Наказ моз висипний тиф

Висипний тиф, це гостре інфекційне захворювання, що передається від хворої людини здоровій разом із вошами і характеризується лихоманкою, своєрідним висипом на шкірі, а також ураженням нервової та серцево-судинної системи. Висипний тиф є одним з різновидів великої групи рикетсіозних захворювань людини, до яких, зокрема, належать ендемічний (щуриний) висипний тиф, кліщовий висипний тиф (північноазіатський іксодорикетсіоз) і лихоманка Ку, а також хвороба Брілла.

Людина, що хворіє висипним тифом, є єдиним джерелом інфекції. Вона небезпечна наприкінці інкубаційного, весь лихоманковий період і ще на протязі 2 днів після нормалізації температури тіла. У деяких випадках хворий висипним тифом залишається заразним ще на протязі 10 днів.

Хвороба від хворої людини до здорової не передається. Передача збудника обумовлена наявністю переносників – вошей (головним чином платтяної воші). Воша, насмоктавшись крові висипнотифозного хворого, стає здатною передавати захворювання не раніше, ніж через 4-5 днів. За цей час відбувається розмноження рикетсій в епітеліальних клітинах її кишечнику, де їх знаходять у великій кількості. Ця обставина має велике епідеміологічне значення. Так, при госпіталізації хворого в перші 5 днів хвороби й одночасній обробці епідеміологічного осередку (знищення вошей) нових випадків захворювання в цьому осередку не буде. Максимальний строк життя зараженої воші 40 – 45 днів; отже, на протязі 35 – 40 днів вона здатна передавати інфекцію. Клітини епітелію кишечнику зараженої воші через 5 днів переповнюються рикетсіями Провацека, внаслідок чого вони руйнуються і збудник висипного тифу разом з випорожненнями виходить назовні, забруднюючи шкіру й білизну людини. Цілісність шкірних покривів порушується укусом вошей і розчосами; при почісуванні запаленого місця відбувається втирання в шкіру рикетсій, які потім проникають в кров’яне русло.

Проникнувши в кров збудник цього захворювання, розноситься по всьому організму. Паразити вкорінюються в ендотелій артеріол і капілярів, що призводить до звуження або повної їх закупорки. Такі зміни судин (гранулеми) спостерігаються в усіх органах, в тому числі й у центральній нервовій системі. Ці ураження викликають тяжкі розлади з боку серцево-судинної та нервової систем (менінгоенцифаліт), що одночасно з токсичною дією збудника хвороби обумовлює клінічну картину цього захворювання.

Інкубаційний період висипного тифу становить в середньому 14-15 днів; іноді він скорочується до 7 або триває до 23 днів. Захворювання починається гостро. У ряді випадків на протязі 1-2 днів спостерігається загальне нездужання, поганий апетит. Температура тіла 39-40° С, озноб. З першого дня хворий скаржиться на нестерпний зростаючий головний біль, неспокійний, переривчастий сон із сновидіннями. Обличчя хворого гіпереміроване, набрякле, кон’юнктивіти різко гіпереміровані, судини склер розширені, ін’єцировані ("кролячі очі"). Шкіра гаряча.

З 5-го деня хвороби з’являється висипка в області бокових поверхонь грудної клітини, на згинальній поверхні передпліч, ліктьових згинах і швидко поширюється по всьому тулубу й на нижні кінцівки. Спочатку вона може бути розеолізною, потім швидко перетворюється на петехіальну. Діаметр елементів висипки від 2 до 5 мм. Іноді до появи висипки на перехідній складці кон’юнктиви виникають дрібнокрапкові крововиливи (симптом Кіарі – Авцина); при огляді зіву можна знайти на слизовій оболонці м’якого піднебіння, а також біля кореня язичка одиничні крапкові крововиливи (енантема). Період висипань супроводжується погіршенням стану хворого. Зростають явища з боку нервової системи (тифозний статус). У тяжких випадках спостерігаються запаморочення, збудження, марення, галюцинації. Захворювання протікає з явищами менінгоенцифаліту (запалення головного мозку та його оболонок). У тяжкохворих стул і сечовипускання можуть бути несвідомими.

Розлад діяльності серцево-судинної системи характеризується глухістю тонів серця, прискоренням пульсу, прогресуючим падінням артеріального тиску, іноді до ступеня колапсу. У розпалі захворювання присутні явища бронхіту, а іноді й бронхопневмонії.

Апетит у хворого поганий. Язик сухий, обкладений білим або коричневим нальотом, часто при висовуванні тремтить. Іноді хворий не може висунути язик, він "спотикається" через нижні зуби (симптом Говорова – Годельє). Звичайно спостерігається схильність до затримки стула. З 4–5-го дня пальпірується селезінка і збільшується печінка.

