Африканська чума свиней у київській області

Шановні Білоцерківці, Білоцерківське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, звертається до вас з приводу значного загострення епізоотичної ситуації з африканської чуми свиней в Київській області.

Більше дванадцяти років страшна хвороба свиней — африканська чума, від якої нема вакцин і гине все поголів’я — відмічалась то в одній, то в іншій області РФ, Білорусії, Литві та Польщі. Нажаль і Україна не уникла поширення цієї інфекції. На даний момент в Чернігівській, Житомирській, Черкаській, Вінницькій, Одеській, Миколаївській, Харківській, Рівненській, Волинській, Сумській, Чернівецькій, Кіровоградській, Хмельницькій, Луганській, Донецькій, Полтавській, Київської області виникали випадки захворювання свиней на АЧС, у тому числі і серед домашніх тварин та диких кабанів. З початку 2017 року в Україні зареєстровано близько 120 випадків захворювання на АЧС.

Держпродспоживслужба Київщини докладає усіх можливих зусиль для локалізації та запобігання поширення даної хвороби на територію області.

У Білій Церкві 2015 року було зареєстровано випадок АЧС на свинофермі ННДЦ БНАУ (Учгосп) — м. Біла Церква, у наслідок чого було знищено близько 1700 голів свиней.

Африканська чума свиней (АЧС) не несе загрози життю та здоров’ю людей, але наносить дуже значні економічні збитки. При виникненні захворювання у радіусі від 3 до 20 км. від осередку виникнення хвороби все свинопоголів’я, незалежно від стану здоров’я та приналежності, підлягає тотальному знищенню. Значні збитки, крім загиблих, свиней спричиняють необхідні карантинні обмеження, при яких з неблагополучної території забороняється вивіз і продукції рослинництва з метою запобігання поширенню інфекції.

Вірус африканської чуми свиней – це інфекційне, високо контагіозне захворювання, яке дуже швидко поширюється і є смертельно небезпечним для свиней. У тварин підвищується температура тіла, вони відмовляються від їжі, зариваються у підстилку, страждають на діарею, з ніздрів тварин з’являються пінисто-кров’янисті виділення, крововиливи на шкірі тощо.

Проблема полягає в тому, що досі не створено вакцини проти цього вірусу.

Аналіз останніх випадків АЧС вказує на значну роль транспортних сполучень в поширенні збудника хвороби.

З метою попередження випадків розповсюдження хвороби свиногосподарства терміново потрібно перевести на закритий режим роботи, відновити діяльність санітарних пропускників, пароформалінових камер, дезінфікуючих бар’єрів. При цьому працівники повинні бути забезпечені спеціальним одягом.

Господарям потрібно негайно повідомляти ветеринарних фахівців щодо проявів захворювання або інші відхилення стану свинопоголів’я. Державна ветеринарна служба приймає всі належні міри для запобігання занесенню збудника АЧС на територію Білоцерківського району.

Для власників приватних господарств громадян, в яких утримуються свині, є значна загроза занесення збудника АЧС з лісу, а саме: при відвідуванні лісів з метою відпочинку, збирання грибів та ягід, заготівлі лікарських рослин тощо можливо занести до свого подвір’я збудника АЧС. З метою запобігання таких випадків необхідно обмежити відвідування лісів господарям, що утримують свиней у присадибних господарствах, або після відвідування лісу змінювати одяг та взуття та проводити його миття та дезінфекцію.

З метою посилення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду за АЧС , недопущення занесення збудника , ветеринарна служба району реалізує комплекс заходів профілактики. У зв’язку з цим:

— не дозволяється вводити свиней невідомого походження, без відповідних супровідних ветеринарних документів в господарства приватної власності;

— не дозволяється ввіз та переміщення свиней територією району без відповідних супровідних ветеринарних документів

— необхідно забезпечити роботу свиногосподарства в режимі “закритого типу”, заборонити доступ сторонніх осіб на територію, де утримуються свині;

— регулярно проводить дезінфекцію, дезінсекцію, побілки, знищення гризунів в приміщеннях, де утримуються свині;

— проводити вакцинації свиней проти класичної чуми;

— громадянам району не купувати м’ясо та м’ясні вироби, що реалізуються у невстановлених місцях, не пройшли у встановленому порядку ветеринарно-санітарну експертизу та не мають відповідних супровідних документів. При виявленні фактів несанкціонованого продажу м’яса та м’ясопродуктів негайно повідомляти до місцевих сільських та селищних рад та національної поліції;

— при утриманні свиней у присадибних господарствах дотримуватись вимог особистої гігієни, та здійснювати загальні санітарно-профілактичні заходи з метою запобігання виникнення захворювання в господарстві, не використовувати для годівлі тварин корми невідомого походження, забезпечувати закритий режим утримання тварин;

— в разі захворювання та загибелі свиней негайно повідомляти спеціалістів державної ветеринарної медицини на місцях, місцеву владу та районну державну лікарню ветеринарної медицини

за телефоном 6-13-63

Підсумуємо !

Що необхідно знати пересічному громадянину про Африканську чуму свиней (АЧС) ?

Що АЧС не становить небезпеки для людей.

Що на АЧС хворіють лише дикі та свійські свині (всіх видів, порід та статево-вікових груп).

Що резервуаром Африканської чуми свиней в природі є дикі свині, від яких заражаються свійські (домашні свині).

Що основний шлях передачі збудника — це безпосередній контакт тварин між собою (хворої та здорової) та перенос збудника від хворої до здорової тварини через посередника, в ролі якого найчастіше виступає людина, що випадково забруднилась виділеннями хворої тварини та мала контакт зі здоровою, а також — предмети догляду, інвентар, взуття та одяг, транспортні засоби та корми, в тому числі й харчові відходи.

Що збудник хвороби тривалий час може зберігати свою життєздатність поза організмом і в першу чергу в харчових продуктах заражених вірусом АЧС (наприклад: в копченій шинці — до 5 місяців).

Що холод (заморожена свинина) — всього лиш консервує збудника (продукт залишається небезпечним для свиней після розморожування).

Що виявивши хвору тварину (не стандартна поведінка) чи труп свині в природному середовищі необхідно негайно сповістити про це лікаря ветеринарної медицини та вжити заходів, щодо унеможливлення контакту із виділеннями хворої тварини.

Що мають знати власники тварин про Африканську чуму свиней (АЧС) ?

висококонтагіозна (з високим ступенем заразності),

гостра (ознаки хвороби розвиваються дуже швидко),

інфекційна (здатна до зараження, тобто може передаватись від однієї сприйнятливої тварини до іншої),

вірусна (на збудник не діють антибіотики, тому не має лікування),

хвороба (хворобливий стан організму — тварина виглядає підозріло, не так як завжди),

свиней (хворіють лише домашні та дикі свині).

Що виявивши хвору тварину (не стандартна поведінка) чи труп свині необхідно негайно сповістити про це лікаря ветеринарної медицини та вжити заходів, щодо унеможливлення контакту із виділеннями хворої тварини.

Сподіваємось, що доклавши спільних зусиль, Держпродспоживслужбі Білоцерківського району, сільгоспвиробникам, місцевій громаді вдасця запобігти виникненню та поширенню територією району небезпечної інфекції.

Останнім часом в засобах масової інформації (телебачення, радіо, преса) часто з’являються повідомлення (репортажі) щодо виникнення африканської чуми свиней в окремих населених пунктах або сільськогосподарських підприємствах, що утримують свиней.

Африканська чума свиней (скорочена назва–АЧС, латинська назва Pestis Africana suumце) – інфекційне захворювання свійських та різних видів диких свиней збудником якого є вірус. За своєю будовою вірус АЧС – це ДНК-вмісний вірус сферичної форми, належить до родини Asfaviridae. Дуже складний і проявляє значну генетичну мінливість. Заражає клітини імунної системи та ініціює вироблення величезної кількості специфічних антитіл, які, на жаль, не здатні до повної нейтралізації збудника. Це є однією з основних причин чому виготовлення ефективної вакцини проти нього наразі неможливе.

Вірус АЧС, внаслідок особливостей своєї складної структури, дуже стійкий до факторів різної природи, в зв’язку з чим його виживання в об’єктах середовища і продуктах свинячого походження незвичайно високе. Зокрема, вірус стійкий як у кислому так і в лужному середовищі, а в умовах довкілля може зберігатися при температурах: 5 0 С – до 7 років, 18-20 °С -18 місяців, 37 °С –до 30 днів, 50 °С – до одної години. У трупах свиней вірус зберігається до десяти тижнів, у м’ясі від хворих тварин – до 155 днів, в копченій ковбасі та шинці – до 5 місяців, у гною – більше 3 місяців, в ґрунті – (112 діб літо-осінь, 200 діб осінь-зима). Охолодження (особливо заморожування) консервує вірус, у морозильнику при мінус 30-60 °С лишається активним до 10 років, в охолодженому м’ясі до 15 тижнів. Така висока стійкість вірусу і сприяє його швидкому розповсюдженню на значні території.

Факторами передавання збудника можуть стати різні об’єкти зовнішнього середовища – корми, вода, гній, підстилка, предмети догляду за тваринами, одяг обслуговуючого персоналу, транспорт, що були контаміновані вірусом, а також трупи загиблих від чуми свиней. Особливо небезпечними є інфіковані продукти забою, боєнські та кухонні відходи. Механічними переносниками вірусу можуть бути птахи, гризуни, комахи, не чутливі до нього дикі та свійські тварини, а також люди, що знаходяться в епізоотичному осередку.

Вірус АЧС не передається людині і є безпечним для її здоров’я.

Клінічні ознаки АЧС і що необхідно робити при підозрі?

Інкубаційний період захворювання (час з моменту проникнення збудника в організм до клінічного прояву симптомів захворювання) короткий (2–12 днів) і супроводжується лихоманкою (40–42 °С) впродовж 48-ми годин перед проявом клінічних ознак (на відміну від класичної чуми свиней) та відсутністю інших симптомів в цей період. Більшість хворих тварин, у цей час, виглядають абсолютно здоровими й не відмовляються від корму (і лише незначний відсоток – проявляє неспокій або ж, навпаки, постійно лежить). Клінічні ознаки проявляються, коли спадає температура: тварини проявляють ознаки слабкості (хитка хода, відмова від корму, ознаки спраги), збиваються в гурти, з’являються ознаки серцевої недостатності: синюшність (ціаноз) шкіри та значні крововиливи (геморагії на шкірі та у внутрішніх органах). Поросні свиноматки, як правило абортують, незалежно від терміну вагітності на 5–8 добу після зараження чи на 1-3 – лихоманки. На плодових оболонках і шкірі плодів, часто реєструють крововиливи. Загибель хворих тварин настає внаслідок серцевої недостатності (набряк легенів – внаслідок геморагічного діатезу) переважно на 7–10 добу з моменту прояву перших клінічних ознак хвороби. Смертність при АЧС складає – майже 100 %.

В умовах прогресуючого погіршення ситуації з АЧС в Україні будь які аномалії в поведінці свиней чи ознаки захворювання (не кажучи про випадки загибелі), слід розглядати як ймовірний спалах АЧС і терміново повідомити про це спеціаліста державної служби ветеринарної медицини. Ознаки хвороби, число вражених або загиблих тварин можуть бути надзвичайно розмаїтими в залежності від шляхів, дози зараження та інших обставин і не завжди відповідають типовому опису перебігу цього захворювання. Послідовність дій власників та подальших дій та заходів з боку держави регламентується відповідною інструкцією і розробленими для таких випадків планами дій. Про необхідні заходи, у разі обґрунтованості підозри, власника обов’язково повідомлять викликані спеціалісти. Підтвердження, або виключення діагнозу на АЧС завжди потребує проведення лабораторних досліджень. Проби на АЧС має відібрати лише кваліфікований фахівець, з урахуванням усіх обставин інциденту. Лікування тварин або будь-які намагання самотужки вийти з цієї ситуації лише додатково її ускладнять та сприятимуть подальшому поширенню інфекції і можуть бути кваліфіковані як злочин з відповідними до його тяжкості процесуальними наслідками.

Слід зазначити, що АЧС входить до переліку особливо небезпечних (карантинних) хвороб тварин та списку інфекційних та інвазійних хвороб тварин затвердженого МЕБ (Міжнародне епізоотичне бюро). Наразі, АЧС – чи не найнебезпечніша з усіх хвороб свиней, оскільки її занесення супроводжується:

високою смертністю серед ураженого поголів’я і значними економічними збитками, зумовленими відсутністю вакцини й необхідністю знищувати усе, навіть потенційно, інфіковане стадо, а в населеному пункті, де встановлено карантин щодо АЧС, усіх наявних в господарствах громадян свиней;

запровадженням спеціального режиму для свиногосподарств та обмежень у сфері торгівлі свинарською продукцією, що впливає на ціни та доступність свинини для споживачів;

комплексом витрат на проведення моніторингових та діагностичних досліджень, організацію профілактичних та ліквідаційних заходів, втратами внаслідок міжнародних торговельних обмежень, що запроваджуються для недопущення її розповсюдження.

Які заходи потрібно вживати з метою запобігання занесенню вірусу АЧС на територію свинарських господарств?

Заходи, що сприятимуть підвищенню рівня біобезпеки господарства:

Згодовувати свиням лише термічно оброблений корм. Але навіть за умов термічної обробки виключити потрапляння на ферму і згодовування помиїв, харчових відходів і інших потенційно небезпечних джерел вірусу.

Не купувати живих свиней, корми та сировину на АЧС-позитивних територоіях, утримуватись від закупівель свиней і корму сумнівного походження без відповідних документів та сертифікатів.

Відмовитися від поїздок в регіони та країни, де підтверджено наявність збудника АЧС (перш за все виключити офіційно оголошені пункти де встановлено карантин), або існує високий ризик його поширення і слідкувати за дотриманням цього правила персоналом ферми.

Обмежити (до повної заборони) відвідування території особами, що не працюють на підприємстві та не мають на те крайньої необхідності чи відповідних повноважень. У будь-якому випадку вимагайте суворого виконання встановлених на фермі правил та обмежень.

Для зменшення ризику, якщо є така можливість та згода власників, забезпечити, щоб у радіусі 3-5 км довкола ферми не утримувалися свині у приватному секторі, або у підсобних господарствах персоналу. Раціональним, для власників середніх та великих свиногосподарств є формування, по можливості, буферної зони (викупивши свиней в приватному секторі в радіусі 3-30 км довкола ферми чи комплексу) з подальшим забоєм для продажу або переробки цього поголів’я.

Забезпечити повну двоконтурну огорожу господарства, посилити заходи з дератизації і унеможливити доступ на територію ферми (особливо до приміщень де зберігається або готується корм) будь-яких свійських чи диких тварин, включаючи птахів.

Заборонити утримання диких або свійських тварин, включаючи птицю, на території свиногосподарства. Єдиним виключенням є сторожові собаки, які повинні бути зареєстровані і мати відповідні відмітки в паспорті про щеплення проти сказу та інших хвороб і постійно перебувати виключно на території господарства.

В’їзд транспорту на територію не можливий без проходження дезобробки на дезбар’єрі. Перед проїздом ванною, машину необхідно вимити водою під тиском від налипаючого бруду, бо саме він перешкоджає дезрозчину контактувати зі збудником та знищити вірус. Зібрана після миття транспорту брудна вода також повинна бути знезаражена доступним в господарстві методом (хлорне вапно, каустична сода тощо). Очищення транспорту має проводитись перед в’їздом на дезбар’єр. Після очищення, під натиском води, транспортний засіб повинен простояти впродовж 2–3 хвилин, для скапування води, інакше вона стікатиме в дезбар’єр зменшуючи концентрацію дезрозчину та знижуючи його активність.

Вхід персоналу у виробничу зону свиногосподарств дозволяється тільки через ветсанпропускник, а в’їзд транспорту – через постійно діючий дезінфекційний бар’єр (дезінфекційний блок). На ветсанпропускнику ведуться журнали: виходу на роботу спеціалістів, відвідування особами, яким це було дозволено (ветеринарам, інспекторам, консультантам), руху та проведення дезінфекції транспорту, приготування дезрозчинів та заправки дезбар’єрів, прання та дезінфекції спецодягу.

При вході в ізольоване приміщення (секцію) встановлюють дезванночки або дезкилимки. З внутрішнього боку дверей при вході в склади комбікормів, кормокухню, ветеринарні об’єкти облаштовують дезкилимки, заповнені тирсою або іншим пористим матеріалом, зволоженим дезрозчином.

Для обслуговування тварин потрібно закріпити за кожною технологічною (виробничою) групою відповідальних людей, які пройшли медичне обстеження відповідно до чинних нормативних документів і ознайомлені з правилами та обмеженнями біологічної безпеки.

Увесь обслуговуючий персонал має бути забезпеченим спецодягом та спецвзуттям із розрахунку не менше двох комплектів на працівника. Обладнання, інвентар, спецодяг, спецвзуття та інші предмети потрібно промаркувати і закріпити за дільницею (цехом). Передавати зазначені предмети із одної дільниці на інші без попереднього знезараження забороняється.

Потрібно заборонити робітникам ферми утримувати свиней в особистих домогосподарствах і забезпечити мотивацію та механізм реального виконання цього правила (через контракти, підписки, перевірки, забезпечення свинарською продукцією тощо).

Найкраще організувати централізоване харчування персоналу безпосередньо на території ферми щоб повністю виключити вживання будь-яких інших харчових продуктів принесених із собою на робоче місце.

Прання та дезінфекція спецодягу мають бути також організованими централізовано і повністю виключати можливість того, щоб робітники робили це самостійно в домашніх умовах.

Для забезпечення технологічного процесу у виробничій зоні виділяють спеціальний внутрішньогосподарський транспорт. Виїзд такого транспорту за межі господарства здійснюється лише за надзвичайних обставин (наприклад, ремонт), і в такому разі потребуватиме ретельної мийки та дезінфекції.

Завантаження тварин проводити з рамп, розміщених на лінії демаркації господарства, без в’їзду транспорту на територію. Перевіряти ступінь очищення та відмітки про дезінфекцію транспорту, який приходить на підприємство, ферму.

Тварини, що підлягають вимушеному та внутрішньогосподарському забою, перевозять на забійно-санітарний пункт (забійний майданчик) спеціальним транспортом, що виключає витоки біоматеріалу.

При завезенні/вивезенні кормів, відходів, додаткових матеріалів на ферми можна пломбувати кабіну водія, не дозволяючи йому таким чином вихід з транспортного засобу на територію ферми.

Територію ферми та приміщення де утримуються тварини тримати в чистоті і за можливості проводити регулярну дезінфекцію. Вживати заходів щодо знезараження гною, гноївки тощо. Мати постійний запас дезінфікуючих речовин противірусної дії, а саме:

розчин формаліну з умістом 1,5% формальдегіду;

1,5% розчин параформу, приготовлений на 0,5% розчині їдкого натру;

3% розчин парасоди або фоспару;

5% розчин хлораміну;

сухе хлорне вапно з вмістом не менше як 25% активного хлору;

розчини хлорного вапна з умістом 4% активного хлору;

3% (гарячий) розчин їдкого натру;

хлорантоїн у вигляді 2% водного розчину, експозиція 3 години;

біоклін 1,5% розчин, експозиція 1 година;

зоостерил з умістом 0,5% надоцтової кислоти;

кристал 900, кристал 1000;

інші засоби, які ефективно знезаражують збудник АЧС.

При можливості встановити параформалінову камеру для дезінфекції одягу та супутнього інвентарю. Також стане в пригоді утилізатор для знешкодження побічних продуктів тваринного походження.

Як вберегти свиней від АЧС в індивідуальних господарствах населення?

З цією метою власникам тварин необхідно:

– утримувати свиней в закритих, надійно ізольованих приміщеннях;

– не використовувати для напування тварин воду з річок, інших водойм з повільною течією, що протікають через лісові масиви, в яких є дикі кабани;

– не використовувати харчові відходи для годівлі тварин;

– не допускати вигулу свиней та їх контакт з іншими тваринами, чи сторонніми людьми;

– проводити щоденний клінічний огляд тварин з метою виявлення можливого захворювання;

– регулярно здійснювати очистку приміщень у яких утримуються свині;

– обслуговування тварин проводити лише у окремому змінному одязі, при цьому використовувати засоби догляду, інвентар закріплений за кожним приміщенням;

– постійно вести боротьбу з гризунами;

– забій тварин проводити лише після передзабійного клінічного огляду спеціалістом державної служби ветеринарної медицин.

– не допускати відвідування господарств, тваринницьких приміщень сторонніми особами;

– не купувати тварин у невстановлених для цього місцях, без супровідних ветеринарних документів, що підтверджують їх здоров’я та епізоотичне благополуччя територій їх походження;

– не купувати м’ясні продукти в невстановлених для цього місцях, та на стихійних ринках;

– періодично проводити дезінфекцію приміщень, в яких утримуються свині;

– трупи тварин, побічні продукти їх життєдіяльності, продукти забою та переробки непридатні для споживання людиною утилізувати згідно чинного законодаства;

– не переробляти трупи свиней, та/або туші вимушено забитих свиней;

– реалізовувати продукти забою лише після проведення ветеринарно-санітарної експертизи.

– при виявленні клінічних ознак захворювання або при виникненні підозри на захворювання, та/або при загибелі свиней негайно повідомити спеціаліста найближчої державної установи ветеринарної медицини.

– обов’язково забезпечувати доступ представників державної служби ветеринарної медицини до тварин для проведення клінічного огляду та проведення обов’язкових або необхідних ветеринарно-санітарних заходів.

Лише суворе дотримання зазначених вище вимог забезпечить можливість уникнути виникнення захворювання та значних економічних збитків.

В Україні заходи з профілактики та боротьби з АЧС регламентуються спеціальною інструкцією та відповідними планами дій на районному та обласному рівнях. Згідно чинного законодавства України власники свиней та ветеринарні спеціалісти, що укривають відомості про випадки захворювання на АЧС можуть бути притягнуті до адміністративної і навіть кримінальної відповідальності в залежності від тяжкості злочину та його наслідків.

P. S. Інформація щодо випадків АЧС на території України постійно розміщується на офіційних веб-сайтах Держпродспоживслужби (https://www.consumer.gov.ua), Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області (https://oblvet.org.ua) та на сайті СТОП АЧС (https://www.asf.vet.ua).

Управління молодіжної політики та національно-патріотичного виховання Київської обласної державної адміністрації у зв’язку з закінченням терміну дії програми національно-патріотичного виховання в Київській області на 2017-2020 роки, затвердженої рішенням Київської обласної ради від 19.05.2017 № 316-14-VII, розпочинає процес розробки проєкту обласної цільової програми національно-патріотичного виховання Київщини до 2025 року. Надзвичайно важливим є зібрати думки, пропозиції та бачення […]

В умовах карантину Департаментом соціального захисту населення Київської облдержадміністрації вчасно профінансовано державні соціальні допомоги для населення на загальну суму 29,4 млн грн. А саме: – 8,9 млн грн виділено на виплату деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення (допомога при народженні дитини, допомога на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях, підтримка малих групових будинків); – 3,2 […]

КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ ПРОДОВЖУЄ ПРОТИСТОЯТИ ПОШИРЕННЮ КОРОНАВІРУСУ (ЩОТИЖНЕВИЙ ЗВІТ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ ОБЛАСТІ)

Якою має бути Програма національно-патріотичного виховання Київщини на 2021 – 2025 роки?!

Державні соціальні допомоги для населення профінансовано вчасно

В Добропарку на Київщині одночасно зацвітуть понад мільйон тюльпанів

Молодь Київщини запрошують пройти опитування

Африканська чума свиней (АЧС) — контагіозна вірусна геморагічна хвороба, яка перебігає гостро, підгостро, хронічно безсимптомно й характеризується лихоманкою, геморагічним діатезом, ціанозом шкіри, некродистрофічними змінами паренхіматозних органів і високою летальністю, що призводить до значних економічних збитків. Входить до переліку особливо небезпечних (карантинних) хвороб тварин та списку інфекційних та інвазійних хвороб тварин затвердженого МЕБ на 2016 рік.

Це одна із найбільш небезпечних хвороб свиней, оскільки характеризується високою смертністю, значними економічними збитками, зумовленими відсутністю вакцини, запровадженням спеціального режиму для свиногосподарств, обов’язковістю дотримання ветеринарно-санітарних вимог до утримання свиней, витратами на проведення моніторингових та діагностичних досліджень, організацію профілактичних та ліквідаційних заходів, в разі загрози чи виникнення хвороби та торговельними обмеженнями, що запроваджуються для недопущення її розповсюдження. Вірус африканської чуми свиней не становить небезпеки для людини.

Що АЧС не становить небезпеки для людей.
Що на АЧС хворіють лише дикі та свійські свині (всіх видів, порід та статево-вікових груп).
Що резервуаром Африканської чуми свиней в природі є дикі свині, від яких заражаються свійські (домашні свині).
Що основний шлях передачі збудника – це безпосередній контакт тварин між собою (хворої та здорової) та перенос збудника від хворої до здорової тварини через посередника, в ролі якого найчастіше виступає людина, що випадково забруднилась виділеннями хворої тварини та мала контакт зі здоровою, а також – предмети догляду, інвентар, взуття та одяг, транспортні засоби та корми, в тому числі й харчові відходи.
Що збудник хвороби тривалий час може зберігати свою життєздатність поза організмом і в першу чергу в харчових продуктах заражених вірусом АЧС (наприклад: в копченій шинці – до 5 місяців).
Що холод (заморожена свинина) – всього лиш консервує збудника (продукт залишається небезпечним для свиней після розморожування).
Що виявивши хвору тварину (не стандартна поведінка) чи труп свині в природному середовищі необхідно негайно сповістити про це лікаря ветеринарної медицини та вжити заходів, щодо унеможливлення контакту із виділеннями хворої тварини.

не висококонтагіозна (з низьким ступенем заразності),
гостра (ознаки хвороби розвиваються дуже швидко),
інфекційна (здатна до зараження,тобто може передаватись від однієї сприйнятливої тварини до іншої),
вірусна (на збудник не діють антибіотики, тому не має лікування)
хвороба (хворобливий стан організму – тварина виглядає підозріло, не так як завжди)
свиней (хворіють лише домашні та дикі свині).

Що виявивши хвору тварину (не стандартна поведінка) чи труп свині необхідно негайно сповістити про це лікаря ветеринарної медицини та вжити заходів, щодо унеможливлення контакту із виділеннями хворої тварини.

Що вірус африканської чуми свиней не становить небезпеки для людини та надзвичайно небезпечний для свиней!

ДНК-вірус родини Asfaviridae роду Asfivirus, виду вірус африканської чуми свиней, що характеризується вираженою варіабельністю вірулентних властивостей, високостійкий до факторів зовнішнього середовища: зберігає життєздатність в діапазоні рН від 4 до 10, тривалий час – від тижнів до місяців – зберігається в продуктах і субпродуктах від свиней, що не піддавались термічній обробці (солонина і сирокопчені харчові вироби, харчові відходи, що йдуть на корм свиням).

У трупах свиней вірус зберігається до десяти тижнів,
у м’ясі від хворих тварин – до 155 днів,
копченій шинці – до 5 місяців,
у гною – до 3 місяців.

Встановлено декілька сероімуно- і генотипів вірусу африканської чуми свиней. Його виявляють у крові, лімфі, у внутрішніх органах, секретах і екскретах хворих тварин. Вірус стійкий до висушування і гниття; при температурі 60°C інактивується впродовж 10 хвилин.

Інкубаційний період короткий (2–12 днів) і супроводжується лихоманкою (40–42 °С) впродовж 48-ми годин перед проявом клінічних ознак (на відміну від класичної чуми свиней) та відсутністю інших симптомів в цей період. Більшість хворих тварин, у цей час, виглядають абсолютно здоровими й не відмовляються від корму (і лише незначний відсоток – проявляє неспокій або ж, навпаки, постійно лежить).

Клінічні ознаки проявляються, коли спадає температура: тварини проявляють ознаки слабкості (хитка хода, відмова від корму, спрага), збиваються в гурти, з’являються ознаки серцевої недостатності: синюшністю (ціаноз) шкіри та значні крововиливи (геморагії на шкірі та у внутрішніх органах).

Поросні свиноматки, як правило абортують, незалежно від терміну вагітності на 5–8 добу після зараження чи на 1-3 – лихоманки. На плодових оболонках і шкірі плодів, часто реєструють крововиливи.

Загибель хворих тварин настає внаслідок серцевої недостатності (набряк легенів внаслідок геморагічного діатезу) переважно на 7–10 добу з моменту прояву перших клінічних ознак хвороби. Смертність при АЧС складає – майже 100 %.

Для запобігання АЧС власникам свиногосподарств рекомендується:

Нормативним документом, що встановлює порядок проведення профілактичних заходів щодо недопущення захворювання свиней на африканську чуму свиней, ветеринарно-санітарних заходів у випадках прояву хвороби серед свиней у господарствах різних форм власності, у тому числі приватному секторі, дикій фауні та оздоровлення їх від АЧС, поводження з продукцією свинарства, одержаною в неблагополучних господарствах щодо АЧС, та є обов’язковою для виконання господарствами незалежно від форми власності і підпорядкування, фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності, громадянами, спеціалістами ветеринарної медицини, органами місцевого самоврядування є Інструкція щодо профілактики та боротьби з африканською чумою свинейzakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0363-14/conv

Негайна заборона ввезення живих тварин, продуктів тваринного походження, сперми та ембріонів тварин із заражених регіонів.
Повна заборона імпорту м’ясних продуктів.

Харчові рештки (в тому числі морських та повітряних суден), мають бути знищені. Будь які рештки з міжнародних транспортних засобів мають бути спалені. Транспортні засоби (вантажні автомобілі), особливо ті, які використовувалися для перевезення свиней мають бути дезінфіковані належним чином.
Поліпшити контроль та інформованість пасажирів на кордонах, з метою уникнення незаконного ввезення імпортних тварин, і що більш небезпечно — продуктів.
Заборонити практику годівлі свиней відходами кухні, або принаймні заборонити вміст в останніх — продуктів тваринного походження. У випадках, коли це зробити неможливо, пропонується забезпечити термічну обробку пійла (щонайменше при 60°C впродовж 30 хв.) перед його згодовуванням.
Відгородити свиней, які перебувають в межах територій підвищеного ризику та уникати вільного їх переміщення (кордон із зараженою територією, унеможливити потенційний контакт з дикими тваринами і т.ін.).

Заходи підвищення біобезпеки (дезінфекція, дезінсекція і дератизація “ДДД”, контрольований доступ людей і транспортних засобів).
Контроль і належне обслуговування всіх критичних точок господарства (платформа для вантаження тварин, огорожа, вхід на територію, роздягальні, кабінети тощо).
Контроль персоналу (реєстрація всіх візитів та зведення їх до мінімуму), якості води, кормів і підстилки, що використовуються в господарстві, відповідне розпорядження щодо залишків і туш тощо.
Стимулювання повного закритого циклу системи виробництва. *

* Повний цикл виробництва, в якому тварини перевозяться безпосередньо від ферми, де вони народилися на бойні (зниження ризику розповсюдження АЧС). З іншого боку, системи поетапного виробництва, які широко практикуються в даний час, сприяють поширенню інфекційних хвороб через пункти обміну в кожному циклі.

Свині, що вільно утримуються мають бути ізольовані, в тих місцевостях, де є підвищений ризик спалаху АЧС.
Уникнення/заборона згодовування харчових відходів.

Біологічна безпека й ефективна практика починаються ще до появи проблеми. Ці заходи включають в себе відповідну методологію (методи протидії) та правильне використання засобів індивідуального захисту (ЗІЗ).

При відвідуванні господарства слід враховувати певні ключові моменти:

Місце для паркування автомобіля → завжди за огорожею ферми.
Одяг та взуття, у випадку їх багаторазового використання, мають належати фермі, бути чистими (або спецодяг одноразового використання).
Порядок відвідування ферми передбачає:
- Переговори з фермером.
- Перевірку документації ферми.
- Переміщення по території лише від чистої зони до брудної.
- Дотримання правил біобезпеки між фермами!
- Використання первинних ЗІЗ (рукавички, маски..).
Належна упаковка зразків матеріалу:
- Використання жорсткої упаковки (контейнери).
- Чиста зовнішня поверхня пакункового матеріалу.
- Наявність інформації на упаковці
Відповідна утилізація забрудненого матеріалу:
- Трупи → обробляють дезінфікуючим засобом.
- Кров і тканини → разом з трупами.
- Одноразові → спалюють.
Співпраця з ними важлива для:
- підтримання заходів біобезпеки;
- належної утилізації матеріалу;
- запобігання незаконного переміщення тварин;
- епізоотологічного розслідування.
Відстріл диких кабанів, хоча й порушує принцип безкровного умертвіння, та все ж є меншим злом, а ніж мовчанка й саботаж мисливців.

Особлива увага при цьому має акцентуватись на дотриманні правил біобезпеки на полюванні (не лишати нутрощів кабанів напризволяще, мінімізувати розбризкування крові, дезінфекція авто і обладнання) та використання м’яса лише після отримання висновку лабораторних досліджень.

При підозрі на АЧС сповістіть фахівця ветеринарної медицини, краще перестрахуватись, аніж наразити на небезпеку всіх сусідів!

Управління молодіжної політики та національно-патріотичного виховання Київської обласної державної адміністрації у зв’язку з закінченням терміну дії програми національно-патріотичного виховання в Київській області на 2017-2020 роки, затвердженої рішенням Київської обласної ради від 19.05.2017 № 316-14-VII, розпочинає процес розробки проєкту обласної цільової програми національно-патріотичного виховання Київщини до 2025 року. Надзвичайно важливим є зібрати думки, пропозиції та бачення […]

В умовах карантину Департаментом соціального захисту населення Київської облдержадміністрації вчасно профінансовано державні соціальні допомоги для населення на загальну суму 29,4 млн грн. А саме: – 8,9 млн грн виділено на виплату деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення (допомога при народженні дитини, допомога на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях, підтримка малих групових будинків); – 3,2 […]

КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ ПРОДОВЖУЄ ПРОТИСТОЯТИ ПОШИРЕННЮ КОРОНАВІРУСУ (ЩОТИЖНЕВИЙ ЗВІТ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ ОБЛАСТІ)

Якою має бути Програма національно-патріотичного виховання Київщини на 2021 – 2025 роки?!

Державні соціальні допомоги для населення профінансовано вчасно

В Добропарку на Київщині одночасно зацвітуть понад мільйон тюльпанів

Молодь Київщини запрошують пройти опитування

Читайте также: