Дієві ліки від герпесу

“Застуда” на губах не лікується алое, льодом, корвалолом чи зеленкою, а генітальний герпес — содовими ваннами. Розповідаємо, що спричиняє герпес, як його лікувати і чи можна позбутися геперсу назавжди.

Чому виникає герпес

Існує герпесвірус людини (ГВЛ) 1 та 2 типу, віруси вітрянки, Епштейна-Барр, цитомегаловірус, та віруси герпесу людини 6, 7 та 8. У цій публікації говоримо про ГВЛ-1 та ГВЛ-2. Вірус 2-го типу викликає переважно генітально-анальні інфекції, а 1-го — оро-лабіальні (ротової порожнини, губ, чи інших частин голови). Утім обидва віруси можуть вражати всі частини тіла, тобто під час орального сексу “застуда на губах” може передатися на геніталії партнера/партнерки чи навпаки.

Як передається герпесвірус:

• Герпесвірус 2 типу передається під час незахищеного сексу, а також під час вагінальних пологів, якщо в матері в той момент є загострення герпесу.
• Герпесвірус 1 типу може передаватися через спільний посуд, коли інфекція проявляється активно.

Більшість людей заражаються ГВЛ-1 у віці до 5 років від батьків чи інших дітей.

Під час гоління обличчя є ризик поширити власний вірус з ділянки прояву по волосяних фолікулах шкіри. Це спричинить так званий “герпетичний сикоз”.

Люди, що займаються контактними видами спорту, можуть завдяки ударам отримувати власний вірус в нові ділянки тіла, наприклад, і щелепу чи вухо.

Як проявляється герпес

Первинна інфекція ГВЛ-1 проявляється не як “застуда на губах”, а як гінгівостоматит чи фарингіт. Цей вірус персистує в нервах, найчастіше — трійчастому та блукаючому — закінчення якого підходять до шкіри та слизових, та до низки внутрішніх органів.

Далі прояви можуть зачіпати ясна, губи чи інші ділянки голови, проявлятися і в носі, і як вірусний кератит очей, або викликати багатоформні еритеми, або ураження стравоходу чи інших органів.

Генітально-анальний герпес може проявлятися у вигляді виразок, почервоніння, висипів та свербіжу, але може мати і безсимптомний перебіг. У цьому і полягає підступність генітального герпесу — людина поширює вірус, не знаючи про його існування.

Чи можливо видужати після зараження герпесом

Після зараження віруси вже ніколи нікуди не діваються, а перебувають у нейронах та час від часу активуються. Тригером може бути ультрафіолет, механічне пошкодження нерву, тимчасове чи постійне порушення імунітету.

Утім прояви захворювання не тривають постійно. Це добре, бо людина не живе в стані дискомфорту. Але погано те, що в цей час вірус може передаватися далі. З часом загострення інфекції стають дедалі рідшими. Для зменшення їхньої частоти, тривалості, чи повного запобігання використовують постійну чи періодичну терапію системними противірусними препаратами.

Наявність герпетичної інфекції — не привід уникати сексуального життя чи народження дітей.

Як лікують герпесвірусну інфекцію

Первинний курс терапії зазвичай триває 8-10 днів або до зникнення проявів. При цьому прописують препарати системної дії, а саме — таблетки на основі змінених нуклеотидів.

У разі дуже тяжкого перебігу інфекції можливе внутрішньовенне введення ліків. Медичні протоколи не радять користуватися ліками із місцевою дією через їхню низьку ефективність.

Постійна супресивна терапія на 70-80% знижує ймовірність прояву генітального герпесу в людей, схильних до частих загострень (6 чи більше протягом року). Наразі показана безпечність та ефективність прийому ацикловіру упродовж 6 років, та валацикловіру та фамцикловіру упродовж року. Такий підхід (постійна терапія) покращує якість життя пацієнтів значно ефективніше, ніж епізодична (раз на рік).

Але з часом частота проявів інфекції зменшується сама собою, тому рано чи пізно постійну терапію можна замінити епізодичною.

Як запобігти зараженню герпесом

Щоби уникнути герпесу:

Як народжувати, якщо в матері герпес

У більшості випадків герпетична інфекція новонароджених трапляється в дітей матерів без попередніх даних про захворювання в анамнезі Тобто він був, але ніяк не проявлявся. Якщо зараження відбулося перед пологами, то ризик передачі 30-50%. Якщо матір мала епізодичні прояви генітального герпесу раніше, або заразилася протягом 1-го триместру, то ймовірність передачі вірусу дитини менша за 1%.

Здоровим жінкам, чиї партнери мають герпесвірусну інфекцію, варто утриматися від незахищеного сексу протягом 3-го триместру.

Якщо в жінки не було проявів ГВЛ-1 (на губах), то слід утриматися під час вагітності від орального сексу із партнером-носієм вірусу.

Перед пологами, жінці необхідно обстежитися щодо генітального герпесу. Якщо є прояви, то рекомендують робити кесарський розтин.

Що робити, аби герпес був у постійно латентному стані

Користуватися сонцезахисними кремами.

Перед поїздкою в гори чи на море, де високий індекс УФ, можна пройти превентивний курс протигерпесними препаратами.

Якщо герпес проявляється 1-3 рази на рік, то краще обійтися епізодичною терапією (раз на рік чи в разі загострення) — інакше є ризик розвитку стійкого до терапії штаму вірусу.

Люди, чия імунна система ослаблена протипухлинною терапією, імуносупресією у зв’язку із трансплантацією, чи ВІЛ-інфікованим людям слід запобігати загостренням герпесу медикаментозно та постійно.

Наявність генітального герпесу необхідно обговорити з лікарем та потенційним партнером/партнеркою. Лікар не може соромити чи залякувати своїх пацієнтів через їхні діагнози. Лікар має скласти план терапії та запобігання повторним проявам і розповісти, як убезпечити партнера/партнерку від зараження.

Практически каждому из нас знакомы неприятные маленькие пузырьки на губах. Они чешутся и болят, а еще – совсем не симпатичные на вид. Все эти неприятные симптомы вызывает вирус герпеса. Какие существуют виды герпеса, каким образом можно вылечить вирус, и насколько он опасен – читайте дальше.

Герпес 1 (или вирус простого герпеса) 2 типа чаще всего инфицируют рот и лицо. Главный симптом – появление характерных пузырьков, и обращает внимание пациентов и идентифицирует проявления вируса герпеса. Герпес 2 типа также может вызвать генитальные проблемы: отеки половых органов, жжение, увеличение лимфатических узлов в паху.

Герпес 3 типа провоцирует ветряную оспу у детей. Количество пузырьков на различных участках тела увеличивается. Появляется зуд, повышенная температура и слабость.

Самыми опасными считаются герпес 4, 5 и 6 типа. Вирус вызывает инфекционный мононуклеоз, лимфому Беркета. Болезнь поражает слизистые оболочки, также возможно поражение печени и селезенки. Человек ощущает повышение температуры, слабость, боль в мышцах, возможна ангина.

На самом деле, существует больше ста видов вируса герпеса. Восемь из них могут поразить человека. Эксперты утверждают, что герпесом заражены около 2/3 населения планеты, но у всех болезнь проявляется по-разному.

- переохлаждение или перегрев тела,

- постоянный стресс и тому подобное.

Симптомы герпеса:

Герпес проявляется, как совокупность пузырьков, похожих на маленькие пузырьки красного цвета. В зависимости от видов герпеса, пузырьки могут объединяться в одно целое и увеличиваться в размерах. Герпес также провоцирует жжение и зуд.

Вокруг вируса герпеса существует множество мифов, а особенно они касаются способов его лечения. Полностью вылечить герпес невозможно. Этот вирус настолько приживается, что, однажды попав в организм, остается с нами навсегда. У других людей наоборот – он может и не проявляться вообще. Интенсивность клинического проявления вируса зависит от состояния иммунитета каждого человека.

Когда вирус герпеса все же проявил себя, действенное лечение обеспечит специальный крем. Он придназначен для лечения герпеса на губах и лице. Это лекарственное средство подавляет размножение вирусов герпеса 1-го типа внутри клеток кожи и действенный как на ранних (зуд, покраснение), так и на поздних (папулы и волдыри) стадиях герпеса.

Важным вопросом при выборе крема против герпеса являются концентрации действующего вещества. 5% - это самая высокая концентрация ацикловира в кремах против герпеса на губах. Также нужно обращать внимание на количество крема в тюбике. 5 г может быть достаточным для курса лечения. Кроме того, на рынке существуют кремы и мази, вместимость которых составляет от 2 до 15 г. Двухграмовий тюбик понадобится тем, кому требуется минимальное количество средства. Тюбики по 15 г могут использоваться для длительного лечения вируса и для нанесения на значительные по размеру участки тела.

Перед применением препарата советуем обязательно проконсультироваться с врачом и ознакомиться с инструкцией использования лекарственного средства.

Чтобы избежать риска заражения герпесом, следует вести здоровый образ жизни, тщательно заботиться о личной гигиене и помнить о здоровом питании, насыщенным витаминами и питательными веществами.

Герпес на губах — широко росповсюджене у всьому світі захворювання. На сьогоднішній день лікування герпесу не надає особливих труднощів. За довгий час в народі також встигли придумати масу способів, як позбутися герпесу швидко і без загрози рецидиву. Ділимося з вами 11 способами, передає Ukr.Media.

Герпес на губах утворюється внаслідок діяльності вірусу, який живе в людському організмі. Але під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів вірус іноді проявляє себе у вигляді пухирчастої висипки. Найчастіше запалення локалізується на губах, але в деяких випадках герпес може проявлятися і на інших ділянках обличчя.

Як позбутися герпесу: 11 народних способів вилікувати герпес на губах

1. " Припекти " герпес на губах перекисом водню

Перекис водню – це найпотужніший антисептичний засіб. Як тільки на шкірі проявилися перші пухирі, слід почати лікування герпесу перекисом. За допомогою ватної палички прижигайте ранку кожні 3 години. Таким чином всього за 1 день ви позбудетеся від запалення і інфекції.

2. Лікування герпесу медичним спиртом

Свербіж часто виникає ще до появи пухирців. У такому випадку немає кращого способу, як позбутися герпесу, крім припікання його медичним спиртом. Наносити спирт на місце свербіння потрібно кожен раз, коли з'являється це почуття. За кілька днів ви усунете інфекцію.

3. Настоянка прополісу при герпесі

Спиртова настоянка прополісу відмінно виводить зайву вологу з шкіри, тому не дозволяє запалення поширюватися. Крім того, настоянка прополісу знищує інфекцію, та сприяє швидкій регенерації пошкодженої шкіри губ.

4. Лід проти герпесу

Багато хто сумнівається в тому, як позбутися герпесу за допомогою льоду. Так, усунути запалення він не зможе, але зате запобіжить його активне поширення. Лід також знімає набряклість, що завадить інфекції розвиватися. А це дозволяє імунітету успішно подолати активний вірус.

5. Серцеві препарати

" Валокардин " і " Корвалолом " можна всього за добу усунути герпес на губах. В склад серцевих препаратів входять антисептичні речовини, здатні придушити запалення швидко і якісно. Лікування герпесу " Валокардин " або " Корвалолом " вимагає регулярного змащування ранки кожні 2 години.

6. Часник від герпесу на губах

Лікування герпесу часником – це виключно домашній метод, що володіє прекрасним ефектом. Часникодавкою видавіть один зубок. Утворене пюре потрібно нанести на сам герпес на губах, і протримати, поки ліки не підсохне. Так, за лічені дні ви повністю усуньте запалення.

7. М'ятна зубна паста знищить вірус герпесу

Чим більше в зубній пасті ментолу, тим краще. Досить періодично змащувати уражене місце.

8. Як лікувати герпес на губах молоком

Самий щадний метод позбутися герпесу – використовувати молоко. Для цього можна використовувати органічний продукт будь-якої жирності. Змочіть ватяний диск молоком, і прикладіть до ранки. Робити це потрібно раз в 3 години. Лікування герпесу молоком триває 1-2 дні.

9. Лікувати герпес лакрицею

Корінь лакриці – це ще один ефективний метод вилікувати герпес на губах. Для цього підходить подрібнений в порошок лакричний корінь, розбавлений водою. Така кашка наноситься прямо на уражену ділянку.

10. Як швидко вилікувати герпес: допоможе ефірна олія м'яти

М'ята давно відома корисними властивостями. А ось ефірна олія м'яти має концентрованої користю, яка всього за день-два позбавить від герпесу. Ватною паличкою наносити олію на запалення три рази на добу.

11. Як вилікувати герпес з допомогою алое

Улюблений бабусин метод, щоб позбутися герпесу – використовувати сік алое. Раз в дві години потрібно змащувати засобом ранку. Також можна на час прикладати свіжозрізаний листок рослини.

Профілактика: запобігаємо герпес на губі

Слабкий імунітет – основна причина підвищення активності вірусу герпесу в організмі. Перед тим, як позбутися герпесу, потрібно спершу зміцнити імунітет. У цьому вам допоможуть натуральні корисні продукти. Особливо зверніть увагу на їжу, багату селеном і цинком. Також можна приймати полівітамінні кошти. Вітаміни групи В і вітамін С особливо корисні в цьому плані.

Читайте найоперативніші новини " МБ " у Facebook і Telegram

Пошук по сайту

Соцмережі

За темою

"Застуда" на губах не лікується алое, льодом, корвалолом чи зеленкою, а генітальний герпес – содовими ваннами. "Накачування" губ гіалуроновою кислотою може спровокувати загострення герпесу. Про це написала в. о. глави МОЗ Уляна Супрун на своїй сторінці у Facebook.

Вона зазначила, що герпесвірусів є ціла родина: герпесвірус людини (ГВЛ) 1 та 2 типу, віруси вітрянки, Епштейна-Барра, цитомегаловірус та віруси герпесу людини 6, 7 та 8. Вірус 2-го типу викликає переважно генітально-анальні інфекції, а 1-го – оро-лабіальні (ротової порожнини, губ чи інших частин голови). Втім, обидва типи можуть вражати всі частини тіла, тобто під час орального сексу "застуда на губах" може передатися на геніталії партнера/партнерки чи навпаки.

Що відомо про вірус:

• герпесвірус 2 типу передається під час незахищеного сексу, а також під час вагінальних пологів, якщо в матері в той момент є загострення герпесу;
• герпесвірус 1 типу може передаватися через спільний посуд, коли інфекція проявляється активно;
• більшість людей заражаються ГВЛ-1 у віці до 5 років від батьків чи інших дітей;
• під час гоління обличчя є ризик поширити власний вірус з ділянки прояву по волосяних фолікулах шкіри. Це спричинить так званий "герпетичний сикоз";
• люди, що займаються контактними видами спорту, можуть в результаті удару отримувати власний вірус в нові ділянки тіла, наприклад, щелепу чи вухо;
• навіть стоматологи, що працюють без рукавиць, можуть розвинути інфекцію нігтів і кутикули після контакту із людиною, що має гінгівостоматит (один із проявів герпесу).

Герпесвіруси 1 і 2 типу діагностують методом ПЛР чи серологічними методами, тобто виявляють або ДНК вірусу, або антитіла до нього. В разі виявлення ГВЛ потрібно зробити ще аналіз на ВІЛ. Рутинний скринінг ГВЛ не потрібен.

Чи можливо видужати після зараження

Після зараження віруси вже ніколи нікуди не зникають, а залишаються в нейронах та час від часу активуються. Тригером може бути ультрафіолет, механічне пошкодження нерву, тимчасове чи постійне порушення імунітету. Під час активації латентного вірусу нові віріони транспортуються по нейронах до слизових оболонок та викликають виразки та висипання на шкірі.

"Утім, прояви захворювання не тривають постійно. Це добре, бо людина не живе в стані дискомфорту. Але погано те, що в цей час вірус може передаватися далі. З часом загострення інфекції стають дедалі рідшими. Для зменшення їхньої частоти, тривалості, чи повного запобігання використовують постійну чи періодичну терапію системними противірусними препаратами", – написала Супрун.

Як лікувати герпесвірусну інфекцію

Первинний курс терапії зазвичай триває 8-10 днів або до зникнення проявів. При цьому прописують препарати системної дії, а саме – таблетки на основі змінених нуклеотидів. У разі дуже тяжкого перебігу інфекції можливе внутрішньовенне введення ліків. Медичні протоколи не радять користуватися ліками із місцевою дією через їхню низьку ефективність. Герпес на обличчі часто починається із продрому – періоду, коли хворобу можна відчути як поколювання, свербіж, біль, але ще не можна побачити. Якщо розпочати терапію в період продрому, то це може зупинити прояв.

Постійна супресивна терапія на 70-80% знижує ймовірність прояву генітального герпесу в людей, схильних до частих загострень (6 чи більше протягом року). Такий підхід (постійна терапія) покращує якість життя пацієнтів значно ефективніше, ніж епізодична (раз на рік). Але з часом частота проявів інфекції зменшується сама собою, тому рано чи пізно постійну терапію можна замінити епізодичною.

Як запобігти зараженню герпесом

• не цілуйтеся, якщо в партнера/партнерки губи чи ротова порожнина почали свербіти, поколювати, чи з’явилися висипання;
• не пийте разом із однієї чашки чи пляшки із людиною, яка на губах має герпес;
• не користуйтеся спільною гігієнічною помадою;
• зробіть із партнером/партнеркою аналізи на ВІЛ, герпес 1 та 2 типів, онкогенні штами папіломавірусу людини й сифіліс. У разі відсутності інфекцій достатньо гормональних контрацептивів. Якщо в одного з партнерів генітальний герпес, то під час загострень і проявів від сексу треба утриматися, навіть захищеного. В інший час потрібно користуватися презервативами.

Як народжувати, якщо в матері герпес

У більшості випадків герпетична інфекція новонароджених трапляється в дітей матерів без попередніх даних про захворювання в анамнезі. Тобто він був, але ніяк не проявлявся. Якщо зараження відбулося перед пологами, то ризик передачі 30-50%. Якщо матір мала епізодичні прояви генітального герпесу раніше, або заразилася протягом І триместру, то ймовірність передачі вірусу дитини менша за 1%.

Здоровим жінкам, партнери яких мають герпесвірусну інфекцію, варто утриматися від незахищеного сексу протягом ІІІ триместру. Якщо в жінки не було проявів ГВЛ-1 (на губах), то слід утриматися під час вагітності від орального сексу із партнером-носієм вірусу. Перед пологами жінці необхідно обстежитися щодо генітального герпесу. Якщо є прояви, то рекомендують робити кесарський розтин.

Що робити, аби герпес був у постійно латентному стані

• користуватися сонцезахисними кремами;
• перед поїздкою в гори чи на море, де високий індекс УФ, можна пройти превентивний курс протигерпесними препаратами;
• жодні "імуностимулятори" не запобігають повторним проявам герпетичної інфекції;
• немає доказів ефективності мазей із антигерпетичними компонентами;
• якщо герпес проявляється 1-3 рази на рік, то краще обійтися епізодичною терапією (раз на рік чи в разі загострення) – інакше є ризик розвитку стійкого до терапії штаму вірусу;
• людям, в яких імунна система ослаблена протипухлинною терапією, імуносупресією у зв’язку із трансплантацією, та ВІЛ-інфікованим слід запобігати загостренням герпесу медикаментозно та постійно;
• перед введенням філерів в обличчя чи проведенням дермабразії треба провести короткий курс терапії протигерпесними препаратами, якщо є розуміння, що існує ризик прояву герпесу.

Перегляньте наш каталог ліків, в якому 100% зареєстрованих лікарських засобів в Україні!

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

Склад:

1 таблетка містить валацикловіру гідрохлориду у перерахуванні на валацикловір - 500 мг;

Лікарська формаТаблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група

Противірусні препарати прямої дії. Нуклеозиди та нуклеотиди, за винятком інгібіторів зворотної транскриптази.

Фармакологічні властивості

Валацикловір - противірусний препарат, який є специфічним інгібітором ДНК-полімерази вірусів герпесу. Блокує синтез вірусної ДНК та реплікацію вірусів. В організмі людини валацикловір швидко і повністю перетворюється на ацикловір за допомогою ферменту валацикловіргідролази. Валацикловірin vitro активний відносно вірусів простого герпесу І та ІІ типів, вірусуVaricella zoster, цитомегаловірусу, вірусу Епштейна-Барра та вірусу герпесу людини типу VІ. Внаслідок фосфорилювання ацикловір перетворюється на активний трифосфат ацикловіру, який конкурентно інгібує синтез вірусної ДНК. На першій стадії фосфорилювання потрібна активність вірусспецифічного ферменту - вірусної тимідинкінази, яка є тільки у вірусінфікованих клітинах. При цитомегаловірусній інфекції фосфорилювання ацикловіру частково здійснюється специфічним ферментом - фосфотрансферазою UL 97, що значною мірою пояснює його селективність. Процес фосфорилювання (перетворення монофосфату на трифосфат) повністю завершується клітинними ферментами. Трифосфат ацикловіру інгібує вірусну ДНК-полімеразу, і, будучи аналогом нуклеозиду, вбудовується у вірусну ДНК, що призводить до облігатного розриву ланцюга, припинення синтезу ДНК і, отже, до блокування реплікації вірусу. Валацикловір прискорює припинення болю при лікуванні оперізувального герпесу, зменшує тривалість больового синдрому, а також кількість хворих із зостерасоційованим болем, у тому числі з гострою та постгерпетичною невралгією.

Профілактика цитомегаловірусної інфекції за допомогою валацикловіру зменшує ризик гострого відторгнення трансплантату (хворі після пересадки нирок), частоту виникнення опортуністичних інфекцій та інших інфекцій, що спричиняються вірусом герпесу (вірусом простого герпесу та вірусомHerpes zoster).

Після перорального застосування валацикловір добре всмоктується, швидко і майже цілком перетворюється в ацикловір і L-валін. Біодоступність ацикловіру при прийомі 1000 мг валацикловіру становить 54 % і не знижується при одночасному прийомі їжі. Максимальна концентрація ацикловіру після одноразового прийому 250-1000 мг валацикловіру становить 10-37 мкмоль (2,2-8,3 мкг/мл) і настає через 1-2 години після прийому. Максимальна концентрація валацикловіру у плазмі крові настає в середньому через 30-100 хвилин після прийому і через 3 години валацикловір у плазмі крові не визначається.

Вальтровір не метаболізується ферментами цитохрому Р450.

Вірус оперізувального герпесу та вірус простого герпесу суттєво не змінюють фармакокінетику ацикловіру та валацикловіру після перорального застосування Вальтровіру.

У пацієнтів з ВІЛ-інфекцією фармакокінетичні характеристики ацикловіру після застосування разової або багаторазової дози 1000 мг або 2000 мг Вальтровіру не змінювалися порівняно з такими у здорових осіб.

Клінічні характеристики

- Лікування захворювань шкіри і слизових оболонок, спричинених вірусомHerpes sіmplex, у т. ч. уперше виявленого і рецидивуючого генітального герпесу;

- лікування герпесу губ (Herpes labialis);

- превентивне лікування рецидивів інфекцій шкіри і слизових оболонок, спричинених вірусом простого герпесу, включаючи генітальний герпес;

- зниження ризику передачі вірусу від хворих на генітальний герпес (при застосуванні валацикловіру в якості супресивної терапії у комбінації з дотриманням правил безпечного сексу);

- лікування оперізувального герпесу;

- профілактика цитомегаловірусної інфекції та захворювання після трансплантації органів.

Протипоказання Підвищена чутливість до валацикловіру, ацикловіру або до будь-якого іншого компонента, що входить до складу препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Будь-яких клінічно значущих форм взаємодії виявлено не було.

Щодо хворих, які отримують більш високі дози валацикловіру (4 г і більше на добу), слід бути обережними при одночасному призначенні з ліками, що конкурують з ацикловіром за шляхи виведення, оскільки це може призводити до збільшення рівня у плазмі крові одного або обох препаратів та їх метаболітів. При одночасному застосуванні з мікофенолату мофетилом (імуносупресорним препаратом, що застосовується після пересадки органів) підвищується рівень у плазмі крові ацикловіру та неактивного метаболіту мікофенолату мофетилу.

Обережними слід бути також (проводити моніторинг змін функції нирок) при одночасному призначенні високих доз валацикловіру (4 г і більше) та інших препаратів, що впливають на функцію нирок (наприклад, циклоспорину, такролімусу).

Гідратація:слід підтримувати адекватний рівень рідини, що вводиться, у хворих із підвищеним ризиком дегідратації, особливо у хворих літнього віку.

Застосування пацієнтам при порушеній функції нирок та хворим літнього віку

Застосування більш високих доз валацикловіру при печінковій недостатності та трансплантації печінки

Щодо застосування більш високих доз валацикловіру (4 мг і більше на добу) для лікування пацієнтів із захворюваннями печінки даних немає, тому необхідно з обережністю призначати більш високі дози валацикловіру таким хворим. Спеціальні дослідження щодо застосування валацикловіру при трансплантації печінки не проводились; однак є інформація, що профілактика за допомогою високих доз ацикловіру зменшує частоту інфікування та захворювань, спричинених цитомегаловірусом.

Застосування при лікуванні оперізувального герпесу

При лікуванні хворих, особливо з ослабленим імунітетом, необхідно уважно стежити за клінічною відповіддю. Якщо відповідь на лікування недостатня, рекомендується застосування внутрішньовенної противірусної терапії. Пацієнтів з ускладненим оперізувальним герпесом, наприклад з ураженням вісцеральних органів, дисемінацією вірусу, моторною нейропатією, енцефалітом та цереброваскулярними порушеннями слід лікувати внутрішньовенними противірусними лікарськими засобами.

Крім того, хворим з ослабленим імунітетом, у яких спостерігаються герпетичні ураження очей або мають високий ризик дисемінації та ураження вісцеральних органів, необхідно лікуватися внутрішньовенними противірусними засобами.

Зменшення передачі вірусу генітального герпесу

Супресивна терапія валацикловіром зменшує ризик передачі генітального герпесу. Вона не виліковує герпетичну інфекцію, а також повністю не виключає ризик передачі вірусу. Додатково до терапії валацикловіром рекомендується додержання хворими правил безпечного сексу.

Застосування при цитомегаловірусній інфекції

Інформація щодо ефективності препарату, отримана при лікуванні хворих з високим ризиком цитомегаловірусної інфекції з метою профілактики після трансплантації органів, показала, що валацикловір слід застосовувати цим пацієнтам, якщо з метою безпеки припинено застосування валганцикловіру або ганцикловіру. Застосування високих доз валацикловіру, необхідне для профілактики цитомегаловірусної інфекції, може спричиняти частіше виникнення побічних реакцій, включаючи порушення з боку нервової системи, порівняно із застосуванням нижчих доз, які застосовуються при інших показаннях. Необхідно уважно стежити за функцією нирок пацієнтів та проводити відповідну корекцію доз препарату.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Фертильність.
Дані про наявність впливу валацикловиру на фертильність відсутні, але клінічно це не підтверджено. Однак є інформація, що після 6 місяців щоденного застосування ацикловіру в дозі від 400 мг до 1 г змін у кількості, морфології і рухливості сперматозоїдів не спостерігалося.

Вагітність.
Дані про застосування валацикловіру в період вагітності обмежені. Валацикловір при лікуванні вагітних можна застосовувати тільки коли потенційна користь від лікування матері перевищує можливий ризик для плоду. Існують дані про клінічні спостереження за жінками в I триместрі вагітності, які свідчать про відсутність збільшення частоти виникнення вроджених дефектів у новонароджених серед вагітних, які приймали ацикловір, порівняно із загальною популяцією таких пацієнтів. Однак достовірного й остаточного висновку щодо безпеки застосування валацикловіру вагітними зробити не можна.

Ацикловір, головний метаболіт валацикловіру, проникає в грудне молоко. Співвідношення між концентрацією ацикловіру в грудному молоці та плазмі крові матері становить від 1,4 до 2,6 (в середньому 2,2). Середня концентрація ацикловіру в грудному молоці становить 2,24 мкг/мл (9,95 мкмоль). У разі прийому валацикловіру матір’ю у дозі 500 мг 2 рази на добу дитина з грудним молоком отримує дозу ацикловіру приблизно 0,61 мкг/кг на добу. Період напіввиведення ацикловіру з грудного молока аналогічний такому з плазми крові. Незмінений валацикловір у плазмі крові матері, грудному молоці або сечі дитини не визначається.

Призначати валацикловір жінкам в період грудного вигодовування слід з обережністю, тільки в випадках клінічної необхідності. Однак ацикловір застосовують для лікування новонароджених з інфекціями, викликаними вірусом простого герпесу, шляхом внутрішньовенного введення у дозах 30 мг/кг на добу.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами На даний момент таких повідомлень немає. Фармакологія валацикловіру не дає підстав очікувати будь-який негативний вплив. Проте під час оцінки здатності пацієнта керувати автомобілем та іншими механізмами слід враховувати його клінічний стан і профіль побічних ефектів валацикловіру.

Спосіб застосування та дози.

Лікування оперізувального герпесу:дорослим призначати по1000 мг (2 таблетки) препарату 3 рази на добу, протягом 7 днів.

Лікування інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу

Хворі з нормальним імунітетом (дорослі): 500 мг (1 таблетка) препарату 2 рази на добу.

У випадках виникнення рецидивів лікування має тривати 3 або 5 днів. При первинному перебігу, який може бути більш тяжким, лікування необхідно продовжити з 5 до 10 днів. Лікування слід розпочинати якомога раніше. Для рецидивних форм інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, ідеальним було б застосування препарату у продромальному періоді або одразу ж після появи перших симптомів. Валацикловір може попередити розвиток уражень при рецидивах інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, за умови початку лікування одразу ж після появи перших симптомів захворювання.

Як альтернатива, для лікування лабіального герпесу (губної лихоманки) ефективною дозою валацикловіру є 2000 мг (4 таблетки) 2 рази на добу протягом 1 дня. Другу дозу слід застосувати приблизно через 12 годин (не раніше ніж через 6 годин) після першої дози. При такому режимі дозування термін лікування має тривати не більше 1 дня, оскільки триваліше застосування не збільшує клінічну ефективність лікування. Лікування слід розпочинати при появі перших ранніх симптомів лабіального герпесу (відчуття пощипування, свербіж або печіння у ділянці губ).

Превентивне лікування (супресія) рецидивів інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу:

- хворим з нормальним імунітетом (дорослі) призначати 500 мг (1 таблетка) препарату 1 раз на добу;

- хворим з імунодефіцитом (дорослі) призначати дозу 500 мг (1 таблетка) 2 рази на добу.

Зменшення передачі вірусу генітального герпесу.

Дорослим гетеросексуалам з нормальним імунітетом, які мають 9 або менше загострень на рік, валацикловір призначати інфікованому партнеру у дозі 500 мг 1 раз на добу.

Даних про зменшення передачі вірусу генітального герпесу в інших популяціях хворих немає.

Профілактика цитомегаловірусної інфекції та захворювання

Дозування при порушеній функції нирок.

Необхідно обережно призначати валацикловір хворим з порушенням функції нирок. Обов’язково слід підтримувати адекватний рівень гідратації організму.

Режим дозування залежить від кліренсу креатиніну та показань і наведений у таблиці.

Кліренс креатиніну, мл/хв

Herpes zoster(лікування) дорослих хворих з нормальним імунітетом та хворих з імунодефіцитом

1г 3 рази на добу

1 г 2 рази на добу

1 г 1 раз на добу

500 мг 1 раз на добу

Herpes simplex (лікування)

дорослі хворі з нормальним імунітетом

500 мг 2 рази на добу

500 мг 1 раз на добу

Herpes labialis (лікування)

дорослі хворі з нормальним імунітетом

2 г 2 рази на добу

1 г 2 рази на добу

500 мг 2 рази на добу

Herpes simplex (запобігання)

дорослі хворі з нормальним імунітетом

500 мг 1 раз на добу

250 мг 1 раз на добу*

дорослі хворі з імунодефіцитом

500 мг 2 рази на добу

500 мг 1 раз на добу

Профілактика цитомегаловірусної інфекції

Менше 10 або діаліз

2 г 4 рази на добу

1,5 г 4 рази на добу

1,5 г 3 рази на добу

1,5 г 2 рази на добу

1,5 г 1 раз на добу

* - застосовувати таблетки з відповідним дозуванням або інші лікарські форми валацикловіру.

Пацієнтам, які знаходяться на інтермітуючому гемодіалізі, рекомендується застосовувати ті ж дози валацикловіру, що і пацієнтам з кліренсом креатиніну менше 15 мл/хв. Дози необхідно призначати після проведення гемодіалізу.

Кліренс креатиніну необхідно постійно контролювати, особливо у періоди, коли функція нирок може швидко змінюватися, наприклад, одразу після трансплантації. Відповідно слід змінювати дозу валацикловіру.

Дозування при порушеній функції печінки

Змінювати дозу хворим з легким або помірним ступенем цирозу немає потреби (синтезуюча функція печінки збережена). Показники фармакокінетики при пізніх стадіях цирозу (з порушенням синтезуючої функції печінки та наявністю ознак портальної гіпертензії) свідчать про відсутність потреби змінювати дозування, однак інформація про це обмежена.

Пацієнти літнього віку

Необхідно підтримувати адекватний рівень гідратації організму.

Застосовувати дітям віком від 12 років.

Симптоми. Можливі нудота, блювання, розвиток гострої ниркової недостатності, неврологічних симптомів (включаючи сплутаність свідомості, галюцинації, ажитацію, зниження розумових здібностей та кому). Більшість з описаних симптомів є наслідками недостатнього зниження дози у пацієнтів з порушеннями функції нирок та пацієнтів літнього віку. Необхідно дотримуватись обережності при встановленні дози.

Лікування. Пацієнти повинні перебувати під спостереженням для виявлення ознак токсичної дії. Гемодіаліз значно прискорює елімінацію ацикловіру з крові та може вважатись оптимальним методом лікування у випадку симптоматичного передозування.

Найпоширенішими побічними реакціями лікарського засобу є головний біль та нудота. Серед більш серйозних побічних реакцій зазначені повідомлення про тромботичну тромбоцитопенічну пурпуру/гемолітичний уремічний синдром, гостру ниркову недостатність та неврологічні порушення.

Побічні реакції класифіковані за органами і системами.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, сплутаність свідомості, галюцинації, зниження розумових здібностей, збудження, тремор, атаксія, дизартрія, психотичні симптоми, конвульсії, енцефалопатія, кома.

З боку крові і лімфатичної системи: лейкопенія, тромбоцитопенія. Лейкопенія головним чином спостерігається у хворих з імунодефіцитом.

З боку імунної системи: анафілаксія.

З боку дихальної системи та органів грудної порожнини: задишка.

З боку травного тракту: нудота, дискомфорт у животі, блювання, діарея.

З боку гепатобіліарної системи: оборотне збільшення показників печінкових тестів. Періодично це описується як гепатит.

З боку шкіри та підшкірних тканин: висипання, включаючи явища фотосенсибілізації; свербіж; кропив‘янка; ангіоневротичний набряк.

З боку нирок та сечовидільної системи: порушення функції нирок, гостра ниркова недостатність, біль у нирках, гематурія (часто асоційована з іншими порушеннями функції нирок).

Біль у нирках може бути асоційований з нирковою недостатністю.

Інші: мікроангіопатична гемолітична анемія та тромбоцитопенія (іноді у комбінації) у тяжких хворих з імунодефіцитом, особливо у хворих з пізніми стадіями ВІЛ-хвороби, які отримували високі дози (8000 мг на добу) валацикловіру протягом тривалого часу. Ці ж явища трапляються у пацієнтів з такими ж захворюваннями, але які не отримували лікування валацикловіром.

Термін придатності 2 роки.

В оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС. Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 10 таблеток у блістері. 1 або 5 блістерів у пачці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Україна, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського,139.