При сприятливому протіканні захворювання температура тіла нормалізується на 12–15-й день. Свідомість хворого прояснюється, висипка зникає, з’являється апетит. Поступово нормалізується артеріальний тиск, сон стає спокійним, сили відновлюються. При стані, що прогресивно поліпшується, на 7–8-й день нормальної температури тіла хворому дозволяють вставати з ліжка і на 13-й день він може бути виписаний.

Долікарняний етап медичної допомогинеобхідно: при підйомі

температури кладуть холодний компрес на голову, дають 0,5 г

ацетилсаліцилової кислоти або 0,25 г амідопірину.

Медична допомога: при гіпертермії показаний холод на голову,

жарознижуючі засоби; 0,5 г ацетилсаліцилової кислоти або 0,25 г

амідопірину; серцево-судинні засоби (2 мл 20% розчину камфори або 1-2

мл кордіаміну підшкірно), при різкому збудженні – 1 мл 2,5% розчину

Перенесене захворювання залишає стійкий імунітет. Повторне захворювання висипним тифом спостерігається не раніше, ніж через 1,5 років після первинного. Летальність не перевищує 0,1–0,2%.

Услід за госпіталізацією хворого висипним тифом про кожного такого хворого негайно оповіщають санітарно-епідеміологічну станцію. Квартиру або гуртожиток, де мешкав хворий, піддають дезинфекції і одночасно в осередку проводять епідеміологічне обстеження. Усю білизну хворого кип’ятять і перуть з милом, а верхній одяг, ковдри і матраци обробляють у дезінфекційних камерах.

На протязі 25 днів з моменту госпіталізації хворого медичні робітники повинні щодня вимірювати температуру всім, хто мешкає в даному осередку, а через кожні 3 дні, крім того, проводити загальний медичний огляд. Клініко-епідеміологічний нагляд за особами, що знаходяться в осередку висипного тифу, проводиться на протязі 71 дня з моменту появи першого випадку захворювання.

У боротьбі з поширенням висипного тифу виключно важливу роль відіграє рання діагностика і госпіталізація хворого. Допоміжну роль у профілактиці висипного тифу відіграють щеплення вакциною. Імунітет розвивається через 3 тижні після щеплення і діє на протязі 8-10 місяців. Щеплення слід робити тим, хто за родом своєї роботи підлягає небезпеці зараження (персонал інфекційних лікарень, дезінфектори, носії на залізничному і водному транспорті, перукарі, робітники санпропускників тощо).

Лікар-інфекціоніст В.В. Шкляров

Кількість хворих на хворобу Лайма зменшилась на 4 випадки і становить 9 захворювань проти 13. Інтенсивний показник 0,7 проти 1,1 на 100 тис.населення. Випадки захворювання зареєстровані в м. Черкаси, Канівському, Монастирищенському та Черкаському районах.

Захворюваність на активний туберкульоз органів дихання зменшилась на 12,3%. Зареєстровано 114 випадків проти 130 (інтенсивний показник 9,30 та 10,68). Кількість захворювань бацилярного туберкульозу становить 70 випадків проти 78. Інтенсивний показник 5,71 проти 6,41. Найвищі інтенсивні показники м. Сміла - 13,55, Драбівському - 29,32, Шполянському - 19,14, Канівському - 16,30, Лисянському - 13,16 районах.

Захворюваність на лептоспіроз залишилась на рівні 2018 року. Зареєстровано 5 випадків захворювання в Городищенському, Драбівському, Уманському, Жашківському та Христинівському районах.

Захворюваність на хворобу Лайма зменшилась на 39,3%. Зареєстровано 309 випадків захворювання проти 509 у 2018 році (інтенсивні показники –25,4та 41,8 на 100 тис. населення). Кількість хворих в м. Черкаси становить 43,7 % від усіх зареєстрованих в області. Найвищі інтенсивні показники захворюваності на хворобу Лайма відмічаються в Канівському - 101,2, Городищенському - 75,6, Корсунь - Шевченківському - 68,9 районах на 100 тис. населення.

Захворюваність на активний туберкульоз органів дихання зменшилась на 2,2%. Зареєстровано 500 випадків проти 511 у 2018 році (інтенсивний показник відповідно 41,1 та 42,0). Кількість туберкульозу, підтвердженого бактеріологічно зменшилась на 1,9 % і становить 304 випадків проти 310. Інтенсивний показник на 100 тис. населення 24,9 проти 25,5 у 2018 році. Найвищі інтенсивні показники в м. Сміла - 46,1, Смілянському - 77,6, Городищенському -73,1, Катеринопільському - 66,9,Уманському - 51,1, Маньківському - 47,9, Лисянському - 47,6 та районах.

Показник ураженості населення педикульозом становить 21,7 проти 24,4 на 100 тис.населення. Кількість виявлених випадків педикульозу зменшилась на 11,1%, відповідно 264 та 297 випадків. Найвищі показники ураженості педикульозом в м.Сміла, Лисянському, Кам’янському, Чорнобаївському та Шполянському районах.У вогнищах проведені всі необхідні протиепідемічні заходи. Повторні захворювання не реєструвались.

Захворюваність на хворобу Лайма зменшилась на 39,3%. Зареєстровано 300 випадків захворювання проти 494 за аналогічний період 2018 року (інтенсивні показники –24,7та 40,6 на 100 тис. населення). Кількість хворих в м. Черкаси становить 43,7 % від усіх зареєстрованих в області. Найвищі інтенсивні показники захворюваності на хворобу Лайма відмічаються в Канівському - 94,3, Городищенському - 75,6, Корсунь-Шевченківському - 68,9 районах на 100 тис. населення.

Захворюваність на лептоспіроз залишилась на рівні минулого року. Зареєстровано 5 випадків захворювання в Городищенському, Драбівському, Уманському, Жашківському та Христинівському районах.

Захворюваність на активний туберкульоз органів дихання зменшилась на 4,3%. Зареєстровано 450 випадків проти 470 (інтенсивний показник 36,9 та 38,6). Проте, кількість туберкульозу, підтвердженого бактеріологічно зросла на 1,1 % і становить 278 випадків проти 275. Інтенсивний показник на 100 тис. населення 22,9 проти 22,6 за аналогічний період минулого року. Найвищі інтенсивні показники в м. Сміла - 44,6, в Катеринопільському - 66,9,Городищенському-60,5, Смілянському-58,9, Уманському-48,8, Лисянському - 47,6 та районах.

Показник ураженості населення педикульозом становить 20,5 проти 23,01 на 100 тис.населення. Кількість виявлених випадків педикульозу зменшилась на 11,1%, відповідно 249 та 280 випадків. Найвищі показники ураженості педикульозом в м.Сміла, Лисянському, Кам’янському, Шполянському та Чорнобаївському районах.У вогнищах проведені всі необхідні протиепідемічні заходи. Повторні захворювання не реєструвались.

06 листопада 2019

Захворюваність на хворобу Лайма зменшилась на 37,4%. Зареєстровано 288 випадків захворювання проти 460 за аналогічний період 2018 року (інтенсивні показники –23,7та 37,8 на 100 тис. населення). Кількість хворих в м.Черкаси становить 43,8 % від усіх зареєстрованих в області. Найвищі інтенсивні показники захворюваності на хворобу Лайма відмічаються в Канівському - 92,0, Городищенському - 75,6, Корсунь-Шевченківському - 64,2 районах на 100 тис. населення.

Захворюваність на активний туберкульоз органів дихання зменшилась на 4,0%. Зареєстровано 408 випадків проти 425 (інтенсивний показник 33,5 та 34,9). Проте, кількість туберкульозу, підтвердженого бактеріологічно зросла на 5,7 % і становить 259 випадків проти 245. Інтенсивний показник на 100 тис. населення 21,3 проти 20,1 за аналогічний період минулого року. Найвищі інтенсивні показники в м. Сміла - 40,2, в Катеринопільському - 66,9,Смілянському-58,9, Городищенському-55,5, Лисянському - 47,6 та Уманському-44,1 районах.

Показник ураженості населення педикульозом становить 17,2 проти 20,6 на 100 тис.населення. Кількість виявлених випадків педикульозу зменшилась на 16,7%, відповідно 209 та 251 випадків. Найвищі показники ураженості педикульозом в м. Сміла, Лисянському, Кам’янському, Шполянському та Чорнобаївському районах.

У вогнищах проведені всі необхідні протиепідемічні заходи. Повторні захворювання не реєструвались.

Захворюваність на хворобу Лайма зменшилась на 36,7%. Зареєстровано 269 випадків захворювання проти 425 за аналогічний період 2018 року (інтенсивні показники –22,11та 34,93 на 100 тис. населення). Кількість хворих в м.Черкаси становить 43,4 % від усіх зареєстрованих в області. Найвищі інтенсивні показники захворюваності на хворобу Лайма відмічаються в Канівському - 85,10, Городищенському - 70,6, Корсунь-Шевченківському - 59,47 районах на 100 тис. населення

Зареєстровано 4 випадки захворювання на лептоспіроз в Городищенському, Драбівському, Уманському та Христинівському районах, проти 5-ти за 9 місяців 2018 року.

Захворюваність на активний туберкульоз органів дихання зменшилась на 1,56%. Зареєстровано 378 випадків проти 384 (інтенсивний показник 31,07 та 31,56). Кількість туберкульозу, підтвердженого бактеріологічно становить 242 випадки проти 208, ріст на 16,35%. Інтенсивний показник на 100 тис. населення 19,89 проти 17,09 за аналогічний період минулого року. Найвищі інтенсивні показники в Смілянському-55,86, Катеринопільському - 54,4,Городищенському-50,43, Лисянському - 43,24 та Уманському-41,79, районах.

Показник ураженості населення педикульозом становить 15,29 проти 17,09 на 100 тис.населення. Кількість виявлених випадків педикульозу зменшилась на 10,58%, відповідно 186 та 208 випадків. Найвищі показники ураженості педикульозом в м. Сміла, Лисянському, Кам’янському та Чорнобаївському районах.

У вогнищах проведені всі необхідні протиепідемічні заходи. Повторні захворювання не реєструвались.

05 вересня 2019

Захворюваність на хворобу Лайма зменшилась на 35,2%. Зареєстровано 236 випадків захворювання проти 364 за аналогічний період 2018 року (інтенсивні показники –19,4та 29,9 на 100 тис. населення). Кількість хворих в м.Черкаси становить 44,9% від усіх зареєстрованих в області. Найвищі інтенсивні показники захворюваності на хворобу Лайма відмічаються в Канівському - 69,0, Городищенському - 60,5, Корсунь-Шевченківському - 52,3 районах на 100 тис. населення

Зареєстровано 4 випадки захворювання на лептоспіроз в Городищенському, Драбівському, Уманському та Христинівському районах, проти 3-ох за 8 місяців 2018 року.

Захворюваність на активний туберкульоз органів дихання збільшилась на 3,1%. Зареєстровано 337 випадків проти 327 (інтенсивний показник 27,7 та 26,9). Кількість туберкульозу, підтвердженого бактеріологічно становить 211 випадків проти 173, ріст на 21,9%. Інтенсивний показник на 100 тис. населення 27,7 проти 26,9 за аналогічний період минулого року. Найвищі інтенсивні показники в м. Сміла - 36,7, Катеринопільському - 54,4,Смілянському-49,7, Городищенському-42,9, Уманському-39,5, Маньківському-36,8 та Звенигородському-36,7 районах.

Показник ураженості населення педикульозом становить 10,03 проти 14,2 на 100 тис.населення. Кількість виявлених випадків педикульозу зменшилась на 29,5%, відповідно 122 та 173 випадків. Найвищі показники ураженості педикульозом в м. Сміла, Лисянському , Шполянському та Драбівському районах.

У вогнищах проведені всі необхідні протиепідемічні заходи. Повторні захворювання не реєструвались.

Захворюваність на хворобу Лайма зменшилась на 27,5%. Зареєстровано 182 випадки захворювання проти 251 за аналогічний період 2018 року (інтенсивні показники – 14,9та 20,6 на 100 тис. населення).

Зареєстровано 2 випадки захворювання на лептоспіроз в Городищенському та Драбівському районах.

Захворюваність на активний туберкульоз органів дихання збільшилась на 6,9%. Зареєстровано 307 випадків проти 287 (інтенсивний показник 25,2 та 23,6). Кількість туберкульозу,підтвердженого бактеріологічно становить 191 випадок проти 152, ріст на 25,6%. Інтенсивний показник на 100 тис. населення 17,7 проти 12,5 за аналогічний період минулого року. Найвищі інтенсивні показники в Смілянському - 46,6, Катеринопільському- 46,1, Городищенському- 40,3,Звенигородському-36,7,таУманському - 37,2 районах.

Показник ураженості населення педикульозом становить 9,8 проти 13,8 на 100.тис.населення. Кількість виявлених випадків педикульозу зменшилась на 29,2%, відповідно 119 та 168 випадків. Найвищі показники ураженості педикульозом в м. Сміла, Лисянському , Шполянському та Драбівському районах.

У вогнищах проведені всі необхідні протиепідемічні заходи. Повторні захворювання не реєструвались.

Захворюваність на хворобу Лайма зменшилась на 39,1%. Зареєстровано 84 випадки захворювання проти 138 за аналогічний період 2018 року (інтенсивні показники – 6,9та 11,3 на 100 тис. населення).

Захворюваність на активний туберкульоз органів дихання збільшилась на 3,2%. Зареєстровано 259 випадків проти 251(інтенсивний показник 21,3 та 20,6). Кількість захворювань бацилярного туберкульозу становить 165 випадків проти 134, ріст на 23,1%. Інтенсивний показник на 100 тис. населення 13,6 проти 11,01 за аналогічний період минулого року. Найвищі інтенсивні показники в. Катеринопільському- 41,9, Смілянському - 37,2, Маньківському - 36,8, Чигиринському - 30,3 районах.

Показник ураженості населення педикульозом становить 8,7 проти 12,9. Кількість виявлених випадків педикульозу зменшилась на 32,5%, відповідно 106 та 157 випадків. Найвищі показники ураженості педикульозом в м. Сміла, Лисянському , Шполянському та Драбівському районах

.У вогнищах проведені всі необхідні протиепідемічні заходи. Повторні захворювання не реєструвались.

- затверджено 37 стаціонарних точок для профілактичних бактеріологічних досліджень на холеру води відкритих водойм, визначених на підставі епідеміологічного обґрунтування;

- розроблено графіки досліджень на холеру та складання паспортів на стаціонарні точки епіднагляду за циркуляцією збудника холери в об’єктах довкілля;

-забезпечення проведення профілактичних бактеріологічних досліджень на холеру відділами та відділеннями Центру в кожному адміністративному районі області;

- проведення щотижневого аналізу стану захворюваності на гострі кишкові інфекції з урахуванням санітарно-епідеміологічних даних та даних лабораторного моніторингу за холерою, особливо при гострих кишкових інфекціях, викликаних невстановленими збудниками;

- активна роз’яснювальна робота серед населення області.

При виявленні у воді холерних вібріонів фахівцями мікробіологічних лабораторій районних, міжрайонних, міських відділів та відділень культури направляються на підтвердження до лабораторії ОНІ Центру.

У разі реєстрації позитивних результатів досліджень, будуть організовуватись протиепідемічні заходи за участю медичних працівників, органів влади, зацікавлених сторін, направлені на упередження, локалізацію та ліквідацію холерних осередків.

Захворюваність на хворобу Лайма зменшилась на 19 випадків. Зареєстровано 35 випадків захворювання проти 54-х за аналогічний період 2018 року (інтенсивні показники – 2,88та 4,44 на 100 тис. населення).

Захворюваність на активний туберкульоз органів дихання залишилась на рівні минулого року. Зареєстровано 210 випадків (інтенсивний показник 17,26). Кількість захворювань бацилярного туберкульозу становить 135 випадків проти 103, ріст на 31,07%. Інтенсивний показник на 100 тис. населення -11,10 проти 8,47 за аналогічний період минулого року. Найвищі інтенсивні показники в. Смілянському - 31,03, Уманському - 27,8, Маньківському - 25,7, Катеринопільському- 25,1, Городищенському - 25,2, Корсунь-Шевченківському - 23,8, районах.

Показник ураженості населення педикульозом становить 8,14 проти 12,49. Кількість виявлених випадків педикульозу зменшилась на 34,87%, відповідно 99 та 152 випадки. Найвищі показники ураженості педикульозом в м. Сміла, Лисянському , Шполянському, Кам’янському та Драбівському районах.

Захворюваність на хворобу Лайма збільшилась на 2 випадки. Зареєстровано 18 випадків захворювання проти 16-ти за аналогічний період 2018 року (інтенсивні показники – 1,5та 1,3 на 100 тис. населення).

На активний туберкульоз органів дихання захворюваність залишилась на рівні минулого року. Зареєстровано 167 випадків (інтенсивний показник 13,7). Кількість захворювань бацилярного туберкульозу становить 106 випадків проти 79, ріст на 34,2%. Інтенсивний показник на 100 тис. населення -8,7 проти 7,5 за аналогічний період минулого року. Найвищі інтенсивні показники в. Городищенському - 25,2 Корсунь-Шевченківському - 23,8, Чигиринському - 22,7, Уманському -20,9, Смілянському - 18,6 та Шполянському - 18,9 районах.

Показник ураженості населення педикульозом становить 6,9 проти 10,9. Кількість виявлених випадків педикульозу зменшилась на 36,4%, відповідно 84 та 132 випадки. Найвищі показники ураженості педикульозом в мм. Сміла, Ватутіне, Лисянському , Шполянському та Кам’янському районах.

Захворюваність на хворобу Лайма збільшилась на 3 випадки. Зареєстровано 13 випадків захворювання проти 10-ти за аналогічний період 2018 року (інтенсивні показники – 1,07та 0,82 на 100 тис. населення).

Зареєстровано 5 випадків захворювання на лептоспіроз. Інтенсивний показник становить 0,4 на 100тис. населення. В минулому році захворювання на лептоспіроз не реєструвались.

Захворюваність на хворобу Лайма збільшилась на 58,1 %. Зареєстровано 509 випадків захворювання проти 322 зааналогічний період 2017 року (інтенсивні показники – 41,8 та 25,9 на 100 тис. населення). Хвороба Лайма реєструвалась на 19 адміністративних територіях області. Кількість захворювань у м. Черкаси становить 45,6% від усіх захворювань в області. Високі показники захворюваності на хворобу Лайма реєструються в Канівському, Корсунь-Шевченківському, Городищенському та Кам’янському районах.

Захворюваність на активний туберкульоз органів дихання зменшилась на 9,4% (511 випадків проти 564), інтенсивний показник становить 42,0 на 100 тис. населення проти 45,5 за аналогічний період 2017 року.

Випадки бактеріологічно підтвердженого туберкульозу органів дихання зменшились на 12,4% (310 випадків та 354), інтенсивний показник 25,5 проти 28,5 на 100 тис. населення.

Інтенсивні показники найвищі у м.м. Ватутіне- 64,6, Сміла- 56,5,Катеринопільському- 79,5,Городищенському- 78,2, Кам’янському-59,6, Канівському - 57,5,Смілянському - 52,8, районах на 100 тис. населення.

Ураженість населення педикульозом зменшилась на 17,9%. Зареєстровано 297 випадків педикульозу проти 362, інтенсивний показник на 100 тис. населення 24,4 проти 29,2. Найвищі показники в м. Сміла, Катеринопільському, Лисянському та Шполянському районах.

За результатами проведеної роботи відловлено близько 270-ти екземплярів гризунів та відібрано 4 проби ґрунту. Середня чисельність дрібних ссавців буда досить значною і складала 20,6% на 100 пастко/діб, в окремих лісових масивах досягала 55,0%, що на рівні показників минулого року.

При проведенні серологічних досліджень інфікованість відловлених мишоподібних гризунів збудником туляремії складала 1,1% від дрібних ссавців, відловлених у Золотоніському, Чорнобаївському та Звенигородському районах. При лабораторних дослідженнях на лептоспіроз позитивних результатів не виявлено. Враховуючи збереження чисельності дрібних ссавців в більшості природних угрупувань прогноз епізоотичної ситуації на окремих територіях області несприятливий.

При дослідженні гризунів на кишкові ієрсиніози та псевдотуберкульоз також визначено 1,1% позитивних результатів у Золотоніському і Звенигородському районах та виділені 2 культури збудника, що в деякій мірі підвищує ризик захворювань людей на цих територіях.

Видалення кліща з поверхні тіла робить лікар-хірург. Важливо звернутися в клініку, якщо не впевнені, що зможете самостійно видалити кліща. При неправильному витяганні, частини кліща, що залишилася, інфікується і виникає запалення ранки. Тому не займайтеся самостійним видаленням, якщо не впевнені, що зможете це зробити правильно.

Найкраще звернутися до нашої клініки, де лікар безболісно вийме комаху, обробить рану та дасть необхідних рекомендацій щодо подальших дій. Якщо ви побачили кліща на дитині, не варто їй про це казати, щоб не налякати та не спровокувати плач та паніку. Під будь-яким приводом привезіть дитину до клініки, де лікар акуратно вийме паразита.

Лікарі хірурги нашої клініки

Які захворювання переносяться кліщами

В перші хвилини укусу кліщі передають людині найбільшу кількість збудників захворювань. Це можуть бути:

Кліщовий вірусний енцефаліт (КВЕ);
Гранулоцитарний анаплазмоз людини (ГАЛ);
Моноцитарний ерліхіоз людини (МЕЛ);
Інфекційний кліщовий бореліоз (хвороба Лайма);
Кримська геморагічна лихоманка (КГЛ);
Туляремія;
Поворотний кліщовий тиф;
Астраханська плямиста лихоманка;
Везикулезный рикетсіоз;
Лихоманка Цуцугамуші;
Североазиатский кліщовий рикетсіоз;
Ку-лихоманка (Плямиста лихоманка Скелястих гір, кліщовий висипний тиф, Марсельська або середземноморська лихоманка).

Не варто також розчавлювати кліща, оскільки є ризик інфікування збудником при такій дії та контакті з кров'ю. Знятих кліщів слід спалювати або заливати окропом.

Здебільшого кліщ кусає у тому місці, де капіляри близько розташовані до поверхні шкіри, а сама шкіра не товста. Це можуть бути:

Вушна раковина та ділянка за нею;
Шия;
Груди;
Пахва;
Область паху;
Поясниця;
Згини рук і ніг.

Кліщ кусає безболісно і, присмоктавшись, може перебувати на тілі до 10 днів, поступово збільшуючись у розмірах.

Ви можете його навіть не побачити. Тому, якщо ви знаходитесь в потенційно небезпечному місці, перевіряйте наявність паразиту на тулу кожні 10 хвилин, так як він кусає не відразу, й ви встигнете позбавитись від нього до укусу.

Симптоми після укусу кліща

Набряклість місця укусу;
Лихоманка;
Свербіж у місці укусу;
Ломота у суглобах;
Висип по тілу;
Оніміння місця укусу;
Збільшення лімфовузлів;
Втома, труднощі при ходьбі;
Відсутність апетиту;
Параліч;
Задишка;
М'язова слабкість;
Головний біль;
Нудота;
Блювота.

Симптоми починають проявлятися через пару годин після укусу або через 2-3 тижні, якщо це не місцева алергія на укус, а занесена кліщем інфекція.

Можливе зараження кліщовим вірусним енцефалітом (КВЕ), при вживанні сирого козячого молока, якщо до того тварина була вкушена кліщем та інфікована.

Куди звертатися, якщо вкусив кліщ

Якщо вкусив кліщ, краще звернутися у клініку. Лікар-хірург зробить видалення кліща в стерильних умовах, обробить місце укусу та надасть інформацію щодо подальшого контролю за станом пацієнта, з метою уникнення ускладнень.

Наша приватна поліклініка - одна з кращих в Києві. Крім широкого спектру медичних послуг, ми забезпечуємо клієнтів конкретними перевагами:

Вартість прийому будь-якого спеціаліста в нашому центрі коштує лише 380 грн. Це одна з самих низьких цін в Києві на медичні послуги.

Середній стаж роботи кожного нашого лікаря - 16,5 років. Наші лікарі постійно вдосконалюються та отримують додаткову освіту.

Політика нашого медичного центру - надання якісних послуг, що пройшли відбір за європейськими стандартам лікування.

Безболісні та безкровні операції на сучасному обладнанні, які можливо провести в день звернення пацієнта.

На території клініки є зручна парковка, де Ви можете залишити свій автомобіль. У нас працює безкоштовний Wi-Fi. Доступна онлайн консультація лікаря.

Наша клініка знаходиться на Лівому Березі м. Києва та обслуговує всі основні мікрорайони Дніпровського району: Воскресенка, Русанівка та Березняки. Чекаємо Вас на консультацію!

Онлайн Запис на прийом

Для скарг і пропозицій (Адміністрація)

"Медична Допомога" працює у звичайному режимі та надає медичну допомогу усім,хто її потребує.

Шановні батьки! Повідомляємо вам, що в клініці починається вакцинація препаратом Гексаксим. Вакцинація проводиться дітям від 6 тижнів до 6 місяців.

Шановні батьки! Повідомляємо вам, що в клініці починається вакцинація препаратом Пентаксим. Вакцинація проводиться дітям від 3 місяців.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Інструкція до проведення практичного заняття з інфектології.

ТЕМА: Малярія. Висипний тиф. Кліщовий енцефаліт.

Освітньо-професійна програма: Сестринська справа

І. КОНКРЕТНІ ЦІЛІ:

Знати : етіологію, епідеміологію висипного тифу, малярії, кліщового енцефаліту, медсестринський процес: скарги, основні дані з анамнезу хвороби, життя, епідеміологічного анамнезу. Методи обстеження, особливості догляду за хворим, правила виконання лікарських призначень зі специфічного та неспецифічного лікування, заходи санітарно – протиепідемічного режиму в оточенні пацієнтів та правила особистої безпеки.

Зібрати епідеміологічний анамнез.

Провести огляд пацієнта на наявність педикульозу та здійснити санітарну обробку хворого.

Провести забір крові з вени хворого на серологічне дослідження.

Провести забір крові з пальця і виготовити товсту краплю та мазок для виявлення малярійного плазмодія.

Надати медсестринську допомогу при гіпертермічному синдромі.

Надати медсестринську допомогу при малярійному нападі.

Здійснити профілактику пролежнів.

ІІ. ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ:

1. Контроль знань по темі.

Здійснення медсестринського процесу у пацієнтів при малярії, висипному тифі, кліщовому енцефаліті. Виявлення проблем пацієнта, встановлення медсестринського діагнозу. Складання плану медсестринських втручань.

Участь у реалізації заходів із специфічної лабораторної діагностики. Відпрацювання навиків.

Медсестринське спостереження за загальним станом пацієнта. Медсестринський догляд при гарячці, збудженні, порушені свідомості .

Надання невідкладної мед сестринської допомоги при малярійному нападі. Особливості догляду.

Робота на посту. Виконання лікарських призначень. Оцінювання результатів медсестринських втручань та коригування їх.

Здійснення заходів санітарно – протиепідемічного, санітарно - гігієнічного режиму, дотримання правил особистої безпеки медичного персоналу. Розбір наказів, інструкцій.

Викладач: Бузажи І.О., Бойко Л.В., Рясик С.А.

Алгоритм взяття крові для серологічного та біохімічного дослідження.

Узяття крові для серологічного дослідження.

1.Підбір необхідного матеріалу та інструментарію

2. Заповнення медичної документації

3. Умови взяття матеріалу

4. Надання хворому необхідного положення

5. Підготовка персоналу

6. Підготовка руки хворого до маніпуляції

8.Уведення голки у вену

11. Завершення процедури

12. Приготування сироватки

13. Доставка матеріалу в лабораторію

Стерильні шприци 10мл, голки, стерильні ватні кульки, джгут, 70%спирт, валик під передпліччя, обтягнений клейонкою, стерильні пробірки та пеніцилінові флакони з гумовими корками або спеціально передбачені для цього пластикові пробірки, захисні окуляри та рукавички, рушник.

Оформляють направлення за формою 204/0, позначають номер на направленні та пробірці.

Кров для серологічного дослідження бажано забирати натще або через 6 годин після їди.

Хворий лежить на спині, голова повернута в бік, протилежний руці, з якої беруть кров. Під ліктьовий суглоб підкладають валик. При взяття крові рука має бути максимально розігнута в ліктьовому суглобі.

Надягають маску, захисні окуляри та рукавички.

За 1 – 2 хвилини до маніпуляції на нижню третину плеча накладають джгут (на попередньо накладений рушник), контролюючи збереження пульсу в місці його визначення. Хворий кілька разів стискає та розтискає кулак. Визначають якість ліктьової вени: глибину її пролягання, калібр, рухомість, наповнення, еластичність. Шкіру ліктьового згину двічі протирають спиртом.

Вену вказівним пальцем фіксують донизу по її ходу.

Тримаючи шприц таким чином, щоб вказівний палець підтримував голку (зріз голки повернутий догори), проколюють шкіру біля вени. Паралельно шкірі під гострим кутом проколюють стінку вени. Залежно від якості судини голку у вену можна ввести і одномоментно, при цьому спостерігається відчуття потрапляння в порожнину.

Для дослідження беруть із вени 7мл крові.

На місці введення голки накладають ватну кульку, просякнуту спиртом. Хворий розтискає кулак. Джгут знімають. Швидким рухом забирають голку з вени. Руку хворого на 3 – 5 хвилин згинають у ліктьовому суглобі, притискаючи залишену кульку зі спиртом до шкіри.

Пінцетом знімають голку зі шприца та кладуть у нестерильну ємність. Обережно (щоб запобігти гемолізу) переливають кров зі шприца по стінці в суху стерильну пробірку (без консерванту). Пробірку закривають гумовим корком і ставлять у штатив.

Сироватку виділяють від еритроцитів не пізніше ніж через 3 години після взяття крові: пробірку зі зразком крові ставлять у термостат на 30 хвилин за температури 37С, після чого відокремлюють згусток від стінок пробірки окремою для кожного зразка стерильною пастерівською піпеткою або скляною паличкою та на 1 – 23 години помішають у холодильник за температури 2 – 4С. У разі недостатнього відокремлення сироватки проби центрифугують протягом 5 хвилин зі швидкістю 15000об/хв.

Сироватки переносять у стерильні пеніцилінові флакони з гумовими корками або пластикові пробірки та зберігають у холодильнику за температури 2 – 4С.

Сироватку потрібно доставити в лабораторію протягом 3 діб з моменту взяття крові. До передачі в лабораторію сироватки зберігають у холодильнику за температури 2 – 4С. Якщо сироватка не може бути доставлена в лабораторію у визначений термін, її заморожують у морозильній камері побутового холодильника за температури -18 – 20С і в замороженому стані доставляють у лабораторію у спеціальних контейнерах із холодоагентом протягом 7 діб з моменту взяття крові.

Узяття крові для біохімічного дослідження.

Узяття крові (5мл) для біохімічного дослідження проводять відповідно до правил, описаних у пунктах 1 – 11, та невідкладно відправляють у біохімічну лабораторію з дотриманням вимог асептики і біологічної безпеки при роботі з інфекційним матеріалом.

Контингенти хворих, які підлягають обов’язковому

обстеженню на малярію.

з гарячкою протягом 5 днів і довше;

з гарячкою будь – якої тривалості, які хворіли на малярію протягом останніх двох років;

з гарячкою, котрі повернулися з тропіків, протягом 2 років після повернення, незалежно від первинного діагнозу;

при наявності гепатоспленомегалії, анемії невідомої етіології;

при підвищенні температури тіла в найближчі 3 місяці після переливання крові;

у сільській місцевості з дуже високою ймовірністю поширення малярії в сезон передачі при будь – якому захворюванні з гарячковою реакцією в день звертання.

Виявлення джерел інфекції.

Взяття на облік осіб, які перебували в ендемічних щодо малярії районах не менш як 2 роки. Проведення їм обов’язкової паразитоскопії.

Обстеження на малярію.

Особам, які від’їжджають у місцевість, несприятливу щодо малярії, за тиждень, який вони приймають протягом усього часу перебування. Після від’їзду продовжують приймання делагілу протягом 4 – 6 тижнів.

Перехворілим на малярію заборонено донорство.

Читайте также: