если у ребенка слабый иммунитет, ВПГ-1 в его организме способен вызвать частые рецидивы и тяжелые симптомы. Например, возможны кератит или энцефалит.

Герпес от мамы к ребенку во время родов

Неонатальный герпес – редкое заболевание (встречается в 10 случаях из 100 тысяч). Но риск возрастает, если женщина была инфицирована ВПГ на позднем сроке беременности. Заражение от мамы к ребенку происходит, когда малыш проходит по половым путям во время родов.

Психосоциальные последствия герпеса у детей

Пузырьки на губе могут не только вызвать дискомфорт, но и стать причиной психологического расстройства. Это касается деток постарше, которые уже ходят в садик или школу: ранка портит внешний вид и способна стать причиной насмешек со стороны других детей.

Если такое произошло, можно обратиться к детскому психологу, а также к иммунологу, который поможет минимизировать количество рецидивов.

Лечение герпеса у детей

ВПГ-1 не лечится. Все процедуры направлены на подавление активности вируса и, как следствие, минимизацию проявления симптомов. Для этого используются противовирусные средства, которые дополнительно снимают болезненные ощущения.

При высокой частоте появления ВПГ-1 следует обратиться к иммунологу, который расскажет, как повысить иммунитет ребенка.

Профилактика

Научите малыша соблюдать правила личной гигиены, не пользоваться чужими вещами (теми, что были в контакте со слюной другого человека), а также, что очень важно, избегать контакта с другими детьми, у которых герпес на стадии обострения.

Чтобы повысить иммунитет ребенка, наладьте правильное питание, давайте витамины (лучше сначала проконсультироваться с педиатром), гуляйте на свежем воздухе.

Беременной женщине с генитальным ВПГ нужно проинформировать об этом своего врача-гинеколога. Избежание первого появления этой болезни на позднем сроке беременности помогает исключить неонатальный герпес.

На данный момент проводятся исследования и разработки методов профилактики ВПГ. В частности, это бактерициды местного применения и вакцины. Но пока 100% защиты от герпеса у детей, к сожалению, не существует.

Другие статьи:

Мы знаем, что быть мамой - это не только безграничное счастье, но и большая ответственность. Мы поможем вам! Присоединяйтесь к Клуба Nestle Baby&Me!

Малый вес ребёнка. Что делать с низким весом?

Каждая мама беспокоится о том, чтобы ее малыш рос здоровым, поэтому так радуется пухленьким щечкам и новым килограммам. Но есть дети, которые медленно набирают массу тела, и тогда их родителей начинает заботить малый вес ребенка. Когда же стоит начинать переживать и что предпринимать, чтобы карапуз развивался правильно?

Как проявляется корь у детей: признаки и симптомы

Корь – чрезвычайно заразное тяжелое вирусное заболевание. Вероятность подхватить инфекцию при контакте с больным составляет 100%. Особенно высоки шансы заболеть у непривитых детей.

Начинаем давать мед детям: когда и сколько можно

Мед содержит полезные для организма человека витамины (A, C, E, K и витамины группы B) и микроэлементы: калий, магний, железо, медь, натрий. Он укрепляет иммунитет и снижает риск возникновения различных болезней. Мед можно добавлять в блюда и заменять им сахар, что сделает рацион более здоровым.

Поллиноз у детей: боремся с аллергией на пыльцу

Сезонная аллергия на пыльцу растений – явление, которое может существенно омрачить радость весенних прогулок на свежем воздухе для вашего малыша. Если не бороться с поллинозом у ребенка, он может иметь и более сложные последствия для организма, чем насморк, кашель и зуд. Как его лечить и что еще можно сделать – читайте далее в статье.

Бронхит у детей: признаки, симптомы и лечение ребенка

Наиболее часто бронхит у детей встречается в возрасте от 1 до 3 лет. Как предотвратить бронхит у грудничка и что делать, если малыш все-таки заболел?

Ацетон у детей: основные симптомы и причины его повышения

Ацетонемическое состояние, по некоторым данным, встречается у каждого пятого ребенка. При этом заболеванию больше подвержены мальчики, чем девочки. Что нужно знать про ацетон у детей и как его предотвратить?

Інфекції вірусу герпесу є повсюдними і характеризуються різноманітністю клінічних проявів. Більшість первинних контактів з вірусами герпетичної групи відбувається саме в ранній дитячий період – від 1 до 5 років. Треба сказати, що діти в цьому віці вкрай уразливі через несформовані імунні захисні механізми. Численні віруси їм передаються здебільшого шляхом контакту з інфікованою слиною дорослих. Так відбувається перше знайомство дитини з більшістю вірусів.

Контакт з інфікованою слиною – основний шлях інфікування герпесом в дитячому віці

Вірусом простого герпесу 1 типу дитина інфікується зазвичай від дорослого, який в цей момент має симптоми герпесу. Перші прояви захворювання найчастіше виникають у ротовій порожнині (стоматит) з ураженням ясен (гінгівіт). Якщо в дорослих герпетична інфекція найчастіше себе нічим не проявляє, то в діток навпаки захворювання характеризується різким початком з підвищенням температури тіла. Дитина стає дратівливою, неспокійною, відмовляється від їжі, п’є мало рідини. Якщо мама зазирне в рот, то побачить почервонілу та набряклу слизову оболонку ротової порожнини і ясен з кровоточивими ділянками. У немовлят виникає слинотеча через біль при ковтанні. При першому прояві герпесу пухирі часто поширюються за межі рота на губи та шкіру обличчя. Пухирці, спочатку дрібні, з часом збільшуються у розмірах і можуть зливатися між собою, утворюючи великі виразкові ділянки. У дитини також можуть збільшуватись і ставати болючими лімфатичні вузли, виникати біль у горлі тощо.

Герпес у дітей часто рецидивує

Імунний захист дитячого організму ще недостатньо сформований, щоб впоратися з вірусом герпесу, унаслідок чого той стає дуже агресивним. Тому прояви герпесу можуть повертатися з кожним наступним кашлем та застудою, а це буває досить часто: деякі діти можуть мати декілька спалахів на рік. Коли вірус реактивується, висип формується на тому самому місці, але зазвичай не всередині рота.
Перші ознаки спалаху включають поколювання, свербіж або печіння. Батьки помічають, що дитина торкається або дряпає ділянку почервоніння на губі, де згодом з’являється герпетичний пухирець.
У період спалаху вірус герпесу дуже заразний, тож дітлахи, роздираючи руками сверблячі пухирі, розносять вірус по всьому організму. Так відбувається вірусне інфікування очей, яке вважається серйозним ускладненням і тяжких випадках може призводити до ураження рогівки аж до розвитку сліпоти. Герпетичний кератит сьогодні є основною причиною сліпоти у всьому світі.

ВІРУС ПРОСТОГО ГЕРПЕСУ ОСОБЛИВО НЕБЕЗПЕЧНИЙ ДЛЯ НЕМОВЛЯТ

Батьки або родичі з герпесом повинні бути особливо обережні, їм не слід цілувати дітей.

Батькам варто знати основні фактори, що можуть спровокувати повторний спалах герпесу в дитини:
• перевтома і стрес,
• вплив інтенсивного сонячного світла, тепла, низьких температур або сухості,
• травма або пошкодження шкіри,
• захворювання, найчастіше застудні,
• зневоднення,
• погане харчування.

Що можуть зробити батьки
Пам’ятайте, що дітям для одужання може знадобитися трохи більше часу, ніж це відбувається в дорослих. У цей період батькам важливо полегшити стан дитини, намагатися захистити її від додаткового впливу чинників, що погіршать стан дитини та вжити заходів, щоб зупинити розповсюдження збудника. Дитині варто приймати прямі противірусні засоби, що згубно впливають на вірус герпесу.

Як дієво зупинити поширення герпесу у Вашій родині
По-перше, не дозволяйте дитині торкатися чи розчухувати уражені ділянки, пошкоджувати сверблячі пухирі, оскільки це може поширювати вірус на інші частини тіла і очі, а також на інших дітей, які торкаються іграшок та інших предметів, з якими вони граються. Регулярно і ретельно мийте дитячі руки та іграшки, з яким дитина гралася. Краще, щоб на цей період дитина не контактувала з іншими дітками.
Під час спалаху герпесу виділіть вашій дитині окремі посуд, рушник, зубну пасту або інші предмети, щоб уникнути поширення інфекції у родині. Крім того, після використання періть дитячі рушники та постільну білизну окремо та в гарячій воді.
Якщо можливо, на час спалаху герпетичної інфекції не відвідуйте садок/школу, залиште дитину вдома. Особливо це стосується дошкільнят, адже в дитячому колективі дитина з герпесом може стати джерелом інфікування інших дітей.
Якщо ваша дитина займається у спортивних гуртках, які включають контакт шкіра до шкіри, наприклад, різні види боротьби, то на період спалаху герпесу варто зробити перерву. Крім того, батькам варто переконатися в тому, що після занять килимки та інше обладнання регулярно чистять.
Для полегшення стану дитини у період загострення герпесу необхідно давати більше пити рідини, Це можуть бути вітамінні напої, які дозволять уникнути зневоднення дитячого організму. Натомість уникайте кислої їжі та напоїв (наприклад, цитрусові напої), вони ще більше подразнять і так болючу ділянку герпетичного ураження.
Переконайтеся, що у вашої дитини достатньо сну, фізичної активності і добре збалансоване харчування.
Підтримуйте свою дитину, допоможіть їй впоратися зі стресом, який може підвищити ймовірність рецидиву герпесу.

У яких випадках необхідно звернутися до лікаря
1. При першому спалаху герпетичної інфекції, особливо якщо дитина часто та тривало хворіє на застудні захворювання, або має хронічні стани.
2. Якщо пухирцевий висип виник у малюка до 1 року
3. Якщо на шкірі довкола очей в дитини з’явились виразки або пухирі – це може свідчити про герпетичне ураження очей.
4. У дитини під час спалаху герпесу з’явився головний біль, підвищилась температура тіла, виникла млявість: це може сигналізувати про небезпечну інфекцію мозку, викликану вірусом герпесу, включаючи менінгіт або енцефаліт.
5. Якщо виразки не загоюються протягом 7-10 днів або шкіра довкола ділянки ураження почервоніла, набрякла або гаряча на дотик: це можуть бути ознаки приєднання бактеріальної інфекції в дітей зі зниженою опірністю організму.
6. Якщо у дитини часто виникають герпетичні виразки при застуді.

Бережіть своїх дітей, будьте уважними до них – разом ви успішно поборете вірус герпесу.

Пошук по сайту

Соцмережі

За темою

"Застуда" на губах не лікується алое, льодом, корвалолом чи зеленкою, а генітальний герпес – содовими ваннами. "Накачування" губ гіалуроновою кислотою може спровокувати загострення герпесу. Про це написала в. о. глави МОЗ Уляна Супрун на своїй сторінці у Facebook.

Вона зазначила, що герпесвірусів є ціла родина: герпесвірус людини (ГВЛ) 1 та 2 типу, віруси вітрянки, Епштейна-Барра, цитомегаловірус та віруси герпесу людини 6, 7 та 8. Вірус 2-го типу викликає переважно генітально-анальні інфекції, а 1-го – оро-лабіальні (ротової порожнини, губ чи інших частин голови). Втім, обидва типи можуть вражати всі частини тіла, тобто під час орального сексу "застуда на губах" може передатися на геніталії партнера/партнерки чи навпаки.

Що відомо про вірус:

герпесвірус 2 типу передається під час незахищеного сексу, а також під час вагінальних пологів, якщо в матері в той момент є загострення герпесу;
герпесвірус 1 типу може передаватися через спільний посуд, коли інфекція проявляється активно;
більшість людей заражаються ГВЛ-1 у віці до 5 років від батьків чи інших дітей;
під час гоління обличчя є ризик поширити власний вірус з ділянки прояву по волосяних фолікулах шкіри. Це спричинить так званий "герпетичний сикоз";
люди, що займаються контактними видами спорту, можуть в результаті удару отримувати власний вірус в нові ділянки тіла, наприклад, щелепу чи вухо;
навіть стоматологи, що працюють без рукавиць, можуть розвинути інфекцію нігтів і кутикули після контакту із людиною, що має гінгівостоматит (один із проявів герпесу).

Герпесвіруси 1 і 2 типу діагностують методом ПЛР чи серологічними методами, тобто виявляють або ДНК вірусу, або антитіла до нього. В разі виявлення ГВЛ потрібно зробити ще аналіз на ВІЛ. Рутинний скринінг ГВЛ не потрібен.

Чи можливо видужати після зараження

Після зараження віруси вже ніколи нікуди не зникають, а залишаються в нейронах та час від часу активуються. Тригером може бути ультрафіолет, механічне пошкодження нерву, тимчасове чи постійне порушення імунітету. Під час активації латентного вірусу нові віріони транспортуються по нейронах до слизових оболонок та викликають виразки та висипання на шкірі.

"Утім, прояви захворювання не тривають постійно. Це добре, бо людина не живе в стані дискомфорту. Але погано те, що в цей час вірус може передаватися далі. З часом загострення інфекції стають дедалі рідшими. Для зменшення їхньої частоти, тривалості, чи повного запобігання використовують постійну чи періодичну терапію системними противірусними препаратами", – написала Супрун.

Як лікувати герпесвірусну інфекцію

Первинний курс терапії зазвичай триває 8-10 днів або до зникнення проявів. При цьому прописують препарати системної дії, а саме – таблетки на основі змінених нуклеотидів. У разі дуже тяжкого перебігу інфекції можливе внутрішньовенне введення ліків. Медичні протоколи не радять користуватися ліками із місцевою дією через їхню низьку ефективність. Герпес на обличчі часто починається із продрому – періоду, коли хворобу можна відчути як поколювання, свербіж, біль, але ще не можна побачити. Якщо розпочати терапію в період продрому, то це може зупинити прояв.

Постійна супресивна терапія на 70-80% знижує ймовірність прояву генітального герпесу в людей, схильних до частих загострень (6 чи більше протягом року). Такий підхід (постійна терапія) покращує якість життя пацієнтів значно ефективніше, ніж епізодична (раз на рік). Але з часом частота проявів інфекції зменшується сама собою, тому рано чи пізно постійну терапію можна замінити епізодичною.

Як запобігти зараженню герпесом

не цілуйтеся, якщо в партнера/партнерки губи чи ротова порожнина почали свербіти, поколювати, чи з’явилися висипання;
не пийте разом із однієї чашки чи пляшки із людиною, яка на губах має герпес;
не користуйтеся спільною гігієнічною помадою;
зробіть із партнером/партнеркою аналізи на ВІЛ, герпес 1 та 2 типів, онкогенні штами папіломавірусу людини й сифіліс. У разі відсутності інфекцій достатньо гормональних контрацептивів. Якщо в одного з партнерів генітальний герпес, то під час загострень і проявів від сексу треба утриматися, навіть захищеного. В інший час потрібно користуватися презервативами.

Як народжувати, якщо в матері герпес

У більшості випадків герпетична інфекція новонароджених трапляється в дітей матерів без попередніх даних про захворювання в анамнезі. Тобто він був, але ніяк не проявлявся. Якщо зараження відбулося перед пологами, то ризик передачі 30-50%. Якщо матір мала епізодичні прояви генітального герпесу раніше, або заразилася протягом І триместру, то ймовірність передачі вірусу дитини менша за 1%.

Здоровим жінкам, партнери яких мають герпесвірусну інфекцію, варто утриматися від незахищеного сексу протягом ІІІ триместру. Якщо в жінки не було проявів ГВЛ-1 (на губах), то слід утриматися під час вагітності від орального сексу із партнером-носієм вірусу. Перед пологами жінці необхідно обстежитися щодо генітального герпесу. Якщо є прояви, то рекомендують робити кесарський розтин.

Що робити, аби герпес був у постійно латентному стані

користуватися сонцезахисними кремами;
перед поїздкою в гори чи на море, де високий індекс УФ, можна пройти превентивний курс протигерпесними препаратами;
жодні "імуностимулятори" не запобігають повторним проявам герпетичної інфекції;
немає доказів ефективності мазей із антигерпетичними компонентами;
якщо герпес проявляється 1-3 рази на рік, то краще обійтися епізодичною терапією (раз на рік чи в разі загострення) – інакше є ризик розвитку стійкого до терапії штаму вірусу;
людям, в яких імунна система ослаблена протипухлинною терапією, імуносупресією у зв’язку із трансплантацією, та ВІЛ-інфікованим слід запобігати загостренням герпесу медикаментозно та постійно;
перед введенням філерів в обличчя чи проведенням дермабразії треба провести короткий курс терапії протигерпесними препаратами, якщо є розуміння, що існує ризик прояву герпесу.

Герпетическая инфекция или герпес — это группа вирусных заболеваний, при которых наблюдаются поражения кожи и слизистых, негативное воздействие на ЦНС и внутренние органы. В последнее время произошел рост инфицирования населения вирусом простого герпеса (ВПГ).

Классификация

Классификация герпетической инфекции, чаще всего, осуществляется на основании сосредоточения повреждений. Различают герпетическое поражение:

кожи;
слизистой рта;
глаз;
аногенитальной зоны;
нервной системы.

Также, выделяют висцеральный герпес и герпес новорожденных, герпес диссеминированный и опоясывающий (неосложненный и с осложнениями в виде энцефалита, менингита, поражения органов зрения и нервной системы).

вирусы простого герпеса (ВПГ, HSV-1, HSV-2) — герпесвирусы 1 и 2 типов;
варицелла-зостер вирус (ВЗВ, VZV) — герпесвирус 3 типа;
вирус Эпштейна-Барр (ВЭБ, EBV) — герпесвирус 4 типа;
цитомегаловирус (ЦМВ, CMV) — герпесвирус 5 типа;
вирус герпеса человека 6 типа (HHV-6) — вызывает ложную краснуху у детей и синдром хронической усталости у взрослых.

Этиологическая роль 7 и 8 типа точно не установлена. Полагают, что ВГЧ-7 имеет отношение к лимфопролиферативными заболеваниями, а ВГЧ-8 к саркоме Капоши.

На данный момент, лучше всего изучен вирус простого герпеса, который вызывает разрушение зараженных клеток (1 тип наиболее часто ответственен за поражения слизистой полости рта, глаз и кожи, значительно реже — поражение гениталий; 2 тип — урогенитальный вирус простого герпеса). Классификация этого вируса герпеса базируется на механизме заражения, форме течения болезни и ее тяжести.

по механизму инфицирования — первичный, вторичный, “от матери к ребенку”;
по форме течения — латентный, распространенный, локализованный, генерализованный;
по тяжести патологического процесса — легкий, среднетяжелый, тяжелый.

Причины и формы заболевания

Помимо инфекционной составляющей, у вируса герпеса есть и иные причины инфицирования и последующих рецидивов.

переутомление;
нарушение режима дня (в т.ч. отсутствие здорового сна);
некачественное питание;
переохлаждение;
частые респираторные инфекции;
недостаточное поступление в организм витаминов;
сильный стресс;
нарушение со стороны иммунной системы;
влияние на организм ультрафиолетового излучения;
лечение средствами, угнетающими иммунные реакции, и др.

Характер взаимодействия возбудителя герпеса с организмом человека зависит от свойств вирусов и состояния иммунной системы человека.

латентная (скрытая):
находящийся в организме вирус вызывает характерные признаки герпеса периодически, время от времени (ВПГ);

хроническая:
длительно протекающие патологические процессы, симптомы могут быть стерты, вызваны комплексом вирус-антител или обусловлены взаимным влиянием друг на друга зараженных клеток и противовирусных антител (цитомегаловирус);

медленная:
медленно текущий процесс с длительным бессимптомным периодом.

Как можно заразиться?

Источником герпетической инфекции может быть либо больной человек, имеющий прогрессирующую стадию вируса, либо его бессимптомный носитель. Вирусы ВПГ могут вызывать оральный или генитальный герпес.

контактно-бытовым путем (в т.ч. в ходе медицинских процедур, при которых применяется некачественно обработанный инструментарий);
при сексуальном контакте;
через воздух, содержащий частицы биологического материала зараженного человека;
от матери к ребенку (как внутриутробно, так и при родах).

Механизм возникновения и развития болезни

Основными путем проникновения для вируса являются кожа и слизистые. При первичной инфекции отрезок времени от момента заражения до проявления симптомов болезни — от 2 до 12 суток.

После заражения обычно появляются пузырьки (сыпь), происходит постепенное отмирание эпителиальных клеток. Основу везикулы составляют многоядерные клетки. После того как везикула вскрывается, образуется язвочка, которая покрывается струпом. После этого происходит заживление.

Вирусы проходят через эпителиальный слой, чувствительные нервные окончания с дальнейшим передвижением нуклеокапсидов вдоль аксона к телу нейрона в чувствительных ганглиях. Репликация вируса в нейроне приводит к его гибели. При латентной форме нейроны содержат в себе вирусный геном, но не погибают. Бессимптомное носительство, которое может продолжаться всю жизнь человека, характерно для нейротропных герпесвирусов 1, 2 и 3 типов.

Возможные проявления заболевания

Инфекционисты в симптоматике герпесвирусных инфекций выделяют генерализованную форму или латентное течение.

Рецидивирующий герпес, как правило, протекает с поражением кожи. Места расположения высыпаний: вокруг рта, на щеках, лбу, на крыльях носа, ушах, конечностях, туловище, ягодицах. Сыпь не имеет фиксированного характера. При каждом новом обострении она может появляться на новом месте.

зуд и жжение в месте будущего высыпания;
отек кожных покровов;
увеличение кровенаполнения в участке тела, где позже появятся высыпания;
увеличение региональных лимфатических узлов.

Для простого герпеса болезненные ощущения не характерны.

Типичная сыпь, которую вызвал вирус герпеса, — совокупность мелких пузырьков, которые находятся на отечной и гиперемированной коже. Первоначально содержимое пузырьков прозрачное, но вскоре темнеет. Позже пузырьки самопроизвольно вскрываются, образуют эрозии, покрытые корочкой. В последующем ранки без дефектов эпителизируются и корочки отпадают. Весь процесс длится около недели.

озноб;
лихорадка;
усталость;
сонливость;
другие признаки интоксикации.

Клиника цитомегаловирусной инфекции достаточно полиморфна, не имеет специфических проявлений и протекает под видом других заболеваний. При цитомегаловирусе признаки герпеса совпадают с симптомами ретинита, миелита, эрозивного язвенного колита.

После вторичной вирусемии вирус герпеса активно начинает размножаться в чувствительных тканях и органах. Выброс вируса в кровяное русло приводит к развитию острой стадии болезни. Длительность острой стадии составляет в среднем одну-две недели.

На развитие генерализованной формы герпетической инфекции указывает распространенность высыпаний с выраженными токсическими проявлениями, гепатолиенальным синдромом, полиаденопатией, разного рода органными поражениями, включая ЦНС.

абортивная:
пузырьки не образуются, на коже появляются округлые розовые пятна с нечеткими границами или ярко-розовые узелки величиной с булавочную головку, могут ощущаться невыраженные зуд и жжение;

отечная:
четко очерченные отечные ткани без образования везикул;

зостериформная:
элементы высыпания образуются по ходу нерва и этому процессу сопутствует невралгия;

геморрагически-некротическая и эрозивно-язвенная:
проявляющиеся остро и появляющиеся внезапно язвенные поражения больших размеров, высыпания с жжением и зудом, которые не заживают длительный период, с воспалением лимфатических сосудов, лихорадкой, интоксикацией, расстройством сознания, приводящим к нарушению адекватного отражения объективной реальности.

Осложнения

Генерализованная форма герпетической инфекции и рецидивирующий простой герпес рассматриваются как СПИД-ассоциированные состояния, которые требуют дополнительных обследований и постоянного контроля со стороны иммунолога, инфекциониста и дерматолога.

К неприятным последствиям герпеса относятся регулярные рецидивы заболевания и ослабление иммунных сил организма.

Диагностика

Распознавание типичных форм ВПГ основывается на характерной симптоматике и лабораторных данных. На начальной стадии диагностика герпеса практически невозможна без комплексного обследования в лаборатории.

метод флуоресцирующих антител;
ПЦР;
иммуноферментный анализ крови и других биоматериалов;
иммунограмма;
ПАП-тест и др.

Перечень анализов, которые назначаются пациенту, зависит от группы герпетической инфекции, которую подозревает врач.

Забор биологического материала для анализа на герпес осуществляется с учетом сосредоточения герпетических поражений. Это может быть: содержимое везикул и соскоб клеток с места поражения, аспират из бронхов, смывы из носоглотки. А также, вирус герпеса может устанавливаться при помощи анализа крови, ликвора, слюны, мочи, эякулята .

При распространенных формах болезни проводится дифференциальная диагностика герпеса с ветряной оспой, опоясывающим лишаем, гингивостоматитом иной этиологии, язвами половых органов и прочими.

Лечебный процесс

Лечение герпеса осуществляется с учетом клинической формы, тяжести протекания, места сосредоточения и распространенности поражений.

Основное направление лечения герпеса — терапия, направленная на устранение возбудителя.

Новым эффективным направлением антивирусной терапии является синтез соединений способных утилизировать вирус специфические ферменты (аномальные нуклеотиды, ингибиторы активности вирус специфической ДНК-полимеразы и синтеза вирусных ДНК, ингибиторы с иными механизмами действия против вируса). Индукторы эндогенного интерферона, интерферон и его индукторы составляют большую группу препаратов, используемых в терапии герпеса — препараты, которые не действуют непосредственно на вирус, но изменяют метаболизм клетки так, что его воспроизведение не осуществляется.

симптоматическое лечение;
иммунотерапия;
местная терапия;
физиотерапия (УВЧ, СВЧ);
вакцинация.

При ремиссии часто рецидивирующего герпеса рекомендованы иммуномодуляторы, растительные адаптогены, специфический иммуноглобулин.

Как не заразиться?

Профилактика герпетической инфекции в целом не разработана.

соблюдать правила гигиены;
вести здоровый образ жизни;
заниматься спортом;
укреплять иммунитет;
избегать случайных половых партнеров;
отказаться от вредных привычек и т.д.

Эффективным средством профилактики герпеса является вакцинация. Современные вакцины от герпеса способны не только увеличить продолжительность ремиссий и снизить тяжесть рецидивов, но и полностью защитить от развития инфекции в организме.

Хотите получить дополнительную информацию или пройти лечение герпеса в Киеве (районы — Оболонь и Печерск)? Звоните в наш колл-центр! Провести необходимые диагностические мероприятия и получить квалифицированную медицинскую помощь вы можете в клиниках МЕДИКОМ уже сегодня!

Какой врач лечит герпес?

Специалисты клиники МЕДИКОМ обладают высоким уровнем квалификации, многолетним опытом работы, а также арсеналом новейшего оборудования. Наши врачи успешно диагностируют и лечат широкий спектр вирусных заболеваний, используя все возможности, которые предоставляет современная медицина.

Читайте также: